Лишиленко В.І. Регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

111

Кон трольні за пи тан ня

1. По нят тя на род но го с по дарсь ко го ком плек су.

2. Стан роз вит ку на ро дно го с по дарсь ко го ком плек су Ук ра-

їни.

3. По каз ни ки, які ха рак те ри зу ють рівень еко номічно го роз-

вит ку країни.

4. Місце Ук раїни за рівнем еко номічно го роз вит ку.

5. Фор ми влас ності в Ук раїні.

6. Поділ га лу зей на род но го гос по дар ст ва за фор ма ми влас-

ності.

Ре ко мен до ва на літе ра ту ра

1. За кон Ук раїни “Про власність”від 7 лип ня 1992 ро ку.

2. За кон Ук раїни “Про фор ми влас ності на зем лю” від 30

січня 1992 ро ку.

3. За кон Ук раїни “Про при вати зацію май на дер жав них під-

приємств” від 7 лип ня 1992 р.

4. Кон сти туція Ук раїни.

5. Кон сти туція СРСР.

6. Ко нов О. Мо делі роз вит ку дер жав ної влас ності: істо рич-

ниї досвід ХХ ст. // Еко номіка Ук раїни. — 2004. — № 4.

7. Ста ти с тич ний щорічник Ук раїни. — К.: Кон суль тант,

2005. — 588 с.

112

8. Паливноенергетичний комплекс

України

Розглядаються на ступні пи тан ня:

8.1. Роль па лив но(енер ге тич но го ком плек су в на род-

но му гос по дарстві Ук раїни та його склад

8.2. Роз ви ток ос нов них га лу зей па лив но(енер ге тич-

но го ком плек су

8.1. Роль па лив ноенер ге тич но го ком плек су в

на род но му гос по дарстві Ук раїни та його склад

При ско ре ний соціаль ноFеко номічний роз ви ток країни

не роз рив но пов’яза ний з рівнем роз вит ку всіх га лу зей па лив-

ноFенер ге тич но го ком плек су. Йо го роз ви ток знач ною мірою обу-

мов лює тем пи, мас шта би та еко номічні по каз ни ки зро с тан ня

ви роб ництва, ство рює не обхідні умо ви для по даль шо го по кра-

щен ня умов праці і підви щен ня рівня жит тя лю дей.

Па лив ноенер ге тич ний ком плекс — це су купність га лу зей

про мис ло во го ви роб ництва па ли ва, йо го пе ре роб ки, ви ко ри с тан-

ня та ви роб ництва еле к т ро е нергії.

До скла ду па лив но2енер ге тич но го ком плек су вхо дять: ву -

гільна, наф то ва, га зо ва, торф’яна про мис ло вості та елект-

ро е нер ге ти ка.

Йо го ме та — надійне за без пе чен ня по треб на се лен ня та всьо-

го гос по дарсь ко го ком плек су в па ливі та еле к т ро е нергії.

У струк турі світо вих за пасів ор ганічно го па ли ва на вугілля

при па дає 67%, наф ту — 18%, газ — 15%. В Ук раїні на вугілля

приходиться 95,4%, наф ту — 2%; газ — 2,6% і торф — 0,6%.

У розміщенні па лив ної про мис ло вості відбу ва ють ся постійні

зміни, що пов’яза но із за вер шен ням ви до бут ку од но го ро до ви ща,

відкрит тям та роз роб кою інших.

Енер ге тич ний ба ланс та ево люція йо го струк ту ри ха рак те-

ри зу ють не ли ше пев ний рівень ви ко ри с тан ня тих чи інших

113

енер го носіїв, а й на уко воFтехнічні, соціальні, ор ганізаційні та

ви роб ничі зру шен ня в про мис ло вості, сільсько му гос по дарстві

та транс порті, в по бу то во му об слу го ву ванні на се лен ня.

Найбільш енер гомістки ми сфе ра ми є про мис ловість та транс-

порт. Про мис ловість спо жи ває по над 60% усіх па лив ноFенер ге-

тич них ре сурсів країни.

8.2. Роз ви ток ос нов них га лу зей

па лив ноенер ге тич но го ком плек су

Вугільна про мис ловість Ук раїни

Вугільна про мис ловість вклю чає ви до бу ток кам’яно го та

бу ро го вугілля. За па си кам’яно го вугілля в Ук раїні 43,0 млрд т.

В га лузі зай ня то май же 360 тис. чол.

Ос новні за па си кам’яно го вугілля на те ри торії Ук раїни зо се-

ре д жені в ос нов но му в трьох ба сей нах: До нець ко му, ЛьвівськоFВо-

линсь ко му та Дніпровсь ко му. Крім то го, за па си вугілля є на

те ри торії Харківської та Пол тавсь ких об ла с тей — 8,7 млрд т.

У До нець ко му ба сейні (Лу гансь ка, До нець ка, Дніпро пе т-

ровсь ка об ласті) зо се ре д же но 98% за пасів кам’яно го вугілля

Ук раїни. Із за галь ної кількості вугілля 25% коксівне, 30% — ан т-

ра ци ти, а ре ш та дов го по лу ме не ве. Гли би на за ля ган ня 500–750 м,

мак си маль на — 1200 м, тов щи на пластів 0,5–1 м.

Коксівне вугілля до бу ва ють го ло вним чи ном в цен т ральній

ча с тині До нець кої об ласті в рай оні Єнакієво, Горлівки, Макіївки,

До нець ка, Кон стян тинівки та інших міст, а та кож в Крас но донсь-

ко му та Ал чевсь ко му рай о нах Лу гансь кої об ласті. В Ан т ра-

цитівсько му, Лу ту гинсь ко му та Ал чевсь ко му рай о нах Лу гансь кої

об ласті ви до бу ва ють в ос нов но му енер ге тич не вугілля.

У рай оні Ли си чансь ка за ля гає дов го по лу ме не ве вугілля.

На півночі Львівської та на півден но му за ході Во линсь кої

об ла с тей у по воєнні ро ки ство ре но Львівсько2Во линсь кий кам’я-

но вугільний ба сейн. Гли би на за ля ган ня вугілля — 300–700 м,

тов щи на шарів 0,5–2,0 м. За па си вугілля тут не ве ликі, в ме жах 2,2

млрд т і діє 15 шахт. Ви до бу ток вугілля не знач ний — 3,5 млрд тонн

114

на рік. Знач ну ча с ти ну вугілля цьо го ба сей ну ви ко ри с то ву ють на

Бур ш тинській та До б ротвірській теп ло вих еле к т ро с танціях. Нині

ба сейн відіграє ду же важ ли ву роль — за без пе чує вугіллям да ле ко

роз та шо вані від Дон ба су західні регіони Ук раїни.

Ос нов ний ме то д до бу ван ня кам’яно го вугілля в Ук раїні —

шахт ний, тоб то шах та з ком плек сом на зем них і підзем них спо-

руд, вуг лез ба га чу валь ною фа б ри кою, енер го си ло вим гос по дар-

ст вом, транс порт ни ми ко мунікаціями, во до го с по дарсь ки ми спо-

ру да ми, складсь ким гос по дар ст вом, підприємства ми та ус та но-

ва ми не ви роб ни чої сфе ри.

В 1990 р. в Ук раїні налічувалося 295 кам’яно вугільних шахт.

З них по 140 шахт у До нецькій та Лу ганській об ла с тях, та 15

шахт у ЛьвівськоFВо линсь ко му ба сейні. Нині добуванням вугіл-

ля займається лише близько 170 шахт.

Найбільші по кла ди бу ро го вугілля є на те ри торії Дніпровсь-

ко го бу роFвугільно го ба сей ну, йо го за па си 2,4 млрд т, гли би на

за ля ган ня 5–140 м, що тяг неть ся вздовж Дніпра че рез Жи то-

мирсь ку, Чер кась ку, Кіро во градсь ку, Дніпро пе т ровсь ку об ласті.

Бу ре вугілля ви до бу ва ють у та ких цен т рах: Олек сандрії Кіро во-

градсь кої обл., Ва тутіне Чер кась кої обл., Ко ро с ти шеві Жи то-

мирсь кої обл.

По чи на ю чи з 1990 по 1995 рр., у зв’яз ку з відсутністю відпо-

відних інве с тицій, ви до бу ток вугілля змен шив ся більше ніж

вдвічі — з 164,8 млн т до 80,2 млн т (табл. 8.1), (рис. 8.1).

При чин кри зи у вугільній про мис ло вості ба га то. Це — за ста-

ріле об лад нан ня, ви роб ка по туж них пластів, що за ля га ють близь-

ко від по верхні, брак коштів у країні для ре кон ст рукції шахт то що.

Ве ли кий вплив на ефек тивність ро бо ти га лузі має стан ви роб-

ни чих фондів шахт. Сьо годні до 44% шахт пра цює від 30–50 років,

25% мають строк служ би 50–70 років, а 22% — понад 70% років.

Ли ше 9% шахт ек сплу а ту ють ся мен ше як 30 років (рис. 8.2).

Про мис ло воFви роб ничі фон ди вуг ле до був них підприємств

спраць о вані в се ред нь о му на 65%.

У за галь но му пар ку діючо го вибійно го ус тат ку ван ня пи то ма

ва га очис них ме ханізо ва них ком плексів і прохідниць ких ком бай-

нів но во го технічно го рівня ста но вить тільки 2%, а но вих на ван та-

жу валь них ма шин і стрічко вих кон веєрів — мен ше ніж 0,5%. На

115

Рік Вугілля,

всього

У тому числі Із загального видобутку

вугілля видобуток відкритим

способом

кам’яне буре

1913 22,8 22,7 0,1 –

1940 83,8 83,3 0,5 –

1950 78,0 76,4 1,6 0,1

1955 126,0 116,3 9,7 7,1

1960 172,1 160,1 12,0 10,2

1965 194,3 183,2 11,1 9,8

1970 207,1 196,2 10,9 8,4

1975 215,7 203,0 12,7 9,2

1980 197,1 188,2 8,9 6,1

1985 189,0 180,5 8,5 5,6

1990 164,8 155,5 9,3 6,5

1995 83,8 81,5 2,3 2,0

2000 81,0 79,9 1,1 1,0

2001 83,9 82,9 1,0 1,0

2002 82,5 81,6 0,9 0,9

2003 80,3 79,6 0,7 0,7

2004 78,8 78,5 0,3 0,3

2005 80,2 79,9 0,3 0,3

Таб ли ця 8.1

Об ся ги ви до бу ван ня вугілля в Ук раїні

(млн т)

шах тах, де роз роб ля ють ся вугільні пла с ти кру то го падіння, близь-

ко 70% ви до бут ку досі за без пе чується відбійни ми мо лот ка ми.

Вугільні шахти України являються одним із найбільш небез-

печних у світі, оскільки при добуванні 1 млн т. вугілля країна втра-

чає не менше 3 шахтарів, що у 10 разів більше навіть ніж у Польщі.

Однією з при чин та ко го важ ко го ста ну бу ло об ме жен ня капі-

таль них вкла день на онов лен ня ви роб ни чих по туж но с тей ву -

гільної про мис ло вості Ук раїни. Це пов’яза но з тим, що про тя гом

трьох ос танніх де ся тиліть вся інве с тиційна діяльність у вугіль-

ній про мис ло вості бу ла орієнто ва на на роз ви ток ви до бут ку ву-

гілля у східних регіонах ко лиш нь о го СРСР.

116

Рис. 8.1. Динаміка виробництва вугілля в Україні

22,7

76,4

172,1

196,2

203,0

188,2

155,5

80,2

0,1

0,5

1,6

12,8

10,9

12,8

8,9

9,3

1,1

0,3

79,9

83,3

100

110

120

130

140

150

160

170

180

190

200

210

220

1913 1940 1950 1960 1970 1975 1980 1990 2000 2005

кам’яне вугілля

буре вугілля

млн.т

Усе це і виз на чи ло різке галь му ван ня про це су онов лен ня

ви роб ни чих по туж но с тей і погіршен ня струк ту ри шахт но го

фон ду в Ук раїні, ад же ви роб ничі по туж ності, що ви бу ли після

1991 р., скла ли близько 80,0 млн т, а це при ве ло до втра ти ре аль-

ної ви роб ни чої по туж ності шахт но го фон ду і зни жен ня ви до бут-

ку вугілля до над зви чай но низь ко го рівня — 80,2 млн т.

Найбільше зни жен ня об сягів ви до бут ку відбу ло ся за цей час

у До нець ко му регіоні.

Ос нов ними спо жи ва чами до нець ко го вугілля є До нець ка,

Дніпро пе т ровсь ка, Лу гансь ка і За порізька об ласті, де во но ви ко-

ри с то вується го ло вним чи ном для по треб енер ге ти ки та кок-

сохімічної про мис ло вості. В ре ш ту об ла с тей до нець ке вугілля

по ста чається ли ше для теп ло вої еле к т ро е нер ге ти ки.

Ча с ти на вугілля із Лу гансь кої, Дніпро пе т ровсь кої та До нець-

кої об ла с тей по ста чається на ек с порт, го ло вним чи ном у Мол до-

ву та країни да ле ко го за рубіжжя.

Підприємства вугільної про мис ло вості відно сять ся також до

еко логічно не без печ них, оскільки роз роб ка вугільних ро до вищ

істот но впли ває на гідрохімічний ре жим ек сплу а тації по верх не-

вих і підзем них вод, по си лює за бруд нен ня повітря но го ба сей ну,

погіршує ро дючість ґрунтів.

117

Рис. 8.2. Розподіл шахт за термінами експлуатації

44%

25%

22%

більше 70 років

менше 30 років

50–70 років

30–50 років

118

Спе цифічним за бруд нен ням вод них ба сейнів ре с публіки є

ски дан ня знач ної кількості ви со коміне ралізо ва них шахт них вод

у по верх неві во дой ми та во до сто ки, а та кож у на ко пи чу вачі, в

яких відбу вається відстій шахт но го во до зли ву та зли ву зба га чу-

валь них фа б рик.

Вугільна про мис ловість за бруд нює і повітря ний ба сейн.

Ви ки ди за бруд нюючих ре чо вин в ат мо сфе ру підприємства ми

Мінвуглепро му ста но влять до 25% від ви кидів цих ре чо вин по

Ук раїні.

Знач ним дже ре лом за бруд нен ня повітря но го ба сей ну, по -

верх не вих та підзем них вод, а та кож зменшен ня ро дю чих ґрун тів

є розміщен ня відходів вуг ле ви до бут ку, особ ли во вуг лез ба га чен-

ня, в спеціаль них при род них відва лах та на ко пи чу ва чах. Щорічно

у відва ли ски дається 60–70 млн м

відходів, а втра та ро дю чих

зе мель під відва ла ми ста но вить більше як 7 тис. гек тарів.

Деякі політики пропонують у пер спек тиві знач не за крит тя

шахт. Але, ра зом з тим, слід ро зуміти, що у регіонах до бу ван ня

вугілля ос нов ни ми підприємства ми, де є мож ливість пра цю ва ти,

є шах ти, і, як пра ви ло, з вугільною про мис ловістю пов’язу ють

діяльність по над 40% на се лен ня цих регіонів. То му прий ма ти

рішен ня про за крит тя шахт слід ли ше після то го, як бу де по бу до-

ва не но ве підприємство із не мен шою кількістю працівників, як

бу ло зай ня то на тих, що за кри ва ють ся.

Крім того, у зв’яз ку з різким по до рож чан ням ціни на газ

знач но зро с те ак ту альність ви ко ри с тан ня на па ли во вугілля і

по вин но по ча тись відро д жен ня цієї га лузі.

Згідно енергетичної стратегії України до 2010 р. передба-

чається збільшення добування вугілля до 100 млн т., а до 2030 р.

до 145–150 млн т. Досягнення цієї перспективи потребує по

новому дивитись на цю галузь і всяко сприяти її відродженню.

Наф то ва про мис ловість Ук раїни

Про дук ти наф то пе ре роб ки ши ро ко ви ко ри с то ву ють ся в усіх

га лу зях про мис ло вості, сільсько го гос по дар ст ва, транс порті і

по буті. Ос нов на ча с ти на наф ти ви ко ри с то вується для ви роб-

ництва наф то про дуктів — бен зи ну, ди зель но го паль но го і ма с тил.

Наф то ва про мис ловість вклю чає наф то ви до був ну і наф-

то пе ре роб ну га лузі.

Наф тов ви до був на про мис ловість Ук раїни ха рак те ри-

зується низь ки ми по каз ни ка ми. Потреба в нафті залежала від

багатьох факторів. В 1985–1990 роках Україна витрачала в

межах 40 млн т. оскільки лише на теплових електростанціях спа-

лювалось більше 20 млн т. мазуту топкового. В останні роки

потреба в нафті дещо зменшилась і становить в межах 25–28 млн

т. При такій потребі ми добуваємо за рік 3,3–4 млн т., що в межах

10% від потреби.

Запаси нафти в країні оцінені 240-250 млн т. Половина цих

запасів приходиться на Чернігівську, Полтавську і Сумську об-

ласті, 40% — на Прикарпаття і в межах 10% на південь України,

тобто — на шлейфи Чорного і Азовського морів.

Най давнішим рай о ном ви до бут ку наф ти в Україні вва-

жається При кар патсь кий, в яко му по ча ли ви до бу ва ти наф ту ще

у 1770 році, яка бу ла при дат на для ви роб ництва па ли ва і для

хімічної пе ре роб ки. В ре зуль таті ге о ло го розвіду валь них робіт у

1950 р. бу ло відкри то До линсь ке ро до ви ще наф ти в Іва-

ноFФранківській об ласті, а в 1962 році — ПівнічноFДо линсь ке.

Внаслідок ос воєння цих ро до вищ ви до бу ток наф ти на При кар-

патті знач но зріс. Нині в При кар патській наф то га зо носній

провінції пра цю ють наф то га зо ви до бувні уп равління — Бо ри-

слав наф то газ і До ли на наф то газ. По ки що мас шта би ви до бут ку

наф ти не ве ликі че рез ви чер паність за пасів і не до статні по шу кові

ро бо ти і ста нов лять по ло ви ну наф ти, яка ви до бу вається в

Ук раїні.

Знач не місце у ви до бут ку наф ти на ле жить Ліво бе режній

ча с тині Ук раїни, де пра цю ють наф то га зові уп равління в

Чернігівській об ласті на базі Гнідинцівсько го і При луць ко го

ро до вищ, і в Сумській об ласті — на базі Ана с тасіївсько го,

Ох тирсь ко го і Ка чанівсько го ро до вищ та в Пол тавській об ласті

на базі Са гай даць ко го, За ча пилівсько го, Рад ченківсько го ро до-

вищ. Тут ви до бу ва ють та кож по ло ви ну наф ти в Ук раїні — в

ме жах 2 млн т.

Про мис лові ро до ви ща наф ти є та кож у При чор но мор’ї та

на Кримсь ко му півос трові. За вдя ки де таль но му вив чен ню

119

120

надр цьо го регіону тут відкри то ряд наф тоF і га зо нос них ро до-

вищ.

У пер спек тиві ви до бу ван ня наф ти мож ли ве і в інших зо нах

країни. Од на з та ких зон роз та шо ва на на північно му бор ту

Дніпровсь коFДо нець кої за па ди ни, вздовж її північно го край о во-

го гли бин но го роз ло му. Тут, на ділянці за вдовжки 250 км і

за вшир ш ки 30–35 км у 1989–1991 рр. бу ло відкри то 12 про мис-

ло вих ро до вищ наф ти і га зу. На розвіданій площі (445 км кв.)

при за па сах 0,4 млн т на 1 км

за па си ста нов лять май же 19 млрд

т наф то во го еквіва лен та. З ура ху ван ням ко ефіцієнта успішної

розвідки (про мис ло вих відкриттів), який ста но вить 0,55, су марні

про гнозні ге о логічні за па си наф ти і га зу в над рах північно го бор-

ту Дніпровсь коFДо нець кої за па ди ни мо жуть ся га ти 7–10 млрд т

наф то во го еквіва лен та.

У Дніпровсь коFДо нецькій за па дині є ще й Півден ний край о-

вий про гин, де про гнозні за па си наф ти і га зу ста нов лять 3–5

млрд т наф то во го еквіва лен та.

Та ким чи ном ли ше у цих регіонах є за па си паль но го в ме жах

12–15 млрд т наф то во го еквіва лен та. Ра зом з тим за па си наф ти і

га зу в цьо му регіоні зна хо дять ся на ве ликій гли бині — 7–8 км і

по тре бу ють спеціаль ної тех но логії їх до бу ван ня.

Ви до бу та в Ук раїні наф та має віднос но ви со ку собівартість,

оскільки ви до бу ток її най про г ре сивнішим фон тан ним спо со бом

прак тич но при пи нив ся і в де я ких регіонах для підтри му ван ня

ви со ко го пла с то во го ти с ку прак ти ку ють за ка чу ван ня у кон турні

го ри зон ти га ря чої во ди, хімічних ре а гентів, що дає мож ливість

збільши ти ви до бу ток наф ти до 60–70%.

А по ки що об ся ги до бу ван ня наф ти в Ук раїні у ме жах 3,3–

4,0 млн т за рік.

Найбільше наф ти до бу вається у Сумській, Пол тавській, Іва-

ноFФранківській і Чернігівській об ла с тях.

Наф то пе ре роб на про мис ловість Ук раїни пред став ле на

6 наф то пе ре роб ни ми за во да ми, а са ме: Ли си чансь ким Лу гансь-

кої області, Кре мен чуць ким Пол тавсь кої області, Хер сонсь ким,

Дро го биць ким Львівської області, Одесь ким, Надвірнянсь ким

Іва ноFФранківської обл. за во да ми, здат ни ми пе ре ро би ти за рік

до 80 млн т наф ти.