Лишиленко В.І. Регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Таб ли ця 5.4

Динаміка середньорічної кількості най ма них працівників

у регіонах України

Роз ра хо ва но за да ни ми табл. 17.26 “Се ред нь орічна кількість най ма-

них працівників за регіона ми” Ста ти с тич но го щорічни ка Ук раїни за 2004

рік. — К.: Кон суль тант, 2005. — С. 403, табл.17.28 “Середньорічна кількість

найманих працівників за видами економічної діяльності” та табл. 14.7

“Зайнятість на малих підприємствах за регіонами” Статистичного

щорічника України за 2006 р. К.: Консультант, 2007. — С. 305 і 372.

1985 1991 2000 2004 2006

в 2006 р.

+або — про-

ти 1991 р.

в 2006 р

в % до

1991 р.

Україна

Автономна

Республіка Крим

Області:

Вінницька

Волинська

Дніпропетровська

Донецька

Житомирська

Закарпатська

Запорізька

Івано-Франківська

Київська

Кіровоградська

Луганська

Львівська

Миколаївська

Одеська

Полтавська

Рівненська

Сумська

Тернопільська

Харківська

Херсонська

Хмельницька

Черкаська

Чернівецька

Чернігівська

Міста:

Київ

24615

1093

906

479

1880

2568

719

508

1039

613

840

610

1389

1249

648

1254

861

520

702

526

1612

624

718

731

390

687

1449

23367

1037

856

459

1771

2420

669

497

989

583

799

581

1318

1214

624

1157

824

505

669

519

1503

599

693

702

377

627

1375

15388

574

583

317

1209

1627

444

299

660

366

530

351

781

815

407

718

569

345

445

337

936

364

469

462

228

396

1049

13244

496

440

256

1113

1449

364

243

577

283

461

276

680

700

339

638

480

283

365

248

831

270

358

356

181

325

1144

13179

481

420

255

1149

1430

319

241

574

282

461

267

660

691

323

634

466

273

340

236

902

262

329

350

176

310

1295

-10188

-556

-436

-204

-622

-990

-350

-256

-415

-301

-338

-314

-658

-523

-301

-523

-358

-232

-329

-283

-601

-337

-364

-352

-201

-317

-80

56,4

46,4

49,1

55,5

64,8

59,1

47,7

48,5

58,0

48,4

57,7

46,0

50,1

56,9

51,7

54,8

56,6

54,0

50,8

45,5

60,0

43,7

47,5

49,9

46,7

49,4

94,2

(тис. чол.)

Разом з тим, слід враховувати і те, що законодавство нашої

країни не співпадає з законодавством інших країн. Викликано це

рядом причин, а основна з них рівень життя населення. Якщо в

Україні середня тривалість життя серед чоловіків становить 60

років, а жінок — 72 роки, то в країнах Західної Європи і багатьох

країнах світу середня тривалість життя чоловіків 76–78 років, а

жінок — 82–83 роки. Звідси і вік виходу на пенсію чоловіків і жі-

нок у віці 65 і більше років. Тому, інформація про рівень зайня-

тості економічно активного населення може бути як пізнаваль-

но, а нам слід рахуватись із реальністю і користуватись законо-

давством України. А згідно законодавства України чоловіки ви-

ходять на пенсію у 60 років, а жінки у 55 років.

При чо му за 2000–2006 рр. чи сельність та кої ча с ти ни на се-

лен ня збільши лась на 0,7 млн чол., зро с тає і рівень без робіття.

Згідно із За ко ном Ук раїни “Про зай нятість на се лен ня” без-

робітні — це гро ма дя ни пра цез дат но го віку, які не ма ють за робітку

або інших пе ред ба че них за ко но дав ст вом до ходів, за реєстро вані у

дер жавній службі зай ня тості як такі, що шу ка ють ро бо ту, го тові

та здатні при сту пи ти до ви ко нан ня підхо дя щої ро бо ти.

В ос танні ро ки в країні реєструється без робітних у ме жах

1 млн осіб, а ста ном на 1.01.2007 р. їх бу ло 759,5 тис. чол., або

2,7% від пра цез дат но го на се лен ня.

Се ред без робітно го на се лен ня мо лоді у віці до 30 років —

42,6%, і з них 16,9% осіб, які закінчи ли вищі на вчальні за кла ди

І–ІV рівнів ак ре ди тації та де мобілізо вані із стро ко вої служ би,

тре ти на звільне них з еко номічних при чин.

Із за галь ної кількості без робітно го на се лен ня в 2006 р. шу ка-

ли ро бо ту до 3 місяців — 25,9%, від 4 до 6 місяців — 18,5%, від 7–9

місяців — 12,9%, 10–12 місяців — 3,0%, більше ро ку — 11,2%.

Се ред ня три валість по шу ку ро бо ти ста но ви ла 6 місяців.

Відсутність в країні ро бо ти та дов гий її по шук зму си ли знач-

ну ча с ти ну не зай ня то го на се лен ня пра цез дат но го віку виїха ти на

за робітки за межі країни. За різни ми оцінка ми чи сельність осіб,

які виїха ли на за робітки, ста но вить по над 8,0 млн чол.

Слід ро зуміти, що по вер ну ти на зад усіх лю дей, які виїха ли

на за робітки в інші країни, уже повністю не вдасть ся. Ба га то з

них об за ве ли ся сім’ями, де які уже от ри ма ли гро ма дян ст во тих

країн, де во ни пра цю ють, і на ма га ють ся пе ре вез ти ту ди свої сім’ї,

з’яв лять ся й інші при чи ни.

Щоб змен ши ти кількість не зай ня то го на се лен ня, у бе резні

2002 ро ку бу ло прий ня то За кон Ук раїни № 73 “Про за твер д-

жен ня дер жав ної про гра ми зай ня тості на 2001 — 2004 рр.”.

Згідно з цим документом за ці ро ки потрібно бу ло ство ри ти 1,5

млн ро бо чих місць, в то му числі в 2001 р. — 370 тис., а в 2002 —

2004 рр. по 370 — 380 тис. ро бо чих місць.

Тоб то по винні бу ти такі по каз ни ки зай ня тості:

в 2001 р. (15388 + 370) = 15758 тис. чол.;

в 2002 р. (15758 + 370) = 16128 тис. чол.;

в 2003 р. (16128 + 370) = 16498 тис. чол.

Прак тич но згідно з ста ти с тич ними да ними у 2006 р. бу ло

зай ня то 13179 тис. чол., тоб то цей За кон не спра цю вав, а

чи сельність най ма них працівників навіть ско ро ти лось на 2144

тис. чол. При чо му за 2001–2004 рр. ви ко нан ня цьо го За ко ну

Уря дом і Вер хов ною Ра дою не аналізу ва лось.

Нинішній пре зи дент Ук раїни В.А. Ющен ко у пе ре дви бор-

ній про грамі зо бов’язу вав ся вжити заходів по збільшен ню кіль-

кості ро бо чих місць по 1 млн на рік. Через п’ять років це повинно

було скласти майже 50% від кількості не зай ня тих працівників та

63% від тієї їх кількості, що виїха ли на ро бо ту за межі Ук раїни.

Зви чай но, та кого збільшен ня кількості ро бо чих місць за ма-

ло, але як що б во но бу ло ви ко на но, то це вже були б зроб лені

перші кро ки. Перш за все збільшен ня чис лен ності зай ня тих

працівників по вин но було відбу ти ся у ма ши но бу ду ванні, легкій

про мис ло вості, будівництві і сільсько му гос по дарстві. Особ ли ву

ува гу слід було б приділя ти ви ве ден ню із тіні най ма них

працівників, які пра цю ють без на леж но го оформ лен ня у фізич-

них осіб.

Але пройшли перші роки перебування нинішнього Прези-

дента на цій посаді, а чисельність найманих працівників за 2005 і

2006 роки не тільки не збільшилась на 2 млн зайнятих працівни-

ків, а навпаки скоротилась на 65 тис. чоловік, тобто його обіцян-

ки поки-що не виконуються.

В постанові Кабінету Міністрів України № 14 від 16 січня

2008 р. «Український прорив: для людей, а не політиків» перед-

бачено створення щорічно 1 млн робочих місць. Будемо надія-

тись, що уже ці наміри будуть виконуватись.

Пев ну роль у пра цев ла ш ту ванні не зай ня то го на се лен ня

по винні зігра ти ство рені дер жавні служ би зай ня тості на се лен-

ня. На них по кла де но ви ко нан ня та ких за вдань:

– аналіз рин ку праці, про гно зу ван ня по пи ту та про по зицій

на ро бо чу си лу;

– ве ден ня обліку гро ма дян, які звер та ють ся з пи тань пра цев-

ла ш ту ван ня, та на дан ня їм до по мо ги у по шу ку ро бо ти;

– за без пе чен ня на се лен ня до стовірною інфор мацією про

мож ливість пра цев ла ш ту ван ня;

– про фесійна орієнтація та кон суль тація на се лен ня про

мож ливість пра цев ла ш ту ван ня;

– ор ганізація про фесійної підго тов ки;

– на дан ня підприємствам, ор ганізаціям і ус та но вам до по мо-

ги при підборі кадрів;

– за без пе чен ня в ме жах ком пе тенції соціаль но го за хи с ту не-

зай ня тим гро ма дя нам;

– здійснен ня кон тро лю за ви ко нан ням підприємствами за-

ко но дав ст ва про зай нятість на се лен ня.

У 2006 р. служ бою зай ня тості бу ло пра цев ла ш то ва не 1070,8

тис. чол. в то му числі у промисловості 28,3%, у сільському

господарстві — 17,6%, торгівлі –21,6%. Із за галь ної кількості пра-

цев ла ш то ва них майже по ло ви на — 49,4% — ста но ви ли жінки.

Однією із го ло вних про блем, з якою сти кається на ше

на род не гос по дар ст во, — це не по вна зай нятість працівників на

ро бо чих місцях.

В ос танні ро ки пра цю ва ли в ре жимі не по вно го ро бо чо го

тиж ня 9–11% штат них працівників, в то му числі в про мис ло-

вості 13–17%, в будівництві й транс порті 16–22%. У де я ких

га лу зях про мис ло вості ці по каз ни ки знач но ва гоміші. Так, у хар-

човій про мис ло вості та на підприємствах, які зай ма ють ся пе ре-

роб кою сільсько го с по дарсь кої про дукції частка най ма них

працівників, які пе ре бу ва ли в умо вах ви му ше ної не по вної зай-

ня тості, ста но ви ла 19–23%, в хімічній і наф тохімічній про мис-

ло вості 19–28%, в ма ши но будівній 24–33%, в легкій про мис ло-

вості 27–36%.

Не стабільна ро бо та про мис ло вих підприємств посилює

не впев неність працівників у їх май бут нь о му, впли ває на їх

за робітки і є однією з при чин плин ності кадрів.

У де я ких країнах світу, у з’яз ку із ско ро чен ням на ро д жу ва-

ності і змен шен ням чи сель ності тру до вих ре сурсів, ста вить ся

пи тан ня про за лу чен ня ро бо чої си ли з інших країн. Та ке пи тан-

ня стоїть і пе ред Російською Фе де рацією, уряд якої у 2005 р.

знач но спро с тив про цес от ри ман ня її гро ма дян ст ва. В зв’яз ку з

цим з Ук раїни мо же збільши тись кількість виїжджа ю чих ту ди на

постійне місце про жи ван ня, і щоб запобігти цьо му, уря дом

країни мають бути вжиті дієві за хо ди по поліпшен ню зай ня тості

та підви щен ню життєво го рівня на се лен ня Ук раїни.

Особливої уваги заслуговує поліпшення зайнятості населен-

ня у сільській місцевості, де за роки незалежності тільки у сіль-

ськогосподарських підприємствах чисельність зайнятих скоро-

тилась майже в п’ять разів. З метою поліпшення зайнятості насе-

лення що проживає в сільській місцевості слід збільшувати об-

сяги виробництва трудомісткої продукції рослинництва та тва-

ринництва, заготівлі і переробки сільськогосподарської продук-

ції, надання послуг у сільських населених пунктах, створення

об’єктів соціальної інфраструктури та їх утримання. Все це по-

требує значних витрат праці і сприятиме поліпшенню зайнятості

трудового потенціалу країни.

Кон трольні за пи тан ня

1. На се лен ня, йо го функції та ди наміка зміни чи сель ності.

2. Тен денції при род но го і ме ханічно го ру ху на се лен ня.

3. Ур банізація та її наслідки.

4. Тру дові ре сур си і зай нятість на се лен ня.

5. Без робіття роз ра хун ко ве і фак тич не.

6. Ди наміка зай ня тості на се лен ня за га лу зя ми ви роб ництва.

Ре ко мен до ва на літе ра ту ра

1. Кон сти туція Ук раїни. — К.: Видання Вер хов ної Ра ди

Ук ра їни, 1996.

2. За кон Ук раїни “Про зай нятість на се лен ня”. Із зміна ми і

до пов нен ня ми, вне се ни ми За ко на ми Ук раїни від 3 квітня 2003 р.

// Відо мості Вер хов ної Ра ди України. — 2003. — IV. — № 662.

3. За кон Ук раїни “Про за твер д жен ня дер жав ної про гра ми

зай ня тості на 2001 — 2004 ро ки”, прий ня тий 7 бе рез ня 2002 р.

4. Ста ти с тич ний щорічник Ук раїни. — К.: Техніка, 2001.

5. Ста ти с тич ний щорічник Ук раїни. — К.: Кон суль тант, 2007.

6. Мах сма М.Б. Еко номіка праці та соціаль ноFтру дові відно-

си ни. — К.: Ви дFво Євро пейсь ко го універ си те ту, 2002.

7. Розміщен ня про дук тив них сил Ук раїни. На вчаль ний

посібник / Під ред. С.І. Доро гун цо ва, Ю.О. Пітю рен ка, Я.Б. Олій-

ни ка. — К.: КНЕУ, 2000. — 364 С.

8. Ли ши лен ко В.І. Про бле ми зай ня тості тру до вих ре сурсів

се ла (ста ти с тич ний ас пект) // На уко вий вісник Дер жав ної ака-

демії ста ти с ти ки, обліку і ау ди ту, 2004. Вип. 4.

9. Ли ши лен ко В.І. Раціональ не ви ко ри с тан ня тру до вих

ре сур сів — го ло вна умо ва соціаль ноFеко номічно го роз вит ку

краї ни // На уко вий вісник Дер жав ної ака демії ста ти с ти ки, облі-

ку і ау ди ту, 2005. Ви пуск 2.

10. Програма Кабінету Міністрів України “Український про-

рив: для людей, а не політиків”, затверджена постановою Кабінету

України 16.01.2008 р. № 14.

6. Виробничий і науковотехнічний

потенціал України

Розглядаються на ступні пи тан ня:

6.1. Ви роб ни чий по тенціал

6.2. На уко во(технічний по тенціал

6.1. Ви роб ни чий по тенціал

Ви роб ни чий по тенціал — це су купність за собів ви роб ництва,

які мож на задіяти при ви роб ництві ма теріаль них благ, не обхідних

для країни. Він ха рак те ри зується як ве ли чи ною (вартістю)

ос нов них ви роб ни чих фондів, так і їх наявність в натуральному

вимірі.

До ос нов них ви роб ни чих фондів відно сять ся приміщен ня і

ус тат ку ван ня, ма шин і об лад нан ня, транс портні за со би, інстру мен-

ти, ви роб ни чий і гос по дарсь кий інвен тар, до рос ла ро бо ча і про дук-

тив на ху до ба, ба га торічні на са д жен ня (сади і винаград ники).

Основні засоби ба га то ра зо во ви ко ри с то ву ють ся у ма теріаль-

но му ви роб ництві. Зберіга ю чи на ту раль ну фор му, за со би ви роб-

ництва постійно зно шу ють ся і пе ре но сять ча с ти на ми свою

вартість на ви роб ле ну про дукцію у ви гляді амор ти заційних

відра ху вань.

Роз ши рен ня ви роб ництва по тре бує постійно го збільшен ня

як вартісної, так і на ту раль ної кількості ви роб ни чих ос нов них

за собів.

У 1990 р. у струк турі вар тості ви роб ни чих ос нов них за собів

48,2% при хо ди лось на про мис ловість, 24,6% — на сільське гос по-

дар ст во, 18,6% — на транс порт, 3,8% — на будівництво і 4,7% — на

інші га лузі ма теріаль но го ви роб ництва (табл. 6.1). До цьо го ро-

ку їх вартість постійно зро с та ла. Ли ше за 1985–1990 рр. приріст

ви роб ни чих ос нов них за собів ста но вив 24,3%, або май же 5% що-

ро ку. При чо му рівень їх зро с тан ня був май же од на ко вим в усіх

га лу зях ма теріаль но го ви роб ництва.

Таб ли ця 6.1

Зміна вар тості ви роб ни чих ос нов них за собів в Ук раїні за 1985–2005 рр.

Офіційний курс валют: в 1985 р. за 100 доларів США — 70,42 крб. (газета “Известия” 16 грудня 1985 р.

№ 356 (21427); в 1990 р. за 100 доларів США — 56,4 крб. (газета “Известия” 26 грудня 1990 р.). За 1 долар

США в 2000 р. — 5,43 грн, в 2002 р. — 5,33 грн, в 2004 р. — 5,32 грн, в 2005 р. — 5,12 грн (Статистичний що-

річник України. — К.: Консультант, 2006. — С. 67).

(у фактичних цінах на кінець року)

Показники

1985,

млрд

крб.

1990 2000 2002 2004 2005

2005 р.

в % до

1990 р.

млрд

крб.

млрд.

дол.

США

струк-

тура, %

млрд

грн

млрд

грн

млрд

грн

млрд

грн

млрд

дол.

США

в 2005р.

в % до

2000 р.

Виробничі осно-

вні засоби, всього

255 317 561,0 100 514,4 607,1 658,7 785,9 153,5 162,0 27,4

в тому числі в:

промисловості

125 153 270,8 48,2 267,1 339,2 371,3 463,0 90,4 183,7 33,4

сільському госпо-

дарстві

62 78 136,1 24,6 96,1 87,1 78,6 71,1 13,9 78,5 10,2

будівництві 9 12 21,2 3,8 15,5 17,3 19,2 23,2 4,5 160,7 21,2

транспорті 47 59 104,4 18,6 107,5 141,8 161,0 188,3 36,8 185,8 35,2

торгівлі, громад-

ському харчуван-

ні й інших галу-

зях матеріального

виробництва

12 15 28,5 4,7 28,3 21,7 28,6 40,3 7,9 151,9 27,7

За ро ки не за леж ності, у зв’яз ку із при ва ти заційни ми про це-

са ми та ре фор му ван ням на род но го с по дарсь ко го ком плек су,

знач но зміни лись як струк ту ра ви роб ни чо го по тенціалу, так і

йо го вартісна оцінка.

Що сто сується вартісної оцінки ви роб ни чо го по тенціалу, то

в зв’яз ку з тим, що в Ук раїні є уже своя національ на гро шо ва

оди ни ця грив ня, а в ста ти с тич них щорічни ках вся інфор мація до

1990 р. по ка зується в ра дянсь ких кар бо ван цях, а після 1996 р. —

в ук раїнських грив нях, для співстав лен ня інфор мації слід при ве-

с ти її до однієї гро шо вої оди ниці. Та кою оди ни цею мо же бу ти

до лар США як міжна род на гро шо ва оди ни ця.

За період не за леж ності (1990–2005 рр.) знач но ско ро ти лась

вартість ви роб ни чих ос нов них за собів. Як що на кінці 1990 р. в до ла-

ро во му об чис ленні їх бу ло на су му 561 млрд дол. США (317 х 1,77),

в то му числі в про мис ло вості на 270,8 млрд (153 х 1,77), сільсько-

му гос по дарстві на су му 138,1 млрд (78 х 1,77 т), будівництві на

21,2 млрд (12 х 1,77) і транс порті на 104,4 млрд (59 х 1,77).

На кінець 2005 р. за ли ши лось ви роб ни чих ос нов них за собів на

су му 153,5 млрд дол. США (785,9 : 5,2), або 27,4% від тієї кіль кості,

що бу ла на кінець 1990 ро ку. В про мис ло вості на кінець 2005 р.

за ли ши лось ви роб ни чих ос нов них за собів на су му 90,4 млрд дол.

США (463 : 5,2), або 33,4% від їх вар тості на кінець 1990 р.; в

сільсько му гос по дарстві відповідно 13,9 млрд (71,1 : 5,12), або

10,2%; будівництві — 4,5 млрд (23,2 : 5,12), або 21,2%; в транс порті

їх за ли ши лось на су му 30,8 млрд дол. США (188,3 : 5,12), або 35,2%

від тієї вар тості, що бу ла на кінець 1990 р.

Втра та ви роб ни чо го по тенціалу відбу ла ся за та ких при-

чин:

– по2пер ше, в про цесі при ва ти зації підприємства до во ди ли

до бан крут ст ва, ре алізу ю чи під різними приводами ма ши-

ни і ус тат ку ван ня;

– по2дру ге, під ви дом роз ра хун ку з працівни ка ми за за бор-

го ваність по оп латі праці знач ну ча с ти ну верстатів і об лад-

нан ня роз да но і про да но за знач но за ни женою вар тістю.

– по2третє, знач на ча с ти на про мис ло вих підприємств зда-

ла свої приміщен ня в орен ду або про да ла, і в ре зуль таті об-

лад нан ня зда но на ме та ло лом;

– по2чет вер те, в ре зуль таті аг рар ної ре фор ми і при ва ти зації

в сільсько го с по дарсь ких підприємствах май же ліквідо ва-

но не ли ше по голів’я тва рин, а зруй но ва но і тва рин ницькі

приміщен ня.

В ре зуль таті ви роб ни чий по тенціал всіх га лу зей ма теріаль-

но го ви роб ництва знач но по сла бив ся, технічний стан на яв них

ви роб ни чих фондів, тих, що за ли ши лись на підприємствах, да ле-

кий від оп ти маль них.

Так, за да ни ми Держ ко м ста ту Ук раїни ступінь зно су ос нов-

них за собів у 2005 р. ста но вив у се ред нь о му 49%, з них у про мис-

ло вості — 57,9%, у сільсько му гос по дарстві — 52,2%, у будівництві

45,1%.

Особ ли вої руй нації за зна ло сільське гос по дар ст во. Різке

ско ро чен ня по голів’я ху до би і птиці у сільсько го с по дарсь ких

підприємствах при ве ло до руй ну ван ня тва рин ниць ких примі-

щень, не го во ря чи уже про стан ме ханізації у тва рин ництві.

Не кра щі спра ви і в інших га лу зях сільсько го с по дар ського

ви роб ництва. Як що у 1991 р. в сільсько го с по дарсь ких підпри-

ємствах налічу ва лось 497,3 тис. трак торів, 105,2 тис. зер ноз би-

раль них ком байнів, 15,3 тис. ку ку руд зоз би раль них ком байнів,

19,8 тис. бу ря коз би раль них ком байнів, 9,6 тис. кар топ лез би раль-

них ком байнів, 4,8 льо ноз би раль них ком байнів та спо жи ва лось

39,6 млрд кВт.год. еле к т ро е нергії, то у в 2006 р. в аг рарній сфері

за ли ши лось 201 тис. трак торів, або 40,4% тієї кількості, що бу ла

в 1990 р., зер ноз би раль них ком байнів за ли ши лось 44 тис., або

42%, ку ку руд зя нозбіраль них ком байнів 7 тис., або 45,8%, бу ря-

ко з би раль них ком байнів 12 тис., або 60,6%, а еле к т ро е нергії

ви ко ри с то ву ва лось ли ше 9,8% від рівня її спо жи ван ня в 1990 р.

При чо му ос нов на кількість тех ні ки, яка нині ви ко ри с то-

вується у сільсько му гос по дарстві, дав но відпра цю ва ла амор ти-

заційний термін.

Вик ли кає зди ву ван ня і той факт, що як що в ціло му за 2000–

2005 рр. вартість ви роб ни чих ос нов них за собів збільши лась в

ос нов но му на 52,7%, то тих, які ви ко ри с то ву ють ся у сільсько му

гос по дарстві, змен ши лась на 26,1%.

Вра хо ву ю чи той факт, що в ос танні ро ки вартість ви роб ни-

чих ос нов них за собів об чис люється у фак тич них цінах на кінець