Непочатенко О.О. Фінанси підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

Оборотні засоби та їх організація на підприємствах

171

Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємств

Таблиця 6.17.2

Розрахунок часу обороту власних оборотних активів

на підставі кількості оборотів

Показники Сума

1. Кількість оборотів оборотних активів за рік

2. Час обороту (у днях)

Таблиця 6.17.3

Розрахунок часу обороту власних оборотних активів

без попереднього розрахунку кількості оборотів

Показники Сума

1.Середня сума оборотних активів за рік, тис. грн

2.Виручка від реалізації продукції за рік в оптових ці-

нах підприємства, грн

3. Час обороту (у днях)

Завдання 6.18. Розрахунок коефіцієнта завантаження оборот-

них активів.

Вихідні дані: ВАТ «Еталон» реалізувало продукцію власного

виробництва і отримало виручку в розмірі 31683 тис. грн, середня

вартість оборотних активів за рік складає 2780 тис.грн.

Необхідно: розрахувати коефіцієнт завантаження оборотних

активів двома шляхами: на підставі вартості оборотних активів і

реалізації та на підставі кількості оборотів.

Розрахунки провести в таблицях 6.18.1.

Таблиця 6.18.1

Розрахунок коефіцієнта завантаження на підставі вартості

оборотних активів і реалізації

Показники Сума

1. Середня вартість оборотних активів за рік, тис. грн

2.Виручка від реалізації продукції за рік в оптових цінах

підприємства, тис.грн

3.Коефіцієнт завантаження оборотних активів

Методичні вказівки: коефіцієнт закріплення (завантаження)

оборотних коштів визначається відношенням середньої суми обо-

Тема 6

172

Модуль 2

ротних активів за цей період до суми реалізації продукції в оптових

цінах підприємства за той же період. Коефіцієнт завантаження є

показником, зворотним до коефіцієнта оборотності.

Завдання 6.19. Розрахунок обороту в днях нормованих оборот-

них активів.

Вихідні дані: середньорічна сума нормованих оборотних акти-

вів підприємства за планом складає 2650 тис.грн, а фактично —

2780 тис.грн. Виручка від реалізації продукції за рік дорівнює за

планом 31450 тис.грн, а фактично — 31683 тис.грн.

Необхідно: Розрахувати оборот нормованих оборотних активів

в таблиці 6.19.1.

Таблиця 6.19.1

Розрахунок обороту в днях нормованих оборотних активів

Показники План Факт

1. Середньорічна величина нормованих оборот-

них активів, тис.грн

2. Виручка від реалізації продукції за рік, тис.

грн

3.Оборот у днях нормованих оборотних активів

Методичні вказівки: методика розрахунку обороту нормованих

оборотних коштів аналогічна методиці розрахунку обороту всіх

оборотних коштів. Відмінність лише в тому, що при розрахунку

оборотних нормованих коштів до уваги беруться лише нормовані

кошти. Сума обороту береться в розмірі реалізації за оптовими ці-

нами підприємства.

Контрольні питання до теми

1. Дайте визначення оборотних коштів. У чому їх сутність?

2. У чому основна відмінність між основними і оборотними за-

собами?

3. Наведіть класифікацію оборотних активів.

4. Дайте визначення таким термінам: власні оборотні кошти;

залучені оборотні кошти; оборотні виробничі фонди; фонди обігу.

5. Охарактеризуйте склад оборотних активів. Назвіть фактори,

які на нього впливають.

Оборотні засоби та їх організація на підприємствах

173

Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємств

6. Назвіть джерела формування оборотних коштів.

7. Що являє собою нормування оборотних коштів? Перерахуйте

основні принципи нормування.

8. Що таке норма і норматив оборотних коштів?

9. Назвіть джерела покриття власних оборотних коштів. На які

групи вони поділяються?

10. Назвіть показники ефективності використання оборотних

активів.

11. Назвіть шляхи підвищення ефективності використання обо-

ротних коштів.

Тестові завдання

1. Що не належить до оборотних виробничих фондів:

а) сировина;

б) МШП;

в) кошти в розрахунках.

2. До ненормованих обігових коштів належать:

а) фонди обігу;

б) фонди обігу за винятком готової продукції;

в) готова продукція на складі;

г) не має правильної відповіді.

3. До сталих пасивів відносять:

а) кошти цільового призначення, які постійно перебувають у

господар-ському обороті;

б) виручка від реалізації;

в) сума дебіторської заборгованості;

г) сума кредиторської заборгованості.

4. Власні оборотні кошти використовуються для покриття:

а) мінімальної потреби в ТМЦ;

б) витрат виробництва;

в) витрат обігу.

5. Страховий запас м’ясо-рибних кормів формують у розмірі:

а) денної потреби;

б) місячної потреби;

Тема 7

174

Модуль 2

в) річної потреби.

6. Для чого створюються виробничі запаси на підприємствах?

а) для покриття витрат виробництва;

б) для забезпечення безперервного процесу виробництва і реа-

лізації продукції;

в) для формування складських залишків.

7. Оборотні кошти споживаються протягом:

а) одного року;

б) одного місяця;

в) одного виробничого циклу.

8. При нестачі власних джерел формування оборотних коштів

підпри-ємство користується:

а) коштами цільового призначення;

б) залученими коштами;

в) коштами фондів спеціального призначення.

9. Який принцип покладений в основу планування обігових

засобів по незавершеному виробництву в промислових підпри-

ємствах?

а) часткової потреби;

б) мінімальної потреби;

в) повної потреби.

Тема 7. Кредитування підприємств

Питання для вивчення

1. Необхідність залучення позичкових коштів. Суть кредиту.

2. Класифікація кредитів, що надаються підприємствам.

3. Банківське кредитування підприємств.

3.1. Види банківського кредиту та їх характеристика.

3.2. Умови та порядок отримання банківського кредиту.

Кредитування підприємств

175

Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємств

3.3. Порядок погашення банківського кредиту.

4. Небанківське кредитування підприємств.

4.1. Комерційне кредитування підприємств.

4.2. Лізингове кредитування підприємств.

4.3. Державне кредитування підприємств.

4.4. Кредитування підприємств за рахунок коштів

міжнародних фінан-сових кредитних інститутів.

5. Нові форми кредитування підприємств.

Основні терміни і поняття: авальний кредит; акцептний кре-

дит; банківський кредит; відсотки за кредит; державний кредит;

дисконтні позики; комерційний кредит; консорціумний кредит;

контокорентний кредит; кредитна лінія; кредитоспроможність;

кредитування; лізинг; лізинговий кредит; об’єкти кредитування;

овердрафт; факторинг.

Кредитні відносини характеризуються тим, що їх суб’єктами

є дві сторони: одна з них у рамках конкретної кредитної угоди

називається кредитором, інша — позичальником. Грошові чи

товарно-матеріальні цінності, витрати або виконана робота та на-

дані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об’єктом

кредиту.

Виробництво товарів та зміна їх вартості в процесі обміну ви-

кликає необхідність існування і дії кредиту. При цьому виникає

часова розбіжність між рухом товарів та їх грошовим вираженням,

в результаті чого грошова форма існує окремо від товарної. Отже,

дія кредиту має стимулювати постійне відновлення виробництва.

Але одна розбіжність у строках між відвантаженням товарів і

надходженням грошей в його оплату не говорить про існування

кредиту, для його дії необхідне укладання відповідної угоди, що

передбачає відстрочення платежу.

Потрібно відмітити, що не лише товарне виробництво і пов’я-

заний із ним обіг товарів є причиною виникнення кредиту. В сучас-

них умовах кредитні відносини пов’язані також із заборгованістю

учасників фінансово-економічних операцій один перед одним, що

супроводжується виникненням дебіторської, кредиторської забор-

гованості, комерційного кредиту тощо.

Поряд із об’єктивними існують і специфічні причини виникнен-

ня і функціонування кредитних відносин, що пов’язані з потребою

Тема 7

176

Модуль 2

забезпечення безперервності процесу відтворення — сезонний ха-

рактер виробництва, розбіжності між тимчасовим вивільненням

грошових коштів і появою тимчасової потреби у них в процесі руху

виробничих оборотних засобів господарюючих суб’єктів та відхи-

лення фактичного використання оборотних засобів від їх нормативу

тощо (рис. 7.1).

Структура системи кредитування містить елементи, які відо-

бражають суть кредитних відносин, технологію кредитного процесу

і особливості управління ним, що виявляється у відокремленні в

ній таких підсистем: базової, економіко-організаційної та управ-

лінської (рис. 7.2).

Як об’єкт дослідження, кредит складається з певних елемен-

тів, перш за все суб’єктів його відносин, які знаходяться в тісних

взаємовідносинах один з одним. Кредитор і позичальник є в усіх

випадках суб’єктами кредитних відносин. Елементом структури

кредиту є позикова вартість, яка передається від кредитора до по-

зичальника і являє собою своєрідну нереалізовану вартість.

ɋɩɟɰɢɮɿɱɧɿ

Ɂɚɝɚɥɶɧɨɟɤɨɧɨɦɿɱɧɿ

Ɋɭɯ ɜɚɪɬɨɫɬɿ ɭ ɫɮɟɪɿ

ɬɨɜɚɪɧɨɝɨ ɨɛɦɿɧɭ

ɋɟɡɨɧɧɢɣ ɯɚɪɚɤɬɟɪ

ɨɤɪɟɦɢɯ ɜɢɪɨɛɧɢɰɬɜ

Ɋɨɡɛɿɠɧɿɫɬɶ ɦɿɠ

ɧɚɝɪɨɦɚɞɠɟɧɧɹɦ ɤɨɲɬɿɜ

ɬɚ ʀɯ ɜɢɬɪɚɱɚɧɧɹɦ ɧɚ

ɩɿ

ɢɽɦɫɬɜɿ

Ɍɨɜɚɪɧɟ ɜɢɪɨɛɧɢɰɬɜɨ

ȼɿɞɯɢɥɟɧɧɹ ɮɚɤɬɢɱɧɨɝɨ

ɜɢɤɨɪɢɫɬɚɧɧɹ ɨɛɨɪɨɬɧɢɯ

ɤɨɲɬɿɜ ɜɿɞ ʀɯ ɧɨɪɦɚɬɢɜɭ ɜ

ɩɪɨɰɟɫɿ ɿɧɞɢɜɿɞɭɚɥɶɧɨɝɨ

ɤɪɭɝɨɨɛɿɝɭ ɨɛɨɪɨɬɧɢɯ

ɮɨɧɞɿɜ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜ

ɉɊɂɑɂɇɂ

Ɏɭɧɤɰɿɨɧɭɜɚɧɧɹ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜ

ɧɚ ɡɚɫɚɞɚɯ ɤɨɦɟɪɰɿɣɧɨɝɨ

ɪɨɡɪɚɯɭɧɤɭ

Рис. 7.1. Причини виникнення кредитних відносин

Кредитування підприємств

177

Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємств

За умов ринкової економіки кредит виконує такі основні функ-

ції: перерозподільчу, функцію заміщення грошей в обороті, відтво-

рювальну, регулюючу і стимулюючу, а також контрольну. Ефектив-

ність кредитних відносин залежить від взаємодії цих функцій.

Основними об’єктами короткострокового кредитування в обо-

ротні кошти є:

– виробничі запаси (сировина, основні й допоміжні матеріали,

запасні частини, паливо, інструмент);

– незавершене виробництво та напівфабрикати власного ви-

робництва;

– витрати майбутніх періодів (сезонні витрати, витрати на осво-

єння випуску нових виробів тощо);

– готова продукція і товари;

– платіжні та розрахункові операції з постачальниками й по-

купцями. кредит необхідний і для підтримування кругообо-

роту фондів діючих підприємств, що обслуговують процес

реалізації продукції.

ɋɢɫɬɟɦɚ ɤɪɟɞɢɬɭɜɚɧɧɹ

Ȼɚɡɨɜɚ ɩɿɞɫɢɫɬɟɦɚ

ȿɤɨɧɨɦɿɤɨ-

ɨɪɝɚɧɿɡɚɰɿɣɧɚ

ɩɿ

ɫɢɫɬɟɦɚ

ɍɩɪɚɜɥɿɧɫɶɤɚ

ɩɿɞɫɢɫɬɟɦɚ

- ɫɭɛ’ɽɤɬɢ ɤɪɟ-

ɞɢɬɧɢɯ ɜɿɞɧɨɫɢɧ;

- ɨɛ’ɽɤɬɢ ɤɪɟ-

ɞɢɬɧɢɯ ɜɿɞɧɨɫɢɧ;

- ɩɪɢɧɰɢɩɢ ɤɪɟ-

ɞɢɬɭɜɚɧɧɹ

- ɜɢɞɢ ɿ ɮɨɪɦɢ

ɤɪɟɞɢɬɿɜ;

- ɦɟɬɨɞɢ ɤɪɟɞɢ-

ɬɭɜɚɧɧɹ;

- ɨɰɿɧɤɚ ɤɪɟɞɢ-

ɬɨɫɩɪɨɦɨɠɧɨɫɬɿ

ɩɨɡɢɱɚɥɶɧɢɤɚ;

- ɥɿɦɿɬɢ ɤɪɟɞɢɬɭ-

ɜɚɧɧɹ;

- ɫɢɫɬɟɦɚ ɩɿɥɶ-

ɝɨɜɨɝɨ ɤɪɟɞɢɬɭɜɚɧɧɹ

- ɭɩɪɚɜɥɿɧɧɹ ɤɪɟ-

ɞɢɬɧɢɦ ɩɪɨɰɟɫɨɦ

ɿ ɤɪɟɞɢɬɧɢɦɢ ɪɢ-

ɡɢɤɚɦɢ;

- ɤɪɟɞɢɬɧɢɣ ɦɨɧɿ-

ɬɨɪɢɧɝ

Рис. 7.2. Структура системи кредитування

Тема 7

178

Модуль 2

Об’єктами довгострокового та середньострокового кредитуван-

ня є капітальні вкладення, пов’язані з реконструкцією підприєм-

ства, його технічним переозброєнням, упровадженням нової тех-

ніки, удосконаленням технології виробництва, та інші витрати,

що приводять до збільшення вартості основних засобів. До таких

кредитів підприємства вдаються, якщо відчувають брак власних

коштів, призначених на ці цілі, а саме: прибутку й амортизаційних

відрахувань.

Використання різноманітних форм кредитування підприємства

прискорює рух грошових і матеріальних ресурсів та сприяє підви-

щенню ефективності фінансово-господарської діяльності.

Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класифікуються

за такими ознаками: за кредиторами; за формами та видами; за

метою використання; за терміном надання; за забезпеченням; за

порядком надання.

Кредиторами підприємств можуть бути: банки та спеціалізо-

вані фінансово-кредитні інститути (банківський, лізинговий кре-

дити); підприємства (комерційний кредит); держава (державний

кредит, який надається через уповноважені банки); міжнародні

фінансово-кредитні установи (відкриття кредитних ліній через

уповноважені банки).

За видами кредит може бути: банківський; комерційний; дер-

жавний; лізинговий.

Банківський кредит — це економічні відносини між кредито-

ром та позичальником з приводу надання коштів банком підприєм-

ству на умовах терміновості, платності, повернення, матеріального

забезпечення. Банківський кредит надається суб’єктам господа-

рювання всіх форм власності на умовах, передбачених кредитним

договором.

Комерційний кредит — це економічні, кредитні відносини, які

виникають між окремими підприємствами.

Державний кредит — це економічні, кредитні відносини між

державою та суб’єктами господарювання.

Лізинговий кредит — це стосунки між суб’єктами господарю-

вання, які виникають за орендування майна (майновий кредит або

лізинг-кредит).

Банківський та державний кредити надаються підприємствам

у грошовій формі, лізинговий та комерційний — у товарній. Бан-

ківський та державний кредити погашаються у грошовій формі.

Кредитування підприємств

179

Фінансове забезпечення поточної діяльності підприємств

Комерційний кредит також повертається переважно в грошовій

формі. У період становлення ринкових відносин можлива його

сплата як у товарній, так і у змішаній формах (товарній і грошо-

вій одночасно).

Залежно від мети використання розрізняють кредити, що спря-

мовані на фінансування: оборотних коштів; основних засобів.

За терміном надання розрізняють короткострокові, середньо-

строкові, довгострокові кредити.

Короткострокові кредити підприємства можуть отримувати у

разі фінансових труднощів, які виникають у зв’язку з витратами

виробництва та обороту. Термін короткострокового кредиту не пе-

ревищує одного року.

Середньострокові кредити (від одного до трьох років) надаються

на поточні витрати, оплату обладнання та фінансування капіталь-

них вкладень.

Довгострокові кредити (понад 3 роки) можуть надаватися для

формування основних фондів. Об’єктами кредитування є капітальні

витрати на реконструкцію, модернізацію, розширення вже діючих

основних фондів, нове будівництво, приватизацію та корпоратиза-

цію підприємств тощо.

Залежно від забезпечення кредити поділяють на 2 групи: забез-

печені; бланкові. Забезпечені кредити гарантуються певними ви-

дами активів, зокрема: нерухомістю; цінними паперами; товарно-

матеріальними цінностями; дебіторською заборгованістю тощо.

Порядок надання кредиту передбачає такі види позик: прямі;

консорціумні; позики участі.

Нині найпоширенішим видом кредиту є банківський. За такого

кредитування підприємство виступає тільки в ролі позичальника.

Банківський кредит класифікуються за такими ознаками:

1. Цільова спрямованість.

2. Термін кредиту.

3. Вид відсоткової ставки.

4. Валюта кредиту.

5. Види обслуговування.

Залежно від мети кредит може надаватися на: фінансування

оборотного капіталу; фінансування основного капіталу; викуп при-

ватизованого підприємства.

Залежно від відсоткової ставки підприємства можуть одержу-

вати кредити з плаваючою і фіксованою відсотковою ставкою.

Тема 7

180

Модуль 2

Підприємства можуть одержувати в банках кредити як у націо-

нальній, так і в іноземній валюті. Підприємства можуть отримати

різноманітні види кредитів.

Строковий кредит — це кредит, який надається повністю негай-

но після укладення кредитної угоди. Погашається він або періодич-

ними внесками, або одноразовим платежем у кінці терміну.

Кредитна лінія — це згода банку надати кредит протягом пев-

ного періоду часу в розмірах, які не перевищують заздалегідь обу-

мовленої суми.

Кредитна лінія відкривається, як правило, на рік, але її можна

відкрити й на коротший період. Відкрита кредитна лінія дає змогу

оплатити за рахунок кредиту будь-які розрахункові документи,

передбачені у кредитній угоді, що укладається між підприємством

та банком. Протягом строку дії кредитної лінії підприємство може

будь-коли одержати позику без додаткових переговорів з банком

та інших формальностей. Проте за банком зберігається право від-

мовити підприємству у позиці в межах затвердженого ліміту, якщо

банк виявить погіршання фінансового стану позичальника. Через

це кредитну лінію відкривають підприємствам зі стійким фінансо-

вим становищем та доброю репутацією. На прохання підприємства

ліміт кредитування можна переглядати.

Розрізняють два види кредитних ліній: сезонну й постійно від-

новлювальну. Сезонну кредитну лінію відкривають за періодично-

го браку оборотних коштів, пов’язаних із сезонністю виробництва

або з необхідністю створення запасів товарів на складі. Таку лінію

може бути відкрито, наприклад, цукровому заводу для формування

запасів цукрових буряків або овочевій базі для створення запасів

овочів на зиму. Кредити овочевій базі і цукровому заводу погаша-

ються за рахунок виручки від реалізації продукції. Погашення

боргу й відсотків здійснюється одноразовим платежем. У разі від-

криття сезонної кредитної лінії банк в обов’язковому порядку ви-

магає від підприємства забезпечення.

Відновлювальну кредитну лінію може бути відкрито підпри-

ємству тоді, коли воно відчуває постійний брак оборотних коштів

для відновлення процесу виробництва в заданому обсязі.

Відновлювальна кредитна лінія надається на термін, який не пе-

ревищує одного року. Особливість відновлювальної кредитної лінії

полягає в тім, що підприємство, погасивши частину кредиту, може

одержати нову суму, але в межах відповідного ліміту і періоду дії