Олійник О.Б., Шинкарук В.Д., Гребницький Г.М. Граматика української мови

Подождите немного. Документ загружается.

Складне речення

491

обряд – справа священна, пов’язана з цілим колом релігійних

ідей, які міцно і здавна кореняться в побуті. Якщо гунни

запозичили це слово й використали навіть при похованні

Атілли, то це свідчить про культурну перевагу слов’ян, що

входили до дружини Атілли.

Можливо, проте, що спостерігач користувався допо#

могою слов’янина#перекладача, який і назвав учту рідним

йому слов’янським словом “страва”. Це найдавніше

слов’янське слово, засвідчене в історичних документах.

(За О. Стрижаком)

Контрольні запитання і завдання

1. Якою є основна причина складності класифікації під

рядних речень?

2. Як називаються речення, в яких підрядна частина

пояснює один член речення? Для відповіді скористайтеся

додатковою літературою.

Відповіді:

а) складнопідрядне речення з підрядним означальним;

б) складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

3. Які види підрядних ви знаєте?

4. Складіть невеличке повідомлення у науковому стилі

на лінгвістичну тему, в якому дати обґрунтовану відповідь

на запитання: у яких видах складнопідрядних речень

частини можуть мінятися місцями, а в яких – ні? Свої

міркування проілюструйте прикладами.

Граматика української мови

492

5. Види складнопідрядних речень за

структурно)семантичною

класифікацією

Ця розгорнута класіфікація підрядних речень грунтується

на їхніх значеннях та смислових відношеннях до головних

речень з урахуванням конструктивних ознак. Згідно з цією

класіфікацією складнопідрядні речення мають таки види.

Складнопідрядні речення з підрядним означальними;

складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними,

складнопідрядні речення з підрядними способу дії і ступеня,

складнопідрядні речення з підрядними часу, складнопідрядні

речення з підрядними місця, складнопідрядні речення з

підрядними причин, складнопідрядні речення з підрядними

мети, складнопідрядні речення з підрядними умови, складно

підрядні речення з підрядними допусту, складнопідрядні ре

чення з підрядними порівняльними, складнопідрядні ре

чення з підрядними наслідку, складнопідрядні речення з

підрядними зіставними, складнопідрядні речення з підряд

ними приєднувальними.

Розглянемо два останні види. У складнопідрядних речен

нях з підрядними зіставними зміст головної та підрядної

частин зіставляються в якомусь відношенні (існування в часі,

кількісної чи якісної співвідносності). Засобом зв’язку обох

частин є сполучники та сполучні слова: у той час як, у міру

того як, між тим як, тоді як, якщо то та інші. Більшість цих

засобів зв’язку втрачає в цих реченнях своє основне значення

(часове, умовне) й служить для вираження зіставних відно

шень, тому зіставні складні речення посідають проміжне

місце між складносурядними та складнопідрядними речен

нями. До перших їх наближує значення, з другими – наяв

ність підрядних сполучників. Наприклад: І чим більше треба

Складне речення

493

було сили і завзяття, тим більше вони міцнішали й

розквітали (В. Шевчук); Чим вище світло стоїть, тим далі

його видно (Нар. творчість).

Підрядні речення приєднувальні (їх ще іноді називають

підрядноприєднівальними) додатково поділяють, поясню

ють те, про що йдеться в головному реченні. Засобами зв’язку

обох частин є сполучні слова: що, де, куди, нам, як, чому та

інші. Наприклад: Обидві дівки одягли жовті стрічки та чер#

воні чоботи, що було в них тільки на свята (В.Земляк);

Його не було вдома, чому й не можна було потрапити до

кімнати (З журн.).

Завдання

Вправа 589. Прочитайте. Випишіть речення з підрядними

зіставними. Оберіть одне з речень і зробіть його синтаксичний

розбір.

1. Твій мужній голос музикою лине, як плескіт хвиль

і сяйво тих зірок (В. Сосюра). 2. Чим ближче до натури,

тим краще. 3. Всі говорили разом, бо всіх одне турбувало

(М. Коцюбинський). 4. Острів був відгороджений (відсіче#

ний) навколо, наче кім, чому й поселення називалося Сіг, або

Сіговий Кіш (Історія України). 5. Вона Олексія ще не бачила,

між тим як усі сусідки тільки й шепотіли про нього (З журн.).

6. Свободолюбиві селяни не могли терпіти такої неволі, то#

ді як земля належала панам#вельможам (Історія України).

7. Існувало рішення, що на завідувачів відділів це не поширю#

валося (З газ.). 8. У міру того як оповідання жорстокішало,

усі вдивлялися в цього гарного хлопця дедалі допитливіше

(М. Яцків). 9. Чим далі сапки посувались вперед, тим більше

здіймалась, густішала мгла і зривався вітер ... (М. Старицький).

Вправа 590. Згадайте і запишіть засоби зв’язку між голов

ною і підрядною частинами підрядноприєднувального речен

ня. Охарактеризуйте кілька з них.

Граматика української мови

494

Вправа 591. Прочитайте. Спишіть. Визначте тип підряд

ного. Якими додатковими значеннями ускладнені зіставні

відношення?

Зустрівши її, він почав лаятися, чом вона вештається

без діла, між тим як вона перла до клуні важкий мішок

(М. Коцюбинський).

Контрольні запитання і завдання

1. Закінчіть речення.

У складнопідрядних реченнях з підрядними зіставними

зміст головної та підрядної частин ...

2. Чим відрізняється класіфікація складнопідрядних ре

чень за структурносематичним принципом від класіфікації

складнопідрядних речень за логікограматичною структурою?

3. Які ви знаєте види складнопідрядних речень за структурно

сематичною класіфікацією?

6. Складнопідрядні речення

з підрядними означальними

Складнопідрядним реченням з підрядним означальним

називається таке складне речення, в якому підрядна частина

відноситься до члена головного речення, вираженою імен

ником чи субстантивованим словом. Підрядне означальне

містить характеристику предмета чи розкриває його ознаку.

Підрядні означальні відповідають на питання який? яка?

яке? які? чий? чия? чиє? чиї? котрий? котра? котре? котрі?

Підрядні означальні речення з’єднуються з головним за

допомогою:

Складне речення

495

– сполучників щоб, що, наче, мов, ніби, як;

– сполучних слів який, котрий, що, хто, чий, де, куди,

звідки, коли. Наприклад: Пташки, що влітку так співали,

у ірій вже поодлітали (Є. Гребінка).

У головному реченні часто вживається вказівне слово той,

такий яким виділяється означуваний іменник: Як радію за

ту я людину, що загублену радість знайшла (В. Сосюра). За

допомогою цих вказівних слів підсилюється зв’язок між

головним і підрядним реченнями.

Синонімія складнопідрядних речень

з підрядними означальними і простих речень

Складнопідрядні речення з підрядними означальними і

прості речення з поширеними відокремленими означеннями,

які виражені дієприкметниковими зворотами, часто бувають

синонімічними, тобто однаковими чи близькими за

значеннями. Вони можуть заміняти одне одного, тобто

виступати як граматичні синоніми. Синонімія виникає при

заміні підрядного означального речення дієприкметниковим

зворотом або, навпаки, при заміні дієприкметникового

звороту означальним підрядним реченням.

Наприклад: Хліба, що їх змив дощ, яскраво зеленіли

(О. Гончар). Пор. : Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли.

Заміна можлива тоді, коли:

1) присудок підрядної частини стоїть у теперішньому або

минулому часі;

2) підрядна частина приєднується до головної за

допомогою відносних займенників який, котрий, що стоять

у називному відмінку;

3) відносний займенник стоїть у знахідному відмінку без

прийменника, а присудок виражений перехідним дієсловом.

Граматика української мови

496

При заміні складнопідрядних речень відбуваються такі

заміни:

1) У підрядній частині опускаються сполучні слова який,

котрий, що;

2) у головній частині опускаються співвідносні слова

(якщо вони є);

3) дієсловоприсудок перетворюється на дієприкметник

відповідного виду, часу і стану;

4) дієприкметник, утворений від дієслова підрядної

частини, узгоджується у роді, числі та відмінку з

пояснювальним іменником головної частини;

5) підмет підрядної частини перетворюється на додаток в

орудному відмінку, якщо дієсловоприсудок замінюється

пасивним дієприкметником.

Заміна відбувається так:

1) добирається за змістом сполучне слово який або котрий

і узгоджується в роді, числі й відмінку з означуваним словом,

від якого залежав дієприкметниковий зворот;

2) додаток в орудному відмінку дієприкметникового

звороту перетворюється на підмет підрядної частини;

3) дієприкметник перетворюється на дієсловоприсудок

відповідної форми і узгоджується з підметом підрядної

частини. Наприклад: Козацькі пісні # це героїчні пісні,

складені українським народом або самими козаками про

мужню боротьбу за волю. (З журн.) Козацькі пісні – це пісні,

що їх склав український народ або самі козаки про мужню

боротьбу за волю.

Завдання

Вправа 592. Прочитайте. Перебудуйте подане складне

речення з підрядним означальним на просте з дієприкметни

ковим зворотом. Запишіть обидва речення. Зробіть їх синтак

сичний розбір.

На лісовій галявині стояла хата, яку покрили очеретом.

Складне речення

497

Вправа 593. Прочитайте. Чи є виділена частина у наве

деному складнопідрядному реченні означальним реченням?

Вмзначте вид підрядного. Запишіть речення підкресліть у

головній частині слово, до якого відноситься підрядне.

Вийшли з хати батько й мати в садок погуляти,

Порадитись, кого б то їм своїм зятем звати.

(Т. Шевченко)

Вправа 594. Прочитайте. Перебудуйте речення з діє

прикметниковим зворотом на складне речення з підрядним

означальним. Запишіть.

Через пісню я знову і знову уявляю всі стежки, всі життєві

дороги, пройдені моєю матір’ю.

Диктант

Небо чисте, тільки на виднокрузі ледь помітно просту#

пають перламутрово#білі хмарки#облаки. Недовге їхнє

життя: як непомітно з’явились, так непомітно і зникнуть,

розтануть до полудня. А зараз ще біліють, мов вітрила

далеких фрегатів, чарують зір своїм вітрильним повно#

груддям.

А у степу колосся хилиться звідти і звідси та вика

польова синіє, берізка плутається під ногами та червоно,

росяно палає горошок...

Висока могила#курган здіймається неподалік серед

розливу хлібів, оборана, неторкана, в сивих полинах. Коли

збігти на цю могилу, на саму вершину цього покритого

сивими травами глобуса, то звідси видно далеко. Видно, як

степ маревіє на південь, а край нього на обрії сліпучим

металом блищить смуга моря, морський лиман. Завжди

блищать води лиману пустинно. Лише коли#не#коли,

найчастіше літніми ранками, буває, там з’явиться біле

крило рибальського вітрильника, який потім довго#довго,

цілу вічність, пропливає по лінії небосхилу...

(За О. Гончаром)

Граматика української мови

498

Контрольні запитання і завдання

1. Закінчіть визначення.

Складнопідрядним реченням з підрядним означальним

називається речення ... .

2. Розкажіть про синонімію складнопідрядних речень з

підрядними означальними і простих речень.

3. Коли можна замінити просте речення з дієприкметни

ковим зворотом на складнопідрядне речення?

7. Складнопідрядні речення

з підрядними з’ясувальними

Складнопідрядними реченнями з підрядними з’ясуваль)

ними називаються речення, в яких підрядна частина відно

ситься до головного члена речення, що потребує його

смислового поширення: без підрядного головне було б

структурою й семантично незакінченим доповнюючи його

зміст. Наприклад: Люблю, коли хвилі юрбою шумлять

(В. Сосюра).

Підрядні з’ясувальні частини відповідають на питання

всіх відмінків. Відносяться до тих членів у головному реченні,

які означають різні вияви мовлення, мислення, почуття

стану: дієслова – говорити, запитувати, думати, бачити,

писати, нагадувати, слухати та ін.; прикметники – радий,

щасливий, певен та ін.; прислівники – видно, потрібно та

ін.; іменники з дієслівним значенням – типу думка, розмова,

повідомлення та ін.

Наприклад: Добре жити тому, чия душа і дума добро

навчилися любить (Т. Шевченко).

Підрядні з’ясувальні речення з’єднуються з головними

сполучниками – що, як, щоб, ніби, наче, мов; сполучними

словами – хто, який, чий, котрий, де, куди, коли, навіщо,

скільки, наскільки.

Складне речення

499

Наприклад: Добре, коли людина вміє добре мріяти (В.

Минко). При пояснювальних словах у головному реченні

може виступати вказівне слово той у непрямих відмінках.

Наприклад: Що посієш, те й пожнеш (Нар. творчість).

Підрядні з’ясувальні частини зазвичай стоять після

головної частини. Наприклад: Серед великої тиші чулось

тільки, як шелестіли листочки (М. Коцюбинський).

Різновидом з’ясувального речення є так зване непряме

питальне.

Пряме питання: “Мамо, чи кожна пташина в вирій на

зиму літає?” – в неньки спитала дитина (Леся Українка).

Непряме питання: Дитина спитала в неньки, чи кожна

пташина в вирій на зиму літає.

У кінці речення з непрямим питанням ставиться крапка.

Завдання

Вправа 595. Як називається виділена частина у

наведеному складнопідрядному реченні? Підкресліть

сполучник, за допомогою якого пов’язується підрядна та

головна частини.

Всі мовчали, хоча новина про козацьку витівку

багатьом припала до душі (Ю. Хорунжий).

Вправа 596. Прочитайте. Дайте правильну відповідь.У

якому реченні сполучник щоб приєднує до головної частини

підрядне з’ясувальне?

1. Одваживсь Вовк у Лева попросити,

Щоб старшиною до овець

Наставили його служити (Л. Глібов).

2. Усі пильно стежили за тим,

Щоб не погубити в кущах потомлених ягнят .

(В. Гжицький)

3. У вишневому садочку,

Під вербою в холодочку,

Граматика української мови

500

Щоб лихо прогнать

І щоб долю звеселити,

Заходились наші квіти

Весілля гулять

(Л. Глібов)

Відповіді:

а) у першому і другому; б) у третьому; в) у жодному.

Вправа597. Прочитайте. До поданих головних речень до

дайте підрядні з’ясувальні, що пояснювали б виділені слова.

Запишіть.

1. Влітку ми спостерігали… .

2. У вівторок на класних зборах повідомили…

3. Нашому класові доручили…

4. Люблю дивитися на небо…

5. Немає гірше…

6. Забувається…

7. Дев’ятий клас перший рапортував…

Вправа 598. Прочитайте. Перебудуйте речення з прямих

питань у непрямі, тобто у непрямі питальні. Запишіть речен

ня парами.

1. Котра година?

2. Коли відбудеться зустріч?

3. Що ви сказали?

4. Що ви читаєте?

5. Хто відкрив Америку?

Вправа 599. Прочитайте. Накресліть схему наведеного

речення, визначити вид підрядної частини. Чи є вона підряд

ним з’ясувальним?

Коли в огонь живої мови

Чуття святого надаси,

Ти станеш лицарем краси,

І визволення, і любови.

(М. Вороний)