Островський А.Л., Мороз О.І., Тарнавський В.Л. Геодезія, частина II
Подождите немного. Документ загружается.
7. Подальші прийоми виконують так само, як і перший, але почат-
ковий відлік встановлюють, повертаючи лімб на кут а, який
180° . .
дорівнює а = + а, де п - кількість ітрииомів (регламентує
п
інструкція); а'
=
10'
або
ег'
=
5'. Наприклад,
для п = 6
встановлення лімба
в
другому прийомі має бути
а
2
=
30°
10'
або
30°05';
в
третьому прийомі
а
}
=
60° 10' або
60°05' тощо.
8. При двох напрямках горизонт можна
не
замикати. Тоді спосіб
кругових прийомів перетворюється
у
спосіб прийомів, відомий
з
курсу "Топографія".
9.
Під час
спостережень
в
будь-якому прийомі необхідно вико-
нувати такі правила:
а) старанно відфокусувати трубу, бажано
не
змінювати фоку-
сування протягом всіх прийомів;
б)
не
затискати сильно закріпні гвинти алідади
та
труби,
не
опиратися на штатив;
в) коливання подвійної колімаційної похибки
не
повинні бути
більшими за 20";
г) відхилення від нуль-пункту середини бульбашки циліндрич-
ного рівня не має перевищувати двох поділок шкали рівня;
д) наводити трубу
на
візирну марку необхідно одним
і
тим
самим місцем вертикальної нитки
або
бісектора, біля
горизонтальної нитки, як показано на рис. II.3.17. Якщо уявно
продовжити вертикальну нитку вверх, тоді
її
продовження
повинно поділити марку
на
дві рівні частини; одночасно,
як
контроль, краї марки повинні бути рівновіддалені
від
вер-
тикальних ниток бісектора.
..
Бісектор
... Горизонтальна
нитка
Центр сітки ниток наведений на
візирну марку
Вертикальна
нитка
Рис. ІІ.3.17. Приклад наведення труби на візирну марку.
є) як вже зазначалося, точне наведення труби навідним гвин-
том
має
закінчуватись
на
загвинчуванні. Якщо вертикальна
нитка
або
бісектор пройшли візирну марку, потрібно дещо
вигвинтити навідний гвинт,
а
потім знову останній рух гвинта
повинен бути на загвинчування;
162
ж) слід працювати середньою частиною навідного гвинта.
Підводити від руки нитки сітки найближче до візирної марки,
щоб виключати значні повороти алідади навідним гвинтом.
Точне вимірювання горизонтальних кутів
-
дуже складна
і
тендітна
робота, яка прирівнюється до наукової праці.
Методи опрацювання результатів спостережень
Методи та послідовність опрацювання результатів спостережень, що
виконуються
в
польовому журналі, стануть більш зрозуміліші, якщо
показати їх спочатку в буквеному вигляді.
Можна запропонувати
два
методи обробки результатів кутових
спостережень
на
деякому геодезичному пункті, залежно
від
причини
незамикання горизонту. Існує
дві
можливі причини незамикання. Перша
причина: спільний вплив випадкових похибок відліків шкали мікрометра та
наведення зорової труби
на
візирні цілі.
Всі
відліки
-
рівноточні,
а
найімовірніші
з
них
-
середні арифметичні
а
сер
, Ь
сер
, с
сер
, сі
сер
. У
цьому
випадку найімовірніші кути
Д
будуть:
Д =
Ь
сер
-
а
еер
,
Р
г
=с„
р
-а
сер
,
Рг -
А
СІ1
р
~ а
сер
.
(див. рис. ІІ.З. 16). Зауважимо тільки, що
а
сер
є
середнім
з
чотирьох (фактично
з
восьми) відліків,
і
всі інші
Ь
сер
, с
сер
,
с!
сер
є
середніми
з
двох відліків (фактично
з
чотирьох). Таким чином, якщо діють тільки
випадкові похибки вимірювань, тоді весь процес опрацювання результатів
спостережень
є
простим обчисленням середніх значень відліків
та
різниць
між середніми значеннями відліків
у
напрямках
2, 3 та 4 та
середнім
відліком
у
напрямку 1. Таке опрацювання показано в табл. ІІ.З.З.
Таблиця ІІ.З.З
Буквенна форма журналу опрацювання спостережень під час дії тільки
випадкових похибок
N
напрямків
КЛ кп
КЛ + КП
2
Приведені
напрямки
Робочі формули
1
а
і
®сер
а
сер.„
0°00'00"
а
-
а
'
+а
-»
сер
»
2
а,
+ а
х
=
2
а
+
а
сер
п
серь
2
Ьг
Ь
сер
Ь сер ~
д
сер
а
-
а
'
+а
-»
сер
»
2
а,
+ а
х
=
2
а
+
а
сер
п
серь
3
Ссер
Є сер '
д
сер
а
-
а
'
+а
-»
сер
»
2
а,
+ а
х
=
2
а
+
а
сер
п
серь
4
^сер
^ сер '
д
сер
"сер
=
2
_ а,+о
2
+а
3
+ а
4
а
ср
4
1
«3
а
сер
к
0°00'00"
"сер
=
2
_ а,+о
2
+а
3
+ а
4
а
ср
4
Найімовірніший середній відлік в напрямку дорівнює:
_ а
х
+а
4
. _
Д
2
+Д
з
. _
а
»Рп
+
а
»Рк
_
д
і +
а
г +
а
і +
а
4
«л,
2 '
ир
' 2 '
ер
~ 2 4
163
Тут
а
сер„
-
Середній початковий та а
серк
-
середній кінцевий відліки.
Кожний
з
відліків
а,, а
2
, а
3
, а
4
також
є
середнім
з
двох. Тому середній
відлік
а
сер
слід відняти від усіх напрямків. Тоді перший напрямок стане
нульовим,
а всі
інші
-
приведені
до
нуля (відраховані
від
нульового
напрямку). Тому,
це
метод вимірюваня напрямків,
а не
кутів. Таке
опрацювання показано
в
таблиці II.3.4. Також частково
це
показано на рис.
ІІ.3.16.
Друга причина: "затягування" лімба алідадою. Незамикання
горизонту може статися тому, що алідада під час поворотів "затягує", тобто
дещо повертає лімб силою тертя між осями лімба та алідади, тоді як лімб під
час вимірювання кожним прийомом
має
бути нерухомим. Якщо таке
"затягування" існує, тоді воно, буде прямо пропорційним величинам кутів
повороту алідади
Д, /?
2
, /?
3
... Д, (для
п +1 напрямках).
Для
знешкодження цього фактору
в
різні напрямки необхідно вводити різні
за
величиною поправки
в
залежності
від
величини незамикання
в
прийомі
Кер-
Ми маємо два незамикання горизонту при КЛ
та
КП
(в
першому та
другому півприйомі):
д
л
= а
2
-а
х
\ =а
3
-а
4
.
(ІІ.3.25)
В одному прийомі матимемо середнє незамикання горизонту,
що
дорівнює:
&еч>
= =
(П
з
26)
Такі
ж
значення можна ще отримати за формулою:
Ь
сер
=а
серк
-а
серл
.
(ІІ.3.27)
Дійсно
А
=
а
-а ~
+
Д
з)
(Д|
=
(
Д
2 ~
а
1 +(«3
))
сє
Р срк
се
Р* 2 2 2
Поправки в напрямки вводяться за формулою:
*
=
_£а£.(*_і). (ІІ.3.28)
п
В формулі (II.3.28)
п -
кількість напрямків
на
пункті;
к -
номер
напрямку. Якщо, наприклад,
А
сер
=
+4", то для
п =
4, маємо:
(ІІ.3.29)
Контроль обчислення поправок: початковий напрямок не отримує по-
правки, кінцевий напрямок отримує поправку,
що
дорівнює
А
сер
з
обер-
неним знаком. Це, більш складне опрацювання показано в табл. И.3.5.
164
Таблиця 11.3.4
ЖУРНАЛ
вимірювання кутів способом кругових прийомів
(опрацювання без врахування "затягування" лімба)
Пункт Погода-, ясно
Дата: 15.04.2005 Видимість: хороша
Час: 10.25-10.35 І прийом Зображення: спокійне
марки
Круги
Відліки
штрихів
лімба
Відл
мікрої
І
ІКИ
летра
II
І
+
П
2
2с
КЛ
+ КГІ
1
2
Приве- 1
дені на-
прямки
КЛ
0°00'
25"
23"
24,0" 0°00'36.3"
1
-23,0
0°00'35,5"
0°00'00,0"
КП 180°00'
48"
46"
47,0"
КЛ
68° 15'
34"
36"
35,0"
2 -23,5 68°15'46,7"
68° 15' 10,4"
КП 248° 15'
58" 59"
58,5"
КЛ 129° 18' 43"
46"
44,5"
3
-29,0 129°18'59,0"
129°18'22,7"
КП 309° 19' 14"
13"
13,5"
КЛ
0°00' 24"
25"
24,5"
1
-25,5 0°00'37,2'
0°00'00,0"
КП
180°00'
50" 50"
50,0"
Зауваження: для обчислення
,
найпростіше,
2с
розділити
на
2 і
результат додати до меншого значення відліку. Наприклад
2с =
-23,0".
Половина
-
11,5". Половину 11,5" додаємо до меншого відліку 24". Маємо
результат-35,5".
Слід зауважити, що наперед дійсна причина незамикання горизонту
невідома. Про наявність "затягування" лімба алідадою
в
тому
чи
іншому
теодоліті можна судити за дослідженнями цього теодоліта на основі пробних
кутових вимірювань: якщо
А
Ді
,А
п
.,А
сері
не змінюють знак, то це вказує на
наявність затягування.
З
іншої точки зору: враховуючи, що алідада при КЛ
повертають за годинниковою стрілкою,
а
при КП
-
проти, то можна впевнено
говорити про значну компенсацію "затягування". Одночасно, існує велика
ймовірність,
що ці дві
названі причини діють одночасно, важливо,
яка
причина переважає. Проте різні обробки спостережень
не
викликають
розходжень
в
напрямках та кутах, більших ніж 1-3". Тому для полігонометрії
З,
4
класів можна віддати перевагу першому методу опрацювання результатів
спостережень
на
пункті,
як
більш простому.
У
таблиці 11.3.4, ІІ.3.5 подані
числові приклади опрацювання результатів спостережень відповідно першим
та другим методом. Необхідні пояснення подані внизу таблиць та в тексті.
165
ІЛ
гл
X
ч
ю
я
Н
о
х
о
«
я
ч
о
и
о
я
а
о
о.
о
х
А
&
З і©
8 О
С 03 го
со л
.5 ю
а 2
0
їх
Я
X і
О. о?
а х
*
с «
X сс
1 *
15
О. я
<
2
О
X
ю
о
а<
о
О
Е
0
ш
^
к «
X X
X X
я я
ю а
2 2
о. иг
•х я
1
03 о
2
о
>х
X
о.
Е
Я §
і) Є
« 2
(О К
З &
а. я
С «
х х
и> %
й *
а. &
с Е
Е я
£
1
Ш
X
X
са
я ^
О«ео
О
Е
о
св
II
® з
2
§
5
гч О
тс т
о «і
то
я
з
4
х
£
о.
X
.=! £
^ я
2
§
о
о"
о
о'
о\
о
о
о
00
+1
тс
тс
тс
о
о"
тс
тс
тС
<ч
о
о
о
о
о
тс
<ч
С4
У
ю
X
X
0
Е
я
я
>х
1
'Є
о
14
я
X
'5
«
0
Е
1
о
166
11.3.7. Вимірювання горизонтальних кутів способом повторень
Повторювальні теодоліти,
як ми вже
знаємо, мають закріпні
та
навідні гвинти окремо для лімба
та
алідади. Якщо відпустити закріпний
гвинт лімба такого теодоліта
і
повертати трубу
в
горизонтальній площині,
то лімб
і
алідада будуть повертатися одночасно
і
відліки лімба
не
будуть
змінюватися. Якщо
ж
відпустити гвинт алідади
і
повертати трубу
в
горизонтальній площині,
то
відліки будуть змінюватися, оскільки під час
цього повертається тільки алідада,
а
лімб займає незмінне розташування
(з
"затягуванням" лімба поки
що не
будемо рахуватися). Використовуючи
описану конструктивну особливість таких теодолітів, було запропоновано
вимірювання кутів методом повторень. Розглянемо суть цього методу. Цим
способом вимірюють кожний окремий горизонтальний кут. Встановивши
теодоліт
у
вершині кута
Т
(рис. ІІ.3.18), який необхідно виміряти,
та
привівши теодоліт
в
робочий стан, наводять трубу при
КЛ на
точку
1,
попередньо встановивши відлік дещо більший
за
нуль,
або
нуль.
Позначимо цей відлік
а
л
.
Після цього відпускають алідаду, повертають за
годинниковою стрілкою трубу
і
наводять на точку
2.
Беруть контрольний
відлік
в,.
Зрозуміло,
що
відлік наближено буде дорівнювати куту,
що
вимірюють.
Після цього відкріпляють лімб,
повертають трубу проти годинникової
стрілки
і
навідним гвинтом лімба, знову
наводять трубу на точку
1.
Контрольний
відлік
не
зміниться. Далі, відкріпляють
алідаду, повертають
за
годинниковою
стрілкою
і
наводять трубу повторно
на
точку
2.
Відлік
не
беруть (відлік буде
рівний приблизно 2Р).
Візування
на
ліву точку
1
пово-
ротами лімба,
а на
праву точку
2
пово-
ротами алідади виконують декілька
разів. Останнє візування
має
бути
на
точку 2; після чого роблять кінцевий від-
лік (при КЛ
- в„).
Величина кута,
що
вимірюють буде:
я^Ьіїа.,
СН.3.30)
р
де
Р -
кількість повторень. Якщо під час вимірювання нульова поділка лімба
декілька разів пройшла через напрямок
на
точку
1,
тоді
в
чисельнику
формули (ІІ.З.ЗО) потрібно додати 360°, повторене гаку кількість разів,
скільки було переходів нульової поділки через
цей
напрямок. Щоб
не
слідкувати
за
переходами нульової поділки лімба, робиться контрольний
©
Рис. 11.3.18. До пояснення
способу повторень.
167
сі
X
с;
ю
я
Н
«сС
і>
Р. '
<ц
и
<4
т
сп
т
о
Гчі
Е
гп
ГЛ
V©
гч
•А
X
и
О.
О Л
Н V
Я .Й
о я
2 X
с х
4 ю
о м
н ч
1> о
5 л* в
в.
ю
о
_ о
00 о.
'р >>
я
ч
о
2
X
Є О §
С Е Ю
о
X
О.
£
т
к
1
X
н
X
х
>>
с
я
в>
Я
а:
я
ш
2
е,
'і
х
в
о
я
а
2
о.
І °
§ т
*
00
р *
X
£
£
>х
X
х
н
я
&
X
Ю
о
<4
ГП
гп
о
гч
и~і
тс
О
ТГ
о
о\
ГО
00
см
о
ТІ-
о
о\
1--
го
г-
гм
гчі
ТІ-
о
о
о
О
00
я
5-і
Е ІГ
Ш
«
5
X
А
О
о
я
X
6
н
іг
я
и
5.
В
о
о
в
О
о
о
г<ч
СЧ
о
40
X
&
-о
о
Е
відлік в
п
. Формула (II.3.30) дає зна-
чення кута при КЛ. Далі, перевівши
трубу через зеніт і при КП,
відкріпивши алідаду, наводять трубу
на праву точку 2. Беруть відлік, який
позначимо в
п
. Відлік в„ є кінцевим
при КП. Потім відкріпляють алідаду,
повертають трубу проти годинни-
кової стрілки і наводять навідним
гвинтом алідади на точку 1. Далі,
відкріпляють лімб і повертають трубу
за годинникової стрілкою, наводять
на точку 2 навідним гвинтом лімба.
Ці дії повторюють. Під час таких дій
відлік на лімбі буде прямувати до
початкового, точніше до (а
л
+ 180°).
Для такої ж кількості повторень Р
стане наближено рівним (а
л
+ 180°).
Труба буде наведена на точку 1. Бе-
руть відлік а
п
, який буде початковим
при КП. Вимірюваний кут /?
и
при КП
знаходять за формулою:
<
п
-
3
-
31
)
З кутів [і
п
та Р
л
виводять се-
редній. Числовий приклад вимірю-
вання показано в таблиці II.3.6, яка є
сторінкою польового журналу. Кон-
трольний відлік 126°33' - підкрес-
лений. Інші дані журналу не потре-
бують окремих пояснень.
Вважають, що спосіб повто-
рень має систематичні похибки, ви-
кликані "затягуванням" лімба аліда-
дою. Якщо при КЛ алідаду повертати
за годинниковою стрілкою, а при КП
- проти, тоді ця похибка дещо
компенсується. Найкращим способом
виключення цієї похибки є вимірю-
вання незалежно правого та лівого
кутів р та Р' (див. рис. 11.3.18). Кут
168
. .
Р'
доповнює кут
Р до
360°. Нехай під час вимірювання кутів
р та р',
їх
сума
(р + р')
буде містити деяку подвійну систематичну похибку
- 2сг.
Поправка, яку необхідно ввести в кожний
з
кутів, знайдеться
з
виразу.
(1
,
3
.
32)
Спосіб повторень був найбільш вживаним
і
точним, коли не існувало
теодолітів
з
точними системами відліків,
а
похибки відліків складали
де-
сятки секунд. На початку XX століття,
з
появою оптичних мікрометрів, по-
хибки відліків яких менші
за
одну секунду, спосіб повторень втратив своє
значення.
Проте, цей спосіб може застосовуватися
та
виявитись корисним
за
необхідності точного вимірювання кутів
і
наявності
у
виконавця тільки
технічних теодолітів.
11.3.8.
Вимірювання горизонтальних кутів електронними
теодолітами (тахеометрами)
Якщо
під час
побудови полігонометричних мереж працюють спе-
ціалізовані бригади, які виконують окремо кутові та лінійні вимірювання, то
тільки кутові вимірювання можуть виконуватися
не
тільки електронними
теодолітами,
але й
електронними тахеометрами. Тому,
в
цьому параграфі
розглянемо тільки вимірювання кутів електронними теодолітами (тахеомет-
рами). Наперед зауважимо, що процеси вимірювання горизонтальних (та
й
вертикальних) кутів такими приладами значно спрощуються,
а
цілий ряд
похибок, залежних
від
спостерігача (перш
за
все похибки відлічування
)
просто виключаються. Основні
дії, що
виконує спостерігач
- це
вста-
новлення приладу над точкою, приведення приладу
в
робочий стан та наве-
дення труби
на
ціль.
Як
читач
вже
знає, наведення труби
(в
деяких
приладах) також автоматизовано.
Підготування до вимірювання кутів
Підготування приладу до вимірювань складається
з
наступних кроків:
1. Центрують
та
горизонтують прилад
над
точкою
Т
(рис. 11.3.18).
Фокусують трубу по оку та по предмету. Виконують ці дії так само,
як
і
для оптичних теодолітах.
2. Встановлюють батареї. Напругу дає батарея ВОС 25. Для вмикання
напруги тумблер повертають вверх. Після вмикання напруги прилад
подає звуковий сигнал
і
відображає всі можливі символи, одночасно
виконує автоматичне тестування.
Ці
символи подані
на
рис. ІІ.3.19.
Після закінчення самоконтролю
на три
секунди відображається
напруга батареї
в
декількох кодових символах. Символ сіесі вказує на
те,
що
напруга батареї недостатня для вимірювання. Такий самий
символ відображається також
під час
вимірювань, якщо напруга
батареї
є
низькою,
під час
інших
-
кути можна вимірювати.
Висвітлені символи "УО/НО.ЗЕТ" вказують
на те, що
прилад
169
підготовлений
до
індексування. Якщо
кут
нахилу (компенсатора)
перевищує
3', на
екрані з'явиться код
Е
115 або
Е
117. Досягають
горизонтальності циліндричним рівнем.
3. Індексують круги.
Для
індексування вертикального круга відпус-
кають закріплювальний гвинт труби
і
трубу повертають
у
верти-
кальній площині на 360°. Індексація (встановлення місця "нуля" або
"зеніта") проходить
в
момент проходження об'єктивом лінії гори-
зонту
в
розташуванні КЛ. Підтвердженням виконання індексації
є
звуковий сигнал ТС встановлення на дисплеї значення вертикального
кута, наприклад, 91°04'30". Аналогічно індексують горизонтальний
круг,
але
трубу повертають
на
360°
в
горизонтальній площині.
Індексування настане, коли нуль-пункт алідади перетне поділку
"нуль" горизонтального круга. Підтвердженням виконання індексації
є також звуковий сигнал
і
висвітлення горизонтального кута
Н.
/
8НІРТ\
Рсжим
ч
відслідковування
•
V
вертикальний кут (0
в
положенні "зеніт")
_„
V
вертикальний кут (0
в
положенні "горизонт" при КЛ)
[*
V
вертикальний кут (0 в положенні "горизонт" ±90°)
Кут відкоректований
Нахил лінії в %
—Одиниці вимірювання кута
!Г
V_ /
Г/
о о"о о о. о'Л
-
0І
н іОООЬООО о/с
УІМ\
>
о о о°о о'снз"
93
* „"
- ТИХ
і І и О О и С У и Цф- -Напруга віддалеміра вк.
Значення кутів або віддалей
"^Одиниці вимірювання
відстані
Н
Горизонтальний кут правий А Віддаль похила
Н
Горизонтальний кут лівий —< Віддаль горизонтальна
Н
(
Затримання гор. кута Л Перевищення
Рис. ІІ.3.19. Символи, що відображаються на дисплеї.
4. Увага: 1) під час кожного вмикання приладу індексацію повторюють;
2)
за
бажанням змінити розмірність кутових одиниць, наприклад,
градусів (360°) на гради (гони) 400 або змінити кутову роздільність
-
(найменша поділка):
20" (5
т§опУ0,1ті1)
- Р
0
;
кутову розділь-
ність: 10" (2т§оп/0,05ті1)
- Р
х
,
слід натискати одночасно
на
клавіші
№1
і №2, ІУ, -
зміна розмірності параметру;
-
перехід
до
наступного параметру. Нумерація шести клавіш
на
клавіатурі при-
ладу відраховується зліва направо. Номери клавіш подані
в
параграфі
ІІ.3.4. Можна встановити градуси
Р
й
-
360°;
Р
х
-
400§оп; 400§гас1; Р2
- 6400ші1
-
тисячні.
5. Кінцева перевірка готовності приладу до вимірювання. Для цього:
1)
необхідно встановити рефлектор (будь-яку виразну ціль) на відстані
=
170
100
м; 2)
увімкнути напругу;
3)
навести трубу
на
ціль при
КЛ.
Відлічити значення кутів, наприклад, Н: 18°34'00", V: 90°30'20".
4)
навести трубу на ту саму ціль при КП
і
знову зробити відліки кутів:
Н: 198°34'20", V: 269°30'30". Крім цього, значок на екрані
і.
означає,
що корекція вертикального кута виконана автоматично. Якщо
ні,
користуватися клавішею 4.
Вимірювання кутів
1. Навести трубу на лівий сигнал (пункт А), див. рис. 11.3.20.
2. Натиснути головну клавішу
6 -
8НРТ,
а
потім клавішу
4 -
08ЕТ,
щоб встановити "нульове" значення кута (правого або лівого).
Горизонтальні кути позначаються кодами: Н, Н правий, Н
лівий, -^и^ лівий-правий.
3. Відпустити закріплювальний гвинт алідади
і
навести трубу
на
правий сигнал (пункт
В).
Відображений
на
дисплеї горизон-
тальний кут
і
буде кутом між пунктами
А
та В. Аналогічно вимі-
рюють
кут
при
КП.
Перевівши трубу через зеніт, наводять
її
спочатку на лівий пункт А. Далі наводять трубу на правий пункт
В. Відображається значення кута при КП. Щоб звільнитися
від
відліку на дисплеї, або від відображеного кута, слід натиснути на
клавіші
6
та
5.
4.
Щоб
розпочати вимірювання
на
інших
поділках, наприклад,
на
60°00'20",
по- Г) А
трібно
1)
відпустити закріпний гвинт алі-
^^
дади
і,
повертаючи трубу
в
горизонтальній
у
гг^і
площині, встановити грубо відлік,
що д
дорівнює 60°,
а
точно навідним гвинтом
- ^
60°00'20";
2)
зафіксувати
на
дисплеї цей Рис. ІГ.3.20. До ви-
відлік; для цього натиснути клавіші
6
та
5.
мірювання горизон-
Закріплений кут має код: Нш. Навести тру- тальних кутів елек-
бу
на
пункт, якому відповідає цей відлік, тронним теодолітом,
наприклад, на лівий пункт А, якщо будемо
виконувати вимірювання кутів
на
різних поділках круга.
Для
підвищення точності вимірювання кутів можна вимірювати ліві та
праві кути,
як і під час
способу повторень. Потрібно встанов-
лювати коди:
Н -Ця
(лівий
кут) а
потім
Н
••(правий кут),
клавіша
5.
11.3.9. Джерела похибок вимірювання горизонтальних кутів
Як відомо, похибки кутових вимірювань викликають поперечні зсуви
в полігонометричних ходах.
Ці
зсуви
ми
позначали літерою
и.
Джерелами
похибок вимірювання горизонтальних кутів є:
1. Редукція візирної цілі (и
р
)
-
неточне встановлення візирної марки
над геодезичним пунктом.
171