Павликевич М.Й Телекомунікаційні мережі ч2. Мережі ІР

Подождите немного. Документ загружается.

2. Мережі IP.

_______________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________

М. Павликевич. Телекомунікаційні мережі. Навчальний посібник для студентів спеціальності

"Інформаційні мережі зв'язку, 2009.

141

Формат пакету повідомлення Опис бази даних зображений на рис. 6.39.

Рис. 6.39. Формат пакету повідомлення Опис бази даних протоколу OSPF.

Пакет ініціює топологічну базу даних конкретного роутера, який при цьому виступає як головний

(біт S=1), а інші – як підпорядковані йому (біт S=0). Біти I, M використовуються при поділі довгих

повідомлень на частини і мають такий сенс: I=1 – перше повідомлення у послідовності опису бази

даних; M=1 – додаткове повідомлення, якщо опис бази даних продовжується. Інші поля пакету мають

такі значення:

 Послідовний номер повідомлення бази даних (Database sequence number) – послідовно нумерує

повідомлення для їх впорядкування у приймачі. Початкове повідомлення має випадковий

номер R, наступні нумеруються послідовно, починаючи від R.

Наступні 6 полів описують один зв’язок у мережній топології; ці поля повторюються для кожного

зв’язку.

 Тип зв’язку (Link type) – описує один із можливих 5 типів зв’язку:

 Зв’язки роутера (Router Links Advertisements - RLA), Link type=1 – описує збірку станів

інтерфейсів роутера для певної області. Роутер висилає RLA для кожної області, до якої він

належить. RLA поширюються всюди у цілій області, але не далі.

 Мережні зв’язки (Network Links Advertisement - NLA), Link type=2 – висилається

призначеним роутером. Описує всі роутери, які під’єднані до мережі з багатьма доступами,

і поширюються всюди в області, яка містить мережу з багатьма доступами.

 Підсумок зв’язків (Summary Links Advertisement - SLA) – резюмує маршрути до призначень

поза областю, але всередині автономної системи. Генеруються граничними роутерами

областей і поширюються всюди в області. У магістралі оголошуються тільки маршрути

всередині області, однак як внутрішньообласні, так і міжобласні маршрути оголошуються в

інших областях. Link type=3 стосується до зв’язків у IP-мережі, а Link type=4 – до зв’язків з

граничними роутерами.

 Зовнішні зв’язки AS (AS external links advertisement), Link type=5 – описує маршрут до

призначення, яке є зовнішнім відносно автономної системи. Походить від граничних

роутерів AS. Тільки цей тип оголошення поширюється всюди в AS; всі інші типи

поширюються тільки у визначених областях.

 Роутер, який оголошує (Adversiting router) – визначає адресу роутера,який оголошує даний

зв’язок.

 Послідовний номер зв’язку (Link sequency number) – ціле число, генероване роутером, яке

використовується для того, щоб повідомлення не приймалися в невірному порядку.

 Контрольна сума зв’язку (Link checksum) – забезпечує зв’язок перед пошкодженням даних.

 Тривалість зв’язку (Link age) – містить час у секундах, який минув від моменту встановлення

зв’язку; сприяє впорядкуванню повідомлень.

Решта пакету містить список частини або всьго вмісту топологічної бази даних. Кожен розділ у базі

даних є оголошенням стану зв’язку. Пакети опису бази даних мають заголовки від цих оголошень.

Заголовки однозначно ідентифікують кожне оголошення. Ця інформація використовується при

наступній синхронізації бази даних. Формат заголовка стану зв’язку показаний на рис.

Формат пакету OSPF Запит стану зв’язку показаний на рис. 6.40.

2. Мережі IP.

_______________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________

М. Павликевич. Телекомунікаційні мережі. Навчальний посібник для студентів спеціальності

"Інформаційні мережі зв'язку, 2009.

142

Рис. 6.40. Формат пакету OSPF Запит стану зв’язку.

Такі пакети висилаються після обміну повідомленнями опису баз даних із сусідніми роутерами, якщо

роутер встановив відсутність у його базі частини даних. Повідомлення-запит містить список

потрібних зв’язків; сусід відповідає повною поточною інформацією про ці зв’язки. Три вказані поля

(поза заголовком) повторюються для кожного потрібного зв’язку. Якщо список запитів довгий, то

може бути потрібно вислати понад один запит.

Роутер поширює інформацію про стан зв’язків через модифікаційні повідомлення. Кожна

модифікація містить список оголошень. Формат пакету Модифікація стану зв’язку зображений на

рис. 6.41.

Рис. 6.41. Формат пакету Модифікація стану зв’язку.

6.5.4.18.

Пакети оголошень станів зв’язків

Після завершення процесу обміну базами даних кожен роутер має список своїх оголошень

зв’язків. Їх запитують у пакетах запиту стану зв’язку (Link State Request). Відповіддю на пакет запиту

стану зв’язку є пакет модифікації стану зв’язку, який містить певні або всі відповіді про оголошення

станів зв’язку; якщо відповідь не отримана, то запит мусить бути повторений.

Кожне оголошення стану зв’язку має заголовок, формат якого показаний на рис. 6.42.

Рис. 6.42. Заголовок оголошення стану зв’язку.

Після заголовка слідує один із п’ятьох можливих форматів опису зв’язків:

Тип

ID стану зв’

язку

Router ID (RID) роутера, який є першоджерелом оголошення..

Адреса IP

інтерфейсу призначеного роутера мережі

(Designated Router

–

Мережний номер мережі призначення.

ID роутера, який є граничним роутером описаної AS.

Мережний номер зовнішньої мережі.

2. Мережі IP.

_______________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________

М. Павликевич. Телекомунікаційні мережі. Навчальний посібник для студентів спеціальності

"Інформаційні мережі зв'язку, 2009.

143

У всіх випадках поле Link type у заголовку (рис. 6.41) визначає, про який тип зв’язку йдеться.Тому

роутер, який приймає модифікаційне повідомлення, точно знає, чи описане призначення міститься

всередині домену, чи зовні нього.

Формат оголошення зв’язків роутера (тип 1) покаазаний на рис. 6.43. Це оголошення

інкапсульоване в пакет OSPF, як це показано на рис. 6.41, із заголовком, зображеним на рис. 6.42.

Рис. 6.43. Оголошення зв’язків роутера.

Значення полів:

V-біт – якщо він встановлений, то роутер є кінцевим пунктом віртуального зв’язку, якмй

використовує цю область як транзитну;

E-біт – якщо він встановлений, то роутер є граничним роутером автономної області;

B-біт – якщо він встановлений, то роутер є граничним роутером області;

Кількість зв’язків (# Links) – кількість зв’язків, описаних цим оголошенням; мусить бути повною

збіркою всіх зв’язків (інтерфейсів) роутера до області;

Ідентифікатор зв’язку (Link ID) – ідентифікує, об’єкти, сполучені даним зв’язком. Значення залежать

від поля тип:

1 – ідентифікатор сусіднього роутера;

2 – IP-адреса призначеного роутера;

3 – це значення залежить від того, чим є внутрішньообласний маршрут:

для мережі-відгалуження це IP-адреса мережі або підмережі;

для станції – це X’FFFFFFFF’;

для зовнішнього маршруту за замовчуванням AS – це X’00000000’.

4 – ідентифікатор сусіднього роутера.

Дані зв’язку – це значення також залежить від поля тип (детальніше у RFC 1583):

Тип – вказує, який зв’язок під’єднаний:

1 – сполучення пункт-пункт до іншого роутера;

2 – сполучення із транзитною мережею;

3 – сполучення ізмережею-відгалуженням;

4 – віртуальне сполучення.

Кількість метрик (# TOS) – кількість різних TOS-метрик, даних для цього зв’язку, крім метрики для

TOS 0;

Метрика – вартість використання цього вихідного зв’язку. Всі пакети протоколу OSPF висилаються

із IP-полем TOS, встановленим у 0.

TOS – IP-тип послуг, з яким пов’язана ця метрика. RFC 2328 визначає можливі значення TOS у IP-

заголовку, використовуючи 4-бітову послідовність. OSPF кодує її, трактуючи послідовність як

число і дублюючи його ( це зарезервований біт 0, який безпосереднь слідує за значенням поля

TOS в IP-данограмі, що дозволяє OSPF включити його у майбутньому до значення TOS). Існують

5 визначених значень:

OSPF

RFC 1349 (IP)

Тип послуг

0000

Звичайна послуга

0001

Мінімізація вартості в грошах

2. Мережі IP.

_______________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________

М. Павликевич. Телекомунікаційні мережі. Навчальний посібник для студентів спеціальності

"Інформаційні мережі зв'язку, 2009.

144

0010

Максимізація надійності

0100

Максимізація перепускної зда

тності

1000

Мінімізація затримки

Метрика TOS– вартість використання цього вихідного зв’язку роутера для трафіку визначеного типу

послуг.

Формат оголошення зв’язків мережі (тип 2) показаний на рис. 6.44. Це оголошення

інкапсулюється в пакет OSPF.

Рис. 6.44. Оголошення зв’язків мережі.

Значення полів:

мережна маска – маска IP-адреси для мережі;

ідентифікатор роутера k (Router ID k ) – ID роутера k , суміжного з призначеним роутером (включно

із роутером-надавачем). Кількість роутерів у списку визначається із поля довжина у заголовку.

Формат оголошення підсумку зв’язків (тип 3 і 4) показаний на рис. 6.45. Це оголошення

інкапсулюється в пакет OSPF.

Рис. 6.44. Оголошення підсумку зв’язків.

Значення полів:

мережна маска – для оголошення стану зв’язку типу 3 це маска IP-адреси для мережі; для типу 4

маска нечинна і повинна дорівнювати нулю;

Метрика – вартість цього маршруту для даного типу послуги в тих самих одиницях, що й

використаних для TOS-метрики в оголошеннях типу 1;

TOS – IP-тип послуги, до якої відноситься дана метрика;

метрика TOS – інформація про метрику, специфічну для TOS.

Rількість входів можна визначити з поля довжина в заголовку.

Формат оголошення зовнішніх зв’язків показаний на рис. 6.46. Це оголошення

інкапсулюється в пакет OSPF.

Значення полів:

мережна маска – маска IP-адреси для мережі;

біт E – тип зовнішньої метрики; якщо він встановлений в 1, то тип = 2, інакше тип = 1;

1 – метрика може бути безпосередньо порівняна із метриками стану зв’язку OSPF;

2 – метрика вважається більшою, ніж всі інші метрики стану зв’язку OSPF.

метрика – вартість цього маршруту; інтерпретація залежить від E-біта;

адреса для пересилання (forvarding address) – IP-адреса, за якою пересилається трафік даних для

цього типу послуги, призначений для оголошеного призначення; значення 0 вказує, що трафік може

бути пересланий до граничного роутера AS, від якого походить оголошення;

позначка зовнішнього маршруту (Externel Route Tag) – використовується для комунікації між

граничними роутерами АС;

Коли всі відповіді на пакети запиту стану зв’язку отримані, то бази дані зсинхронізовані і

роутери описані як повністю суміжні. Ця суміжність тепер додається до оголошень стану зв’язку

двох роутерів.

2. Мережі IP.

_______________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________

М. Павликевич. Телекомунікаційні мережі. Навчальний посібник для студентів спеціальності

"Інформаційні мережі зв'язку, 2009.

145

Рис. 6.46. Оголошення зовнішніх зв’язків.

6.5.4.19.

OSPF та агрегування маршрутів

Агрегування – це об’єднання багатьох маршрутів в одному оголошенні. Це звичайно

здійснюється граничними роутерами областей (ABR). Хоч агрегування повинне бути сконфігуроване

між будь-якими двома областями, краще здійснювати його в напрямку до магістралі. В такий спосіб

магістраль приймає всі агреговані адреси і повертає їх, завжди агрегованими, вносячи їх в інші

області. Існують два типа агрегування:

 внутрішньообласне агрегування маршрутів;

 агрегування зовнішніх маршрутів.

Агрегування маршрутів всередині області. Внутрішньообласне агрегування маршрутів

здійснюється граничними роутерами областей і застосовується до маршрутів зсередини автономної

системи. Воно не вживається до зовнішніх маршрутів, внесених до OSPF внаслідок перерозподілу.

Перевага агрегування полягає в тому, що мережні адреси в області можуть бути призначені у

неперервній послідовності, утворюючи один діапазон. Для визначення діапазону адрес застосовують

наступну команду в режимі конфігурування роутера:

area area-id range address mask

Тут "area-id" – ідентифікатор області, яка містить мережу, для якої здійснюється агрегування.

"address" і "mask"повинні визначати діапазон адрес, які будуть агреговані. Приклад агрегування

наведений на рис. 6.47.

Рис. 6.47 . Агрегування маршрутів.

Роутер RB агрегує діапазон підмереж від 128.213.64.0 до 128.213.95.0 в одне оголошення:

128.213.64.0 255.255.224.0. Це досягається шляхом застосування маски 255.255.224.0 до перших

2. Мережі IP.

_______________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________

М. Павликевич. Телекомунікаційні мережі. Навчальний посібник для студентів спеціальності

"Інформаційні мережі зв'язку, 2009.

146

трьох зліва бітів третього октету (64). Таким самим чином роутер RC утворює сумарну адресу

128.213.96.0 255.255.224.0 в магістралі. Відзначимо, що це агрегування успішне, бо наявні два різні

діапазони підмереж, 64..95 і 96..127, які неперервно слідують один за одним.

Було б важко агрегувати, якщо б підмережі між областями 1 і 2 перекривалися. Область

магістралі приймала б агреговані діапазони з перекриттям і роутери у середній не могли б знати, куди

пересилати трафік, базуючись на агрегованій адресі.

Нижче наведена відповідна конфігурація RB:

RB#

router ospf 100

area 1 range 128.213.64.0 255.255.224.0

Відповідно до Cisco IOS® Software Release 12.1(6), для ручного конфігурування до ABR

рекомендовано видаляти статичні маршрути для агрегованої адреси з метою запобігання можливим

петлям роутінгу. Для агрегованого маршруту, показаного вище, можна використати таку команду:

ip route 128.213.64.0 255.255.224.0 null0

У IOS 12.1(6) і наступних, видалення маршруту автоматично генерується за замовчуванням. Якщо з

будь-яких причин адміністратор не бажає використовувати видалення маршруту, то можна

сконфігурувати такі команди під router ospf:

[no] discard-route internal

або

[no] discard-route external

Зауважимо щодо обчислення метрики агрегованої адреси: RFC 1583 дозволяє базуватися на

мінімальній наявній метриці шляхів-компонентів для обчислення метрики агрегованих маршрутів.

RFC 2328 змінює визначений метод обчислення метрик для агрегованих маршрутів, так щоб

омпонент агрегату з максимальним значенням метрики міг би визначати метрику всього агрегату.

Агрегування зовнішніх маршрутів властиве зовнішнім маршрутам, уведеним до OSPF

шляхом перерозподілу. Також слід взяти до уваги, що діапазони зовнішніх маршрутів, які

агрегуються, є неперервними. Агрегування, яке перекриває діапазони від двох різних роутерів, може

обумовити висилання пакетів до неправильних призначень. Агрегування здійснюється за допомогою

такої підкоманди router ospf:

summary-address ip-address mask

Ця команда ефективна тільки тоді, коли ASBR здійснюють перерозподіл в OSPF.

Рис. 6.48. Агрегування зовнішніх маршрутів.

На рис. 6.48 RTA та RD вносять зовнішні маршрути в OSPF через перерозподіл. RA здійснює

внесення підмереж в діапазоні 128.213.64 .. 128.213.95 і RTD вносить підмережі в діапазоні

128.213.96 .. 128.213.127. Для агрегування цих підмереж в один діапазон для кожного роутера можна

здійснити таке:

2. Мережі IP.

_______________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________

М. Павликевич. Телекомунікаційні мережі. Навчальний посібник для студентів спеціальності

"Інформаційні мережі зв'язку, 2009.

147

RA#

router ospf 100

summary-address 128.213.64.0 255.255.224.0

redistribute bgp 50 metric 1000 subnets

RD#

router ospf 100

summary-address 128.213.96.0 255.255.224.0

redistribute bgp 20 metric 1000 subnets

Це спричиняє генерування роутером RA одного зовнішнього маршруту 128.213.64.0 255.255.224.0 і

генерування роутером RD маршруту 128.213.96.0 255.255.224.0.

Відзначимо, що команда summary-address не впливає, якщо вона використана роутером RB,

бо RB не здійснює перерозподіл у OSPF.

6.5.4.20.

Підсумки для властивостей OSPF

OSPF – це складний протокол роутінгу. Переваги, які надають ці складнощі, такі:

 Завдяки синхронізованим базам даних стану зв’язку збіжність для роутерів OSPF здійснюється

значно швидше, ніж роутерів RIP після змін у топології. Цей ефект виявляєтьмя значно

виразніше, якщо автононі системи великі.

 Роутінг OSPF включає роутінг TOS, що означає обчислення окремих маршрутів для кожного

типу послуг. Для кожного призначення можуть існувати багато маршрутів, при чому кожен

маршрут підтримує один або більше різних типів послуг.

 Роутінг OSPF використовує зважені метрики для зв’язків із різними швидкостями.

 Роутінг OSPF забезпечує балансування навантаження, оскільки шлюз OSPF може

використовувати понад один шлях мінімальної вартості до призначення.

 Мережна маска пов’язана з кожним маршрутом, дозволяючи використання підмереж і надмереж

змінної довжини.

 Всі обміни між роутерами можуть бути автентифіковані із використанням паролів.

 Роутінг OSPF підтримує маршрути від станцій, від мереж та від підмереж.

 Роутінг OSPF дозволяє суміжним мережам і станціям групуватися в області всередині AS,

спрощуючи топологію і зменшуючи обсяг роутінгової інформації, якою необхідно

обмінюватися. Знання топології області залишається невидимим із інших областей.

 Роутінг OSPF мінімізує широкомовні повідомлення, дозволяючи більш складну топологію, у

якій мережі із багатьма доступами мають призначений роутер, відповідальний за описання

відношень між даною мережею та іншими мережами в області.

 Роутінг OSPF дозволяє обмін зовнішньою роутінговою інформацією, отриманю від інших

автономних областей.

 Роутінг OSPF дозволяє роутінг всередині автономної області, конфігурований відповідно до

віртуальної топології замість взаємних фізичних сполучень. Області можуть бути сполучені

віртуальними зв’язками, які перетинають інші області, не вимагаючи складного роутінгу.

 Роутінг OSPF дозволяє використовувати зв’язки пункт-пункт без IP-адрес, що може зберігати

ресурси адресного простору IP.

Додаткові особливості OSPF включають рівновартісний багатошляховий роутінг і роутінг,

базований на запитах типів послуг (Type Of Service - TOS) вищих рівнів. Роутінг, базований на типах

послуг, підтримує такі протоколи нижчих рівнів, які можуть визначати конкретні типи послуг.

Наприклад, застосування можуть визначати, що певний тип даних є терміновим. Якщо OSPF

розпоряджає зв’язком із високим пріорітетом, то він може бути використаний для транспорту

термінових данограм.

OSPF підтримує одну або більше метрик. Якщо вживається тільки одна метрика, то вона

розглядається як довільна і TOS не підтримується. Якщо використана більше, ніж одна метрика, то то

TOS підтримується на вибір через застосування окремих метрик (а тому окремих таблиць роутінгу)

для кожної із восьми комбінацій, утворених трьома бітами IP TOS (бітами затримки, перепускної

здатності та надійності). Наприклад, якщо TOS-біти визначають малу затримку, малу перепускну

2. Мережі IP.

_______________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________

М. Павликевич. Телекомунікаційні мережі. Навчальний посібник для студентів спеціальності

"Інформаційні мережі зв'язку, 2009.

148

здатність і високу надійність, то OSPF обчислює маршрути до всіх призначень, базуючись на цьому

означенні TOS.

Маски IP-підмереж включені до кожного оголошення призначення, включно із підмережними

масками змінної довжини, із якими IP-мережа може бути розділена на багато підмереж різних

розмірів. Це забезпечує мережним адміністраторам додаткову гнучкість при конфігуруванні мереж.

2. Мережі IP.

_______________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________

М. Павликевич. Телекомунікаційні мережі. Навчальний посібник для студентів спеціальності

"Інформаційні мережі зв'язку, 2009.

149

7. ГРУПОВА ШИРОКОМОВНІСТЬ В IP-МЕРЕЖАХ

7.1. Порівняння індивідуального і широкомовного

пересилання

7.1.1. Особливості індивідуального і групового широкомовного

пересилання

Традиційно IP-комунікація дозволяє станції висилати пакети до однієї іншої станції

(індивідуальне пересилання – unicast transmission) або до всіх станцій (широкомовне пересилання –

broadcast transmission).

До останнього часу концепція отримання інформації в комп’ютерній системі полягяла в запиті і

відповіді. Станція клієнта висилала запит до сервера щодо певної інформації і сервер давав потрібну

відповідь. Ця комунікаційна модель має такі характеристики:

 Переговори за схемою “один з одним”.

 Клієнт завжди розпочинає спілкування.

 Продуктивність цілої системи залежать від того, як багато переговорів одночасно може

здійснити сервер.

 Завдання мережі полягають виключно у транспортуванні запитів і відповідей.

 Мережеві пристрої (раутери, габи або комутатори) не беруть участі у переговорах.

 Модель сервер-центрична. Сервер є дуже важливою компонентою цілої системи і

масштабованість системи залежить від сервера: від обсягу пам’яті, дискового простору і

продуктивності процесора.

Інформація, якою обмінювалися через мережу, включала дані та графіку. Хоч це збільшувало

навантаження мережі, все ж воно залишалося керованим. Однак впровадження Web-технологій з

використанням графіки і розробки застосувань надало проблемі новий вимір. На сьогодні маємо

рисунки високої якості і навіть рухоме відео, дуже важливими є застосування в реальному часі. Нові

технології, такі як голос через IP (VoIP) і відеоконференції, змушують використовувати мережеву

інфраструктуру для доручення нових послуг користувачам.

Впровадження мультимедіа, потреби в застосуваннях реального часу, потреба в таких

системах, як планування ресурсів підприємства (Enterprise Resoursce Planning – ERP), поєднання

послуг пересилання даних, голосу і відео обумовили турботу про те, що мережа надалі може бути

нездатна обслуговувати вимоги. В процесі покращення характеристик мереж виявилося, що

 ширини смуги ніколи не достатньо, бо потреби завжди випереджують її зростання;

 проблема для нових застосувань полягає не стільки в недостатній ширині смуги, скільки у

затримці; наприклад, VoIP потребує тільки 8 кбіт/с для функціонування, але малої і стабільної

затримки, щоб діяти добре.

Групове широкомовне IP-пересилання (IP multicast) передбачає третю можливість –

дозволити станції висилати пакети до підмножини всіх станцій.Порівнюючи традиційні системи з

широкомовними, можна відзначити, що властивостями широкомовних систем є:

 Переговори здійснюються за схемами “ один з багатьма” і “багато з багатьма”.

 Сервер забезпечує інформацію навіть тоді, коли клієнти її не потребують.

 Продуктивність цілої системи залежить від продуктивності мережі.

 Завдання мережі, крім транспортування звичайних запитів і відповідей, включають нові

обов’язки, такі як утримування слідів того, який клієнт цікавиться якою інформацією, як

доручити інформацію до клієнта, як досягнути доступність необхідної ширини смуги тощо.

 Мережеві пристрої, такі як раутери, габи, комутатори, мусять брати участь в обміні

інформацією

2. Мережі IP.

_______________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________

М. Павликевич. Телекомунікаційні мережі. Навчальний посібник для студентів спеціальності

"Інформаційні мережі зв'язку, 2009.

150

 Вони мережево-центричні. Мережа є дуже важливою компонентою цілої системи і

масштабованість системи залежить від мережі; необхідно більше управління смугою, більше

здатності комутувати і більше інтелекту.

Головною перевагою широкомовності є ощадність ширини смуги. В моделі переговорів “один

з одним” повна ширина смуги, яка вимагається для доручення інформації, дорівнює ширині смуги,

потрібної для застосування, помноженій на кількість клієнтів. При широкомовності повна ширина

смуги дорівнює тільки смузі, потрібній для застосування.

7.1.2. Типи групових широкомовних застосувань.

Існують багато типів застосувань, для яких придатна широкомовність, і їх можна поділити на

дві категорії: нетолерантні і толерантні.

Нетолерантні застосування мають справу з інформацією, яка повинна бути доручена за

можливістю без помилок і затримок. Кошти отримання інформації з помилками або неотримання її

взагалі настільки високі, що мережа мусить бути спроектована для якнайбільшого терміну чинності і

на найкращі можливі характеристики. Прикладами таких систем є відеоконференції, пересилання

голосу, фінансові системи і військові мережі.

Толерантні застосування можуть потребувати мінімальних вимог. Ці застосування можуть

плануватися до виконання у певні періоди доби, коли мережа мало завантажена. Прикладами таких

застосувань є освіта, базована на відео, поширення програмного забезпечення і реплікація баз даних.

7.1.3. Стандарти групової широкомовності

Хоч стандарти широкомовності були запропоновані ще на початку 1980-х років, поширеність

широкомовності не була значною перед створенням широкомовної магістралі в Internet (Multicast

Backbone – MBONE). Як відомо, підрівень MAC має три класи адрес: односпрямовані, широкомовні і

загальномовні (unicast, multicast, broadcast). Концепція здатності адресувати групу кінцевих станцій

на підрівні MAC звичайно називають широкомовністю Канального рівня (Link Layer Multicasting).

Однак IP-широкомовність чинна на Мережевому рівні моделі OSI і класифікується як

широкомовність Мережевого рівня (Network Layer Multicasting). Тут розглядається тільки останній

варіант широкомовності.

MBONE в Internet – це всесвітня мережа, визначена віртуально понад Internet для підтримки

переважно аудіо- і відеотрафіку. Вона використовує певну кількістьтунелів , які сполучають мережі,

що можуть підтримувати широкомовність. Тунель – це сполучення пункт-пункт через Internet між

двома кінцевими станціями, яке використовує інкапсуляцію широкомовного трафіку в

односпрямовані пакети для пересилання широкомовності. Якщо кінцева станція – це раутер, то то він

повинен виконувати широкомовний протокол раутінгу, а якщо це станція, то вона повинна

виконувати широкомовні послуги (такі, як mrouted у системах UNIX).

Тунелі в MBONE використовуються як тимчасове вирішення, бо не всі раутери в Internet

підтримують IP-широкомовність. Оскільки використовується Internet, то MBONE забезпечує

обмежену смугу для пересилання даних і пропонована ширина смуги для пересилання відео

становить 128 кбіт/с. Раутери в MBONE сконфігуровані так, що коли виникає перевантаження

надлишковим трафіком, то починається видалення пакетів.

Необхідно здійснити декілька кроків, щоб під’єднати мережу до MBONE.

 Вияснити, чи надавач послуг Internet підтримує MBONE і чи він може забезпечити

широкомовне під’єднання або тунель мід мережею замовника і MBONE.

 Увести в дію широкомовний IP-раутінг. На даний час MBONE використовує протокол

DVMPR (Distance Vector Multicast Routing Protocol) для маршрутизації широкомовного IP-

трафіку. Необхідний раутер для пересилання широкомовного трафіку і, залежно від

настроювань у надавача послуг Internet, може бути потрібно встановити тунель до IP-адреси

призначення для приймання.

 Сконфігурувати робочі станції для IP-широкомовності, тобто для обслуговування

широкомовного IP-трафіку. Звичайно це означає підтримку протоколу IGMPv2 для

під’єднання до широкомовної групи.