68
Практика господарювання надає рекомендації з розробки плану са-
нації, що сприяють проходженню узгоджувальних процедур завдяки
формалізації окремих частин плану. Найчастіше пропонується певна
структуризація розділів плану за змістом інформаційних даних. Типова
структура плану фінансової санації наступна містить декілька частин.
Вступ до плану надає загальну характеристику підприємства-
боржника (організаційно-правова форма, структура, статутні види ді-
яльності, історична довідка, цілі планування, методи дослідження). До-
датково наводяться відомості про статутний фонд, склад співвласників,
замовників санації тощо.
Перший розділ плану фінансової санації містить вихідні дані про бан-
крута, зокрема:
- зовнішні умови господарювання (тенденції, аналіз галузі, сегменту
ринку, регіональні особливості);
- фінансово-господарський стан (виробнича діяльність, фінансове ста-
новище, майно на балансі, обсяги реалізації, збитків, прибутковості,
показники ліквідності, платоспроможності та інші дані);
- причини виникнення фінансової кризи (вплив конкретних чинників
виробництва, вузькі місця, кадрові проблеми);
- оцінка потенціалу (стан засобів виробництва, кваліфікація робочої
сили, науково - інноваційна потужність, інвестиційна привабливість,
наближеність до ресурсних джерел, ринки збуту продукції, ефектив-
ність організаційної структури виробництва та системи управління);
- інші дані згідно із завданнями управління банкрутом, вимогами
суб’єктів відносин фінансової санації.
У висновках до першого розділу плану санації підприємства надаєть-
ся комплексна оцінка спроможностей до фінансового оздоровлення шля-
хом підсилення складових виробничого потенціалу, пригнічення нега-
тивних чинників, активізації суб’єктивної складової продуктивних сил.
У другому розділі наводяться відомості про стратегічні цілі, пріори-
тети, орієнтири, на підставі яких будується стратегія виходу з кризи та
подальшого розвитку виробництва, зокрема:
- санаційні заходи та оперативні програми дій;
- шляхи досягнення переваг у конкурентному середовищі;
- напрямки мобілізації ресурсів, резервів, інвестиційних вкладень, фі-
нансових активів;
- поза фінансові заходи із залученням державних суб’єктів з метою ак-
тивізації господарства.
За підсумками цього розділу можна уяснити, за рахунок чого плану-
ється досягти стратегічної мети відновлення виробництва.