Плахтій Д.П., Чинник О.С., Кобринська С.В. Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Подождите немного. Документ загружается.

Д.П.

Плахтій, О.С. Чітчик, СВ. Кобринська

Катаробіонт - організм, що мешкає в незабруднених холодних пріс-

них водах з великим вмістом розчиненого кисню (напр., личинки дея-

ких веснянок, форель, харіус тощо).

Катастрофа (екологічна)

—

вкрай незадовільна зміна умов природно-

го середовища на великій території, що виникає в результаті дії руй-

нівних природних і антропогенних сил і супроводжується великою

екологічною втратою - масовою загибеллю живих організмів, зруйну-

ванням екологічних систем і деградацією природних територіальних

комплексів.

Катаценоз - фінальна стадія дигресії біотичного співтовариства, яка

характеризується малим числом видів, що збереглися та деградацією

біотичного середовища.

Категорія території (в природокористуванні)

—

велика ділянка тери-

торії суші, в межах якої спостерігається однотипний вплив господар-

ської діяльності людини на природу. Виділяють три основні К.т.: а) те-

риторії, що інтенсивно експлуатуються (міста, дороги, рілля тощо); б)

території особливого (м'якого, екстенсивного) режиму природокорис-

тування (материк Антарктида, басейн озера Байкал, маргінальні зони);

в) природні території, що охороняються, де господарська діяльність

або повністю заборонена, або різко обмежена (заповідники, заказники,

національні парки).

Квота

—

1) законодавчо встановлена норма здобичі (число дозволених

до відстрілу, відлову, збирання тощо) особин популяції господарсько

цінного виду; 2) встановлений законодавчо або за міжнародною угодою

ступінь використання природного ресурсу чи норми будь-якого впливу,

який розраховується для кожного користувача як частка від загальної

суми такого використання чи впливу і визначається всіма країнами,

промисловими підприємствами тощо

Кисень (вільний) - вільний (що не перебуває у складі хімічних сполук)

кисень (О,), що утворюється та підтримується в результаті фотосинте-

зу і створює у формі озону (О,) озоновий екран. Один з найважливіших

для життя газів, що утворився в результаті діяльності організмів шля-

хом розкладу молекул вуглекислоти. Загальна кількість К.в. в атмосфе-

рі - І,18*10

т.

Кислоти - хімічні сполуки, що дисоціюють у водному розчині з утво-

ренням іонів водню. Чим більша концентрація цих іонів, тим сильніша

кислота і тим менший показник рН. К. можуть викликати сильні опіки

шкіри та очей.

112

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

«Кислотні опади» - усі види метеорологічних опадів - дощ, сніг, град,

туман, дощ зі снігом, рН яких менший, ніж середнє значення рН дощо-

вої води (середній рН для дощової води - 5,6).

Кислотність ґрунту - властивість фунтів, обумовлена присутністю в

фунтовому розчині іонів водню (Н

). Виражається через рН (від'ємний

логарифм концентрації водневих іонів). Кислі фунти мають рН менше

Нейтральні - близько 7, лужні - більше 7.

«Кисневий ефект» - явище певного зменшення рівня радіаційного

ураження організму при зменшенні концентрації кисню в середовищі,

і навпаки, - посилення рівня радіаційного ураження при збільшенні

концентрації кисню в середовищі. При зниженні концентрації кисню,

зростають радіозахисні властивості організму, а при її збільшенні -

збільшується радіочутливість.

Кірка ґрунтова

—

поверхневий твердий шар фунту, що утворюється в

результаті запливання фунтів під впливом дощів чи поливів і наступ-

ного висихання.

Кірка сольова

—

скупчення великої кількості солі на поверхні фунту

майже без домішок землистих речовин. Вміст солей може досягати

90%

за масою.

Кларк (хімічного елемента) - числова оцінка середнього вмісту хіміч-

ного елемента в земній корі, літосфері, гідросфері, атмосфері, біосфе-

рі,

живій речовині, Землі загалом, у різних гірських породах, космічних

об'єктах тощо. К. виражаються в одиницях маси (%, г/т та ін) або в

атомних відсотках.

Класифікація - система підпорядкованих понять (класів, об'єктів)

будь-якої галузі знань або діяльності людини, що використовується як

засіб для встановлення зв'язків між цими поняттями або системами

об'єктів; умовний розподіл сукупності суб'єктів, індивідів, предметів,

явищ і процесів на групи за будь-якою подібною ознакою або за кіль-

кома ознаками незалежно від значущості і природного характеру цих

ознак.

Класифікація забруднення - розподіл забруднень за градаціями, «що

мають різне значення для людського суспільства (походженням чи дже-

релами виникнення, хімічним складом та властивостями, фізичними

показниками, шкідливістю для людей, природних об'єктів, господар-

ства, окремих його галузей тощо).

Клімакс

—

кінцевий стабільний стан рослинного угрупування, що пе-

ребуває у рівновазі із оточуючим середовищем. До його виникнення

ведуть усі сукцесії.

113

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, СВ. Кобринська

Клімакс (екологічний)

—

кінцевий, стабільний стан рослинного угру-

пування, що перебуває в стані рівноваги з навколишнім середовищем;

відносно стабільний стан його упродовж тривалого часу; вищий сту-

пінь розвитку екосистеми, фінальна сформована стадія її розвитку, що

найбільшою мірою відповідає клімату даної місцевості. Кожній геогра-

фічній зоні властиві свої клімаксові екосистеми, що є найбільш стали-

ми її формами.

Клімат - статистично багаторічний режим погоди, який визначається

широтою місцевості, висотою її над рівнем моря, віддаленістю місце-

вості від океану, рельєфом суходолу, характером підстилаючої поверх-

ні,

антропогенним впливом та іншими чинниками.

Кліматоп - 1) сукупність фізичних умов екотопу, істотних для орга-

нізмів, які його населяють; 2) повітряна частина біоценотичного се-

редовища, біоценозу, біогеоценозу або ценоекосистеми, що відрізня-

ється від навколишньої атмосфери за газовим складом (насамперед за

вмістом кисню, вуглекислого газу), повітряним і тепловим режимами,

режимом вологості, зменшеною сонячною радіацією та освітленістю,

насиченістю біолінами тощо.

Кліпи - поступові зміни будь-якої ознаки або властивості екотопу, по-

пуляції, угрупування, ценоекосистеми у зв'язку зі зміною того чи іншо-

го фактора середовища. Клінальна (безперервна) зміна характерна для

більшості екологічних факторів і ценозів.

Кліф - обрив, що утворюється хвилею прибою на абразивний берег.

Клон

—

невелика популяція, яка являє собою потомство однієї рослини

(тварини), яка розмножується вегетативно.

Коагуляція - явище зчеплення частинок дисперсної фази під час зі-

ткнень внаслідок хаотичного (броунівського) руху чи з інших причин.

Коадаптація - 1) взаємне пристосування різних форм живих організ-

мів,

що існують разом (напр., комах - до запилення рослин, а рослин

до запилення комахами); 2) взаємне морфологічне та функціональне

пристосування різних органів особини, що виробились у процесі її роз-

витку.

Коакції - взаємовідносини, взаємодія різних організмів у біоценозах.

Розрізняють біотичні ті транс біотичні взаємовідносини.

Когезія - прилипання частин внутрішнього складу речовини одна до

одної, що зумовлює їхню міцність, напр., у клеях.

Код генетичний

—

властива організмам єдина система «запису» спад-

кової (генетичної) інформації в молекулах нуклеїнових кислот у вигляді

послідовності нуклеотидів. Одиниця К.г. - кодон (трійка нуклеотидів).

114 =

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Коеволюція

—

паралельна, спільна, взаємопов'язана еволюція двох або

більшої кількості таксонів, які екологічно тісно пов'язані між собою,

але не обмінюються ієнами. У цьому разі обопільно діє тиск добору,

який зумовлює часткову залежність еволюції одного таксону від ево-

люції іншого.

Коефіцієнт водовіддачі— відношення об'єму води, який може віддати

порода при гравітаційному осушенні, до загального об'єму породи.

Коефіцієнт дезактивації

—

відношення початкової концентрації за-

бруднюючої радіоактивної речовини до кінцевої її концентрації в ре-

зультаті процесу дезактивації.

Коефіцієнт кумуляції пестициду - відношення сумарної середньо

летальної дози при багаторазовому введенні пестициду в організм до

середньо летальної дози разового використання.

Коефіцієнт народжуваності - І) кількість екземплярів, які народили-

ся на 1000 особин обох статей або на 1000 самок, або на 1000 статевоз-

рілих особин; 2) коефіцієнт приросту Вольтера, або специфічна швид-

кість природного приросту Лотки, яка виражається математичним рів-

нянням приросту чисельності популяції з урахуванням обмежувальних

чинників, здебільшого ланцюга живлення, за відносин хижак-жертва

(споживач-корм) або паразит-хазяїн.

Колапс - вимирання видів внаслідок скорочення території їх існування,

фауністичний Колапс острівної фауни має різну швидкість: найбільш

вразлива фауна ссавців (крім кажанів), менше фауна птахів, ще мен-

ше рептилій та амфібій.

Колекція - певним способом упорядкована сукупність законсервова-

них (висушених, муміфікованих, заспиртованих тощо) зоологічних

об'єктів, зібраних з науковою, навчально-освітньою чи естетичною ме-

тою.

Може складатися з опудал (тушок), шкурок, скелетів, гнізд та ін.

Коло біотичного обміну велике, коло біотичною обміну біосферіїе

безупинний планетарний процес закономірного циклічного, нерівно-

мірного в часі й просторі перерозподілу речовини, енергії та інфор-

мації, що багаторазово входять у безперервно оновлювані екологічні

системи біосфери.

Коло біотичного обміну мале, коло біотичного обміну біогеоцено-

гичне — багаторазовий безупинний циклічний, але нерівномірний у

часі і незамкнений обіг частини речовин, енергії та інформації, що вхо-

дять у біосферне коло обміну в межах елементарної екологічної систе-

ми біогеоценозу.

115

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, СВ. Кобринська

Колоїди (колоїдні системи)

—

гетерогенні дисперсні системи з гранич-

но високою дисперсністю. Посідають проміжне місце між істинними

розчинами і грубо дисперсними системами (суспензіями, емульсіями).

Розміри колоїдних часточок від 10"

до 10"

см.

Колонії - групові поселення осілих тварин, які можуть існувати три-

вало або тільки на період розмноження (граки; колонії вищих порядків

- мурахи, бджоли).

Колообіг води, вологообіг

—

безперервний циклічний процес, що вклю-

чає випадання атмосферних опадів, поверхневий і підземний стоки,

інфільтрацію, випаровування, перенесення водяної пари в атмосфері,

її конденсування і повторне випадання опадів. У процесі К.в. відбува-

ється перехід води з одного агрегатного стану в інший.

Колообіг речовий (біологічний) - послідовна безперервна циркуляція

хімічних елементів, яка відбувається за рахунок поглиненої рослина-

ми сонячної енергії і підтримується сукупністю організмів, об'єднаних

ланцюгами живлення. К.р.б. виявляється в процесах живлення, дихан-

ня,

розмноження, загибелі, розкладання, у складній взаємодії живих іс-

тот, що перебувають на різних ступенях організації.

Кольматаж, кольматування - 1) осадження мулистих наносів на зе-

мельні ділянки для підвищення родючості ґрунтів або створення ново-

го родючого шару; 2) процес вимивання фільтраційними течіями гли-

нистих або мулистих частинок в пори ґрунту з метою зменшення його

активної пористості (напр., іригаційних каналів в земляних руслах).

Коменсалізм - форма співжиття особин різних видів, за якої один ор-

ганізм (коменсал) живе за рахунок іншого, не завдаючи йому шкоди

(наприклад, риби-причепи, прикріплюючись до акул, використовують

їх як засіб переміщення). К. дуже поширений у природі.

Комплекс (аграрно-промисловий) - 1) сукупність галузей (підпри-

ємств) народного господарства, діяльність яких прямо чи опосередко-

вано зв'язана між собою і спрямована на задоволення потреб населення

в продуктах харчування і подібній продукції, що виготовляється із с.-г.

сировини; 2) господарське об'єднання (група підприємств), що поєдну-

ють отримання продукції землеробства та тваринництва з обробітком

цієї продукції, співпрацюють з галузями, що забезпечують успішне ве-

дення господарства (напр., виробництво мінеральних добрив).

Комплекс (водоохоронний) - система споруд та пристроїв, призначе-

них для забезпечення норм охорони води.

Комплекс (природно-територіальний) - 1) поєднання природних ком-

понентів, які складають ієрархічну драбину географічних утворень

116

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

від фракції до географічної оболонки планети; 2) природна частина

ландшафту (іншою її частиною виступають антропогенні утворення).

Синонім ПТК - фізико-географічний комплекс.

Компоненти (екологічні) - основні матеріально-енергетичні складові

екологічних систем - енергія, газовий склад, вода, субстрат, організми

(продуценти, консументи і редуценти).

Компоненти ландшафту - основні складовкчастини ландшафту, які

представлені фрагментами окремих сфер географічної оболонки: лі-

тосфери (гірські породи, грунти), гідросфери (поверхневі і підземні

води),

атмосфери.

Компостування - найпростіший спосіб знешкодження та перероб-

ки твердих побутових відходів; складний аеробний біологічний про-

цес,

який супроводжується інтенсивним виділенням тепла. Якщо на

полігонах знешкодження відбувається упродовж 50-100 років, то при

компостуванні цей процес, залежно від кліматичних, умов триває 6-18

місяців.

Комфортність середовища

—

суб'єктивне відчуття й об'єктивний стан

повного здоров'я за даних умов середовища, яке оточує людину, вклю-

чаючи його природні та соціально-економічні показники.

Конвенція ООН про зміни клімату

—

документ, який ставить за мету

добитися стабільної концентрації газів, що спричинюють парниковий

ефект в атмосфері на такому рівні, який не чинитиме шкідливої дії на

глобальну кліматичну систему. Це слід зробити в терміни, достатні для

природної адаптації екосистем до змін клімату, щоб уникнути загрози

виробництву продовольства та забезпечити подальший сталий еконо-

мічний розвиток.

Конвергенція

—

схожість ознак, яка виникла у філогенетично віддале-

них організмів внаслідок пристосування їх до однакових умов існуван-

ня (напр., пристосування до життя в океані між китами (ссавці) і аку-

лами (риби).

Конгрегація

—

сукупність формацій з домінантами різних видів, але по-

дібних за формою росту та своєю екологією.

Конда - сосновий бідний чи відносно бідний ліс (бір, субір), що росте

на дренованому (не болотному) місці і дає міцну, дрібношарову, смо-

листу, часто червоного кольору деревину.

Конденсація - перехід речовини з газоподібного стану в рідкий або

твердий.

117

Д.П.

Плахтій, О.С Чинчик, СВ. Кобринська

Конкуренція - активна взаємодія між двома чи кількома організмами за

засоби існування, що охоплюють спільну для них обох субстанцію чи

спільні фактори середовища. Класична ботанічна концепція конкурен-

ції виходить з уявлення, що рослини конкурують між собою за світло,

воду, поживні речовини і простір. Інтенсивність конкуренції організмів

за засоби існування залежить від того, внутрішньовидова вона чи між-

видова. Чіткі просторові зв'язки, безумовно, досить важливі при визна-

ченні ступеня внутрішньовидової конкуренції: дві особини, які живуть

близько одна від одної, будуть сильніше між собою конкурувати, ніж

більш віддалені.

Консерваціонізм - екологічна течія, що закликає до повного і беззапе-

речного збереження біосфери і всіх її підрозділів у незмінному, "дико-

му", первісному стані.

Консервація земель - виведення з господарського обігу земель на пев-

ний термін для здійснення заходів по відновленню родючості та еколо-

гічно задовільного стану фунтів.

Консервація ландшафтів

—

вилучення ландшафтів з використання з

метою збереження їх у первісному або незмінному вигляді. Виконуєть-

ся розповсюдженням на ландшафти заповідного режиму.

Консорції - не формальні (статистичні), а функціональні, динаміч-

ні структурні комірки біоценозів; структурні одиниці біоценозу, які

об'єднують автотрофні і гетеротрофні організми на основі їх просто-

рових і трофічних (харчових) зв'язків.

Консоціація - ділянка (частина) асоціації, що характеризується домі-

нуванням лише одного з домінантних видів.

Констеляція - сукупна дія декількох чинників середовища.

Консументи - організми, які живляться готовою органічною речови-

ною,

тобто такі, що підтримують своє існування за рахунок перетво-

рення речовин, вироблених продуцентами.

Консумеризм - культ споживання, характерний для сучасного стану

розвитку суспільства; призводить до посилення використання природ-

них ресурсів.

Контамінація - забруднення предметів, приміщень і навколишнього

середовища отруйними хімічними і радіоактивними речовинами, віру-

сами. Люди, які безпосередньо стикаються з радіоактивними речовина-

ми,

напр., ті, що перебувають у забруднених приміщеннях, теж є кон-

тамінованими. Забруднені робочі прилади і робочий одяг на атомних

електростанціях, у науково-дослідних і медичних закладах підлягають

118 ======^^

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

знищенню як радіоактивні відходи і в жодному разі не повинні потра-

пляти в звичайне побутове сміття.

Континент - крупний масив земної кори, що характеризується наяв-

ністю осадового і «гранітного» шарів і значною (35-45, під горами -

75 км) потужністю, більша частина поверхні якого виступає над рівнем

Світового океану. К. складені древніми платформами і примкнутими до

них більш молодими складчастими структурами та оточені зі всіх чи

більшості сторін Світовим океаном.

Контроль (екологічний)

—

спостереження за станом навколишнього

природного середовища і його зміною під впливом господарської та

іншої діяльності, перевірка виконання планів і заходів щодо охорони

природи, спостереження за раціональним використанням природних

ресурсів, оздоровлення навколишнього природного середовища, до-

тримання вимог природоохоронного законодавства та нормативів якос-

ті навколишнього природного середовища; систематична перевірка

дотримання в процесі людської діяльності вимог' природоохоронного

законодавства та нормативів якості навколишнього природного серед-

овища та виявлення суб'єктів даної діяльності, що заподіяли шкоду на-

вколишньому природному середовищу.

Контроль за навколишнім середовищем - спостереження за станом і

зміною характеристик особливо важливих для біоти й людини компо-

нентів середовища (повітря, води, радіації тощо), зіставлення отрима-

них даних з нормативами, стандартними характеристиками, виявлення

джерел і чинників негативних змін та інформування керівних органів

про стан навколишнього середовища (довкілля).

Конурбація - один із видів міської агломерації; велика урбанізована

територія, яка утворилася внаслідок розростання кількості міст і злиття

населених пунктів сільського типу, розміщених між ними. К. розвива-

ється в місцях видобування корисних копалин, концентрування підпри-

ємств переробної промисловості, транспорту і населення.

Конус виносу - акумулятивна форма рельєфу, утворена накопиченням

пухкого уламкового матеріалу, відкладеного постійним чи тимчасовим

водостоком біля нижнього кінця яру, балки чи долини, де відбувається

різке зменшення сили потоку. Має вигляд плоского півконуса, зверне-

ного вершиною проти водостоку.

Конфігурація - компонування мережі чи системи обробки даних з чіт-

ким визначенням характеру, кількості, взаємозв'язків і основних харак-

теристик її функціональних елементів.

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, СВ. Кобринська

Концентрація - 1) скупчення, зосередження, збирання чогось в од-

ному місці, клітині, тканині тощо. Досить поширене в природі явище,

коли рослинні і тваринні організми концентрують деякі хімічні елемен-

ти (напр., ламінарія - йод; голонтурія - ванадій); 2) кількість речовини

в одиниці маси або об'єму розчину, суміші, сплаву. Виражається у від-

сотках або частках.

Концентрація (фонова) - концентрація наявних у повітрі, воді чи

ґрунті шкідливих домішок на певний час на певній території. Контроль

за якістю біосфери здійснюється зіставленням фонової концентрації з

гранично допустимою (ГДК).

Концепція прийнятого ризику - прагнення створити таку малу без-

пеку, яку сприймає суспільство у даний час; компроміс між рівнем без-

пеки та можливостями їх досягнення.

Копрофагія - поїдання чужих або повторне пропускання крізь травний

канал власних фекалій. Тварин, яким властива К., називають копрофа-

гами. Багато з них живляться не стільки екскрементами, скільки бакте-

ріями та інфузоріями, що в них містяться.

Кора вивітрювання

—

верхні шари літосфери, перетворені під дією

фізичного, хімічного і біологічного вивітрювання. За часом утворення

розрізняють сучасну і древню К.в.

Кордони біосфери - розподіл шару можливого існування і самовідтво-

рення живої речовини - область життя і розмноження живих істот. Як

правило, визначається від 20км над поверхнею Землі (нижче озонового

екрану) і до 11км в її глибину (до глибинної ізотерми 100", розташова-

ної від

1,5-2,0

до 10,0-15,0км над поверхнею Землі, чи до дна океану).

Кореляція - взаємозв'язок між біохімічними процесами, що проті-

кають в рослині, її клітинами, тканинами, органами. Розрізняють два

види кореляції: трофічну і гормональну.

Коридор (природний) - природна або приведена до природного ста-

ну ділянка землі чи водної поверхні, яка на різних рівнях просторової

організації екологічної мережі забезпечує для природного середовища

умови безперервності, системної єдності та функції біокомунікації.

Корозія - 1) будь-яке самовільне руйнування об'єктів під впливом хі-

мічних агентів або фізико-хімічних чинників зовнішнього середови-

ща; 2) руйнування живої тканини виразковими процесами або їдкими

речовинами; 3) іржавіння, руйнування поверхні металевих виробів і

конструкцій під впливом хімічних або електрохімічних процесів; 4)

руйнування гірських порід під впливом хімічних агентів або внаслідок

розчинення їх у воді.

120 —

Екологія. Основні терміті, поняття та означення

Коса

—

скупчення наносів в руслі ріки або озера у вигляді вузької смуги,

що примикає до берега.

Космополіти

—

види тварин і рослин, поширених по всій Землі. їх не-

багато: муха кімнатна, міський горобець, сірий пацюк, ворона; із рос-

лин

—

подорожник великий, тонконіг, рогіз вузьколистий.

Кдчівництво, номадизм — форма примітивного природокористуван-

ня,

пов'язана з періодичною зміною пасовищ для тварин або угідь для

промислу, деколи з переходом від однієї форми господарства (напр.,

річкового рибальства) до іншої (мисливства на морського звіра). Зро-

зуміло, що при К. населення переселяється повністю (сім'ями, общи-

нами),

проте інколи кочує лише частина людей (як правило, чоловіки),

безпосередньо пов'язана з тваринництвом, мисливством, рибальством

тощо.

Криза (екологічна) - напружені взаємовідносини людини з природою,

які характеризуються невідповідністю розвитку продуктивних сил і

виробничих відносин у людському суспільстві ресурсно-скологічним

можливостям біосфери. Найбільш відомі екологічні кризи перепромис-

лу великих тварин і сучасна екологічна криза, пов'язана з інтенсифіка-

цією виробництва та порушенням рівноваги в екосистемах і взаємовід-

носинах людського суспільства з природою.

Крип - повільне сповзання рихлого покриву вниз по схилу. Виклика-

ється дією сили тяжіння і полегшується наявністю води., чергуванням

зволоження і пересихання, замороження і танення, розвитку і відми-

рання коренів рослинності, а також діяльністю тварин, що риють.

Криптизм - здатність організмів набувати забарвлення, яке робить

їх непомітними або малопомітними на тлі предметів навколишнього

середовища (ґрунту, кори дерев, листків тощо) і забезпечує захист від

ворогів або маскування хижаків. К. вважається формою мімікрії.

Криптофіти - багаторічні трав'янисті рослини, бруньки відновлення

яких зимують у воді або грунті.

Кристали - тверді тіла, що складаються з закономірно розміщених в

тримірному просторі молекул, атомів, іонів.

Кріогенез - сукупність процесів фізичних, хімічних, мінералогічних

змін і перетворення верхньої товщі земної кори, а також процеси фор-

мування гідросфери при від'ємній температурі. Найбільш поширені

форми К.: скупчення грунту, міграція вологи в період промерзання і

танення тощо.

Кріосфера - перервна оболонка Землі з від'ємною або нульовою тем-

пературою гірських порід. У районах морського клімату утворюються