Плахтій Д.П., Чинник О.С., Кобринська С.В. Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Подождите немного. Документ загружается.

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, СВ. Кобринська

надземні льоди (льодовики), у районах континентального - підземні

(мерзлота).

Кріофіті

—

тварини, які без істотної шкоди для себе постійно живуть у

холодних регіонах (полярні острови, високогір'я).

Кріофіти

—

рослини, пристосовані до життя в холодних районах аль-

пійських луків, високогір'я, тундри.

Кротовина - ходи і камери гризунів, які риють (кроти, ховрахи та ін),

заповнені ґрунтовим матеріалом, як правило, принесеним з інших го-

ризонтів грунту; на стінках ґрунтового розрізу виділяються у вигляді

плям невизначеної форми (найчастіше у вигляді округлої або овальної)

значного розміру (5-10 см і більше).

Кругообіг (біотичний) - явище безперервного, циклічного, але нерів-

номірного в часі та просторі закономірного перерозподілу речовини,

енергії та інформації в межах екологічних систем різного рівня орга-

нізації - від біогеоценозу до біосфери. Живі організми в біотичному

кругообігу виступають своєрідними каталізаторами, які швидко синте-

зують нові, трансформують та руйнують наявні органічні сполуки.

Кряж

—

подовжена, інколи лінійно витягнута височина з незначними і

нерівномірними висотами; характеризується округлими обрисами вер-

шин. Звичайно К. є залишками сильно зруйнованих і потім дещо під-

нятих в недалекому минулому височин.

Ксенобіотики (гр. xenos - чужий, bios - життя) - чужорідні для ор-

ганізмів речовини, які природно не входять у біотичний кругообіг і

прямо чи опосередковано породжені господарчою діяльністю людини.

Потрапляючи в життєве середовище, ксенобіотики можуть викликати

алергічні реакції або загибель організму, змінити спадковість, знизити

імунітет, порушити обмін речовин, та порушити хід природних проце-

сів в екосистемах до рівня біосфери в цілому.

Ксероморфізм - сукупність морфологічних і анатомічних ознак, що ви-

никають у рослин як пристосування до посушливих умов: зменшення

загальної поверхні листків, густий шар волосків на листках і стеблах,

заглиблення продихів у товщу листка, збільшення їх кількості, густа

мережа жилок на листках тощо.

Ксерофіли - рослини і тварини, що живуть у засушливих місцевостях.

Ксерофіти

—

рослини посушливих, місцевостей, пристосовані до життя

в умовах тривалої атмосферної та ґрунтової посухи. Вони мають спеці-

альні пристосування, які перешкоджають випаровуванню води (напр.,

астрагал, ковила, типчак).

122 ============^^==========^=====

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Культивар - сукупність культивованих особин, яка відрізняється пев-

ними ознаками, важливими для сільського господарства, лісівництва,

садівництва, та яка зберігає свої характерні властивості при відтворен-

ні (статевому чи нестатевому).

Культура (екологічна) - етап і складова частина розвитку загально-

освітньої культури, що характеризується гострим і загальним усвідом-

ленням важливості екологічних проблем в житті і майбутньому розви-

тку людства.

Культури (інтенсивна) - вирощування однієї чи декількох с.-г. куль-

тур послідовно упродовж ряду років (або декілька разів за один вегета-

ційний період) на одному й тому ж грунті у вегетаційних посудинах з

мстою збіднення грунту на певні елементи живлення.

Культурекосистема - екосистема, що створена людиною або перебу-

ває під її інтенсивним впливом. Розрізняють екосистеми: окультурені, з

певним намірами змінені людиною; напівкультурні - штучно створені,

але не регульовані людиною (напр., штучні лісові насадження); куль-

турні - штучно створені й постійно підтримувані людиною в процесі

їх експлуатації (сади), декоративні (парки); агроекосистеми з одно- і

дворічних просапних культур, склад і грунтові умови яких регулюють-

ся людиною; закриті культури - в яких регулюється склад Ґрунтових,

повітряних та інших умов (Напр., тепличні).

Культуртехніка

—

складова частина меліорації грунтів, що включає

підготовку поверхні земель, що меліоруються, для с.-г. використання.

До К. належить: прибирання каменів, корчування кущів і дрібнолісся,

вирівнювання поверхні землі з видаленням горбків, вапнування кислих

грунтів, вирощування проміжних культур ( в основному кормових), які

підготовляють ґрунт для основних с.-г. культур, залуження осушених

земель тощо.

Кумуляція - нагромадження, зосередження, концентрування в орга-

нізмі людини, тварин чи в навколишньому середовищі різних речовин

(ліків, отрут, забрудників тощо). .

Курорт - місцевість, яка володіє природними лікувальними властивос-

тями (особливою сухістю повітря, багатством фітонцидів тощо) і/або

засобами (грязі, мінеральні води). Як правило, облаштована тимчасо-

вим житлом різного типу і лікувальними закладами.

Кущіння - 1) процес утворення бокових наземних пагонів; характер-

ний для злаків і близьких до них грав; 2) фенологічна фаза розвитку

злаку, що замінюється фазою виходу в трубку.

123

Д.П.

Плахтій, ОС. Чинчик, СВ. Кобринська

Лабільність

—

нестійкість організму щодо змін зовнішнього середо-

вища.

Лава - розпечена рідка або дуже в'язка переважно силікатна маса, що

виливається на поверхню Землі з її надр під час виверження вулканів.

Насув лави - найбільш руйнівне стихійне лихо.

Лавина - маса снігу, що спадає з гір з величезною руйнівною силою.

Лагуна

—

1) мілководна затока або бухта, що відділилася від моря вна-

слідок утворення смуги наносної суші; 2) внутрішня водойма кільцепо-

дібних коралових островів (атолів).

Лазер - оптичний квантовий генератор, джерело оптичного когерент-

ного випромінювання певної спрямованості та високої енергії. В Л. різ-

ні види енергії перетворюються на енергію лазерного випромінювання.

Головний елемент Л. - активне середовище, розміщене між дзеркала-

ми,

які утворюють оптичний резонатор.

Лактація - утворення молока у молочних залозах ссавців і періодичне

виведення його. Якщо молоко не виводиться із залози, Л. припиняється.

Ландшафт - (від нім. Land - земля, schaft - суфікс, що виражає взаємо-

зв'язок, взаємозалежність) - природний територіальний комплекс, який

складається з взаємодіючих природних або природних і антропогенних

компонентів, а також комплексів більш низького таксономічного рангу.

Характеризується цілісністю геологічної платформи, клімату та історії

розвитку.

Ландшафт (антропогенний)

—

ландшафт, змінений господарською ді-

яльністю людини настільки, що змінено зв'язок природних (екологіч-

них) компонентів в такій мірі, яка веде до утворення нового порівняно

з раніш існуючим на цьому місці комплексом. До Л.а. відносять також

виробничі комплекси, міські поселення тощо.

Ландшафт (культурний)

—

географічний ландшафт, цілеспрямовано

змінений господарською діяльністю людини, має доцільну для люд-

ського суспільства структуру та функціональні властивості. Л.к. за зна-

ченням близький до ландшафту антропогенного.

Ландшафт (охоронний)

—

ландшафт, в якому заборонені або регламен-

товані всі чи деякі види господарської діяльності.

Ландшафт (техногенний) — різновид антропогенного ландшафту,

особливості формування і структури якого зумовлені виробничою ді-

124

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

яльністю людини, пов'язаною з використанням потужних технічних

засобів. Вплив може бути прямим (механічне руйнування земель, рос-

линності, затоплення тощо) і опосередкованим (забруднення промис-

ловими викидами, підкислення опадів тощо).

Ланцюг живлення (трофічний ланцюг)

—

взаємовідносини між ор-

ганізмами під час перенесення енергії їжі від її джерела (зеленої рос-

лини) через ряд організмів (шляхом поїдання) на більш високі трофічні

рівні; послідовність груп організмів, кожна з яких (ланка ланцюга) є

поживою для наступної, тобто поєднано зв'язками «їжа-споживач».

Ларвіцид - хімічна речовина для боротьби з личинками комах і кліщів.

Латеризація - 1) процес глибокого і тривалого вивітрювання алюмо-

силікатних гірських порід в умовах вологого тропічного і субтропічно-

го клімату; 2) руйнування ґрунтового покриву, викликане чергуванням

періодів засух з періодами злив (одна з форм ерозії грунту).

Левада - сирі листяні ліси з вільхи, верб, тополь у заплавах річок.

Лежбище - місце (берег, лід) тимчасового скупчення ластоногих (тю-

лені, моржі), де відбувається відпочинок і народження дитят.

Лейкемія, білокрів'я - надмірне неконтрольованс розмноження білих

кров'яних тілець (лейкоцитів), що супроводжується одночасним збіль-

шенням розмірів печінки, селезінки і лімфатичних залоз. Нині під Л.

розуміють будь-яке злоякісне новоутворення кровотворних клітин кіст-

кового мозку або лімфатичних залоз.

Лес

—

привнесена материнська порода ґрунту (горизонт С), що сформу-

валася під дією вітру, однорідна, дрібнозерниста світло-жовтого або па-

левого кольору. Містить зерна кварцу, польового шпату, слюди, часточ-

ки глинистих мінералів розміром 0,01-0,05 мм. Пористість - 40-55%.

Летальність

—

відношення числа особин, які загинули від певної хво-

роби, до числа особин, які захворіли, виражене у відсотках.

Лиман - витягнута мілководна затока, що утворюється під час зато-

плення морем пригирлової частини річкової долини або балки. .

Линяння - періодична зміна зовнішніх шкіряних покривів та різних

шкіряних утворів (луска, шерсть, пір'я, роги тощо) у тварин. Л. буває

вікове (відбувається в перші місяці життя), сезонне (у певні пори року),

перманентне, або постійне (впродовж цілого року). Тип Л. є спадковою

ознакою і залежить від історії виду.

Лихо (стихійне) - І) небезпечні природні процеси чи явища, які за

своїми масштабами відхиляються від вузького діапазону нормального

І !5

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, СВ. Кобринська

функціонування навколишнього середовища, створених людиною при-

строїв, споруд, технологій та самої людини; 2) руйнівне природне і/або

антропогенне явище або процес, що може спричинити або спричинив

загрозу життю та здоров'ю людей, руйнування або знищення матері-

альних цінностей та окремих елементів природного середовища.

Ліана - рослина, в якої швидко росте тонке стебло і яка використовує

інші рослини як опору. Розрізняють ліани, які в'ються, лізуть (за до-

помогою вусиків) і чіпляються (гачечків, причепок). Приклади - ви-

ноград, актинідія, хміль.

Лігво - місце відпочинку, як правило, щодо крупних ссавців, які зви-

чайно не мають постійного укриття (тигра, лося, оленя, кабана, зайця

тощо).

Інколи говорять про літнє Л. - місце народження дитят. Одна з

форм стадного існування ластоногих.

Лід - загальна назва твердої фази води. Розрізнять Л. атмосферний

(сніг, іній, град), водний (плаває на поверхні води), ґрунтовий і льодо-

виковий, або глетчерний. На Землі є близько ЗО млн. км

льоду.

Лід (викопний) - реліктовий підземний лід, який зберігся з часів плей-

стоцену і залягає на великій глибині під земною поверхнею.

Лід (донний) - лід, який утворюється на дні водойми (водостоку) або

завислий у воді. Виникає при кристалізації переохолодженої води.

Лідер - особа, на яку концентрується увага інших і яка своєю пове-

дінкою визначає напрям переміщення, місця харчування, реакцію на

хижаків та інші реакції стада в цілому. Діяльність лідера не спрямована

безпосередньо на підлеглість інших особин. Лідером, як правило, стає

найбільш досвідчений член стада. Біологічне значення лідерства ін-

дивідуальний досвід окремої особини може бути використаний всією

групою.

Лійка (водозбірна)

—

заглиблення у вигляді амфітеатру, напівконуса

(частіше ерозійного походження), звернуте вершиною донизу, яке при-

лягає до початку водостоку; часто прорізане ерозійними борознами і

вибоїнами, що сходяться донизу, по яких відбувається стік.

Лімацид - речовина, яку використовують для знищення господарсько

небажаних слимаків, молюсків, що є шкідниками лісів, садів, вино-

градників.

Лімніон - зона вільної води в озері.

Лімнологія - наука про поверхневі водойми суходолу - озера, ставки,

водосховища, їх утворення, фізико-хімічні та біологічні процеси, які в

них відбуваються. Інша назва - озерознавство.

126 ==

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Лімнофіл

—

організм, який надає перевагу стоячим водоймам (напр.,

короп).

Лінія (берегова) - лінія, що відділяє річище від заплави, тераси або

основи берега. Вона співпадає з розмитим водою виступом, нижче яко-

го розміщуються річищові утворення (пляжі, коси), що оголюються

при низьких рівнях води.

Ліс(и) - один з основних типів рослинності, панівний ярус якого утво-

рений деревами одного чи кількох видів із замкненими кронами. Вони

є найскладнішими і найпотужнішими рослинними угрупуваннями.

Ліс (водоохоронний)

—

ліс, приурочений до витоків і берегів водойми;

регулює водний стік, захищає водойми від замулення.

Ліс (вторинний) - ліс, який виріс на місці клімаксового після його зни-

щення стихійними силами природи або людиною.

Ліс (захисний) - природна або посаджена дерево-чагарникова рос-

линність, яка зберігається з метою створення сприятливого для життя

людини природного довкілля, регулювання водного режиму, захисту

фунту від ерозії тощо.

Ліс (полезахисний) - природні або посаджені лісові смуги, які ство-

рюють сприятливий для розвитку культурних рослин мікроклімат і за-

хищають поля від ерозії Грунту та пилових бур.

Ліс (резервний) - частина державного лісового фонду, що є в резерві,

тобто не відведений лісокористувачам.

Ліс (стиглий) - ліс, що задовольняє вимоги лісової промисловості.

Твердження, що Л.с. згубно впливають на довкілля, екологічно непра-

вильне, оскільки саме такі ліси створюють найсприятливіші умови на-

вко л и ш н ьо го с с р едо в и ща.

Лісистість - І) відношення покритої лісом площі до загальної пло-

щі району, області, краю, республіки; 2) загальна площа лісів на якій-

небудь території або відсоток покритої лісом площі.

Лісівництво - І) галузь рослинництва, яка займається вирощуванням

лісу; 2) наука про методи вирощування лісу, його вирубування та щд^гхи

підвищення продуктивності.

Лісовідновлення (природне) - процес формування лісу природним

шляхом на збезліеених, напр., фуйнованих промисловими розробками,

територіях. З метою Л.п. часто залишають насіннєві дерева для природ-

ного засівання вільних площ.

Д.П.

Плахтій, ОС. Чинчик, СВ. Кобринська

Лісовідновлення (штучне) - вирощування-лісу на вирубках, згарищах

та інших лісових площах висіванням або висаджуванням з наступним

доглядом за лісовим молодняком.

Лісовпорядкування

—

розробка системи заходів щодо організації і ве-

дення лісового господарства на перспективний період.

Лісозаготівля - заготівля деревини, її вивезення і сплавляння. Внаслі-

док Л. площа лісів планети щорічно скорочується на 250 тис. км

Лісокористування

—

юридично і економічно регламентована сукуп-

ність форм і методів комплексного використання лісових багатств.

Лісомеліорація

—

направлена зміна окремих природних умов для під-

вищення врожайності с/г культур, яка досягається лісонасадженням,

зміною породного і вікового складу, оптимізацією співвідношень за-

ліснених і обезліснених площ.

Лісопарк - природний ліс, розташований недалеко від великих насе-

лених пунктів або всередині їх. Він пристосований для масового від-

починку, спорту, розваг людей, значно покращує мікроклімат міста, за-

хищає його від вітрів.

Лісосмуга - штучне захисне насадження дерев і чагарників у вигляді

довгої смуги.

Лісостеп

—

природна зона помірного і субтропічного поясів земної

кулі, у природному ландшафті якої чергуються степові і лісові ділянки.

Рослинність Л. представлена невеликими масивами лісів, ділянками

остепнених луків і лукових степів. В Україні Л. - одна з найважливі-

ших зон вирощування цінних зернових і технічних культур, а також

інтенсивного тваринництва.

Літобіосфера - 1) частина біосфери, яка займає верхні шари літосфери

(до 2-3, за деякими даними, максимально до 6км глибини, раніше до-

пускали до 8,5 км); 2) область поширення живих організмів (по тріщи-

нах, підземних водоймах) і шари біогенних осадових порід «колишніх

біосфер».

Літогенез - сукупність і послідовність природних, а частково антро-

погенних процесів утворення осадових гірських порід з наступними їх

змінами. З Л. пов'язане формування покладів багатьох корисних копа-

лин.

Літопис природи

—

основна форма узагальнення наукових досліджень

та спостережень за станом і змінами природних комплексів, викона-

них у природних та біосферних заповідниках, національних природних

парках.

128 =

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Літораль - 1) екологічна зона океану (моря), яка займає прибережну

донну частину мілководдя: зрідка смуга, яку заливає до лінії заплесків

хвиль і найвищі припливи - супралітораль, припливно-відпливна сму-

га берега - власне літораль - евлітораль, зона мілководдя - сублітораль,

глибше розміщена зона морського дна в межах материкового схилу -

інфралітораль; 2) берегова зона водойми (озера), де можуть рости вищі

водні рослини.

Літосфера - зовнішня тверда оболонка Землі, що включає всю земну

кору й частину верхньої мантії Землі й складається з осадових, вивер-

жених і метаморфічних порід.

Літофіли (rp.lithos - камінь і philos) - рослини, які ростуть безпосе-

редньо на камінні і скелях; у цих умовах можуть рости лишайники,

водорості, сосни, ялівці тощо.

Літофіти

—

рослини, які пристосовані до існування на скелях та інших

кам'янистих субстратах. Часто утворюють «подушки» (лишайники,

мохи, водорості) або є формами, які стеляться.

Ліцензія - єдиний документ дозвільного характеру, який дає право на

ведення певного виду господарської діяльності, що, відповідно до зако-

нодавства, підлягає екологічному обмеженню; дозвіл, який видається

компетентним державним органом, на проведення якого-небудь виду

діяльності, разового або обумовленого певним числом разів упродовж

визначеного періоду (наприклад, вилов риби, відстріл дичини).

Ліцензії (екологічні) - цінні папери, що дають право на викиди кон-

кретного забруднювача на конкретний проміжок часу й у конкретних

обсягах.

Ліцензія на забруднення

—

сплачений дозвіл на викид у довкілля пев-

ної кількості шкідливих рідких або газоподібних відходів наперед обу-

мовленого та юридично підтвердженого хімічного складу.

Лог - жолобоподібна ерозійна форма на рівнинній місцевості чи терасі.

Має. виражені схили і широке плоске проточне зволожуване днище, яке

утворилося в результаті акумуляції відкладень.

Локалізація радіоактивних відходів - комплекс операцій від збору

радіоактивних відходів на місці їх утворення до захоронения їх в

інже-

нерних спорудах у геологічних формаціях, які перешкоджають проник-

ненню радіоактивних речовин в навколишнє середовище.

Локальний

—

місцевий, обмежений порівняно вузькими рамками якого-

небудь географічного району.

Локомоція - сукупність узгоджених рухів, за допомогою яких тварина

і людина активно переміщуються в просторі. Типи Л. (плавання, літан-

= 129

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, С.В. Кобринська

ня,

ходіння тощо) у процесі еволюції тварин змінювались та ускладню-

вались.

Лощина - ерозійна форма, яка врізана в поверхню схилу долини або

похилену частину рівнини. Має виражене плоске днище і схили з чіт-

кими берегами. На відміну від улоговини Л. характеризується вели-

кими схилами і меншою шириною днища, більш глибоким ерозійним

врізом і кращим дренажем. Має високу трофність екотопів, значне про-

точне перемінне зволоження, високу продуктивність деревостоїв лісо-

вих співтовариств.

Луг - тип зімкнутої трав'янистої рослинності, яка складається з мезо-

фільних видів як однодольних (головним чином злаків), так і дводоль-

них (різнотрав'я). Л. поширені в заплавах рік (заплавні) і на міжріччях

(материкові). Серед гірських Л. (у Карпатах їх називають полонина-

ми,

в Криму - яйлами) розрізняють субальпійські, що лежать вище від

верхньої межі лісу, та альпійські, розміщені вище від поясу субальпій-

ських. За походженням бувають первинні (заплавні та гірські) і вторин-

ні,

що сформувалися на місці вирубаних лісів, осушених боліт, озер,

меліоративних ділянок.

Лужність - здатність водного середовища кількісно реагувати з іона-

ми водню.

Льодовик(и), глетчери - рухомі природні скупчення льоду на земній

поверхні (високо в горах, Атлантиці). Виникають в результаті нагрома-

дження і перетворення твердих атмосферних опадів при їх позитивно-

му річному балансі.

Льодостав

—

1) період, упродовж якого спостерігається непорушний

льодовий покрив на річці, водоймі; 2) встановлення суцільного льодо-

вого покриву на водоймі.

Людина - 1) один з видів тваринного царства зі складною соціальною

організацією і трудовою діяльністю, яка значною мірою "знімає" (ро-

бить малопомітними) біологічні, в тому числі етологічні (первісно по-

ведінкові) властивості організму; 2) вища сходинка живої природи на

нашій планеті, суб'єкт суспільно-історичної діяльності та культури, ці-

лісна єдність біологічного, психологічного та соціального начал.

Люмбрицид - речовина, яка використовується для боротьби з

черв'яками.

Люмінесценція

—

світіння деяких речовин (люмінофорів), що переви-

щує їх теплове випромінювання за даної температури і збуджується

яким-небудь джерелом енергії. Приклади - світіння гнилого дерева,

деяких комах, екрана телевізора.

130

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Магнетизм земний - сукупність явищ, які пов'язані з існуванням маг-

нітного поля Землі. Під дією магнітного поля вільно підвішена магнітна

стрілка в кожній точці поверхні Землі стає в напрямку, який співпадає

з напрямком силових ліній цього поля (з напрямком магнітного мери-

діана).

Точки на поверхні Землі, де перетинаються магнітні меридіани,

називають магнітними полюсами Землі.

Магнітна буря

—

короткочасна зміна магнітного поля Землі під впли-

вом корпускулярних потоків Сонця, які різко змінюють добовий хід

показників земного магнетизму. М.б. має істотний вплив на життєді-

яльність організмів.

Магнітосфера - зона прояву магнітних властивостей космічного тіла.

Відіграє велику роль в житті біосфери. і

Макет місцевості - рельєфна модель місцевості з основними нерів-

ностями і місцевими предметами, які зображені на великомасштабній

топографічній карті.

Макроелементи - хімічні елементи, які містяться у тваринних і рос-

линних організмах в значній кількості (від десятих і сотих часточок від-

сотка до десятків відсотка). До них належать: кисень, вуглець, водень,

азот, фосфор, сірка, калій, кальцій, магній, натрій. Серед М. виділяють

елементи-органогени - кисень, вуглець, водень, азот, з яких переваж-

но побудовані органічні речовини - білки, жири, вуглеводи, ферменти,

гормони, вітаміни та продукти їхнього перетворення.

Макроклімат - клімат великих територій (географічних зон, матери-

ків,

океанів), який формується під дією кліматоутворювальних чинни-

ків планетарного масштабу.

Макрорельєф - значні форми рельєфу, які визначають загальний вид

великої ділянки земної поверхні: гірські хребти, плоскогір'я, долини,

рівнини тощо.

Макрофаги - клітини організмів, здатні схоплювати і перетравлювати

бактерії, рештки загиблих клітин та інші чужорідні або токсичні для

організму речовини.

Макрофауна - тварини, розміри яких становлять понад 10 мм.

Максимальна разова концентрація - найвище значення забруднюю-

чих речовин у повітрі (визначається за допомогою багаторазового ана-

лізу).

131