Шамова І.В. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн

Подождите немного. Документ загружается.

д и с к о н т н а с т а в к а т а р е з е р в н і в и м о г и , в с і в о н и в п л и в а ю т ь н а з а г а л ь н у в е л и ч и н у

г р о ш о в о ї м а с и і к р е д и т і в т а н а з а г а л ь н и й р і в е н ь в і д с о т к о в и х с т а в о к . О к р і м ц и х

г о л о в н и х з а с о б і в , Ф Р С к у п у є і п р о д а є а м е р и к а н с ь к і д о л а р и т а ін о з е м н у в а л ю т у н а

в а л ю т н и х р и н к а х , а т а к о ж в с т а н о в л ю є д о д а т к о в і в и м о г и д л я п е в н и х т и п і в а к ц і й і

о б л і г а ц і й .

О п е р а ц і ї н а в і д к р и т о м у р и н к у . О п е р а ц і ї н а в і д к р и т о м у р и н к у є

н а й е ф е к т и в н і ш и м і н а й в а ж л и в і ш и м з н а р я д д я м п о л і т и к и Ф Р С . К о ж н і к у п і в л я а б о

п р о д а ж м а ю т ь б е з п о с е р е д н і й в п л и в н а в е л и ч и н у р е з е р в і в у б а н к і в с ь к і й с и с т е м і , а

ч е р е з н и х і н а е к о н о м і к у в ц і л о м у . К у п і в л і з б і л ь ш у ю т ь р е з е р в и і по л е г ш у ю т ь

д о с т у п н і с т ь к р е д и т у , б о ФР С п л а т и т ь з а ц і н н і п а п е р и , к р е д и т у ю ч и р е з е р в н і

р а х у н к и д е п о з и т н и х у с т а н о в п о к у п ц і в . Н а в п а к и , п р о д а ж і з ме н ш у ю т ь р е з е р в и і

у т р у д н ю ю т ь д о с т у п н і с т ь кр е д и т і в , б о С и с т е м а в и л у ч а є ч а с т и н у р е з е р в і в б а н к і в -

п р о д а в ц і в .

О п е р а ц і ї б у в а ю т ь д в о х в и д і в : н а с т у п а л ь н і т а з а х и сн і . Н а с т у п а л ь н і м а ю т ь

н а м е т і з б і л ь ш е н н я а б о з м е н ш е н н я в е л и ч и н и р е з е р в і в д л я п о л е г ш е н н я ч и

у с к л а д н е н н я о т р и м а н н я к р е д и т у , а з а х и с н і с л у ж а т ь д л я н е й т р а л і з а ц і ї в п л и в і в н а

р е з е р в и з б о к у ін ш и х ф а к т о р і в .

Д и с к о н т н а с т а в к а . М а б у т ь , жо д н е з і н ш и х з н а р я д ь м о н ет а р н о ї п о л і т и к и

н е є т а к ш и р о к о в і д о м и м ч и т а к п о г а н о з ' я с о в а н и м , я к д и с к о н т н а с т а в к а - - с т а в к а ,

я к у с п л а ч у ю т ь д е п о з и т н і у с т а н о в и з а с в о ї п о з и к и в р е з е р в н и х б а н к а х . Р і ш е н н я

п р о з м і н у д и с к о н т н о ї с т а в к и п р и й м а є Р а д а д и р е к т о р і в к о ж н о г о о к р е м о г о

р е з е р в н о г о б а н к у , а л е в о н о п і д л я г а є з а т в е р д ж е н н ю Р а д о ю к е р у ю ч и х . Т а к а

к о о р д и н а ц і я в е д е д о п р и б л и з н о о д н о ч а с н о ї з м і н и ди с к о н т н о ї с т а в к и в у с і х

р е з е р в н и х б а н к а х .

З м і н и д и с к о н т н о ї с т а в к и м а ю т ь в а ж л и в и й в п л и в н а у м о в и о т р и м а н н я

к р е д и т і в і , о т ж е , н а е к о н о м і к у в ц і л о м у . П і д н я т т я ди с к о н т н о ї с т а в к и , н а п р и к л а д ,

в е д е д о п о д о р о ж ч а н н я п о з и к и в р е з е р в н и х б а н к а х д л я д е п о з и т н и х у с т а н о в . Ц е

п о д о р о ж ч а н н я м о ж е ст и м у л ю в а т и п р о д а ж н и м и к о р о т к о с т р о к о в и х ці н н и х п а п е р і в

з а м і с т ь в и к о р и с т а н н я д и с к о н т н и х п і л ь г . Т а к и й пр о д а ж з н и ж у є ц і н и н а

к о р о т к о с т р о к о в і ці н н і п а п е р и і в е д е д о з р о с т а н н я ко р о т к о с т р о к о в и х в і д с о т к о в и х

с т а в о к . К р і м ц ь о г о , в и щ а в а р т і с т ь о т р и м а н н я к о ш т і в м о ж е п р и м у с и т и д е п о з и т н і

у с т а н о в и п р и с к і п л и в і ш е р о з г л я д а т и пр о х а н н я п р о н а д а н н я п о з и к і с п о в і л ь н и т и

з р о с т а н н я ї х к і л ь к о с т і . І н а в п а к и , з н и ж е н н я д и с к о н т н о ї с т а в к и в к і н ц е в о м у

р е з у л ь т а т і п р и з в о д и т ь д о з р о с т а н н я ц і н и н а к о р о т к о с т р о к о в і ц і н н і п а п е р и і

з н и ж е н н я п о н и х в і д с о т к о в и х с т а в о к .

Р е з е р в н і в и м о г и . Т р е т і м в а ж л и в и м с п о с о б о м вп л и в у Ф Р С н а з а г а л ь н у

с и т у а ц і ю з г р о ш и м а і ф і н а н с а м и є п р а в о Р а д и к е р у ю ч и х з м і н ю в а т и р е з е р в н і

в и м о г и - - з м і н ю в а т и в і д с о т о к р е з е р в і в , я к і д е п о з и т н і у с т а н о в и з о б о в ' я з а н і

з б е р і г а т и . З н и ж е н н я в с т а н о в л е н о ї в е л и ч и н и р е з е р в і в , н а п р и к л а д , з б і л ь ш у є

н а д л и ш о к р е з е р в і в і с т и м у л ю є ек о н о м і ч н у а к т и в н і с т ь , т о д і я к п і д в и щ е н н я ї ї м а є

з в о р о т н и й в п л и в . Я к п о т е н ц і й н о п о т у ж н е з н а р я д д я , р е з е р в н і в и м о г и р і д к о

з м і н ю ю т ь с я п р и з д і й с н ен н і м о н е т а р н о ї п о л і т и к и , о с к і л ь к и з м і н и ї х м о ж у т ь

п р и н е с т и б і л ь ш е ш к о д и і б а н к і в с ь к і й с и с т е м і , і р и н к а м г р о ш е й т а к а п і т а л і в , ні ж

о п е р а ц і ї н а в і д к р и т о м у ри н к у .

Д о д а т к о в і в и м о г и . Д о д а т к о в і в и м о г и в с т а н о в л ю ю т ь с я Р а д о ю к е р у ю ч и х і

с т о с у ю т ь с я п е в н о г о в і д с о т к а п л а т е ж і в г о т і в к о ю , я к о г о п о в и н н і д о т р и м у в а т и с я

п о к у п ц і п р и от р и м а н н і п о з и к д л я к у п і в л і д е я к и х в и д і в ц і н н и х п а п е р і в .

Х о ч а д о д а т к о в і в и м о г и м о ж у т ь а к т и в н о в и к о р и с т о в у в а т и сь я к з н а р я д д я

м о н е т а р н о ї п о л і т и к и , н а п р а к т и ц і Р а д а к е р у ю ч и х з м і н ю є ї х т і л ь к и і н к о л и .

О п е р а ц і ї з і н о з е м н о ю в а л ю т о ю . З м е т о ю п о л і п ш е н н я м і ж н а р о д н о ї

л і к в і д н о с т і і н е й т р а л і з а ц і ї т и м ч а с о в о н е б а ж а н о г о н а п л и в у і н о з е м н о г о к а п і т а л у

С и с т ем а т а к о ж ч а с в і д ч а с у з а й м а є т ь с я к у п і в л е ю і п р о д а ж е м і н о з е м н о ї в а л ю т и .

Б а л а н с у мі ж н а р о д н и х р о з р а х у н к а х д о с я г а є т ь с я а б о н а р и н к у , а б о ш л я х о м

" о б м і н у " з ін о з е м н и м и ц е н т р а л ь н и м и б а н к а м и , я к і к р е д и т у ю т ь р а х у н к и С и с т е м и в

с в о ї х з а п и с а х в о б м і н н а а н а л о г і ч н і д о л а р о в і к р е д и т и в з а п и с а х Ф Р С .

О с к і л ь к и о п е р а ц і ї з і н о з е м н о ю в а л ю т о ю м а ю т ь в е л и к и й в п л и в і н а

і н о з е м н у , і н а в і т ч и з н я н у в а л ю т у , в о н и , п р и р о д н о , п о в и н н і з д і й с н ю в а т и с я в

т і с н і й с п і вп р а ц і з в і д п о в і д н и м и п о в н о в а ж н и м и о р г а н а м и і н ш и х к р а ї н . О с к і л ь к и

в і д п о в і д ал ь н і с т ь з а с т а н в ц і й с ф е р і н е с е і М і н і с т е р с т в о ф і н а н с і в , т а к і о п е р а ц і ї

п о в и н н і т і с н о к о о р д и н у в а т и с я з й о г о д і я м и , я к і б е з п о с е р е д н ь о в т і л ю ю т ь с я в

ж и т т я Нь ю - Й о р к с ь к и м ф е д е р а л ь н и м р е з е р в н и м б а н к о м я к п р е д с т а в н и к о м

М і н і с т е р с т в а ф і н а н с і в .

К о о р д и н а ц і я з а с т о с у в а н н я п е в н и х з н а р я д ь м о н е т а р н о ї п о л і т и к и п р и п а д а є ,

г о л о в н и м чи н о м , н а Ф е д е р а л ь н и й к о м і т е т в і д к р и т о г о р и н к у - - н а й в а ж л и в і ш и й

ф о р у м з п и т а н ь п о л і т и к и Ф Р С . К о м і т е т з б и р а є т ь с я р е г у л я р н о п р и б л и з н о о д и н ра з

у 6 т и ж н і в , а п р и н е о б х і д н о с т і і ч а с т і ш е , д л я ф о р м у в а н н я п о л і т и к и С и с т е м и . У

й о г о р о б о т і п о с т і й н о б е р у т ь у ч а с т ь н е л и ш е ч л е н и Р а д и к е р у ю ч и х і 5 п р е з и д е н т і в

р е з е р в н и х б а н к і в , а л е т а к о ж і р е ш т а 7 7 п р е з и д е н т і в ф е д е р а л ь н и х р е з е р в н и х

б а н к і в , п р е д с т ав н и к и Ф Р С з ко м і т е т і в в і д к р и т о г о р и н к у т а і н о з е м н и х р а х у н к і в ,

д е я к і с т а р ш і ч и н о в н и к и Р а д и к е р у ю ч и х і п о од н о м у з і с т а р ш и х е к о н о м і с т і в

к о ж н о г о ф е д е р а л ь н о г о р е з е р в н о г о б а н к у . Т а к и м ч и н о м і т і , х т о ф о р м у є п о л і т и к у

к о м і т е т у , і ї х г о л о в н і р а д н и к и , і т і , х т о в т і л ю ю т ь у ж и т т я цю п о л і т и к у , п о с т і й н о

п о і н ф о р м о в а н і п р о з а в д а н н я п о л і т и к и С и с т е м и .

З а с і д а н н я К о м і т е т у , я к пр а в и л о , р о з д і л я ю т ь с я н а 4 ч а с т и н и : о г л я д

о с т а н н і х д і й к е р у ю ч и х к о м і т е т а м и Си с т е м и , о б г о в о р е н н я з а г а л ь н о ї е к о н о м і ч н о ї

с и т у а ц і ї , об г о в о р е н н я ф і н а н с о в о ї с и т у а ц і ї і м о ж л и в и х в а р і а н т і в м о н е т а р н о ї

п о л і т и к и і , н а р е ш т і , г о л о с у в а н н я з п р и в о д у м о н е т а р н о ї п о л і т и к и ч л е н а м и

К о м і т е т у . Д и с к у с і ї в і д б у в а ю т ь с я в д о с и т ь в і л ь н і й а т м о с ф е р і і р о з б і ж н і с т ь у

п о г л я д а х ч а с т о б у в а є з н а ч н о ю . Д в і ч і в р і к , з г і д н о з і с н у ю ч и м з а к о н о д а в с т в о м ,

К о м і т е т ф о р м у л ю є д о в г о с т р о к о в і ц і л і м о н ет а р н о ї п о л і т и к и і д о п о в і д а є п р о

р е з у л ь т а т и р о б о т и К о н г р е с у . В п е р і о д м і ж з ас і д а н н я м и ч и н о вн и к и Р а д и к е р у ю ч и х

і ч л е н и К о м і т е т у п е р е б у в а ю т ь у п о с т і й н о м у з в ' я з к у з Н ь ю - Й о р к с ь к и м р е з е р в н и м

б а н к о м з а д о п о м о г о ю т е л е ф о н н и х к о н с у л ь т а ц і й . З а н е о б х і д н о с т і т е л е ф о н н е

з а с і д а н н я в с ь о г о К о м і т ет у м о ж е б у т и с к л и к а н е в д у ж е к о р о т к и й т е р м і н , і к о ж е н

м о ж е в б у д ь - я к и й ч а с в и с л о в и т и с в о є н е в д о в о л е н н я з п р и в о д у т о г о , я к

в и к о н у ю т ь с я і н с т р у к ц і ї К о м і т е т у . К р і м щ о д е н н и х к о н т а к т і в , п о с т і й н о

р о з п о в с ю д ж у ю т ь с я чи с л е н н і д о в і д к о в і м а т е р і а л и дл я з а б е з п е ч е н н я м а к с и м а л ь н о ю

к і л ь к і с т ю і н ф о р м а ц і ї л ю д е й , щ о ф о р м у ю т ь по л і т и к у С и с т е м и .

С л і д з а у в а ж и т и , щ о м о н е т а р н а п о л і т и к а Ф Р С м а є п е в н і о б м е ж е н н я т а

п е р е в а г и .

О б м е ж е н н я . Ф о р м у л ю в а н н я м о н е т а р н о ї п о л і т и к и є д у ж е с к л а д н и м

з а в д а н н я м , т а к о ж с к л а д н о в и з н а ч и т и об м е ж е н н я , як и м ц я п о л і т и к а п о в и н н а

п і д л я г а т и . Ф а к т и ч н а е к о н о м і ч н а с т а б і л ь н і с т ь п о т р е б у є н е л и ш е р о з с у д л и в о ї

м о н е т а р н о ї п о л і т и к и , а л е т а к о ж п р а в и л ь н и х ф і с к а л ь н и х з а х о д і в - - у я к и й с п о с і б

д е р ж а в а з б и р а є п о д а т к и , в и т р а ч а є г р о ш і і с п р а в л я є т ь с я з і с в о ї м б о р г о м - - і

д о с т а т н ь о г о р і в н я к о н к у р е н ц і ї в е к о н о м і ц і , т а к щ о о к р е м і ц і н и м а ю т ь м о ж л и в і с т ь

з р о с т а т и ч и з н и ж у в а т и сь . О ч е в и д н о , щ о у с к л а д н е н н я м о ж у т ь т р а п и т и с я в к о ж н і й

з т р ь о х в и щ е з г а д а н и х с ф е р , т а к щ о в а ж к о д о с я г н у т и п о с т і й н о ї д о с к о н а л о ї

с т а б і л ь н о с т і .

П е р е в а г и . Н е з в а ж а ю ч и н а с в о ї н е д о л і к и , м о н е т а р н а п о л і т и к а м а є п е в н і

п е р е в а г и н а д д в о м а а л ь т е р н а т и в н и м и в и д а м и с т а б і л і з а ц і й н о ї п о л і т и к и - -

ф і с к а л ь н о ю п о л і т и к о ю т а п р я м и м к о н т р о л е м . П о - п е р ш е , во н а є н е у п е р е д ж е н о ю і

д у ж е с л а б о п е р е ш к о д ж а є с в о б о д і р и н к у . П о - д р у г е , мо н ет а р н а п о л і т и к а є

г н у ч к і ш о ю з а ін ш і і н с т р у м е н т и с т а б і л і з а ц і й н о ї п о л і т и к и . І п о - т р е т є , м а б у т ь

н а й в а ж л и в і ш е , К о н г р е с н а д і й н о з а х и с т и в Ф Р С в і д п о в с я к д е н н о г о п о л і т и ч н о г о

т и с к у , т а к щ о в о н а м а є м о ж л и в і с т ь д і я т и в н а й к р а щ и х і н т е р е с а х ек о н о м і к и

д е р ж а в и .

К о м е р ц і й н і б а н к и

Загальна кількість комерційних банків на 01.01.95 р. складала 10741 , причому має місце

тенденція до скорочення їх чисельністі. З них майже 40 відсотків - члени ФРС. У США немає єдиного

банківського законодавства. Ті комерційні банки, які у своїй діяльності підпорядковані вимогам

національних законів , та чартер (дозвіл) на банківську діяльність отримали від національних органів влади

, звуться національними, а ті, що підпорядковані вимогам окремих штатів, від яких вони отримали чартер,

звуться штатними. Загальна чисельність комерційних банків має тенденцію до зменшення. В 1921р. їх

було майже 30 тис. За розрахунками спеціалістів у 2000 році кількість банків складе біля 7 тис. банків.

Потужніші з них - Сітікорп, Бенк оф Амеріка, Чейз Манхеттен бєнк та інші.

До недавнього часу банківське законодавство обмежувало можливості прямої концентрації

банків шляхом поширення мережі філій. Тому у післявоєнний період в США були розповсюджені

приховані форми концентрації, такі, як кореспондентські зв”язки, “банківські ланцюги”, холдінг-компанії.

Банківське законодавство США довгий час забороняло відкриття відділень за межами штату, в якому

знаходилася головна контора банку, у деяких штатах банкам взагалі було заборонено мати відділення.

Лише за останній час можна спостерігати зрост чисельності філій та зменшення загальної кількості

юридично незалежних банків (колишні дочірні банки перетворюються на філії та відділення).

Але і раніше крупні монополії намагалися обійти цю заборону шляхом створення холдинг-

компаній, які скуповують акції юридично незалежних банків та ставлять їх під свій контроль. В 70-80 рр.

більшість банків стали членами холдингових компаній (однобанківських або багатобанківських) Додаток

5).

В США до останннього часу існуювали також деякі обмеження на виконання комерційними

банками операцій. Перш за все це стосується операцій, пов”язаних з інвестиціями банків та гарантуванням

розміщення корпоративних цінних паперів, всього комплексу послуг з страхування, брокерських операцій з

нерухомістю та деяких інш. Але в останній час є деякі послаблення в цих питаннях.

Значний вплив на діяльність комерційних банків мав Закон 1980 року “Про дерегулювання

депозитних установ та контроль за грошовим обігом”. Цей закон ліквідував основний стимул для банків

залишатися поза ФРС - більш низькі вимоги до банківських резервів. Зараз всі депозитні установи США

(комерційні банки, взаємо-ощадні банки, ощадно-позичкові асоціаціі, кредитові спілки та інші) повинні

тримати однаковий відсоток своїх чекових та страхових депозитів або у формі готівки у видатковій касі,

або у формі депозитів у Федеральних резервних банках.

В США протягом багатьох років складалася бюрократична розгалуджена система контролю як на

Федеральному рівні, так і на рівні окремих штатів. Існують два загальних принципа банківського

регулювання в США: забезпечення стабільності та запобігання краху банків; обмеження концентрації

капіталу в руках небагатьох кредитних установ та запобігання монопольного контролю за грошовим

ринком.

Контроль на федеральному рівні здійснюють казначейство, ФРС, Контролер грошового обігу (за

національними банками), Федеральна корпорація страхування депозитів (ФКСД). Контроль на штатому

рівні здійснюють банківські департаменти штатів.

На діяльність американських банків крім спеціальних органів контролю впливають також

рішення інших урядових органів: Міністерства юстиції (злиття), Комісії з бірж та цінних паперів (допуск

на біржу та емісія акцій), Федеральної торгової палати (обслуговання споживачів) та інш.

Є також і неурядові органи контролю за роботою окремих груп кредитних установ (напр.,

Американська асоціація банкірів, Асоціація незалежних банків та інш.).

Особливе місце в системі органів контролю займає ФКСД, яку було створено у 1934р. Це

найбільш важливий крок у розвитку банківського законодавства США з часу створення ФРС. Всі банки-

члени ФРС зобов”язані вступити до цієї корпорації. Інші - за бажанням.Знак ФКСД (FDIC)- який можна

зустріти в будь-якій фінансовій устанві США – став символом довіри. В разі банкрутства банка страхове

відшкодування складає 100 тис. дол. США. ФКСД було створено з ціллю захисту вкладників від

фінансових втрат, а також з ціллю запобігання масовому вилученню внесків.Головною місією ФКСД є

підтримка стабільності і суспільної довіри до фінансової системи нації.

Довідка

Велика Депресія 1929-1933 рр. призвела до фінансовго хао в Америці. Більш ніж 9000 банків

були зачинені лише за період з жовтня 1929 до березня 1932 р. під час краху фондового ринку. В цей час

президентом країни стан Франклін Делано Рузвельт. Банківська система почала помирати ще до Рузвельта,

але саме він через 48 годин після своєї інаугурації проголосив про “банківські канікули” до тих пір, поки

не буде відновлена стабільність. Серед всіх заходів , прийнятих конгресом щодо відновлення стабільності

була й організація ФКСД в червні 1933 року. Ідея полягала в тому, щоб забезпечити державні гарантії

депозитам для безпеки заощаджень клієнтів при певних обмеженнях, і їх повернення за першою вимогою.

З моменту початку роботи ФКСД, 1 січня 1934 р., жоден “депозитарій”- власник депозитного рахунку, при

банкрутстві банку не втратив ані центу зі своїх застрахованих заощаджень.

Нині ФКСД:

-страхує депозити на суму до 100000 дол. Практично у всіх банках і ощадних асоціаціях (так

званих позиково-ощадних асоціаціях) США.

-проводить санацію банків-банкрутів,

-сприяє безпеці і доброякісності страхування депозитних установ і американської фінансової

системи шляхом визначення, моніторингу та оптимізації ризиків.

ФКСД здійснює реальний контроль за банками, які страхують свої депозити. В разі необхідності

ця установа може надати допомогу банку, який опинився у скрутному становищі:

0надати кредит для злиття цього банку з іншим, більш крупним;

1поручитися за банк, перерахувавши на його рахунок кошти;

2провести процедуру банкрутства із виплатою максимальної суми страхового відшкодування.

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Щ о р і ч н і в н е с к и б а н к і в з р о с т а ю т ь . О с т а н н є п і д в и щ е н н я

в і д б у л о с я в 1 9 9 1 р о ц і . Ро з мі р с т р а х о в о ї п р е м і ї б у л о

п і д в и щ е н о д о 2 3 ц е н т і в н а 1 0 0 т и с . д о л . Д е п о з и т у .

З а р а з в с е р е д н ь о м у в о н и с к л а д а ю т ь 0 , 1 5 % з аг а л ь н о ї

с у м и д е п о з и т і в . Ц е й в і д с о т о к д и ф е р е н ц і ю є т ь с я в

з а л е ж н о с т і в і д с т у п е н ю р и з и к о в а н о с т и д і я л ь н о с т і

к о ж н о г о о к р е м о г о б а н к у т а й о г о ф і н а н со в о г о с т а н у .

А л е з а к о н о д а в ч о в с т а н о в л е н и й л і м і т - 0 , 3 2 5 % . С у м а р н і

в к л а д и у в с і х б а н к а х , з а с т р а х о в а н и х Ф К С Д, н а к і н е ц ь

1 9 9 5 р о к у п е р е в и щ и л и 2 5 0 мл р д д о л . , с т р а х о в и й ф о н д

с к л а в 22 м л р д . д о л .

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Ф К С Д м а є с т а т у с н е з а л е ж н о г о а г е н с т в а ф е д е р а л ь н о г о

у р я д у .

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 У п р а в л і н н я з д і й с н ю є т ь с я р а д о ю д и р е к т о р і в , я к а

с к л а д а є т ь с я і з п ’ я т и ч л е н і в , я к і п р и з н а ч а ю т ь с я

П р е з и д е н т о м т а з а т ве р д ж у ю т ь с я с е н а т о м . Ф К С Д

п і д л я г а є а у д и т у , я к и й п р о в о д и т ь с я Г о л о в н и м

б ю д ж е т н о - к о н т р о л ь н и м у п р а в л і н н я м п і д н а г л я д о м

К о н г р е с у .

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Ф К С Д к е р у є д в о м а ф е д е р а л ь н и м и ф о н д а м и

с т р а х у в а н н я д е п о з и т і в – Ф о н д С т р а х у в а н н я Б а н к і в т а

Ф о н д С т р а х у в а н н я Ощ а д н и х А с о ц і а ц і й . Д е п о з и т и

б і л ь ш о с т і к о м е р ц і й н и х і о щ а д н и х б а н к і в с т р а х у ю т ь ся

в Ф о н д і С т р а х у в а н н я Б а н к і в . В 1 9 8 9 р . К о н г р е с

с т в о р и в Ф о н д с т р а х у в а н н я о щ а д н и х а с о ц і а ц і й я к

п р а в о н а с т уп н и к а Ф е д е р а л ь н о ї К р е д и т н о - о щ а д н о ї

с т р а х о в о ї к о р п о р а ц і ї . На Ф К С Д б у л о п о к л а д е н о

в і д п о в і д а л ь н і с т ь з а уп р а в л і н н я ци м и д в о м а ф о н д а м и .

О б и д в і п р о г 7 р а м и с т р а х у в а н н я д е п о з и т і в

п і д т р и м у ю т ь с я у р я д о м С Ш А .

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Ф К С Д о т р и м у є а с и г н о в а н і к о н г ш р е с о м б ю д ж е т н і

к о ш т и д л я в и к о н а н н я св о є ї м і с і ї . К о ш т и н а ц і ц і л і

ф о р м у ю т ь с я з а р а х у н о к в н е с к і в н а с т р а х у в а н н я

д е п о з и т і в , як і сп л а ч у ю т ь б а н к и і о щ а д н і а с о ц і а ц і ї , а

т а к о ж з а р а х у н о к до х о д і в по К аз н ач е й с ь к и м

з о б о в ’ я з а н н я м и .

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 К о л и Ф К С Д п о ч и н а л а с в о ю д і я л ь н і с т ь в 1 9 3 4 р о ц і ,

с т р а х о в е в і д - ш к о д у в а н н я в р а з і б а н к р у т с т в а с к л а д а л о

2 5 0 0 д о л . С Ш А . З б е р е з н я 1 9 8 0 р . в о н о з б і л ь ш и л о с я

т а с к л а л о 1 0 0 0 0 0 д о л . С Ш А н а о д н о г о в к л а д н и к а . С у м а

с т р а х у в а н н я д е п о з и т у о б м е ж е н а с у м о ю с а м о г о

д е п о з и т у і н е в к л ю ч а є ц і н н і п а п е р и , в н е с к и д о

і н в е с т и ц і й н и х ф о н д і в в і д к р и т о г о т и п у т а і н ш .

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 З м е т о ю з а х и с т у в л а с н и к а д е п о з и т н о г о р а х у н к у , Ф К С Д

н е г а й н о р е а г у є н а ви п а д о к б а н к р у т с т в а з а с т р а х о в а н о г о

б а н к у а б о к р е д и т н о - о щ а д н о ї а с о ц і а ц і ї . Д і я л ь н і с т ь

т а к и х у с т а н о в п р и п и н я є т ь с я у п о в н о в а ж е н н и м и

о р г а н а м и – У п р а в л і н н я м К о н т р о л е р а г р о ш о в о г о о б і г у

а б о У п р а в л і н н я м з н а г л я д у з а о щ а д н и м и у с т ан о в а м и .

З а д а ч а Ф К С Д п о л я г а є в то м у , щ о б :

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 - с п л а т и т и в л а с н и к а м д е п о з и т н и х р а х у н к і в

з б ан к р у т і л и х б а н к і в ко м п е н с а ц і ю , я к а н е п е р е в и щ у є

л і м і т в 1 0 0 0 0 0 д о л . ;

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 - в и в і л ь н и т и я к о м о г а б і л ь ш е к о ш т і в з а к т и в і в

з б ан к р у т і л о г о з а к л а д у ( в о с н о в н о м у з т а к и х а к т и в і в ,

я к к р е д и т и , н е р у х о м і с т ь , ц і н н і п а п е р и ) , д л я т о г о , щ о б

п о п о в н и т и с т р а х о в и й ф о н д , а т а к о ж м і н і м і з у в а т и

з б и т к и , з а в д а н і к л і є н т а м , я к і н е з а х и щ е н і с т р а х о в и м

ф о н д о м , н а п р и к л а д , н е з а с т р а х о в а н і в к л а д н и к и ( с у м а

в к л а д у я к и х п е р е в и щ у є 1 0 0 0 0 0 д о л . )

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Ф К С Д м а є д е к і л ь к а ва р і а н т і в щ о д о в і д н о в л е н н я

п р о б л е м н и х у с т а н о в , а л е з а з ак о н о м в к о ж н о м у

в и п а д к у ви к о р и с т о в у є т ь с я в а р і а н т з н а й м е н ш и м и

в и т р а т а м и . В а р і а н т , я к и й в и к о р и с т о в у є т ь с я н а й ч а с т і ш е

н а з и в а є т ь с я “ у г о д а п р о п о к у п к у т а пр и й н я т т я

з о б о в ’ я з а н ь ” . В ц ь о м у в и п а д к у Ф К С Д до м о в л я є т ь с я з

у с т а н о в о ю - ч л е н о м Ф К С Д п р о п е р е д а ч у ї й з о б о в ’ я з а н ь .

Т е п е р к л і є н т и п р о б л е м н о г о з а к л а д у а в т о м а т и ч н о

с т а ю т ь к л і є н т а м и у с т а н о в и , щ о п р и й н я л а н а с е б е

з о б о в ’ я з а н н я .

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 З 1 9 6 5 р о к у а м е р и к а н с ь к і б а н к и з н а ч н о п о ш и р и л и

о б с я г и св о ї х м і ж н а р о д н и х о п е р а ц і й , р о з п о ч а в с я ш в и д к и й

п р о ц е с р о з п о в с ю д ж е н н я в і д д і л е н ь а м е р и к а н с ь к и х б а н к і в з а

к о р д о н о м т а в і д д і л е н ь і н о з е м н и х б а н к і в н а т е р и т о р і ї С Ш А .

В н а с л і д о к ц и х з м і н п о т у ж н і к о м е р ц і й н і б а н к и з а р а з

з д і й с н ю ю т ь с в о ї о п е р а ц і ї в у с ь о м у с в і т і .

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Спеціальні банки та небанківські установи

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Серед спеціальних банків значне місце В США відіграють інвестиційні

банки, які виникли в період громадянської війни 1861-1865рр, коли

вперше декілька банків об”єдналися для сумісного розміщення облігацій

федерального уряду. Їх основні функції: емісійна - ведення переговорів з

торгово-промисловими компаніями про випуск цінних паперів та

технічна підготовка цих випусків; “андеррайтинг” - прийняття

обов”язків розмістити цінні папери на ринку та придбати ту їх частину,

яка не буде розміщена; інвестиційна (ділерська) - купівля-продаж цінних

паперів за власний рахунок; брокерська - купівля-продаж цінних паперів

для клієнтів на комісійній основі; консультації з фінансових питань.

Такими операціями в США займаються біля 3800 фірм, які входять у

Національну асоціацію ділерів, в т.ч. 700 інвестиційних банків. В США

більше 20 таких установ, які регулярно очолюють та входять у склад

синдикатів з розміщення цінних паперів, займаються злиттями та

поглинаннями. Серед них Голдмен Сакс, Морган Стенли, Мерил Линч,

Саломон Смит Барни, Креди Свис Ферст Бостон та інш. Значне

розповсюдження інвестиційних банків в США пов”язане із

законодавчими обмеженнями для комерційних банків на виконання

емісійних та інвестиційних операцій.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 До спеціальних банків, які займаються депозитною діяльністю належать

взаємно-ощадні та акціонерні ощадні банки, які приймають збереження

населення та інвестують їх в різні активи. 100 найбільших взаємно-

ощадних банків тримають 75% всіх активів цих банків. Значна частина

капіталів знаходиться в чотирьох північно-східних штатах - Нью-Йорк,

Пенсильванія, Масачусетс, Конектикут.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Ощадною справою також займаються державні ощадні каси при

поштових відділеннях, які було створено у 1910 р. Їх кошти вкладаються

в облігації федерального уряду та у місцеві комерційні банки.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 В США виділяється група спеціалізованих кредитно-фінансових

установ, які надають споживчі кредити. До них належать інвестиційні

компанії або трести, фінансові компанії, кредитні спілки та позиково-

ощадні асоціації. Останні досить широко розповсюджені в США. Це –

кооперативні установи, які надають своїм членам позики на купівлю та

будівництво житла.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Слід також виділити групу установ, які надають кредити фермерам. Ці

установи в свій час зіграли і продовжують грати велику роль в економіці

сільського господарства США. В 1995 році загальний обсяг позикових

коштів в сільському господарстві становив приблизно 160 млрд. дол., з

яких біля 35% припадало на комерційні банки, біля 30% - на систему

фермерского кредиту, біля 13% - на Об’єднану федеральну агенцію

фермерських послуг, біля 10% - на страхові компанії , і 12% - на інші

фінансові і кредитні організації.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Система фермерського кредиту (СКФ) є другою за величиною групою

кредиторів сільського господарства, та є найбільшим кредитором під

нерухомість. Першу згадку про СКФ можна знайти в 1908 р., коли

президент Теодор Рузвельт створив спеціальну Комісію з вивчення

життя в сільській місцевості. СКФ – широко розгалужена в

національних масштабах мережа фінансових інститутів, що належать

самим позичальникам. Її основна задача полягає в залученні фондів

грошового ринку для розміщення їх у вигляді позик сільським

товаровиробникам. СКФ була створена з ініціативи Конгресу США в

1916 році для забезпечення сільського господарства надійним джерелом

кредиту. Незважаючи на те, що на початковій стадії СКФ розвивалася

внаслідок тільки зусиль уряду, вона є приватною власністю банків та

асоціацій, які володіють нею на кооперативній основі. Таким чином,

СКФ – це система банків та їх асоціацій в формі кооперативів, які

належать і керуються обраною пайовиками Радою директорів.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 До середини 80- рр. ця система включала:

1.2.1.1.1.1.1.1.1 -12 федеральних земельних банків довгострокового кредиту (5-40років).

Їх капітал належить фермерським кредитних асоціаціям.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 -12 федеральних банків середньострокового кредиту (від 9 міс. до 3

років), їх капітал належить державі.Вони не надають кредити

безпосередньо фермерам, а проводять облік зобов’язань, які надані

фермерам іншими кредитними установами.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 -12 окружних кооперативних банків, які очолюються центральним

банком для фермерських кооперативів. Центральний банк та окружний

кооперативний можуть перевраховувати зобов’язання фермерів у

федеральних земельних банках середньострокового кредиту.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 У середині 80-х років тисячі фермерів разорилися, а зростаючі втрати

внаслідок неповернення кредитів привели систему

сільськогосподарського кредиту на грань банкрутства. Для її рятування

довелося здійснити злиття ряду банків.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Нині СКФ складається з 7 кооперативних банків, що кредитують

фермерів, які забезпечують надання коштів 232 локальним асоціаціям

позичальників. Саме локальні асоціації розміщують кредити серед

сільських клієнтів.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Крім того, існують 2 Банки для кооперативів, створені спеціально

для задоволення потреб сільськогосподарських кооперативів, систем

електичного і телефонного зв ‘язку, систем водопостачання і

каналізаціїю. Ці банки фінансують також експорт сільськогосподарської

продукції.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 На відміну від комерційних банків, СКФ не має права брати депозити.

Ще однією її особлисістю можна вважати відсутність постійних

паєнакопичень серед клієнтів. Пай члена СКФ існує тільки в період

часу, протягом якого він бере кредит, і становить 5% загальної суми

кредиту. Пай збільшується або зменшується в залежності від зміни суми

кредиту і повністю відшкодовується в момент виплати боргу. На

персональному рахунку клієнта залишається символічна сума в 5 дол.,

що дає йому право вважати себе членом СКФ і користуватися її

послугами.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Крім інспекції, яка здійснюєтьмя на федеральному рівні, всі інститути

СКФ мають і інші гарантіїї фінансової стабільності, в тому числі:

1.2.1.1.1.1.1.1.1 -сума капіталу повинна складати не менш ніж 7% активів;

1.2.1.1.1.1.1.1.1 щорічні відрахування в Страховий фонд, спеціально

створений в 1988 р. для страхування зобов ‘язань банків СКФ.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Кредитні ресурси СКФ поповнює за рахунок емісії

облігацій під гарантії з боку Федеральної Корпораціїї по

фінансуванню банків СКФ. Основне призначення цієї корпорації

продавати цінні папери інвесторам і розміщувати мобілізовані

кошти серед фермерів. Інвестори охоче купують цінні папери,

що випускаються Корпорацією, тому що тут процент вище, ніж

по державних облігаціях.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Кредитуванням фермерських господарств займається також

створена ще в 40-х рр. як реакція на кризу в США. Її функціїї –

надання Об’єднана федеральна агенція по наданню послуг фермерам,

яка була сільськогосподарських позик, розробка і реалізація

сільськогосподарських програм , забезпечення автоматизації

сільськогосподарського виробництва та інш. Агенція стежить за

процесом кредитування і рухом застави (землі), оскільки купівля-

продаж землі не є бізнесом банків, щорічно аналізує фінансовий стан

фермерських господарств, складає звіт перед фермерами про стан їх

господарств і перспективи на майбутнє, класифікує ризики по

наданим кредитам.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 У складі цієї Агенції - Товарно-кредитна корпорація. Будучи

власністю держави, ця установа надає кредити під заставу товарів на

складі. Корпорація не потребує обов’язкового викупу

заборгованості.Якщо до наступу строку платежу з’ясується, що

ринкова ціна нижче за розмір позики, боржник може відмовитися від

викупу заставленої продукції. Витрати, які при цьому несе

Корпорація, відшкодовуються державою.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Державні кредитні програми здійснюються в трьох найважливіших

сферах - в сільському господарстві, житловому будівництві,

зовнішньоекономічних зв”язках. Найважливіша державна установа в сфері

кредитування зовнішньої торгівлі - Експортно-імпортний банк США, який було

створено у 1934 році з метою сприяння експорту американських товарів шляхом

надання позик іностранним імпортерам та гарантій американським комерційним

банкам за зовнішніми позиками.

1.2.1.1.1.1.1.1.1

Е к с п о р т н о - і мп о р т н и й ба н к С Ш А ( E x p o r t - I m p o r t Ba n k

o f t h e

U n i t e d S t a t e s , ск о р о ч е н о E x i m b a n k

) – д е р ж а в н и й

с п е ц і а л і з о в а н и й б а н к , с т в о р е н и й у 1 9 3 4 р . С у ч а с н у

н а з в у о т р и м а в у 1 9 6 8 р . З а с н о в а н и й я к т и м ч а с о в и й

і н с т и т у т , б а н к с т а в в а ж л и в и м і н с т р у м е н т о м д е р ж а в н о г о

р е г у л ю в а н н я е к о н о м і к и , з о в н і ш н ь о ї т о р г і в л і т а

м і ж н а р о д н и х к р е д и т н и х в і д н о с и н . Д і я л ь н і с т ь б а н к у

р е г л а м е н т у є т ь с я з а к о н о м , п р и й н я т и м у 1 9 4 5 р . т а

н а с т у п н и м и д о п о в н е н н я м и д о н ь о г о . З г і д н о з а к о н у б а н к

п о в и н е н “ д о п о в н ю в а т и т а з а о х о ч у в а т и ” п р и в а т н и й

к а п і т а л , а л е н е к о н к у р у в а т и з ни м . Г о л о в н и м з а в д а н н я м

б а н к у є сп р и я н н я е к с п о р т у а м е р и к а н с ь к и х т о в а р і в

ш л я х о м н а д а н н я п о з и к і н о з е м н и м і м п о р т е р а м т а

г а р а н т і й а м е р и к а н с ь к и м к о м е р ц і й н и м б а н к а м з а

з о в н і ш н і м и п о з и к а м и . Б а н к н а д а є п е р е в а ж н о с е р е д н ь о -

т а д о в г о с т р о к о в і е к с п о р т н і п о з и к и ( д о 1 2 р . , в ок р е м и х

в и п а д к а х д о 2 0 р о к і в ) , я к і п о в ` я з а н і і з п о с т а в к а м и

т о в а р і в т а н а д а н н я м п о с л у г а м е р и к а н с ь к и м и ф і р м а м и .

К р е д и т и , я к п р а в и л о , п о в ` я з а н і і з о п л а т о ю т о в а р і в

т а к и х н а й п о т у ж н і ш и х а м е р и к а н сь к и х ф і р м , я к Б о і н г ,

Д ж е н е р а л ел е к т р і к , Л о к х і д т а і н ш . Б а н к н а д а є к р е д и т и

б е з п о с е р е д н ь о і н о з е м н и м ф і р м а м т а у р я д а м с а м а б о

р а з о м і з к о м е р ц і й н и м и б а н к а м и С Ш А . Т а к а п р а к т и к а

р о з п о ч а л а с я і з 6 0 - х р о к і в .

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Я к пр а в и л о , п о к у п ц і а м е р и к ан с ь к и х т о в а р і в в к р е д и т з

у ч а с т ю у к р е д и т у в а н н і Е к с п о р т н о - і м п о р т н о г о б а н к у

С Ш А с п л а ч у ю т ь 1 0 - 2 0 % ї х в а р т о с т і , к о м е р ц і й н і б а н к и

– 3 0 - 5 5 % , а р е ш т у – Е к с п о р т н о - і м п о р т н и й б а н к . Т а к а

с и с т е м а д а є м о ж л и в і с т ь б а н к у з о д н о г о б о к у , п р и й м а т и

у ч а с т ь у к р е д и т у в а н н і б а г а т ь о х п р о е к т і в , з і н ш о г о –

з м е н ш и т и р и з и к и н е п о г а ш е н н я к р е д и т і в .

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Б а н к т і с н о с п і в р о б і т н и ч а є і з п р о в і д н и м и п р и в а т н и м и

т а б а н к і в с ь к и м и м о н о п о л і я м и . З 1 9 6 1 р . п о р я д і з

н а д а н н я м к р е д и т і в р о з п о ч а в н а д а в а т и г а р а н т і ї з а

е к с п о р т н и м и к р е д и т а м и п р и в а т н и х а м е р и к а н сь к и х

б а н к і в . В 1 9 7 1 р . п і д е г і д о ю б а н к у б у л о с т в о р е н о

П р и в а т н у к о р п о р а ц і ю з ф і н а н с у в а н н я е к с п о р т у

( П р а й в и т е к с п о р т ф а й н е н с к о р п . ) . Ї ї а к ц і о н е р а м и є

п р о в і д н і б а н к и т а к о р п о р а ц і ї . Б а н к п і д т р и м у є т і с н і

с т о с у н к и т а к о ж з У п р а в л і н н я м м і ж н а р о д н о г о р о з в и т к у ,

М В Ф , г р у п о ю М Б Р Р т а і н ш . і н с т и т у ц і я м и .

1 . 2 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 . 1 Р е с у р с и б а н к у с к л а д а ю т ь с я з в л а с н о г о к а п і т а л у , я к и й

н а л е ж и т ь м і н і с т е р с т в у ф і н а н с і в т а п о з и к к а з н ач е й с т ва . Л і м і т

о б с я г у о п е р а ц і й в с т а н о в л ю є т ь с я К о н г р е с о м С Ш А .

1.2.1.1.1.1.1.1.1

1.2.1.1.1.1.1.1.1 5.3 КРЕДИТНА СИСТЕМА НІМЕЧЧИНИ

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Загальний огляд

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Кредитна система Німеччини відображує модель порівняно жорсткої

грошово-кредитної політики, не дивлячись на широкі політичні права

регіонів, які входять у федерацію. Особливості пов”язані також з тим,

що всі основні функції фінансового посередництва сконцентровані в

універсальних банках (комерційних банках та ощадних касах), які не

спеціалізуються на окремих операціях, як це роблять кредитні установи

США та Японії (Додаток 6).

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Зараз у Німеччині створена високорозвинута банківська система. Вона

представлена близько 300 банків, 700 ощадних кас та жироцентралів, 2,5

тис. кооперативних банків (“Фольксбанк”,” Райфейзенбанк”) та інші.

Контроль за їх діяльністю здійснюється Федеральним управлінням

контролю (підпорядковане Міністерству фінансів).

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Банківська система Німеччини одна з найбільш розвинутих на

європейському континенті. За насиченістю банковськими установами

( чисельність мешканців на 1 банківську установу) країна поступається

лише Швейцарії (1633 проти 1631 ) та значно перевищує інші країни

Європи. Такі результати вража ють, особливо коли взяти до уваги, що

після другої світової війни Німечинні довелося по суті створювати нову

кредитну систему. Військові адміністрації США, Великобританії та

Франції перешкоджали створенню єдиної банківської системи. Так ,

філям провідних банків банків дозволялося проводити операції лише в

межах своїх окупаційних зон. Тільки після втручання федерального

уряду в 1950 році були створені юридичні та організаційні передумови

для функціонування трьох провідних банків країни – Дойче банк,

Дрезднер банк и Коммерцбанк.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Репутація Німеччини як провідного банківського центру світу перш за

все пов’язана із досконалістю банковського законодавства. Закони, які

регулюють банківську діяльність поділяються на дві групи: загальні,

тобто обов’язкові для кредитних установ на території всієї країни, та

особливі, тобто обмежені територією окремих федеральних земель.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 До першої групи належать:” Закон про кредитну справу”(остання

редакція 1993 р.),”Закон про Німецький Федеральний банк”( в редакції 1992 р.) та

деякі інші. До другої групи входять закони, що видаються урядами федеральних

земель (ландтагами) та регулюють діяльність кредитних установ регіонального

рівня, наприклад Закони про ощадні каси, які знаходяться у компетенції ландтагів.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Німецький Федеральний банк (Дойче Бундесбанк)

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Головною ланкою банківської системи Німеччини є Німецький

федеральний банк , який було створено згідно “Закону про Німецький

Федеральний банк” (1957р.) шляхом об”єднання Центральних банків

земель з Банком німецьких земель (1948р.) та Центральним

західноберлинським банком. Основний капітал банку 230 млн. нім.

марок належить Федерації. Але остання прав, які б зачіпали

незалежність банку не має. Відповідно до закону 1957р. Центральний

банк зобов”язаний підтримувати загальну економічну політику

Федерального уряду, але при виконанні повноважень, наданих йому цим

Законом, він є незалежним від вказівок уряду.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Структура банку складається з трьох рівнів. Перший рівень утворює

директорат (головна контора), яка знаходиться у Франкфурті-на-Майні.

Другий рівень складають Центральні банки земель, які після утворення

Німецького федерального банку перетворилися в його головні

управління, але свою назву Центральний банк земель вони зберегли.

Третій рівень утворюють філії ( головні відділення та відділення)

Федерального банку у великих населених пунктах.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Керівними органами Німецького федерального банку є Рада

Центральних банків, Рада директорів та правління Центральних банків

земель.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 Дойче Бундес банк є емісійним центром країни, кредитором останньої

інстанції для комерційних банків та держави. В його управлінні

знаходяться золото-валютні резерви країни. Головною задачею банку ,

визначеною Законом, є забезпечення стабільності національної грошової

одиниці – німецької марки.

1.2.1.1.1.1.1.1.1 З 1.01.1999 р. Дойче Бундесбанк, виконуючи положення Маастрихтської

угоди про створення європейського валютного та економічного союзу та

уніфікації інструментарію грошово-кредитного регулювання, передав

значну частину своїх повноважень, особливо що стосується грошово-

кредитної політики, спеціально створеному Європейському

100