321
фінансового ринку країни, а саме – ринку капіталу, оскільки вони є
активними учасниками даного ринку і емітентами, а також торговцями
як державними, так і корпоративними цінними паперами, є лідерами
в здійсненні андерайтингу як власних цінних паперів, так і цінних па-
перів, емітованих суб’єктами господарювання реального сектора еко-
номіки; по-п’яте, банки починають нарощувати обсяги операцій
сек’юритизації, що, в свою чергу. сприятиме становленню ринку похі-
дних фінансових інструментів, який на сьогодні в Україні знаходиться
фактично на стадії становлення.
На сучасному етапі розвитку фінансового ринку в Україні фінан-
сові посередники поступово розширюють свою діяльність. Основними
серед них є банки, але останнім часом суттєво пожвавлюється робота
і небанківських фінансових установ. Крім того, спостерігається тенде-
нція щодо конвергенції фінансових посередників та поява інтегрова-
ного фінансового посередника – фінансового супермаркету. Це в свою
чергу є додатковим стимулом щодо створення нової моделі фінансо-
вого ринку – конвергентної.
З метою формування ефективного фінансового ринку потрібно
концептуально визначитись з базовою архітектурою фінансового ринку,
оскільки на сучасному етапі його розвитку присутні ознаки як банкоцен-
тричної, так і ринково орієнтованої моделі. З врахуванням тенденцій на
міжнародних фінансових ринках, на наш погляд, у нас на сьогодні є
унікальна можливість використати всі останні тенденції і створити
найбільш оптимальні умови розвитку фінансового ринку, але при
цьому необхідно розглядати банківську систему та ринок капіталу не
як конкурентів, а як взаємозалежні сегменти розвитку фінансового
ринку, і прийняти той факт, що для економічного зростання країни
дуже важливо мати як надійну та стабільну банківську систему, так
і сильний ринок капіталу. Крім того, необхідно вивчити практику ство-
рення потужних інтегрованих фінансових посередників – фінансових
супермаркетів, які, на нашу думку, в Україні найбільш реально створити
саме на основі банків.
Характерною ознакою сучасного розвитку світової економіки є
процес глобалізації, який полягає у поетапному формуванні цілісного
та взаємозалежного всесвітнього господарства, окремі ланки якого
органічно поєднані фінансово-економічними, виробничо-технічними,
інформаційними та іншими зв’язками, всебічними, численними, більш
глибокими, ніж на попередніх етапах. Протягом останніх років голо-
вною рушійною силою інтернаціоналізації світової економіки стали
міжнародні фінанси, розвиток яких значною мірою випереджає зрос-
тання світового виробництва та експорту. Саме зустрічні потоки прямих
інвестицій, диверсифікація, розширення та інтеграція міжнародних