суспільної поведінки (правовими нормами), дотримання яких
забезпечується силою державного примусу, в суспільстві
запанували б анархія і хаос, сила й насильство, «війна всіх проти
всіх», як визначав додержавний стан людства видатний
англійський філософ XVII ст. Т. Гоббс. Саме держава надає
суспільству організованості, об'єднує людей на основі спільних
інтересів та цінностей у цілісне утворення, надає суспільному
життю цілеспрямованого характеру.
Жити в суспільстві й бути вільним від політики, впливу
держави неможливо. Але залежність індивідів, суспільства в
цілому від держави може бути різною. В одному разі суспільство
змогло підпорядкувати собі державу, поставити її на службу
суспільному благові, досягти завдяки мудрому державному
керівництву країни висот у своєму розвитку, в іншому —
держава вивищувалася над суспільством, чинила над ним
насильство, а можновладці використовували державну владу
насамперед у власних інтересах. Характер відносин між
суспільством і державою вирішальною мірою залежить від
політичної культури членів суспільства як сукупності їхніх знань
про політику, ціннісних орієнтацій і поведінки стосовно неї. У
кінцевому підсумку політика, влада завжди роблять з людьми
те, що вони їй дозволяють, а держава і правителі є такими,
яким є саме суспільство. Недарма кажуть, що кожен народ має
таких правителів, яких заслуговує. Формування політичної
культури членів суспільства, набуття ними політичних знань і
навичок політичної поведінки є важливою умовою функціонування
політики, насамперед держави, в інтересах суспільства.
Природа створила людину так, що вона дбає передусім про
власні інтереси. Політики як люди, чия діяльність пов 'язана з
використанням публічної влади, також не є винятком. Для того
щоб політики якомога більше дбали про суспільні інтереси і
якнайменше використовували владу у власних інтересах,
потрібний постійний і пильний контроль громадськості за
здійсненням влади, діями політиків. А це також вимагає від
громадян політичних знань.
Оволодівати політичною наукою, отже, потрібно для того,
щоб не бути лише пасивним об'єктом політики, об'єктом
політичного маніпулювання з боку охочих до влади людей, а
впливати на здійснення влади як у суспільних, так і у власних
інтересах. Роль і значення політики та наукових знань про неї
особливо зростають у переломні історичні періоди, коли
зазнають докорінних перетворень самі основи суспільного
життя, ідеали, цінності, світоглядні орієнтації людей. Саме
такий період кардинальних змін переживає нині українське
суспільство. Необхідність політологічних знань в сучасних умовах
актуалізується й тим, що сучасні політичні технології, особливо
ті, що пов 'язані з проведенням виборчих кампаній і формуванням
іміджу політичних лідерів та реалізуються за допомогою
електронних засобів масової інформації, створюють широкі
можливості для маніпулювання масовою та індивідуальною
політичною свідомістю. Протистояти такому маніпулятивному
впливу можна тільки на основі глибоких наукових знань про
політику.
Головне призначення пропонованого підручника полягає в
, тому, щоб допомогти студентам — майбутнім фахівцям різних
сфер суспільної діяльності — оволодіти систематизованими
науковими знаннями про політику, які склали б основу їхньої
демократичної політичної культури. Такі знання потрібні кожній
освіченій людині. Вони сприятимуть формуванню здатності
самостійно аналізувати політичні явища і процеси, визначати
своє місце в них. Підручник, звичайно, не претендує на всеосяжне
висвітлення проблем політичної науки. У ньому аналізуються
| лише найважливіші, вузлові проблеми політології, насамперед ті,
що стосуються сутності політики, інституціоналізованих і
персоналізованих форм її здійснення. Значна увага приділяється
також історії становлення і розвитку політичних ідей як за
| рубежем, так і в Україні. В окремих главах подається матеріал
про здійснення політики, політичної влади в Україні.
Підручник розрахований на поглиблене вивчення науки про
політику і може бути використаний студентами всіх
спеціальностей вищих навчальних закладів, у тому числі
спеціальності «Політологія». Його побудовано таким чином, що
кожен структурний елемент може бути темою окремого
виступу на семінарському занятті, реферату, контрольної чи
курсової роботи. В разі необхідності наявний теоретичний
матеріал можна розширити завдяки літературним джерелам,
список яких наведено до кожної теми. Ці джерела
слугуватимуть вихідними і в написанні дипломних та
дисертаційних робіт, підготовці до складання кандидатських
іспитів із спеціальностей політичних наук.
Авторське бачення структури, тематики і проблематики
курсу «Політологія» може прислужитися викладачам політології
у вищих навчальних закладах при власному визначенні тематики
і проблематики навчального курсу з політології. Ознайомлення із