Світлична В.В. Історія України

Подождите немного. Документ загружается.

Історія України

Історія України цього періоду характеризується складними і суперечливими

процесами. Чітко вирізняються чотири етапи, які мали різне змістовне наванта-

ження:

>•

1. 1945-1953 - посилення сталінського тоталітарного

режиму;

>•

1953-1964

- хрущовська "відлига";

>•

3. 1964-1985 - застій і криза радянського суспільства (так звана "брежнсв-

щина ");

>•

4. 1985-1991 - період перебудови, активізації суспільно-політичного життя

в Україні, логічним результатом якого стало проголошення незалежної Україн-

ської держави.

Вивчивши цей розділ, Ви будете знати:

кого суспільства в

1945-1991

pp.;

причини зародження та етапи дисидент-

ського руху;

процеси перебудови в радянському сус-

пільстві;

зміст суспільно-політичного

життя

України в кін. 80-х - поч. 90-х pp.;

передумови проголошення державної

незалежності України;

причини розпаду СРСР та передумови

створення СНД.

коли і як завершилося формування те-

риторії сучасної України;

особливості відбудови економіки в

після-

воєнний період;

напрямки перетворень, які здійснювала

в Західній Україні радянська влада та

рух опору проти неї західних українців;

проблеми розвитку народного господар-

ства України в сер. 50-х на поч. 90-х pp.;

характер суспільно-політичного життя,

еволюцію політичної системи радянсь-

План викладу і засвоєння матеріалу

9.1. Період посилення сталінського тоталітарного режиму (1945-1953 pp.).

9.2. Період хрущовської "відлиги"

(1953-1964

pp.).

9.3. Період застою і кризи

радянського суспільства (1964-1985 pp.). 9.4 Україна в період перебудови

(1985-1991

pp.)

©)

Ключові терміни та поняття

Ф десталінізація

Ф операція "Вісла"

Ф економічні методи

управління

Ф хрущовська "відлига"

Ф командна економіка

адміністративно-

командна

система

жданівщина

Ф консерватизм

космополітизм

Ф лібералізація

Ф дисидентський рух

Ф права людини

Ф правозахисний рух

Ф дисидентство

Ф шестидесятники

Ф застійні явища в

економіці

Ф політико-ідеологічна

криза

Ф мілітаризація економіки

Ф "холодна війна"

Ф науково-технічний

прогрес

Фреволюція

"згори"

Ф корупція

Ф політичний плюралізм

Ф перебудова

Ф гласність

Ф чорнобильська

катастрофа

Ф Декларація про держав-

ний суверенітет

Ф А кт проголошення

незалежності України

Ф референдум

Ф президент

Ф інтеграція

212

9. Україна в 1945-1991 pp.

9.1. Період посилення сталінського

тоталітарного режиму

(1945-1953

pp.)

• Територіальні зміни в Україні

після другої

світової

війни

Возз'єднання українських земель

а Договором між СРСР та Чехосло-

ваччиною від 29 червня 1945 р. За-

карпатська Україна возз'єдналася з

Україною у складі Радянського Союзу.

Уперше майже всі етнічні українські землі

об'єдналися в одній державі. Поза межами

України залишилися Посяння,

Лемківши-

на і Холмщина, які Сталін у

1944

р. віддав

Польщі. Упродовж

1944-1946

pp.

здійсню-

вався обмін населенням: із України в

Польщу переселився майже 1 млн. чоловік,

переважно поляків,

із

Польщі в Україну -

520 тис. українців.

Операція "Вісла"

квітні-травні

1947 р. польський уряд

здійснив операцію "Вісла" - насильницьке

виселення українців (140,6 тис.чол.) з

українських етнічних земель,

що

опинили-

ся в межах Польщі. При цьому пересліду-

валася мета:

•

асимілювати українців;

•

ліквідувати бази діяльності О УН-

ПА.

Передача Криму від РРФСР

до УРСР

19 лютого 1954 р. Верховна Рада

СРС»'

на ознаменування 300-річчя приєднання

України до Росії прийняла рішення про

включення Кримського півострова до

складу УРСР. Таким чином завершився

процес формування сучасної території

України. Юридичний акт про входження

Криму до УРСР лише підтвердив фактич-

но існуючу ситуацію.

Отже, територіальні зміни в Україні, що

відбулися напередодні і після другої

світо-

вої війни,

мали

для неї такі наслідки:

остаточно визначились кордони ре-

спубліки, які одержали юридичне

визнання світовим співтовариством;

збільшилася територія УРСР та

її

демо-

графічний потенціал;

об'єднання українських земель відбу-

лося у складі однієї держави;

*Ь

завершилося формування державної те-

риторії.

•

Україна на міжнародній арені

25 квітня 1945 р. на конференції країн

антигітлерівської коаліції в Сан-Францис-

ко було прийнято рішення про утворення

Організації Об'єднаних Націй (ООН), а 24

жовтня 1945 р. (цей день відзначається як

День

ООН)

- ратифіковано її Устав. Серед

країн-засновниць ООН була й Україна.

Завдяки чому стало можливим членство

України в ООН?

Прийняття України в ООН було резуль-

татом визнання її вкладу в розгром фашиз-

му, свідчило про зростання її міжнародно-

го авторитету.

Серед інших факторів, які зумовили

вступ України в ООН, слід назвати такі:

• на членстві України і Білорусії в ООН

наполягав Сталін, щоб у такий спосіб

забезпечити собі більшу кількість голосів;

• вступ України до ООН мав створити

ілюзію її державності і заспокоїти націо-

нально-визвольні сили.

Формально за Україною визнавалося

право на самостійні міжнародні відносини

(навіть був утворений народний комісарі-

ат іноземних справ УРСР, Україна спів-

робітничала в різних міжнародних органі-

заціях), але фактично своєї незалежної зов-

нішньої політики вона не мала. Монополія

на зовнішню політику належала ЦК

ВКП(б) і особисто Сталіну.

213

Історія України

•

/ все

таки сам факт вступу України

до ООН мав велике історичне значення -

вивів

Ті

на світову арену і сприяв включен-

ню у світову політику.

• Відбудова господарства

Війна призвела до небаченого руйнуван-

ня економіки України. Після війни її про-

мислово-виробничий потенціал становив

48% проти рівня

1940

р.

Відбудова господарства починалася від-

разу ж після визволення українських земель,

а вже в травні

1945

р. було відбудовано 30%

зруйнованих промислових потужностей.

У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР

прийняла четвертий п'ятирічний

план

(1946-

1950) відбудови народного господарства,

що передбачав перевищення його довоєн-

ного рівня. В Україні планувалося доведен-

ня на кінець п

'ятирічки

валової промисло-

вої продукції до

113%

проти

1940

р.

Особливості відбудови промисловості

•*

Важливою проблемою відбудови були

капіталовкладення. США відмовили у надан-

ні кредитів Радянському Союзу, який

не

став

учасником плану Маршалла (кредити нада-

валися за умови виходу комуністів із уряду).

Поставки за рахунок репарацій із Німеч-

чини, допомога з-за кордону були незнач-

ними. Основним джерелом інвестицій були

внутрішні резерви.

Відбудова господарства розпочалася

з важкої

промисловості.

При цьому уряд ке-

рувався політичними мотивами: створити та-

кий воєнно-промисловий комплекс,

який

би

служив гарантом оборони країни і базою пере-

моги світового соціалізму над капіталізмом.

В Україні за декілька років були віднов-

лені шахти Донбасу, Дніпрогес і великі теп-

лові електростанції, металургійні заводи.

У 1948 р. машинобудівних заводів працю-

вало більше,

ніж

до

війни.

•^

Розвиток важкої промисловості від-

бувався за рахунок легкої, сільського госпо-

дарства, науки і культури, які фінансува-

лися за залишковим принципом. Так, інвес-

тиції в легку промисловість складали

12-

15%

усіх промислових капіталовкладень.

•>

Посилилися диспропорції в розвитку

промисловості на користь галузей воєнно-

промислового комплексу.

••

Якщо на Заході і в Японії післявоєн-

на відбудова промисловості здійснювала-

ся на базі прогресивних технологій і науки,

то в СРСР досягнення науково-технічного

прогресу впроваджувалися повільно.

Підприємства працювали за старими тех-

нологіями, надзвичайно високими були

енерго- і матеріаломісткість виробів. Цим

було обумовлене технічне відставання Ра-

дянського Союзу від Заходу.

Важливим джерелом відбудови став

героїчний ентузіазм народу. 90% працюю-

чих були охоплені різними формами соціа-

лістичного змагання.

У результаті: в

1950

р. важка промис-

ловість перевершила, а легка - ледве до-

сягла 80% довоєнного рівня. Україна зно-

ву зайняла традиційне місце паливно-ме-

талургійної бази Радянського Союзу.

Особливості відбудови

сільського

господарства

Відбудова сільського господарства

проходила в надзвичайно складних умовах:

- скоротилися посівні площі, не виста-

чало робочих рук, техніки, коней;

- важким було становище селян: мізер-

на оплата праці, високі податки на підсоб-

не господарство, селяни

не

мали паспортів,

на них не розповсюджувалося пенсійне за-

безпечення, виплати по тимчасовій непра-

цездатності;

- ситуацію ускладнила посуха 1946 р.

голод взимку

1946-1947pp.,

від якого в Укра

їні

померло більше 800 тис. чоловік.

А.іі

головною причиною голоду стала не посу

ха, а позиція держави і комуністичної пар

тії:

непомірно високі плани хлібозаготівел

не були зменшені, зерно і продукти

твариї,

ництва великими обсягами вивозилися з

кордон.

214

9. Україна в 1945-1991 pp.

УВАГА!

'На

неодноразові

звертання'

першого

секретаря

КП(б)

М.Хрущова^

про домопогу Україні продовольством під час/

голоду

1946-47pp.

Сталін відповідав:

"Тим 'якотілий! Тебе обдурюють, вони/

урають

на твоїй

сентиментальності./

и хочуть,

щоб

ми

витратили/

паші

державні

запаси ".

Капіталовкладення в сільське госпо-

дарство були недостатніми, вони складали

не більше 7% загального обсягу асигнувань.

•^

Здійснювалася політика "ножиць цін "

стосовно сільського господарства. Дер-

жавні заготівельні ціни залишилися на рівні

1928

p., хоча ціни на промислову продукцію

зросли у 20 разів.

•

У результаті: на кінець

1950

р. сільське

господарство не досягло довоєнного рівня,

про що свідчать такі дані: валове вироб-

ництво зерна становило 77%, врожай-

ність зернових - 82% від рівня

1940

р.

Фінанси

З метою зміцнення фінансів (скорочення

грошової маси, випущеної під час війни) у

грудні 1947 р. було здійснено грошову ре-

форму,

її

проводили конфіскаційними ме-

тодами. Старі гроші, що перебували в обі-

гу, обмінювалися на нові у співвідношенні

1:10. Вклади до 3 000 крб. переоцінювалися

карбованець за карбованець, від 3 до

000

- з розрахунку 3:2, а понад 10 000 крб. -

зменшувалися наполовину.

• Перетворення в Західній

Україні

ЗахіднійУкраїні

продовжувалася полі-

тика

радянізації,

перервана війною.

"Радянізація"

Західної України

Основними напрямками перетворень були:

>•

насадження тоталітарного режиму,

монополізація влади Комуністичною пар-

тією. Чисельність комуністів зростала в

основному за рахунок вихідців із Росії та

Східної України. Чому? По-перше, тому, що

західні українці не виявляли особливого

інтересу до вступу в Комуністичну партію.

По-друге, радянська влада недовіряла міс-

цевому населенню. Не тільки партійні ор-

гани, а і всі галузі народного господарства,

освіта, наука, радянські, комсомольські,

правоохоронні органи були насичені спеці-

алістами із Східної України та інших ре-

спублік СРСР. Внаслідок цього в Західній

Україні складалось враження, що територія

знаходиться під чужоземним пануванням:

>•

утвердження комуністичної ідеології,

боротьба проти так званого українського

бур-

жуазного націоналізму, приватно-власниць-

кої психології. Проти жителів Західної Укра-

їни розгорталися масові репресії', "ворожі еле-

менти" депортувалися в східні райони СРСР;

>•

здійснення форсованої і насильниць-

кої колективізації.

1950

рік став роком суціль-

ної колективізації. Оскільки в Західній

Україні переважало селянство, опір радян-

ській владі набув всенародного характеру.

Позитивне значення мали такі перетво-

рення, як:

>•

індустріалізація краю і модернізація

економіки. До 1951 р. промислове вироб-

ництво в Західній Україні зросло на 230%

від рівня

1945

р. і складало

10%

промисло-

вого виробництва республіки;

І*

заходи в галузі освіти: забезпечено

обов'язкову початкову освіту, відкрито

нові

вузи.

Але

при цьому здійснювалася політика

русифікації, викладання у вузах велося

російською

мовою.

Таким чином, за декілька років Захід-

на Україна пройшла шлях Східної, повто-

ривши всі соціалістичні реформи.

Авторитетна думка

Суть повоєнних суспільних перетворень

західних областях України полягала у продов-

женні та завершенні соціалістичної перебудови

возз 'єднаних земель. Шляхом активної "радяні-

зації" планувалося відтіснити "старе" (звичаї,

релігію, організацію праці, суспільні структури

main.)

і ствердити "нове" з метою "органіч-

ного приєднання цього регіону до складу СРСР ".

О.Бойко

215

Історія України

Рух опору в західноукраїнських

землях

Населення Західної

України

в цілому

вороже поставилося до комуністичного ре-

жиму і вело боротьбу проти нього. Цю бо-

ротьбу очолювали дві сили:

греко-като-

лицька церква та ОУН-УПА.

Греко-католицька церква була ліквідо-

вана більшовиками в 1946 р. Боротьба ж

проти ОУН-УПА виявилася надзвичайно

кровопролитною і тривала до сер. 50-х

pp.

Свої головні цілі

ОУН-УПА

вбачала в

боротьбі проти сталінського деспотично-

го режиму та створенні незалежної укра-

їнської держави. Великі надії покладали-

ся на швидку радянсько-американську

війну.

ПА користувалася широкою підтрим-

кою місцевого населення, проти

якого

апарат НКВС розгорнув масові каральні

акції.

Лише за період 1946-1948

pp.

за "зв'я-

зок

УП

А" було вислано до Сибіру понад

500 тис. західних українців, переважно се-

лян.

Діяльність

УП

А почала занепадати після

загибелі у 1950 р.

її

головнокомандувача

Р.Шухевича. Окремі загони повстанців дія-

ли до сер. 50-х

pp.

Але і після цього опір тоталітарному ре-

жиму не припинявся. Він почав набувати

інших форм.

• Суспільно-політичне

життя

У суспільно-політичному житті України

відбувалися ті

процеси, що мали місце в

Радянському Союзі.

Залежність від центру

•

Утвердився режим одноосібної вла-

ди Сталіна, культ його особи досяг апогею.

Україна

не мала ніяких прав на здійснення

самостійної політики. І незалежно від того,

хто стояв

на

чолі владних структур

України

(першими секретарями ЦК КП(б)У були

М.Хрущов

(1943-1946

pp.

та 1948-1949 pp.),

Л.Каганович

(1947 р.),

А.Мельников

(1950-

1953 pp.), О.Кириченко (1953-1957 pp.), усі

вони слухняно проводили політику центру,

а будь-які спроби відійти від цього курсу

закінчувалися перестановкою кадрів або й

репресіями.

Репресії

•

Відсутність демократії і свобод гро-

мадян, зловживання владою, посилення

масових репресій. В Україні пік репресій

припав на 1947 p., коли ЦК КП(б)У очо-

лював найближчий соратник Сталіна -

Л.Каганович.

Ідеологічна реакція

•

1946-1947

pp.

під керівництвом

се

кретаря ЦК ВКП(б) Жданова

почалас;

ідеологічна кампанія по "наведенню поряд

ку"

в галузі науки, культури, літератури

мистецтва.

УВАГАГ

Метою

"жданівщини

" в Україні було

придушення національно-визвольного

jpyxy,

будь-яких проявів української/

самостійницької ідеї

Розгорнулася нищівна критика

інсі

тутів історії України та історії

українсьі

літератури Академії Наук, творч

спілок, редакцій ряду газет і

журнаї

Здійснювалися кампанії проти

видаті

діячів української культури - письм

ників М.Рильського, В.Сосюри,

Ю.Яі

ського, композитора В.Данькевича, кі

режисера

О.Довженка

та інших, я

звинувачували в

"ідеологічних

по\

ках" і "українському буржуазному на

налізмі".

Українцям ще раз нагадували, що

живуть у державі, не зацікавленій у

ро:

ку

їхньої

національної культури.

•

Таким чином, історичний

розві

України в 1945-1953 pp. відбувався в

вах посилення сталінського тотал,

ного режиму.

9. Україна в 1945-1991 pp.

Виконайте вправу № 31

. >

1. Формування сучасної території України завершилося:

а) У 1939 р.;

б) У1945p.;

в) У 1954 р.

2. Післявоєнна відбудова народного господарства України характеризувалася:

а) Швидкою відбудовою всіх галузей економіки;

б) Швидкою відбудовою важкої промисловості при повному ігноруванні легкої про-

мисловості і сільського господарства;

в) Швидкою відбудовою важкої промисловості при недостатній увазі до легкої про-

мисловості і сільського господарства.

3. Післявоєнний голод в Україні був упродовж:

а) 1945 р.;

б)

1946-1947

pp.;

в)

1948-1949

pp.

4. Назвіть стратегічні цілі й дайте характеристику тактики ОУН-УПА в післявоєнний

період.

5. Що означала "жданівщина" для духовного життя України?

9.2. Період хрущовської "відлиги"

(1953-1964

pp.)

мерть

Сталі-

на 5 березня

1953 р. вне-

сла в життя СРСР

істотні зміни, потре-

ба в яких давно на-

зріла. Ці зміни були

пов'язані з діяль-

ністю першого се-

кретаря

ЦК

КПРС

М.Хрущова. Він по-

клав початок

деста-

лінізації і здійснив

реформи у всіх сфе-

рах життя суспіль-

ства. Були здійснені

пошуки нових

під-

ходів до розв'язання

проблем суспільно-

політичного

життя.

Микита Хрущов

Реформи в політичній сфері сприяли

певній лібералізації та

демократизації

сус-

пільно-політичного життя:

D люди отримали можливість більш віль-

но висловлювати свої думки;

D відновилися демократичні норми діяль-

ності КПРС (регулярне скликання з'їздів і пле-

нумів, критика і самокритика в партії і т.п.);

D зросла роль

Рад

як в центрі, так і на

місцях, але зберігалося верховенство пар-

тійних органів

наддержавними;

D викрито злочинну діяльність

Л.

Берії

та його посіпак в Україні (П.Мешика та

ін.), розпочалася реабілітація жертв масо-

вих репресій. У

1954-1956

pp.

в СРСР було

реабілітовано майже 8 тис. осіб. Проте ця

робота не була завершена. А з

1962

р. ко-

місії по реабілітації поступово припинили

свою діяльність. Більше того, паралельно з

реабілітацією жертв сталінських репресій

Історія України

відбувалися нові політичні репресії,

вно-

силися зміни до законодавства, які збільшу-

вали можливості влади у

їх

проведенні. Так,

25 грудня

1958

р. Верховна Рада СРСР при-

йняла закон "Про кримінальну відповідаль-

ність за державні злочини". У кримінальний

кодекс було введено статтю "антирадян-

ська агітація та пропаганда". Протягом

1954-1959

pp.

в Україні за антирадянську

діяльність репресували 3,5 тис. чоловік;

D засуджено культ особи Сталіна. Це

зробив особисто М.Хрущов на XX з'їзді

КПРС (лютий 1956 р.) у доповіді "Про

культ особи і його наслідки". З'їзд засудив

репресивну політику сталінського режиму

і проголосив курс на демократизацію сус-

пільства. Але культ особи Сталіна не був

розвінчаний до кінця: доповідь Хрущова не

була опублікована, не були розкриті при-

чини культу особи і

репресій-їх

пояснюва-

ли рядом помилок Сталіна та керівників

МВС

і КДБ -

Єжова

Бери,

багато фактів

замовчувалося. Згодом склався культ осо-

би самого Хрущова.

•

Отже, реформи в політичній сфері

були половинчастими і непослідовними.

Вони не торкались основ тоталітарного

режиму, залишилася монополія КПРС у

всіх сферах суспільного життя, недотор-

каними виявилися догми марксизму-лені-

нізму. Повної демократизації життя сус-

пільства не відбулося.

Спроба розширення прав республік

Хрущов здійснив ряд заходів щодо роз-

ширення прав республік, у т.ч. й України:

ні посади в республіці. В 1953 р. першим се-

кретарем ЦК КПУ було призначено О.Кири-

ченка

- першого українця на цій посаді (1953-

1957 pp.). Відтоді першими секретарями КПУ

призначалися тільки українці: М. Підгориш

(1957-1962 pp.),

П.Шелест

(1962-1972 pp.),

В.Щербицький

(1972-1989 pp.);

відповідальність КПУ;

на міжнародній арені. Якщо в 1953 р. ре-

спубліка

була членом

міжнародних орга-

нізацій, то у 1955 р. - 29;

номікою в 1957 р. під контроль України

перейшло 97% заводів республіки проти

34% в 1953 р. Питома вага республікан-

ської промисловості зросла з 36% у

1953

р.

до 76% у 1956 р.

Але всі ці заходи здійснювалися під су-

ворим контролем центру, до якого згодом

знову повернулися його командні функції.

Зрушення у духовному

житті

після

смерті Сталіна

Хрущовська "відлига" сприяла націо-

нально-духовному пробудженню і куль-

турному розвитку України.

• Стало можливім відкрите обгово-

рення проблем збереження української мови,

розширювалися сфери

її

вживання.

Розпочалося видання багатотомного слов-

ника української мови, збільшилося видання

україномовних книжок.

Проте, з іншого боку, здійснювалися за-

ходи, які послаблювали позиції української

мови. У 1958 р. був прийнятий закон

пре

зв'язок школи з життям, за яким, зокрема

батьки не мали права відмовитися від вив

чення

їхніми

дітьми російської, англійсько

чи німецької мов, однак

могли

відмовитис

від української.

Непослідовність "українізації" особлив

виразно спостерігалась на результатах

книге

видавничої справи. У 1959 р. книжки

украії

ською мовою становили

53%

усіх книг,

опуі

лікованих в Україні, у 1958 р. - 60%, у

19(

р. - 49%. Та вже в 1965 р. цей показник

зн

зився до 41% і далі

неухильно

зменшувавс

• Вживалися заходи з метою

піде

щення престижу української науки. Вих

дять друком фундаментальні наукові пра

"Українська Радянська Енциклопедії

"Історія української літератури ".

Він

ються

фахові журнали українською

мові

9. Україна в 1945-1991 pp.

Відтворюється історія українського на-

роду: з

1957

р. почав видаватися "Україн-

ський історичний журнал", почалася підго-

товка багатотомної "Історії міст і сіл Укра-

їни".

• Було реабілітовано багатьох діячів

української культури. Серед них - О.Олесь,

М.Вороний, Г.Косинка,

М.Ірчан,

О.Досвіт-

ній, О.Ковінька,

В.Мисик

та багато інших.

У газетах і журніших друкувалася велика

кількість статей про повернуті українській

культурі імена. Видавалися кращі твори ре-

абілітованих письменників, з'явилися

літературознавчі праці про них.

Шістдесятники. Зародження

дисидентського руху

•

Видатним явищем духовного жит-

тя стала поява нового покоління інтелі-

генції - шістдесятників (цей термін вжи-

вався вже па поч. 60-х pp.). Провідними по-

статями серед них були письменники і

поети І.Драч,

Л.Костенко,

М.Вінграновсь-

кий,

В.Симоненко,

В.Стус,

Гуцало,

І.Ка-

линець, художники

А.Горська,

П.Заливаха,

В.Кушнір, літературні критики І.

Світлич-

ний, І.Дзюба,

Є.Сверстюк,

діячі кінемато-

графу

С.Параджанов,

Л.Осика, Ю.Іллєнко

та багато інших.

Виховане в умовах ідеологічної лібера-

лізації, нове покоління інтелігенції викри-

вало перекоси і лицемірство офіційної куль-

тури, сповідувало свободу самовираження,

прагнуло до пошуку нових форм і

стилів

художньо-естетичного пізнання світу.

Воно

вимагало гарантій вільного розвитку україн-

ського народу, його культури і мови.

Все це не могло не викликати незадово-

лення з боку влади. Шістдесятників поча-

ли звинувачувати у відході від "марксиз-

му-ленінізму", "формалізмі",

"космополі-

тизмі", обмежувати

їх

творчу діяльність, а

згодом перейшли до репресій проти

них.

Однак, частина нового покоління не

зріклася своїх поглядів і пішла на конфрон-

тацію з владою. Саме шістдесятники скла-

ли

ядро

дисидентського руху, учасники яко-

го вимагали радикальних змін, і стали про-

відниками національного відродження.

(Питання про дисидентський рух в Україні

буде викладено далі).

Національно-культурні процеси пере-

ходили встановлені

парі

ісю

рамки лібе-

ралізації й на поч. 60-х

pp.

почали пере-

слідуватися. У 1962-1963

pp.

"відлига" в

національно-культурній сфері припини-

лася.

Прикметним

той факт, що у

1959

р. кон-

грес США прийняв закон про "Тиждень

поневолених націй", до числа яких потра-

пила й Україна.

Експерименти в економіці

Поставивши завдання "наздогнати і пе-

регнати Америку" і пообіцявши за 20 років

побудувати в СРСР комунізм, М.Хрущов

розгорнув широку програму реформуван-

ня економіки.

Економічні реформи, проведені в 50-ті

роки, радикально змінили умови розвитку

промисловості і сільського господарства.

Позитивні наслідки мали, зокрема:

Ф децентралізація керівництва економі-

кою, запроваджена у

1957р.

Керівництво

промисловістю було передано

раднаргос-

пам економічних районів, які управляли

промисловістю на своїй території, неза-

лежно від профілю. В Україні було створе-

но

економічних районів;

Ф збільшення асигнувань па забезпечення

науково-технічного прогресу;

Ф підвищення самостійності колгоспів і

радгоспів;

Ф ліквідація

машинпо-тракторних

стан-

цій і передача

їх

майна колгоспам і рад-

госпам;

Ф збільшення закупівельних цін на зерно

(у

7разів),

картоплю (у

8разів),

продукцію

тваринництва

(у

5,5 рази).

Друга пол. 50-х

pp.

стала періодом по-

мітного економічного зростання, сільське

господарство вперше стало рентабельним.

21Э

Історія України

УВАГА!

Економічне

піднесений

другої

полГ

50-х

pp.

виявилося нестабільним, оскільки

реформи були половинчастими (не

^торкнулися

основ

адміністративно-

/І

^командноїекономіки),

належним/

чином не обгрунтова}шми.

Сільське ж господарство стало справжнім

полігоном для різного роду непродуманих

реорганізацій і нововведень, нереальних

понадпрограм (цілинна епопея, небачене

розповсюдження кукурудзи і т.п.), що нега-

тивно позначилося на виробництві сільсько-

господарської продукції.

У кін. 50-х - поч. 60-х

pp.

почалося па-

діння темпів економічного зростання.

Якщо

за

1951-1958

pp.

промислова про-

дукція щорічно зростала на 12,3%, то за

1959-1965

pp.

- на 8,8%. З 1950 по 1958 рік

обсяг валової продукції сільського госпо-

дарства республіки зріс на 65%, а в 1958-

1964

pp.-на

3%.

Соціальні програми М.С.Хрущова

> Пенсійна реформа 1956 р. підвищила

середній розмір пенсій за віком більше ніж

у 2 рази, по інвалідності - у 1,5 рази. Пенсії

почали виплачувати і колгоспникам.

>•

Зросли асигнування

па

охорону здо-

ров'я, освіту, скасовувалася плата за на-

вчання в старших класах середніх шкіл, у

середніх спеціальних і вищих навчальних

закладах.

>•

Збільшилися капіталовкладення в

житлове будівництво, яке зводилося неба-

ченими до того темпами. За

1950-1960

pp.

кількість збудованих квартир у містах

збільшилася в 17 разів, а в сільській місце-

вості -у

разів.

Тривалість робочого дня скоротила-

ся до 7 год,

для працюючих у

вугільній

гірничорудній промисловості - до 6 годин.

У результаті цих та інших соціальних

програм підвищився добробут населення,

прибутки працюючих зросли

за1951-1958рр.

на 230%.

У цілому ж рівень життя в

Україні

підви-

щувався повільно. Виробництво

споживчих

товарів, сфера послуг, громадське харчу-

вання відставали від потреб населення.

Поразка хрущовських реформ

На поч. 60-х р. ситуація в СРСР різко

погіршилася:

Проведена в 1961 р. грошова реформа

негативно позначилася на життєвому рівні

населення, призвела до зростання цін. По

країні прокотилася хвиля протесту,

1962

р.

у Новочеркаську відбулися страйки робіт-

ників, розстріляні військами.

Після посухи 1963 р. виникла продоволь-

ча криза, населення було поставлене на

межу голоду. З цього часу Радянський Союз

почав закуповувати зерно за кордоном,

були введені картки на хліб. Незадоволен-

ня народу зростало.

У цих умовах з ініціативи найближчого

оточення М.Хрущова, у т.ч.

М.Шдгорно-

го і

П.Шелеста,

пленум ЦК КПРС (жов-

тень

1964

р.) звільнив М.Хрущова з

посаді

першого секретаря ЦК КПРС та Голові

Ради Міністрів СРСР. Першим

секретаре!*

ЦК КПРС був

обранийЛ.І.Брежнев.

Реформи М.Хрущова мали багато пози

тивних моментів, але внаслідок

їх

половин

чатості і непослідовності кардинальни

змін в економіці та інших сферах

суспілі

ного життя не відбулося. Серія соціальне

економічних програм була науково

нео(

грунтованою і нерідко межувала з

авантн

ризмом.

Більшість істориків

дотримуеты

думки, що перетворення

хрущовської

періоду не торкнулися основ існуючої

її]

Сталіні системи.

Усунення М. Хрущова фактично

озна\

ло відмову від реформ і лібералізації. В

раїні,

як і в Радянському Союзі в

цілол

наступило двадцятиріччя панування

к(

сервативних

сил.

22О

9. Україна в 1945-1991 pp.

Виконайте вправу № 32

Хрущовська

політика

десталінізації суспільно-політичного життя:

а) Призвела до встановлення демократії в країні;

б) Носила суперечливий і незавершений характер;

в) Потерпіла повний крах.

2. Реформи у сфері сільського господарства в часи Хрущова призвели:

а)

До повного зубожіння українського села;

б) Не мали ніяких позитивних наслідків в Україні;

в) Сприяли певному покращенню справ в сільському господарстві України

підвищен-

ню життєвого рівня колгоспників.

Чому заходи щодо десталінізації суспільства не призвели до зміни політичної систе-

ми

УРСР?

4. Назвіть відомих вам діячів культури - "шістдесятників". Що було характерно для

їх

творчості?

9.3. Період "застою" і кризи радянського

суспільства

(1964-1985

pp.)

ісля усунення М.Хрущова суть кон-

сервативного курсу нового керів-

ництва

визначається єдиним словом -

"стабілізація ", яке стало своєрідним сим-

волом

брежнєвської

епохи. Проте,

досягти

цієї мети, як зазначають дослідники цього

періоду, проводячи одразу жорсткий кон-

сервативний курс, було неможливо, адже

система втратила два важливих стимули

розвитку економіки: зі смертю Сталіна -

страх перед репресіями, з усуненням Хру-

щова - ентузіазм і романтичну віру.

• Спроби реформування

економіки

31965

р. почалося здійснення економіч-

ної реформи з метою прискорення науково-

технічного прогресу, інтенсифікації розвит-

ку народного господарства СРСР.

Сільське господарство

Реформа в сільському господарстві пе-

редбачала:

*1*

підвищення закупівельних цін на сіль-

ськогосподарську продукцію;

*ї* встановлення твердих планів закупів-

лі сільськогосподарської продукції. За здану

продукцію понад план встановлювалася

надбавка 50% закупівельної ціни;

•J*

перерозподіл національного доходу на

користь сільського господарства;

•

заходи, що сприятимуть розвитку соці-

альної сфери села.

Проте, істотних змін в аграрній політиці

не відбулося - реформа лише дещо "обно-

вила" колгоспну систему. Все це мало спри-

яло ліквідації відставання виробництва

сіл

ьськогосподарськоїпродукції,

створен-

ню достатка продовольства і сировини для

промисловості. Для забезпечення населен-

ня продовольством держава вимушена була

закуповувати хліб за кордоном.

До цього слід додати безгосподарське

використання земель: відведення найродю-

чіших грунтів під індустріальну забудову,

бездумні програми хімізації, меліорації та

будівництва штучних водоймищ. Занедба-

ною залишалися соціальна та духовна сфе-

ра на селі.

221