Табачук Г.П., Сарахман О.М., Бречко Т.М. Фінансовий облік у банках

Подождите немного. Документ загружается.

Глосарій

351

компанії; здійснюється обмін управлінським персоналом між інвесто-

ром (банком) та компанією; інвестор (банк) надає компанії суттєву тех-

нічну інфор мацію.

Баланс банку консолідований – бухгалтерський звіт, який вклю-

чає операції не тільки банку як юридичної особи (зведений ба ланс),

а й операції асоційованих дочірніх компаній та спіль них підпри ємств

банку.

Балансова вартість – сума, за якою актив обліковують у балансі

після вирахування будь-якої накопиченої амортизації та накопичених

збитків від зменшення його корисності.

Балансовий звіт – складова пакета фінансової звітності, що

характе ризує фінансовий стан банку і відображає активи, зо бо в’я зання

та капітал банківської установи у грошовій формі станом на певну дату.

Банк – особлива грошово-кредитна установа, яка діє на фінансо-

вому ринку, акумулює тимчасово вільні грошові кошти і заощаджен-

ня, надає кредити, здійснює грошові розрахунки, опе рації з векселями,

іноземною валютою, випускає в обіг гро ші та цінні папери, надає різні

послуги фінансово-економічного характеру.

Банк платника/отримувача/стягувача – банк, що обслуговує

платника/отримувача/стягувача.

Банк-емітент – 1) банк, що відкрив акредитив або здійснив емі-

сію цін них паперів, платіжних карток, або видав розрахунковий чек

(розрахункову чекову книжку); 2) банк, який здійснює випуск в обіг

грошових знаків і цінних паперів, платіжних карток.

Банківські резерви – складова банківського капіталу, призначена

для компенсації кредитів, повернення яких є сумнівним, та збит ків від

інших активних операцій банку, а також для страху вання вкладів фі-

зичних осіб.

Безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів

із раху нків платників на рахунки отримувачів коштів, а також пе-

рерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб

кош тів, унесених ними готівкою в касу банку, на раху нки отримувачів

коштів. Ці розрахунки банк проводить на підставі розрахункових до-

кументів на паперових носіях чи в електронному варіанті.

Безнадійна заборгованість – заборгованість, стосовно якої є впев-

неність про її неповернення боржником, або заборгованість, за якою

минув строк позовної давності.

Бенефіціар – юридична особа, на користь якої виставлено акреди-

тив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Глосарій

352

Бухгалтерський облік – система збирання, вимірювання, оброб-

ки, тлумачення та передавання інформації про господарську ді яльність

банку внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття управлін-

ських рішень.

Валютна позиція – співвідношення між сумою вимог за пев ною

іноземною валютою та сумою зобов’язань банку за тою самою валю-

тою.

Вартість, яка амортизується – початкова або переоцінена вар-

тість основних засобів чи нематеріальних активів із в ирахуванням їх-

ньої ліквідаційної вартості.

Виконуючий банк – банк, який за дорученням банку-емітента

здійс нює платіж проти документів, визначених в акредитиві. Ви кону-

ючий банк залежно від операції за акредитивом, вико нання якої дору-

чено йому банком-емітентом, також може бути авізуючим банком.

Витрати – зменшення економічної вигоди у звітному періоді вна-

слідок відпливу чи використання активів або внаслідок виникнення за-

боргованості.

Витрати банку – 1) сукупність витрат, пов’язаних з усіма вида-

ми діяльності банківської установи; 2) зменшення економічної вигоди

за сукупністю господарських операцій банку, крім операцій із розпо-

ділу капіталу, які приводять до одного з двох наслідків: скорочення

суми активів банківської установи без відповідного скорочення суми

її зобов’язань або збільшення суми зобов’язань без відповідного збіль-

шення суми її активів.

Витрати на операції – комісійні винагороди, податки та збори

(обов’язкові платежі), які безпосередньо пов’язані з операціями з при-

дбання, емісії або продажу цінних паперів та інвестицій, не оформле-

них цінними паперами, і яких не було б, якби опе рація з придбання,

емісії або продажу не здійснювалася. Ви трати на операції не включають

дисконту або премії за борго вими цінними паперами, адміністратив-

них витрат.

Витяг із банківського рахунку – документ, який видається банком

його клієнтові та відображає стан рахунку клієнта.

Відкличний акредитив – такий, що може бути змінений або

анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бе-

нефіціаром.

Відповідальний виконавець – працівник банку, який відповідно

до своїх службових обов’язків має повноваження вчиняти від імені

банку певні дії, пов’язані зі здійсненням розрахунків.

Глосарій

353

Відповідний рахунок/відповідний позабалансовий рахунок – ра-

хунок, призначення якого згідно з Інструкцією про застосування Пла-

ну рахунків бухгалтерського обліку банків України від повідає еконо-

мічній суті операції, що за ним відображається.

Власний капітал – власні кошти банку, сукупність різних кош тів,

фондів, призначених для забезпечення комерційної і госпо дарської ді-

яльності банку та його фінансової стабільності.

Власник рахунку в банку – особа, яка відкриває рахунок у банку і

має право розпоряджатися коштами на ньому.

Гарантія – зобов’язання, щодо якого юридична чи фізична осо-

ба відповідає повністю або частково перед кредиторами в разі не-

виконання боржником своїх зобов’язань.

Гарантована ліквідаційна вартість: для лізингоодержувача –

частина ліквідаційної вартості, що гарантується до сплати лізингоодер-

жувачем або пов’язаною з ним стороною; для лізингодавця – частина

ліквідаційної вартості, що га рантується до сплати лізингоодержувачем

або незалежною третьою стороною, яка здатна за своїм фінансовим

станом відповідати за гарантією.

Господарська операція – подія, що приводить до змін в активах,

зобов’язаннях чи капіталі банку.

Група основних засобів або нематеріальних активів – сукупність

однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умова-

ми використання основних засобів або нематеріа льних активів.

Дата балансу – дата, на яку складено баланс банку. Звичайно датою

балансу є кінець останнього дня звітного періоду. Звітним періодом для

складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна (кварталь-

на) фінансова звітність складається на кінець останнього дня кварталу.

Дата валютування – зазначена платником у розрахунковому до-

кументі або в документі на переказування готівки дата, починаючи з

якої гроші, переказані платником отримувачеві, переходять у власність

отримувача. До настання дати валютування сума переказу облікову-

ється в банку, що обслуговує отримувача, або в установі – члені пла-

тіжної системи.

Дата операції – 1) дата, з якої банк зобов’язується придбати або

про дати актив; 2) дата укладення угоди, коли продавець погоджу-

ється продати, а покупець – придбати іноземну валюту. На цю дату

проводиться відображення змісту операції в бухгалтерсько му обліку,

а також починається нарощення результату пере оцінки та інших до-

ходів (видатків).

Глосарій

354

Дата оцінювання вартості – кінець місяця. Дата, коли залишки

за рахунками в балансі коригуються відповідно до поточних ринкових

цін; нараховуються процентні доходи і витрати, інші доходи і витрати

для підготовки до складання місяч них звітів та класифікації рахунків і

операцій перед відо браженням їх у відповідних фінансових документах.

Дата придбання – дата, на яку контроль за активами, що купують-

ся, переходить до покупця.

Дата розрахунку – 1) дата фактичного проведення розрахунку, за

яким банк отримує або сплачує кошти; 2) дата, з якої актив передається

банкові (визнається активом банку) або з якої актив передається бан-

кові (припи нення визнання активу). Дата розрахунку є датою, з якої

по чинається (у разі придбання) і припиняється (у разі реаліза ції) на-

рахування процентів за активами і зобов’язаннями банку.

Дебіторська заборгованість – сума боргів, що належать банку від

юридичних та фізичних осіб.

Дивіденди – частина чистого прибутку, розподілена між учасни-

ками (власниками) відповідно до частки їхньої участі у власному ка-

піталі банку.

Дисконт – різниця між номінальною вартістю цінних паперів та

їхньою вартістю під час первинного визнання без урахування нара-

хованих на час придбання процентів, якщо така вартість нижча від но-

мінальної вартості.

Дистанційне обслуговування – комплекс інформаційних послуг за

рахунком клієнта та ведення операцій за рахунком на під ставі дистан-

ційних розпоряджень клієнта.

Довгострокові кредити – надані або отримані кредити на строк

біль ше ніж рік.

Документи, що засвідчують особу – паспорт громадянина Укра-

їни, для іноземних громадян – паспортний документ, посвідка на про-

живання особи без громадянства та інші, визначені за конодавством

документи.

Доходи – збільшення економічних вигід у звітному періоді – при-

плив чи збільшення активів або зменшення зобов’язань, а отже, збіль-

шення капіталу (не за рахунок акціонерів).

Доходи банку – збільшення економічної вигоди за сукупністю

госпо дарських операцій, крім операцій із реалізації додаткової кіль-

кості акцій, які приводять до одного з двох наслідків: 1) збільшення

суми активів банківської установи без відпо відного збільшення суми

її зобов’язань; 2) зменшення суми зобов’язань банку без відповідного

зменшення суми її активів.

Глосарій

355

Дочірня компанія (підприємство) – компанія, що контролюєть-

ся ін шою компанією. Контроль передбачає, що материнська компанія

(банк) прямо або через дочірні компанії володіє більше ніж 50% го-

лосів об’єкта інвестування. Контроль є, якщо материнська компанія

(банк) прямо або через дочірні компанії володіє менше ніж 50% голосів

об’єкта інвесту вання, але має: частку управлінських голосів у компа-

нії, що перевищує 50% завдяки договорам з іншими інвесторами; пра-

во визначати фінансову та операційну політику підприємства згідно з

установчими документами; право призначати або звільняти більшість

членів ради директорів або аналогічного керівного органу компанії;

право визначального голосу в раді директорів або в аналогічному ке-

рівному органі компанії.

Еквайринг – діяльність банку, яка включає проведення розрахун-

ків із підприємствами торгівлі (послуг) за операціями, здійснени ми

власниками платіжних карток, та виконання операцій з видачі їм го-

тівки.

Електронний розрахунковий документ – документ, інформація в

якому подана у формі електронних даних, у тому числі відповідні рек-

візити розрахункового документа, який сфор мований, переданий, збе-

режений і перетворений у візуальну форму.

Емісійний дохід – дохід, отриманий емітентом від випуску в обіг

грошових знаків та цінних паперів.

Емісійні різниці (емісійний дохід) – перевищення суми коштів,

отриманих від первинного випуску або продажу власних акцій (інших

корпоративних прав), над їхнім номіналом або пере вищення номіналу

акцій (інших корпоративних прав) над вартістю їх викупу.

Емітент – будь-який орган чи організація, банк, компанія, які

відповідно до чинного законодавства здійснюють емісію, випус кають

в обіг гроші, цінні папери (акції, облігації), платіжно-розрахункові до-

кументи, а також пластикові картки.

Ефективна ставка відсотка – ставка, яка точно дисконтує очіку-

ваний потік майбутніх грошових платежів або надходжень упродовж

очікуваного терміну дії фінансового інструменту до чистої балансової

вартості (амортизованої собівартості) цього інструменту.

Заборгованість – борг клієнта перед банком за кредитом та/або

нарахованими процентами.

Залишкова вартість – різниця між початковою (переоціненою)

вартістю і сумою нарахованого зношення.

Застава – у цивільному праві один із видів забезпечення вико-

нання боргових зобов’язань. На підставі застави кредитор (утримувач

Глосарій

356

застави) має переважне право перед іншими кредиторами в ра зі неви-

користання боржником забезпеченого заставою зо бов’язання одержа-

ти задоволення з вартості заставного майна.

Заявник акредитива – платник, який подав обслуговуючому бан-

ку заяву про відкриття акредитива.

Зменшення корисності активів – втрата економічної вигоди, яка

спричинена однією або кількома збитковими подіями, які відбулися

після первинного визнання активів і які мають вплив на очікувані май-

бутні грошові потоки за цими активами (кредитами, цінними папера-

ми тощо).

Зношення основних засобів – сума амортизації об’єкта основних

засобів з початку його корисного використання.

Зобов’язання – обов’язки банку, які виникли з попередніх подій і

згодом призведуть до відпливу ресурсів (активів).

Зобов’язання з кредитування – зобов’язання банку надати клієн-

тові кредит на певних умовах.

Зобов’язання з фінансування – безвідкличне зобов’язання надати

клієнтові кредит.

Інвестиційна нерухомість – нерухомість (земля чи будівля або

частина будівлі, або їх поєднання), утримувана [власником або лізин-

гоодержувачем за договором про фінансовий лізинг (оренду)] з метою

отримання лізингових (орендних) платежів або збільшення вартості

капіталу чи для досягнення обох цілей.

Інкасування (інкасо) – здійснення банком за дорученням клієнта

операцій із розрахунковими супровідними документами з метою одер-

жання платежу або передавання розрахункових супро відних докумен-

тів проти платежу, або передавання розрахун кових та/чи супровідних

документів на інших умовах.

Іпотечний кредит – довго строкові позики під заставу нерухомого

майна, яке є власністю позичальника.

Капітал – 1) сума грошей, коштів; сукупність ресурсів, які вико-

ристовуються в банку; 2) початкова сума коштів для підпри ємницької

діяльності; 3) нагромаджені матеріальні ресурси та інші цінності, ре-

зультат минулої і засіб для майбутньої ви робничої, комерційної діяль-

ності.

Капітал (облік) – залишковий інтерес банку в активах за вираху-

ванням зобов’язань.

Капіталізація прибутку – спрямування частини прибутку на

збільшення капіталу підприємства, фірми, банку, перетворення при-

бутку на капітал.

Глосарій

357

Касовий метод – метод, згідно з яким облік доходів і витрат здій-

снюється в момент їх надходження (сплати), а не в момент їх виник-

нення.

Клієнт – особа, яка має рахунок у банку або користується його по-

слугами.

Кліринг – система безготівкових розрахунків між країнами, під-

приємствами, банками за товари, цінні папери та послуги, що базуєть-

ся на зарахуванні взаємних вимог і зобов’язань.

Код банку – реквізит банку, визначений і включений до довідни-

ка банківських установ згідно з нормативно-правовими актами Наці-

онального банку, що регулюють питання міжбанківських розрахунків

в Україні.

Комісійна винагорода – плата, яку стягує банк із клієнта за ви-

конання певних банківських операцій за його дорученням.

Комісійні доходи і витрати – доходи і витрати, які обчислюються

пропорційно до суми активу чи зобов’язання незалежно від часу.

Кореспондентський рахунок – рахунок, на якому відображають

розрахунки банку за дорученням та за кошти іншого банку на основі

укладеного кореспондентського договору. Кореспондентські рахунки

поділяють на два види: рахунок ностро (наш рахунок у вас) та рахунок

лоро (ваш рахунок у нас).

Короткостроковий вклад (депозит) – надані або отримані кошти

на строк, що не перевищує одного року.

Короткостроковий кредит – наданий або отриманий кредит на

строк, що не перевищує одного року.

Кредит – будь-яка угода між банком та контрагентом (клієнтом

або іншим банком), згідно з якою банк за винагороду надає кош ти в

розпорядження контрагента на умовах терміновості та повернення.

Кредитна операція – надання банком кредиту або зобов’язання

(гара нтії поручительства, авалю тощо), яке в разі виконання опе рації

приведе до авансування грошових коштів.

Кредитний портфель – сукупність усіх позик, наданих банком з

ме тою одержання доходу.

Кредитний ризик – ризик втрат від того, що контрагент не вико-

нає своїх зобов’язань.

Кредитоспроможність – здатність позичальника в повному об-

сязі й у визначений договором кредиту термін розрахуватися за своїми

борговими зобов’язаннями.

Лізингова (орендна) ставка процента – ставка процента, за якою

теперішня вартість суми мінімальних лізингових (орендних) платежів

Глосарій

358

та негарантованої ліквідаційної вартості дорівнює справедливій вар-

тості об’єкта фінансового лізингу (оренди) на початок строку лізингу

(оренди).

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів,

яку банк очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних акти-

вів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), з

вирахуванням витрат, пов’язаних із прода жем (ліквідацією).

Ліквідність банку – здатність банку вчасно і сповна виконувати

свої поточні зобов’язання, задовольняти вимоги вкладників та попит

позичальників.

Маржа банківська – різниця між середньозваженою ставкою до-

ходу, що її банківська установа отримує від підпроцентних акти вів, та

середньозваженою ставкою витрат, виплачуваною за власними підпро-

центними зобов’язаннями.

Метод ефективної ставки відсотка – метод обчислення аморти-

зованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов’язання

(або групи фінансових активів чи фінансових зобов’язань) та розподілу

доходів у формі процентів чи витрат на виплату процентів протягом

відповідного періоду часу.

Метод участі в капіталі – метод обліку інвестицій, згідно з яким

балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшу-

ється на суму частки інвестора в чистому прибутку (збитку) об’єкта

інвестування за звітний період та на суму частки інвестора в обсязі

зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування за

звітний період.

Мінімальні лізингові (орендні) платежі – платежі, які має спла-

тити лізингоодержувач протягом строку лізингу (оренди) із вираху-

ванням вартості послуг та податків, які повинен сплатити лізингода-

вець, і непередбаченої лізингової (орендної) плати, що збільшені: для

лізингоодержувача – на суму його гарантованої ліквідаційної вартос-

ті; для лізингодавця – на суму його гарантованої ліквідаційної вартос-

ті. Якщо лізингоодержувач має намір і можливість придбати об’єкт

лізингу (оренди) за ціною, нижчою за його справедливу вартість на

дату придбання, мінімальні лізингові (орендні) платежі складаються

з мінімальної лізингової (орендної) плати за весь строк лізингу (орен-

ди) та суми, яку треба сплатити згідно з договором про придбання

об’єкта лізингу (оренди).

Накопичена амортизація нематеріальних активів – сума амор-

тизації об’єкта нематеріальних активів з початку його корисного вико-

ристання.

Глосарій

359

Накопичені проценти – сума процентів, що нарахована з дати

випус ку цінних паперів або дати останньої сплати купона до дати при-

дбання (продажу) або на визначену дату.

Неамортизований дисконт (премія) – сума дисконту (премії), яку

на визначену дату ще не віднесено на рахунки доходів (витрат) банку.

Невідкличний акредитив – акредитив, який може бути змінений

або анульований лише за згодою бенефіціара, на користь якого він був

відкритий.

Нематеріальний актив – актив, який не має матеріальної форми,

може бути ідентифікований та утримується банком з метою викорис-

тання у своїй діяльності понад один рік (або один операційний цикл,

якщо він перевищує один рік) для по криття адміністративних витрат

або надання в лізинг (оренду) іншим особам.

Необоротні активи – основні засоби (необоротні матеріальні ак-

тиви) та нематеріальні активи.

Необоротні активи, утримувані для продажу – необоротні ак-

тиви, що утримуються з метою продажу та їхня балансова вартість від-

шкодовуватиметься шляхом операції з продажу, а не поточного вико-

ристання.

Непокритий акредитив – акредитив, оплата за яким у разі тим-

часової відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком-

емітентом за рахунок банківського кредиту.

Непроцентні витрати банків – витрати, що не пов’язані зі спла-

тою процентів за залученими коштами банків. Складаються з ви трат

комісійних, господарських; на утримання персоналу та основних засо-

бів; пов’язаних із проведенням операцій чи на данням послуг та функ-

ціонуванням банку, а також обов’язкових платежів, оплати телекомуні-

кації; відрахувань у резерви.

Непроцентні доходи банків – надходження від проведення актив-

них операцій, не пов’язаних із нарахуванням процентів, за на дання по-

слуг клієнтам та за здійснення операцій, безпосеред ньо не пов’язаних із

банківською діяльністю.

Нереалізований результат – результат переоцінки активів та

зобов’язань в іноземній валюті у зв’язку зі зміною курсів, не пов’язаний

із рухом коштів за реальними операціями на час переоцінки.

Об’єкт основних засобів – закінчений пристрій з усіма пристосу-

ваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремле-

ний предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій,

чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одно-

го або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні

Глосарій

360

пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок

чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну

роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; також інший актив,

що від повідає визначенню основних засобів, або частина такого активу,

що контролюється банком. Якщо один об’єкт основних засобів склада-

ється з частин, які мають різний термін корисного використання (екс-

плуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському

обліку як окремий об’єкт основних засоб.

Овердрафт – короткостроковий кредит, що надається банком

надій ному клієнтові понад залишок коштів на його поточному рахунку

в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої су ми і шляхом дебету-

вання його рахунку.

Овернайт – надані та отримані кредити і депозити строком не

більше ніж операційний день без урахування неробочих днів банку.

Операційний день банку (ОДБ) – складова інформаційної системи

банку, що використовується для автоматизації банківської діяльності з

метою підвищення ефективності процесу управління банком.

Операційний час – частина операційного дня банку або іншої уста-

нови – члена платіжної системи, протягом якої приймають від клієнтів

документи на переказування і документи на відкликання, що мають

бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом того само-

го робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком

або іншою установою – членом платіжної системи самостійно та зазна-

чається в їхніх внутрішніх правилах.

Ордер меморіальний – розрахунковий документ, який складаєть-

ся з ініціативи банку для оформлення операцій зі списання коштів з

рахунку платника, внутрішньобанківських операцій відповідно до

нормативно-правових актів Національного банку України.

Основні засоби – матеріальні активи, які банк утримує для ви-

користання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, здавання в

лізинг (оренду) іншим особам або для здійснення адміністративних і

соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного вико-

ристання (експлуатації) яких більший ніж рік (або операційний цикл,

якщо він довший за рік).

Отримувач/одержувач – особа, на рахунок якої зараховується сума

переказу в електронній формі або сума переказу в готівковій формі.

Офіційний валютний курс НБУ – курс гривні щодо іноземної

валю ти, який установлюється Національним банком України. Це курс,

за яким на звітну дату оцінюються всі балансові валю тні рахунки.