Табачук Г.П., Сарахман О.М., Бречко Т.М. Фінансовий облік у банках

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 1

СИСТЕМА

БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

В БАНКАХ

1.1. РЕФОРМУВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

І ЗВІТНОСТІ В БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

З 1 січня 1998 року банківські установи України працюють за рефор-

мованою системою обліку. Основна мета реформування обліку – змі-

на підходів до формування звітності, тобто відображення у звітних

формах показників за реальним станом активів, зобов’язань, капіта-

лу банку. Такий підхід передбачає запровадження в методику обліку

всіх банківських операцій основоположних принципів Міжнарод-

них стандартів фінансової звітності.

Реформування бухгалтерського обліку в банках можна згру-

пувати в кілька етапів.

Перший етап – підготовчий (1995 р. – II кв. 1997 р.)

Основна мета – розробка концепції та послідовності проведення

реформи. На цьому етапі вирішувались такі найважливіші завдання:

 концепція і структура плану рахунків та загальної фінансової

звітності. Основна увага була спрямована на відображення

банківських ризиків, ліквідності та аналіз джерел рентабель-

ності;

 розробка нової структури, номерів рахунків і параметрів

аналітичного обліку, які дозволяють використовувати до-

даткову систему для відстеження небухгалтерської інфор-

мації.

Система бухгалтерського обліку в банках

Другий етап (II–III кв. 1997 р.)

Основна мета – підготовка методичних вказівок щодо застосу-

вання бухгалтерських рахунків, здійснення бухгалтерських процедур,

підготовки форм фінансової звітності згідно з новим планом рахунків

та відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і звіт-

ності; аналізу інформаційних потоків для розробки грошово-кредитної

статистики і статистики платіжного балансу; визначення вимог до ко-

мерційних банків щодо складання звітності за грошово-кредитною

статистикою, статистикою платіжного балансу, фінансовою звітністю.

Третій етап (IV кв. 1997 р.)

Основна мета – апробація підготовлених документів у пілотних

банках, усунення виявлених недосконалих рішень і внесення необхід-

них корективів. Перевірка готовності комп’ютерних мереж банків до

обробки інформації.

Четвертий етап (з 1 січня 1998 р.)

Основна мета – запровадження нового плану рахунків та форм

загальної фінансової звітності в усіх банках України.

Реформування бухгалтерського обліку і звітності в банківській

системі охоплювало кілька блоків питань, а саме:

1. Зміна норм обліку фінансових інструментів, що забезпечило

формування нових форм звітності.

2. Зміна Плану рахунків бухгалтерського обліку та підходів до його

формування.

3. Принципово нова організація аналітичного обліку банку, завдя-

ки чому з’явилася можливість отримувати необхідну статистич-

ну інформацію.

4. Відокремлення від фінансового та створення нових форм обліку

– управлінського та податкового.

5. Перехід на прогресивну форму організації збирання економічної

інформації – за економічними показниками.

6. Зміна руху потоків інформації – збирання інформації від банку

– юридичної особи, а не від філій.

7. Технічне забезпечення названих проектів за одночасної зміни

всіх підсистем обслуговування бухгалтерського обліку, звітнос-

ті, платежів та засобів захисту. А також адаптації цих підсистем

до експлуатації в реальних умовах за великих обсягів інформації.

Зміни, які відбулися в процесі реформування, суттєво вплину-

ли на організацію і ведення бухгалтерського обліку в банках. Урешті

Тема 1

було сформовано цілісну систему обліку через механізми тісного

взаємозв’язку між її складовими підсистемами – фінансового обліку,

управлінського обліку та податкового. Кожна підсистема функціонує

в межах системи бухгалтерського обліку. Це забезпечує використан-

ня інформації, введеної одноразово в систему автоматизації банку

(САБ), під час формування звітності (фінансової, управлінської, по-

даткової).

1.2. ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВОГО,

УПРАВЛІНСЬКОГО ТА ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ

Методологічно та організаційно бухгалтерський облік у банківських

установах поділяється на фінансовий, управлінський та податко-

вий. Кожен із зазначених видів бухгалтерського обліку має властиві

йому мету, призначення, коло користувачів облікової інформації та

відіграє свою специфічну роль в управлінні банківською установою

(рис. 1.1).

Система

бухгалтерського обліку

Фінансовий

(бухгалтерський)

облік

Управлінський

облік

Податковий

облік

Забезпечує

відображення

фінансового стану

банку

Забезпечує керівництво банку

інформацією, необхідною

для прийняття оперативних

і стратегічних рішень

Забезпечує

складання

податкової

звітності

Рис. 1.1. Система бухгалтерського обліку в банках

Фінансовий облік – це сукупність правил і процедур, які забез-

печують підготовку і надання фінансової інформації про господар-

ську діяльність банку зовнішнім і внутрішнім користувачам. Він за-

безпечує своєчасне і повне відображення всіх банківських операцій

та надання користувачам інформації про стан активів і зобов’язань,

Система бухгалтерського обліку в банках

результати фінансової діяльності та їх зміни. На основі даних фінан-

сового обліку складається фінансову звітність. Зміни у фінансовому

обліку не впливають на податковий облік. Основним джерелом ін-

формації фінансового обліку є фінансові звіти.

Управлінський облік визначають як сукупність правил і про-

цедур, які забезпечують підготовку і надання інформації про ді-

яльність банку для задоволення потреб керівництва банку та його

менеджерів оперативною фінансовою і нефінансовою інформацією

у визначеній ними формі для планування, оцінки, контролю і вико-

ристання своїх ресурсів. Управлінський облік ведеться банком для

забезпечення внутрішніх потреб в інформації, виходячи зі специфі-

ки та особливостей діяльності й структури управління.

Банки самостійно:

 обирають метод обліку витрат і калькулювання собівартості

банківських продуктів;

 визначають зміст внутрішньої звітності;

 строки її подання на різні рівні управління.

Податковий облік ведеться з метою накопичення даних про ва-

лові доходи і валові витрати відповідно до чинного законодавства і

використовується для складання податкової звітності, форма, пра-

вила, порядок і термін подання якої визначається Державною подат-

ковою адміністрацією. Зміни в податковому обліку не впливають на

фінансовий облік (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Порівняльна характеристика видів обліку

Ознака

Облік

податковий фінансовий управл інський

Цілі обліку Визначення

суми податків

і контроль

за своєчасністю

їх сплати

Формуванн я

достовірної

інформації

про фінансовий

стан б анку

та резу льтати

його діяльності

Підготовка

оперативної

інформації щодо

діяльності банку

в цілому та його

ок ремих підро зділів

для пла нування,

контролю

та прийн яття р і шень

на різних рівнях

управління банком

Тема 1

Ознака

Облік

податковий фінансовий управл інський

Головні

споживачі

Податкові

органи

Керівництво

банку, службовці

банку, фактичні

і потенційні

інвестори

та кредитори,

регулятивні

органи, органи

планування

економіки тощо

Керівництво банку

різних рівнів

управління

Суб’єкт

регла-

ментації

Міністерство

фінансів

України

Національний

банк України

Керівництво банку

та його акціонери

Обмеження Чинне податкове

законодавство

Нормативні

документи НБУ

Внутрішні нормативні

документи банку

Викорис-

тан ня

вимірників

Єдиний

грошовий

вимір ник

Єдиний

грошовий

вимірник

Різні вимірники,

у тому числі якісні

показники

Об’єкт

аналізу

Господарська

діяльність банку

загалом

Господарська

діяльність банку

загалом

Банк у цілому,

структурні підрозділи

банку, банківські

продукти та послуги

Форми

звітності

Декларації

тарозрахунки

Баланс, звіт

про фінансові

результати,

звіт про власний

капітал, звіт

про рух

грошови х коштів

Звіти про виконання

кошторисів, звіти

сегментів діяльності

тощо

Періодич-

ність скла-

дання звітів

Регулярно,

як правило,

квартальний

інтервал

наростаючим

підсумком

за фі нансовий

рік

Регулярно,

щоквартально

тащорічно

Змінний інтервал,

оперативна

інформація

Продовження табл. 1.1

Система бухгалтерського обліку в банках

Ознака

Облік

податковий фінансовий управл інський

Спрямо-

ваність

У минуле

(ретроспективна

оцінка)

У минуле

(ретроспективна

оцінка)

У майбутнє

(прогнозування)

на базі попередніх

подій

Відкритість

даних

Більшість

даних доступна

податковим

органам

Більшість даних

доступна всім

Комерційна

таємниця

Формування інформації в межах кожної підсистеми забезпечує

активну взаємодію системи бухгалтерського обліку із зовнішнім і

внутрішнім середовищем у процесі використання користувачами

потрібної інформації. Під поширенням інформації розуміють засо-

би повідомлення й оприлюднення фінансових звітів. Своєчасне до-

ведення інфор мації до керівників банку та учасників ринку надає

їм змогу правильно оцінити стан справ у банку, а також прийняти

обґрун товані рішення щодо ділових стосунків із банком.

Основні користувачі інформації за кожним видом обліку пред-

ставлені на рис. 1.2.

Користувачі

Види бухгалтерського обліку

У межах банку За межами банку

Правління

Податковий облік

Фінансовий облік

Управлінський облік

Особи, які мають

пряму

зацікавленість

Особи, які мають

непряму зацікавленість

Працівники

Діючі

і потенційні

інвестори

та кредитори

Податкові

органи

Регулюючі

органи

Інші

групи

Органи

планування

та економіки

Рис. 1.2. Користувачі інформації бухгалтерського обліку в банках

Закінчення табл. 1.1

Тема 1

До категорії користувачів у межах банку належать керівники і

ме неджери банку, які керуються обліковими даними для прийняття

управлінських рішень. Керівникові та менеджерам банку інформація

потрібна для оцінювання фінансового стану банку, для розроб лення

стратегії розвитку банківського бізнесу і прийняття поточних управ-

лінських рішень щодо доцільності здійснення окремих банківських

операцій і впровадження нових банківських продуктів.

Категорія користувачів за межами банку охоплює інвесторів (як

фактичних, так і потенційних) – акціонерів або засновників банку;

вкла дників, клієнтів та інших кредиторів банку; урядові установи;

фінансових аналітиків і громадськість. Потреби корис тувачів щодо

фінансової інформації про діяльність банку, безумов но, не є однотип-

ними. Спільним, що об’єднує всіх учасників ринку, є бажання отри-

мати інформацію стосовно надійності та фінансової стабільності

конкретного банку для вирішення питання, чи можна йому довіряти

власні кошти. Фінансові звіти забезпечують користувачів інформа-

цією, не обхідною для прийняття виважених економічних рішень.

1.3. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Бухгалтерський облік у банках будується на загальноприйнятих у

міжнародній практиці принципах, а саме:

1. Принципи, що визначають, яка інформація підлягає обліку:

 повного висвітлення – усі банківські операції підлягають

реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких

винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію

про фактичні і потенційні наслідки операцій банку, яка може

впливати на рішення, що приймаються на її основі;

 відкритість – фінансові звіти мають бути зрозумілими і до-

статньо деталізованими, з метою уникнення двозначності,

правдиво відображати операції банку з необхідними пояс-

неннями в додатках до правил оцінки активів і зобов’язань.

Операції мають відповідати змісту статей звітів. Звітність має

бути чітко викладена і зрозуміла користувачеві.

2. Принципи, що формують процедуру ведення бухгалтерського обліку:

 автономності – активи та зобов’язання банку мають бути

відокремлені від активів і зобов’язань власників цього бан-

Система бухгалтерського обліку в банках

ку та інших банків (підприємств), у зв’язку з цим особисте

майно та зобов’язання власників не мають відображатися у

фінансовій звітності банку;

 суттєвості – фінансові звіти мають відображати всю суттєву

інформацію, що необхідна для прийняття рішень керівниками

банку або інвесторами. Інформація є суттєвою, якщо її відсут-

ність або викривлення може вплинути на економічні рішення

користувачів звітності;

 консолідації – складання фінансової звітності в цілому по

банку з урахуванням дочірніх банків і підприємств як єдиної

економічної одиниці;

 безперервності – оцінка активів банку здійснюється, виходя-

чи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в

не осяж ному майбутньому. Якщо банк планує скоротити мас-

штаби своєї діяльності, то це має відображатися у фінансових

звітах;

 дати операції – операції відображають у бухгалтерському об-

ліку в день їх здійснення, тобто в день виникнення прав (ак-

тивів) або зобов’язань (пасивів) незалежно від дати руху кош-

тів за цими активами або зобов’язаннями;

 окреме відображення активів і пасивів – усі рахунки активів

і пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнуто-

му вигляді. Усі рахунки є активними або пасивни ми, за винят-

ком клірингових, транзитних або технічних рахунків;

 послідовності (прийнятність вхідного балансу) – залишки за

балансовими рахунками на початок поточного звітного періо-

ду мають відповідати залишкам на кінець попереднього звіт-

ного періоду;

 постійності – постійне (з року в рік) застосування банком

обраної облікової політики. Зміна методів обліку можлива

лише у випадках, передбачених міжнародними стандартами і

національними положеннями (стандартами) бухгалтерського

обліку, вона потребує додаткового обґрунтування і розкриття

у фінансових звітах;

 переваги змісту над формою – операції обліковуються та роз-

криваються у звітності відповідно до їхньої сутності та еконо-

мічного змісту, а не лише за їх юридичною формою.

Тема 1

3. Принципи, що регламентують способи обліку в конкретних си-

туаціях:

 оцінки (історичної/фактичної собівартості) – активи і паси-

ви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи

виникнення. Активи і зобов’язання в іноземній валюті, за ви-

нятком немонетарних статей, мають бути переоцінені в разі

зміни офіційного валютного курсу на звітну дату;

 нарахування та відповідність доходів і витрат – для визна-

чення фінансового результату звітного періоду потрібно порів-

няти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені

для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються

в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх

виникнення незалежно від дати надходження або сплати гро-

шових коштів;

 обережності – застосування в бухгалтерському обліку ме-

тодів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не бу-

дуть завищені, а зобов’язання та/або витрати – не будуть за-

нижені.

1.4. ОГЛЯД ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ БАНКУ:

БАЛАНСОВОГО ЗВІТУ,

ЗВІТУ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ.

ГОЛОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ОБЛІКОВІ ФОРМУЛИ

ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ

Фінансова звітність – це сукупність компонентів бухгалтерсьвої звіт-

ності, складених на підставі даних фінансовго обліку, в яких узагаль-

нено інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух

грошових потоків банку за звітній період.

До складу основної фінансової звітності входять:

 Балансовий звіт;

 Звіт про фінансові результати;

 Звіт про рух грошових коштів;

 Звіт про власний капітал.

Розглянемо структуру й основні формули перших двох звітів.

Баланс банку призначений для надання інформації про фінансовий