Товажнянський Л.Л., Солодкий В.Д., Масікевич Ю.Г., Шапорев В.П., Моісеєв В.Ф. Заповідна справа

Подождите немного. Документ загружается.

чя». На його території немає населенних пунктів, завдяки чому

антропогенний вплив на природні екосистеми незначний.

Більшість територій національного парку вкрита лісом.

Найпоширеніші грабово-дубові, сосново-дубові, соснові ліси, а

в пониженнях — вільхові. Букові ліси ростуть поблизу східноє-

вропейської межі ареалу, тому мають обмежене поширення і

приурочені до горбистих ландшафтів. Цікавими є острівні рел-

іктові осередки смереки, ялиці та явора, які збереглися на

північно-східній межі ареалу. В травостої грабово-дубових та

букових лісів поширені підмаренник запашний, осока волосис-

та, яглиця, медунка темна; у вільхових — гадючник оголений,

безщитник жіночий, щитник гребенястий, осоки; у сосново-

дубових — квасениця звичайна, орляк звичайний, папороть

чоловіча; в соснових — орляк звичайний, зелені мохи.

Флора парку налічує близько 700 видів рослин, з яких біля 40

занесено до Червоної книги України. Це лілія лісова, підсніжник

звичайний, білоцвіт весняний, латаття біле та інші. Тут росте

понад 200 видів лікарських рослин.

Оскільки в національному парку переважають ліси, тут

досить багато представлена лісова фауна. З мисливських звірів

трапляються заєць-русак, білка, куниця, кабан дикий, козуля,

єнотовидний собака, лисиця, а із занесених до Червоної книги

України — видра, горностай, борсук. Іноді сюди заходить лось.

Список птахів налічує понад 150 видів. У лісових масивах

зафіксоване гніздування лелеки чорного та підорлика малого,

які занесені до Червоної книги України. З інших цікавих видів

трапляються тетерук, осоїд, шуліка чорний тощо. Іноді з тери-

торії заповідника «Розточчя» залітає орлан-білохвіст.

Деснянсько-Старогутський національний

природний парк

Парк розкинувся у Сумській області, у крайній північно-

східній частині України. Його створено згідно з Указом Прези-

дента України від 23 лютого 1999 року на площі 16 215 га.

Охоплює заплавну, другу і третю тераси Десни. Заплава 2-4 км

завширшки добре виражена на всьому протязі парку, на ній

багато озер, стариць, заболочених ділянок.

За характером природних умов територія парку поділяється

на дві частини — Придеснянську та Старогутську, які з'єдну-

ються вузькою смугою. У Придеснянській частині рослинний

покрив представлений комплексом заплавної рослинності (луч-

ної, болотної, водної) та лісів на боровій терасі. Переважають

угруповання заболочених лук і трав'яних боліт з домінуванням

лепешняку великого, осок гострої та гостровидної, очеретянки

звичайної. На підвищеннях поширені луки, у травостоях яких

переважають мітлиці виноградникова та собача. Із рідкісних

видів слід відмітити півники сибірські, реліктові верби — Стар-

ке та мирзинолисту, тростяницю кострицеподібну.

Численні заплавні водойми багаті на водну рослинність,

серед якої є рідкісні реліктові види, занесені до Червоної книги

України, — плаун щитолистий, сальвінія плаваюча, водяний

горіх плаваючий. Вони утворюють рідкісні угрупування, зане-

сені до Зеленої книги України.

Лісова рослинність займає окремі урочища, що тягнуться

ланцюгом на боровій Терасі. Тут переважають культури сосни

різного віку, що формуються в соснові ліси зеленомохові із

фрагментами дубових лісів у пониженнях. В улоговинах трап-

ляються сфагнові оліготрофні та мезотрофні болота із сфагно-

вими мохами, пухівкою піхвовою, журавлиною. На деяких

ділянках збереглися флористично багаті природні дубово-со-

снові ліси, де ростуть лілія лісова, коручка морозниковидна,

плаун колючий, занесені до Червоної книги України.

Старогутська ділянка — це майже суцільний лісовий масив.

Лише в західній частині у нього вклинюються долинки невели-

ких водотоків системи Десни. Основними лісоутворювальними

породами є сосна звичайна, дуб звичайний, береза повисла,

вільха клейка. Лісистість територій — близько 88 %. Тут пану-

ють середньовікові соснові ліси. На багатших ділянках сфор-

мувалися ліси з переважанням дуба, площа їх понад 600 га.

Найбільші площі займають соснові ліси зеленомохові у комп-

лексі із чорницево-зеленомоховими.

Багата і різноманітна флора парку становить не менше 800

видів судинних рослин. З них 20 видів записані в Червону книгу

України. Найбільш рідкісними є гудайєра повзуча, шолудив-

ник королівський, баранець звичайний, верба Старке, плаун

щитолистий.

На Старогугській ділянці переважають види фауни лісового

комплексу. Із ссавців мешкають лось європейський, козуля

європейська, кабан дикий, вовк, лисиця, куниця лісова, бука.

Місцями досить звичними є заєць-біляк, зрідка трапляються

ведмідь бурий, рись, зубр, які заходять з території Росії. За

попередніми даними, тут зареєстровано близько 90 видів птахів.

Найчисленнішими є зяблик, вівчарик-ковалик, синиця велика,

досить звичними — дятел великий строкатий, дрозди чорний та

співочий, малинівка, вівчарик весняний.

До Червоної книги України занесено: із круглоротих —

міногу українську; із риб — стерлядь, марену дніпровську; із

птахів — лелеку чорного, скопу, змієїда, підорлика великого,

орлана-бірохвоста, глухаря, журавля сірого, кулика-сороку,

поручайника, сича волохатого, сичика-горобця; із ссавців —

зайця білого, тушканчика великого, горностая, норку євро-

пейську, борсука, видру річкову, рись звичайну, зубра.

Національний природний парк "Сколівські Бескиди"

У лютому 1999 року згідно з Указом Президента України в

межах Дрогобицького, Сколівського і Турківського районів

Львівської області у басейнах р. Стрий та її притоки Опір на

площі 35 684 га був утворений національний природний парк

«Сколівські Бескиди». Він дає змогу зберегти ландшафти зах-

ідної частини Українських Карпат з типовими та унікальними

природними комплексами, що мають важливе природоохорон-

не, екологічне, естетичне, освітнє та рекреаційне значення. Це

резерват самобутньої незайманої природи з неповторними

мальовничими краєвидами.

Територія парку розташована в околицях традиційних ку-

рортних місцевостей — Східниці, Сколе, Славське. Особливе

значення має прилегле смт. Східниця, де в 1970 році розвідано

великі запаси мінеральних вод типу «Нафтуся». Крім того, на

території парку є понад ЗО мінеральних джерел різної бальнео-

логічної дії. Джерела лікувальних мінеральних вод є і в долині

p. Рибник, околиці с. Новий Кропивник та інших. Відпочиваю-

чих приймають близько 50 санаторіїв, пансіонатів, баз відпо-

чинку і туристичних кемпінгів.

Місто Сколе розташоване на берегах р. Опір у мальовничій

гірській улоговині, а навколо — вкриті хвойним лісом хребти

Сколівських Бескид — центр зимового туризму.

За фізико-географічним районуванням парк розташований у

межах районів Верхньодністровських та Сколівських Бескид,

займає північні макросхили останніх з абсолютними висотами

від 600 до 1200 м. Основні хребти простягаються з північного

заходу на південний схід і розчленовані на окремі вершини

верхів'ями численних потоків. Переважають ландшафтні комп-

лекси крутосхилого ерозійного денудаційного лісистого серед-

ньогір'я. В геологічному відношенні це Скибова та Кросненсь-

ка тектотчні зони, які складені осадовими породами крейдово-

го та палеогенового віків і представлені переважно вапнистим

пісковиковим флішем, що накладає певний відбиток на харак-

тер грунтового та природного рослинного покриву.

На території парку збереглися рештки природних високоп-

родуктивних і біологічно стійких деревостанів — вікові чисті

букові ліси природного походження, еталонні смерекові і яли-

цеві ліси, які значною мірою відображають різноманітність

лісового покриву Бескид. Виділяються чисті високопродук-

тивні маренкові, волосистоосокові та зубницеві бучини прал-

ісового характеру. Підлісок у них представлений поодинокими

екземплярами бузини чорної, жимолості пухнастої, ліщини, го-

робини.

На території парку поширені понад 50 видів рослин, занесе-

них до Червоної книги України. Серед них арніка гірська,

астранція велика, баранець звичайний, билинець довгорогий,

білоцвіт весняний, булатки довголиста та червона, гудайєра

повзуча, зозулині сльози серцелисті, лілія лісова, лунарія ожи-

ваюча, любка дволиста, підсніжник звичайний, пізньоцвіт

осінній, шафран Гейфелів, кілька видів пальчатокорінника.

Багатий і різноманітний видовий склад фауни у Сколівських

Бескидах. Тут водяться олень благородний, козуля, кабан ди-

кий, заєць-русак, білка, лисиця звичайна, куниці лісова і кам'я-

на, вовк, ведмідь бурий, з рідкісних видів — борсук, кутора

мала, полівка мала водяна, горностай, кіт лісовий, рись звичай-

на. У 1965 році з Біловезької Пущі сюди завезено 10 зубрів, які

добре прижилися і дають потомство.

Із птахів гніздяться тетерев, рябчик, дятли зелений і трипа-

лий, шишкар ялиновий, плиска гірська, щеврик гірський, бер-

кут, шуліка рудий, сова сіра, сапсан, а також занесені до

Червоної книги України глухар, лелека чорний, підорлик ма-

лий, сорокопуд сірий.

Характерними плазунами є гадюка звичайна, вуж звичай-

ний, ящірки прудка, зелена та живородна. До Червоної книги

України занесені полоз лісовий, тритони карпатський і гірський,

саламандра плямиста.

Національний природний парк "Ужанський"

Створений в 1999 році на площі 39,2 тис. га. (Закарпатська

обл.). На території НПП збереглися цінні незаймані або мало

змінені господарським впливом фітоценози, серед яких перева-

жають бучини, яворові бучини, ялицево-букові ліси та праліси,

лучна рослинність. На верхній межі лісу (1 200-1 260 м) зберег-

лося типове криволісся з бука, явора, горобини, вільхи зеленої.

Ценотичне різноманіття представляють 55 лісових, 5 чагарни-

кових, 42 лучних, 4 болотних, 15 водних і прибережно-водних

асоціацій.

Більше 20 рідкісних фітоценозів парку включено до Зеленої

книги України. Тут зареєстровано понад 1 000 видів судинних

рослин, 175 — водоростей, 39 — мікобіоти, біля 40 видів флори

занесено до Червоної книги України. З фауни виявлено близько

25 видів ссавців, 80 — птахів, 2 — земноводних. До Червоної

книги України занесено 10, а до Європейського червоного спис-

ку — 4 види фауни.

7. Природно-заповідний фонд

Чернівецької області

№

п/п

Назва

Площа

(га)

Місце знаходження

Коротка характеристика

Національні природні парки

Вижницький

7928,4

Вижницький район

Природний ландшафт

Буковинських Карпат з

унікальними історико-

культурними комплексами,

що мають важливе

природоохоронне, естетичне,

наукове, освітнє, рекреаційне

та оздоровче значення

Регіональні ландшасЬтні паоки

Чернівецький

21504,2

3026

2599

5066

2560

2998

2178

1493,2

Сторожинецький

держлісгосп

Сторожинецьке

лісництво

кв.1-35

Чернівецький

держлісгосп

Кузьминське

лісництво

кв. 1-42, 44-45

Чорнівське лісництво

кв.1-91

Ревнянське

лісництво

кв. 1-27

Сад гірське лісництво

кв.1-60

Кучурівське

лісництво

кв. 1-36

Сторожинецький

спецлісгосп

кв. 1-16, 28

Унікальні природні лісові

комплекси в межах

тектонічно-денудаційної

Буковинської височини з

цінними геоморфологічними

утвореннями, мальовнича

місцевість

Черемошський

1474

6555,8

4699,0

1856,8

Кіцманський

спецлісгосп в межах

колишніх лісів:

ЗАТ І. Франка кв 1-3

Колгосп ім.

Шевченка

кв. 1-13

Колгосп "Дружба"

кв.

Путильський район

Путильський

держлісгосп

Перкалабське

лісництво кв. 1-50

Карпатський

лісгосп

в межах колишніх

лісів: колгоспів

"Прикордонник",

"Зоря Карпат",

"Україна", "Прогрес",

"Маяк"

Цінний природний комплекс у

верхів'ях Білого Черемошу з

багатою флорою,

унікальними геологічними та

геоморфологічними

утвореннями, джерелами

мінеральних вод,

мальовничими краєвидами

Заказники загальнодеожавного значення

ландшафтні

Цецино

Чорний Діл

430,0

263,0

Чернівецький

держлісгосп

Ревнянське

лісництво кв. 21-25

Путильський

держлісгосп

Перкалабське

лісництво кв. 2 діл.

12-14, 22, 23, 28, 29,

37-39;

Кв. Зділ. 6, 9, 10, 12,

14, 17, 19-27;

кв.

діл.

1-4, 6, 7,

9-14,

кв. 5 діл. 4, 5, 8, 9,

12-114, 16,18,20,21,

кв. 6 діл. 1-19

Найвища вершина в районі

міста Чернівці, вкрита

різновіковим лісом

природного походження. На

правому березі р. Прут

збереглися залишки

стародавніх поселень.

Ландшафт має естетичне, а

рослинність науково-

пізнавальне значення

Крайня північно-східна зона

Мармарошського масиву —

стародавнього ядра

Карпатської гірської системи.

Тут зростає близько 50 видів

флори, понад 10 занесені в

Червону книгу України

(орлики трансільванські,

білотка альпійська, соссюрея

різноколірна, лілія лісова та

ін.). Має наукове та естетичне

значення.

Кадубівська

стінка

Совицькі

болота

Товтрівська

стінка

22,8

105,0

15,7

Заставнівський

район, біля

с Кадубівці та

с. Веренчанка

Заставнівський і

Кіцманський райони

між селами

Веренчанка та

Кліводин

Заставнівський

район с Товтри

Цінна степова рослинність на

скельних виходах лівого

борту реліктової долини з

класичними спелеокарстови-

ми формами у гіпсах і погли-

нанням поверхневого стоку

Цінний водоболотний

ландшафт заплави р.

Совиця-Веренчанська в

умовах активного

закарстування

Правий борт каньйоподібної

долини Товтрівського потоку з

цінними різноманітними кар-

стовими утвореннями в гіпсах

вапняках та рідкісною рос-

линністю кам'янистих степів

Лісові

Лунківський

Петрівецький

106,0

17,0

Сторожи нецький

держлісгосп

Красноїльське

лісництво кв. 28

діл. 7-9,11-13

Сторожинецький

держлісгосп

Верхньо-Петрівське

лісництво кв. 55,67

Резерват унікальних смереко-

во-ялицево-букових насад-

жень природного походження,

окремі екземпляри бука віком

200 і більше років. Має

науково-лісівниче значення

Характерне для Сіретського

передгір'я Буковини еталон-

не дубово-буково-ялицеве

насадження, генетичний

резерват. Має наукове та

лісівниче значення

Орнітологічні

Драницький

80,0

Новоселицький

район с Драниця

Мальовниче озеро, що є

рідкісним за поєднанням

місць гніздування рудої, сірої,

білої, великої та малої

чапель, а також ряду

водоплавних і болотних

птахів

Карстово-спелеологічні

Молочнобрат-

ський карстовий

масив

20,3

Путильський

держлісгосп

Перкалабське

лісництво кв. 17

діл. 3-5,7,8

Цінне геологічне і карстово-

спелеологічне утворення у

тріасово-юрських вапнякових,

стрімчаках з найглибшою

вертикальною шахтою

Буковини і тріщинно-

карстовими порожнинами

Чорно-

потоцький

Шебутинський

яр

Галицька стінка

Василівський яр

Бабинська

стінка

Молодівський

яр

49,0 Заставнівський

район. Між селами

Боянчук,

Погорилівка,

Юрківці

Правий стрімкий схил долини

р. Чорний Потік з декількома

стадіями розвитку карстового

процесу та численними пече-

рами

Заказники місцевого значення

ландшафтні

794,0

119,4

497,0

1109,0

276,3

Сокирянський район

Хотинський

держлісгосп

Романківське

лісництво кв. 10-17,

19,21-22,26-28,66,

Сокирянський район

Хотинський

держлісгосп

Ломачинське

лісництво кв. 1 л.д.

1-7, кв. 2л.д. 1-2, кв.

3 л.д. 1-3, кв. 4л.д.

1-2,4,6-10, кв. 5 л.д.

11-13, кв.6л.д. 9-Ю,

кв. 8л.д. 3-6

Сокирянський район

Хотинський

держлісгосп

Сокирянське

лісництво кв. 6, 7,

14-19, 72

Кельменецький

район, Хотинський

держлісгосп

Кельменецьке

лісництво кв. 1-5,

7-25, 56

Кельменецький

район, Хотинський

держлісгосп

Іванківське лісництво

кв. 55-56, кв. 8л.д. 2,

кв.

Типовий ландшафтний комп-

лекс в придністровській час-

тині Північно-Бесарабської фі-

зико-географічної області з лі-

сами на крутосхилах глибоко-

го яру з цінними геологічними

та геоморфологічними

утвореннями

Цінний природний комплекс

схилів каньйону р. Дністер і

його притоків з лісовою

рослинністю, мальовничими

геоморфологічними і цінними

геологічними утвореннями

(печери, скелі, геологічні

відшарування)

Типовий ландшафтний комп-

лекс в придністровській час-

тині Північно-Бесарабської фі-

зико-географічної області з лі-

сами на крутосхилах глибоко-

го яру з цінними геологічними

і геоморфологічними

утвореннями

Правий схил Дністровського

каньйону з цінними геологіч-

ними розрізами мальовничи-

ми ландшафтними, корінною

та степовою рослинністю з

проявами карсту

Типовий ландшафтний комп-

лекс в придністровській час-

тині Північно-Бесарабської

фізико-географічної області з

лісами на крутосхилах глибо-

кого яру з цінними геологічни-

ми і геоморфологічними

утвореннями

Поливанів яр

Гриняцька

стінка-1

Гриняцька

стінка-2

Прутська

Заплава

Баламутівська

стінка

Совицький рів

Буковинські

водоспади

Гарячий Урбан

411,0

52,1

41,4

508,9

78,7

5,3

38,5

108,0

Кельменецький

район Хотинський

держлісгосп

Іванківське лісництво

кв. 1-5, 58

Хотинський район

Хотинський

спецлісгосп

с. Гринячка

кв. 2 л.д. 1-4

Хотинський район

Хотинський

спецлісгосп

с. Зелена Липа кв. 4

л.д. 1,3-6, 11,12,33

Новосел и цький

район

с. с. Костичани,

Драниця,

Тарасівці,

Ванчиківці,

Довжок

Заставнівський

район

с Баламутівка,

Хотинський район

с Перебиківці

Кіцманський район

с Кліводин

Путильський район

с. Розтоки

Спецлісгосп

"Карпатський

лісгосп"

м. Чернівці,

вул. М. Олімпіади

Типовий ландшафтний комп-

лекс в придністровській час-

тині Північно-Бесарабської фі-

зико-географічної області з лі-

сами на крутосхилах глибоко-

го яру з цінними геологічними

і геоморфологічними

утвореннями

Цінний природний комплекс

Дністровської стінки з

лісонасадженнями, рідкісними

видами флори, геологічними

відшаруваннями, печерами

Цінний природний комплекс

Дністровської стінки з цінною

рослинністю, геологічними та

геоморфологічними

утвореннями

Мало змінений біогеоценоз в

прибережній зоні р. Прут з

різноманітним складом

деревних, чагарникових та

цінних лікарських рослин

Цінний природний комплекс

правого стрімкого борту

Дністровського каньйону з

широким розвитком карстових

утворень, численними

джерелами, водоспадами

Закарстований тектонічний

рів з лучно-степовою

рослинністю та великим

спектром карстових форм у

різних стадіях розвитку

Мальовнича долина-ущелина

потоку Смуга рів з каскадом 6

водоспадів висотою від 3 до

13 метрів. Вкрита лісами

мішаного складу. Є цікаві

геологічні відслоєння

Правий схил р. Прут,

зайнятий корінним буковим

деревостаном. На його

території знаходиться

культовий храм XVIII ст., в

якому розташований

чоловічий монастир