Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: Теоретичні та прикладні аспекти

Подождите немного. Документ загружается.

хист патентних прав здійснюється лише у випадках, прямо вказа

них у законі.

Адміністративний порядок захисту патентних прав означає по

дання заперечень до Апеляційної палати Державного департаменту

інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. За

перечення може бути подане заявником на будьяке рішення

установи через відмову в наданні патенту. Воно має стосуватися

однієї заявки і містити обґрунтування неправомірності рішення, що

оскаржується. До заперечення додається документ, який підтверджує

сплату відповідного збору. В разі пропущення терміну подання запе

речення заявник може клопотати про його відновлення, підтвердив

ши наявність поважних причин і сплативши спеціальний збір за

відновлення пропущеного терміну.

Головою Апеляційної палати призначається колегія у складі не

менше трьох членів цієї палати для ведення справи. Колегія розгля

дає заперечення і подані матеріали в присутності заінтересованих

осіб, її рішення приймаються простою більшістю голосів. Затвердже

не наказом голови Державного департаменту рішення колегії набу

ває статусу рішення Апеляційної палати та надсилається заявнику.

До затвердження рішення в місячний термін від дати його прий

няття колегією може бути внесений протест на це рішення. Протест

має бути розглянутий старим або новим складом колегії упродовж

місяця. Рішення, ухвалене за протестом, є остаточним рішенням

Апеляційної палати. Воно може бути скасоване тільки судом. Рішен

ня Апеляційної палати може бути оскаржене заявником у судовому

порядку упродовж шести місяців від дати його одержання.

Всі інші спори щодо прав інтелектуальної власності розглядаються

судами, зокрема господарськими. В судах вирішуються спори щодо:

• визнання охоронного документа недійсним;

• право авторства на винахід, корисну модель чи промисловий зразок;

• встановлення власника патенту;

• порушення права на використання запатентованого винаходу, ко

рисної моделі чи промислового зразка та інших майнових прав

власника патенту;

• укладання та виконання ліцензійних договорів;

• надання примусової ліцензії;

• право попереднього користувача;

• виплату винагороди автору роботодавцем.

221

Цей перелік, закріплений у чинному законодавстві, не є вичерп

ним, і в судах розглядаються будьякі інші спори, пов’язані з права

ми, що випливають із факту створення результату інтелектуальної

власності або його використання. Розгляд таких спорів у місцевих та

господарських судах здійснюється за загальними правилами судової

процедури, передбаченої в Цивільному процесуальному та Госпо

дарськопроцесуальному кодексах України. Спори, передані за

рішенням сторін до третейського суду, вирішуються відповідно до

його регламенту.

Способи захисту прав і законних інтересів авторів та патентово

лодільців поділяють на цивільноправові та кримінальноправові [120].

Цивільно0правові способи захисту патентних прав є передбачени

ми законом заходами примусового характеру, за допомогою яких

здійснюються визнання і відновлення порушених прав та інтересів

творців винаходів, корисних моделей і промислових зразків, а також

власників прав на них, припинення порушень та майновий вплив на

порушників. У Законі України “Про охорону прав на промислові

зразки” ці заходи не передбачені, але перелік можливих способів за

хисту суб’єктивних цивільних прав міститься у ст. 16 ЦКУ та у ст. 34

Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”.

До них, зокрема, належать вимоги про:

• визнання права;

• визнання правочину недійсним;

• припинення дії, яка порушує право;

• відновлення становища, яке існувало до порушення;

• примусове виконання обов’язку в натурі;

• зміна правовідношення;

• припинення правовідношення;

• відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової

шкоди;

• відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Вибір потерпілим способу захисту своїх прав зазвичай визна

чається змістом цих прав та характером вчиненого правопорушення.

Якщо в конкретній ситуації є можливість скористатися кількома

способами, потерпілий сам обирає той із них, який більше відповідає

його інтересам чи може бути простіше реалізованим на практиці.

Кримінально0правова відповідальність передбачається за деякі

порушення патентних прав. Так, згідно із частиною першою ст. 177

222

Кримінального кодексу України злочином є незаконне використан

ня винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, якщо ці дії

завдали матеріальної шкоди у великому розмірі. За їх вчинення вин

ний карається штрафом від 100 до 400 неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян або виправними роботами на термін до двох років

з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і

матеріалів, призначених для їх виготовлення.

Частина друга ст. 177 Кримінального кодексу України передба

чає відповідальність за незаконне використання винаходу, корисної

моделі чи промислового зразка, якщо його вчинено повторно або

завдано матеріальної шкоди в особливо великому розмірі. Покаран

ня за цей злочин — штраф від 200 до 1000 неоподатковуваних міні

мумів доходів громадян, або виправні роботи на термін до двох

років, або позбавлення волі до двох років, із конфіскацією незакон

но виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених

для їх виготовлення.

Матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, як

що вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум

доходів громадян, а в особливо великому розмірі — якщо вона у 200

і більше разів перевищує вказаний неоподатковуваний мінімум.

Незаконне використання об’єктів права інтелектуальної власності

охоплює будьяке не санкціоноване власником патенту виготовлення

і/або введення в цивільний оборот виробу із застосуванням

запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, а

також способу, що охороняється патентом на винахід. Конкретними ви

дами введення зазначеного виробу в цивільний оборот є такі дії, як йо

го застосування, ввезення, збереження, продаж тощо. Склад цих зло

чинів матеріальний. Це означає, що незаконне використання об’єкта

права інтелектуальної власності має заподіяти матеріальну шкоду у ве

ликому або особливо великому розмірі. Крім того, між діями винного і

заподіяною шкодою має існувати причинний зв’язок.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умис

лом. Особа, яка незаконно використовує чужі винаходи, корисні мо

делі чи промислові зразки, усвідомлює суспільно небезпечні наслід

ки цього і бажає їхнього настання. Особа вважається невинною, поки

її вину не буде встановлено судом. Порушення кримінальної справи

за ст. 177 Кримінального кодексу України можливе лише у разі

подання скарги потерпілим.

223

Захист прав на торговельні марки. Власник прав на торговельну

марку може подавати позови до суду проти будьякої особи, що пору

шувала або порушує його права. Такі самі права власник прав на торго

вельну марку має стосовно будьякої особи, яка здійснила або здійснює

дії, що уможливлюють таке порушення (“ймовірне порушення”).

Якщо власник прав на торговельну марку доводить, що порушен

ня його прав було здійснене або здійснюється, за рішенням суду, йо

му відшкодовуються збитки, виноситься судове рішення про за

побігання подальшому порушенню прав на торговельну марку або

будьяке інше судове рішення, передбачене чинним законодавством.

Якщо власник прав на торговельну марку підтверджує факт

ймовірного порушення його прав, суд виносить рішення про за

побігання порушенню прав на цю торговельну марку або будьяке

інше рішення, передбачене чинним законодавством.

ПЕРЕМІЩЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

ЧЕРЕЗ КОРДОН

В Угоді TRIPS

особливу увагу приділено внутрішнім механіз

мам захисту прав інтелектуальної власності, які у разі їх ефек

тивності повинні виявити та закрити джерело цієї незаконної

діяльності, тобто місце виробництва товарів з порушенням прав

інтелектуальної власності. Як правило, це ефективніший спосіб

захисту прав інтелектуальної власності, який зменшує мож

ливість ризику дискримінації стосовно імпортованих товарів,

ніж спеціальні заходи із захисту прав інтелектуальної власності

на митному кордоні.

Проте в Угоді TRIPS визнається, що захист прав інтелекту

альної власності, пов’язаний з виявленням та закриттям джерела

224

___________

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, зокрема торгівлю

контрафактними товарами (Agreement on TradeRelated Aspects of Intellectual Property

Rights, Including Trade in Counterfeit Goods — TRIPS). Трапляється і дещо інша

абревіатура Угоди англійською мовою — TPIPS. Угоду було укладено у межах VIII

(Уругвайського) раунду переговорів ГАТТ (GATT) у квітні 1994 р. у марокканському

місті Маракеш. Вона є однією з основ Світової організації торгівлі (СОТ).

незаконної діяльності, не завжди є можливим і що у будьякому

випадку не всі країни є учасницями WTO

. Тому ця угода також

визнає значення процедур захисту прав інтелектуальної власності

на митному кордоні, що надають правовласникам можливість

співпрацювати з митними органами щодо запобігання введенню в

оборот товарів, виготовлених з порушенням прав інтелектуальної

власності.

Згідно з Угодою TRIPS до товарів, які мають пройти процедури

захисту прав на митному кордоні, необхідно віднести принаймні

визначені для імпорту товари з порушенням прав на торговельні

марки та авторських прав. Це такі категорії товарів:

a) товари з порушенням прав на торговельні марки — будьякі

товари, у тому числі їх упаковка, марковані без дозволу правовлас

ника торговельною маркою, ідентичною торговельній марці, права

на яку правомірно зареєстровані стосовно таких самих товарів, або та

кою, яку не можна відрізнити за суттєвими ознаками від подібної тор

говельної марки, і яка, таким чином, порушує права на торговельну

марку, зареєстровані відповідно до законодавства країни імпорту;

б) товари з порушенням авторських прав — будьякі товари, що

є копіями, виготовленими прямо чи опосередковано з будьякого ви

робу без згоди правовласника чи його правонаступника у країні ви

робництва товарів, за умови, що виготовлення такої копії є порушен

ням авторських прав відповідно до законодавства країни імпорту.

Основний механізм, встановлений відповідно до Угоди TRIPS, по

лягає в тому, що кожна країна — учасниця WTO повинна визначити

компетентний орган, який за своїм характером може бути, на розсуд

країнучасниць, адміністративним чи судовим, і щодо якого правов

ласники можуть подавати заяви на здійснення митних процедур щодо

захисту їхніх прав. Таким чином, цей компетентний орган може бути

представлений суддею, який видає тимчасове судове рішення, обов’яз

кове для виконання митними органами або службою у самій митній

адміністрації, яка несе спеціальну відповідальність за забезпечення

надійного захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні.

Власник прав інтелектуальної власності, який подає заяву до

компетентного органу, повинен надати відповідні докази порушення

його прав на підставі наявних даних (“prima facie”), а також доклад

225

___________

Всесвітня торгова організація (ВТО).

ний опис товарів з метою полегшення їх ідентифікування митними

органами. Компетентний орган повідомляє заявника про прийняття

його заяви і про відповідний період її розгляду, а також дає від

повідні розпорядження співробітникам митних органів. Після цього

заявник зобов’язаний ініціювати розгляд судової справи щодо зазна

ченого порушення прав з метою судового розгляду цієї справи за

суттю. У тих країнах, де законодавство вимагає від компетентних

органів діяти за власною ініціативою і припиняти введення в обіг то

варів, стосовно яких вони одержали докази (“prima facie”) про пору

шення прав інтелектуальної власності:

• компетентні органи можуть у будьякий час зажадати від право

власника будьякої інформації, що може допомогти їм у вико

нанні своїх повноважень;

• імпортер і правовласник повинні бути негайно сповіщені про при

пинення введення товарів в оборот. Якщо імпортер подав апе

ляцію до компетентного органу проти припинення введення то

варів в обіг, то така дія може бути здійснена на визначених умовах;

• країни — учасниці WTO можуть звільняти державні органи і

службовців від застосування до них відповідних покарань лише у

випадках добросовісного здійснення ними або наміру вчинити

такі дії.

Положення Угоди TRIPS щодо заходів із захисту прав інтелекту

альної власності на митному кордоні вимагають вжиття запобіжних

заходів проти зловживань стосовно порушення імпорту товарів.

Більшість подібних видів гарантій проти зловживань надто завзяти

ми правовласниками передбачено запобіжними судовими заходами

щодо захисту прав інтелектуальної власності.

У розділі Х Митного кодексу України “Контроль за переміщенням

через митний кордон України товарів, що містять об’єкти прав інте

лектуальної власності” дається поняття контрафактного товару.

Згідно із п. 10 ст. 1 цього кодексу контрафактними є товари, що міс

тять об’єкти прав інтелектуальної власності, ввезення яких на митну

територію України або вивезення з цієї території призводить до пору

шення прав інтелектуальної власності, що захищаються відповідно до

чинного законодавства та міжнародних договорів України.

Згідно із Митним кодексом України власник прав інтелектуаль

ної власності, який має підстави вважати, що при переміщенні то

варів через митний кордон України порушуються чи можуть бути

226

порушені його права, які мають правову охорону в Україні, може по

дати заяву до Державної митної служби України про реєстрацію то

варів, вироблених і введених в обіг із застосуванням об’єктів прав

інтелектуальної власності. Державна митна служба веде реєстр заз

начених товарів, а порядок їх реєстрації, у тому числі форма заяви

власника прав інтелектуальної власності, перелік інформації та до

кументів, які додаються до заяви, порядок подання та розгляду зая

ви, визначаються Кабінетом Міністрів України. За реєстрацію цих

товарів, подовження її терміну, а також внесення змін до реєстру

стягуються митні збори. Інформація про зареєстровані товари над

силається до всіх митних органів України.

Якщо митний орган на підставі даних реєстру товарів, виробле

них і введених в обіг із застосуванням об’єктів прав інтелектуаль

ної власності, виявляє ознаки того, що товари, пред’явлені для

митного контролю та митного оформлення, є контрафактними, їх

митне оформлення призупиняється. Такі товари підлягають роз

міщенню на складах тимчасового зберігання або на складах мит

них органів.

Рішення про призупинення митного оформлення товарів тер

міном на 15 календарних днів із можливістю наступного подовжен

ня терміну не більше ніж на 15 календарних днів приймає начальник

митного органу або особа, що його заміщує. Не пізніше наступного

робочого дня після дати прийняття рішення про призупинення мит

ного оформлення зазначених товарів митний орган повідомляє влас

ника прав інтелектуальної власності про факт переміщення через

митний кордон України цих товарів, а декларанта — про підстави

призупинення їх митного оформлення, а також доводить до його

відома найменування та адресу власника прав інтелектуальної влас

ності.

Якщо протягом термінів призупинення митного оформлення

контрафактність товарів буде підтверджена, митний орган відкриває

справу про порушення митних правил, а товари — безпосередні

предмети правопорушення — вилучаються з метою конфіскації. Як

що контрафактність товарів не буде підтверджено, вони підлягають

митному оформленню у звичайному порядку. Порядок відшкоду

вання витрат, пов’язаних із призупиненням митного оформлення

можливих контрафактних товарів, встановлюється чинним законо

давством.

227

Згідно зі ст. 345 Митного кодексу України ввезення на митну те

риторію України або вивезення за її межі з комерційною метою то

варів з порушенням прав інтелектуальної власності тягне за собою

накладання на громадян штрафу у розмірі від 10 до 100 неоподатко

вуваних мінімумів доходів з конфіскацією контрафактних товарів, а

на посадових осіб — від 30 до 150 неоподатковуваних мінімумів до

ходів громадян з конфіскацією контрафактних товарів.

Власник прав інтелектуальної власності та власник товарів, ви

роблених і введених в оборот із застосуванням об’єктів прав інтелек

туальної власності у разі непогодження з рішенням митного органу

вправі звернутися до суду з вимогою захисту своїх прав. Детальніше

механізм захисту прав інтелектуальної власності на митному кор

доні України розкрито в Постанові Кабінету Міністрів України від

28 квітня 2001 р. за № 412, якою затверджено “Положення про поря

док реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів,

що містять об’єкти інтелектуальної власності”.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

У ФОРМУВАННІ СТАТУТНИХ ФОНДІВ

АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

Національна законодавча база, зокрема Закони України “Про

інвестиційну діяльність” та “Про режим іноземного інвестування”,

розглядає інтелектуальну власність як довгостроковий та перспек

тивний вид вкладень капіталу. Вона стає об’єктом внеску в ста

тутні фонди новостворюваних підприємств та оплати додаткових

емісій акцій при зростанні статутних фондів акціонерних това

риств або товариств з іншою організаційноправовою формою. То

му цілком зрозумілим є підвищений інтерес до об’єктивної оцінки

вартості майнових прав на інтелектуальну власність і забезпечен

ня правових гарантій їх цивільноправового обороту на фондовому

ринку.

Можливість використання майнових прав на інтелектуальну

власність як внесків до статутних фондів акціонерних товариств пе

редбачено ст. 13 Закону України “Про господарські товариства”,

згідно з якою внесками учасників та засновників товариства можуть

228

бути будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні

папери, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну

власність).

Відповідно до згаданого закону інтелектуальна власність, не

відображена в балансі підприємства, може бути внесена до статут

ного фонду підприємства так само, як майно, кошти та інші ма

теріальні цінності. Для цього необхідна згода всіх засновників,

акціонерів акціонерного товариства, як при його створенні так і в

разі додаткової емісії. Вартість таких внесків до статутних фондів

визначається установчими документами товариства, якщо законо

давством не передбачено інше. Законодавством України не встанов

лено обмежень щодо максимальних розмірів статутних фондів

акціонерних товариств, ст. 16 Закону України “Про господарські то

вариства” передбачено можливість зміни його розміру (збільшення

або зменшення).

Відповідні положення про порядок реєстрації випуску акцій, зат

верджені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку

(ДКЦПФР), регламентують процедуру державної реєстрації акцій

при створенні акціонерного товариства, збільшенні його статутного

фонду за рахунок додаткових емісій. Кількість можливих додатко

вих емісій законодавством України не обмежена. Стаття 7 Закону

України “Про цінні папери і фондову біржу” містить умову збіль

шення статутного фонду: чергова емісія може здійснюватися за умо

ви, що всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю, не

нижчою від номінальної.

Усі цінності, в тому числі права на об’єкти інтелектуальної влас

ності, після їх передання до статутних фондів акціонерного товарист

ва стають його власністю. Акціонери не мають права отримати свої

внески в натуральній формі, якщо перестають ними бути. Таку мож

ливість передбачено ст. 54 Закону України “Про господарські това

риства” лише для учасників товариств інших організаційноправових

форм. Отже, акціонерні товариства стають беззаперечними власни

ками переданих їм як внески до статутних фондів прав на інтелекту

альну власність.

Це забезпечує їм:

• необхідний рівень самостійності щодо ініціювання і виробництва

продукції (надання послуг, виконання робіт тощо) з метою отри

мання прибутку;

229

• здійснення такої діяльності на власний ризик, під власну

відповідальність (тобто відповідальність за рахунок власного

майна);

• вільний вибір видів діяльності, господарських зв’язків;

• самостійність формування виробничої програми, залучення і ви

користання матеріальнотехнічних, фінансових, трудових, та

інших видів ресурсів;

• вільне використання прибутку, що залишається в розпорядженні

товариства після сплати податків та обов’язкових платежів.

При формуванні статутного фонду внеском у формі майнових

прав на промислову власність може виникати багато проблем,

наприклад пов’язаних з припиненням дії патенту та визнанням йо

го недійсним. У патентних законах визначається чітка межа, що

вирізняє правові підстави припинення дії патенту і підстави для

визнання патенту недійсним. Дія патенту припиняється у двох ви

падках:

1) власник патенту відмовляється від його подальшого правово

го захисту;

2) власник патенту перестав сплачувати встановлений збір за

підтримання чинності патенту.

Ці обставини бажано відображати в установчому договорі чи до

датковому договорі в разі формування статутного фонду за рахунок

промислової власності.

Патент може бути визнано недійсним повністю або частково за

таких обставин:

• у разі невідповідності запатентованого винаходу, корисної моделі

чи промислового зразка умовам патентоспроможності;

• за наявності у формулі винаходу чи корисної моделі ознак (для

промислового зразка — сукупності суттєвих ознак), яких не було

в поданій заявці;

• у разі порушення правил закордонного патентування винаходу,

корисної моделі чи промислового зразка.

Необхідно визначити процедуру передання інформації про виз

нання патентів недійсними до ДКЦПФР і перевірки у реєстрі

об’єктів інтелектуальної власності, чи не був патент визнаний

недійсним внеском до статутного фонду акціонерного товариства.

Створення такого реєстру в управлінні корпоративних фінансів

ДКЦПФР може бути доцільним.

230