Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: Теоретичні та прикладні аспекти

Подождите немного. Документ загружается.

Регламент визначає також інші функції “компетентного органу”:

вирішення питань про відвід арбітра (ст. 12, 13), консультативні

функції при визначенні розміру гонорару арбітражного суду (ст. 39)

та авансів на покриття судових витрат (ст. 41).

Досвід створення модельного регламенту виявився досить

успішним — вже через короткий час після його прийняття провідні

арбітражні заклади заявили про свою готовність бути компетентним

органом (як, наприклад, Міжнародна торгова палата) або навіть на

вимогу сторін організовувати арбітражі відповідно до Регламенту

(Лондонський міжнародний арбітражний суд, Американська

арбітражна асоціація).

Регламент у досить короткий термін набув значного поширення у

всьому світі, причому іноді його застосування відбувалося у непередба

чених напрямах, наприклад використання його як регламенту пос

тійно діючого арбітражного закладу з внесенням в текст низки змін і

доповнень. Нагадаємо, що метою Регламенту було саме регулювання

арбітражів “ad hoc”, але ніяк не інституційного арбітражу.

ЮНСІТРАЛ влітку 1982 р. прийняла на своїй 15й сесії документ

під назвою “Рекомендації Комісії ООН з права міжнародної торгівлі

на допомогу арбітражним закладам та іншим заінтересованим ор

ганізаціям щодо арбітражу, який здійснюється відповідно до

Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ”. Зазначаючи, що істотне

поширення Регламенту є позитивною тенденцією, комісія звернула

увагу на помилки в його використанні та зумовлені цим проблеми і

надала рекомендації щодо їх уникнення та підвищення ефективності

Регламенту. В цілому рекомендації є цікавими як доказ швидкого

розвитку міжнародного комерційного арбітражу після прийняття

Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ

Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародний торговий арбі4

траж 1985

. Прийнятий Комісією ООН з права міжнародної торгівлі

21 червня 1985 р. під час закриття 18ї щорічної сесії Комісії. Гене

ральна Асамблея ООН у своїй резолюції № 40/72 від 11 грудня 1985

р. рекомендувала всім державам взяти до уваги цей Закон, врахо

вуючи доцільність однакового застосування закону про арбітражні

521

___________

UNCITRAL, doc, № 6/15. — 5.06.82.

Типовий Закон ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний арбітраж.

Документ ООН А/40/17.

процедури та конкретні потреби практики міжнародного торгового

арбітражу.

Необхідність розроблення та прийняття Типового закону була

зумовлена відсутністю однакового застосування НьюЙоркської

конвенції, в тому числі в підходах національних судів до виконання

арбітражних рішень. Арбітражне законодавство деяких країн без

надійно застаріло, інших — мало значні прогалини, треті орієнтува

лися переважно на практику внутрішнього арбітражу і, відповідно,

застосовували до міжнародного арбітражу місцеві критерії. Загалом

національні закони про арбітраж навіть двох сусідніх країн значно

різнилися і зумовлювали проблеми як для арбітрів, так і для сторін,

що обмежувало права та інтереси останніх та позначалося на

функціонуванні арбітражу.

Усунути недосконалість національних законів, зблизити їх,

наскільки це можливо, та уніфікувати повинен Типовий закон

ЮНСІТРАЛ (далі — Типовий закон). Метою його є гармонізація та

уніфікація національних законодавств, що може бути з успіхом

досягнуто шляхом прийняття модельного закону, який дає державам

більшу свободу при підготовці їх власних законів про арбітраж. Сам

по собі Типовий закон не має прямої дії в національній системі зако

нодавства певної держави. Він може використовуватися тільки як

зразок при розробленні арбітражного законодавства в конкретній

країні.

Завданням Типового закону є вирішення проблем, пов’язаних із

сучасним станом національних законів про арбітраж. Внутрішні за

кони часто не можуть застосовуватися в міжнародних справах

внаслідок існування між ними значних розбіжностей. Типовий за

кон виконує такі функції:

• рекомендує правовий режим для міжнародного торгового

арбітражу в межах відповідного національного законодавства і з

цією метою чітко визначає поняття “міжнародний арбітраж”, дає

інтерпретацію терміна “комерційний”, щоб допустити до розгляду

в арбітражі максимально широке коло спорів;

• розмежовує функції судів із сприяння арбітражу та здійснення

його контролю;

• розширює поняття “письмова угода”, закріплює принцип відок

ремленості арбітражного застереження від основного договору;

522

• законодавчо закріплює основний принцип арбітражного розгляду

справи;

• розширює можливості сторін у виборі права для застосовування

у розв’язанні спору;

• зазначає ухвалення рішення більшістю голосів арбітрів;

• встановлює підстави для відміни арбітражного рішення у місці

його винесення та заповнює таким чином прогалини в ст. 5 Нью

Йоркської конвенції.

Відповідно до ст. 1 Типового закону сферою його застосування є

міжнародний комерційний арбітраж за умови дотримання будьякої

угоди між цими державами або якоюсь іншою державою (державами).

Положення цього закону застосовуються тільки в разі розташування

місця арбітражу в цій державі. Арбітраж є міжнародним, якщо комер

ційні підприємства сторін арбітражної угоди в момент її укладання

розташовані в різних державах або одне із наведених нижче місць

знаходиться за межами держави, в якій сторони мають свої комерційні

підприємства: місце арбітражу, місце, де повинна бути виконана знач

на частина зобов’язань або з яким найбільше пов’язаний предмет спо

ру.

Більшість норм Типового закону має диспозитивний характер,

що дає можливість сторонам за своєю згодою встановлювати інші

правила процедури (п. 1 ст. 19). Закон закріплює поняття і форму

арбітражної угоди.

Станом на 2003 р., за даними ЮНСІТРАЛ, він був у незмінному

вигляді або з незначними модифікаціями прийнятий в 30 державах,

таких різних, як, наприклад, Австралія, Болгарія, Іран, Єгипет,

Нігерія, та Росія. Крім суверенних держав його прийняли деякі шта

ти США (Каліфорнія, Коннектикут, Техас), Британська Колумбія в

Канаді, Шотландія в межах Великобританії, Макао та Гонконг в

Китаї. Типовий закон суттєво вплинув на нове арбітражне законода

вство Іспанії, Нідерландів, Швейцарії, а також англійський Арбіт

ражний закон 1996 р.

У главі II Типового закону йдеться про арбітражну угоду, в то

му числі про її визнання судами. Ці положення тісно пов’язані зі ст.

11 Конвенції про визнання і приведення у виконання іноземних

арбітражних рішень (НьюЙоркська конвенція 1958 р.). Важливе

значення для з’ясування положень Типового закону має коментар

ЮНСІТРАЛ щодо організації арбітражного розгляду спорів.

523

МІЖНАРОДНОПРАВОВІ НОРМИ І СТАНДАРТИ

У МІЖНАРОДНИХ КОМЕРЦІЙНИХ АРБІТРАЖАХ

Міжнародний комерційний арбітражний суд: поняття та

термінологія. Термін “арбітраж” (арбітражний суд, арбітражний

процес, арбітражні процедури) загальновизнаний і повсюдно вико

ристовується, але однозначного його тлумачення немає. В Україні до

останнього часу цей термін застосовувався для позначення судових

органів різної правової природи: судів, які належать до державної су

дової системи, та приватних (недержавних) судів. І тільки нещодав

но з перейменуванням так званих арбітражних судів України на

“господарські” ця ситуація змінилася.

Деяка невизначеність виникає через позначення арбітражного су

ду терміном “третейський суд”. Річ у тім, що в міжнародному

публічному праві під третейським судом часто розуміють відому

людству з часів Давньої Греції та Давнього Риму форму мирного уре

гулювання міждержавних конфліктів як альтернативу їх військовому

вирішенню. Іноді термін “третейський суд” вживається в значенні

форми і засобу врегулювання між сторонами не правових, а

“технічних” питань, пов’язаних з виконанням цивільноправових

угод. Такий суд характеризувався як “квазітретейський суд”, оскіль

ки його рішення не підлягають виконанню в порядку, встановлено

му для виконання рішень з правових спорів. Це рішення спору на

підставі експертної оцінки. Терміном “третейський” нині часто поз

начають також суд, який на підставі угоди сторін розглядає правові

спори, підвідомчі, за відсутності такої угоди, державним судам. Саме

тому третейський розгляд справ називають також “альтернативною”

(стосовно державних судів) формою розгляду спорів.

Таким чином, у вітчизняному законодавстві та в науковій літе

ратурі терміни “арбітражний” та “третейський” в застосуванні до

суду є синонімами, що можуть використовуватися як взаємоза

мінювані.

Визнання арбітражного суду національним або міжнародним за

лежить від того, чи належить йому право розгляду спорів з інозем

ним елементом (сторони, предмет позову, факти, з яких правовідно

сини виникли). Відповідно до ст. 1 Закону України “Про міжнарод

ний комерційний арбітраж” до міжнародного комерційного арбітражу

за угодою сторін можуть передаватися спори, пов’язані з договір

524

ними та іншими цивільноправовим відносинами, що виникають

при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних

економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із

сторін розташоване за кордоном, а також спори підприємств з іно

земними інвестиціями та міжнародних об’єднань і організацій, ство

рених на території України, між собою, між їх учасниками й з інши

ми суб’єктами права України.

Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово4про4

мисловій палаті України. Взаємодія принципів міжнародного права

та регламентованих у міжнародних документах уніфікованих пра

вил процедури розглядається нами на прикладі Міжнародного ко

мерційного арбітражного суду при Торговопромисловій палаті Ук

раїни (далі — МКАС при ТПП України) та Міжнародного арбітраж

ного суду Міжнародної торгової палати (МАС МТП).

У законі України “Про міжнародний комерційний арбітраж” заз

начено, що в ньому враховано положення про арбітраж, які містять

ся в міжнародних договорах України, а також в Типовому законі,

прийнятому в 1985 р. Комісією ООН з права міжнародної торгівлі та

схваленому Генеральною Асамблеєю ООН для можливого застосу

вання державами у своєму законодавстві [126]. Ці положення відоб

ражено також в Регламенті МКАС при ТПП, який здебільшого ус

падковує положення Типового закону ЮНСІТРАЛ.

В Україні існують два постійно діючі міжнародні арбітражні су

ди: МКАС при ТПП та Морська арбітражна комісія (МАК) при

ТПП. Перший, відповідно до Закону України “Про міжнародний

комерційний арбітраж”, є самостійною, постійно діючою

арбітражною установою (третейським судом). Торговопромисло

ва палата України затверджує Регламент МКАС при ТПП, порядок

обчислення арбітражного збору, ставки гонорарів арбітрів та інші

витрати суду, сприяє його діяльності.

Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України “Про міжнарод

ний комерційний арбітраж” від 24 лютого 1994 р. № 4002ХII (далі —

Закон) цей Закон застосовується до міжнародного комерційного

арбітражу, якщо місце арбітражу розташоване на території України.

Закон також передбачає, що положення про арбітражну угоду і

пред’явлення позову за суттю спору в суді, про заходи забезпечення

позову, про визнання і приведення у виконання арбітражного

рішення, а також про підстави для відмови у визнанні або приве

525

денні у виконання арбітражного рішення застосовується і в тих

випадках, коли місце арбітражу розташоване за кордоном. Наведені

положення також є типовими і застосовуються в міжнародній

арбітражній практиці.

Слід враховувати, що не кожен цивільноправовий спір за участю

українського суб’єкта може бути направлений у МКАС при ТПП.

Відповідно до регламенту МКАС сторони можуть вирішити, звер

нувшись до суду, такі категорії спорів:

1. Спори з договірних та інших цивільноправових відносин,

що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших

видів міжнародних економічних зв’язків, якщо комерційне підпри

ємство хоча б однієї із сторін розташоване за кордоном. При цьому

під зовнішньоторговельними та іншими видами міжнародних еко

номічних зв’язків мають на увазі:

• купівлюпродаж (поставку) товарів;

• виконання робіт, надання послуг;

• обмін товарами, обмін послугами;

• перевезення вантажів і пасажирів;

• відносини торгового представництва і посередництва,

оренди, лізингу;

• науковотехнічний обмін, обмін іншими результатами

творчої діяльності;

• спорудження промислових та інших об’єктів, ліцензійних

операцій, інвестицій, кредитнорозрахункових операцій;

• страхування, спільного підприємництва, інших форм про

мислової та підприємницької кооперації.

2. Спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних

об’єднань та організацій, створених на території України, між собою,

між їх учасниками та з іншими суб’єктами права України.

Порядок оформлення угоди сторін про передання спору на розгляд

до МКАС при ТПП. Європейська конвенція про зовнішньоторговий

арбітраж 1961 р., як і чинне законодавство України, містить термін

“арбітражна угода”, який означає “арбітражне застереження в письмо

вій угоді або окрему арбітражну угоду, що підписана сторонами або

міститься в обміні листами, телеграмами чи в повідомленнях теле

тайпом”.

Крім того, в Законі зазначено можливість укладення

526

___________

Ст. 1 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 р.

арбітражної угоди за допомогою інших засобів електрозв’язку, які

забезпечують фіксацію такої угоди.

Регламент МКАС при ТПП України містить зручніше для засто

сування формулювання: “Угода вважається укладеною, якщо вона

міститься в документі, підписаному сторонами, або її укладено шля

хом обміну листами, повідомленнями телетайпом, телеграфом чи з

використанням інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію та

кої угоди”.

Це визначення дає змогу використати інформаційну сис

тему Інтернет для швидшого укладення арбітражних угод.

Крім того, наявність арбітражної угоди може бути встановлена

шляхом аналізу позову та відповіді на нього. Так, якщо у зазначе

них вище документах міститься твердження однієї із сторін про

наявність такої угоди, а інша сторона цього не заперечує, арбі

тражна угода розглядатиметься як така, що укладена в письмовій

формі.

Під час укладання договорів купівліпродажу товарів (надання

послуг, виконання робіт) і товарообмінних договорів між українсь

кими та іноземними суб’єктами підприємницької діяльності, неза

лежно від форм власності та видів діяльності, слід керуватися Поло

женням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів),

затвердженим Наказом Міністерства економіки та з питань євро

пейської інтеграції України від 6 вересня 2001 р. за № 201 (далі —

Положення).

Положення містить перелік даних, які повинні бути відображені

у зовнішньоекономічному договорі:

• назва, номер договору (контракту), дата і місце його укладення;

• преамбула;

• предмет договору (контракту);

• кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання пос

луг);

• базисні умови поставки товару (прийманняпередання викона

них робіт, послуг);

• ціна і загальна вартість договору (контракту);

• умови платежів;

• умови здавання (приймання) товару (робіт, послуг);

527

___________

Регламент Международного коммерческого арбитражного суда при Торгово

промышленной палате Украины [126].

• пакування і маркування;

• форсмажорні обставини;

• санкції та рекламації;

• арбітраж;

• юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

У розділі про арбітраж, згідно з вимогами Положення, мають

зазначатися умови та порядок арбітражного вирішення спорів що

до тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання дого

вору, назва арбітражного суду або чіткі критерії його визначення

будьякою із сторін залежно від предмета та характеру спору, а та

кож погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального

права, яке застосовуватиметься цим судом, та правила процедури

арбітражу.

Отже, якщо підприємство уклало зовнішньоторговий договір і не

погодило з іншою стороною порядок передання спору, що виник, на

розгляд МКАС при ТПП України, воно ще має змогу вирішити та

кий спір там. Поперше, існує можливість укладення арбітражної

угоди після укладення основного договору або після виникнення

конкретного спору. Подруге, можна подати відповідний позов з по

силанням на існуючу арбітражну угоду до МКАС при ТПП України,

і, у разі отримання від контрагента відповіді на позов, МКАС при

ТПП України без жодних заперечень прийме його до розгляду.

Крім того, арбітражне застереження, що міститься у тексті дого

вору, завжди тлумачиться як окрема угода, що не залежить від ос

новного договору. Таким чином, визнання договору недійсним не

призведе до недійсності арбітражного застереження, і спір розгляда

тиметься МКАС при ТПП України.

Щодо вибору сторонами права, яке застосовуватиметься, то п. 1

ст. 7 Європейської конвенції містить положення, згідно з яким “сто

рони можуть на власний розсуд встановлювати за спільною згодою

право, що підлягає застосуванню арбітрами під час вирішення спору

по суті. Якщо немає вказівок сторін про право, що підлягає застосу

ванню, арбітри застосовуватимуть закон, встановлений відповідно

до колізійної норми, яку арбітри визнають у цьому випадку такою,

що можна застосувати. В обох випадках арбітри керуватимуться по

ложеннями контракту і торговими звичаями”

528

___________

Европейская конвенция о внешнеторговом арбитраже [126].

Крім двох зазначених вище умов сторони мають право врегулю

вати в арбітражній угоді питання стосовно кількості арбітрів, їх гро

мадянства, процедури призначення і порядку відводу, вжиття за

ходів забезпечення щодо предмета спору. Сторони також можуть

визначити процедуру розгляду справи МКАС при ТПП України,

місце арбітражного розгляду, мову (мови), яка застосовуватиметься,

порядок розподілу арбітражного збору, питання про остаточність

арбітражного рішення, та інші важливі питання.

Під час укладення зовнішньоекономічного контракту сторони

можуть сформулювати арбітражне застереження з урахуванням

практики, що склалася у цій сфері. МКАС при ТПП України реко

мендує таке формулювання цього застереження: “Будьякий спір,

що виникає з цього договору або у зв’язку з ним, підлягає передачі на

розгляд і остаточне вирішення до Міжнародного комерційного

арбітражного суду при Торговопромисловій палаті України. Сторони

згодні з тим, що у процесі розгляду і вирішення спору буде застосо

вуватися Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду

при Торговопромисловій палаті України”.

МКАС при ТПП звертає увагу на те, що уникнути труднощів і

витрат сторони зможуть, якщо точно зазначать матеріальне право,

яким регулюватиметься їх контракт. Якщо сторони не погодили між

собою це питання, МКАС при ТПП застосовуватиме колізійні нор

ми, що містяться в ч. 10–14 ст. 6 Закону України “Про зовнішньое

кономічну діяльність”.

Подання позовної заяви та формування складу арбітражного су0

ду. Сторона зовнішньоекономічного контракту, права якої поруше

но, вирішує питання про порушення арбітражного провадження у

справі. Отже, для того щоб розпочати розгляд справи, необхідно по

дати до відповідного арбітражного суду належним чином оформлену

позовну заяву. У цьому разі відповідним арбітражним судом буде

той арбітражний інститут, який зазначено в арбітражній угоді. Якщо

ж передбачено кілька таких арбітражних органів, позивач на влас

ний розсуд може вибрати будьякий з них.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України “Про міжнародний ко

мерційний арбітраж” закон застосовується до міжнародного ко

мерційного арбітражу, якщо місце арбітражу розтоашоване на тери

торії України. Закон також передбачає, що положення про арбітраж

ну угоду і пред’явлення позову за суттю спору в суді, про заходи за

529

безпечення суду, про визнання і приведення до виконання арбітраж

ного рішення, а також про підстави для відмови у визнанні або при

веденні до виконання арбітражного рішення застосовуються і в тих

випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном. У цій час

тині положення закону узгоджуються з Європейською конвенцією, в

якій зазначено, що сторони арбітражної угоди можуть на власний

розсуд передбачати передання спорів на розгляд постійного

арбітражного органу; в цьому випадку спори розглядатимуться

відповідно до регламенту такого органу”.

Таким чином, подання по

зовної заяви до будьякого інституційного арбітражу автоматично

передбачає розгляд спору згідно з регламентом цього органу.

Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгової палати

Одним з найвідоміших і найавторитетніших центрів з розгляду

міжнародних комерційних спорів є Міжнародний арбітражний суд,

створений Міжнародною торговою палатою у 1923 р. Протягом по

над 70 років він посідає провідне місце серед судових закладів,

пов’язаних з діяльністю із вирішення комерційних спорів.

На структуру та організацію роботи МАС МТП суттєво впливає

міжнародне право. Це пояснюється насамперед тим, що правову ос

нову його становить не законодавство окремої держави, а волевияв

лення міжнародного об’єднання — Міжнародної торгової палати. Са

ме особливий статус та визнання у всьому світі діяльності цієї ор

ганізації значною мірою зумовлює специфіку МАС МТП.

Міжнародна торгова палата — міжнародна недержавна ор

ганізація, членами якої є переважно національні торгові, торгово

промислові палати. МТП розташована в Парижі, тут знаходиться і

штабквартира Міжнародного арбітражного суду.

МАС складається з Голови, восьми його заступників, генераль

ного секретаря і одного або кількох технічних радників, які обира

ються Радою МТП із членів МАС або інших осіб, і членів, що приз

начаються по одному від кожного національного комітету. Члени

МАС призначаються на три роки Радою згідно із Статутом МТП за

пропозицією кожного національного комітету. Головування може

забезпечуватися двома Головами. У такому випадку вони користу

530

___________

Ст. 1 Європейської Конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 р.

Текст Арбітражного регламенту МАС МТП див.: Примирительный и Арби

тражный регламент Международной торговой палаты. Буклет МТП, № 447.