Зінько С.Ю. Країни Близького Сходу в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

Подождите немного. Документ загружается.

асоціацію мусульманських улемів (2004) з метою “зберегти культурну

самобутність мусульман” і “сприяти поширенню поміркованого ісламу

в якост

жнародної мереж

, альтернативної до войовничого

слам

з-

му

” [852]. Теоретичне обґр

нт

вання панісламізм

розробляють

леми

ніверситетів Аль-Азхар (Єгипет) і Аз-Зайтун (Туніс), а також Всесвітня

ісламська ліга, пропагують “Брати-мусульмани” [337, c. 251].

Аналіз діяльності єдиного інституалізованого панісламського

іжнародного актора — ОІК свідчить про те, що “вона не вказала

ісламського шляху зміни міжнародного територіального порядку”

[1169, c. 105].

Проте в

мовах ін

ормаційної революції принцип джихад

сучасних міжнародних відносинах набуває нової інтерпретації. Провід-

ним напрямом визначена пропаганда

сламу та допомога м

онерським

організаціям, переважно в Африці [161]. Тому ОІК долучається до застосу-

вання сучасних ІКТ шляхом створення комісії з ін

орматики, Ін

орма-

ційного центру та е-бібліотеки у Сирії. Спеціалізованими організаціями

ОІК

ері ін

ормації вист

пають Міжнародна ісламська ін

ормаційна

агенція (IINA) і Міжнародна ісламська організація телерадіомовлення

(ISBO). Завдяки країнам Південно-Східної Азії діяльність ОІК в інформа-

ційній с

ері є е

ективнішою, ніж ЛАД. З метою інтенси

ікації ін

ор-

аційної присутності

ІК планується запуск Ісламського сателітарного

каналу у

атарі, який пропагуватиме не сунітсько-шиїтський розкол, а

спільні релігійні цінності [898]. Аналогічний проект гот

ється в Ірані.

На VII сесії міністрів інформації ОІК (2006) Генеральний секретар

ОІК Ікмеледдін Іхсан-огли підкреслив важливість створення багато-

овних супутникових канал

в у мусульманських країнах, в

дкриття

ісламських інформаційних бюро у столицях світу, зміцнення співро-

бітництва з провідними інформаційними агенціями

(

“Reuters”, АFP,

AP), а також розвитку інформаційних відносин з провідними телека-

налами (ВВС, “Al-Jazeera”, “Al-Arabi

a”) для висвітлення позиції ОІК.

Згідно рекомендацій ІІІ сесії міністрів інформації ОІК у Мецці (2005),

INA залучає а

риканські та азійські ін

ормаційні агенції в якості

спостерігачів.

еординарним кроком

VII

сесії можна вважати рішення

ро проведення щорічних телемарафонів “Телетон” для збору коштів

жертвам стихійних лих [1113].

ері міжнародних ін

ормаційних відносин ОІК задеклар

вала

наст

пн

пр

оритети

—

підтримка палестинської адміністрації у с

ері ІКТ; проведення

інформаційних семінарів щодо “Аль-Кодс аш-Шаріф” і Палестини;

створення постійного сайту AlQouds;

—

підтримка територіальної цілісності Іраку за допомогою

МІ

ержав-членів ОІК;

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р у

— підтримка Судану в умовах антагоністичної ін

ормаційної

кампан

;

— підтримка Фонд

цифрової солідарності (2005).

вересні 2006 р. ОІК розробила стратегію боротьби з антиіслам-

ькими випадами у ЗМІ, яка базується на стриманості і повазі до інших

елігій [489].

едержавні актори збільшують присутність у сучасному іслам-

ькому житті, зокрема, у сфері да’ава.

еурядові релігійно-політичні

організації відіграють значну роль у трансформації глобалізованої

вітової політики, використов

ючи арабськ

і англійськ

мови [210,

. 212–213]. Прикладом таких організацій виступають єгипетські сунітські

“

Брати-мусульмани” (al-Ik

wan al-Muslimin), які послідовно відстоювали

власну позицію у суперечці з улемами Єгипту,

орданії та КСА щодо

ідтримки “Хизбалли” у ліванському конфлікті [1359]. Лідер організа-

ції М. Акіф наголосив на арабській ідентичності “Хизбалли”, непрямо

критик

ючи арабські

ряди за розпалювання міжконфесійної ворож-

нечі [1184]. “Брати-м

льмани” вважають, що іслам володіє к

льт

рою

опору, яка звільнить Близький

хід та світ загалом від американської

егемонії, тому “Хизбалла” використовує іслам як законний інструмент

оширення пол

тичних та соц

альних перетворень у рег

он

, сприяючи

лобальним трансформаціям міжнародних відносин. Відмова “Братів-

му

льман” провок

вати с

нітсько-шиїтський конфлікт свідчить про їх

озиціон

вання як актора регіонального значення та вдале інформаційне

росування

дей

слам

стської опозиц

ї.

“

Брати-мусульмани” в Єгипті та їх йорданська філія “Мусульман-

ький фронт дії” (МАФ) активно використовують Інтернет. З часу за-

криття штаб-квартири і друкованих ЗМІ єгипетським урядом (1995) сайт

ww.ikhwanonline.com залишався провідним медіа-ресурсом організації

о виборів 2005 р., коли і він підпав під заборон

. З цієї причини виборча

тратегія “Братів-мусульман” поєднала персональні сайти для кожного

кандидата з Інтернет-радіостанціями. Виборча інновація полягала у

використанні блогінгу як конвергентної платформи, яка, на думку

оловного редактора офіційного сайту “Братства” Абдель аль-Галіля

арноубі, стала успішною складовою онлайн-стратегії. Завдяки цій ідеї,

запозиченій в активістського р

“Kefa

a”, до весни 2007 р. наліч

валось

150 ісламістських блогів, а молоді “брати” тепер модер

ють блогінг серед

нших верств єгипетського сусп

льства.

Світовою сенсацією можна вважати відеоблог “Повернення мого

батька” доньки ув’язненого лідера руху Хасана Малека, розміщений на

відеопорталі YouTube. З іншого боку

блоги дозволили поміркованим

“

братам”-технократам на кшталт М. А. Монема п

блічно критик

вати

Міжна

ні ін

маційні ві

носини на Близьком

Схо

істо

ичній

ет

оспекти

і та на с

часном

етап

олітику консервативнішого керівництва організації [426]. З метою влас-

ної популяризації у західному суспільстві “Брати” задіяли у Лондоні

англомовний промоційний сайт Iкhwanweb (2007), що підтрим

ється во-

онтерами на всіх континентах [1326]. За прикладом “Братів-м

льман”

орган партії “Хізб aль-Амаль” газета “Аl-S

aab” після урядової заборони

ранс

ормувалась у ключового гравця Інтернет-простору.

Цензура у

орданії спричинила запуск Інтернет-кампанії “Мусуль-

анського фронту дії” на парламентських виборах (2007). Офіційний сайт

організації http://www.jabha.net відіграв у виборчій кампанії допоміжну

роль, а агітаційний http://www.ikhwan-jor.com — основну, висвітлюючи

зовнішньополітичну стратегію МАФ у Палестині та Іраку.

Марокканський улем Абд аль-Вакхаб ат-Тазі Сауд сформулював

рограму покращення

джу

сламу у сучасному св

налагодження

іжцивілізаційного діалогу. Він пропонує “заохочення діяльності з фор-

ування інформаційного суспільства на землях ісламу заради глибокого

і правдивого сприйняття і вивчення с

сідів по планеті” [100, c. 98].

а-

слідки кіберісламського диск

рс

, не обов’язково на ісламських сайтах,

ожуть бути не настільки значними, як ефект “Al-Jazeera” [568, c. 210],

однак ісламська концепція майбутнього ймовірно міститиме поєднання

лектронного і політичного халіфату [745].

нтернет може стимулювати зростання освіченості умми, у той час

як розробка програмного забезпечення

(

тач-скрін-технологія і система

розпізнавання голос

) розширить ісламське кіберсередовище за рах

нок

неосвічених верств.

ей процес може пропагуватись мусульманським

а’ава. Виступаючи на ІХ Міжнародній конференції “Молодь і глобаліза-

ція” генеральний секретар Міжнародної ісламської організації допомоги

(IIRO) А. Х. Баша зазначив, що 88% користувачів використовували Мережу

ля да’ава-онлайн [568, c. 207], тому ймовірне заохочення мусульман до

вивчення онлайн-фетв в а

діовіз

альній і письмовій формах або читан-

ня і навіть участі у е-джихаді. Однак повномасштабна реалізація такого

сценар

ю нереальна у короткотерм

нов

й перспектив

через наявн

сть

ендерного і мовного бар’єрів [568, c. 206].

***

На відмін

від більшості регіонів світ

, близькосхідне інформаційне

середовище є релігійно детермінованим.

сламський чинник

регіоні на

аному етапі превалює над національним, що зумовлює е

ективніше

ункціонування ісламського інформаційного простору поріняно з араб-

ським. Можна стверджувати, що в ін

ормаційному просторі домінують

ті

країни, як

максимально застосовують саме цей чинник, а не державну

ропаганд

. Видається, саме том

пропаганда Ісламської Респ

бліки Іран,

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р у

к найбільш ефективна, максимально блокується у країнах Перської за-

оки, безсторонньо від її шиїтської спрямованості чи реноме політично

ідривної. Іран має ряд політичних прибічників — від повстанців на

іліппінах до

ряд

Венес

елі, при цьом

шиїтський фактор не віді-

рає важливої ролі для

іліпінців — сунітів

Шиїти виявляли особливу активність на всіх етапах інформацій-

ної революції. Це унаочнюється прикладом близькосхідних діаспор на

аході, з практично рівними можливостями для інституційного розви-

ку, однак саме прихильники аятоли

омейні ініціювали застосування

ін

ормаційних технологій.

Аналогічно найе

ективнішою залишається і шиїтська пропаганда,

рикладом якої на даний час є пропагандистська машина

рану на дер-

авному р

вн

яльн

сть

смаїл

тської сп

льноти — на

ндив

дуальному.

е ж торкається і діяльності ”Хизбалли” у Лівані, ефективність якої

зумовлена не т

льки впливом християнства

вестерн

зац

ї у ц

й країн

к наголош

ють західні експерти, але й шиїтським чинником.

о певної

іри міри розвиток інформаційно-пропагандистської сфери в Єгипті —

це швидше традиції

атимідського періоду, ніж османського сунізму.

На даний час не існує єдиної арабської інформаційної політики,

оскільки багатодержавність і превалювання ”країнних” інтересів над

інтеграційними процесами зумовили відсутність загальноарабської по-

ітики. Цей

актор

наочнює е

ективність ін

ормаційної політики ОІК

орівняно з ЛАД. Арабською країною з найвищим рівнем креативного

інформаційного потенціалу до американського вторгнення був Ірак,

однак зараз його вплив

актично знівельований. Максимум активності

в ін

ормаційній с

ері регіону притаманний країнам Перської затоки,

роте він зумовлений іммігрантським чинником. Ін

ормаційний вне-

ок автохтонного населення країн Затоки знаходиться на загальноараб-

ьком

вн

лінгвістичному аспекті на даному етапі в регіоні

іксуються дві

основні тенденції — загальне зростання впливу арабської мови і пара-

ельне збільшення застосування англійської мови як наслідок розвитку

ін

ормаційних технологій.

Міжна

ні ін

маційні ві

носини на Близьком

Схо

істо

ичній

ет

оспекти

і та на с

часном

етап

РОЗДІЛ ТРЕТІ

ВПЛ

НФОРОМАЦІ

НОЇ

ЕВОЛЮЦІЇ

А РОЗВ

ТОК

ЛИЗЬКОСХІ

НОГО

ІНФОРМА

ІЙНОГО

СЕРЕ

ОВ

ИЩА

3.1. Поши

ення ін

маційно-

ом

нікаційних технологій на

лизьком

Сход

Швидка акумуляція та поширення ін

ормаційних і комунікацій-

них технологій (ІКТ), їх вплив на економічний розвиток стали предметом

ослідження упродовж останнього десятиліття. Телекомунікаційна ін

раструктура регіону зазнала відчутної транс

ормації, але ІКТ-показники

більшості країн регіону залишаються нижчими, ніж загальносвітові.

доповіді “Rand Corporation” (2003) країни Близького Сход

розці-

нювались як “глобальні невдахи” інформаційної ери [571, c. 48], оскільки

більшість близькосхідних мереж заінстальована та обслуговувалась захід-

ними компаніями, телефонний зв’язок та Інтернет-трафік здійснювались

за допомогою західних провайдерів і інфраструктури [1111, c. 28]. Згідно з

аними ARNET (2008), Інтернет з швидкістю понад 4 Мб/с застосовується

ільки

чотирьох країнах — Марокко, Сирії, ОАЕ і Т

нісі,

переважній

більшості країн швидкість складає 256 Кб/с [1307, c. 8].

На думку генерального директора Batelco у країнах Затоки Д. Азро,

ослуги швидкісного Інтернету у

атоці дорожчі, ніж світові, що негатив-

но впливає на ріст кількості користувачів і є перешкодою для “цифрового”

суспільства. У 2005 р. абонентська місячна плата у країнах Затоки станови-

а 76 дол. при том

, що світова плата складала

середньом

28 дол. [414].

еред арабських країн тільки у Сирії, Єгипті та

орданії рівень цін сприяв

оступності Інтернету для ширших верств користувачів [1307, c. 8].

Проте за останні роки у регіоні зафіксовано відчутний “цифровий

рорив”. Згідно з доповіддю IDC,

2008 р. на Близьком

Сході і в Африці

видатки

сфері ІКТ склали близько 40 млрд. дол., з яких 23% припадає

на країни Затоки [1272]. Згідно з дослідженням фірми Rnocs, вартість

КТ-с

ери ОАЕ до 2011 р. складе 2,4 млрд. дол., аналогічно зростатимуть

КТ-ринки Катару і Кувейту [1274]. Проникнення Інтернету й ІР-телефонії

в ОАЕ склало 329,5%, Бахрейні — 210,4%, КСА — 207,9% порівняно з регі-

ональним показником, але в Ємені становило тільки 47,2% [1271]

Табл.

Узагальнені показники ІКТ країн

лизькосхідного регіон

раїн

нтернет

хос

ти, н

000 осі

()

(

2006

)

()

озиція

ережево

отовност

()

(

2008

2009

)

()

(/)

орис

тувачі,

насе

ння,

200

Ріст у 2000-

007,

ндекс до-

тупу д

ін

ормації

()

(

2006

)

()

Алжир

108

—

Бахрейн

083

гипе

0,35

—

0,2

Ізраїль

7, 5

—

833

Йорданія

Кувейт

,55

5,6

66,7 0,416

ів

ан

23,00

—

33,3

0,2

іві

—

001

Марокко

0,84

—

416

ман

1,4

Катар

630

КСА

1,7

10,

117

001

Туніс

0,03

—

0,2

АЕ 17

ен

0,03

—

366

0,2

Іран

—

10,

2900

—

Ірак

—

0,1

88,0

—

алестин

(

Західний

берег)

р )

—

лизький

хі

—

0,0

90,1

—

За мате

іалами ITU Telecommunication Indicators U

date // ITU Bureau of Telecom

unication Development. — Januar

–Februar

–March, 2006; The Networked Readiness Index

2007–2008 rankin

s // The Global Information Technolo

Report 2007 — 2008. — World

Economic Forum, 2008; Hi

hli

hts of The Global Information Technolo

Report 2008–2009 //

World Economic Forum. — March 2009.

плив ін

маційної

еволюці

на розвиток близькосхідного інформаційного середовища

фр р

Згідно з результатами TeleGeo

rap

, кількість Інтернет-користу-

вачів на Близькому Сході зросла з 2005 р. на порядок [1303]

ротягом

’яти останніх років збільш

ючись в окремих країнах на 600% (середньо-

світова — до 300%) [714]. Зростання англомовної а

диторії протягом

2000–2007 рр. становило 31,2%, у той час як арабомовної — 940,5% [503].

Дослідження Нільсена свідчили про 19 млн. арабських користувачів

(2006), або 10% населення [1009, c. 2-8], інші дослідники оперували да-

ними про 26 млн. [495]. Проте у 2007 р. їх кількість різко зросла, і, згідно

з даними InternetWorldStats.com, становила в Ірані 23 млн. користувачів

[593], Єгипті — 6 млн.[592], ОАЕ — 1,7 млн.

[

600], Сирії — 1,5 млн.

[

599],

івані —

тис

[

597], Кувейті — 816,7 тис.

[

596], Ємені — 270 тис.[601],

Палестині — 243 тис [595].

Для заохочення громадян до придбання ПК в Єгипті,

орданії,

СА з 2003 р. запроваджено різні схеми фінансування і кар’єрного рос-

у. З метою подолання “цифрового розриву” Microsoft оголосила про

створення організаційної стр

кт

ри в Алжирі,

орданії, Лівані, Лівії,

Марокко і Т

нісі [1220], а також спільно з Intel і DTK Computer

серпні

2008 р. розпочала продаж дешевих ноутбуків на Близькому Сході [974]

Крім технологічного, важливим бар’єром у використанні ІКТ ви-

ступає мовний

актор. На даний час жодна з мов, якими користуються

усульмани, не відіграє значної ролі у світі технологій [1015, c. 1–3]. Неста-

ча арабського контент

зменш

свідомлен

необхідність використання

комп’ютерної техніки, оскільки арабомовними є 65% корист

вачів регіон

(2005). Згідно з даними глобального пошуковика Goo

le, арабські веб-

сторінки складають 1% загальної кількості (2008), комерційний стимул

створення яких лімітується низьким ступенем проникнення

нтернету

на Близький Схід. Регіональні органи влади, визнаючи необхідність ін-

вестицій в арабомовний контент, переважно інвестують е-уряд і урядові

ортали.

2006 р. арабська мова здійснила відчутний прорив, витіснивши

навіть російську з десятки найпоширеніших мов Інтернету [1070, c. 47].

раховуючи зміну ситуації, арабські країни поставили за мету змінити

оменн

мена, запроваджен

орган

зац

єю з надання доменних

мен

CANN, на арабомовні. Практичну реалізацію даного проекту здійсню-

вали еміратський інформаційний центр

(

UAEnic

)

спільно з колегами з

СА і Катар

[796, c. 194], а також британська організація Minc.or

, очо-

ювана Х. Сурреєм. На думку Суррея, “на даний час не існує глобальної

ережі Інтернету.

тільки англомовний Інтернет, розміщений у світо-

вому масштабі. Де права і можливості мільйонів арабських громадян?”

[1115]. У липні 2008 р. ICANN одноголосно проголосувала за застосування

арабської мови

веб-адресах [1278]. У контексті розвитк

даного процес

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р у

АЕ першими у світі застосували неанглійське доменне ім’я “Emarat”

замість англійського домену “.ae” [1202].

ажливим інстр

ментом арабізації Інтернет

протягом останніх

оків вист

пив глобальний пош

ковик Goo

le, який відкрив регіональ-

ний офіс в Єгипті [1223] та задіяв арабомовну службу новин з оглядом 500

егіональних джерел [1207], набір тематичних підрозділів у iGoo

le для

АЕ,

орданії, Єгипту, Лівану [1291]. Пошуковик задіяв офіційний блог

на Близькому Сході www.arabia.blogspot.com, призначений для допомоги

пошукових системах. Вплив пошуковика на Близькому Сході можна

роілюстр

вати тим, що найчисельніша серед арабських корист

вачів

аудівська спільнота у 83% випадків використовує саме Goo

le [437]. По-

укова арабомовна система Sawaﬁ запроваджена у 2007 р. завдяки реа-

ізації спільного саудівсько-німецького проекту [714], за участю компанії

itsco (КСА) і Дубайського центру досліджень Madar [1208]

Низка глобальних ІКТ-гравців також долучилась до процесу арабіза-

ції Мережі. Під егідою регіонального відділення Microsoft

баї перша

егіональна девелоперська конференція (2006) скоордин

вала робот

по

озробці арабської версії Windows Vista [1008]. Конкурентна компанія

inux у травні 2008 р. задіяла мусульманську редакцію Ubuntu Muslim

dition, до якої належать пакети арабської мови, спеціалізоване мусуль-

анське програмне забезпечення (енциклопедія Thwab, програма Monajat

ля відображення м

льманських молитв),

тиліта для вивчення Коран

(

Zekr 0.7.0) і

тиліта для фільтрації Інтернет

(WebStrict

)

[73]. У цьом

контексті сінгапурська компанія BoxSentr

запровадила арабську вер-

ію технології аутенти

ікації е-пошти для протидії хакерським атакам

ealMail [1209]. Компанії окремих країн регіону долучились до запро-

вадження регіональних мов у с

ері ІКТ — катарська телекомунікаційна

компанія Qtel задіяла сервіс Tarjim арабсько-англійського перекладу для

SMS [1266], єгипетський оператор Orascom запровадив білінгвов

по-

укову систему Onkos

[1214], саудівський портал Naseej.com. ініціював

ослуги з розпізнавання автентичності арабських текстів у веб-форматі

на підставі оригінального контенту. На відміну від арабських компаній,

працюють у т

сн

й сп

впрац

з зах

дними партнерами,

ранська теле-

комунікаційна компанія мобільного зв’язку власними силами розробила

2008 р. впровадила програмне забезпечення для SMS на фарсі [140].

ахрейн,

гипет і

АЕ належать до провідних країн регіон

, які

ропонують суспільну інформацію через портали і офіційні сайти [714]. У

200

5 р.

гипет і

АЕ продемонстрували кращі світові досягнення е-уряду.

ахрейн, який запровадив www.e.

ov.b

тільки у травні 2007 р., за під-

умками року посів 15 позицію у світі щодо готовності систем е-уряду, які

ропон

ють посл

ги навіть емігрантам та інвесторам.

спіх

рядового

плив ін

маційної

еволюці

на розвиток близькосхідного інформаційного середовища

фр р

роекту зумовлений застосуванням смарт-карт, як

стали переможцями

азійського конкурсу “ІТ, зв’язок і е-уряди” (Нью-Делі) та визнані кращим

арабським проектом

Каїрі [418]. Значн

допомог

запровадженні

ряд

країнах регіон

надають провідні компанії світ

. Зокрема, Бах-

рейн і Microsoft підписали меморандум щодо використання продуктів

компанії в органах державної влади країни [38]. Сінгапурська компанія

nfoComMana

ement уклала угоди стосовно оптимізації діяльності

-уряду з Катаром (2006) та Кувейтом (2007)

[

826].

Найвище місце у рейтингу мережевої готовності 2009 р. серед араб-

ських країн посідає ОАЕ (27), залишивши позад

Італію (45), Україн

(62)

чи Росію (74

)

[1328]. З чотирьох країн, занесених до світового рейтингу

2008

р., К

А посіло 4

позицію,

ман — 5

, Лівія — 1

5, а

ирія — 11

озицію, але у

2009

р. К

А посіло 4

позицію,

ман — 5

, Лівія — 1

Сирія — 94 позицію [723, c. 1–5].

Згідно доповіді “Глобальні інформаційні технології 2008–2009”,

лизький Схід, на відмін

від Магріб

, демонстр

є зростання мережевої

отовності. У регіоні лідир

є Ізраїль на

5 позиції.

АЕ знаходяться на

7 позиції, і завдання полягає у підвищенні інноваційного потенціалу

а якості вищої освіти.

атар, який посі

позицію, демонструє прогрес

всіх компонентах мережевої готовності.

авдяки поступу у всіх галу-

зях Саудівська Аравія посіл

40 позицію, однак за якістю освіти і науки

трим

є лише 85 позицію. Єдиним винятком

регіоні вист

пає К

вейт,

який демонстр

є негативн

тенденцію. Проміжне місце між

лизьким

Сходом і Магрібом займає Туреччина на 61 позиції

роблемою для якої

залишається слабкий розвиток ІКТ. У Магрібі зберігає лідерство Туніс,

ричому його розрив з сусідами збільшується, що підтверджує ефектив-

ність державної підтримки ІКТ [723, c. 1–5].

Оптимізація ІКТ-сфери здійснюється близькосхідними державами

з застос

ванням р

зноман

тного

нстр

ментар

ю — державних програм,

ержавних

приватних

нвестиц

й, залучення

ноземного кап

талу.

Амбіції

гипту на регіональне лідерство, крім політичної с

ери,

оширюються також на ІКТ. У 2000 р. створена “зона вільних медіа та

едіа-інвестицій”, що трансформувала Єгипет в інвестиційний центр

виробництва контенту ЗМІ. До складу зони належать “Місто ЗМІ”,

елеком

нікаційні мережі Nilesat, кабельні мережі Єгипт

[1205]. За

аналогією з Д

баї старт

вав перший інноваційний кластер “Село Знань”

(2003

)

[

212, c. 153–155], який підписав меморандум про співробітництво з

ранцузьким технологічним парком “Софія-Антиполіс” (2007) та угоду

з IBM щодо технологічних інновацій. Позиціонуючись і як а

риканська

країна, Єгипет на саміті “НЕПАД-е-Африка” (2007) презентував спільний

роект НЕПАД е-школа в Єгипті [864].

Країни Близького Сходу

в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

р у

нтернет у країні запроваджено через університетську мережу

ранції (1993). На відміну від інших арабських держав, програма ін-

ернетизації чітко інстит

алізована на державном

рівні. У 2002 р.

започаткована програма “Єгипет PC 2010 — Інтернет-нація — ПК для

кожної оселі”, завдяки якій діє вільний, простий і недорогий доступ до

ережі. Єгипетська стратегія у сфері ІКТ на 2007-2010 рр. базується на

’яти пріоритетних напрямах: ІКТ для всіх, е-контент, е-уряд, експортно

орієнтовані ІТ-послуги, ІКТ- інвестиції [631]. Усвідомлюючи необхідність

вст

до глобальної інформаційної спільноти, Єгипет ініціював три-

ічн

ініціатив

широкосм

гового покриття, спрямован

на ріст AD

надання WiFi у громадських місцях, розгортання WiMA

і заохочення

бездротових локальних мереж у селітебних зонах [1205]. З метою пере-

ворення Єгипту у регіональний ІКТ-вузол єгипетська агенція ін

ор-

аційних технологій ITIDA підписала меморандум з Всесвітнім союзом

інформаційних технологій

(

WITSA

)

[1212].

Табл.

Мережева готовність країн близькосхідного регіону у 2008 р.

раїн

ехнологічна

отовн

ст

ФДІ

і технологіч-

ий транс

іс

е за кількістю

обільних теле-

онів на 100 осі

Кількі

ть м

об

іль-

их теле

онів на

00 осіб, штук

іс

е за кількістю

нтернет-юзерів

а 10 тис. осі

ількі

ть

нтернет-юзерів

а 10 тис. осіб, осі

іс

е за кількістю

ПК н

ос

Кількі

ть ПК н

00 осіб, штук

Си

122

окк

Ку

вейт

121

гипе

АЕ

ата

Йо

данія

ав

итані

121

117

ах

ей

969

ман

Алжи

112

іві

Ту

ніс

Тур

еччин

ур

60 4

За матеріалами “The Global Information Technolo

Report 2007 — 2008”. — World

Economic Forum

2008.

плив ін

маційної

еволюці

на розвиток близькосхідного інформаційного середовища

фр р