Зрезарцев М.П. Товарознавство непродовольчих товарів

Подождите немного. Документ загружается.

101

1.4.2. Білизна

За призначенням вона буває верхньою, натільною, постіль-

ною, столовою, для новонароджених, для дітей ясельного та до-

шкільного віку, та корсетні вироби. Більшість товарів цієї групи

виготовляють з трикотажу.

Асортимент верхньої білизни включає піжами, сорочки, спор-

тивний одяг тощо для чоловіків, жінок і дітей.

Асортимент натільної білизни включає:

— для чоловіків: фуфайки (плечовий виріб з застібкою або без

неї, з трикутньою або овальною горловиною, з довгими або коро-

ткими рукавом), кальсони та кальсони — труси (мають передній

розріз);

— для жінок: сорочки денні, сорочки нічні, комбінації, спід-

ниці нижні та панталони (складаються з торса, двох ніжок та лас-

товиці);

— для дітей: види відповідають виробам для чоловіків та жі-

нок).

Асортимент постільної білизни включає простині (простирад-

ла), підковдри, наволочки, накидки, покривала та ковдри.

Простині (простирадла) бувають цільними (з льняних тканин)

та зточеними у півтора або два полотна (з бавовняних тканин) та-

ких розмірів (см): дитячі — 144…164 х 90…115; підліткові —

184 х 120…126; для дорослих (одинарні 214 х 120…126 та 214 х

х 130…135, полуторні — 214 х 138…149, подвійні 214 х

150…165, 214 х 170…187, 214 х 200)

Підковдри випускають типу А, Б, В, Г таких розмірів (см):

Дитячі — 121 х 121, 143 х 113; підліткові — 113 х 123; для до-

рослих — 215 х 115 (полуторні), 215 х 115 (подвійні)

Підковдра типу А: прямокутна, одностороння, з бортиками

однакової ширини.

Підковдра типу Б: прямокутна, закрита, двохстороння, з квад-

ратним або прямокутним вирізом.

Підковдра типу В — прямокутна, закрита, подвійна (типу на-

волочки) без вирізу, з застібкою на одному кінці на відстані 12 см

від краю.

Підковдра типу Г: одностороння, у розкладеному вигляді має

вид прямокутника зі зрізаними кутами.

Наволочки бувають для подушок, тюфячні, та матрацні.

Подушечні наволочки (верхні та нижні які шиють з різних

тканин) виготовляють таких розмірів (см):

102

— верхні — 40 х 40, 60 х 54, 60 х 60, 70 х 70, 80 х 80;

— нижні — 38 х 38, 60 х 50, 58 х 58, 68 х 68, 78 х 78.

Накидки на подушки виготовляють таких розмірів (см): 70 х

х 70, 80 х 80, 85 х 85, 95 х 95, 105 х 105.

Покривала виготовляють з льняних, напівльняних та шовко-

вих тканин таких розмірів (см): 210 х 150, 210 х 170 х , 210 х 180,

210 х 190.

Ватні ковдри (стегані) шиють з гладко фарбованих бавовня-

них, шовкових та напівшовкових тканин. Використовують вату

люкс, прима або швейну. Випускають таких розмірів (см): дитя-

чі — 118 х 118, 110 х 110; підліткові — 120 х 170; для дорос-

лих — 140 х 212 (полуторні) та 272 х 212 (подвійні).

Асортимент столової білизни включає скатертини, сервет-

ки, рушники. Скатертини виготовляють квадратними або пря-

мокутними з різноманітними видами оздоблення. Серветки ви-

готовляють квадратними з каймою або без неї. Виготовляють

також комплекти, що складаються з скатертини та 6 або 12 са-

лфеток.

Асортимент білизни для новонароджених включає розпашон-

ки, сорочечки, повзунки, чепчики, памперси тощо.

Корсетні вироби призначені для формування окремих діля-

нок жіночого тіла. Вони поділяються на групи: бюстгальтерну

та поясну. До бюстгальтерної групи входять бюстгальтер, на-

півграція, грація, бюстгальтер-комбінація, напівграція-спідни-

ця, грація-труси, грація-панталони. До поясної групи входять

пояс для панчох, напівкорсет, корсет, пояс-труси, пояс-

панталони (рис. 1.34).

Розмірна технологія виробів бюстгалтерної групи базується на

провідних розмірних ознаках:

— обхват грудей четвертий (підгрудний): позначається вели-

чиною обхвата з інтервалом 4 см (68, 72, 76, 80, 84, 88, 92, 96,

100, 104, 108);

— обхват грудей третій (по виступаючим точкам): позна-

чається величиною обхвата з інтервалом 2 см (82, 84, 86, 88,

90, 92, 94, 96, 98, 100, 10, 104, 108, 110, 112, 114, 116, 118,

120, 122);

— повнота грудей: визначається різницею між обхватами тре-

тім; четвертим та умовно позначається римськими цифрами: 0-

12 см, I-14 см, II-16 см, III-18 см.

Розміри таких виробів позначаються величиною підгрудного

(четвертого) обхвату і повнотою: 76-1, 80-11, 84-111 тощо.

103

Рис. 1.34. Види корсетних виробів

а — бюстгальтер; б — напівграція; в — грація; г — бюстгальтер-ком-

бінація; д — напівграція-спідниця; е — грація-труси; ж — грація-

панталони; з-пояс для жінок; и — напівкорсет; к — корсет; л — пояс-

труси; м — пояс-панталони

Розмірна технологія корсетних виробів поясної групи базуєть-

ся на провідних розмірних ознаках:

обхват талії, см;

обхват стегон з врахуванням виступу живота, см;

Повнота виробу визначається як різниця обхвата стегон і талії.

яка коливається в межах 15…35 см. Встановлені такі повнотні

групи:

— для виробів з нееластичних матеріалів: 15,

19, 23, 27,

31, 35;

— для виробів з еластичних матеріалів: 15, 21, 27, 33.

Розміри корсетних виробів поясної групи позначаються вели-

чинами обхватів талії та стегон: 77-104, 85-106 тощо.

104

Контроль якості предметів одягу визначає різні властивості,

що проявляються при споживанні. Класифікація показників якос-

ті виділяє певну групу показників основні з яких споживні та

техніко-економічні.

При оцінювані якості вітчизняної продукції її поділяють на

групи:

— «Н» — нові товари поліпшеної якості;

— «ОМ» — особливо модні вироби;

— товари масового виробництва.

Якість одягу не піддається кількісному вимірюванню. Тому

встановлюють не якість, а рівень якості, який оцінюють комплек-

сним і змішаним методами. Якість одягу перевіряють візуально

на макетах або манекенницях. Якість трикотажних виробів пере-

віряють на столах. Перелік ознак для контролю якості встановле-

ний відповідними нормативними документами на кожний вид

виробів. На підставі показників якості визначають сортність про-

дукції. Швейні та трикотажні вироби можуть бути 1-го та 2-го

сортів. Сортність комплексних виробів встановлюють по виробу

нижчого сорту.

Для маркування швейних і трикотажних виробів використо-

вують товарний ярлик, стрічку із зображенням товарного знака

або клеймо, контрольну стрічку. Товарний ярлик повинен бути

художньо оформлений і містити такі дані: товарний знак вироб-

ника та його найменування, місцезнаходження виробника, на-

йменування виробу, номер моделі, нормативну документацію на

вироби, артикул, розміри виробу, сорт, дату випуску, клеймо ко-

нтролера. Крім того, вказують:

— для верхніх швейних і трикотажних виробів: артикул мате-

ріалу верха та артикул тканини;

— для трикотажної білизни: групу оздоблення і міцність фар-

бування.

На стрічці вказують: товарний знак виробника, наймену-

вання сировини, вміст волокон, символи по догляду за виро-

бом (табл. 1.11). Для трикотажних виробів розміри не вказу-

ють.

Для упакування виробів використовують споживну (інди-

відуальну або групову) і транспортну тару. При місцевому

транспортуванні вироби підвішують (пальто, костюми, плащі

тощо).

105

Таблиця 1.11

106

1.4.3. Головні убори

Асортимент головних уборів включає шляпи, шапки, берети,

фуражки, шлеми, тюбетейки, капори, хустки тощо. Вони поділя-

ються на повсякденні, нарядні, для відпочинку і туризму. За се-

зоном використання бувають зимовими, демісезонними, літніми і

всесезонними. За статево-віковими ознаками поділяються на чо-

ловічі, жіночі та дитячі.

Розмір головного убору визначають вимірюванням обхвату

голови, см.

Їх випускають таких розмірів: для дорослих — 53 …62, для

школярів 50…56, для дошкільнят — 47 …54, дітей ясельного ві-

ку — 45 … 47.

Найбільш поширені такі виді:

Шляпа — головний убір з головкою різної форми і крисами

різної ширини або без них. Виготовляють з різних матеріалів

(найбільш поширений фетр) і різноманітним оздобленням. (рис.

1.35) Літні шляпи з тканини називають панамами.

Рис. 1.35. Шляпи

а, б, в — чоловічі офіційні; г, д, е, ж — чоловічі повсякденно-ділові: з, и, л

чоловіча «мисливська» спортивного характеру к — чоловіча «мисливсь-

ка»; м — чоловіча «ковбійська»; н — жіноча типу «клеш»

Берет — головний убір без крисів з головкою різної форми

виготовлений з різних матеріалів.

107

Кепі — головний убір м’якої форми з козирком якій виготовля-

ють з різноманітних матеріалів (рис 1.36, 1.37, 1.38, 1.39, 1.40, 1.41).

Рис. 1.36, 1.37, 1.38 1.39. Чоловічі головні

убори з вовняних тканин:

1 — кепі; 2 — кашкети; 3 — спортивні шапки; 5 — панами

108

Рис. 1.40. Чоловічі головні убори з бавовняних тканин:

1 — типа кепі; 2 — типа кашкета; 3 — типа спортивної шапочки; 4 — типа

панами

109

Рис. 1.41. Жіночі головні убори з бавовняних тканин:

1 — типа панами; 2 — типа спортивної шапочки; 3 — типа кепі; 4 — берет

Кашкет — головний убір у формі кепі з козирком і жорстким

околишем. До різновидів кашкета відносять вироби з твердою

стойкою з переду (капітанки, безкозирки).

Шапки — головний убір з головною різної форми, виготовля-

ємий різноманітних форм (рис. 1.42, 1.43, 1.44, 1.45).

110

Рис. 1.44. Жіночі головні убори з штучного хутра

1 — «Боярка»; 2,6 — «кубанка» 3 — вушанка; 4 — «ток»; 5 — шапочка по

голові