Львів: Видавництво Край, 2007. - 153 с.
Книга спогадів Василя Яремчука «У лабетах долі» друкується після
його смерті. Автор усе життя носив у серці спогади про свою юність,
про роки підпільної боротьби у рядах УПА, та найтяжчим тягарем були
приховані від тодішньої совєтської громадськості згадки про жахливі
роки в засланні у таборах ГУЛАГу – у Норильську.
Василь Яремчук написав ці спогади тоді, коли Україна нарешті стала Незалежною державою. Мрія його видати книгу для нащадків здійснилася лише тепер. Розповідь не перевантажена філософією, у ній все просто, як було у житті сотень тисяч українців, котрі свої найкращі роки віддали страшним сталінським таборам. Тут спомини про тих російських «братів», котрі змушували різні національності в нелюдських умовах важко працювати, голодувати і мерзнути.
У цій книзі – життя без прикрас. Але вся розповідь проникнута не лише описами буття каторжан, а й великою любов'ю до свого народу, України, бажанням працювати на своїй вільній землі…
Василь Яремчук написав ці спогади тоді, коли Україна нарешті стала Незалежною державою. Мрія його видати книгу для нащадків здійснилася лише тепер. Розповідь не перевантажена філософією, у ній все просто, як було у житті сотень тисяч українців, котрі свої найкращі роки віддали страшним сталінським таборам. Тут спомини про тих російських «братів», котрі змушували різні національності в нелюдських умовах важко працювати, голодувати і мерзнути.
У цій книзі – життя без прикрас. Але вся розповідь проникнута не лише описами буття каторжан, а й великою любов'ю до свого народу, України, бажанням працювати на своїй вільній землі…