Філософська думка. - 2006. - №
1. С. 56-70.
Якщо ми, крім вітчизняної, європейської, російської філософи, не будемо звертатися до арабської, гебрайської, індійської, китайської, корейської, японської тощо, то історико-філософська наука в Україні буде й надалі продовжувати перебувати в постколоніальному, або ж провінційному стані. Бо сучасну гуманітаристику, в тому числі й історію філософії, вирізняє щільна інтеграція у світовий, а не місцевий чи регіональний контекст.
Тому, гадаю, така налаштованість саме на світовий вимір і має стати одним із наших стратегічних орієнтирів. Тим більше, що інтелектуальне життя XIX — першої третини XX ст. в Україні якраз і було зорієнтоване не тільки на Україну, Російську або ж Австро-Угорську імперії чи навіть всю Європу. Щонайменше воно охоплювало євразійський як географічний, так і духовний простір
1. С. 56-70.
Якщо ми, крім вітчизняної, європейської, російської філософи, не будемо звертатися до арабської, гебрайської, індійської, китайської, корейської, японської тощо, то історико-філософська наука в Україні буде й надалі продовжувати перебувати в постколоніальному, або ж провінційному стані. Бо сучасну гуманітаристику, в тому числі й історію філософії, вирізняє щільна інтеграція у світовий, а не місцевий чи регіональний контекст.
Тому, гадаю, така налаштованість саме на світовий вимір і має стати одним із наших стратегічних орієнтирів. Тим більше, що інтелектуальне життя XIX — першої третини XX ст. в Україні якраз і було зорієнтоване не тільки на Україну, Російську або ж Австро-Угорську імперії чи навіть всю Європу. Щонайменше воно охоплювало євразійський як географічний, так і духовний простір