Архіви України. — 1989. — №
5. — С. 56-74 До цього часу побажання М. О. Максимовича не було здійснено. І, відбираючи цей літопис до друкування, ми переслідуємо мету не лише ознайомити з ним найширшу громадськість, а й дати можливість історикам і публіцистам здійснити його широке наукове коментування і залучення до своїх наукових розробок і публіцистичних праць з історії України. Адже науковий коментар, як це підкреслював ще М. О. Максимович, був зроблений видавцем досить поверхово і побіжно. Це, до речі, стосується й інших текстів літописів, які вміщено у збірнику. /57/
Щоб читач мав можливість більш докладно пізнати зміст та історію публікації «Черниговской летописи», ми вважали за необхідне подати вступну статтю і коментар до неї Білозерського.
На жаль, за браком даних ми не можемо сьогодні розповісти про самого Миколу Михайловича Білозерського. Відомо лише, що він є братом друга Т. Г. Шевченка В. М. Білозерського, одного із засновників Кирило-Мефодіївського товариства. Докладно займався українським фольклором та етнографією, у розробку яких вніс немалий внесок. Є автором статті «Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц (1831 — 1861 гг.)», у якій опублікував свої записи спогадів знайомих Т. Г. Шевченка — В. М. Забіли, В. В. Тарновського (старшого), О. Ф. Сенчила-Стефановського, А. І. Лизогуба, М. М. Лазаревського.
Виданий М. М. Білозерським збірник літописів є першим томом задуманого ним багатотомного видання українського літописання. Однак здійснити цей задум йому не вдалося. Проте і зроблене М. М. Білозерським у цьому плані є значним внеском у розробку джерельної бази історії України.
5. — С. 56-74 До цього часу побажання М. О. Максимовича не було здійснено. І, відбираючи цей літопис до друкування, ми переслідуємо мету не лише ознайомити з ним найширшу громадськість, а й дати можливість історикам і публіцистам здійснити його широке наукове коментування і залучення до своїх наукових розробок і публіцистичних праць з історії України. Адже науковий коментар, як це підкреслював ще М. О. Максимович, був зроблений видавцем досить поверхово і побіжно. Це, до речі, стосується й інших текстів літописів, які вміщено у збірнику. /57/
Щоб читач мав можливість більш докладно пізнати зміст та історію публікації «Черниговской летописи», ми вважали за необхідне подати вступну статтю і коментар до неї Білозерського.
На жаль, за браком даних ми не можемо сьогодні розповісти про самого Миколу Михайловича Білозерського. Відомо лише, що він є братом друга Т. Г. Шевченка В. М. Білозерського, одного із засновників Кирило-Мефодіївського товариства. Докладно займався українським фольклором та етнографією, у розробку яких вніс немалий внесок. Є автором статті «Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц (1831 — 1861 гг.)», у якій опублікував свої записи спогадів знайомих Т. Г. Шевченка — В. М. Забіли, В. В. Тарновського (старшого), О. Ф. Сенчила-Стефановського, А. І. Лизогуба, М. М. Лазаревського.
Виданий М. М. Білозерським збірник літописів є першим томом задуманого ним багатотомного видання українського літописання. Однак здійснити цей задум йому не вдалося. Проте і зроблене М. М. Білозерським у цьому плані є значним внеском у розробку джерельної бази історії України.