Автореф. дис. ... канд. психол. наук. - К.: Вид-во НПУ ім.
М.П.Драгоманова, 2008. — 22 с.
Дисертаційна робота присвячена виявленню особливостей професійного
самовизначення майбутніх педагогів в умовах підготовки за
подвійними спеціальностями (з додатковою спеціалізацією “Практична
психологія”).
Встановлено, що професійне самовизначення майбутніх фахівців являє собою складну систему, основними компонентами якої є професійні мотиви, інтереси, спрямованість, здібності, самосвідомість та потреба в професійній самоосвіті й самовихованні. Виявлено особливості розвитку всіх структурних компонентів цього феномену у студентів різних напрямків підготовки, критерії та рівні його сформованості. Доведено, що рівень сформованості у студентів професійного самовизначення значною мірою зумовлюється наявністю діалектичної спорідненості між предметним змістом їх основної спеціальності й додаткової спеціалізації: у переважної більшості майбутніх фахівців споріднених спеціальностей виявлено високий і середній рівні усіх структурних компонентів професійного самовизначення. Натомість у студентів неспоріднених спеціальностей досліджувані феномени формуються однобічно.
Доведено, що оптимізація професійного самовизначення майбутніх педагогів в умовах професійної підготовки з додатковою психологічною спеціалізацією здійснюється шляхом підвищення рівня структурних компонентів цього процесу з використанням теоретичних і практичних методів навчання у їх єдності. Встановлено високу ефективність авторської програми в усіх групах студентів, але повністю подолати однобічність професійного самовизначення в групі студентів неспоріднених спеціальностей не вдається.
Встановлено, що професійне самовизначення майбутніх фахівців являє собою складну систему, основними компонентами якої є професійні мотиви, інтереси, спрямованість, здібності, самосвідомість та потреба в професійній самоосвіті й самовихованні. Виявлено особливості розвитку всіх структурних компонентів цього феномену у студентів різних напрямків підготовки, критерії та рівні його сформованості. Доведено, що рівень сформованості у студентів професійного самовизначення значною мірою зумовлюється наявністю діалектичної спорідненості між предметним змістом їх основної спеціальності й додаткової спеціалізації: у переважної більшості майбутніх фахівців споріднених спеціальностей виявлено високий і середній рівні усіх структурних компонентів професійного самовизначення. Натомість у студентів неспоріднених спеціальностей досліджувані феномени формуються однобічно.
Доведено, що оптимізація професійного самовизначення майбутніх педагогів в умовах професійної підготовки з додатковою психологічною спеціалізацією здійснюється шляхом підвищення рівня структурних компонентів цього процесу з використанням теоретичних і практичних методів навчання у їх єдності. Встановлено високу ефективність авторської програми в усіх групах студентів, але повністю подолати однобічність професійного самовизначення в групі студентів неспоріднених спеціальностей не вдається.