Автореф. дис. д-ра юрид. наук: Специальность 12.00.01 - теория и
история права и государства; история учений о праве и государстве /
О.Г. Мурашин; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2001. —
34с.
Проаналізовано характерні ознаки акта прямого народовладдя, його юридичні властивості, надано визначення цього поняття. Розглянуто принципи й особливості прямої правотворчості. Надано визначення прямого правотворчого процесу, розглянуто основні, властиві йому стадії, зроблено висновок про функції традицій та звичаїв у прямому правотворчому процесі. Виявлено основні вимоги до ідеальної моделі акта прямого народовладдя. Досліджено варіанти впливу громадської думки, що міститься в актах прямого народовладдя, на суспільну діяльність. Належну увагу приділено системі та видам актів прямого народовладдя. Здійснено класифікацію зазначених актів за різними критеріями. Показано юридичну природу актів референдуму, виборів, відкликання, наказів виборців, петицій, актів прямого народовладдя місцевого рівня, локальних актів, підзаконних і правозастосовчих, дано їх визначення. Досліджено нормативні засади прийняття актів прямого народовладдя, а також організаційно-функціональні аспекти їх дії. З'ясовано роль цих актів у механізмі правового регулювання. Визначено умови забезпечення ефективності їх реалізації.
Проаналізовано характерні ознаки акта прямого народовладдя, його юридичні властивості, надано визначення цього поняття. Розглянуто принципи й особливості прямої правотворчості. Надано визначення прямого правотворчого процесу, розглянуто основні, властиві йому стадії, зроблено висновок про функції традицій та звичаїв у прямому правотворчому процесі. Виявлено основні вимоги до ідеальної моделі акта прямого народовладдя. Досліджено варіанти впливу громадської думки, що міститься в актах прямого народовладдя, на суспільну діяльність. Належну увагу приділено системі та видам актів прямого народовладдя. Здійснено класифікацію зазначених актів за різними критеріями. Показано юридичну природу актів референдуму, виборів, відкликання, наказів виборців, петицій, актів прямого народовладдя місцевого рівня, локальних актів, підзаконних і правозастосовчих, дано їх визначення. Досліджено нормативні засади прийняття актів прямого народовладдя, а також організаційно-функціональні аспекти їх дії. З'ясовано роль цих актів у механізмі правового регулювання. Визначено умови забезпечення ефективності їх реалізації.