Х.: Право, 2010. — Вип.
20. — 326 с.
З 2007 по 2009 р. науковцями Інституту вивчення проблем злочинності НАПрН України проводилося дослідження під назвою «Розробка критеріїв ефективності діяльності органів кримінально-го переслідування в Україні та запропонування шляхів її підвищен-
ня», виконання якого затверджено постановою вченої ради Інсти-
туту № 6/1 від 20 грудня 2006 р. та постановою Президії Національ-
ної академії правових наук України № 48-2 від 28 жовтня 2006 р.
З огляду на інтеграцію нашої країни до європейської спільноти та визначення стратегічним напрямом її просування до Європейського Союзу з перспективою набуття в ЄС повноправного членства в Україні існують потужні стимули для поглиблення в ній демократичних перетворень, гармонізації вітчизняного законодавства з європейськими стандартами, удосконалення системи кримінальної юстиції та підвищення ефективності функціонування органів кримінального переслідування.
Мета і напрями вдосконалення положень кримінального та кримінально-процесуального законодавства як складових системи кримінальної юстиції сформульовані в Концепції реформування кримінальної юстиції в Україні, затвердженій відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 р. «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів» Указом Президента України № 311/2008 від 8 квітня 2008 р.1 У Концепції, зокрема, наголошено, що існує нагальна об’єктивна потреба у реформуванні кримінальної юстиції,
яка має ґрунтуватися на досягненнях і традиціях національного законодавства, європейських цінностях щодо захисту прав людини і основоположних свобод, положеннях міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Визначення шляхів підвищення ефективності діяльності будь-якої організаційно-правової системи неможливо без з’ясування змісту і структури діяльності її суб’єктів і природи соціальних зв’язків між ними. Це безпосередньо стосується і питань підвищення ефективності діяльності органів кримінального переслідування.
20. — 326 с.
З 2007 по 2009 р. науковцями Інституту вивчення проблем злочинності НАПрН України проводилося дослідження під назвою «Розробка критеріїв ефективності діяльності органів кримінально-го переслідування в Україні та запропонування шляхів її підвищен-
ня», виконання якого затверджено постановою вченої ради Інсти-
туту № 6/1 від 20 грудня 2006 р. та постановою Президії Національ-
ної академії правових наук України № 48-2 від 28 жовтня 2006 р.
З огляду на інтеграцію нашої країни до європейської спільноти та визначення стратегічним напрямом її просування до Європейського Союзу з перспективою набуття в ЄС повноправного членства в Україні існують потужні стимули для поглиблення в ній демократичних перетворень, гармонізації вітчизняного законодавства з європейськими стандартами, удосконалення системи кримінальної юстиції та підвищення ефективності функціонування органів кримінального переслідування.
Мета і напрями вдосконалення положень кримінального та кримінально-процесуального законодавства як складових системи кримінальної юстиції сформульовані в Концепції реформування кримінальної юстиції в Україні, затвердженій відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 р. «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів» Указом Президента України № 311/2008 від 8 квітня 2008 р.1 У Концепції, зокрема, наголошено, що існує нагальна об’єктивна потреба у реформуванні кримінальної юстиції,
яка має ґрунтуватися на досягненнях і традиціях національного законодавства, європейських цінностях щодо захисту прав людини і основоположних свобод, положеннях міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Визначення шляхів підвищення ефективності діяльності будь-якої організаційно-правової системи неможливо без з’ясування змісту і структури діяльності її суб’єктів і природи соціальних зв’язків між ними. Це безпосередньо стосується і питань підвищення ефективності діяльності органів кримінального переслідування.