Київ: Юніверс, 2011. - 344с.
«Йоахім Ріггер – одна із знакових постатей у філософській думці на
теренах Федеративної Республіки Німеччини з часів її утворення і
становлення», – пише Одо Марквард у своїй післямові до цього
видання. Відчутний вплив справляло насамперед академічне вчення
Ріттера, який у Мюнстері з 1946 р. і аж до свого виходу на пенсію
1968 р. гуртував навколо себе обдарованих учнів. Метафізика і
політика становить істотну частину його філософії. Засвоєння
традиції метафізики, яка походить із Греції, у цьому дослідженні
«Про філософію Арістотеля і Геґеля» перебуває під знаком
інтерпретації новітнього суспільства, іцо йде від Геґеля.
Систематична теза, яка поєднує ці полюси, розкривається у
з'ясуванні того, яким чином підтримувати традицію і поступ. У
центрі лежить теорія громадянського життя, яке у своїй новітній,
окресленій завдяки французькій революції формі має поєднати між
собою походження і майбутнє. Нове розширене видання, яке
з'являється 3 квітня з нагоди сторіччя від дня народження філософа
(помер у 1974 р.) з цього приводу пов'язує три частини, взяті із
праці «Суб'єктивність»: «Суб'єктивність і індустріальне
суспільство», «Завдання гуманітарної науки в сучасному суспільстві»
і «Ландшафт. До функції естетичного в сучасному суспільстві».
Відтак у книжці уперше вміщені найважливіші дослідження Иоахіма
Ріттера з філософії новітнього суспільства.
ЙоахімРіпер (1903-1974) здобув ступінь доктора наук 1925 р.
(керівник – Ернст Касірер) і був призначений на посаду доцента у
1932 р., а в 1946 р. його запрошено до Мюнстера, де він працював.
Ріттер був засновником і відповідальним редактором Історичного
Словника Філософії. У видавництві «Зуркамп» поміж іншим з'явились
такі розвідки, як Геґегь і Французька Революція,, 1965р. (це 114);
Суб'єктивність, 1974р. (В8 379).
Зміст
До Арістотеля
Вчення про походження і сенс теорії в Арістотеля (1953)
Арістотель і досократики (1954)
Громадянське життя. До Арістотелевої теорії щастя (1956)
«Політика» й «Етика» у практичній філософії Арістотеля (1967) .
«Природне право» в Арістотеля
До проблеми відновлення природного права (1963)
До Геґеля
Геґель і французька революція (1956)
Екскурси
Особа і власність
До Геґелевих «Основних ліній філософії права» §34 до 81 (1961)
Моральність і звичаєвість
До з'ясування Геґелем кантівської етики (1966)
Геґель і реформація (1968)
До «Світової цивілізації»
Європеїзація як європейська проблема (1956)
Велике місто (1960)
Додаток
Суб'єктивність та індустріальне суспільство
До теорії суб'єктивності Геґеля (1961
Завдання гуманітарних наук у сучасному суспільстві (1963)
Ландшафт
До функціонування естетичного в сучасному суспільстві (1963)
Два екскурси (до: Ландшафт)
Післямова Одо Маркварда. Позитив у розриві
Філософія громадянського світу в Иоахіма Ріттера
Примітки
Список літератури