Социолингвистика
Лингвистика
  • формат doc
  • размер 564,32 КБ
  • добавлен 16 мая 2012 г.
Рябченко В.І. Мова як засіб творення соціальної дійсності (укр.)
Світоглядно-просвітницьке видання. – К.: Фітосоціоцентр, 2011. – 245 с.
Всебічно обґрунтовується необхідність українізації соціального простору України, що є запорукою успішної розбудови її Державності. Доводиться, що україномовність у поєднанні з російськомовністю чи без неї зміцнює Українську Державу, а російськомовність без україномовності підриває її конструкції. Через підміну української
мови російською протягом декількох століть здійснювалась й продовжується нині потужна експансія гуманітарної сфери України, а також асиміляція українського етносу Росією. Для збереження Української Державності від поглинання та заради розбудови рівноправних відносин між Росією й Україною в цьому сенсі має бути досягнутий паритет, який би дозволяв захищати українську мову від дискримінації як на території Росії, так і в російськомовних анклавах України.
Адресується у першу чергу народним депутатам та іншим політикам України, які за своїм соціальним статусом і суспільною роллю мають визначально сприяти утвердженню, поширенню й розвитку української мови на її території, а також іншим суб’єктам творення соціальної дійсності в нашій країні, від громадянської позиції яких залежить майбутнє нашої Держави. У світоглядно-просвітницькому сенсі це видання може бути корисним як тим, хто
не байдужий до української мови, так і тим, хто займає нейтральну, чи супротивну позицію щодо її використання, розвитку й поширення.
Зміст
Вступ
Мова – свідомість – соціальна дійсність: світоглядний аспект
Загальні розмірковування про мову, свідомість, мислення, соціальну дійсність та інше
Про відсутність паритету в мовному питанні між Росією й Україною
Що таке деукраїнізація й денаціоналізація через русифікацію
Побіжно про радянську однопартійну комуністичну ідеологію й сучасний плюралістичний партійний популізм: порівняльний аналіз
Про лінь, волю, мову й соціальну дееволюцію
Невже прийшли по українську душу?
Деукраїнізація через русифікацію веде в українське нікуди, з якого постає російське куди неоімперського штибу
Нація з рідною мовою зростає, а без неї зникає
Шовінізм – це те, що виходить із берегів націоналізму, а Україні чужого не треба, їй би своє вберегти
Спекулювання українською національною ідеєю дискредитує український народ як титульну націю України
З’ясовуємо механізм ціннісного розколу між населенням Сходу і Заходу України: як це робиться і кому це вигідно
Чужоземна інтервенція гуманітарної сфери України не міф, а сумна реальність, сумніше якої те, що українська держава цьому реально не протидіє: ретроспектива й сучасність
Поради політикам України
Розколоту свідомість, як і розтрощений глечик, важко зліпити до купи
Тим, хто користується державою, варто не забувати, завдяки кому й чому стала можливою Українська Держава
Не збережемо українську мову, то й не збережемо Україну, а значить і себе у не своїй державі
Окрім матеріального багатства є більші цінності: превентивні прагматичні настанови вітчизняним можновладцям
«Окопно-пакувальна» свідомість і «ховрашиний» світогляд як феномени української соціальної дійсності та реальні перешкоди на шляху успішної розбудови Української Державності
Розмірковуємо про патріотизм: звідки він виникає й куди зникає
Зрада заради влади, влада заради власної вигоди – цим стелеться дорога в історичне нікуди, точніше, у бездержавність України
Державна Незалежність України не винна в недолугості, з якою розпорядились українською державністю
Про те, як відбулась поляризація на багатих і бідних в Україні
Про мову й риторику, точніше, цинізм політиків, що деформує суспільну свідомість і соціальну дійсність
Заклики українського народу до доморощених можновладців: один із можливих варіантів актуалізованої суспільної пропозиції
Дещо про місію й роль громадянського суспільства у творенні соціальної дійсності
Про азбуку демократії та українську одіссею навколо цивілізованого демократичного простору
Лише безглузда лисиця може прагнути погратись з ведмедем в одній пісочниці
Розмірковуємо про долю вітчизняних можновладців та їхнє потенційне суспільне опертя на випадок державної кризи
За межами України вітчизняні можновладці приречені на політичне ніщо
Отже, творити українську соціальну дійсність можна лише українською мовою
А брутальна мова породжує брутальну дійсність
Цинізм деформує свідомість і світогляд, а ті, у свою чергу, породжують деформовану соціальну дійсність та новий цинізм
Долати цинізм можна лише словом і мовою правди
Висновки