Україна, Черкаська обл., м. Черкаси, 2012. - 46 с. (91 питань)
Світогляд. його структура та роль в житті людини.
Особливості міфологічного світогляду.
Релігійний світогляд.
Філософія як теоретична форма світогляду.
Основне питання філософії.
Взаємозвязок філософії і конкретних наук.
Причини і передумови виникнення філософії. Міфологія і філософія як способи пояснення світу.
Предмет і структура філософського знання.
Відмінність предметного поля філософії від предметного поля природничих наук.
Світоглядна функція філософії. Роль філософії в становленні теоретичної форми світогляду.
Гносеологічна функція філософії.
Методологічна функція філософії. Діалектика і метафізика.
Методи філософії (загальна характеристика).
Аксіологічна функція філософії
Філософія Стародавньої Індії (брахманізм, вайшешика, буддизм) та Стародавньою Китаю (даосизм і конфуціанство).
Основне питання філософії і науки до класичного періоду у розвитку античної філософії.
Мілетська натурфілософія.
Піфагорійська філософія.
Діалектична філософія Геракліта.
Загальна характеристика елейської філософії. Апорії Зенона.
Атомістична філософія Демокріта.
Загальна характеристика класичного періоду у розвитку античної філософії.
Загальна характеристика софістичної філософії. Сутність релятивізму.
Проблема людини в філософії Сократа.
Об’єктивно ідеалістична філософія Платона.
Проблема пізнання в філософії Платона.
Вчення Платона про суспільство.
Вчення про буття і знання в філософії Аристотеля.
Вчення про матерію і форму в філософії Аристотеля.
Загальна характеристика середньовічної філософії.
Номіналізм і реалізм.
Співвідношення віри і розуму в філософії Тертуліана і Августина Аврелія.
Співвідношення віри і розуму в філософи Томи Аквіиського і Дунет Скотта.
Загальна характеристика філософії Відродження.
Гуманістичний напрямок філософії Відродження.
Реформаційна гілка Відродження.
Натурфілософський напрямок філософії Відродження.
Загальна характеристика філософії Новою часу.
Обгрунтування раціоналізму в філософії Нового часу.
Специфіка індуктивною та дедуктивною методу.
Емпіризм у філософії XVII ст. (Ф. Бекон, Дж. Локк).
Концепції суспільної угоди та громадянською суспільства в філософії Нового часу (Т.Гоббс. Дж,Локк).
Проблема становлення громадянською суспільства в Україні.
Проблема свободи і необхідності в філософії Спінози.
Вільнодумство та атеїзм французьких матеріалістів XVIII ст.
Загальна характеристика німецької класичної філософії.
Трансцендентальна філософія Канта.
Вчення І. Канта про знання.
Вчення І. Канта про пізнавальні здібності людини.
Загальна характеристика філософії Г.ГЕГЕЛЯ. Діалектика Гегеля.
Концепція суспільного прогресу Гегеля.
Проблема відчуження в філософії марксизму.
Сутість та історичні форми позитивізму.
Філософія позитивізму та неопозитивізму. Принципи верифікації та фальсифікації.
Філософія постпозитивізму. Концепція наукових революцій Т. Куна.
Загальна характеристика філософії екзистенціалізму.
Проблема людини в філософії екзистенціалізму.
Проблема свободи і відповідальності в філософії скзистенціалізму.
Ірраціоналізм і "філософія життя".
Місце української філософії у структурі всесвітньої філософії.
Українська філософія ХУ1І-XVIII ст.
Києво-Могилянська Академія як перший в Україні центр професійної філософії.
Філософія Г.Сковороди і сучасність.
Філософія серця П.Юрксвича.
Проблема буття у філософії. Буття і матерія.
Поняття і структура соціальною буття.
Еволюція уявлень про свідомість.
Сутність та структура свідомості.
Свідомість та самосвідомість.
Антропосоціоігенез та його сутність.
Буття людини як проблема філософії.
Проблема діяльнісної сутності людини.
Практика. Її форми та роль у житті людини і суспільства.
Проблема творчості у філософії.
Діалектика як концепція розвитку.
Специфіка соціального пізнання.
Пізнання як предмет філософською аналізу.
Суб'єкт і об'єкт пізнання. Зміна уяв про суб’єкта пізнання.
Структура процесу пізнання.
Форми чуттєвого та раціонального рівня пізнання.
Наука як специфічна форма пізнавальної діяльності.
Методи емпіричного та теоретичною рівня наукового пізнання.
Форми наукового пізнання (факт. проблема, гіпотеза, теорія).
Філософське розуміння особистості.
Проблема ролі особи в історії. Особистість і маси в історичному процесі.
Загальна характеристика формаційної концепції суспільства. Поняття «суспільно-економічна формація».
Суспільний прогрес, та його критерії. Історія людства як прогрес свободи.
Загальна характеристика цивілізаційної концепції суспільства.
Поняття культури і цивілізації. Загальнолюдські цінності.
Глобальні проблеми сучасності. їх сутність та шляхи розв'язання.
Особливості міфологічного світогляду.
Релігійний світогляд.
Філософія як теоретична форма світогляду.
Основне питання філософії.
Взаємозвязок філософії і конкретних наук.
Причини і передумови виникнення філософії. Міфологія і філософія як способи пояснення світу.
Предмет і структура філософського знання.
Відмінність предметного поля філософії від предметного поля природничих наук.
Світоглядна функція філософії. Роль філософії в становленні теоретичної форми світогляду.
Гносеологічна функція філософії.
Методологічна функція філософії. Діалектика і метафізика.
Методи філософії (загальна характеристика).
Аксіологічна функція філософії
Філософія Стародавньої Індії (брахманізм, вайшешика, буддизм) та Стародавньою Китаю (даосизм і конфуціанство).
Основне питання філософії і науки до класичного періоду у розвитку античної філософії.
Мілетська натурфілософія.
Піфагорійська філософія.
Діалектична філософія Геракліта.
Загальна характеристика елейської філософії. Апорії Зенона.
Атомістична філософія Демокріта.
Загальна характеристика класичного періоду у розвитку античної філософії.
Загальна характеристика софістичної філософії. Сутність релятивізму.
Проблема людини в філософії Сократа.
Об’єктивно ідеалістична філософія Платона.
Проблема пізнання в філософії Платона.
Вчення Платона про суспільство.
Вчення про буття і знання в філософії Аристотеля.
Вчення про матерію і форму в філософії Аристотеля.
Загальна характеристика середньовічної філософії.
Номіналізм і реалізм.
Співвідношення віри і розуму в філософії Тертуліана і Августина Аврелія.
Співвідношення віри і розуму в філософи Томи Аквіиського і Дунет Скотта.
Загальна характеристика філософії Відродження.
Гуманістичний напрямок філософії Відродження.
Реформаційна гілка Відродження.
Натурфілософський напрямок філософії Відродження.
Загальна характеристика філософії Новою часу.
Обгрунтування раціоналізму в філософії Нового часу.
Специфіка індуктивною та дедуктивною методу.
Емпіризм у філософії XVII ст. (Ф. Бекон, Дж. Локк).
Концепції суспільної угоди та громадянською суспільства в філософії Нового часу (Т.Гоббс. Дж,Локк).
Проблема становлення громадянською суспільства в Україні.
Проблема свободи і необхідності в філософії Спінози.
Вільнодумство та атеїзм французьких матеріалістів XVIII ст.
Загальна характеристика німецької класичної філософії.
Трансцендентальна філософія Канта.
Вчення І. Канта про знання.
Вчення І. Канта про пізнавальні здібності людини.
Загальна характеристика філософії Г.ГЕГЕЛЯ. Діалектика Гегеля.
Концепція суспільного прогресу Гегеля.
Проблема відчуження в філософії марксизму.
Сутість та історичні форми позитивізму.
Філософія позитивізму та неопозитивізму. Принципи верифікації та фальсифікації.
Філософія постпозитивізму. Концепція наукових революцій Т. Куна.
Загальна характеристика філософії екзистенціалізму.
Проблема людини в філософії екзистенціалізму.
Проблема свободи і відповідальності в філософії скзистенціалізму.
Ірраціоналізм і "філософія життя".
Місце української філософії у структурі всесвітньої філософії.
Українська філософія ХУ1І-XVIII ст.
Києво-Могилянська Академія як перший в Україні центр професійної філософії.
Філософія Г.Сковороди і сучасність.
Філософія серця П.Юрксвича.
Проблема буття у філософії. Буття і матерія.
Поняття і структура соціальною буття.
Еволюція уявлень про свідомість.
Сутність та структура свідомості.
Свідомість та самосвідомість.
Антропосоціоігенез та його сутність.
Буття людини як проблема філософії.
Проблема діяльнісної сутності людини.
Практика. Її форми та роль у житті людини і суспільства.
Проблема творчості у філософії.
Діалектика як концепція розвитку.
Специфіка соціального пізнання.
Пізнання як предмет філософською аналізу.
Суб'єкт і об'єкт пізнання. Зміна уяв про суб’єкта пізнання.
Структура процесу пізнання.
Форми чуттєвого та раціонального рівня пізнання.
Наука як специфічна форма пізнавальної діяльності.
Методи емпіричного та теоретичною рівня наукового пізнання.
Форми наукового пізнання (факт. проблема, гіпотеза, теорія).
Філософське розуміння особистості.
Проблема ролі особи в історії. Особистість і маси в історичному процесі.
Загальна характеристика формаційної концепції суспільства. Поняття «суспільно-економічна формація».
Суспільний прогрес, та його критерії. Історія людства як прогрес свободи.
Загальна характеристика цивілізаційної концепції суспільства.
Поняття культури і цивілізації. Загальнолюдські цінності.
Глобальні проблеми сучасності. їх сутність та шляхи розв'язання.