Екзамен для непрофільних спеціальностей. Відповіді на 90 питань.
Київський Національний університет імені Тараса Шевченка. Київ,
2012 - 56 с.
Соціокультурна зумовленість філософії.
Філософське мислення та його специфіка.
Своєрідність предмету філософії.
Історичні форми постановки основного питання філософії.
Структура філософського знання.
Співвідношення філософських, загальнонаукових і спец-наук. методів.
Діалектика та метафізика як філософські методи.
Основні функції філософії
Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії.
Особливості філософської думки у Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.
Філософія Античності: загальна характеристика.
Специфіка філософської думки в період Середньовіччя
Особливості філософії епохи Відродження.
Філософія Нового часу.
Класична німецька філософія.
Своєрідність філософії українського духу
Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень
«Філософська антропологія» як напрям сучасної філ-її
Екзистенціоналізм – загальна характеристика.
„Філософія життя: загальна характеристика.
Філософські ідеї психоаналізу.
Герменевтика як напрям сучасної філософії.
Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу.
Структура світогляду.
Історичні типи світогляду.
Класична онтологія та її фундаментальні проблеми.
Основні рівні буття.
Філософський зміст категорії «матерія».
Рух ,як спосіб простір та час як форми існування матерії.
Поняття природи.
Народонаселення як природне явище
Поняття біосфери і ноосфери.
Поняття глобалізаціїї та форми її існування.
Глобальні проблеми сучасності.
Інтелект,почуття, пам’ять і воля як здатності людини.
Співвідношення понять «людина», «індивід», «особа», «особистість», «індивідуальність».
Проблема визначення сутності людини.
Проблема сенсу життя людини
Проблема свободи і відповідальності.
Свідомість як найвища форма відображення
Феноменологічна концепція свідомості
Чуттєве,раціональне-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості.
Еврестична і творча функції інтуїції.
Несвідоме, свідоме і над свідоме.
Основні складові пізнавальної діяльності:суб’єкт і об’єкт, мета і ціль, засоби та результат.
Гносеологія та епістемологія.
Можливості та межі пізнавального процесу.
Проблема істини в теорії пізнання.
Абсолютність і відносність як властивості істини.
Проблема критеріїв істини.
Істина і правда
Основні форми наукового пізнання.
Мова як засіб комунікації та пізнаня.
Функції мови
Поліструктурність мови.
Поняття соціокультурної комунікації.
Об’єкт і предмет філософії історії.
Периодизація історії та її критерії.
Пролеми спрямованності, сенсу історії та її цінностей.
Поняття суспільного та соціального у філософії.
Основні характеристики суспільства.
Соціальна структура суспільства.
Сім'я як соціальна ланка суспільства.
Нація як соціокультурний феномен.
Ідеологія та утопія як форми організації суспільства
Рушійні сили та суб'єкти соціального процесу.
Дух, душа і духовність: особливості взаємозв’язку.
Цінності як ядро духовного світу людини
Гуманізм філософії.
Поняття культури.
Масова культура,контркультура і антикультура.
Поняття цивілізації.
Традиції і новаторство в культурі.
Поняття міжкультурної комунікації. Філософія – галузь знань, метою якої є схоплення сутності задля цілісного сприймання та пізнання світу людини, природних явищ і суспільних подій. Загалом – це знання про весь світ. Етимологічно складається з двох слів: phileo(любити) і sophia ( мудрість). Вперше термін запровадив Піфагор. Він має такі тлумачення: любов до мудрості, любомудрування, любомудріє.
Філософія, як феномен, з’являється вперше в давній Індії і Китаї, але тут вона не відмежовується від царини мудрості. На теренах стародавньої Греції термін отримує чітке обґрунтування, відповідно виокремлюється і предмет філософії.
Філософія сприяє розвитку людини, навчає міркувати, логічно вибудовувати думки, вербально передавати їх, а також застосовувати свої розум та мову для осягнення світу природи та самої людини. Філософію завжди цікавить не лише сам результат, а процес розуміння.
Філософія вибудовується із сумнівів і обґрунтувань, доведень, живе у вільних дискусіях і тому по-справжньому можлива лише в демократичному суспільстві.
Сучасна філософія є узагальненою філософською думкою людства. Ідейною основою сучасної філософії є загальнолюдські цінності і пріоритети. Вивчення філософії стає однією з головних передумов входження кожної молодої людини в загальнокультурний світовий контекст.
Філософське мислення та його специфіка.
Своєрідність предмету філософії.
Історичні форми постановки основного питання філософії.
Структура філософського знання.
Співвідношення філософських, загальнонаукових і спец-наук. методів.
Діалектика та метафізика як філософські методи.
Основні функції філософії
Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії.
Особливості філософської думки у Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.
Філософія Античності: загальна характеристика.
Специфіка філософської думки в період Середньовіччя
Особливості філософії епохи Відродження.
Філософія Нового часу.
Класична німецька філософія.
Своєрідність філософії українського духу
Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень
«Філософська антропологія» як напрям сучасної філ-її
Екзистенціоналізм – загальна характеристика.
„Філософія життя: загальна характеристика.
Філософські ідеї психоаналізу.
Герменевтика як напрям сучасної філософії.
Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу.
Структура світогляду.
Історичні типи світогляду.
Класична онтологія та її фундаментальні проблеми.
Основні рівні буття.
Філософський зміст категорії «матерія».
Рух ,як спосіб простір та час як форми існування матерії.
Поняття природи.
Народонаселення як природне явище
Поняття біосфери і ноосфери.
Поняття глобалізаціїї та форми її існування.
Глобальні проблеми сучасності.
Інтелект,почуття, пам’ять і воля як здатності людини.
Співвідношення понять «людина», «індивід», «особа», «особистість», «індивідуальність».
Проблема визначення сутності людини.
Проблема сенсу життя людини
Проблема свободи і відповідальності.
Свідомість як найвища форма відображення
Феноменологічна концепція свідомості
Чуттєве,раціональне-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості.
Еврестична і творча функції інтуїції.
Несвідоме, свідоме і над свідоме.
Основні складові пізнавальної діяльності:суб’єкт і об’єкт, мета і ціль, засоби та результат.
Гносеологія та епістемологія.
Можливості та межі пізнавального процесу.
Проблема істини в теорії пізнання.
Абсолютність і відносність як властивості істини.
Проблема критеріїв істини.
Істина і правда
Основні форми наукового пізнання.
Мова як засіб комунікації та пізнаня.
Функції мови
Поліструктурність мови.
Поняття соціокультурної комунікації.
Об’єкт і предмет філософії історії.
Периодизація історії та її критерії.
Пролеми спрямованності, сенсу історії та її цінностей.
Поняття суспільного та соціального у філософії.
Основні характеристики суспільства.
Соціальна структура суспільства.
Сім'я як соціальна ланка суспільства.
Нація як соціокультурний феномен.
Ідеологія та утопія як форми організації суспільства
Рушійні сили та суб'єкти соціального процесу.
Дух, душа і духовність: особливості взаємозв’язку.
Цінності як ядро духовного світу людини
Гуманізм філософії.
Поняття культури.
Масова культура,контркультура і антикультура.
Поняття цивілізації.
Традиції і новаторство в культурі.
Поняття міжкультурної комунікації. Філософія – галузь знань, метою якої є схоплення сутності задля цілісного сприймання та пізнання світу людини, природних явищ і суспільних подій. Загалом – це знання про весь світ. Етимологічно складається з двох слів: phileo(любити) і sophia ( мудрість). Вперше термін запровадив Піфагор. Він має такі тлумачення: любов до мудрості, любомудрування, любомудріє.
Філософія, як феномен, з’являється вперше в давній Індії і Китаї, але тут вона не відмежовується від царини мудрості. На теренах стародавньої Греції термін отримує чітке обґрунтування, відповідно виокремлюється і предмет філософії.
Філософія сприяє розвитку людини, навчає міркувати, логічно вибудовувати думки, вербально передавати їх, а також застосовувати свої розум та мову для осягнення світу природи та самої людини. Філософію завжди цікавить не лише сам результат, а процес розуміння.
Філософія вибудовується із сумнівів і обґрунтувань, доведень, живе у вільних дискусіях і тому по-справжньому можлива лише в демократичному суспільстві.
Сучасна філософія є узагальненою філософською думкою людства. Ідейною основою сучасної філософії є загальнолюдські цінності і пріоритети. Вивчення філософії стає однією з головних передумов входження кожної молодої людини в загальнокультурний світовий контекст.