Вступні іспити до аспірантури. Київський національний економічний
університет ім. Вадима гетьмана (КНЕУ), 2012 р., 200 питань,16 с.
Антична філософія: космоцентризм.
Лінія Платона і лінія Демокріта в філософії античності.
Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.
Л. Українка про синтез вічних проблем і сучасних запитів.
Постмодернізм.
Цивілізаційна модель розвитку суспільства А. Тойнбі.
Епікуреїзм в античній філософії.
Визначальні риси філософії Просвітництва.
Стихійна діалектика (Геракліт).
Діалектика доби Відродження (М. Кузанський).
Формаційна теорія суспільного розвитку К. Маркса.
Радикалізм соціально-філософських поглядів Д. Донцова.
Прагматизм (Ч. Пірс, В. Джеймс, Д. Дьюї).
бальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.
Філософія Сократа.
Натурфілософія доби Відродження (Д. Бруно, М. Копернік, Г. Галілей).
Консерватизм соціально-філософських поглядів В. Липинського.
Філософська антропологія (М. Шеллер, Г. Плеснер, А. Гелен).
Філософія життя (Ф. Ніцше, А. Бергсон, О. Шпенглер).
Екологічна свідомість, екологічний імператив.
Концепція ідеальної держави Платона.
Філософія доби Київської Русі.
Етичні погляди І. Канта. Категоричний імператив.
Вчення В.І. Вернадського про ноосферу.
Персоналізм (Е. Муньє).
Релігійно-філософська система йоги.
Апологетика: примат віри.
Основні риси філософії Нового часу.
І.Я. Франко про українську національну ідею.
Релігійно-філософські ідеї джайнізму.
Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів Р. Декарта.
Монадологія В. Лейбніца.
Розвиток філософії українського духу в Києво-Могилянській академії.
Російський космізм (К. Ціолковський, П. Флоренський).
Принцип плюралізму в історії філософії.
Особливості філософії досократівського періоду.
Етика стоїків (Сенека, Епіктет, Марк Аврелій).
Соціально-філософська концепція Т. Гоббса.
Позитивізм (О. Конт, Г. Спенсер, Р. Авенаріус, Е. Мах).
Філософія серця П. Юркевича.
Особливості філософії класичного сократівського періоду.
Схоластика: проблема універсалій (номіналізм і реалізм).
Філософія історії Г. Гегеля.
Періодизація етапів розвитку української філософії.
Екзистенціоналізм (М. Хайдеггер, А. Камю, Ж.-П. Сартр).
Характерні риси філософії Стародавньої Індії.
Філософія Реформації (М. Лютер, Ж. Кальвін).
Натуралістичний пантеїзм Б. Спінози.
Університетська філософія в Україні XVIII – поч. XIX ст.
(М. Костомаров, П. Куліш).
Матеріалістична позиція французьких просвітителів XVII–XVIII ст. (Ламетрі, Д. Дідро, К. Гельвецій, П. Гольбах).
Основні риси філософії Відродження.
Агностицизм філософії І. Канта.
Британське просвітництво (Д. Локк).
Громадянське суспільство і правова держава у філософії Г. Гегеля.
Філософські ідеї Т.Г. Шевченка.
Характерні особливості філософських поглядів буддизму.
Арістотель як систематизатор античної філософії та логіки.
Об’єктивний ідеалізм І. Канта, Г. Гегеля , Ф. Шеллінга.
Філософія українського космізму (В.І. Вернадський).
Феноменологія.
Конфуціанство.
Особливості римського періоду античної філософії.
Основні риси філософії Середньовіччя.
Філософські погляди Ф. Прокоповича.
Фрейдизм.
Сутність вчення кініків та кірінаїків.
Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження
(Н. Макіавеллі, Т. Мор, Т. Кампанелла).
М. Гоголь як філософ.
Неофрейдизм (Г. Маркузе, Е. Фромм, Г. Юнг, В. Райх).
Герменевтика.
Марксизм і релігія.
Християнський еволюціонізм (Т. де Шарден).
Скептицизм.
Патристика: віра для розуміння.
Неоплатонізм філософії епохи Відродження (Піко делла Мірандола, Парацельс)
Суперечність між методом і системою філософії Г. Гегеля.
Філософія марксизму.
Головні періоди розвитку античної філософії.
Гуманістичний напрям філософії Відродження (Д. Аліг’єрі,
Ф. Петрарка, Л. Валла).
Сенсуалістична філософія Нового часу (Д. Локк, Д. Берклі, Д. Юм).
Проблема релігії в філософії Л. Фейєрбаха.
Неотомізм (Е. Жильсон, Ж. Марітен).
Характерні риси філософії чарвака-локаята.
Деїстичний напрям філософії Просвітництва (Ф. Вольтер,
Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо).
Д. Чижевський про історію філософії України.
Коротка характеристика економічної теорії К. Маркса і Ф. Енгельса.
Персоналізм М. Бердяєва та Л. Шестова.
Загальна характеристика філософії Стародавнього Китаю.
Середньовічна містика в філософії М. Екгарта.
Філософія Г.С. Сковороди.
Філософсько-правові і суспільно-політичні погляди французьких утопічних соціалістів (Г. Маблі, Мореллі, Г. Бабеф, К. Сен-Сімон).
Особливості філософської концепції санкх’я.
Раціоналістична філософія Нового часу (Б. Спіноза, Г. Лейбніц).
Суб’єктивна діалектика Й. Фіхте.
Українська філософська думка доби Відродження (XIV–XVI ст.).
Філософія конкордизму В. Винниченка.
Основні риси елліністичного періоду античної філософії.
Томізм: проблема гармонії віри з розумом.
Основні риси філософії Просвітництва.
Філософські погляди Костомарова.
Сутність релігійно-філософської системи даосизму.
Закон заперечення заперечення.
Коротка характеристика понять розвиток, прогрес, регрес.
Естетична свідомість.
Особливості антропогеного впливу суспільства на природу.
Економічна сфера життєдіяльності суспільства.
Суспільна свідомість та її структура.
Критерії істини.
Людина, індивід, особа, особистість.
Проблеми спрямованості історичного процесу.
Філософія і релігія.
Предмет філософії.
Співвідношення буття і матерії.
Основні елементи наукового пізнання.
Діяльність як спосіб існування соціального.
Форми суспільної свідомості.
Буття та його основні форми.
Простір і час, основні характеристики.
Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
Методи наукового пізнання.
Структура особистості (потреби, інтереси).
Суспільство як система, що саморозвивається.
Агностицизм та його головні напрями.
Чуттєве пізнання та його форми.
Категорії діалектики.
Основні функції філософії.
Філософія як методологія.
Коротка характеристика структури пізнавального процесу.
Інтуїція в процесі пізнання.
Філософія як світогляд.
Поняття субстанція.
Етична форма свідомості.
Роль народонаселення і природних умов у розвитку суспільства.
Соціальне прогнозування: види, типи, методи.
Методології загально-наукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).
Система філософії та її структурні складові.
Емпіричні методи пізнання.
Основні принципи діалектики.
Філософія і наука.
Відображення як загальна властивість матерії.
Діалектика як метод.
Головні функції свідомості.
Політична сфера життєдіяльності суспільства.
Теоретичні методи пізнання.
Проблема свободи і відповідальності людини.
Сутність духовного життя суспільства.
Синергетика як нова методологічна орієнтація сучасної науки.
Ціннісна орієнтація та її соціальна детермінація.
Проблема матеріальної єдності світу.
Історичні форми діалектики.
Рух, основні його форми і властивості.
Форми наукового пізнання (ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія).
Історичні типи взаємовідношень людини і суспільства.
Взаємодія пізнавальної та практичної діяльності людини.
Проблема сутності людини і сенсу життя.
Парадигма, стиль мислення, наукова картина світу.
Головні сфери життя суспільства.
Проблема філософського осмислення історії.
Духовна сфера життєдіяльності суспільства.
Соціальне передбачення. Співвідношення понять передбачення та прогнозування.
Роль матеріального виробництва в житті суспільства.
Культурологічна концепція розвитку цивілізації.
Модель коеволюційного шляху розвитку сучасного суспільства.
Методи прогнозування.
Визначення та характеристика понять закон, зв’язок, закономірність.
Співвідношення свідомості і матеріїї.
Проблема пізнання в історії філософії.
Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
Взаємодія природи і суспільства.
Матерія та основні форми її існування. Види і властивості.
Діалектична суперечність як джерело розвитку.
Співвідношення біологічного та соціального в походженні свідомості.
Практика і процес пізнання.
Культура як специфічна соціальна реальність.
Метафізика та її різновиди.
Принципи пізнання.
Коротка характеристика поняття природа.
Структура свідомості.
Етичні проблеми наукового пізнання.
Соціальні норми як вимоги до особистості.
Основні елементи структури матерії (нежива природа, жива природа, соціум).
Критерії наукового знання.
Соціальна сфера життєдіяльності суспільства.
Функції культури.
Історичні форми світогляду.
Некласичні концепції діалектики (трагічна діалектика, діалектична теологія, негативна діалектика).
Сцієнтизм і антисцієнтизм.
Способи подолання негативного антропогенного впливу на природу.
Вищі цінності людського існування (життя, свобода, любов, мир).
Ключові стратегії вирішення глобальних проблем сучасності.
Діалектика чуттєвого та раціонального рівнів пізнання.
Політична свідомість.
Істина як процес.
Проблема визначення поняття культура.
Цінності та їх функції.
Свідомість як вища форма відображення дійсності. Рівні відображення.
Закон єдності і боротьби протилежностей.
Проблема відчуження в філософії марксизму і неофрейдизмі.
Соціальна філософія про сутність і структуру суспільства.
Діалектика взаємодії природи і суспільства.
Лінія Платона і лінія Демокріта в філософії античності.
Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.
Л. Українка про синтез вічних проблем і сучасних запитів.
Постмодернізм.
Цивілізаційна модель розвитку суспільства А. Тойнбі.
Епікуреїзм в античній філософії.
Визначальні риси філософії Просвітництва.
Стихійна діалектика (Геракліт).
Діалектика доби Відродження (М. Кузанський).
Формаційна теорія суспільного розвитку К. Маркса.
Радикалізм соціально-філософських поглядів Д. Донцова.
Прагматизм (Ч. Пірс, В. Джеймс, Д. Дьюї).
бальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.
Філософія Сократа.
Натурфілософія доби Відродження (Д. Бруно, М. Копернік, Г. Галілей).
Консерватизм соціально-філософських поглядів В. Липинського.
Філософська антропологія (М. Шеллер, Г. Плеснер, А. Гелен).
Філософія життя (Ф. Ніцше, А. Бергсон, О. Шпенглер).
Екологічна свідомість, екологічний імператив.
Концепція ідеальної держави Платона.
Філософія доби Київської Русі.
Етичні погляди І. Канта. Категоричний імператив.
Вчення В.І. Вернадського про ноосферу.
Персоналізм (Е. Муньє).
Релігійно-філософська система йоги.
Апологетика: примат віри.
Основні риси філософії Нового часу.
І.Я. Франко про українську національну ідею.
Релігійно-філософські ідеї джайнізму.
Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів Р. Декарта.
Монадологія В. Лейбніца.
Розвиток філософії українського духу в Києво-Могилянській академії.
Російський космізм (К. Ціолковський, П. Флоренський).
Принцип плюралізму в історії філософії.
Особливості філософії досократівського періоду.
Етика стоїків (Сенека, Епіктет, Марк Аврелій).
Соціально-філософська концепція Т. Гоббса.
Позитивізм (О. Конт, Г. Спенсер, Р. Авенаріус, Е. Мах).
Філософія серця П. Юркевича.
Особливості філософії класичного сократівського періоду.
Схоластика: проблема універсалій (номіналізм і реалізм).
Філософія історії Г. Гегеля.
Періодизація етапів розвитку української філософії.
Екзистенціоналізм (М. Хайдеггер, А. Камю, Ж.-П. Сартр).
Характерні риси філософії Стародавньої Індії.
Філософія Реформації (М. Лютер, Ж. Кальвін).
Натуралістичний пантеїзм Б. Спінози.
Університетська філософія в Україні XVIII – поч. XIX ст.
(М. Костомаров, П. Куліш).
Матеріалістична позиція французьких просвітителів XVII–XVIII ст. (Ламетрі, Д. Дідро, К. Гельвецій, П. Гольбах).
Основні риси філософії Відродження.
Агностицизм філософії І. Канта.
Британське просвітництво (Д. Локк).
Громадянське суспільство і правова держава у філософії Г. Гегеля.
Філософські ідеї Т.Г. Шевченка.
Характерні особливості філософських поглядів буддизму.
Арістотель як систематизатор античної філософії та логіки.
Об’єктивний ідеалізм І. Канта, Г. Гегеля , Ф. Шеллінга.
Філософія українського космізму (В.І. Вернадський).
Феноменологія.
Конфуціанство.
Особливості римського періоду античної філософії.
Основні риси філософії Середньовіччя.
Філософські погляди Ф. Прокоповича.
Фрейдизм.
Сутність вчення кініків та кірінаїків.
Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження
(Н. Макіавеллі, Т. Мор, Т. Кампанелла).
М. Гоголь як філософ.
Неофрейдизм (Г. Маркузе, Е. Фромм, Г. Юнг, В. Райх).
Герменевтика.
Марксизм і релігія.
Християнський еволюціонізм (Т. де Шарден).
Скептицизм.
Патристика: віра для розуміння.
Неоплатонізм філософії епохи Відродження (Піко делла Мірандола, Парацельс)
Суперечність між методом і системою філософії Г. Гегеля.
Філософія марксизму.
Головні періоди розвитку античної філософії.
Гуманістичний напрям філософії Відродження (Д. Аліг’єрі,
Ф. Петрарка, Л. Валла).
Сенсуалістична філософія Нового часу (Д. Локк, Д. Берклі, Д. Юм).
Проблема релігії в філософії Л. Фейєрбаха.
Неотомізм (Е. Жильсон, Ж. Марітен).
Характерні риси філософії чарвака-локаята.
Деїстичний напрям філософії Просвітництва (Ф. Вольтер,
Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо).
Д. Чижевський про історію філософії України.
Коротка характеристика економічної теорії К. Маркса і Ф. Енгельса.
Персоналізм М. Бердяєва та Л. Шестова.
Загальна характеристика філософії Стародавнього Китаю.
Середньовічна містика в філософії М. Екгарта.
Філософія Г.С. Сковороди.
Філософсько-правові і суспільно-політичні погляди французьких утопічних соціалістів (Г. Маблі, Мореллі, Г. Бабеф, К. Сен-Сімон).
Особливості філософської концепції санкх’я.
Раціоналістична філософія Нового часу (Б. Спіноза, Г. Лейбніц).
Суб’єктивна діалектика Й. Фіхте.
Українська філософська думка доби Відродження (XIV–XVI ст.).
Філософія конкордизму В. Винниченка.
Основні риси елліністичного періоду античної філософії.
Томізм: проблема гармонії віри з розумом.
Основні риси філософії Просвітництва.
Філософські погляди Костомарова.
Сутність релігійно-філософської системи даосизму.
Закон заперечення заперечення.
Коротка характеристика понять розвиток, прогрес, регрес.
Естетична свідомість.
Особливості антропогеного впливу суспільства на природу.
Економічна сфера життєдіяльності суспільства.
Суспільна свідомість та її структура.
Критерії істини.
Людина, індивід, особа, особистість.
Проблеми спрямованості історичного процесу.
Філософія і релігія.
Предмет філософії.
Співвідношення буття і матерії.
Основні елементи наукового пізнання.
Діяльність як спосіб існування соціального.
Форми суспільної свідомості.
Буття та його основні форми.
Простір і час, основні характеристики.
Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
Методи наукового пізнання.
Структура особистості (потреби, інтереси).
Суспільство як система, що саморозвивається.
Агностицизм та його головні напрями.
Чуттєве пізнання та його форми.
Категорії діалектики.
Основні функції філософії.
Філософія як методологія.
Коротка характеристика структури пізнавального процесу.
Інтуїція в процесі пізнання.
Філософія як світогляд.
Поняття субстанція.
Етична форма свідомості.
Роль народонаселення і природних умов у розвитку суспільства.
Соціальне прогнозування: види, типи, методи.
Методології загально-наукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).
Система філософії та її структурні складові.
Емпіричні методи пізнання.
Основні принципи діалектики.
Філософія і наука.
Відображення як загальна властивість матерії.
Діалектика як метод.
Головні функції свідомості.
Політична сфера життєдіяльності суспільства.
Теоретичні методи пізнання.
Проблема свободи і відповідальності людини.
Сутність духовного життя суспільства.
Синергетика як нова методологічна орієнтація сучасної науки.
Ціннісна орієнтація та її соціальна детермінація.
Проблема матеріальної єдності світу.
Історичні форми діалектики.
Рух, основні його форми і властивості.
Форми наукового пізнання (ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія).
Історичні типи взаємовідношень людини і суспільства.
Взаємодія пізнавальної та практичної діяльності людини.
Проблема сутності людини і сенсу життя.
Парадигма, стиль мислення, наукова картина світу.
Головні сфери життя суспільства.
Проблема філософського осмислення історії.
Духовна сфера життєдіяльності суспільства.
Соціальне передбачення. Співвідношення понять передбачення та прогнозування.
Роль матеріального виробництва в житті суспільства.
Культурологічна концепція розвитку цивілізації.
Модель коеволюційного шляху розвитку сучасного суспільства.
Методи прогнозування.
Визначення та характеристика понять закон, зв’язок, закономірність.
Співвідношення свідомості і матеріїї.
Проблема пізнання в історії філософії.
Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
Взаємодія природи і суспільства.
Матерія та основні форми її існування. Види і властивості.
Діалектична суперечність як джерело розвитку.
Співвідношення біологічного та соціального в походженні свідомості.
Практика і процес пізнання.
Культура як специфічна соціальна реальність.
Метафізика та її різновиди.
Принципи пізнання.
Коротка характеристика поняття природа.
Структура свідомості.
Етичні проблеми наукового пізнання.
Соціальні норми як вимоги до особистості.
Основні елементи структури матерії (нежива природа, жива природа, соціум).
Критерії наукового знання.
Соціальна сфера життєдіяльності суспільства.
Функції культури.
Історичні форми світогляду.
Некласичні концепції діалектики (трагічна діалектика, діалектична теологія, негативна діалектика).
Сцієнтизм і антисцієнтизм.
Способи подолання негативного антропогенного впливу на природу.
Вищі цінності людського існування (життя, свобода, любов, мир).
Ключові стратегії вирішення глобальних проблем сучасності.
Діалектика чуттєвого та раціонального рівнів пізнання.
Політична свідомість.
Істина як процес.
Проблема визначення поняття культура.
Цінності та їх функції.
Свідомість як вища форма відображення дійсності. Рівні відображення.
Закон єдності і боротьби протилежностей.
Проблема відчуження в філософії марксизму і неофрейдизмі.
Соціальна філософія про сутність і структуру суспільства.
Діалектика взаємодії природи і суспільства.