Бачевський Б. Є., Заблодська І.В., Решетняк О.О. Потенціал і розвиток підприємства

Подождите немного. Документ загружается.

341

Розділ 9. Оцінка потенціалу розвитку

рентабельність. Розрахунок виконується за певними етапами, послідовність яких

змінювати не рекомендується.

Визначення технічних показників вміщує:

Розрахунок показників призначення, надійності, технологічності.

Таблиця вихідних даних (табл. 9.1) заповнюється по даним технічних служб, зок-

рема дійсний фонд часу роботи устаткування визначається відповідно до заданого

режиму змінності його роботи на підприємстві-виробнику.

Таблиця 9.1

Вихідні дані для розрахунку показників технічного рівня

Показник Базова модель

Проектована

модель

Термін служби, рік

Час роботи устаткування, г/рік

Час простою, г/рік

Норма обслуговування, од./чол.

Маса устаткування, кг

Річна продуктивність (пропускна спроможність)

устаткування, в заданих одиницях виміру продукції

Термін служби, як характеристика довговічності за даними випробувань, для роз-

рахунку приймається рівним очікуваному терміну корисного використання верстата

за середньо галузевими умовами експлуатації.

Коефіцієнт технічного використання визначається по формулі:

роб

тв

роб пр

ТТ

, (9.1)

де Т

роб

— сумарний час роботи за визначений період, г.;

пр

— сумарний час простоїв при усуненні причин відмовлення і профілактиці, г.

Час роботи визначається за формулою:

роб д пр

ТFТ=−

, (9.2)

де F

— річний дійсний фонд часу роботи устаткування, г.;

пр

— час простоїв за рік, г.

пр лв

нв

Тt

, (9.3)

де Т

нв

— час наробітку на відмову, г.;

лв

— час ліквідації відмовлення, г. (у залежності від складності або маси та методу

ремонту).

Питома трудомісткість виготовлення виробу визначається за формулою:

пит

, (9.4)

де

— трудомісткість виготовлення виробу (проект, база), нормо/г;

342

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

B — річна продуктивність установки (проектованої, базової), у встановлених оди-

ницях продукції в рік (шт/рік; кг/рік і таке інше).

Даний показник розраховується після визначення загальної трудомісткості ви-

робу у відповідному розділі методики.

Питома матеріаломісткість:

пит

, (9.5)

де q

— суха маса виробу (без робочих рідин, мастил та охолоджувальної рідини), кг.

Розрахунок трудомісткості проводиться згідно формулі (9.13) даної методики.

Усі показники визначаються для бази порівняння і проектованої установки. Після

зіставлення, коротко викладається результат аналізу, надаються рекомендації щодо

вдосконалення технологічного процесу та вибору одного з двох варіантів: 1. Знижу-

вати матеріаломісткість та трудомісткість конструкції власного виробництва; 2. За-

стосовувати покупні уніфіковані вузли та деталі.

Розрахунок показників стандартизації та уніфікації.

Таблиця 9.2 заповнюється по даним ВГК (відділу головного конструктора) і слу-

гує для визначення наступних показників:

Таблиця 9.2

Вихідні дані для розрахунку показників уніфікації та стандартизації

Виріб

(установ-

ка, лінія,

верстат)

Показники

Кількість вузлів, деталей Кількість

Стандартні Запозичені Покупні Оригінальні

Складових

частин

Типороз-

мірів

Аналог

Проект

Коефіцієнт застосовності вузлів і деталей (k

заст

Для невеликих виробів і вузлів, які модернізуються, за розрахункову одиницю

приймають умовну деталь. Великі установки і лінії можуть бути розбиті на вузли,

агрегати, блоки:

()

100 100 %

сзп заго

пр

заг заг

nnn n n

++ −

, (9.6)

де n

заг

— загальна кількість складових частин (деталей, вузлів і т.і.), шт.;

— кількість стандартизованих деталей (вузлів) і виробів, використаних в кон-

струкції виробу, шт.;

— кількість запозичених деталей (вузлів) і виробів, використаних в конструкції

виробу, шт.;

— кількість покупних деталей (вузлів) у виробі, шт.;

— кількість оригінальних деталей (вузлів) і виробів, виготовлених на підпри-

ємстві, шт.

343

Розділ 9. Оцінка потенціалу розвитку

Коефіцієнт застосовності стандартних деталей (вузлів).

()

100 %

зас

заг

. (9.7)

Коефіцієнт застосовності запозичених деталей (вузлів).

()

100 %

зас

заг

. (9.8)

Коефіцієнт застосовності покупних деталей (вузлів).

()

100 %

зас

заг

. (9.9)

Коефіцієнт повторюваності деталей (вузлів).

заг

тч

, (9.10)

де n

т.ч

— загальна кількість типорозмірів складових частин шт.

Групувати складові частини виробу потрібно за наступними ознаками:

Стандартні — деталі і вузли, на які є стандарти України або країни експортера

(підшипники, редуктори, двигуни загального призначення, ін.).

Запозичені — деталі і вузли, на які є готові креслення, але потрібна прив’язка до

конкретної технології виробника (при модернізації — це деталі та вузли, котрі були

оригінальними для машини-аналога).

Покупні — деталі і вузли, що здобуваються чи замовлені для виготовлення на сто-

роні за певними вимогами до їх характеристик.

Оригінальні — деталі і вузли, що розробляє та виготовляє само підприємство

лише для даного виробу.

Аналіз впливу конструктивних особливостей проектованого устаткування на по-

казники його технічного рівня виконуються шляхом зіставлення виробу з базою по-

рівняння.

У карту технічного рівня (табл. 9.3) вносяться основні показники, характерні

для проектованої установки, якщо вони відрізняються по базовому і проектованому

устаткуванню. У випадку, коли зміна показника не була бажаною, вказується при-

чина зміни. Наприклад: «Збільшення маси машини при автоматизації її роботи ви-

кликано доданням робота завантажувача». У даній таблиці продуктивність і норма

витрат матеріалів дається без врахування відсотку виходу придатної продукції.

Таблиця 9.3

Карта аналізу технічного рівня проектованої конструкції

Показники

По базовому

виробу (або

аналогу*)

По проек-

тованому

виробу

Технічне рішення, яке

відрізняє проектоване

обладнання від базового

Модель (найменування)

Показники технічного рівня

виробу

Габарити, мм

344

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

Продовження табл. 9.3

Займана площа, м

Термін служби, рік

Річна продуктивність, (шт./

рік, кг/рік та інш.)

Вихід придатної продукції, %

Норма витрат основних мате-

ріалів на одиницю продукції,

(кг/шт., і т.п.)

Потужність приводу, кВт

Норма витрат інструмента на

певну кількість виробів

Норма обслуговування для

оператора, од.

Розраховані вище показни-

ки надійності, довговічності,

технологічності

*При модернізації аналог може слугувати й базою порівняння.

До таблиці 9.3 звичайно надаються короткі пояснення. Наприклад, якщо підви-

щення якого-небудь показника неминуче спричиняє погіршення іншого, повинне

бути дане обґрунтування доцільності такого рішення. Звичайно підвищення продук-

тивності, рівня автоматизації, збільшення зони обробки супроводжується зростан-

ням маси, енергоспоживання, складності ремонту, підвищенням вимог до кваліфіка-

ції персоналу.

Визначення економічних результатів проектування.

Визначення очікуваних економічних результатів втілення потенціалу розвитку

включає розрахунок витрат на впровадження проектованого виробу у виробництво,

собівартості виготовлення базової та проектованої машини у виробника, витрат на

експлуатацію устаткування у покупця нової техніки. Заключним етапом є розраху-

нок нижньої границі ціни пропозиції, визначення очікуваного економічного ефекту і

ринкової ціни з включенням частки ефекту в ціну. Ця базова ціна може бути змінена

з урахуванням знижок за велику партію закупівлі або для постійних партнерів, над-

бавок до ціни при врахуванні додаткових умов покупця або терміновості виконання

заказу т. і.

Визначення розрахункової нижньої границі ціни продажу проектованої установки

починається з розрахунку виробничої собівартості нового виробу. У якості коефіці-

єнта уніфікації при цьому приймаються результати розрахунків коефіцієнтів засто-

совності вузлів і деталей.

Виробнича собівартість проектованої конструкції (С

) розраховується укруп-

неними методами. Прямим розрахунком визначаються матеріальні витрати на ви-

робництво проектованого виробу (сировина і матеріали, покупні напівфабрикати і

комплектуючі, паливо й енергія на технологічні цілі, зворотні відходи які відніма-

ються), а також основна заробітна плата робітників, зайнятих у процесі виробництва

345

Розділ 9. Оцінка потенціалу розвитку

об’єкта. Інші витрати розподіляються по статтях пропорційно основній заробітній

платі робітників у відповідності зі структурою витрат, що склалася при виробництві

устаткування-аналога. Спосіб розподілу може бути іншим [113], з урахуванням спе-

цифіки галузі.

Визначення витрат на сировину, основні матеріали, напівфабрикати і комплекту-

ючі вироби виконується залежно від умов:

Якщо склад і співвідношення окремих видів матеріалів і напівфабрикатів проек-

тованого устаткування подібні таким в устаткуванні-аналогу, то:

мм

пап

SSG=⋅

, (9.11)

де

— розрахункова величина витрат на основні матеріали, напівфабрикати і

комплектуючі проектованого виробу, грн;

— витрати на матеріали по конструкції виробу-аналога, грн;

— питомі витрати на матеріали при виготовленні устаткування-

аналога, грн/кг;

— маса аналога, кг;

— маса проектованого виробу, кг.

У випадку модернізації продукції, що випускалася раніше, розходження в

конструкції аналога і проектованого виробу незначні. Покупні напівфабрикати і

комплектуючі, якщо вони не враховані в матеріалах, виносяться в специфікацію

з наведенням ціни за одиницю, кількості, вартості усього й остаточного підсумку.

Зворотні відходи по проектованій машині можуть бути прийняті пропорційно від-

повідному співвідношенню по аналогу і віднімаються із суми витрат на матеріали.

Якщо вартість зворотних відходів не виділена в калькуляції аналога, то вона може

бути прийнята в межах середнього значення по підприємству-виробнику. Вартість

палива й енергії на приведення в дію технологічного устаткування не враховуєть-

ся окремо і включається в статтю «витрати на утримання і експлуатацію устатку-

вання».

Розрахунок основної заробітної плати основних робітників.

Розрахунок виконується за формулою:

ос год и

LLt=⋅

, (9.12)

де

ос

— витрати на основну заробітну плату в калькуляції собівартості проектова-

ного виробу, грн;

ос

год

— середньо-годинна основна заробітна плата (чи годинна тарифна

ставка середнього для заводу-виготовлювача розряду) основних робітників при ви-

готовленні аналога, грн;

— трудомісткість виготовлення проектованого виробу, н/год.;

ос

— витрати на основну заробітну плату в калькуляції собівартості аналога, грн;

— трудомісткість виготовлення аналога, н/год.

346

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

Як укрупнений метод визначення трудомісткості проектованої установки реко-

мендується наступний розрахунок по трудомісткості аналога з урахуванням розход-

жень:

аG с ск нов

ун

tkkkk

⋅⋅⋅ ⋅

, (9.13)

де

()

Gпа

kGG=

— коефіцієнт врахування розходжень у масі;

, G

— маса проектованого виробу й аналога;

()

0,3

сап

kАА=

— коефіцієнт врахування розходжень у серійності;

ск

— коефіцієнт врахування розходжень у складності;

— кількість деталей у складі проектованого виробу й аналогу;

од

нов

од

— коефіцієнт врахування розходжень у новизні;

од

— кількість оригінальних деталей у проектованому виробу й аналогу;

ун

— коефіцієнт врахування розходжень у рівні уніфікації;

ун

— коефіцієнти уніфікації (або повторювання вузлів і деталей) проекто-

ваної машини й аналога.

Калькуляція виробничої собівартості проектованого виробу. На основі визначе-

них вище показників, виконується укрупнений розрахунок калькуляції виробничої

собівартості проектованого виробу, та визначаються непрямі витрати згідно з дани-

ми про структуру собівартості аналога (табл. 9.4). Результати зводяться у відповідну

графу цієї ж таблиці. Слід звернути увагу на те, що за основу розрахунку приймаєть-

ся структура собівартості аналога, а не бази порівняння (якщо вони не збігаються).

Таблиця 9.4

Калькуляція собівартості проектного й базового обладнання

Стаття

Структура собівар-

тості аналога, в про-

центах до основної

заробітної плати

Витрати по

проектному

варіанту, грн

Витрати по

базовому

варіанту, грн

Основні матеріали, напівфабрикати й

комплектуючі, за мінусом зворотних

відходів

—

Основна заробітна плата —

Додаткова заробітна плата

Відрахування на (соціальне) страху-

вання

***

Витрати на утримання й експлуата-

цію обладнання

Загальновиробничі витрати

347

Розділ 9. Оцінка потенціалу розвитку

Продовження табл. 9.4

Втрати від браку

Інші виробничі витрати

Побіжна продукція (віднімається) —

Виробнича собівартість —

* Аналог і база збігаються при модернізації, або у випадку, коли аналізований виріб чи

його аналог є найкращим за призначенням. У будь-якому випадку, по аналогу приймається

структура фактичної собівартості, а по проекту ведеться визначення розрахункової собівар-

тості.

** Дана стаття (якщо частка комплектуючих чи інших названих нижче складових велика)

може бути розділена на статті: сировина і матеріали; покупні напівфабрикати і комплектуючі;

промислові роботи і послуги зі сторони; паливо й енергія на технологічні цілі; зворотні відходи

(віднімаються).

*** Відрахування на соціальне страхування приймаються з урахуванням щорічно затвер-

джуваних бюджетом розмірів відрахувань на випадок безробіття від суми основної і додатко-

вої зарплати.

Додаткова заробітна плата визначається по формулі:

ос д

да

LLk=⋅

, (9.14)

де

— коефіцієнт врахування співвідношення додаткової та основної заробітної

плати в собівартості аналога (у залежності від прийнятої системи оплати праці).

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування:

ос экс

экс а

SLk=⋅

. (9.15)

Втрати від браку (технологічно неминучі):

ос брак

брак а

SLk=⋅

. (9.16)

Загальновиробничі витрати:

ос з вир

звир а

SLk=⋅

. (9.17)

Інші виробничі витрати:

ос ін вир

ін вир а

SLk=⋅

. (9.18)

Супутня продукція (віднімається):

ос c пр

ппр а

SLk=⋅

. (9.19)

У формулах (9.15) … (9.19) застосовані коефіцієнти, що відображують відношен-

ня витрат по відповідній статті до основної заробітної плати в собівартості аналога,

де

экс

.звир

.ін вир

брак

.cпр

— коефіцієнти для визначення витрат на утримання та

експлуатацію обладнання, загально виробничих витрат, інших виробничих витрат,

втрат від браку, витрат на виробництво супутньої продукції.

Виробнича собівартість (С

) визначається підсумовуванням усіх статей витрат (з

урахуванням знака, якщо дана стаття віднімається, як от супутня продукція). Повна

собівартість (С

) враховує адміністративні витрати та витрати на збут.

348

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

Визначення нижньої границі розрахункової ціни пропозиції проектованої (базо-

вої) установки:

..нр п ср

ЦСП=+

, (9.20)

де

пвадмзбут

ССЗ З=+ +

— повна собівартість проектованого (або базового) устатку-

вання;

.ср п р

ПС=⋅ρ

— середній розрахунковий прибуток на виріб;

адм

— адміністративні витрати;

збут

— витрати на збут;

— розрахункова рентабельність по групі виробів, що включає базовий і проек-

тований виріб (устаткування). Даний показник приймається не менш рівня облікової

банківської ставки на момент розрахунку з урахуванням ризику втрати інвестованих

коштів [61], чи на рівні середнього дисконту на даний вид продукції по галузі.

Розрахункова ринкова ціна пропозиції для проектованої установки може бути

знайдена по формулі:

нпр нр к е

ЦЦЕk=+×

, (9.21)

де Ц

н.пр

— ринкова ціна пропозиції, грн;

н.р

— нижня границя розрахункової ціни пропозиції, грн;

— корисний ефект від застосування нової продукції, грн;

— коефіцієнт врахування корисного ефекту в ціні нової продукції, приймається

у залежності від цінової політики підприємства, кон’юнктури ринку й участі спожи-

вача у витратах на впровадження (супутні витрати).

Розрахунок корисного ефекту нової техніки довгострокового застосування може

бути проведений по формулі:

бп

кнрпд ясенр

ЕЦ kk U KЕЕЕЦ=⋅⋅+Δ+Δ+++−

, (9.22)

де

нр

— нижня границя розрахункової ціни пропозиції базової та проектова-

ної установки;

— коефіцієнт врахування росту продуктивності нового (проектованого) виробу

в порівнянні з базовим. Розраховується як відношення (В

/В

) річних обсягів про-

дукції (роботи), виробленої при використанні нового виробу (В

) і базового (В

), від-

повідно до показників, які включені в нормативно-технічну документацію, технічне

завдання й ін. При цьому враховуються показники потреби на ринку нового і базо-

вого виробів;

— коефіцієнт врахування зміни терміну служби (довговічності) нового виробу

в порівнянні з базовим. Розраховується як відношення —

пп

бб

×α

виходячи з проек-

тних (розрахункових чи за результатами іспитів) термінів служби базового і нового

виробів (відповідно T

і T

) і коефіцієнтів врахування рівня морального зносу (

бп

αα

)

якщо останні можуть бути визначені з потрібною достовірністю. За відсутністю та-

ких даних коефіцієнти приймаються рівними одиниці.

ΔU — зміна поточних витрат експлуатації у споживача при використанні їм ново-

го виробу замість базового (без обліку витрат на їхню реновацію) у перерахуванні за

термін служби нового виробу з урахуванням морального зносу. Розраховується по

349

Розділ 9. Оцінка потенціалу розвитку

формулі

()

бпквп

UUТ−⋅⋅α

виходячи з річних експлуатаційних витрат споживача (U

) при використанні їм базового і нового виробів у розрахунку на обсяг продукції

(роботи), виробленої за допомогою нового виробу;

кв

— термін корисного використання проектованого устаткування, визначаєть-

ся з урахуванням змінності роботи й умов експлуатації в конкретних споживачів, тут

умовно може бути прийнятий рівним відповідному розрахунковому показнику тер-

міну служби.

Річні експлуатаційні витрати споживача визначаються виходячи з прямих мате-

ріальних і трудових витрат, а так само витрат по змісту й експлуатації устаткуван-

ня. При цьому розрахунок матеріальних витрат повинний виконуватися на осно-

ві норм витрати сировини, матеріалів, палива й енергоресурсів, що включаються в

нормативно-технічну чи іншу документацію;

ΔK — зміна супутніх капітальних вкладень споживача за термін служби при вико-

ристанні їм нового виробу замість базового. Розраховується по формулі

(' )

бп

KK−×β

виходячи із супутніх капітальних вкладень споживача при використанні їм базового

і нового обладнання з урахуванням коефіцієнта приведення різночасних витрат (β

При модернізації, терміни виконання невеликі і коефіцієнт може бути прийнятий

рівним одиниці, якщо немає інших даних;

, Е

— ефект від зміни якості продукції, виготовленої за допомогою нової тех-

ніки; соціальний і екологічний ефект, обумовлений застосуванням нового виробу в

споживача. Розраховуються за термін служби з урахуванням морального зносу нового

виробу на основі показників, зафіксованих у нормативно-технічній документації, тех-

нічному завданні й інших документах. Розрахунок проводиться тільки в тому випадку,

коли має місце відповідний ефект, за існуючими типовими методиками розрахунку.

При відсутності повного аналога можна шукати аналоги на вузли й агрегати. Ко-

рисний ефект від виробництва і застосування принципово нової техніки визначається

на основі методики розрахунку ефективності капітальних вкладень, з використанням

укрупнених нормативів матеріальних і трудових витрат і рентабельності, визначеної

як середня за галуззю для венчурного капіталу, для якого є характерним підвищений

рівень ризику. Порядок укрупненого розрахунку витрат приведений у літературі [113].

Визначення експлуатаційних витрат та результатів проектування почина-

ється з розрахунку експлуатаційних витрат у споживача при використанні проекто-

ваного устаткування.

Показники базової і проектованої техніки, що включаються в розрахунок, зво-

дяться до таблиці 9.5.

Річна продуктивність визначається по виходу придатної продукції:

100

пс г

Вk

⋅

, (9.23)

де В

пс

— річна продуктивність (пропускна здатність) установки;

— коефіцієнт виходу придатної (годної) продукції, %.

У подальших розрахунках використовується саме показник продуктивності, ви-

значений по виходу придатних виробів (далі скрізь маються на увазі вироби, що ви-

пускаються на базовому чи проектованому устаткуванні). Необхідні додаткові дані

приймаються за конструкторською документацією та звітністю ВГТ (відділу голов-

ного технолога) та ВГМ (відділу головного механіка). Розрахунок витрат виконуєть-

ся по проекту, по базі приймаються фактичні.

350

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

Таблиця 9.5

Вихідні дані до розрахунку експлуатаційних витрат

Показник Позначення

Значення

База Проект

Річна продуктивність (кількість годної продукції), оди-

ниць

Норма витрат основних матеріалів на одиницю виміру з

урахуванням неминучого браку

Оптова ціна матеріалу, грн/одиницю

Численність операторів кожного розряду, чол.

Норма обслуговування для оператора, од./чол.

обс

Годинна тарифна ставка операторів певного розряду, або

середня заробітна плата при безтарифній системі, грн/г

Корисний фонд часу робітника, г

Кількість змін роботи обладнання h

Численність допоміжних робітників, чол.

всп

Норма обслуговування для допоміжних робітників,

од./чол.

обс

Часові тарифні ставки допоміжних робітників, або їх се-

редня заробітна плата, грн/г

Встановлена потужність по кожному споживачеві, кВт

уст

Коефіцієнт використання за часом на кожного спожива-

ча електроенергії (двигун, реле тощо)

вр

Коефіцієнт використання потужності на кожного спо-

живача електроенергії

мощ

Дійсний річний фонд часу роботи обладнання, г

Ціна 1 кВт.×г електроенергії, грн Ц

Норми використання допоміжних матеріалів, одиниць

Середні ціни на кожний вид допоміжних матеріалів,

грн/од.

СР

Площа, яку займає обладнання (по габаритам), м

Норматив службово-побутової площі на одного робітни-

ка, м

побут

Норма витрат інструменту на партію деталей, шт.

Вартість одиниці інструменту, грн/шт.. Ц

* Норми витрат допоміжних матеріалів встановлюються в залежності від технології і мо-

жуть дорівнювати нулю.