Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

151 ВИР — ВИС

ВИРУБУВАННЯ КУТКА, -…, с. * р. вырóбêа êóтêа, а. cut-

ting of a buttock, н. Aushiebung f der schwerzugänglichen Stelle

f — операції по відбійці та виїмці вóãілля ó êінцевій ділянці

очисноãо вибою. Здійснюються в êожномó циêлі виїмêи для

збереження постійної довжини лави.

Виêонавчий орãан виймальної машини не доходить до

êінця лави на êорпóс машини. Внаслідоê цьоãо тóт зали-

шається невелиêа ділянêа невийнятоãо пласта, ширина

яêої дорівнює ширині захватó виêонавчоãо орãанó вий-

мальної машини, а довжина сêладає деêільêа метрів.

Виїмêó вóãілля на цій ділянці виêонóють за допомоãою бó-

ровибóхових робіт. Іноді В.ê. здійснюють віялоподібними

рóхами виймальної машини або спеціальними виймаль-

ними засобами для вирóбóвання верхньої та нижньої ніш

(до 10 м êожна).

ВИРУБУВАННЯ (НАРІЗКА) КУТКА УСТУПУ, -… (-и),

-…, с.(ж.) * р. вырóбêа (нарезêа) êóтêа óстóпа, а. cutting of

a bench end, н. Aushiebung f der schwerzugänglichen Strossen-

stelle f – на êрóтих пластах – виймання вóãілля на ширинó

óстóпó в верхній частині лави, що виêонóється здебільш-

оãо за допомоãою відбійних молотêів.

ВИСАДЖЕННЯ, ВИСАДЖУВАННЯ (ПІДРИВАННЯ),

-…, с. * р. взрывание, а. explosion, н. Sprengen n, Schiessarbei-

ten f pl — процес збóдження детонації зарядів ВР в заданій

послідовності та в заданий момент часó засобами, що за-

безпечóють безпечність цієї роботи. Розрізнюють В. пер-

винне (вибóхова відбійêа ã.п. від масивó), вторинне (В.

êрóпних шматêів породи, яêі виниêли під час первинноãо

В). Див. таêож висадження баãатоетапне, висадження воã-

неве, висадження баãаторядне, висадження êоротêоóповіл-

ьнене, висадження миттєве, висадження рівне, висадження

óповільнене, висадження засоби, висадження способи, висад-

ження стрóсне безполóм’яне висадження, стрóсне підрива-

ння, êамóфлет, елеêтричне висадження, бóферне висаджен-

ня, висадження êамóфлетне, висадження êамóфлет-

но-стрóсне, елеêтровоãневе висадження.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) БАГАТОЕТАПНЕ,

-…, -оãо, с. * р. взрывание мноãоприемное, а. multiple blasting;

н. mehrmaliges Sprengen n — висадження в деê. етапів ó

шахтах, небезпечних за ãазом і пилом. Спочатêó заряджа-

ються і висаджóють врóбові шпóри, потім після провітр-

ювання і ліêвідації можливих вибóхонебезпечних êонцен-

трацій метанó, що óтворюються, або вóãільноãо пилó

заряджають і висаджóють відбійні і оêонтóрюючі шпóри. З

поч. 60-х рр. ХХ ст. бóло замінене більш ефеêтивним

висадженням êоротêоóповільненим.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) БАГАТОРЯДНЕ, -…,

-оãо, с. * р. взрывание мноãорядное, а. multi-row blasting; н.

Mehrreihensprengung f — висадження в заданій послідо-

вності з певними інтервалами óповільнення деê. рядів

(звичайно двох і більше) вибóхових свердловин або шпóрів

для дроблення масивів ã.п. Виêористовóється для створен-

ня велиêих об'ємів (200 тис. м

і більше) висадженої ãірн.

маси і подальшої безперебійної висоêопродóêтивної ро-

боти вантажноãо і трансп. обладнання при відêритих і пі-

дземних розробêах. Особливо ефеêтивно В.б. застосо-

вóється при широêих робочих майданчиêах на óстóпах

рóдних êар'єрів, а таêож для ослаблення вóãільноãо масивó

при відêритій розробці з виêористанням роторних еêсêава-

торів. Див. таêож сітêа свердловин.

ВИСАДЖЕННЯ В «ЗАТИСНЕНОМУ» СЕРЕДОВИЩІ

(НА ПІДПІРНУ СТІНКУ), -…, с. *р. взрывание в «зажа-

той» среде (на подпорнóю стенêó), а. tight-face blasting, н.

Sprengung f in der eingeklemmten Umgebung f (auf die Stütz-

mauer f gerichtet) — висадження масивó ã.п. ãрóпою зарядів,

êоли відêрита поверхня óстóпó приêрита певним об’ємом

раніше виêиненої породи. Цей метод застосовóється для

міцних та середньої міцності порід з інтенсивною тріщин-

óватістю. Метод одержав широêе застосóвання при пі-

дземній відбійці рóд.

ВИСАДЖЕННЯ ВОГНЕВЕ, -…, -оãо, с. * р. взрывание оã-

невое, а. cap-and-fuse blasting, fuse blasting; н. Zündschnurzün-

dung f — спосіб висаджóвання за допомоãою êапсóля-де-

тонатора з введенням в ньоãо відрізêа воãнепровідноãо

шнóра (запальна трóбêа). Тривалість запалювання êожно-

ãо відрізêа 3-10 с, тривалість ãоріння шнóра — 60 с (за цей

час робітниê, яêий виêонóє висадження, повинен дістат-

ися óêриття). Мінім. довжина шнóра дорівнює ãлибині за-

êладання патрона-бойовиêа плюс 25 см (яê правило, не

менше 1 м), маêсимально — 10 м. Одночасно з запалю-

вальною ãотóється êонтрольна трóбêа, довжина шнóра в

яêій на 60 см менша. Контрольна трóбêа запалюється

першою, після її зãоряння підривниê зобов'язаний поêи-

нóти вибій. Добором довжини і послідовності запалюван-

ня шнóрів можна досяãнóти необхідної послідовності ви-

садження зарядів. Один підривниê ó вибої не повинен пі-

дпалювати більше 16 шнóрів. Запалюють шнóри сірн-

иêом, відрізêом тоãо ж шнóра, відрізêом тліючоãо ґнотó,

патрончиêом. Тривалість ãоріння відрізêа повинна забез-

печóвати відхід підривниêа в безпечне місце і, êрім тоãо,

заданó послідовність вибóхó êожноãо зарядó в серії. В.в.

застосовóється на відêритих роботах і в шахтах, за ãазом і

пилом (забороняється застосовóвати при проходженні

вертиêальних виробоê). Виêористовóється при індивідóа-

льних зарядах, а таêож при послідовномó висаджóванні

ãрóпи зарядів відносно невелиêої величини. Поряд з про-

стотою застосóвання і дешевизною засобів ініціювання

треба підêреслити підвищенó небезпеêó В.в. пов’язанó з

можливими ãазовиділеннями. А.Ю.Дриженêо.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) ЗАСОБИ, -…, -ів, мн.

* р. взрывания средства, а. explosive means, н. Sprengmittel n

— засоби, за допомоãою яêих передається початêовий

імпóльс зарядó до ВР і збóджóється її вибóх (детонація). До

В.з відносять êапсóлі-детонатори, елеêтродетонатори,

детонóючий шнóр, системó висадження “Нонель”, воãне-

провідний шнóр, засоби для займання воãнепровідноãо шнó-

ра, елеêтрозапалювачі, піротехнічні óповільнювачі (дето-

наційні реле) тощо.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) КАМУФЛЕТНЕ, -…,

-оãо, с. * р. взрывание êамóфлетное, а. camouflet blasting; н.

н. Bohrlochauskesselung f — висадження розосереджених

зарядів ó насêрізних свердловинах, паралельних очисномó

вибою, яêі розташовóють на відстані 5-8 м одна від одної.

Застосовóється на пластах небезпечних за ãірничими óда-

рами. Мета таêоãо висадження — зменшення міцності вóã-

ільноãо масивó, надання йомó більшої податливості і, та-

êим чином, зменшення імовірності рóйнівних ãірничих

óдарів.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) КАМУФЛЕТНО-

СТРУСНЕ, -…, -оãо, с. — висадження зарядів ó êамóфлет-

них свердловинах або шпóрах, пробóрених поряд зі звичай-

ними робочими свердловинами таêим чином, щоб,

по-перше, êамóфлетний заряд розташовóвався в області

найбільшої êонцентрації напрóжень спередó вибою,

по-дрóãе, êамóфлетний заряд вибóхав з óповільненням 25

мс по відношенню до робочих зарядів. В.ê.-с. застосо-

вóється на пластах, небезпечних за раптовими виêидами

ВИС — ВИС 152

вóãілля та ãазó з метою зниження тисêó ãірсьêих порід, де-

ãазації пласта, попередження виêидів. Див. таêож висад-

ження (підривання) стрóсне.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) КОНТУРНЕ, -…, -оãо,

с. * р. взрывание êонтóрное, а. smoothwall blasting; н. Profil-

sprengen n — спосіб заряджання і висаджóвання зарядів в

оêонтóрюючих шпóрах (свердловинах), що забезпечóє от-

римання відносно рівної поверхні виробêи з мінімаль-

ними порóшеннями сóцільності порід за межами її проеê-

тноãо профілю. Застосовóється в ãірн. справі при прове-

денні виробоê, а таêож в ãідротехн. і трансп. бóдівництві

при спорóдженні тóнелів, êамер і виїмоê ó сêельних поро-

дах. Розрізняють попереднє і настóпне В.ê. Застосóвання

В.ê. дозволяє зменшити обсяã переборів породи за проеêт-

ним êонтóром, підвищити стійêість óêосів óстóпів, виїмоê

і ãірн. виробоê, знизити витрати на їх підтримêó і ремонт ó

процесі еêсплóатації, зменшити витратó матеріалів при

зведенні êріплення, а в досить стійêих породах виêориста-

ти більш еêономічне набризê-бетонне êріплення.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) КОРОТКОУПОВІЛЬ-

НЕНЕ, -…, -оãо, с. * р. взрывание êоротêозамедленное, а.

millisecond delay, short-delay blasting; н. Sprengen n mit

Kurzintervallzündung f — послідовне висаджóвання оêре-

мих зарядів або оêремих ãрóп зарядів із заздалеãідь задани-

ми проміжêами часó, що вимірюються мілісеêóндами.

Здійснюється звичайно при застосóванні елеêтродетона-

торів êоротêоóповільненої дії, а при висаджóванні дето-

нóючим шнóром — шляхом піротехнічних óповільнювачів.

Застосóвання В.ê. зменшóє сейсмічнó дію вибóхó та збіл-

ьшóє êорисне виêористання йоãо енерãії, внаслідоê чоãо

зменшóється питома витрата ВР, поêращóється дроблення

середовища вибóхом, зменшóються заêоли і ширина роз-

валó підірваної маси. Послідовність висаджóвання оêре-

мих зарядів або їхніх ãрóп в часі і просторі хараêтеризóєть-

ся схемою розстановêи óповільнень. Впровадження В.ê.

на ãірнич. підприємствах дозволило застосовóвати на

êар'єрах баãаторядне висадження свердловинних зарядів і

істотно збільшити обсяã масових вибóхів при зростанні

інтенсивності дроблення порід і зниженні сейсміч. впливó

на навêолишні спорóди; поліпшити техніêо-еêономіч.

поêазниêи роботи бóровоãо, вантажноãо і трансп. облад-

нання; збільшити безпеêó виêонання вибóхових робіт в

шахтах, небезпечних за вибóхом ãазó або пилó і темпи

проведення підãот. виробоê.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) МИТТЄВЕ, -…, -оãо,

с. * р. взрывание мãновенноe, а. instantaneous explosion, mo-

mentary explosion, instantaneous blasting; н. augenblickliches

Sprengen n, blitzschnelles Sprengen n, Momentzündung f — од-

ночасне ініціювання ãрóпи з більш-менш значної êіл-

ьêості зарядів. Здійснюється за допомоãою елеêтричноãо

методó висаджóвання елеêтродетонаторами миттєвої дії

або за допомоãою мережі детонóючоãо шнóра. Застосо-

вóється при двосторонніх вибóхах на виêид і вибóхах на

сêид. Застосовóється для óтворення подовжених виїмоê

(траншей, êаналів) і відбійêи рóди на êар'єрах і шахтах при

однорядномó розташóванні зарядів, при висадженні êон-

тóрних шпóрів або свердловин, а таêож в тих випадêах, êо-

ли є небезпеêа пошêодження сóсідніх зарядів, яêщо вони

бóдóть висаджені зі сповільненням. При елеêтрич. підр-

иванні елеêтродетонатори з’єднóються, яê правило, пос-

лідовно або паралельно, рідше застосовóють змішані схе-

ми з'єднання. У всі детонатори, ввімêнені в мережó,

стрóм надходить одночасно, однаê внаслідоê їх різної

чóтливості інтервал часó між вибóхом найменш і найбільш

чóтливоãо елеêтродетонатора може досяãати 0,6-2,0 мс.

При В.м. спостеріãаються підвищений сейсміч. вплив ви-

бóхó на навêолишні об'єêти, ãірше дроблення і менша

ефеêтивність дії êожноãо зарядó, томó частіше виêористо-

вóють êоротêосповільнене висадження та сповільнене висад-

ження.

ВИСАДЖЕННЯ НЕГАБАРИТУ БЕЗРОЗЛІТНЕ,

-…, -оãо,

с.

— Див. ãідропідривне дроблення неãабаритó.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) РІВНЕ, -…, -оãо, с. *

р. взрывание ãладêое, а. even explosion, н. ebene Explosion f

— різновид висадження (підривання) êонтóрноãо, спосіб

заряджання та висаджóвання зарядів оêонтóрюючих

шпóрів і свердловин, яêий забезпечóє отримання рівної по-

верхні виробоê без порóшення масивó породи за межами

проеêтноãо êонтóрó. Для В.р. хараêтерне: зближене розта-

шóвання шпóрів або свердловин, застосóвання розосеред-

жених зарядів (заряд-ãірлянда) з патронів ВР.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) СПОСОБИ, -…, -ів,

мн. * р. взрывания способы, а. blasting methods, н. Sprengver-

fahren n pl — сóêóпність прийомів висаджóвання зарядів

ВР в заданій послідовності і в заданий момент часó з ви-

êористанням засобів, що забезпечóють безпеêó вибóхó.

В.с. êласифіêóються в залежності від: застосовóваних за-

собів — висадження воãневе, елеêтричне, елеêтровоãневе,

детонóючим шнóром. В залежності від інтервалів між вибó-

хами оêремих зарядів в серії розрізняють таêі В.с.: миттє-

ве, óповільнене, êоротêоóповільнене. Крім тоãо, є В.с. од-

норядні або баãаторядні на вільнó поверхню та в затиснó-

тих óмовах. Див. таêож безêапсóльне висадження, безпо-

лóм’яне висадження.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) СТРУСНЕ, -…, -оãо,

с. * р. взрывание сотрясательное, а. shock blasting, н.

Erschütterungssprengen n — вибóхові роботи, що виêонó-

ються з дотриманням особливих вимоã на пластах, схиль-

них до раптових виêидів вóãілля і ãазó при проведенні по

вóãіллю ãоризонтальних виробоê та похилих виробоê зверхó

вниз, при вийманні вóãілля ó лавах, ó виробêах, що прово-

дяться по породах, небезпечних по виêидах, при розробці

пластів ó місцях ãеолоãічних порóшень ó випадêó вияв-

лення ознаê раптових виêидів. Див. таêож висадження êа-

мóфлетно-стрóсне.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) СХЕМА УПОВІЛЬНЕ-

ННЯ, -…, -и, -…, ж. — Див. схема óповільнення висаджó-

вання.

ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ) УПОВІЛЬНЕНЕ, -…,

-оãо, с. * р. взрывание замедленное, а. delay firing, delay

blasting; н. verzögertes Sprengen n — послідовне висаджó-

вання зарядів в одній ãрóпі або послідовне висаджóвання

деêільêох ãрóп або рядів через задані проміжêи часó, що

називаються інтервалами óповільнення. В.ó. може бóти

здійснене за допомоãою елеêтродетонаторів óповільненої

дії з інтервалами від частêи сеêóнди до деêільêох сеêóнд, а

таêож шляхом елеêтрозапалювальних трóбоê; величина

інтервалó óповільнення в цьомó випадêó реãóлюється

зменшенням довжини відрізêа воãнепровiдноãо шнóра в

трóбці. Застосовóється при проведенні підземних ãірн. ви-

робоê (безпечних за ãазом або(та) пилом), при висадженні

ã.п. на виêид і сêидання. В.ó. здійснюється елеêтричним,

воãневим або елеêтровоãневим способом. При елеêтрови-

садженні інтервали óповільнення сêладають 0,5; 1; 2; 4; 6;

8 і 10 с. Точноãо інтервалó óповільнення при воãневомó і

елеêтровоãневомó висадженні отримати не можна. Заряди

153 ВИС — ВИС

при В.ó. розташовóються таê, щоб виêлючалася мож-

ливість їх пошêодження або порóшення вибóхом поперед-

ніх зарядів.

ВИСКОВА ЛІНІЯ, -ї, ії, ж. * р. отвесная линия, а. sight

line, the vertical (line); н. Lot-Linie f — напрям сили тяжі-

ння в даній точці земної поверхні. В.л. не зберіãає абсо-

лютно незмінноãо положення (напрямó) по відношенню

до нерóхомих предметів (внаслідоê збóрення від Сонця та

Місяця здійснює добові êоливання приблизно 0,02").

ВИСНАЖЕННЯ ГАЗОВОГО ПОКЛАДУ, -…, с. * р. ис-

тощение ãазовой залежи; а. depletion of a gas pool; н. Gas-

lagererschöpfung f — зменшення початêових запасів ãазó в

продóêтивномó пласті, пов’язане з йоãо видобóванням.

Хараêтеризóється зниженням середньоãо пластовоãо тис-

êó в поêладі (пластових тисêів ó різних точêах ãазоносноãо

пласта). Яêщо при цьомó не відбóвається проривання

пластової (êонтóрної або підошовної) води, то В.ã.п. про-

тіêає в óмовах ãазовоãо режимó, в протилежномó випадêó

— водонапірноãо режимó. Надходження пластової води

приводить до формóвання міêро- і маêрозащемлених

об’ємів ãазó, обводнення еêсплóатаційних свердловин, а

значить, зменшення êінцевоãо êоефіцієнта ãазовилóчен-

ня (êонденсатовилóчення) із пласта. В процесі виснажен-

ня ãазовоãо поêладó зменшóються дебіти свердловин, вини-

êає необхідність їх добóрювання для підтримóвання зада-

ноãо рівня видобóтêó ãазó, відбóвається прóжна деформа-

ція продóêтивноãо êолеêтора, поãіршення йоãо ємнісних і

фільтраційних параметрів. Виснаження ãазовоãо поêладó

приводить до необхідності введення в еêсплóатацію êомп-

ресорної станції (для забезпечення транспортóвання ãазó

на велиêó відстань або подавання йоãо іншомó спожива-

чеві). Система промислової підãотовêи продóêції в ряді

випадêів змінюється. Техніêо-еêономічні поêазниêи ви-

добóвання і обробляння ãазó внаслідоê В.ã.п. поãіршóют-

ься. Процес виснаження ãазовоãо поêладó в êінцевомó пі-

дсóмêó призводить до тоãо, що видобóвання ãазó з даноãо

поêладó стає еêономічно нерентабельним. В.С.Бойêо.

ВИСНАЖЕННЯ НАФТОВОГО ПОКЛАДУ, -…, с. * р.

истощение нефтяной залежи; а. deplefion of an oil pool; н.

Erdöllagererschöpfung f — зменшення початêових запасів

нафти в продóêтивномó пласті, пов’язане з її видобóван-

ням. Сóпроводжóється зменшенням пластової енерãії.

Розрізняють таêі різновиди режимó виснаження нафтово-

ãо поêладó: прóжноводонапірний, ãазованої рідини (ре-

жим розчиненоãо ãазó), ãравітаційний і ãазонапірний. При

прóжноводонапірномó режимі нафта видобóвається із

пласта за рахóноê вивільнення енерãії прóжно стиснених

порід і насичóючих їх рідин, а таêож енерãії напорó êрайо-

вих вод пласта. Режим розчиненоãо ãазó виниêає після

прóжноводонапірноãо режимó в разі зниження пластовоãо

тисêó в поêладі нижче тисêó насичення нафти ãазом, а та-

êож ó поêладах, ізольованих від навêолишньої пластової

системи; приплив нафти в цьомó випадêó зóмовлений

енерãією розширення ãазó, що виділяється з нафти. Грав-

ітаційний режим хараêтеризóється витіêанням нафти із

пласта під дією сили тяжіння; виниêає звичайно після

розробêи поêладó в режимі розчиненоãо ãазó. Газонапірний

режим спостеріãається в поêладах з природною початêо-

вою або вторинною ãазовою шапêою. При сприятливих

óмовах (динамічний êоефіцієнт в’язêості нафти від 1 до 5

МПа⋅с, незначна неоднорідність пласта) ó випадêó водо-

напірноãо режимó із пласта видобóвається 50-70% нафти,

що в ньомó міститься, при режимі ãазованої рідини —

5-20%, ãравітаційномó 30-40% (за óмови дóже тривалої

розробêи), ãазонапірномó — 20-30%. Розробêа нафтових

родовищ на режимах виснаження в основномó нееêономі-

чна. Для підвищення нафтовилóчення із пласта і еêо-

номічних поêазниêів розробêи родовища застосовóють

різні види дії на нафтові пласти, запобіãаючи розвитêó в

поêладах режимів В.н.п. В.С.Бойêо.

ВИСОК, -а, ч. * р. отвес, а. sight, bob, plumb bob; н. Lot n,

Senkblei n — пристосóвання для позначення в натóрі вис-

êової лінії (вертиêалі). Традиційний В. сêладається з шнóр-

êа (мотóзêа) та підвішеноãо до ньоãо тяãарця. Крім тради-

ційних в êінці ХХ ст. виêористовóються таêож В. оптичні,

зоêрема лазерні, яêі забезпечóють проеêціювання висêо-

вої лінії на відстані. За призначенням В. поділяють на за-

ãальноãо вжитêó, шахтні (plumb bob), проеêційні, про-

хідницьêі, центрóвальні тощо. Див. таêож шахтні висêи.

ВИСОК МІНЕРАЛОГІЧНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. отвес мине-

ралоãичесêий, а. mineralogical plumb, н. mineralogisches Lot n

— мінералоãічна ознаêа, що дає можливість визначати

вертиêальний напрям, яêий існóвав ó момент ростó êрис-

талів мінералів.

ВИСОКОКОНЦЕНТРОВАНІ ВОДОВУГІЛЬНІ СУС-

ПЕНЗІЇ (ВВВС), -них, -них, -ій, мн. * р. высоêоêонцент-

рированные водоóãольные сóспензии (ВВУС), а. highly loaded

coal-water slurries, н. hochkonzentrierte Kohle-Wasser-Suspen-

sionen f pl — водовóãільні сóспензії з підвищеною êонцент-

рацією вóãільної речовини. Сêлад ВВВС: 62-65 % вóãілля

подрібненоãо до рівня 0-(100-250) мêм., 37-34 % води та

біля 1% хімічних добавоê — пластифіêаторів. У деяêих

видах ВВВС вміст вóãілля досяãає 80%. В’язêість êондиці-

йних ВВВС, яê правило, знаходиться в межах 0,5-1,2 Па-

⋅с, седиментаційна стабільність — 30 діб. Найбільш техно-

лоãічним, еêономічним і сприятливим фаêтором для маê-

симально щільної óпаêовêи частиноê твердої фази в оди-

ниці об’ємó сóспензії є бімодальний хараêтер розподілó

частиноê за розмірами з певним співвідношенням êрóп-

ної (100-250 мêм) і дрібної (менше 40 мêм) фраêцій. Доц-

ільна частêа дрібної фраêції від маси твердої фази сóспензії

— 30-40%. Забезпечення оптимальноãо ґранóлометричноãо

сêладó розв’язóється індивідóально для êожноãо видó вóãі-

лля і залежить від йоãо марêи і властивостей: зольності, во-

лоãості, стóпеня оêиснення, індеêсó твердості і т.і.

Найбільш перспеêтивною технолоãією одержання ВВВС

є моêре подрібнення вóãілля ó млині. Найперспеêтивніш-

ими є домішêи на основі технічних ліãносóльфонатів

(відходи при виробництві паперó за сóльфітною техноло-

ãією), ãóматні реаґенти (натрієві солі ãóмінових êислот рі-

зних фраêцій), поліфосфати, яêі ефеêтивно діють в лóж-

номó середовищі (при рН = 9-11). Виробництво седимен-

таційно стійêої ВВВС на основі збаãаченоãо (малозольно-

ãо) вóãілля (зольністю менше 8%) потребóє більш сêладної

технолоãії, зв’язаної з обов’язêовим двостадійним поме-

лом вóãілля для забезпечення бімодальноãо ґранóломет-

ричноãо сêладó, а таêож проведення процесó приãотóвання

ВВВС на двох паралельних технолоãічних лініях, на яêих

застосовóються неоднаêові домішêи-пластифіêатори.

Продóêти двох паралельних технолоãічних ліній зміш-

óють з одержанням стабільної сóспензії. ВВВС виêористо-

вóють для ãідравлічноãо транспортóвання (переважно в

маãістральних ãідротранспортних системах), транспортó-

вання в автомобільних та залізничних цистернах та яê рі-

дêе паливо (див. таêож водовóãільне паливо — ВВП). В ос-

танні роêи виділилося три напрямêи в теорії і праêтиці

ВИС — ВИС 154

ВВВС: 1. ВВВС зі звичайноãо енерãетичноãо вóãілля. 2.

ВВВС з надчистоãо (низьêозольноãо) вóãілля. 3. ВВВС з

вóãільних шламів (висоêозольне вóãілля). А.С.Маêаров.

ВИСОКОСІРЧАНИСТА НАФТА, -ої, -и, ж. * р. высоêо-

сернистая нефть; а. sour crude (oil); н. hochschwefelhaltiges

Erdöl n — нафта із вмістом сірêи понад 2%. Див. нафта.

ВИСОКОЧАСТОТНЕ РУЙНУВАННЯ ГІРСЬКИХ

ПОРІД, -оãо, -…, с. * р. высоêочастотное разрóшение ãор-

ных пород, а. high-frequency rock breaking, н.

Hochfrequenz-Gesteinzerstörung f — спосіб рóйнóвання

порід, яêі мають властивість напівпровідниêів. Здійснюєт-

ься шляхом лоêалізованоãо наãрівó породи під впливом

висоêочастотноãо маãнітноãо поля та óтворення внасл-

ідоê цьоãо рóйнóючих напрóжень. Виêористовóється при

ãеолоãорозвідóвальних, прохідницьêих роботах та для

рóйнóвання велиêих брил на êар’єрах.

ВИСОКОЧАСТОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК ШАХТНИЙ, -оãо, -ó,

-оãо, ч. * р. высоêочастотная связь шахтная, а. carrier-cur-

rent communication, high frequency communication; н. Gru-

ben-Hochfrequenzverbindung f — вид радіозв’язêó ó підзе-

мних виробêах з виêористанням для передачі елеêтромаã-

нітних êоливань шахтної êабельної мережі, металевих êа-

натів, інших металевих êонстрóêцій або спеціально про-

êладеноãо провідниêа. Найбільш поширений робочий ді-

апазон частот 30-300 КГц.

ВИСОЛЮВАННЯ, -…, с. * р. высаливание, а. salting out; н.

Entsalzung f — виділення речовини з розчинó шляхом вве-

дення в ньоãо іншої, яê правило, добре розчинної речови-

ни — висолювача. Висолювана речовина може виділятися

ó виãляді нової фази — твердоãо осадó, рідêої або ãазової

фази. В. може бóти пов'язане зі збільшенням êонцентрації

спільноãо йонó чи йонної сили або зі зміною стрóêтóри

розчинниêа, таêож — поêращання еêстраêції речовини

додаванням елеêтролітó в воднó фазó. Протилежний В.

ефеêт (збільшення розчинності однієї речовини в присóт-

ності іншої) називається всолюванням. В. застосовóється

в технолоãічних процесах розділення та вилóчення в сис-

темах рідина-рідина або рідина-тверде тіло для переве-

дення цінноãо êомпонента в осад або в іншó рідêó фазó.

ВИСОТ АНОМАЛІЯ, -…, -ії, ж. — Див. аномалія висот.

ВИСОТА АБСОЛЮТНА, -и, -ої, ж. — Див. абсолютна

висота.

ВИСОТА ВІДНОСНА, -и, -ої, ж. * р. высота относи-

тельная, а. relative height, relative altitude, н. relative Höhe f

— різниця абсолютних висот бóдь-яêої точêи земної по-

верхні та іншої точêи. Наприêлад, висота ãірсьêої верши-

ни над рівнем найближчої долини. В.в. відраховóється від

середньої рівневої поверхні, проведеної через довільний

пóнêт, висота яêоãо приймається рівною нóлю; при цьомó

не враховóється реальне ãравітаційне поле сили тяжіння

Землі.

ВИСОТА ГЕОДЕЗИЧНА, -и, -ої, ж. — Див. ãеодезична

висота.

ВИСОТА КАПІЛЯРНОГО ПІДНЯТТЯ, …, -и, ж. * р.

высота êапиллярноãо поднятия; а. height of capillary rise; н.

Kapillaraufstiegshöhe f — перевищення поверхні менісêів

(або менісêа) для певноãо пористоãо тіла (або певної êап-

ілярної трóбêи), що мають необмежені висоти й óтворені

із змочóваних матеріалів, над ãоризонтальною площи-

ною, проведеною в середині рідини, яêа перебóває ó стані

споêою (в середовищі атмосферноãо тисêó) і в êожній

точці яêої абсолютний ãідростатичний тисê дорівнює ат-

мосферномó.

ВИСОТА НОРМАЛЬНА, -и, -ої, ж. * р. высота нормаль-

ная, а. standard height, н. Normalhöhe f — абсолютна висо-

та, яêа дорівнює відстані від даної точêи до поверхні

êвазіãеоїда. При визначенні цієї висоти приймають нор-

мальний розподіл присêорення сили тяжіння по прямо-

висній лінії між даною точêою і середньою рівневою по-

верхнею. Нормальна висота даної точêи може відрізня-

тися від висоти ортометричної на 2 м. Поблизó середньої

рівневої поверхні нормальні висоти дорівнюють ортомет-

ричним і наближеним абсолютним, а поверхні ãеоїда і

êвазіãеоїда збіãаються.

ВИСОТА ОРТОМЕТРИЧНА,

-и, -ої,

. *

р.

высота ор-

тометричесêая,

а.

orthometric height,

н.

orthometrische Höhe

— абсолютна висота, яêа дорівнює відстані від даної точ-

êи до поверхні ãеоїда. Для визначення цієї відстані необ-

хідно знати присêорення сили тяжіння по прямовисній

лінії між даною точêою і поверхнею ãеоїда. Визначити йо-

ãо для точоê, розташованих на висоêих рівнях, без прове-

дення спеціальних дороãих робіт неможливо, томó праê-

тично ортометричні висоти можóть бóти отримані тільêи

для точоê, розташованих на середній рівневій поверхні.

Для таêих точоê ортометричні висоти дорівнюють нор-

мальній і наближеній абсолютній висотам.

ВИСОТА П’ЄЗОМЕТРИЧНА, -и, -ої, ж. * р. высота пье-

зометричесêая; а. piezometric head; н. piezometrische Höhe f,

Druckhöhe f — вiдношення р / ρ·g, де р — тисê; ρ — ãóстина

рiдини; g — присêорення вiльноãо падiння.

ВИСОТА ПОВЕРХУ (ВЕРТИКАЛЬНА), -и, -… (-ої), ж.

* р. высота этажа (вертиêальная), а. level height, н. Sohlen-

höhe f — відстань по вертиêалі між проеêціями на верти-

êальнó площинó транспортноãо та вентиляційноãо

штреêів даноãо поверхó. На відмінó від похилої вертиêаль-

на висота поверхó — величина постійна і не залежить від

ãіпсометрії пласта.

ВИСОТА ПРИЛАДУ, -и, -…, ж. * р. высота прибора, а.

device height, apparatus height, н. Höhe f des Gerätes n — від-

стань по вертиêалі від ãеодезичної чи марêшейдерсьêої

точêи до осі обертання трóби приладó, встановленоãо в

робоче положення над чи під цією точêою.

ВИСОТА РІВНЯ, -и, -…, ж. * р. высота óровня; а. altitude;

н. Höhenlage f — різниця між ãеодезичною висотою роз-

ãлядóваної точêи і площиною відліêó по вертиêалі вãорó.

ВИСОТНА ВІДМІТКА, -ої, -и, ж. * р. высотная отмет-

êа, а. bench mark, elevation, level; н. Höhenmarke f, Höhen-

punkt m, Höhenkote f, Höhenzahl f — числове значення від-

стані по вертиêалі від прийнятої початêової ãоризонталь-

ної поверхні (óмовноãо ãоризонтó, рівня моря) до даної

точêи. Див. репер.

ВИСОТНА ОСНОВА, -ої, -и, ж. * р. высотная основа, а.

high-altitude net, н. Höhenfestpunktnetz n, Höhennetz n – сіт-

êа заêріплених на земній поверхні (або в ãірничих вироб-

êах) пóнêтів, яêі мають висотні відмітêи. Утворюється

проêладанням ходів ãеометричноãо або триãонометрич-

ноãо нівелювання.

ВИСОТНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ, -оãо, -…, с. * р. высотное

обоснование, а. height (vertical) control, н. Höhenbestimmung f

— мережа заêріплених на земній поверхні (чи в ãірничих

виробêах) пóнêтів, що мають висотні відмітêи; створюєть-

ся проêладанням ходів триãонометричноãо чи ãеометрич-

ноãо нівелювання.

ВИСОТОМІР, -а, ч. * р. высотомер, а. altimeter, н. Höhen-

messer m

— 1) Марêшейдерсьêо-ãеодезичний

прилад

для

визначення висот або перевищень. Перевищення визна-

155 ВИС — ВИТ

чають приладами для ãеометричноãо

нівелювання

(опти-

êо-

механічні

нівеліри

теодоліти

, ãідростатичні нівеліри) і

приладами для триãонометричноãо нівелювання (

еêліме-

три

теодоліти

êіпреґелі

, оптичні

далеêоміри

з висотомі-

рними пристроями, нівеліри-автомати). 2)

Прилад

, яêий

застосовóється при

аерофотозйомці

для визначення висоти

фотоãрафóвання (радіовисотоміри, лазерні висотоміри).

ВИСХІДНИЙ ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ПОТІК, -оãо, -оãо, -ó,

ч. * р. восходящий вентиляционный потоê, а. upward ventila-

tion, upgoing air; н. Wetterauftrieb m — повітряний потіê, що

рóхається в мережі вентиляційних ãірничих виробоê знизó

наверх.

ВИСХІДНИЙ ПОРЯДОК РОЗРОБКИ, -оãо, -ó, -…, ч. *

р. восходящий порядоê разработêи, а. upward mining, н.

schwebender Abbau m — 1) В.п.р. світи (ãрóпи) пластів —

послідовність розробêи пластів ó світі, при яêій на дано-

мó ãоризонті шахти в межах блоêó, поверхó або всьоãо

вистóпó шахтноãо поля за падінням (підняттям) спочатêó

розроблюється нижній пласт світи (ãрóпи), а потім той,

що лежить вище. 2) Висхідний порядоê шарової розробêи

пласта — послідовність розробêи потóжноãо пласта, при

яêій в межах вийманоãо поля або вийманої дільниці спо-

чатêó відпрацьовóють найнижчий шар, потім настóпний,

яêий лежить за ним вище і т.д. до самоãо верхньоãо. 3)

В.п.р. в шахтномó полі за підняттям — послідовність

відробêи поверхів, при яêій відпрацьовóють спочатêó най-

нижчий, потім настóпний, що лежить за ним вище і т.д. до

самоãо верхньоãо. 4) В.п.р. панелі — послідовність розроб-

êи бремсберґової панелі, при яêій спочатêó відпрацьов-

óють найнижчий ярóс, потім настóпний, яêий лежить ви-

ще, за ним вище і т.д. до самоãо верхньоãо.

ВИСХІДНИЙ ПОТІК, -оãо, -ó, ч. * р. восходящий потоê,

а. upward flow (stream), н. Aufgangstrom m — безперервний

або óривчастий рóх рідини або ãазó ó висхідномó напрямêó

(знизó доãори) для розпóшення сипêої маси в збаãачó-

вальномó апараті або êласифіêаційномó пристрої. В.п. —

сêладова частина циêлó відсадêи.

ВИСЯЧЕ КРИЛО ДИ-

З’ЮНКТИВНОЇ ДИСЛО-

КАЦІЇ, -оãо, -а, -…, с. * р.

висящее êрыло дизъюнêтив-

ной дислоêации; а. upthrow

side of disjunct dislocation, н.

Hangendseite f, Hangendflü-

gel m, gehobener Flügel m —

блоê ãірсьêих порід, яêий

приляãає до зміщóвача ó на-

прямêó йоãо висячоãо боêó.

ВИСЯЧИЙ БІК, -оãо, -ó,

ч. * р. висящий боê, а. han-

ging wall, н. Hangende n — ãірсьêа порода, яêа приляãає до

пласта (поêладó, теêтонічноãо порóшення) з боêó йоãо поê-

рівлі.

ВИСЯЧИЙ ХІД, -оãо, ó, ч. — Див. поліãонометричний хід.

ВИСЯЧІ ВОДИ, -их, вод, мн. * р. висящие воды, а. perched

water, н. Hangendwasser n — підземні води ó водоносній по-

роді, нижче яêої знаходяться породи, що не насичені водою

та містять ó своїх порах і порожнинах повітря.

ВИТІСНЕННЯ НАФТИ З ПЛАСТА, -…, с. * р. вытесне-

ние нефти из пласта, а. oil displacement from а seam, н. Erdöl-

verdrängung f aus dem Flöz n — заміщення нафти, що

міститься в породі-êолеêторі, пластовою водою (ãазом)

або робочим аґентом (водою, ãазом тощо) під час розроб-

êи поêладó. При пром. розробці нафт. поêладів В.н.п. здій-

снюється за рахóноê перепадó тисêó, зóмовленоãо підтри-

мêою на вибої видобóвних свердловин тисêó, нижчоãо від

пластовоãо, і безперервним або періодич. відбором

флюїдів (рідин або ãазів) з пласта. При В.н.п. за рахóноê

витрачання природної пластової енерãії фільтрація нафти

в свердловинó виêлиêається прóжним розширенням рідини

і сêелета породи, виділенням з нафти ãазó і збільшенням

йоãо в об'ємі, а таêож вторãненням заêонтóрної води в

поêлад. У êрóтоспадних пластах В.н.п. зóмовлюється дією

сил ãравітації, іноді — в поєднанні з розширенням ãазової

шапêи. Механізм В.н.п. істотно залежить від властивостей

системи нафта-витісняючий аґент-порода. Яêщо витісня-

ючий аґент має більшó в'язêість, ніж нафта, то заміще-

ння останньої відбóвається одноразово, при наявності дó-

же вóзьêої перехідної зони, в яêій фільтрóються і нафта, і

вода (поршневе В.н.п.). Яêщо в'язêість нафти більша, то

на фронті витісняючоãо аґента, яêий вторãається в пласт,

заміняється тільêи частина нафти. Для підвищення ефеê-

тивності В.н.п. — збільшення темпів відбирання, повноти

вилóчення — в пласт штóчно вводять енерãію шляхом на-

ãнітання витісняючих аґентів. Здебільшоãо на нових родо-

вищах, що вводяться в розробêó, передбачається витісне-

ння нафти з продóêтивних пластів шляхом наãнітання во-

ди, яê найбільш достóпноãо й ефеêтивноãо аґента. З 60–х

рр. яê витіснюючі аґенти виêористовóють таêож водó з рі-

зними хімічними додатêами, парó і ін. Темп відбирання

нафти з поêладó визначається перепадом тисêó між

лінією наãнітання (наãнітальними свердловинами) і зоною

відбирання нафти (видобóвними свердловинами), а таêож

відстанню до лінії наãнітання. Зменшення цієї відстані

досяãається т.зв. розрізóванням нафтовоãо поêладó на бло-

êи або оêремі поля рядами наãнітальних свердловин. Маê-

симальний темп відбирання може бóти досяãнено при

площовомó заводненні, êоли вся продóêтивна площа поê-

ладó ділиться на елементи, в êожномó з яêих здійснюється

наãнітання води. Повнота В.н. з пласта визначається дією

êапілярних сил ó системі нафта–витісняючий аґент–по-

рода і стрóêтóрними особливостями пóстотноãо просторó;

хараêтеризóється êоефіцієнтом витіснення — відноше-

нням êільêості видобóтої на поверхню нафти до її почат-

êової êільêості в одиниці об’ємó пласта. В.С.Бойêо.

ВИТIСНЕННЯ НАФТИ НЕПОРШНЕВЕ, -…, -оãо, с. * р.

вытеснение нефти непоршневое; а. nonpiston oil displacement;

н. Verdrängung f des Erdöls n ohne Kolben m — витiснення,

при яêомó за фронтом витiснення одночасно рóхаються

витiсняючий i витiснюваний флюїди, тобто за фронтом

витiснення вiдбóвається рóх баãатофазної системи.

ВИТIСНЕННЯ НАФТИ ПОРШНЕВЕ, -…, -оãо, с. * р. вы-

теснение нефти поршневое; а. piston oil displacement; н.

Kolbenverdrängung f des Erdöls n — ідеальний випадоê

витiснення, êоли в пластi мiж нафтою й водою iснóє чiтêа

межа подiлó, попередó яêої рóхається нафта, а позадó —

тiльêи вода, тобто бiжóчий водонафтовий êонтаêт спiвпа-

дає з фронтом витiснення. Виêористовóється термін

В.н.п. яê спрощена модель для розв’язóвання деяêих задач

підземної ãідроãазомеханіêи.

ВИТІСНЮВАЛЬНИЙ АҐЕНТ, -оãо, -ó, ч. * р. вытесня-

ющий аãент; а. displacement agent; н. Flutungsmedium n —

êонтóрна, підошовна вода, ãаз ãазової шапêи або заêачóва-

ний ó пласт постійно чи ó виãляді облямівêи аґент, що

êонтаêтóє безпосередньо з нафтою і витісняє її до видо-

бóвних свердловин.

Рис. Схема розривноãо теêтоні-

чноãо порóшення (диз’юнêтивні

дислоêації).

ВИТ — ВИХ 156

ВИТРАТА (ПОДАЧА), -и (-і), ж. * р. расход (подача), а.

rate of flow, discharge; н. Förderstrom m — êільêість перем-

іщóваної чи подаваної рідини, ãазó або сипêої речовини

(масова, об’ємна чи ваãова) за одиницю часó через попе-

речний переріз.

ВИТРАТА МАСОВА, -и, -ої, ж. * р. расход массовый, а.

mass flow rate; н. Massenabgabe f — витрата рідини, ãазó або

сипêої речовини, що визначається в одиницях маси та часó

(êã/с, моль/с).

ВИТРАТА (ПОДАЧА) НАСОСА МАСОВА, -и (-і), -…,

-ої, ж. * р. подача насоса массовая, а. mass discharge (capaci-

ty) of a pump, н. Massenstrom m der Pumpe f — добóтоê вели-

чини ãóстини

переміщóваної рідини (або ãідросóміші) та

об’ємної витрати (подачі) насоса: q = ρ·Q. У разі значної

зміни ãóстини ó розрахóнêах виêористовóють значення

ãóстини ρ на вході в насос.

ВИТРАТА РІДИНИ, ГАЗУ, -и, -…, ж. * р. расход жидêос-

ти, ãаза; а. liquid, gas flow rate; н. Durchflussmenge f, anste-

hende Gasmenge f — êільêість рідини (ãазó), що протіêає за

одиницю часó через переріз, перпендиêóлярний лініям

течії. При вимірюванні об’ємó протіêаючої рідини (ãазó)

визначають В. об’ємнó (Q

об), при вимірюванні маси — В.

масовó (Qм). Для óсталеноãо потоêó Qоб дорівнює добóтêó

середньої по перерізó швидêості потоêó на площó попе-

речноãо перерізó; Q

м — добóтêó ãóстини речовини на Qоб.

Одиницею В. є м

/c (об’ємної) або êã/с (масової). У на-

фтоãазопромисловій справі В. рідини (ãазó) вимірюють в

/добó, т/добó (тис. м

/добó). Вимірювання В. рідини (ãазó)

проводять витратоміром.

ВИТРАТОМЕТРІЯ СВЕРДЛОВИНИ, -ії, -..., ж. * р.

расходометрия сêважины; а. well flowmetry; н. Debitometrie f

des Bohrloches n — процес випробóвання видобóвної (деб-

ітометрія) або наãнітальної (власне витратометрія) сверд-

ловини з допомоãою свердловинноãо (ãлибинноãо) витра-

томіра по товщині об’єêта розробêи.

ВИТРАТОМІР, -а, ч. * р. расходомер; а. flowmeter; н.

Verbrauchsmesser m, Durchflussmesser m — пристрій або

óстатêóвання для вимірювання витрат в однофазних пото-

êах рідини (нафти, води тощо) чи ãазó або сипêої речовини.

У нафтовидобóванні частіше за все застосовóють об’ємні і

тахометричні В., а для вимірювання витрат ãазó — В. пере-

падó тисêó. Дія об’ємних В. основана на вимірюванні часó

заповнення об’ємó мірної ємності або на обрахóнêó пор-

цій вимірюваної речовини êамерою певноãо об’ємó. В інш-

омó випадêó витрата визначається яê сóма об’ємів пор-

цій, що віднесені до êонтрольноãо проміжêó часó відліêó.

В тахометричномó В. вимірюється частота обертання чóт-

ливоãо елемента (найчастіше тóрбінêи, іноді дисêа або

êóльêи тощо), що встановлений ó êаліброваномó êаналі,

напр., ó трóбі. Для вимірювання витрати та об’ємó товарної

нафти, а таêож води виêористовóється прилад, що êріпит-

ься на ãоризонтальній ділянці трóбопроводó, а чóтливим

елементом йоãо є тóрбінêа, вісь яêої обертається в підши-

пниêах. Хараêтеристиêою В. є допóстима мінімальна та

маêсимальна витрати рідини, при яêій досяãається необ-

хідна точність. В. змінноãо перепадó тисêó сêладається із

звóжóвальноãо пристрою (найчастіше діафраãма), яêий

створює ó стрóмені рідини або ãазó перепад тисêó, величи-

на яêоãо залежить від величини витрати, і диференційн-

оãо манометра, яêий вимірює цей перепад відãрадóйов-

аний в одиницях витрати. Див. витратомір Вентóрі, вит-

ратомір змінноãо перепадó тисêó, витратомір постійноãо

перепадó тисêó. В.С.Бойêо.

ВИТРАТОМІР ВЕНТУРІ, -а, -…, ч. * р. расходомер Вен-

тóри; а. Venturi meter; н. Venturimesser m — витратомір

трóбчастоãо типó, витрата рідини яêим вимірюється за

зміною тисêó в трóбêах з різним прохідним поперечним

перерізом.

ВИТРАТОМІР ЗА ЗМІННИМ ПЕРЕПАДОМ ТИСКУ,

-а, -…, ч. * р. расходомер переменноãо перепада давления; а.

alternate differential pressure meter; н. Durchflussmesser m des

variablen Druckgefälles n, Durchflussmesser m des variablen

Druckunterschiedes m — об'ємний витратомір рідини або

ãазó, в яêомó витрата визначається за перепадом тисêó,

що óтворюється нерóхомим пристроєм, яêий встанов-

люється ó трóбопроводі або є елементом трóбопроводó.

ВИТРАТОМІР ЗА ПОСТІЙНИМ ПЕРЕПАДОМ ТИС-

КУ, -а, -…, ч. * р. расходомер постоянноãо перепада давле-

ния; а. constant differential pressure meter; н. Durchflussmesser

m des konstanten Druckunterschiedes m — витратомір рід-

ини або ãазó з перетворювальним елементом ó виãляді

поплавêа; площа прохідноãо отворó трóбêи в ході йоãо пе-

реміщення по вертиêалі, яêе виêлиêане зміною витрати,

змінюється таêим чином, що перепад тисêó залишається

постійним.

ВИТРАТОМІРНЕ СОПЛО, -оãо, -а, с. * р. расходомерное

сопло; а. flow nozzle; н. Durchflussmesserdüse f

— частина

витратоміра,

яêа являє собою звóжóвальний

пристрій

êрóãлим отвором, що має плавно звóженó частинó на

вході.

ВИХІД ЛЕТКИХ РЕЧОВИН, -ó, -…, ч. * р. выход летóчих

веществ, а. yield of volatiles, н. Gehalt m an flüchtigen Bes-

tandteilen m pl

— поêазниê яêості та стрóêтóрних особли-

востей твердих ãорючих êопалин (ТГК), що враховóється

при визначенні їх раціональноãо пром. виêористання. Ха-

раêтеризóє êільêість термічно нестабільних атомних óãрó-

повань в ТГК.

Летêі

речовини

— ãазоподібні і пароподібні

продóêти, що виділяються при наãріванні

ãорючих

êопалин

Еêспериментальні óмови визначення В.л.р. стандартизо-

вані. В Уêраїні стандартом передбачено наãрівання наваж-

êи (1 ã) в порцеляновомó тиãлі з êришêою протяãом 7 хв. В

заздалеãідь розіãрітій до 850±50°С мóфельній чи тиãельній

печі. В.л.р. знаходять яê відношення маси

летêих речовин

до одиниці маси сóхоãо

палива

(ó %). В розрахóнêó

на сó-

хий беззольний стан

палива

daf

хараêтеризóє сêлад і

стóпінь

вóãлефіêації

. Зі збільшенням стóпеня

вóãлефіêації

В.л.р. зменшóється. Для

торфó

daf

сêладає бл. 70%, для

ãо-

рючих

сланців

— 70-85%, для бóроãо

вóãілля

: ãóмóсовоãо —

60-

33%; ліптобіолітовоãо — 60%; сапропелітовоãо — 66-

86%; êам.

вóãілля

50-8%,

антрацитів

9-2%. Донецьêе

вóãі-

лля

êам’яне

— 44-9%. Величина V

daf

виêористовóється яê

один з осн. параметрів êласифіêацій êам.

вóãілля

на

марêи

;

для êласифіêації

антрацитів

визначається об'ємний В.л.р.

— об'єм

ãазів

розêладання одиниці маси

антрацитó

daf

êã.

Аналіз

вóã. на V

daf

проводиться на

пробах

зольністю

не

вище 10%. Властивість твердих нелетêих залишêів, яêі óт-

ворюються при визначенні В.л.р. з ТГК тиãельним мето-

дом, залежить від природи і стóпеня

вóãлефіêації

. Ці за-

лишêи êласифіêóють на: порошêоподібні, неспечені,

злиплі, слабêоспечені, спечені, сплавлені, неспóчені, спó-

чені, дóже спóчені. З

торфó

, бóроãо

вóãілля

антрацитів

óт-

ворюються неспечені порошêоподібні тверді нелетêі за-

лишêи. З êам’яноãо

вóãілля

неспечені тверді залишêи да-

ють пісне, а таêож деяêі види довãополóменевоãо

вóãілля

Кам’яне

вóãілля

решти

мароê

óтворює êорольêи різних

типів. Сапропелітове та ліптобіолітове

вóãілля

, малозольні

157 ВИХ — ВІБ

ãорючі

сланці

óтворюють спечений тиãельний

êоêс

. Зовсім

не спіêаються

фюзиніти

(

інертиніти

Вітриніти

óтворю-

ють тверді нелетêі залишêи, в яêих спіêливість, сплав-

леність та спóченість змінюються за êривою з маêсимóмом

для

вóãілля

мароê К та Ж. У пісномó та довãополóменевомó

вóãіллі

, а таêож в

антрацитах

вітриніти не спечені. Лейп-

тиніт (еêзиніт) ó

вóãіллі

мароê Д, Г і Ж óтворює завжди спе-

чені тверді нелетêі залишêи, часто сплавлені, але не спó-

чені. Таêим чином, чим більше ó

вóãіллі

вітринітó та лейп-

тинітó і менше фюзинітó, тим êраща йоãо

спіêливість

. При

êоêсóванні

і напівêоêсóванні виêопноãо

вóãілля

в процесі

терміч. обробêи

ãорючих

сланців

летêі речовини

вловлю-

ються і виêористовóються яê цінна хім. сировина. Див. та-

êож

летêі речовини. В.І.Саранчóê.

ВИХІД ПРОДУКТІВ ЗБАГАЧЕННЯ, -ó, -…, ч. * р. выход

продóêтов обоãащения, а. yield of beneficiation(dressing) prod-

ucts, н. Mengenausbringen n, Ausbringen n der Aufbereitungs-

produkte n pl

— відношення маси продóêтів

збаãачення

) до маси вихідноãо живлення (G

), виражене в відс-

отêах:

= (G

)·100. Виêористовóється при виêонанні

фраêційноãо, ситовоãо

аналізів,

а таêож при сêладанні

ба-

лансó продóêтів збаãачення.

ВИХІДНИЙ, ПОЧАТКОВИЙ, ПЕРВИННИЙ, -оãо, * р.

исходный, начальный, а. original, н. Ausgangs- — той, з яêо-

ãо починається процес обробêи, збаãачення або оêрема

операція (вихідне живлення, вихідна рóда, вихідне вóãілля,

вихідний параметр тощо).

ВИЦВІТИ, -ів, мн. * р. выцветы, а. efforescences; н. Ausblü-

hungen f pl, Effloreszenzen f pl — виділення мінералів ó виã-

ляді êристалічних êірочоê на поверхні осадових ãірсьêих

порід.

ВИШЛЮЗОВУВАННЯ, -…, с. * р. вышлюзовывание, а.

locking; н. Ausschleusen n — вихід людей з робочої êамери

êесонó з повільним зниженням тисêó стисненоãо повітря.

ВІБРАТОР, -а, ч. * р. вибратор, а. vibrator, н. Vibrationser-

zeuger m — 1) Бóдь-яêа система (маятниê, êоливальний

êонтóр), що збóджóє êоливання. 2) Механічний, елеêтро-

маãнітний або пневматичний пристрій, що cтрóшóє тіла,

яêі дотиêаються до ньоãо. Виêористовóється ó збаãаченні

ê.ê. яê збóджóвач êоливань ó збаãачóвальних апаратах,

механізмах для розпóшóвання та óщільнення сипêих мате-

ріалів, транспортних засобах та вимірювальних приладах

(рóхома частина вібраційних вимірювальних приладів). 3)

Відрізоê провідниêа, яêим тече змінний стрóм висоêої

частоти і яêий випромінює елеêтромаãнітні хвилі.

ВІБРАЦІЙНА ХВОРОБА, -ої, -и, ж. * р. вибрационная

болезнь, а. vibrating sickness, н. Erschütterungskrankheit f —

професійне захворювання, що спричинюється тривалою

дією вібрації на орãанізм людини. Строêи розвитêó та ãо-

строта захворювання залежать від спеêтральних хараêте-

ристиê вібрацій. Основні прояви В.х.: зміна тонóсó сóдин,

обмінó в нервово-м’язовій та êістêовій системах, змен-

шення êровозабезпечення тêанин, порóшення реãóляції

серцево-сóдинної та нервової систем. Хараêтерні сêарãи:

оніміння êінцівоê, побіління пальців, біль, відчóття холо-

дó, слабість в рóêах, порóшення чóтливості; нерідêо стом-

люваність, нерізêі ãоловні болі, підвищена дратівливість,

порóшення снó. При ліêóванні В.х. ефеêтивні медиêамен-

ти і фіз. методи ліêóвання, що поліпшóють êровозабезпе-

чення і обмінні процеси в нервово-м’язовій системі. Ре-

êомендóються спазмолітиêи, вітаміни ãрóпи В, ãанãліобл-

оêатори, ліêóвальна ãімнастиêа, масаж, теплові процедó-

ри, сірêоводневі, радонові ванни та ін.

ВІБРАЦІЙНА ТЕХНІКА, -ої, -и, ж. * р. вибрационная

техниêа, а. vibrating facilities, н. Vibrationstechnik f — техн-

іêа, пов’язана зі збóдженням, вивченням і виêористанням

вібрації та захистом людини від її шêідливоãо впливó. В ãі-

рничій справі В.т. виêористовóють дóже широêо — при ви-

добóванні (відбійні молотêи), збаãаченні (сепаратори вібр-

аційні, ãрохот вібраційний, шлюз вібраційний, висоêочас-

тотна відсаджóвальна машина, віброêонцентратор трóб-

ний, дисперãатор), транспортóванні (êонвеєр вібраційний,

віброочищення рóдниêових ваãонетоê), в бóрильній техніці,

віброобробці свердловин, реґенерації бóрових розчинів (вібр-

аційне сито), дозóванні (живильниê вібраційний) та ін.

В.С.Білецьêий.

ВІБРАЦІЙНЕ НАСОСНЕ УСТАТКУВАННЯ, -оãо, -оãо,

-…, с. * р. вибрационная насосная óстановêа; а. vibration

pump plant; н. Vibrationspumpe f — насосне óстатêóвання,

яêе переміщóє рідини за рахóноê механічних êоливань ро-

бочоãо орãанó — вібратора і (або) продóêтів, що перено-

сяться. В.н.ó. виêористовóється для відêачóвання води з

неãлибоêих свердловин, видобóвання нафти (дослі-

дно-промислові роботи) та ін. Коливальні рóхи вібратора

і середовища зóмовлюються ґенератором імпóльсів. Спря-

мований потіê рідини формóється з допомоãою êлапанів.

Продóêтивність В.н.ó. по нафті 10–160 м

/доб, напір 100–

120 м, ê.ê.д. 0,3–0,7, робоча частота 10–20 с

-1

, амплітóда

êоливань 5–20 мм. Недоліê В.н.ó. — можливість рóйнó-

вання вібратора від втоми.

ВІБРАЦІЙНЕ СИТО, -оãо, -а, с. * р. вибрационное сито,

а. vibrating screen, н. Schwingsieb n, Vibrationssieb n — апа-

рат для очищення бóровоãо розчинó від породи та ін. ме-

ханіч. домішоê. Осн. робочий елемент В.с. — сітêа з

розміром чарóнêи 0,15-5 мм, яêій надають êоливання від

елеêтродвиãóна і еêсцентриêовоãо вала з частотою 17-35

-1

. Продóêтивність В.с. до 50-90 л/с. Найбільше застосó-

вання отримали одноярóсні односітêові В.с. з похилим

розташóванням сітоê. Для очищення дороãих (напр., об-

важнених) розчинів виêористовóють таêож одноярóсні В.с.

із збільшеною поверхнею сітêи і двоярóсні В.с. з дрібн-

оêомірêовими сітêами.

ВІБРАЦІЙНИЙ ГРОХОТ, -оãо, -а, ч. — Див. ãрохот

вібраційний.

ВІБРАЦІЙНИЙ ЗАХИСТ, -оãо, -ó, ч. * р. вибрационная

защита, а. vibration protection, н. Vibrationsschutz m

— êом-

плеêс заходів, спрямованих на запобіãання несприятливомó

впливó на працюючих вібрації технолоãічноãо обладнання.

Зоêрема, вêлючає пневматичні, прóжинні, ãідравлічні, ґó-

мові амортизатори, проêладêи, вібропоãлинаючі поêриття

тощо. Індивідóально застосовóють віброзахисні рóêавиці,

взóття, спеціальні рóêоятêи рóчноãо інстрóментó та ін.

ВІБРАЦІЙНИЙ КОНВЕЄР, -оãо, -а, ч. — Див. êонвеєр

вібраційний.

ВІБРАЦІЙНИЙ НАСОС, -оãо, -а, ч. * р. вибрационный на-

сос; а. vibration pump; н. Vibrationspumpe f — насос, яêий ос-

нований на вібрації. Див. вібраційне насосне óстатêóвання.

ВІБРАЦІЙНІ НАВАНТАЖЕННЯ, -их, -нь, мн. * р. вибра-

ционные наãрóзêи; а. vibratory load; н. Vibrationsbelastungen f

pl — навантаження, що зóмовлені механічними êоливан-

нями, напр., в êолоні насосних штанã.

ВІБРАЦІЙНІ СЕПАРАТОРИ, -их, -ів, мн. * р. вибрацион-

ные сепараторы, а. oscillating separators, н. Vibroscheider m pl,

Vibrosichter m pl

— апарати

для розділення порошêових ма-

теріалів та абразивів. Являють собою

деêó

з êриволінійною

поверхнею, яêа вібрóє з певною частотою та амплітóдою.

ВІБ — ВІД 158

ВІБРАЦІЯ, -ії, ж. * р. вибрация, а. vibration, н. Vibration f

— механічні êоливання прóжних тіл. Корисна вібрація

збóджóється вібраторами й виêористовóється ó техніці,

напр., при вібраційномó транспортóванні, вібробóрінні

тощо. Шêідлива вібрація (напр., під час дії двиãóнів) може

призвести до порóшення режимó роботи машин, зãóбно

впливає на здоров’я людини.

ВІБРОАБРАЗИВНА ОБРОБКА, -ої, -и, ж. * р. виброаб-

разивная обработêа; а. vibroabrasive machining; н. vibrations-

abrasive Behandlung f — абразивна обробêа, яêа здій-

снюється при рóсі заãотовêи і абразивних зерен один

відносно одноãо ó вібрóвальній ємності. Син.: віброобро-

бêа, віброãалтóвання.

ВІБРОАКУСТИЧНА БЕЗПЕКА, -ої, -и, ж. * р. вибро-

аêóстичесêая безопасность, а. vibroacoustic safety, н. vibro-

akustische Sicherheit f — запобіãання шêідливомó впливó

на працюючих вібрації і шóмó машин та механізмів. Осн.

джерела вібрації і шóмів на ãірн. підприємствах: відбійні мо-

лотêи, бóрові óстановêи, рóчні свердла, ãірн. êомбайни,

транспортні машини, вентилятори заãальноãо і місцевоãо

провітрювання, êомпресорні óстановêи, лоêомотиви, êон-

веєри, еêсêаватори, дробарêи, ãрохоти, повітродóвêи,

відсаджóвальні машини та ін. У підземних óмовах вібр-

оаêóстич. вплив на працюючих посилюється наявністю в

ãірн. виробêах аêóстично жорстêих віддзерêалюючих

(відбивних) поверхонь. Це підвищóє рівень шóмó до 6 дБ.

В.б. в ãірн. пром-сті забезпечóється êомплеêсним виріше-

нням техн., ãіãієніч., орãанізац. питань: зниженням шóмó і

вібрації машин в джерелі їх виниêнення і на шляхó поши-

рення до робочих місць; розробêою засобів індивідóаль-

ноãо захистó від шóмó і вібрації; встановленням безпечних

для людини нормативних рівнів шóмó і вібрації (санітарне

нормóвання шóмó і вібрації). Витрати на В.б. машин, сêла-

дають бл. 3% заãальної вартості машини; при проведенні

аналоãічної роботи на ãотовій машині витрати зростають

до 10-15%. Засоби індивідóальноãо захистó (навóшниêи,

êасêи тощо) застосовóють для ãлóшіння шóмó в смóзі час-

тот 2000-6000 Гц; вони мають заãлóшаючó здатність до 40

дБ. Безпечні для людини нормативні рівні шóмó і вібрації

визначають санітарними нормами. Санітарне нормóван-

ня шóмó проводиться по ãранично допóстимих рівнях звó-

êовоãо тисêó в оêтавних смóãах 63,5-8000 Гц.

ВІБРОКОНЦЕНТРАТОР ТРУБНИЙ, -а, -оãо, ч. * р.

виброêонцентратор трóбный, а. vibrating tube concentrator,

н. Rüttelrohrkonzentrator m

—

апарат

для ãравітаційноãо

збаãачення

пісêів

розсипних родовищ

êрóпністю 0,074-3 мм.

В.т. сêладається з двох жорстêо зв’язаних трóбних еле-

ментів-êонцентраторів, яêі заêріплені на рамі і здійснюють

ãармонійні êоливання. Режимні параметри розділення: ам-

плітóда А = 0,2-0,7 мм, частота êоливань 16-33 Гц.

Витра-

ти

води та ел. енерãії ó порівнянні з

êонцентраційним сто-

лом

ó 2-3 рази менші. Продóêтивність В.т. 6-10 т/ãод.

ВІБРОМЕТР, -а, ч. * р. виброметр, а. vibrometer, vibration

meter; н. Vibrometer n — прилад для вимірювання механі-

чних êоливань тіл.

ВІБРООБРОБКА СВЕРДЛОВИН, -и, -…, ж. * р. вибро-

обработêа сêважин; а. vibrotreatment of boreholes; н.

Vibrationsbehandlung f von Bohrlöchern n pl, Vibrostimulation f

von Sonden f pl — метод збільшення прониêності ãірсьêих

порід ó привибійній зоні еêсплóатаційних і наãнітальних

свердловин з допомоãою ãідравлічних вібраторів, яêий

ґрóнтóється на óдарній дії імпóльсів тисêó, ґенерованих ó

рідинó, що заповнює стовбóр свердловини або цирêóлює

через насосно-êомпресорні трóби і затрóбний простір.

Гідравлічний óдар із миттєвим баãаторазовим збільшенням

тисêó створюється під час переêриття êлапана або золот-

ниêа ó вібраторі відповідноãо типó, встановленомó на êо-

лоні насосно-êомпресорних трóб (стаціонарно або тимча-

сово). У резóльтаті в пористомó середовищі розêривають-

ся природні або створюються нові тріщини, очищаються

порові êанали і тріщини. Частота ãенерованих імпóльсів

від 7–10 до 500 Гц, величина тисêó при ãідравлічних óдарах

від 25–30 до десятêів МПа, оптимальна тривалість В.с.

біля 1 ãод. В.с. проводиться яê одноразово, таê і періоди-

чно. В.с., яê правило, здійснюється з промиванням сверд-

ловини і настóпним наãнітанням або відбиранням рідини, а

таêож при безперервномó наãнітанні рідини в продóêтив-

ний пласт (через вібратор). В.с. значно знижóє тисê ãідр-

орозривó пласта. В.С.Бойêо.

ВІБРООЧИСТКА РУДНИКОВИХ ВАГОНЕТОК, -и, -…,

ж. * р. виброочистêа рóдничных ваãонетоê, а. car shaking, н.

Vibrationsreinigung f von Förderwagen m pl — метод очистêи

рóдниêових ваãонетоê від прилиплої ãірничої маси з виêо-

ристанням вібрації.

ВІБРОСТЕНД, -а, ч. * р. вибростенд, а. vibration-testing

machine, н. Rütteltisch m — óстановêа для випробóвання

машин, апаратів, приладів на вібрацію.

ВІВІАНІТ, -ó, ч. * р. вивианит, а. vivianite, blue ochre; н. Vi-

vianit m — мінерал êласó фосфатів. Формóла:

[PO4]2·8H2O. Містить 43% FeО, бл. 28% Р2О5. Домішêи

Мn

, Мg, Са. Синãонія моноêлінна. Гóстина 2,71-2,95. Тв.

1,5-2. Прозорий, безбарвний, синюватий. Блисê сêляний.

Утворюється ó торфовищах і бóрих залізняêах озерно-бо-

лотноãо або морсьêоãо походження в óмовах відновноãо

середовища, а таêож ó порожнинах черепашоê і êістêах

тварин. Зóстрічається в осадових ã.п. і рóдах, торфах, ліã-

нітах, лесових ґрóнтах та ін. У рóдних жилах є продóêтом

вивітрювання піротинó і піритó. В Уêраїні є в Керченсьêомó

залізорóдномó басейні (êрасиві променисті аґреґати В. по-

ширені в Керченсьêих родов. фосфорних бóрих залі-

зняêів), торфовищах Волині, на Заêарпатті. Від ім. пер-

шовідêривача — анãл. мінералоãа Дж.Ґ. Вівіана.

Розрізняють: вівіаніт оêиснений (збірна назва продóêтів

оêиснення вівіанітó, баãатоãо на оêсидне залізо).

ВІДБИТКИ КРИСТАЛІВ, -ів, -ів, мн. * р. отпечатêи

êристаллов, а. imprints of crystals, н. Klistalleindrücke m pl —

порожнини на площинах нашарóвання і всередині шарів,

яêі передають формó вміщених ó породі êристалів. Утво-

рюються внаслідоê розчинення цих êристалів під час пе-

ретворення породи.

ВІДБІЙКА КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ (ПОРОДИ), -и,

-…, ж. * р. отбойêа полезноãо исêопаемоãо (породы), а.

breaking, cutting of minerals (rock); н. Abbau m, Gewinnung f,

Abschlagen n des Bodenschatzes m (des Gesteines n) — від-

оêремлення частини êорисної êопалини (породи) від масивó

шляхом приêладання зовнішньої сили з одночасним дроб-

ленням та подрібненням її для настóпноãо переміщення по

ãірничих виробêах. Застосовóють висаджóвальний, механі-

чний, ãідравлічний і ãідровибóховий (висаджóваль-

но-ãідравлічний) способи відбійêи.

Висаджóвальний спосіб

— з виêористанням енерãії хімічноãо перетворення ВР, метале-

вих патронів з рідêою вóãлеêислотою (êардоêс), стисненим

повітрям (аеродоêс), обмінними солями (ãідроêс) або речовин з

різним хімічним сêладом (хеміêол); ãідровибóховий (вибóхоã-

ідравлічний) — ó свердловинó після введення зарядó ВР через

особливó насадêó наãнітають водó під тисêом 0,98-2,5 МПа. В ре-

зóльтаті вибóхó тисê води значно зростає, прониêаючи в тріщини

вона рóйнóє вóãілля. Наãнітання і ãерметизація свердловини здій-

снюється за допомоãою ãідрозатворó (яêий встановлюється на

159 ВІД — ВІД

ãирлі свердловини) з автоматичною синхронною роботою розпірн-

оãо і ãерметизóючоãо вóзлів.

Див. ãідровидобóвання, ãідровід-

бійêа, ãідромеханізація, ãідромеханізація підземна, висад-

ження, розробêа родовищ êорисних êопалин, мінна відбійêа,

механічне рóйнóвання ãірсьêих порід.

ВІДБІЙНИЙ ВЕНТИЛЬ, -оãо, -я, ч. — Див. вентиль.

ВІДБІЙНИЙ МОЛОТОК, -оãо, -а, ч. * р. отбойный моло-

тоê, а. pick hammer, н. Abbauhammer m — рóчний інстр-

óмент óдарної дії (переважно пневматичний), яêим відб-

ивають від масивó неміцні ãірсьêі породи, розлóщóють

тверді й мерзлі ґрóнти, асфальтові і бетонні поêриття,

розбирають фóндаменти, стіни і т.п. В.м. бóвають пневма-

тичні, елеêтричні і бензинові. Виêористовóються в осн.

пневматичні В.м., яêі сêладаються з пóсêовоãо і óдарноãо

пристроїв. Бойоê здійснює постóпально-зворотні рóхи з

частотою 1000-1500 óдарів/хв.

ВІДБІЛЮВАЛЬНІ ГЛИНИ, -них, -ãлин, мн., сóêновальні

ãлини, -них, -ãлин, мн., фóлерова земля, -ої, -і, ж. * р. от-

беливающие ãлины, сóêновальные ãлины, фóллерова земля; а.

bleaching clays, fuller’s earth; н. Bleichtone m pl, Bleicherde f

— ãірсьêі породи з різêо вираженими сорбційними власти-

востями. Їх здатність поãлинати висоêомолеêóлярні речо-

вини (піãменти, слиз, êаламóті, смоли та ін.) дозволяє за-

стосовóвати їх для очищення різних речовин, ã.ч. рідин,

вод, фарбóвальних та ін. шêідливих і забрóднюючих ре-

човин. В.ã. представлені бентонітовими ãлинами монтмо-

рилонітовоãо сêладó або êременистими породами (ді-

атоміт, трепел, опоêа). В.ã. виêористовóються ã.ч. при

очищенні і êреêінãó нафти, рослинних масел, жирів, оц-

тó, вин, фрóêтових соêів, вітамінів, антибіотиêів.

ВІДВАЛ, -ó, ч. * р. отвал, а. spoil bank, spoil; н. Kippe f, Ab-

raumkippe f, Halde f, Abraumhalde f — насип, що óтво-

рюється внаслідоê óêладання на місцевості відходів зба-

ãачення або пóстої породи. В залежності від способó óêла-

дання розрізняють таêі В.: ê о н і ч н і (або териêони) —

найчастіше óтворюються при відêатці породи рейêовим

транспортом (в переêидних ваãонетêах або сêіпах) з пос-

тóповим нарощóванням êолії; х р е б т о в і — óтворюються

при вивезенні породи ваãонетêами підвісної êанатної до-

роãи або êонвеєрами (стаціонарними чи пересóвними), а

таêож відвалоóтворювачами розêривних порід; п л а с ê і —

óтворюються при вивезенні відходів (порід) ó самосêидах

та формóванні штабелю за допомоãою бóльдозерів. За

місцем розташóвання виділяють внóтрішні (ó виробленомó

просторі êар’єрів), зовнішні — за межами êар’єрó та êомб-

іновані. У залежності від механізації відвальних робіт, В.

розподіляють на еêсêаваторні, бóльдозерні, êонвеєрні та

ãідравлічні. Див. таêож териêон, еêсêаваторний відвал, по-

родний відвал, озеленіння відвалів.

ВІДВАЛОУТВОРЕННЯ (ВІДВАЛЬНІ РОБОТИ), -…, с.

(-их, -іт, мн.) * р. отвалообразование, а. waste disposal, stone

disposal; н. Verkippung f, Absetzen n — роботи, пов’язані з

переміщенням і óêладанням ó відвал (насип) поêривних

(пóстих) порід при відêритій розробці родовищ êорисних

êопалин. Для відвальної роботи виêористовóють бóльдозе-

ри, транспортно-відвальні мости, еêсêаватори тощо. В. —

завершальний етап розêривних робіт на êар’єрах. Витрати

на В. становлять 12-15% собівартості розêривó на вóãільних

розрізах, 15% собівартості 1 т ê.ê. на залізорóдних êар'єрах.

ВІДВАЛОУТВОРЮВАЧ, -а, ч. * р. отвалообразователь,

а. spreader, stacker; н. Absetzer m — машина для óêладання

розêривних порід (або ê.ê.) ó відвал. Яê правило, В. — час-

тина êонвеєрноãо êомплеêсó на ãóсеничномó, рейêовомó,

êроêóючомó або êроêóючо-рейêовомó ходó з приймаль-

ною і похилою відвальними êонсолями. В. розрізняються

за здатністю відвальної і приймальної êонсолей поверта-

тися на: повноповоротні, частêово поворотні і непово-

ротні. В. може бóти êонстрóêтивно поєднаний з баãато-

êовшовим еêсêаватором (т.зв. абзетцер). Яê елемент

“відвальна êонсоль" В. входить таêож до êонстрóêції

трансп. мостó, з допомоãою яêоãо порода в êар'єрі рóхаєть-

ся óпопереê фронтó робіт ó вироблений простір. При

транспортно-відвальній системі розробêи ãоризонтальних і

Рис. Схема пневматичноãо відбійноãо молотêа.

Рис. Віялоподібна (а) і êільцева (б)

схеми рóхó автомобілів на бóльдо-

зерномó відвалі.

Рис. Відвали породи (відходів

вóãлезбаãачення): а – êоні-

чний (териêон); б – хребто-

вий; в – пласêий.

Відвалоóтворювачі фірми «Man Takraf».

Рис. Схеми переміщення порід ó відвал за допомоãою êонсольноãо

відвалоóтворювача (а) та транспортно-відвальноãо моста (б): 1 –

роторний еêсêаватор; 2 – відвалоóтворювач; 3 – транспорт-

но-відвальний міст.

ВІД — ВІД 160

полоãоспадних (полоãо-падаючих) поêладів В. застосовó-

ють для розміщення розêривних порід ó виробленомó про-

сторі, на похилих і êрóтоспадних (êрóто-падаючих) поê-

ладах — при трансп. системах розробêи для розміщення

порід розêривó на зовнішніх відвалах. Продóêтивність В.

по розпóшеній породі 650-15200 м

/ãод., радіóс розванта-

ження до 70 м, швидêість рóхó. А.Ю.Дриженêо.

ВІДДІЛ ГЕОЛОГІЧНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. отдел ãеолоãи-

чесêий, а. geological departament, geological series; н. geolo-

gisch Abteilung f, Abteilung f in der Stratigraphie f — ó ãеолоãії

— підрозділ стратиãрафічної шêали, яêий сêладається з

êомплеêсó ãірсьêих порід, що óтворилися протяãом ãеолоã-

ічної епохи. Відділи поділяють на ярóси.

ВІДЖИМ (ВИДАВЛЮВАННЯ) ВУГІЛЛЯ, -ó (-…, с.),

-…, ч * р. отжим óãля, а. coal sloughing, coal spalling, face slip,

slip of working face; н. Gang m der Kohle f, Kohleabbpressen n

— рóйнóвання і видавлювання (відшарóвання) вóãілля ó

привибійній частині ó виробêó під дією опорноãо ãірничоãо

тисêó або наãнітання під висоêим тисêом води в масив

через свердловинó.

ВІДДЗЕРКАЛЕНИХ ХВИЛЬ МЕТОД, -…, -ó, ч. * р. от-

раженных волн метод, а. reflection survey; н. Reflexionswellen-

verfahren n — метод сейсмічної розвідêи, що базóється на

вивченні сейсміч. хвиль, яêі відбилися від ãраниць розділó

двох середовищ (фаз) з різною аêóстич. жорстêістю. За-

стосовóється для пошóêів і розвідêи родов. нафти і ãазó,

виявлення стрóêтóр (з амплітóдами до 30-50 м), сприятли-

вих для їх сêóпчення, встановлення ãеол. бóдови тери-

торій, вирішення інж.-ãеол. задач, а таêож іноді при по-

шóêах твердих ê.ê.

ВІДДІЛ МІНЕРАЛІВ, -ó, -…, ч. * р. отдел минералов, а.

section of minerals, н. Abschnitt m der Minerale n pl — стóпінь

êласифіêації мінеральних видів ó межах підêласів за хім.

сêладом (наявністю додатêових аніонів чи молеêóл води)

або внóтрішньою бóдовою (різноманітністю відповідних

стрóêтóрних радиêалів).

ВІДКАТКА, -и, ж. * р. отêатêа, а. haulage, н. Förderung f

— транспортóвання ãірничої маси та ін. вантажів засобами

êолісноãо транспортó підземними ãірничими виробêами, а

таêож на поверхні в межах ãірничоãо підприємства. В. бó-

ває елеêтровозна, êанатна, лоêомотивна, а таêож спеціал-

ьними засобами. Відêатний ãоризонт — мережа ãоризон-

тальних ãірничих виробоê, по яêих здійснюється транспор-

тóвання ê.ê. та вантажів. Див. êанатна відêатêа.

ВІДКЛАДИ, -ів, мн. * р. отложения, а. beds, deposits; н.

Ablagerungen f pl — речовина, матеріал, що відêлався

внаслідоê осідання ó воді орãанічних речовин, мінералів,

êосмічноãо пилó тощо. Див. червоноêолірні відêлади, рі-

чêові відêлади, автохтонні відêлади.

ВІДКРИТА ГІРНИЧА ВИРОБКА, -ої, ої, -и, ж. * р. от-

êрытая ãорная выработêа, а. open working, open-pit working,

surface working, open cast; н. Tagebau m — виробêа, що має

незамêнений êонтóр поперечноãо перерізó.

ВІДКРИТА ГІРНИЧА ТЕХНОЛОГІЯ, -ої, -ої, -ії, ж. * р.

отêрытая ãорная технолоãия, а. surface mine technology,

opencast mine technology; н. Tagerbautechnologie f — наóêова

дисципліна про відêритий спосіб розробêи родов. ê.ê.

Входить до системи ãірничих наóê. В.ã.т. вирішóє завдання

раціональноãо виймання ê.ê. і вмісних порід, їх наванта-

ження і переміщення в межах êар’єрноãо поля, внóтрішнь-

оêар’єрноãо осереднення, формóвання відвалів, реêóльти-

вації земель. В.ã.т. пов’язана з ãеол. наóêами, ãірничою

ãеомеханіêою, ãірничим машинознавством, математи-

êою, фізиêою, еêономіêою та ін. Яê наóêовий напрямоê

В.ã.т. сформóвалася ó 20-х рр. ХХ ст.

ВІДКРИТА ПОРИСТІСТЬ, -ої, -і, ж. * р. отêрытая по-

ристость; а. open porosity; н. offene Porösität f — наявність

сполóчених пор ó ãірсьêій породі, через яêі можливий рóх

рідин ó природних óмовах. Див. пористість ãірсьêих порід.

ВІДКРИТА ПУСТОТНІСТЬ, -ої, -і, ж. * р. отêрытая

пóстотность; а. open rock cavities; н. offene Leere f — на-

явність ó ãірсьêій породі сполóчених між собою порожнин

різних розмірів і обрисів. Див. пóстотність ãірсьêих порід.

ВІДКРИТА РОЗРОБКА РО-

ДОВИЩ КОРИСНИХ КО-

ПАЛИН, -ої, -и, -…, ж. * р.

отêрытая разработêа место-

рождений полезных исêопае-

мых, а. open working, surface

mining, opencast mining, open pit

mining, quarry mining; н. Tage-

bau m — видобóвання êорис-

них êопалин безпосередньо з

земної поверхні. Поляãає ó пі-

дãотовці поверхні землі (в ос-

новномó ó видаленні родючо-

ãо шарó, виведенні поверхне-

вих вод), осóшенні (в разі пот-

реби) родовища, йоãо роз-

êритті (спорóдженні тран-

шей), виêонанні розêривних

робіт (ó томó числі відвальних

робіт) і видобóвних — від-

оêремленні êорисних êопалин

від масивó. Здійснюється за

допомоãою відêритих ãірн-

ичих виробоê (див. êар’єр).

Осн. ãірничі виробêи В.р.р.ê.ê.

— êапітальні траншеї, що за-

безпечóють достóп до ê.ê. і

розрізні траншеї, що підãотовлюють êар'єрне поле до роз-

êривних і добóвних робіт. В.р.р.ê.ê. широêо застосовóєть-

ся в Уêраїні, США, Австралії, Росії, Канаді, КНР, в ряді

êраїн Європи (ФРН, Польща, Чехія). Осн. технол. проце-

си В.р.р.ê.ê. вêлючають: підãотовêó ã.п. до виймання —

відоêремлення ã.п. (або ê.ê. від масивó з одночасним її ме-

ханічним або вибóховим розпóшенням); навантаження ãі-

рничої маси в засоби транспортó, транспортóвання ãірничої

маси з вибоїв на пром. майданчиê залізничним транспор-

том, автомобілями, êонвеєрами, сêіповими підйомниêами,

ãідротранспортом, підвісними êанатними дороãами,

розміщення пóстих порід ó відвалах, планóвання відвалів.

Рис. Циêлічно-потоêова технолоãія відêритої розробêи родовищ: 1

– бóровий станоê; 2 – еêсêаватори; 3 – автосамосêиди; 4 – бóн-

êер; 5 – ãрохот; 6 – дробарêа; 7 – стрічêові êонвеєри; 8 – переван-

тажóвач.

Рис. Схеми систем відêритої

розробêи: а – безтранспорт-

на; б – транспортно-відвал-

ьна; в – транспортна (похилі

пласти); ã – транспортна

(êрóті пласти).