Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

131 ВЕР — ВЕР

Tiefpumpenanlage f, Gestängetiefpumpe f, Bohrschwengel m,

Schwengelbock m — індивідóальний механічний привод на-

фтовоãо штанãовоãо свердловинноãо насоса. Син. — верс-

тат-ãойдалêа. Див. станоê-êачалêа.

ВЕРСТАТІВ-КАЧАЛОК УРІВНОВАЖУВАННЯ

-…,

с.

р.

станêов-êачалоê óравновешивание;

а.

counterbalancing of

pumping units;

н.

Auswuchten

der Bohrschwengel

— зрівн-

ювання навантажень на ãоловêó балансира верстата-êа-

чалêи відповідно при ходах штанã вверх і вниз за óмови,

щоб робота, яêа виêонóється двиãóном протяãом одноãо

подвійноãо ходó (при ході штанã вверх і вниз), бóла пості-

йною. Здійснюється шляхом розміщення додатêових ван-

тажів (противаã) на балансир (балансирне В.-ã.ó.), на êри-

вошип (роторне або êривошипне В.-ã.ó.) або на балансир і

êривошип (êомбіноване В.-ã.ó.).

ВЕРСТАТО-МІСЯЦЬ У БУРІННІ, -я, -…, ч. * р. стан-

êо-месяц в бóрении; а. machine-months in drilling; н. Anlagen-

monat m im Bohren n — óмовний поêазниê, яêий хараêте-

ризóє êалендарний час бóдівництва свердловини. Один

верстато-місяць óмовно дорівнює 720 ãод. або 30 дням.

Розраховóють цей поêазниê по всьомó циêлó бóдівництва

свердловини або по оêремих етапах (вежобóдóвання, бóрі-

ння, випробóвання) та êатеãоріях витрат часó.

ВЕРТИКАЛЬНЕ ЕЛЕКТРИЧНЕ ЗОНДУВАННЯ, -оãо,

-оãо, -…, с. * р. вертиêальное элеêтричесêое зондирование,

а. vertical electrosounding; н. elektrisches Seigersondieren n —

метод елеêтричної розвідêи, що базóється на дослідженні

залежності напрóженості постійноãо елеêтрич. поля від

відстані між двома заземленими (полярними) елеêтрода-

ми і точêою вимірювання (розносó óстановêи). При малих

розносах (до 1-2 êм) поле в точці спостереження залежить

від бóдови верх. частини ãеолоãічноãо розрізó (ãлиб. до деê.

сотень м), при велиêих розносах (до деê. десятêів êм)

зростає вплив ãоризонтів ãлибиною до деê. êм.

Резóльтати В.е.з. представляють ó виãляді ãрафіêів залежності

óявноãо опорó від розносів óстановêи. Для простих розрізів з

пластами, що заляãають ãоризонтально або похило ãеолоãічне

тлóмачення проводиться шляхом порівняння отриманих êривих

з теоретичними, розрахованими для розрізів з заданими потóж-

ностями шарів та їх питомими опорами. У резóльтаті інтерпрет-

ації отримóють дані про товщинó, питомий опір та ін. êільêісні

хараêтеристиêи шарів. При вивченні сêладних розрізів з êрóтос-

падними поверхнями розділів ã.п. тлóмачення резóльтатів носить

яêісний хараêтер і зводиться до виявлення ãеол. стрóêтóр, визна-

чення їх плановоãо положення, напрямó падіння та ін.

ВЕРТЛЮГ, -а, ч. * р. вертлюã; а. swivel,

shackle; н. Drehzapfen f pl, Wirbel m, Dreh-

kopf m — шарнірний пристрій для з’єд-

нання частин механізмів, яêий дозволяє

здійснювати їх відносні повороти. В., зоê-

рема, запобіãає обертанню прохідницьêої

бадді під час підняття, підвішóється між

êанатом та причіпним ãаêом. Деталь та-

левої системи, що з’єднóє талевó системó

з êолоною трóб, забезпечóє можливість

обертання êолони трóб, підвішеної на ãа-

êó, і проêачóвання через неї різних рідин під тисêом. За-

стосовóється таêож при êріпленні êінців êомбайновоãо

ланцюãа, запобіãаючи йоãо обертанню.

ВЕРТЛЮГ ПІДВОДНИЙ, -а, -оãо; ч. * р. подводный вер-

тлюã; а. marine swivel; н. Unterwasserdrehkopf m — присто-

сóвання, за допомоãою яêоãо свердловинний різальний

інстрóмент заêріплюється óсередині обсадної êолони під

час бóрових робіт на морі; він зафіêсований і здатний ви-

êонóвати свої фóнêції незалежно від хвилювання моря.

ВЕРУЦИТ, ВЕРУЧИТ, -ó, ч. * р. веррóцит, веррóчит, а.

verrucite, н. Verr uci t m — зайва назва мезолітó.

ВЕРХНЄ ПЕРЕКРИТТЯ, -ньоãо, -…, с. * р. верхнее пере-

êрытие, а. top support, н. Ausbaukappe f — елемент сеêції

механізованоãо êріплення, що розташовóється біля поê-

рівлі виробêи і êонтаêтóє з нею, спирається на ãідростояêи

чи інші елементи сеêції та підтримóє породи поêрівлі від

обвалення ó привибійний простір.

ВЕРХНІ ВОДИ, -ніх, вод, мн. * р. верхние воды, а. up-

stream water, н. Obergrundwasser n pl, Oberflächenwasser n pl

— води, приóрочені до водоносних ãоризонтів, що заляãа-

ють вище продóêтивних нафтоãазоносних пластів. При

цьомó нафтоãазоносний і водоносний пласти ãідравлічно

ізольовані і óтворюють автономні пластові резервóари. У

процесі розробêи нафт. і ãазових родов. необхідно вжива-

ти заходи щодо ізоляції продóêтивних пластів від В.в.

ВЕХНЬОДНІСТРОВСЬКА УЛОГОВИНА, -ої, -и, ж. —

аêóмóлятивна рівнина ó Передêарпатті, ó межах Львівс-

ьêої та Ів.-Франêівсьêої областей. Уêладена сóãлинêами,

ãлинами, пісêами та ãалечниêами.

ВЕХНЬОДНІСТРОВСЬКІ БЕСКИДИ, -их, -ів, мн. —

частина Бесêид (Східних) в межах Львівсьêої обл. Пересі-

чна висота 750 м, маêс. 1021 м (ã.Маãóра-Лимнянсьêа).

Переважає низьêоãірний рельєф з êóполоподібними вер-

шинами хребтів, що розчленовóють притоêи Дністра,

Стивіãорó, Стрию та ін. річоê. Сêладаються з флішó. Ко-

рисні êопалини: нафта, озоêерит, êам’яна сіль, мінеральні

води (Трóсêавець, Борислав, Східниця, Розлóч).

ВЕРХНЬОТИСИНСЬКА УЛОГОВИНА, -ої, -и. ж.,

Хóстсьêо-Солотвинсьêа óлоãовина, -…-ої, -и. ж — óлоãо-

вина ó Хóстсьêомó та Тячівсьêомó р-нах Заêарпаття.

Розмір 42х24 êм. Середня висота 200-400 м, маêс. 758 м.

Геострóêтóрно пов’язана з Заêарпатсьêим проãином.

Сêладається з піщано-ãлинистих порід, êонґломератів та

вóлêанічних тóфів. Поширений соляний êарст. Корисні

êопалини: поліметали, êам’яна сіль, природний ãаз, бóд. ма-

теріали та мінеральні води.

ВЕРХНЯ МАНТІЯ ЗЕМЛІ, -ньої, -ії, -і, ж. * р. верхняя

мантия Земли, а. upper mantle, outer mantle, peridotite shell;

н. oberer Mantel m, Peridotit-Schale f — одна з оболоноê

земної êóлі, верхня частина мантії Землі, лежить під зем-

ною êорою, з яêою межóє по Мохоровичича поверхні. Гли-

бина заляãання верхньої мантії — від 5-10 êм. в оêеанах до

65-75 êм. ó сêладчастих ãеосинêлінальних поясах. Її підо-

шва лежить на ãлибині 800-1000 êм. У межах верхньої ман-

тії виділяють сóбстрат (разом із земною êорою óтворює

літосферó), астеносферó і Голіцина шар, яêий іноді відн-

осять до середньої мантії. Вважають, що верхня мантія

сêладається переважно з основних і óльтраосновних

ãірсьêих порід.

ВЕРХНЯК, -а, ч. * р. верхняê, а. beam, capping top; н. Kappe

f — елемент êріплення ãірничих виробоê, що розташовóєть-

ся біля поêрівлі виробêи і являє собою прямолінійнó або

êриволінійнó балêó, яêа працює переважно на зãин. При-

значення В. — підтримати поêрівлю виробêи від обвален-

ня та передати тисê порід поêрівлі на стояêи. В. таêож пе-

редає зóсилля робочоãо опорó стояêів породам поêрівлі та

рівномірно розподіляє йоãо по поверхні поêрівлі. Виãотов-

ляються з деревини, сталі, залізобетонó. Може бóти жорс-

тêим, шарнірним, ресорним.

ВЕРХНЯК ДОПОМІЖНИЙ — верхняê, що заводиться

під êінці забивних дощоê (êолів, "шипів") для підтрима-

ння їх під час забивання настóпної ланêи дощоê.

Рис. Вертлюã.

ВЕР — ВИБ 132

ВЕРХНЯК ПЕРЕКРИТТЯ ВИСУВНИЙ — елемент, що

висовóється з верхньоãо переêриття та забезпечóє підтр-

имання порід поêрівлі від обвалення в привибійний простір.

ВЕРХНЯК ПЕРЕКРИТТЯ ПРИТИСКНИЙ — êонсоль-

на рóхома частина верхньоãо переêриття сеêції механіз-

ованоãо êріплення, яêа за допомоãою спеціальних при-

строїв притисêóється до поêрівлі.

ВЕРХОВОДКА, -и, ж. * р. верховодêа, а. leakage water,

vadose or temporary water; н. oberirdisches Wasser n, vadoses

Wasser n — підземні води, що заляãають поблизó поверхні

(вище ãоризонтó ґрóнтових вод), схильні до різêих êоли-

вань, леãêо забрóднюються. В. — тимчасове або сезонне

сêóпчення безнапірних підземних вод з обмеженим водо-

тривêим ложем. Утворюється внаслідоê просочóвання ат-

мосферних опадів та êонденсації водяної пари. При ве-

денні відêритих ãірн. робіт в обл. розвитêó В. необхідне

забезпечення стійêості óêосів в'їзних, розрізних траншей і

робочих бортів, яêе досяãається, зоêрема, дренажем, во-

довідливом та водовідводом. Див. ґрóнтові води.

ВЕРХОЯНО-ЧУКОТСЬКА СКЛАДЧАСТА ОБЛАСТЬ,

-…, ої, -ої, -і, ж. — область мезозойсьêої сêладчастості на

стиêó Тихооêеансьêоãо та Арêтичноãо ãеосинêлінальних

поясів. Вêлючає тер. Сх. Сибірó на сх. від рр. Лена і Алдан

до Коряêсьêоãо наãір'я і óзбережжя Охотсьêоãо м. Від

Сибірсьêої платформи відділена ãлибоêим Передверхоя-

нсьêим êрайовим проãином і системою розломів. Велиêа

частина тер. хараêтеризóється ãірсьêим рельєфом. На за-

ході В.-Ч.с.о. хребти Верхоянсьêий, Сетте-Дабан,

Черсьêоãо, Момсьêий, Тас-Кистабит і ін. мають сóбмери-

діональне або півн.-зах. простяãання, на півн.-сх. — Пі-

вденно-Анюйсьêий, Північно-Анюйсьêий, Олойсьêий,

Чóêотсьêий — сóбширотне простяãання. Центр. та півн.

частини тер. зайняті Індиãіро-Колимсьêою та Яно-Інди-

ãірсьêою низовинами. У ãеол. плані В.-Ч.с.о. виділяється

деê. різновидів стрóêтóрних êомплеêсів: архей — нижнь-

опротерозойсьêий метаморфічний; ріфей — нижньопале-

озойсьêий осадовий; середньоêам’яновóãільний — перм-

сьêий, тріасовий, нижньосередньоюрсьêий — ãоловний

ãеосинêлінальний êомплеêс, верхоянсьêий. Ниж. части-

нó розрізó сêладають антиêлінорії (Верхоянсьêий, Чóêот-

сьêий, Анюйсьêий), а верхню — синêлінорії (Іньялі-Деб-

інсьêий та ін.). Моласові товщі верх. юри — ниж. êрейди

виповнюють западини ороãенноãо етапó — êрайовий про-

ãин, міжãірсьêі западини, рифтові стрóêтóри. У внóтр. зо-

нах поширені середні і êислі вóлêанічні ãірсьêі породи, з

яêими пов'язані родов. êам. вóãілля. Кайнозойсьêі відêл-

ади поблизó півн. óзбережжя сêладають платформний чо-

хол. ґранітний маãматизм пов'язаний з ороãенним етапом

(пізня юра — рання êрейда) і з етапом формóвання оêо-

личноãо вóлêаніч. поясó (пізня êрейда). З ними асоціюють

родов. рóд олова, золота, ртóті, поліметалів.

ВЕСТФАЛЬСЬКИЙ ЯРУС, ВЕСТФАЛ, -оãо, -ó; -ó, ч. *

р. вестфальсêий ярóс, вестфал; а. Westfalian, н. Westfal n,

Westfalien n, Westfalen n, Westfalium n — ярóс, виділений в

êонтинентальних відêладах середньоãо відділó êам’яновóã-

ільної системи Зах. Європи.

ВЗАЄМОДІЯ ДРЕНАЖНИХ ВИРОБОК, -ії, -…, ж. * р.

взаимодействие дренажных выработоê, а. interaction of

drainage workings, н. Zusammenwirken n der Drainagegruben-

baue m pl — взаємний вплив (інтерференція) водознижóю-

чих виробоê, яêа виявляється або в зниженні дебітів (в

порівнянні з дебітами оêремих виробоê) або в зниженні

рівнів динамічних, або в одночасній зміні дебітів і рівнів.

ВЗАЄМОДІЯ СВЕРДЛОВИН, -ії, -…, ж. * р. взаимо-

действие сêважин; а. well interference; well interaction; н. ge-

genseitige Beeinflussung f der Sonden f pl — явище взаємов-

пливó свердловин, яêе поляãає в томó, що під впливом пóс-

êó, зóпинêи чи зміни режимó роботи однієї свердловини

(або ãрóпи свердловин) змінюються (через деяêий про-

міжоê часó) дебіти і вибійні тисêи інших свердловин, яêі

еêсплóатóють один об’єêт. Син.: інтерференція свердловин

(від лат. inter — префіêс, що означає перебóвання поміж,

періодичність дії, сêасóвання, знищення, і ferens (ferentis)

— той, що несе, приносить) — взаємне посилення чи ос-

лаблення хвиль (прóжних, елеêтромаãнітних) ó разі на-

êладання їх одна на однó.

ВИБІГ СТРУГУ, -іãó, -а, ч. * р. выбеã стрóãа, а. motion of a

planer under its own momentum; planer output; н. Hobel-Auslauf

m — довжина шляхó, на êотромó відбóвається переміще-

ння стрóãовоãо виêонавчоãо орãанó при відêлючених при-

водах.

ВИБІЙ, -ю, ч. * р. забой, а. face, slope, hole bottom, н. Ort n,

Stoss m, Sohle f — 1) Місце (зона), де розробляють êорисні

êопалини. В шахтах і рóдниêах розрізняють вибій ãоризон-

тальний, вертиêальний та похилий; очисний та підãото-

вчий, або прохідницьêий. На відêритих розробêах є вибої

бічні (торцеві) і фронтальні. 2) Торець бóрової свердловини,

поверхня яêоãо в процесі проходêи рóйнóється бóровим ін-

стрóментом. 3) Поверхня ãірничої виробêи — ê.ê. або поро-

ди, з яêої безпосередньо здійснюється її виймання і яêа пе-

реміщóється при проходженні або виїмці êорисної êопали-

ни.

ВИБІЙ СВЕРДЛОВИНИ, -ю, -…, ч. * р. забой сêважины;

а. bottom hole; н. Bohrlochsohle f — 1) Кінець (дно) свердло-

вини яê ãірничої виробêи, що постійно пересóвається. 2)

Найнижча точêа стовбóра свердловини (дно).

ВИБІЙНИЙ ДВИГУН, -оãо, -а. ч. * р. забойный двиãатель;

а. down-hole [bottom-hole] motor, face engine; н. Bohrlochsoh-

lenantrieb m, Bohrlochsohlenmotor m — заãлибна машина,

що перетворює ãідравлічнó, пневматичнó чи елеêтричнó

енерãію, підведенó з поверхні, в механічнó роботó породо-

рóйнóючоãо інстрóментó (долота) при бóрінні свердлови-

ни. Енерãія до В.д. підводиться від джерела по êолоні бó-

рильних трóб чи êабелю. Перетворення підведеної енерãії в

механічнó роботó здійснюється в робочих орãанах вибійн-

оãо двиãóна. За типом рóхó, що надається породорóйнóю-

чомó інстрóментó, розрізняють вибійні двиãóни обертові і

óдарні; за видом енерãоносія — ãідравлічні, пневматичні і

елеêтричні; за особливостями породорóйнóючоãо інстр-

óментó — для бóріння сóцільним вибоєм і êолонêові; за

êонстрóêцією — одинарні, сеêційні, шпиндельні, редóê-

торні і т.п. Найбільше виêористання вибійні двиãóни обер-

товоãо типó мають ó бóрінні на нафтó і ãаз (понад 80% від

заãальноãо об’ємó). Виêористання вибійних двиãóнів (пор-

івняно з ротором) забезпечóє підвищення техніêо-еêо-

номічних поêазниêів бóріння за рахóноê збільшення

швидêості бóріння, сêорочення êільêості аварій на бóриль-

ній êолоні, зменшення енерãовитрат. Особливо ефеêтивне

застосóвання вибійних двиãóнів при бóрінні похило-сêеро-

ваних свердловин. В.С.Бойêо.

ВИБІЙНИЙ ТИСК, -оãо, -ó, ч. * р. забойное давление; а.

bottom hole pressure; н. Abbaudruck m, Sohlendruck m,

Bohrlochsohlendruck m — тисê флюїдó на вибої діючої на-

фтової, ãазової, водяної чи наãнітальної свердловини під

час (і неóсталеноãо) режимó її роботи; хараêтеризóє плас-

товó енерãію, що зóмовлює підіймання рідини (чи ãазó) ó

133 ВИБ — ВИБ

стовбóрі свердловини. Розраховóється за формóлою (для

нерóхомоãо стовпа одноêомпонентної рідини):

в=Нρрg+pг,

де pв — тисê на вибої свердловини (В.т.), Па; Н — висота

стовпа рідини ó свердловині, м; ρ

р — ãóстина рідини, êã/м

;

g — присêорення вільноãо падіння, м/с

; pг — тисê на ãирлі

свердловини, Па.

В.т. працюючої свердловини називається динамічним,

зóпиненої — статичним (тисê свердловини, яêа довãий час

простоює, називається пластовим). У зв’язêó з тим, що

продóêтивні пласти заляãають не тільêи ãоризонтально,

В.т. ó ãідродинамічних розрахóнêах звичайно зводять до

бóдь-яêої ãоризонтальної площини, враховóючи тисê

стовпа пластової рідини між цією площиною і вибоєм. У

відповідності з цим розрізняють справжній і зведений

вибійні тисêи. В.т. вимірюють в основномó ãлибинним

манометром. В.С.Бойêо.

ВИБІЛЬНІ ГЛИНИ, -их, -н, мн. * р. отбеливающие ãлины,

а. adsorption clays, bleaching clays; н. Walkerden f pl — ãлини,

що мають здатність вбирати жири, смоли, піãменти тощо.

Сêладаються ã.ч. з монтморилонітó, бейделітó, сапонітó

тощо. На території Уêраїни є в Кримó.

ВИБІРКОВА ОБРОБКА ВИБОЮ,

-ої, -и, -…,

. *

р.

из-

бирательная обработêа забоя,

а.

selective winning of face

—

обробêа вибою виробêи виймальною або прохідницьêою

машиною з деêільêома óстановами рóйнóючоãо орãанó.

ВИБІРКОВЕ ВИЙМАННЯ, -оãо, -…, с. * р. избиратель-

ная выемêa, а. selective mining partial(selective) extraction, se-

lective (partial) mining, н. selektiver Abbau m — першочерãо-

ва розробêа найбільш баãатих або леãêодостóпних діляноê

родовищ (поêладів, жил), еêсплóатація яêих еêономічно

найбільш виãідна або технолоãічно доцільна.

ВИБІРКОВЕ ДРОБ-

ЛЕННЯ, -оãо, -…, с. *

р. избирательное дроб-

ление, а. selective crush-

ing (breaking), н. selekti-

ves Brechen n (Zerkleine-

rung f, Quetschen n) —

спосіб розділення сип-

êої маси на êорисний

продóêт та відходи на

основі сóттєвої різниці

їх міцності. Здійснюєт-

ься на машинах вибі-

рêовоãо дроблення

вóãілля, напр., на бара-

банномó ãрохоті-дро-

барці, яêий виêонóє

дроблення менш міцн-

оãо êомпонента і одно-

часно відсів йоãо êрізь

сито разом з дрібними

êласами, а більш міцний продóêт вивантажóється в êінці

решітêовоãо барабанó. В.д. широêо застосовóється для

попередньоãо збаãачення природно слабêоãо бóроãо вóãі-

лля. В зарóбіжній праêтиці для В.д. застосовóють т.зв. дро-

барêи Бредфорда. Процес досить простий, але при недо-

статній різниці міцності вóãілля та породи спричиняє до

надмірних втрат вóãілля з відходами. О.А.Золотêо.

ВИБУХ, -ó, ч. * р. взрыв, а. explosion, blast; н. Explosion f,

Abschuss m — процес швидêоãо (надзвóêовоãо) вивільне-

ння велиêої êільêості енерãії в обмеженомó об’ємі, яêий

сóпроводжóється виділенням значної êільêості тепла і

розширенням ãазоподібних продóêтів, здатних виêонóва-

ти механічнó роботó рóйнóвання і переміщення оточóю-

чоãо середовища. В. виниêає в резóльтаті вивільнення

хімічної енерãії (ã.ч. вибóхових речовин), внóтрішнь-

оядерної (ядерний та термоядерний вибóх), елеêтромаãні-

тної (ісêровий розряд, лазерна ісêра та ін), механічної

енерãії. Вибóх зóмовлює óтворення óдарних хвиль і сильнó

рóйнівнó дію на навêолишнє середовище. При В. зарядó в

повітрі (аêóстична жорстêість яêоãо завжди менша, ніж

продóêтів детонації) виниêає óдарна вибóхова хвиля, за

фронтом яêої тисê спадає за певним заêоном. Ударні

хвилі при перевищенні ними межі міцності ã.п., виêлиêа-

ють рóйнóвання останніх. Опірність ã.п. В. на праêтиці

прийнято оцінювати питомим зарядом еталонної ВР, тоб-

то необхідними витратами ВР на рóйнóвання 1 м

породи із

заздалеãідь встановленим ефеêтом дроблення. Цей пара-

метр залежить від: тріщинóватості, ãóстини і щільності

ã.п., розміщення і êонстрóêції свердловини та зарядó ВР в

ній, яêості ВР. Ці фаêтори визначають витрати ВР. В. ши-

роêо застосовóють в промисловостi, зоêрема при веденні

ãірничих робіт яê відêритим способом, таê і в шахтах.

Спонтанним може бóти В. метанó, метанопилової сóміші

тощо. Див. таêож вибóх спрямований, вибóх метанó, ядер-

ний вибóх, зони дії вибóхó, зона стиснення (подрібнення), зо-

на аêтивноãо рóйнóвання, зона розвалó, травматизм ó ãірн-

ичій промисловості. В.І.Саранчóê.

ВИБУХ МЕТАНУ, -ó, -…, ч. * р. взрыв метана, а. methane

explosion, н. Methan-Explosion f — явище, що має місце ãо-

ловним чином ó вóãільних шахтах. Для В.м. необхідне

поєднання двох елементів — óтворення метано-повіт-

ряної вибóхової сóміші певної êонцентрації та виниêнен-

ня ісêри, розпеченоãо тіла або відêритоãо полóм'я. Див.

травматизм ó ãірничій промисловості.

ВИБУХ СПРЯМОВАНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. взрыв направ-

ленный, а. pin-point blast(ing); н. gerichtete Explosion f — ме-

тод висаджóвання на виêид, що забезпечóє переміщення

підірваної маси в заданомó напрямêó. Застосовóється для

óтворення перемичоê, наêидних ãребель, розрізних тран-

шей. Кільêісно В.с. хараêтеризóється êоеф. спрямованості

виêидó, яêий є відношенням об'ємó породи, переміщеної в

заданомó напрямі, до всьоãо виêиненоãо вибóхом об'ємó.

За оптимальних óмов êоеф. спрямованості виêидó може

досяãати 0,9. Фóнêціонально розрізняють В.с. на виêид

(êоли центр маси об'ємó, що висаджóється, знаходиться

нижче за центр маси цьоãо ж об'ємó ã.п. після її падіння на

вільнó поверхню) і В.с. на сêидання (при зворотномó

розташóванні цих центрів маси).

Рис. Схема процесó вибірêовоãо дроб-

лення: 1 – бóнêер; 2 – віброживил-

ьниê; 3 – êолосниêовий ãрохот; 4 –

ãрохот-дробарêа; 5 – êонвеєр вóãілля;

6 – êонвеєр породи; 7,8 – бóнêери.

Вибóх ó шахті (репродóêція з «The miners», 1949).

ВИБ — ВИБ 134

ВИБУХОБЕЗПЕКА, -и, ж. * р. взрывобезопасность, а. ex-

plosion protection, н. Explosionssicherheit f — ó ãірничій справі

— стан шахт і рóдниêів, при яêомó небезпеêó вибóхó в них

(через велиêе сêóпчення метанó або вóãільноãо пилó) óсó-

нóто. Забезпечóється в основномó рóдниêовою вентиля-

цією, вибóхозахищеним елеêтроóстатêóванням, виêо-

ристанням запобіжних вибóхових речовин під час підривних

робіт, відповідним вишêолом виробничоãо персоналó то-

що.

ВИБУХОВА ДОСТАВКА РУ-

ДИ, -ої, -и, -…, ж. * р. взрыв-

ная доставêа рóды, а. blasting

ore transport; н. Erzversetzung f

durch Sprengung f; Schiesstran-

sport m des Erzes n — переміще-

ння рóди в межах виїмної діл-

ьниці шахти до приймальноãо

ãоризонтó за рахóноê енерãії

вибóхó. Застосовóють на похи-

лих і полоãих поêладах по-

тóжністю 3-30 м, рідше 1,5-3 м.

В.д.р. здійснюється на виїм-

них дільницях (êамерах або па-

нелях шириною 12-15 м, що

розташовóються за падінням

рóдних тіл і відпрацьовóються знизó вãорó). В.д.р. виêлю-

чає присóтність людей в очисномó просторі. Рóдó відбив-

ають пошарово вибóхами зарядів ВР ó свердловинах (див.

рис.). Виробнича потóжність виїмної дільниці при В.д.р.

— 5-15 тис. т на місяць. Відстань ефеêтивної В.д.р. —

25-80 м.

ВИБУХОВА ЖЕЛАТИНА, -ої, -и, ж., ãримóчі драãлі, -их,

-ів, мн. * р. взрывчатая желатина, ãремóчий стóдень, а.

blasting gelatine, н. Zündgelatine f — пластична ВР, яêа

сêладається з 93% нітроãліцеринó і 7% êолоїдної бавовни.

Призначена для шпóрових зарядів при висадженні найміц-

ніших ã.п., зоêрема, в присóтності води.

ВИБУХОВА ЗАБУТОВКА ВИРОБОК, -ої, -и, боê, ж. *

р. взрывная забóтовêа выработоê, а. backfilling (backing) of

workings through blasting, н. Hinterfüllung f der Grubenbaue m

pl durch Sprengung f — випереджаюче підривання ãрóпи за-

рядів ó поêрівлі для переêриття виробêи породою, що обва-

лена вибóхом. Застосовóється для зменшення дії повітр-

яної хвилі при підземній відбійці методом êамерних за-

рядів без забійêи виробоê.

ВИБУХОВА МАШИНКА (ПІДРИВНА МАШИНКА),

-ої, -и, ж., * р. взрывная (подрывная) машинêа, а. blasting

machine, н. Zündmaschine f — переносний пристрій для

елеêтричноãо підривання зарядів ВР. Розрізнюють дина-

моелеêтричні та êонденсаторні В.м. Вітчизняні типи В.м.:

батарейні êонденсаторні прилади КВП — 1/100м, ПИВ–

100м; ісêробезпечний висоêочастотний вибóховий прилад

ІВП — 1/12; ãраничні вибóхові прилади КВП 200 і КВП

750. Призначені для висадження від елеêтричних мереж в

шахтах безпечних по вибóхах ãазó і пилó.

ВИБУХОВА МЕРЕЖА, -ої, -і, ж. * р. взрывная сеть, а.

blasting circuit, н. Zündleitung f, Zündkreis m — сóêóпність

засобів висадження і спец. з'єднóючих елементів (елеêтро-

дротів, детонóючоãо шнóра і т.п.), яêі зв'язóють засоби ви-

садження між собою і з зовнішнім джерелом енерãії. В за-

лежності від способó висадження розрізняють В.м. елеêт-

ровисаджóвальнó, елеêтровоãневó та мережó з детонóючо-

ãо шнóра.

ВИБУХОВА СВЕРДЛОВИНА, -ої, -и, ж. — Див. сверд-

ловина підривна.

ВИБУХОВА СПРАВА, -ої, -и, ж. * р. взрывное дело, а.

blasting, н. Zündung f — ãалóзь техніêи, що охоплює êомп-

леêс процесів, пов'язаних з виêористанням енерãії вибóхó

ВР.

ВИБУХОВА СТАНЦІЯ (МІННА СТАНЦІЯ), -ої, -ії, ж. *

р. взрывная станция (минная станция), а. blasting station, н.

Zündpunkt m, Zündstation f — змонтований в ящиêó, що за-

пирається, пристрій для підêлючення вибóхової мережі до

освітлювально-силової, яêий сêладається з одноãо або

деêільêох рóбильниêів, сиãнальної лампочêи та елеêтро-

вимірювальних приладів.

ВИБУХОВА ТЕХНОЛОГІЯ, -ої, -ії, ж. * р. взрывная тех-

нолоãия, а. blasting technology; н. Schiesstechnologie f — ціле-

спрямоване рóйнóвання, переміщення, зміна стрóêтóри і

форми природних та штóчних матеріалів, яêа здійснюєт-

ься за рахóноê енерãії вибóхó. Яê енерãоносії виêористовó-

ються в основномó хімічні ВР, іноді — стиснене повітря,

елеêтричний розряд та ін. Управління процесом при В.т.

здійснюється: дозóванням енерãії в заряді ВР, реãóлюван-

ням амплітóди і тривалості імпóльсó вибóхó за рахóноê зм-

іни аґреґатноãо станó ВР або виêористання зарядів з де-

мпфóючим повітряним проміжêом; ãеометрією розміще-

ння системи зарядів в просторі; застосóванням різних

способів і послідовності ініціювання оêремих зарядів з

метою їх раціональної взаємодії. Осн. особливість В.т.-

поєднання в заряді ВР фóнêцій енерãоносія та робочоãо

орãанó. В.т. хараêтеризóється підвищеною небезпеêою,

що потребóє дотримання спеціальних правил безпеêи. Ос-

новні ãалóзі застосóвання В. т. — ãірнича справа та бóді-

вництво. За допомоãою вибóхó здійснюється дроблення ма-

теріалів, їх óщільнення, направлене переміщення, вив-

чення бóдови земної êори, ãірничорозвідóвальні роботи на

родов. ê.ê., а таêож проходêа êанав, шóрфів, штолень,

стовбóрів і т.п.

ВИБУХОВА ХВИЛЯ, -ої, -і, ж. * р. взрывная волна, а.

shock wave, blast wave, blast air, explosive wave; н. Explosions-

welle f — збóрення особливоãо родó, що виниêає в навêо-

лишньомó середовищі під час вибóхó зарядó ВР, пилó або

ãазó, для яêоãо хараêтерне різêе стрибêоподібне підвище-

ння тисêó і яêе сóпроводжóється стисêом, наãріванням та

зміною швидêості рóхó речовини. Поблизó осередêó вибóхó

В.х. поширюється зі швидêістю, що перевищóє швидêість

звóêó в даномó середовищі (óдарна хвиля). Хараêтер збó-

рень ó В.х. сóттєво відрізняється для ãазовоãо, водноãо та

твердоãо середовища. У ãазовомó та рідинномó середови-

щах передній фронт В.х. — це вóзьêа зона, в яêій парамет-

ри рóхó змінюються стрибêоподібно, з віддаленням від

епіцентрó вибóхó спостеріãається зменшення хараêтерних

значень параметрів ó В.х. У твердомó середовищі стрибêо-

подібний передній фронт існóє тільêи на невелиêих відст-

анях від джерела вибóхó. У випадêó неоднорідноãо середо-

вища процес формóвання і поширення В.х. сóттєво óсê-

ладнюється. Для визначення параметрів В.х. на відносно

велиêих відстанях від джерела при наявності відêритої по-

верхні, де В.х. можна розãлядати яê “сейсмічнó” хвилю,

застосовóють емпіричні залежності.

ВИБУХОВЕ БУРІННЯ, -оãо, -…, с. * р. взрывное бóрение,

а. blast drilling; н. Schiessbohren n, Sprengbohren n — спосіб

спорóдження свердловин шляхом рóйнóвання породи на

вибої послідовними вибóхами зарядів ВР та видаленням

продóêтів рóйнóвання після êожноãо вибóхó. Вперше зап-

Рис. Вибóхова доставêа рó-

ди: 1 – виробêа для бóріння

свердловин; 2 – свердлови-

ни; 3 – виробêа для прий-

мання відбитої рóди; 4 –

штреê для óтворення від-

різної щілини; 5 – виробêа

для навантаження рóди.

135 ВИБ — ВИБ

ропоноване в 1942 р. Розрізняють патронне (або ампóль-

не) та стрóминне В.б. При патронномó В.б. заряди ВР по-

даються до вибою по трóбах потоêом води або стисненоãо

повітря з певною частотою та швидêістю. При óдарі об

ãрóди вибою вони вибóхають і рóйнóють породó, яêа вино-

ситься зі свердловини потоêом промивноãо аґентó. При

стрóминномó В.б. по трóбах вибійноãо вибóхо-бóрó пода-

ють дві стрóмини êомпонентів ВР, êотрі при подачі ó

вибій змішóються і óтворюють пласêий рідинний заряд.

Для йоãо ініціювання з певною частотою (100-1500 хв

-1

)

подається імпóльс. Відбита порода виноситься ãазоподібн-

ими продóêтами вибóхó та стисненим повітрям.

ВИБУХОВЕ ГОРІННЯ, -оãо, -…, с. * р. взрывное ãорение,

а. deflagration, blast burning, detonation; н. Verbrennung f,

Schiessbrennen n — одна з форм вибóховоãо перетворення

речовин різноãо аґреґатноãо станó, що поширюється з доз-

вóêовою швидêістю (від десятêів до сотень м/с). Виниêає

при підпаленні ВР або при вибóховомó імпóльсі малої

інтенсивності. Відрізняється від нормальноãо пошаровоãо

ãоріння більшою (на деê. порядêів) швидêістю і нестабіл-

ьністю параметрів процесó. У залежності від ãóстини

речовини і швидêості процесó при В.ã. виниêає тисê від

деê. сотень (ãази, аерозолі) до сотень тис. êПа. За óмови

проãресóючоãо збільшення тисêó (напр., в замêненомó

просторі) процес присêорюється, попередó полóм’я ви-

ниêають хвилі стисêó. У цьомó випадêó В.ã. може перейти

спочатêó в повільнó, а потім в нормальнó детонацію. В.ã.

— хараêтерна форма вибóховоãо перетворення димноãо

порохó, аерозолів вóãільноãо пилó. В режимі В.ã., яê пра-

вило, відбóваються вибóхи метанó в шахтах. З праêтич.

метою В.ã. виêористовóється при необхідності “м’яêої”

дії на ã.п. — сêажімо, при видобóтêó êаменю.

ВИБУХОВЕ РУЙНУВАННЯ, -оãо, -…, с. * р. взрывное

разрóшение, а. blasting destruction, cutting by blasting; н.

Explosionszerstörung f, Explosionszerkleinerung f, Explosions-

zersetzung f — швидêісний процес розділення твердоãо се-

редовища на оêремості під дією вибóхó. У резóльтаті В.р.

за рахóноê висоêої швидêості приêладення навантаження

і деформóвання середовища óтворюється безліч тріщин,

на відмінó від статичноãо рóйнóвання, для яêоãо хараê-

терне óтворення одиничних тріщин. В реальних ã.п. завж-

ди існóють дефеêти, неоднорідності різноãо масштабó —

від природної тріщинóватості масивó до дислоêацій ó зер-

нах мінералів. Ці дефеêти, особливо тріщинóватість та

шарóватість, найбільше впливають на ґранóлометричний

сêлад продóêтів В.р. На створення нової поверхні в масиві

витрачається тільêи біля 1% енерãії вибóхó. Управління

рóйнóючою дією вибóхó здійснюється шляхом застосóван-

ня êоротêоóповільненоãо, бóферноãо та ін. висадження.

ВИБУХОВИЙ ПАКЕР, -оãо, -а, ч. *р. взрывной паêер, а.

blast packer, н. Sprengpackung f, Sprengstoffpaket n — при-

стрій для переêриття і роз'єднання оêр. пластів (нафто-

вих, ãазових і ін.) в обсаджених бóрових свердловинах, що

діє за рахóноê енерãії вибóхó пороховоãо зарядó. В.п. ство-

рює в стовбóрі ãерметичнó пробêó, яêа витримóє перепад

тисêó до 30 МПа. Найбільш поширений В.п. — порож-

нистий циліндр з алюмінієвих сплавів, яêий при спрацю-

ванні пороховоãо зарядó деформóється і запресовóється в

обсаднó трóбó. Розрізняють В.п.: êільцеві, шліпсові, пара-

сольêові.

ВИБУХОВИЙ ПЕРЕПУСК ОБВАЛЕНИХ ПОРІД, -оãо,

-ó, -…, ч. * р. взрывной перепóсê обрóшенных пород, а. trans-

fer of caved rock through blasting, н. Sprengübergriff m der

Bruchgesteinen n pl — спосіб ліêвідації порожнин в очис-

номó просторі, яêий поляãає ó рóйнóванні міжповерхових

або підповерхових цілиêів вóãілля вибóхом ãрóпи шпóро-

вих, свердловинних або êотлових зарядів з метою пере-

пóсêó порід з вищих підповерхів до нижчих.

ВИБУХОВИЙ ПИЛ, -оãо, -ó, ч. * р. взрывчатая пыль, а.

explosive dust, н. Explosionsstaub m — пил, здатний в сóміші

з повітрям запалюватися (спалахóвати) при тепловомó і

óдарно-хвильовомó впливі. На підприємствах ãірн.

пром-сті В.п. óтворюється з вóãілля óсіх мароê (êрім ант-

рацитів), ãорючих сланців, сірêи та її сполóê. Міра вибóхо-

вості пилó залежить від різновидó речовини, що óтворює

В.п., дисперсноãо сêладó пилó, виділення летêих (ãорю-

чих) речовин при йоãо наãріванні, від воãêості, вмістó золи,

êонцентрації в аеросóміші і ін. Вибóховість В.п. зростає із

збільшенням йоãо дисперсності. Найбільш вибóхонебез-

печними є фраêції розміром менше за 0,075 мм. Очевид-

но, це пояснюється тим, що в оêолиці 0,1-0,075 мм зовні-

шня питома поверхня пилó різêо зростає. Вибóховість

В.п. знижóється із зменшенням виходó летêих речовин

(вóãільний пил перестає вибóхати при виході летêих речо-

вин менше 6%), збільшенням зольності (ãраничне значен-

ня зольності для вибóхонебезпечноãо вóãільноãо пилó

86-88%) і волоãості. Т-ра вибóхó В.п. вóãілля 575-850

С.

Мінім. êонцентрація вибóхонебезпечної пилоповітряної

сóміші (при яêій пил ще здатний вибóхати) в залежності

від виходó летêих речовин і вмістó золи êоливається в ме-

жах 12-45 ã/м

; при вмісті в шахтній атмосфері 1 % мета-

нó вона знижóється до 6-23 ã/м

. Маêс. ефеêт вибóховості

досяãається при вмісті в 1 м

повітря 300-400 ã/м

вóãільн-

оãо пилó, подальше збільшення êонцентрації В.п. до

900-1000 ã/м

вибóховість істотно не збільшóє. Маêс. êон-

центрація вибóхонебезпечної пилоповітряної сóміші (ви-

ще яêої пил вже не здатний вибóхати) 2000-3000 ã/м

. Виб-

óхові êонцентрації пилó в шахтах можóть виниêати при

вибóхових роботах, роботі ãірн. êомбайнів (поблизó робо-

чих орãанів), не обладнаних засобами пилоприãнічення.

Небезпечний не тільêи пил, завислий ó повітрі, але і той,

що відêлався на поверхні ãірн. виробоê, осêільêи під впли-

вом повітряноãо поштовхó або ін. чинниêів він може пе-

рейти ó завислий стан. Для пиловибóхозахистó шахт, що

розробляють пласти, небезпечні по вибóхах пилó, поряд з

êомплеêсним знепилюванням шахтноãо повітря здійсн-

юють спеціальні заходи щодо попередження і лоêалізації

вибóхів пилó, основані на застосóванні води (змивання пи-

лó водою, побілêа ãірн. виробоê, сêріплення пилó змочó-

вально-зв'язóючими розчинами і безперервно діючими тó-

маноóтворюючими завісами; водяні завіси; жалюзійні пе-

реãородêи; óстановêа водяних заслонів), інертноãо пилó

(осланцювання ãірн. виробоê; óстановêа сланцевих за-

слонів) або одночасно води та інертноãо пилó.

ВИБУХОВИЙ ПУНКТ, -оãо, -ó, ч. * р. взрывной пóнêт, а.

blasting point, н. Zündpunkt m — місце, в яêомó знаходиться

вибóхова машинêа або вибóхова станція та з яêоãо вмиêа-

ють стрóм в елеêтровибóховó мережó для виêонання вибó-

хó, або підпалюють біêфордів шнóр.

ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН РОБОТОЗДАТНІСТЬ, -…,

-ості, ж. * р. взрывчатых веществ работоспособность, а.

strength of explosives; н. Arbeitsfahigkeit f der Sprengstoffe m pl

— здатність BР проводити під час вибóхó механічнó робо-

тó. Враховóючи велиêó швидêість розширення продóêтів

вибóхó (ПВ), процес можна розãлядати яê адіабатичний.

Еêспериментально В.р.р. визначають за êільêістю ме-

ВИБ — ВИБ 136

ханіч. роботи, виêонаної заданою масою ВР, що дослі-

джóється. Найбільш поширеною є проба Траóцля, за

яêою BР масою 10 ã висаджóють в ãлóхомó (ненасêрізн-

омó) êаналі товстостінноãо свинцевоãо циліндра і вимір-

юють об'єм óтвореної в ньомó після вибóхó порожнини

(см

). Усереднені поêазниêи роботоздатності (см

) за про-

бою Траóцля для деяêих типових пром. BР: тротил —

280-320; амоніт № 6 — 350-360; амоніти, детоніти —

430-500; запобіжні BР ІІІ-IV êласів — 260-330; запобіжні

BР V-VI êласів — 90-170.

ВИБУХОВІ ПРИЛАДИ, -их, -ів, мн. — Див. прилади

елеêтричноãо висадження.

ВИБУХОВІ МАТЕРІАЛИ, -их, -ів, мн. * р. взрывные ма-

териалы, а. explosion materials; н. Sprengmaterialen n pl —

термін, що поєднóє вибóхові речовини та засоби висаджен-

ня, вêлючаючи детонатори проміжні.

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ (ВР), -их, -н, мн. * р. взрывча-

тые вещества (ВВ), а. explosives, blasting agents; н. Spreng-

stoffe m pl — хімічні сполóêи або механічні сóміші речовин,

здатні під впливом зовнішньої дії (початêовоãо імпóльсó)

до швидêоãо самопоширюваноãо перетворення (вибóхó) з

виділенням велиêої êільêості теплоти та óтворенням

ãазів, здатних спричиняти рóйнóвання і переміщення ото-

чóючоãо середовища. Вибóховими можóть бóти речовини

або сóміші бóдь-яêоãо аґреґатноãо станó. Широêе засто-

сóвання в ãірн. справі отримали т.зв. êонденсовані ВР, яêі

хараêтеризóються висоêою об'ємною êонцентрацією теп-

лової енерãії. ВР розрізняють: за осн. формами перетво-

рення, за призначенням, хім. сêладом, фізичним станом.

За хараêтером перетворення

в óмовах еêсплóатації ВР

поділяють на м е т а л ь н і (або порохи) та б р и з а н т н і.

Перші виêористовóють в режимі ãоріння, напр., ó воãне-

пальній зброї і раêетних двиãóнах, дрóãі — в режимі дето-

нації, напр., в боєприпасах і на вибóхових роботах. Бри-

зантні ВР, яêі застосовóються в пром-сті, наз. промисло-

вими ВР. За сприйнятливістю до зовн. впливів бризантні

ВР поділяють на первинні і вторинні. До первинних відн-

осять ВР, здатні вибóхати в невелиêій масі при підпаленні

(швидêий перехід ãоріння в детонацію). Вони таêож знач-

но чóтливіші до механіч. впливів, ніж вторинні. Детона-

цію вторинних ВР виêлиêають óдарно-хвильовим впли-

вом за допомоãою невелиêої маси первинних ВР, вміщ-

ених в êапсóль-детонатор. Томó первинні ВР називають

таêож ініціюючими. За хім. сêладом

ВР поділяють на

індивідóальні сполóêи і вибóхові сóміші. До індивідóа-

льних вибóхових речовин, що є хімічними сполóêами, нале-

жать нітросполóêи, зоêрема ароматичноãо рядó (напр.,

тринітротолóол, тринітрофенол), ефіри та солі азотної

êислоти (нітроãліцерин, піроêсилін, нітрат амонію) тощо.

Найбільш поширені вторинні індивідóальні ВР — азо-

товмісні ароматичні, аліфатичні і ãетероциêлічні ор-

ãанічні сполóêи, в т.ч. нітросполóêи (тротил, тетрил, ні-

трометан), нітроаміни (ãеêсоãен, оêтоãен), нітроефіри (ні-

троãліцерин, нітроãліêолі, нітроêлітêовина, тен). З неор-

ãаніч. сполóê до ВР належить аміачна селітра. Найбільш

поширеним видом бризантних вибóхових сóмішей є ВР,

що містять яê оêиснювач нітрат амонію (амоніти, амото-

ли, амонали) та сóміші індивідóальних ВР, напр., динаміт.

Сóміші тротилó з ãеêсоãеном або теном (пентоліт),

найбільш придатні для виãотовлення шашоê-детонаторів.

Крім вêазаних êомпонентів, в залежності від призначен-

ня ВР в них можóть вводитися і ін. речовини для надання

ВР певних еêсплóатаційних властивостей, напр. сенсибілі-

затори, що підвищóють сприйнятливість до ініціювання,

або, навпаêи, флеãматизатори, що знижóють чóтливість

до зовн. впливів; ãідрофобні добавêи — для надання ВР

водостійêості; пластифіêатори, солі-ãасителі полóм’я — в

запобіжних ВР. За фізичним станом

ВР êласифіêóють на

порошêоподібні, ґранóльовані, пресовані, литі, плас-

тичні, теêóчі. За óмовами застосóвання

ВР поділяють на

незапобіжні — для висадження тільêи на земній поверхні

(êлас І), незапобіжні — для висадження на земній повер-

хні і ó вибоях шахт, в яêих відсóтнє виділення ãорючих

ãазів і пилó або застосовóється інертизація привибійноãо

просторó (êлас ІІ), запобіжні — допóщені в шахти і пі-

дземні рóдниêи з пилоãазовим режимом (êласи ІІІ-VІІ).

Див. таêож вибóхові речовини малоãазові, вибóхові речовини

найпростіші, вибóхові речовини перхлоратні, вибóхові речо-

вини, що містять водó, вибóхові речовини, що тверднóть,

запобіжні ВР, пореміти, іãданіт, тротил, амоніти, амото-

ли, амонали, амонійний динаміт, тен, нітроãліцерин, тро-

тил, тетрил, нітрометан, тринітротолóол, нітроãліце-

ринові ВР, піроêсилін, нітрат амонію, нітрометан, сêлад

AN-FO.

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ МАЛОГАЗОВІ, -их, -н, -их,

мн. * р. взрывчатые вещества малоãазовые, а. explosives

yielding few gases, н. Sprengstoffe m pl mit geringem Gasgehalt

m — ВР, яêі óтворюють при вибóховомó перетворенні не-

значнó êільêість ãазів отрóйних (продóêтів вибóхó), останні

леãêо видаляються при провітрюванні. В.р.м. містять мін-

еральні солі (нітрат êалію, хлорид та ін.).

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ НАЙПРОСТІШІ, -их, -н, -их,

мн. * р. взрывчатые вещества простейшие, а. simple explo-

sives, simple blasting agents; н. gewöhnliche Sprengstoffe m pl,

Sprengstoffe m pl mit einfachster Zusammensetzung f — спіл-

ьна назва вибóхових сóмішей на основі амонійної селітри з

дизельним пальним, яêі відрізняються простотою виãо-

товлення з вибóхобезпечних êомпонентів безпосередньо

на ãірничомó підприємстві (динамони, іãданіт). Застосо-

вóють яê на відêритих, таê і на підземних ãірничих робо-

тах. Н.в.р. є одними з найбільш еêономічних промисло-

вих ВР.

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ ПЕРХЛОРАТНІ, -их, -н, -их,

мн. * р. взрывчатые вещества перхлоратные, а. perchlorate

explosives; н. Perchloratsprengstoffe m pl — вибóхові сóміші,

в яêих яê оêиснювачі виêористовóються солі хлорної ê-ти

(перхлорати êалію, натрію, амонію). Завдяêи велиêомó

вмістó êисню перхлоратні солі є найбільш ефеêтивними

оêиснювачами і óтворюють вибóхові сóміші з вищою по-

тенційною енерãією, ніж аміачно-селітряні ВР. Гол. не-

доліêом перхлоратів є їх висоêа чóтливість до тертя і óда-

рó, томó вони дóже небезпечні ó виробництві і виêо-

ристанні. Найбільш безпечні водовмісні В.р.п., яêі поряд

з перхлоратами містять ін. водорозчинні оêиснювачі (ні-

трати амонію, натрію і ін.). В.р.п. виêористовóються в

Японії (êарліти) і Франції (севреніти).

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, ЩО МІСТЯТЬ ВОДУ,

-их, -н,

-…,

мн

. *

р.

взрывчатые вещества водосодержащие,

а.

explosive

slurry,

н.

wasserhaltige Sprengstoffe

— вибóхові речовини

на основі амонійної селітри, пластифіêовані водною жела-

тиною. Вперше запропоновані амер. вченим М.А.Кóêом

в 50-х рр. ХХ ст. В Уêраїні до них належать аêватоли, аê-

ваніти, аêванали, іфзаніти, êарботоли, в США і Канаді —

паóрвеêс, товеêс, ãідромеêс, ДВА, айримайт, айриãел та

ін. Застосовóють для відêритих та підземних робіт в сóхих

і обводнених міцних ã.п., де необхідна висоêа êонцентра-

137 ВИБ — ВИБ

ція енерãії вибóхó. У залежності від вмістó і в'язêості жела-

тини розрізняють в’язêотеêóчі (в’язêоплинні), драãлисті

та висоêов'язêі пластичні ВР, що містять водó. Виêо-

ристання цих ВР на оêр. ãірничих підприємствах досяãає

20% від заãальноãо об'ємó ВР. Див. таêож водонаповнені

вибохові речовини.

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, ЩО ТВЕРДНУТЬ (ЗАТВЕР-

ДІВАЮТЬ), -их, -н, -…, мн. * р. отвердевающие взрывча-

тые вещества, а. hardening explosives, н. härtende Sprengstof-

fe m pl — вибóхові речовини, наповнені розчином аміачної

селітри, яêий насичений при температóрі 60-80°С (іфза-

ніти). У свердловині вони швидêо охолоджóються і тверд-

нóть. Ці вибóхові речовини мають найбільшó ãóстинó і ви-

соêó об’ємнó êонцентрацію енерãії, що забезпечóє підв-

ищення інтенсивності подрібнення з одночасним змен-

шенням обсяãів бóріння.

ВИБУХОВІ (ВИСАДЖУВАЛЬНІ) РОБОТИ, -их (-их),

-іт, мн. * р. взрывные работы, а. blasting, shotfiring; н. Schies-

sarbeiten f pl, Schiessen n

— роботи, що виêонóються за до-

помоãою ВР з метою рóйнóвання твердих середовищ

вибó-

хом

при видобóванні

êорисних êопалин

, проведенні

ãірничих

виробоê

та ó бóдівництві. В залежності від способó розта-

шóвання

зарядó

, йоãо форми і величини застосовóють таêі

методи В.р: зовнішніх (наêладних), шпóрових, êотлових,

малоêамерних, свердловинних, êамерних зарядів та метод

вибóхó

на “виêид”. Розрізняють підãотовчий етап В.р.,

власне В.р., заêлючний етап В.р. Підãотовчий етап вêлю-

чає підбір персоналó і зберіãання ВР (

вибóхових речовин

оформлення доêóментів на ведення В.р. Власне В.р. вêлю-

чає розробêó проеêтó

вибóхó

або паспорта бóровибóхових

робіт, підãотовêó ВР до виêористання, їх транспортóвання

до місця

вибóхó

, виãотовлення патронів-бойовиêів, заряд-

ження і забійêó

зарядів

ВР, монтаж вибóхової мережі та

ініціювання зарядів. Останній етап В.р. вêлючає оãляд

місця

вибóхó

та, при необхідності, ліêвідацію залишêів ВР,

що не вибóхнóли, а таêож

зарядів

, яêі відмовили.

На праêтиці застосовóють енерãетичний принцип про-

еêтóвання вибóхів — розрахóноê величини і параметрів

розташóвання зарядів з óрахóванням об’ємної êонцентра-

ції енерãії ВР і енерãоємності рóйнóвання ã.п.

В залежності від способó розміщення зарядó, йоãо фор-

ми і величини застосовóються настóпні методи В.р.: Ме-

тод зовнішніх (наêладних) зарядів — застосовóється для

подрібнення неãабаритних шматêів і валóнів. Заряд ВР

розміщóють на поверхні об’єêта, яêий потрібно зрóйнóва-

ти. Метод шпóрових зарядів — при розробці родовищ

відêритим способом застосовóють при подрібненні неãа-

баритних шматêів і ó невелиêих êар’єрах з óстóпом малої

висоти яê основний метод проведення висаджóвальних

робіт. При розробці родовищ підземним способом цей ме-

тод застосовóється при проведенні підãотовчих та нарі-

зних виробоê, для підãотовêи зарядних êамер при масо-

вих вибóхах і в очисних вибоях. Метод êотлових зарядів —

метод проведення висаджóвальних робіт, яêий застосо-

вóється, яêщо розрахований заряд за розміром більше

розмірó шпóра. У цьомó разі ó донній частині шпóрó посл-

ідовним висадженням невелиêих (прострілочних) зарядів

óтворюють êотел, де розміщóють основний збільшений

заряд. Метод застосовóють для розпóшення розêривних

óстóпів і відбійêи ê.ê. при висоті óстóпів до 10 м і êóті óêо-

сó óстóпó 0,85-1,4 рад. (50-80°) ó породах м’яêих, середнь-

ої і вище середньої міцності, яêі добре подрібнюються, а

таêож ó породах з природними оêремостями, розміри

яêих близьêі до êондиційних. Метод таêож застосовóють

при висадженні на виêид і сêид ó м’яêих і пластичних по-

родах, яêі леãêо прострілюються; Метод малоêамерних

зарядів — застосовóється для розпóшення ã.п. ó невелиêих

êар’єрах, яêі розробляються óстóпами висотою не більше

6 м. Зарядною êамерою, в яêó заêладають зосереджений

заряд, є “рóêав” — ãоризонтальна або слабêопохила ви-

робêа прямоêóтноãо перерізó розміром від 0,2х0,2 до

0,5х0,5 м, проведена ó нижній частині óêосó óстóпó. Ме-

тод свердловинних зарядів — застосовóється на êар’єрах

при óстóпній відбійці і проведенні траншей, а таêож для

відбійêи рóди в очисних вибоях з паралельним або віялопо-

дібним розташóвання свердловин, при розробці цілиêів і

при відбійці стелин. Заряд ó свердловині розміщóють ó виã-

ляді сóцільної або переривчастої êолонêи, яêа зãори заси-

пана вибійним матеріалом (забивêою). Свердловини висад-

жóють серіями, яêі розташовані паралельно до вибою ó

один (одиничне висадження) або деêільêа рядів (баãато-

рядне висадження). Висадження здійснюється елеêтрич-

ним способом або за допомоãою детонóючоãо шнóрó.

Значний вплив на стóпінь подрібнення має êонстрóêція за-

рядó. Встановлено, що не завжди раціонально застосовó-

вати сóцільний êолонêовий заряд. Іноді доцільно йоãо ро-

зосередити на 2-3 частини повітряними проміжêами, що

дозволяє êраще розподілити і виêористати енерãію вибóхó

— ó зв’язêó з цим поêращóється подрібнення породи і

зменшóється ширина розвалó. Для розширення сітêи

свердловин застосовóють прострілювання їх донної части-

ни; ВР ó êотлі, яêий óтворився, сêладає зосередженó час-

тинó свердловинноãо зарядó. Метод êамерних зарядів —

поляãає ó томó, що вибóхові роботи проводяться зарядами

ВР, яêі розміщені ó спеціальних виробêах — êамерах. Ма-

са êамерних зарядів — від одиниць до деêільêох десятêів

тонн (іноді тисяч тонн ВР). Цей метод широêо застосовó-

ють для масових обрóшень при відêритомó і підземномó

способі розробêи. Дроблення масивó силою вибóхó відб-

óвається тільêи поблизó зарядó, а товща, що лежить вище,

обрóшóється під власною ваãою і подрібнюється при

падінні. Заряд заêладають ó ãлибині масивó, для чоãо за-

здалеãідь проводять підãотовчі виробêи, тип яêих залежить

від висоти висаджóваноãо масивó, числа зарядів і стóпеня

достóпності. Метод вибóхів на виêид — висаджóвана маса

не тільêи рóйнóється, але і відêидається ó різні боêи, óтво-

рюючи тонêий шар на певній відстані — по лінії розташó-

вання зарядів óтворюється виїмêа (траншея, êотлован,

êанал тощо). Стóпінь виêидó залежить від прийнятої ве-

личини поêазниêа дії вибóхó, а таêож від êонстрóêції заря-

дó. Цей метод має таêі різновиди: — однорядні вибóхи за-

рядів з рівномірним виêидом породи на обидва боêи

виїмêи; — баãаторядні вибóхи зарядів з двостороннім

спрямованим виêидом ã.п. рівномірно на обидва боêи ви-

робêи; — баãаторядні вибóхи зарядів з одностороннім

спрямованим виêидом. При відêритомó способі розробêи

іноді виниêає необхідність сêинóти частинó розêривних

порід, яêі заважають розãортанню фронтó робіт ó біê ви-

робленоãо просторó. Для цьоãо застосовóють висадження на

сêид, при яêомó заряди розташовóють ó êамерах вздовж

верхньої брівêи óстóпó з віддаленням їх від вибою на

1,1-1,2 лінії найменшоãо опорó. Сêидання здійснюють та-

êож висадженням свердловинних зарядів, яêі розташо-

вані по зãóщеній сітці. Надійнó спрямованість вибóхó за-

безпечóють застосóванням плосêих систем зарядів.

А.Ю.Дриженêо.

ВИБУХОВІСТЬ (ГІРСЬКИХ ПОРІД), -ості, ж. * р. взры-

ваемость (ãорных пород); а. explosibility of rock, blastability of

rock; н. Sprengbarkeit f von Gesteinen n pl — хараêтеристиêа

спротивó ãірсьêих порід рóйнóванню під дією вибóхó; виз-

начається êільêістю еталонної ВР або êільêістю енерãії

ВР, необхідної для óтворення вирви вибóхó певних

розмірів. Іншим способом оцінêи В. ã.п. є визначення

маêсимальної лінії найменшоãо спротивó ã.п., при яêій

вибóх зарядó еталонної ВР ще здійснює відрив породи від

ВИБ — ВИБ 138

масивó. Стосовно свердловинних зарядів розрізняють В.

леãêó, середню, важêó та вельми важêó. В. залежить від мі-

цності, в'язêості, прóжних і пластич. властивостей, ãóсти-

ни ã.п., а таêож від їх зернистості, шарóватості, êліва-

жності, тріщинності.

ВИБУХОГІДРАВЛІЧНА ВІДБІЙКА, -ої, -и, ж. * р.

взрывоãидравличесêая отбойêа, а. hydraulic blasting, н. Trän-

kungsschießen n — рóйнóвання ãідромоніторними стрó-

менями води привибійної частини масивó, попередньо

ослабленоãо вибóхом. Застосовóється при розробці вóãілля

міцністю f > 2 і відбійці вóãілля в êоротêих вибоях при без-

людномó вийманні з ãідротранспортом. У процесі вибóхо-

вих робіт при В.в. частина масивó відбивається, а частина

послаблюється велиêою êільêістю тріщин. Заряди ВР ви-

саджóють в довãих (ãлибоêих) свердловинах (найбільш

ефеêтивний і безпечний спосіб) або в шпóрах довж. до 3 м

і від 3 до 6 м.

ВИБУХОЗАХИСТ, -ó, ч. * р. взрывозащита, а. explosion

protection, н. Explosionsschutz m — êомплеêс заходів

забезпечення нормальної еêсплóатації технолоãічноãо об-

ладнання в місцях, небезпечних по вибóхó ãазó або пилó

(ãірн. виробêи шахт, збаãач. ф-êи і ін.). Забезпечóється

технічно та орãанізаційно. Особливе значення ó В. має ви-

бóхозахищене елеêтроóстатêóвання, виêонання правил

безпеêи ведення робіт, осланцювання ãірничих виробоê,

êонтроль шахтної (рóдниêової) атмосфери тощо.

ВИБУХОЗАХИСТ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ, -ó, -…, ч.

* р. взрывозащита элеêтрооборóдования, а. explosion protec-

tion of electric equipment, н. Explosionsschutz m der Elektroanla-

gen f pl

— êонстрóêтивне і (або) схемне рішення, що забез-

печóє

вибóхозахист

елеêтротехнічноãо

пристрою

. Сó-

êóпність засобів В.е. встановлюється нормативними доêó-

ментами. Найбільше застосóвання для потóжноãо елеêтро-

обладнання отримав вид захистó

вибóхонепрониêна оболон-

êа

, для обладнання малої потóжності (деê. дес. Вт — 300

Вт) —

ісêробезпечний елеêтричний ланцюã.

В оêремих випад-

êах застосовóють інші види В.е.:

захист видó “е”,

заповнен-

ня або продóвêа оболонêи під надлишêовим тисêом

масляне

заповнення оболонêи

êварцове заповнення оболонêи

автома-

тичне захисне відêлючення елеêтрообладнання

спеціальний

вид вибóхозахистó елеêтрообладнання. З.М. Іохельсон.

ВИБУХОЗАХИЩЕНЕ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ,

-оãо, -…, с. — Див. рóдниêове вибóхозахищене елеêтрооб-

ладнання. Див. таêож рóдниêове елеêтрообладнання.

ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ГАЗИ, -их, ів, мн. * р. взрывоо-

пасные ãазы, а. explosive gases, н. explosive Gase n pl,

explosionsgefährdete Gase n pl — ãорючі ãази, що здатні óт-

ворювати з повітрям вибóховó сóміш. В шахтній атмос-

фері можóть знаходитися таêі В.ã.: бóтан, водень, метан,

оêсид вóãлецю, пропан, сірêоводень, етан, етилен та ін. вóã-

лецеві ãази і пара. Існóє об’ємна êонцентрація ãорючоãо

ãазó в сóміші з повітрям, нижче яêої (нижня êонцентраці-

йна межа вибóховості) в ãранично бідній ãорючій сóміші і

вище яêої (верхня êонцентраційна межа вибóховості) в

ãранично баãатій ãорючій сóміші сóміш не вибóхає, а зãо-

рає споêійним полóм’ям. Ці межі вмістó (об’ємні %) при-

родноãо ãазó (в сóміші з повітрям) і йоãо êомпонентів ó

повітряномó середовищі відповідно становлять: природ-

ний ãаз (з відносною ãóстиною 0,6) — 4,5-14,5; метан —

5,0-15,0; етан — 2,9-13,0; пропан — 2,1-9,5; Н-бóтан —

1,8-8,4; ізобóтан — 1,8-8,4; Н-пентан — 1,4-8,3; ізопентан

— 1,4-8,3; ãеêсан — 1,2-7,7; ãептан — 1,0-7,0; оêтан —

0,96; нонан — 0,87-2,9; деêан — 0,78-2,6.

ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВУГІЛЬНОГО

ПЛАСТА, -их, -тей, -…, мн. * р. взрывоопасные свойства

óãольноãо пласта, а. explosive properties of coal seam, н.

Explosionseigenschaften f pl des Kohlenflözes n; explosionsge-

fährdete Eigenschaften f pl der Kohlenschicht f — природні

особливості вóãільноãо пласта, що зóмовлюють мож-

ливість раптовоãо виêидó вóãілля та ãазó при наявності

сприятливих для цьоãо ãірничотехнічних óмов.

ВИБУХОНЕПРОНИКНА

ОБОЛОНКА, -ої, -и, ж. * р.

взрывонепроницаемая оболоч-

êа, а. flameproof enclosure, н.

druckfeste Kapselung f; explo-

sionsdichte Hülle f

— оболон-

êа, яêа витримóє тисê

вибóхó

всередині неї і запобіãає поши-

ренню

вибóхó

в оточóюче вибó-

хонебезпечне середовище. Ос-

новні хараêтеристиêи В.о.:

•

Вибóхонепрониêне з’єднання

— з’єднання частин оболон-

êи, через щілини яêоãо вибóх

всередині оболонêи не поши-

рюється в оточóюче вибóхоне-

безпечне середовище з вста-

новленим êоефіцієнтом запа-

сó.

•

Вибóхозахисна поверхня

— поверхня в частині оболон-

êи, яêа спільно з прилеãлою

поверхнею óтворює щілинó

вибóхонепрониêноãо з’єднан-

ня.

•

Ширина щілини пласêо-

ãо вибóхонепрониêноãо з’єд-

нання — відстань між пласêи-

ми вибóхозахисними поверх-

нями частини оболонêи, яêі

óтворюють пласêе вибóхонеп-

рониêне з’єднання (в залеж-

ності від вільноãо об’ємó обо-

лонêи перебóває в межах

0,3-0,5 мм).

•

Ширина щілини

циліндричноãо вибóхонепро-

ниêноãо з’єднання — маêси-

мально можлива відстань між

циліндричними вибóхозахисними поверхнями частин обо-

лонêи, яêа визначається яê різниця діаметра отворó та вала

в циліндричномó вибóхонепрониêномó з’єднанні (в залеж-

ності від вільноãо об’ємó оболонêи знаходиться в межах

0,3-0,75 мм).

•

Ширина радіальної щілини — відстань між

поверхнями отворó і вала в циліндричномó з’єднанні.

•

Довжина щілини — найêоротший шлях по вибóхозахи-

щеній поверхні з оболонêи в оточóюче середовище або з

одноãо відділення в інше на ділянці, де відсóтній отвір для

болта або іншоãо елемента êріплення.

•

Параметри вибóхо-

непрониêноãо з’єднання — значення ширини та довжини

щілини, яêе забезпечóє вибóхонепрониêність оболонêи з

встановленим êоефіцієнтом запасó.

•

Вільний об’єм обо-

лонêи (відділення) — внóтрішній об’єм оболонêи за винят-

êом об’ємó, яêий займають фóнêціональні елементи елеêт-

рообладнання. Об’єм, яêий займають елеêтролампи вêлю-

чають ó вільний об’єм. Вид

вибóхозахистó

«вибóхонепро-

ниêна оболонêа» реалізóється ó всіх видах

рóдниêовоãо виб-

óхозахищеноãо обладнання. З.М.Іохельсон.

Рис. Елемент пластинчас-

тоãо захистó: d – зазор; l –

ширина пластини.

Рис. Вибóхобезпечна оболон-

êа: d – зазор; l – ширина

фланця.

Рис. Елемент фланцевоãо за-

хистó: d – зазор;

l – ширина фланця.

139 ВИБ — ВИВ

ВИБУХОНЕПРОНИКНЕ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ,

-оãо, -…, с. * р. взрывонепроницаемое элеêтрооборóдование,

а. flameproof electrical equipment, н. explosionsdurchschlagge-

schützte Elektroanlagen f pl, explosionsdichte elektrische Ausrüs-

tung f — різновид вибóхозахищеноãо елеêтроóстатêóвання,

вибóхобезпечність яêоãо забезпечóється за рахóноê за-

мêнення йоãо елементів або всьоãо пристрою в спеціальнó

вибóхонепрониêнó оболонêó. Оболонêа êонстрóюється та-

êим чином, щоб витримóвати тисê ãазів вибóхó і не допóс-

êати поширення внóтрішньоãо спалахó через зазори або

отвори ó навêолишнє вибóхонебезпечне середовище.

ВИБУХОСТІЙКА ПЕРЕМИЧКА, -ої, -и, ж. * р. взрывоó-

стойчивая перемычêа, а. explosion-proof stopping, safety barri-

er, н. Explosionsschutzdamm m — шахтна перемичêа, що

спорóджóється з метою запобіãання рóйнóванню ãірничих

виробоê вибóховою хвилею, що óтворюється при вибóхó

рóдниêових ãазів або(та) пилó.

ВИВАЛ, -ó, ч. * р. вывал, а. inrush, fall, н. Abbruch m —

місцеве випадання в ãірничó виробêó частини порід або êо-

рисної êопалини, що відоêремилась від масивó.

ВИВЕРЖЕНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, -их, -их, -ід, мн. * р.

изверженные ãорные породы, а. eruptive rock, igneous rock,

volcanic rock; н. vulkanisches Gestein n — породи, що óтвори-

лися внаслідоê охолодження і êристалізації маãми. За

вмiстом êремнеземó маãматичнi породи подiляються на

êислi, середнi, основнi та óльтраосновнi. Див. таêож вóл-

êанічні ãірсьêі породи.

ВИВІТРЮВАННЯ, -…, с. * р. выветривание, а. erosion,

weathering, degradation, disengagement; н. Verwitterung f —

процес рóйнóвання і змін ãірсьêих порід в óмовах земної

поверхні або недалеêо від неї під впливом еêзоãенних

фаêторів — механічної і хімічної дії êомпонентів атмос-

фери, води та живих орãанізмів. Відповідно виділяють

фізичне, хімічне і біоãенне(орãаноãенне) вивітрювання;

розрізняють наземне (атмосфера) й підводне (ãальміроліз)

вивітрювання. Процеси вивітрювання призводять до óтво-

рення різних осадових ãірсьêих порід та êори вивітрювання.

Див. родовища вивітрювання, десиліêація.

ВИВІТРЮВАННЯ ВИБІРКОВЕ, -…, оãо, с. * р. выветри-

вание избирательное, а. selective weathering; н. selektive Ver-

witterung f

— процес рóйнóвання ã.п., хараêтер і інте-

нсивність яêоãо обóмовлений ã.ч. їх різним сêладом,

стрóêтóрою

теêстóрою

та ін. Напр., темнозабарвлені ã.п.,

яêі сильно поãлинають теплове випромінення, фізично

вивітрюються швидше ó порівнянні з світлозабарвленими

з висоêою відбивною здатністю. В аридних óмовах затем-

нені ділянêи сêелястих виходів ã.п. вивітрюються хімічно

інтенсивніше, ніж освітлені (вічêове

вивітрювання

ВИВІТРЮВАННЯ ВУГЛЕКИСЛОТНЕ — процес хіміч-

ноãо вивітрювання, що відбóвається під впливом вóãле-

êислоти та води. В резóльтаті В.в. óтворюються водороз-

чинні сполóêи. Відбóвається В.в. за настóпною схемою:

2Al2Si6O8 + CO2 + 2H2O = Na2CO3 +

+ H

3Al2Si2O8⋅ H2O + 4SiO2;

Na2CO3 → 2Na

+ CO3

ВИВІТРЮВАННЯ ІНСОЛЯЦІЙНЕ — процес рóйнóван-

ня ã.п. в резóльтаті їх розтрісêóвання при різêих êоливан-

нях температóр, особливо від наãрівання сонцем.

ВИВІТРЮВАННЯ СІРЧАНОКИСЛОТНЕ — процес

хімічноãо вивітрювання, що відбóвається під впливом êис-

ню і води. В резóльтаті В.с. óтворюються водорозчинні

сполóêи. Відбóвається за настóпною схемою:

2FeS

2 + 7O2 + 2H2O = 2FeSO4 + 2H2SO4;

FeSO

4 → Fe

+ SO4

;

2SO4 → 2H

+ SO4

ВИВІТРЮВАННЯ ТА ОКИСНЕННЯ ВУГІЛЛЯ — оêис-

нення вóãілля в пластах, при видобóванні, транспортó-

ванні і зберіãанні, що призводить до йоãо вивітрювання,

зміни хімічних і технолоãічних властивостей. Кожний

пласт вóãілля має ó верхній частині зонó вивітреноãо вóãі-

лля, розмір яêої та сêлад вóãілля в ній залежать від ãеолоãі-

чних фаêторів та властивостей вóãілля (ãенетичноãо типó,

стóпеня вóãлефіêації, розмірó наносів над вóãільним плас-

том). Оêиснення і вивітрювання êам’яноãо вóãілля призво-

дить до появи ó ньоãо здатності до взаємодії зі слабêими

розчинами лóãів, тобто за властивостями воно набли-

жається до бóроãо вóãілля, хоч продóêти, яêі отримóють

при цьомó, не можна назвати ãóміновими êислотами,

осêільêи при вóãлефіêації бóроãо вóãілля ãóмінові êислоти

зазнають незворотних змін і óтворюють ó êам’яномó вóã-

іллі речовини нейтральні до слабêих лóжних розчинів.

Хоч не всі тверді ãорючі êопалини схильні до самозаймання,

однаê, всі без виêлючення змінюють при вивітрюванні та

оêисненні фізичні і хімічні властивості. Завдяêи цим про-

цесам зменшóється міцність вóãілля і змінюється йоãо ґра-

нóлометричний сêлад: знижóється вміст велиêих зерен, яêі

внаслідоê розтрісêóвання розсипаються на більш дрібні.

Змінюється поверхня зерен (ãрóдоê) вóãілля, зменшóється

блисê вітринітó, з’являються бóрі, жовті, білі нальоти, зó-

мовлені відêладенням сóльфатів за рахóноê оêиснення

піритó і ãідроêсидів заліза, êарбонатів тощо. Маса вóãілля

спочатêó збільшóється (до 8%), — за рахóноê приєднання

êисню і поãлинання води, — а потім зменшóється. Різêо

зростає пористість вóãілля за рахóноê збільшення об’ємó

маêропор. Змінюється таêож елементний сêлад орãанічної

маси, причомó вміст вóãлецю і водню меншає, а êисню

зростає. Ці зміни особливо помітні при оêисненні вóãілля

в óмовах підвищених температóр. Знижóється вихід і зм-

інюється елементний сêлад летêих продóêтів, що óтворю-

ються при напівêоêсóванні вóãілля. У летêих продóêтах

збільшóється частêа êисню і зменшóється вміст вóãлецю та

водню. Значно зростає вміст ó вóãіллі êарбоêсильних, аль-

деãідних, êетонних і хіноїдних êарбоêсильних ãрóп, фе-

нольних і спиртових ãідроêсильних ãрóп, метоêсильних і

сêладноефірних сполóê. Зміна елементноãо сêладó і хім-

ічної бóдови вóãілля внаслідоê оêиснення впливає на вихід

летêих речовин і теплотó зãоряння, яêа особливо помітно

знижóється при оêисненні малометаморфізованоãо вóãі-

лля. Вихід летêих речовин спочатêó, яê правило, збіл-

ьшóється, а потім зменшóється, причомó для висоêомета-

морфізованоãо вóãілля зростання виходó летêих речовин

більш значне. По мірі збільшення ãлибини оêиснення в

сêладі летêих речовин зменшóється вміст водню, метанó,

етанó і зростає êільêість СО і СО

2. Хараêтерною ознаêою

оêиснення вóãілля є помітне зростання вмістó ãіãросêоп-

ічної волоãи. Внаслідоê збільшення êільêості êисеньвмі-

сних ãрóп на поверхні вóãільних частиноê вона стає ãідр-

офільною, що різêо знижóє флотованість вóãілля. При

оêисненні êам’яноãо вóãілля таêож знижóється йоãо спі-

êливість, що призводить до поãіршення яêості êоêсó.

Внаслідоê зміни хімічної бóдови орãанічної маси вóãілля

при оêисненні спостеріãається зниження виходó смоли

напівêоêсóвання, збільшення вмістó êисеньвмісних спо-

лóê ó смолі і первинномó ãазі, зростання виходó підсмол-

ьної води. При висоêотемператóрномó êоêсóванні оêис-

неноãо вóãілля помітно знижóється вихід êам’яновóãільної

ВИГ — ВИД 140

смоли і сироãо бензолó, підвищóється вихід піроãенети-

чної волоãи і меншає теплота зãоряння êоêсовоãо ãазó

внаслідоê збільшення ó ньомó êисеньвмісних êомпо-

нентів. В.І.Саранчóê

ВИВІТРЮВАННЯ ФІЗИЧНЕ — сóêóпність процесів ме-

ханічноãо рóйнóвання мінералів і ãірсьêих порід без зміни їх

сêладó під впливом добових êоливань температóри, за-

мерзання і відтавання води в тріщинах, механічноãо ви-

носó частоê водою або вітром. Фізичне вивітрювання

особливо хараêтерне для територій з арêтичним êліматом

і висоêоãірних районів.

ВИВІТРЮВАННЯ ХІМІЧНЕ — процес рóйнóвання ã.п.

під дією природних вод (атмосферних, поверхневих, ґрóн-

тових, підземних), яêий сóпроводжóється розчиненням та

вилóãовóванням мінералів порід. Внаслідоê цьоãо відб-

óвається насичення вод хім. елементами, яêі містяться в

мінералах. В.С.Білецьêий.

ВИГАЗОВАНИЙ ПРОСТІР, -оãо, -ó, ч. * р. выãазованное

пространство, а. gasified space, н. Entgasungshohlraum m,

Vergasungshohlraum m — простір, óтворений в поêладі ê.ê.

внаслідоê підземної ãазифіêації.

ВИГОДСЬКА УЛОГОВИНА, -ої, -и, ж. — низьêоãір’я

масивó Горãан на межиріччі Сóêілю та Свічі в Долинсьêо-

мó р-ні Ів.-Франêівсьêої обл. Розміри 15х7 êм. Висота

500-900 м, маêс. — 1158 м (ã.Лиса). Сêладається з піщ-

ано-ãлинистих відêладів, пісêовиêів, сланців. У межах В.ó.

поблизó с. Шевченêовоãо пробóрена найãлибша в Карпа-

тах свердловина ãлибиною 7520 м.

ВИГОРАННЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН, -…, с., дефлаã-

рація, -ії, ж. * р. выãорание ВВ, дефлаãрация, а. deflagration,

burnout of explosives, н. Auspfeifen n der Sprengstoffe m pl, De-

flagration f der Sprengstoffe m pl, Abbrennen n der Sprengstoffe

m pl — перехід детонації ВР в ãоріння зарядó BР з швид-

êостями від деê. мм до сотень м на сеêóндó. Виниêає при

порóшенні нормальноãо режимó детонації і відмові BР

внаслідоê дефеêтності засобів ініціювання, недостатньоãо

початêовоãо імпóльсó, при порóшенні сóцільності зарядó,

óтворенні перемичоê між патронами (з бóровоãо борошна

і штибó), падінні детонац. здатності BР внаслідоê óщіл-

ьнення, при зволоженні і злежóванні. В.в.р. призводить

до зниження ефеêтивності вибóхових робіт, виниêнення

пожеж (запалення вóãільноãо пилó) або вибóхó ãорючих

ãазів та пилó в шахтах. Для запобіãання В.в.р. підвищóють

детонац. здатність BР шляхом введення сенсибілізаторів

та більш ретельноãо подрібнення аêтивних êомпонентів;

знижóють займистість ВР введенням в йоãо сêлад спец.

добавоê або оточенням BР рідêою оболонêою та ін.

ВИГОРІЛИЙ ОБ’ЄМ ПЛАСТА, -оãо, -ó, -…, ч. * р. выãо-

ревший объем пласта; а. volume of burned out part of reservoir;

н. gebranntes Schichtenvolumen n — частина об’ємó нафто-

насиченоãо пласта, через яêó пройшов фронт ãоріння під

час реалізації процесó внóтрішньопластовоãо ãоріння.

ВИГОРЛАТ-ГУТИНСЬКЕ ВУЛКАНІЧНЕ ПАСМО,

-…-оãо, -оãо, -а, с.

—

ãеоморфолоãічна підобласть Уê-

раїнсьêих Карпат. Простяãається смóãою завдовжêи 120

êм з півн.-заходó на півд.-схід. Тип

рельєфó

низьêоãірний,

ерозійно-денóдаційний. Висоти 350-500 м. Пасмо виниê-

ло в пліоцен-антропоãеновий час яê резóльтат вóлêанічної

діяльності. В ãеолоã. бóдові берóть óчасть

вóлêанічні ãірсьêі

породи

—

андезити

, андезито-базальти,

дацити

тóфи

ВИД МІНЕРАЛЬНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. вид минеральный, а.

mineral species, н. mineralische Art f — сóêóпність мінерал-

ьних індивідів, що належать до однієї просторової ãрóпи

симетрії і хараêтеризóються однаêовим (близьêим) хім-

ічним сêладом або безперервною зміною хімічноãо сêладó

ó природних межах. Основна êласифіêаційна одиниця

мінеральноãо світó.

ВИДОБУВАННЯ (ДОБУВАННЯ) ГЛИБИННОНАСОС-

НЕ (СВЕРДЛОВИННОНАСОСНЕ), -..., -оãо, (-оãо), с. *

р. добыча ãлóбиннонасосная (сêважиннонасосная); а. well

pumping production; н. Tiefpumpengewinnung f — механізов-

ане насосне піднімання рідини (яê правило, нафти разом

з пластовою водою) з ãлибоêих свердловин на поверхню під

час розробêи родовищ. Для В.ã. застосовóються штанãове,

елеêтровідцентрове і ãідропоршневе насосне óстатêован-

ня. Привод ãлибиннонасосноãо обладнання механічний,

елеêтричний, ãідравлічний. До 90% óсьоãо фондó вітчизн-

яних свердловин обладнано насосними óстатêованнями.

Елеêтровідцентрові óстатêовання забезпечóють видобó-

тоê рідини в діапазоні 25-900 м

/доб за напорó 550-1850 м.

Штанãові насосні óстатêовання мають продóêтивність до

20-500 м

/доб. Гідропоршневі насосні óстатêовання забез-

печóють піднімання рідини об’ємом 100-1200 м

/доб з

ãлибин 1500-4500 м. Крім тоãо, для еêсплóатації свердло-

вин за наявності óсêладнювальних чинниêів, застосовó-

ють ґвинтові, діафраãмові, вібраційні, стрóменеві і тóрбо-

насосні óстатêовання. Реêом. свердловиннонасосне видо-

бóвання.

ВИДОБУВАННЯ (ДОБУВАННЯ) КОРИСНИХ КОПА-

ЛИН, -…, с. * р. добыча полезных исêопаемых, а. mining,

production of minerals, н. Abbau m, Gewinnung f, Förderung f

— дія, власне процес добóвання êорисних êопалин з надр в

резóльтаті їхньої розробêи: твердих — підземним та відêр-

итим способами; рідêих та ãазоподібних — фонтанóван-

ням і відêачóванням з свердловин; розсолó та розчинів — ви-

паровóванням або іншими методами. Розвивається êомп-

леêсна технолоãія “рідинна еêстраêція(в пласті) — елеêт-

роліз”, яêа сóттєво здешевлює процес видобóвання де-

яêих металів, зоêрема міді. Див. підземна розробка родовищ

корисних копалин, відкрита розробка родовищ корисних ко-

палин, виїмка, шахтна гірнича технологія, відкрита гірнича

технологія, свердловинна гірнича технологія, морська гірн-

ича технологія, кар’єр, вилуговування підземне, відбійка ко-

рисної копалини(породи), гірничі науки, гірничі роботи, гі-

рничі машини, гірничорудна підгалузь України, вугільна про-

мисловість.

ВИДОБУВАННЯ НАФТИ (ГАЗУ), -…, с. * р. добыча не-

фти (ãаза); а. oil (gas) recovery; н. Erdölgewinnung f

(Erdgasgewinnung f) — вибирання, вилóчення, діставання з

надр землі нафти (ãазó) яê процес.

ВИДОБУВАННЯ НАФТИ ВТОРИННЕ, -…, с. * р. добыча

нефти вторичная; а. secondary oil production; н. Sekundärer-

dölförderung f — розробêа енерãетично виснажених

нафтових пластів наãнітанням ó них води або ãазó. Відм-

інність В.н.в. від розробêи з підтримóванням пластовоãо

тисêó (ППТ) — введення енерãії в пласт після виснажен-

ня йоãо власної енерãії. Фізична сóть витіснення нафти з

пласта в обох випадêах однаêова. В зв’язêó з широêим

поширенням методів ППТ (85% всьоãо видобóтêó нафти)

термін “В.н.в.” ó нас своє значення втратив. У США під

В.н.в. розóміють таêож відповіднó розробêó яê виснаже-

них, таê і невиснажених пластів відразó після періодó

первинноãо видобóвання на бóдь-яêій стадії.

ВИДОБУВАННЯ НАФТИ ВТОРИННІ МЕТОДИ,

..., -их,

-ів, с.-мн. * р. вторичные методы добычи нефти (повышения

нефтеизвлечения, нефтеотдачи); а. secondary methods of oil