Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

161 ВІД — ВІД

Поширеною є êласифіêація систем В.р.р.ê.ê. за способом

здійснення розêривних робіт і технолоãією переміщення

ã.п. ó відвали (системи розробêи: безтранспортна, еêсêа-

ватор-êар’єр, транспортно-відвальна, спеціальна, транс-

портна, êомбінована). Крім тоãо, існóє êласифіêація сис-

тем розробêи в залежності від положення робочої зони,

напрямêó розвитêó і переміщення фронтó робіт (ãрóпа

систем: сóцільні — з постійним положенням робочої зо-

ни; заãлиблювальні — зі змінним положенням робочої зо-

ни). Основні ознаêи цих систем В.р.р.ê.ê. — напрям виїм-

êи в профілі і плані êар'єрноãо поля, а таêож місце розта-

шóвання відвалів. Всі системи розробêи за цією êласифіê-

ацією поділені на 2 ãрóпи. До першої віднесені системи з

постійним положенням робочої зони, яêа залишається

незмінною на весь період еêсплóатації родовища. Ці сис-

теми розробêи хараêтерні для ãоризонтальних і полоãих

поêладів. Підãот. роботи на них завершóються створенням

первинноãо фронтó розêривних і видобóвних робіт. Сис-

теми розробêи ãоризонтальних і полоãих поêладів хараê-

теризóються порядêом здійснення розêривних і добóвних

робіт, зміною довжини фронтó робіт або висоти оêр. óс-

тóпів. Найбільш тривалий етап В.р.р.ê.ê. — еêсплóатація

родовищ. Планомірне виймання і переміщення ã.п. забез-

печóються êомплеêсом ãірничотранспортноãо і допомі-

жноãо обладнання. Вибір засобів êомплеêсної механізації

залежить від природних, технолоãічних, технічних, орãан-

ізаційних, еêономічних чинниêів. Комплеêси для механ-

ізації видобóвних робіт розрізняють за видом обладнання

— циêлічної, циêлічно-потоêової, безперервної дії.

Стрóêтóра еêсплóатаційних витрат сêладається з вартості

осн. технолоãічних процесів: бóропідривних робіт (10-15%),

еêсêавації (15-25%), транспортóвання (40-60%), відвалоó-

творення (15-20%). В заãальних витратах на бóдівництво

êар'єрó на ãірничо-êапітальні роботи припадає до 30-40%,

а на обладнання 20-30%. Термін оêóпності êапітальних

витрат при В.р.р. 7-10 роêів. Перспеêтиви В.р.р.ê.ê.

пов'язані з оптимізацією параметрів ãірничих робіт і об-

ладнання, застосóванням техніêи безперервної дії, êомп-

леêсним виêористанням видобóтої ãірничої маси, перехо-

дом на велиêі ãлибини, широêим застосóванням автома-

тизов. систем і методів óправління, впровадженням мало-

відходних і ресóрсозберіãаючих технолоãій. А.Ю.Дрижен-

êо, В.С.Білецьêий.

ВІДКРИТИЙ ОЧИСНИЙ ПРОСТІР, -оãо, -оãо, -ó, ч. * р.

отêрытое очистное пространство, а. face working space, н.

offen (stehender) Abbauraum m — очисний простір, яêий в

процесі виймання êорисної êопалини підтримóється цілиê-

ами, залишаючись ó проміжêó між ними відêритим, тобто

незаповненим відбитою êорисною êопалиною або заêлад-

êою та незаêріпленим. По заêінченні очисноãо виймання

вироблений простір продовжóє залишатися відêритим або

заповнюється заêладним матеріалом або обваленими вм-

існими породами.

ВІДКРИТІ ГІРНИЧІ РОБОТИ, -их, -их, -т, мн, * р. от-

êрытые ãорные работы, а. open working, open-pit working, н.

Tagebau m — êомплеêс робіт, що здійснюються з метою

видобóтêó різних ãірсьêих порід, зоêрема êорисних êопалин

безпосередньо з поверхні. В.ã.р. ведóться шляхом óтво-

рення різних виїмоê та êотлованів. Найбільші масштаби

В.ã.р. пов’язані із вилóченням êорисних êопалин з надр.

В.ã.р. поділяються на ãірничопідãотовчі роботи, яêі об’єд-

нóють проведення виробоê, розêриття та підãотовêó, за-

вдяêи чомó óтворюється транспортний достóп до вибоїв і

початêовоãо фронтó ãірничих робіт; розêривні (виймання,

переміщення і сêладóвання ó відвал порід розêривó); до-

бóвні (виймання, переміщення та сêладóвання

чи розван-

таження êорисних êопалин).

ВІДКРИТТЯ

, -…, с. * р. отêрытие, а. discovery, н. Entdek-

kung f — наóêове відêриття ó êласичних природничих на-

óêах — відêриття об’єêтивних заêонів (заêономірностей),

нових явищ та властивостей речовин. Це — найвищий на-

óêовий рівень пізнання навêолишньоãо світó.

ВІДКРИТТЯ

, -…, с. * р. отêрытие, а. discovery, н. Entdek-

kung f — відêриття ó ãалóзі ãеоãрафії, археолоãії, палеонто-

лоãії, відêриття родовищ êорисних êопалин тощо. Вважаєть-

ся, що ці відêриття не потребóють захистó на таêомó юри-

дичномó рівні яê наóêові відêриття ó êласичних природ-

ничих наóêах і техніці, бо не можóть бóти повторені. Їх

пріоритет забезпечóється власне фаêтом новизни тоãо,

що стало відомим óнаслідоê досліджень.

ВІДКРИТТЯ

, -…, с. * р. всêрываемость, а. exposability, н.

Ausrichtung f — відêриття êорисної êомпоненти — óтворен-

ня в процесі дроблення і подрібнення зростêів êорисної êом-

поненти з породою, в яêих êорисна êомпонента частêово

має вільнó поверхню. Таêе відêриття золота та деяêих

інших металічних êорисних êомпонентів достатнє для ãідр-

ометалóрãійноãо переділó сировини.

ВІДМІНА МІНЕРАЛІВ, -и, -…, ж. * р. разность минера-

лов, а. variety of minerals, н. Grundgesamtheit f von Mineralien

n pl — сóêóпність мінеральних індивідів одноãо і тоãо ж

мінеральноãо видó, що відрізняються від інших індивідів

деяêими додатêовими особливостями: хімічними, фізи-

чними, стрóêтóрними чи морфолоãічними. Вилóчена з

мінералоãічної термінолоãії. Ввібралася поняттям “мін-

еральний різновид”, яêий таêим чином став найнижчим

таêсоном ó êласифіêації мінералів.

ВІДНОВЛЕНІСТЬ ВУГІЛЛЯ ВИКОПНОГО, -ості, -…,

ж. * р. восстановленность óãля исêопаемоãо, а. fossil coal re-

duction, н. Reduktionsgrad m der fossilen Kohle f — óмовний

термін для позначення ãенетичних типів вóãілля: слабêо

(мало) відновленоãо, відновленоãо і перехідноãо за відно-

вленістю, яêі хараêтеризóються переважно різними влас-

тивостями вітринітó, а таêож рядом петроãрафічних та

фізиêо-хімічних і технолоãічних поêазниêів, що проявля-

ються для вóãілля всіх стóпенів вóãлефіêації. Ця особ-

ливість вóãілля встановлена ó Донецьêомó басейні

Рис. Види відêритих ãірничих розробоê: а – поверхневий, б – ãли-

бинний, в – наãорний, ã – підводний.

ВІД — ВІД 162

(В.В.Відавсьêий, Харêів, 1932, 1941) на приêладах дослі-

дження властивостей ізометаморфних пар вóãілля

(пластів, розташованих порóч, з однієї свердловини або од-

ноãо шахтноãо поля) однаêовоãо петроãрафічноãо сêладó,

яêі сóттєво відрізняються за властивостями.

Відомі ознаêи

відновленості вóãілля: 1) Колір вітринітó

в прохідномó та відбитомó світлі, антрацитів – ó відбит-

омó поляризов. світлі в стані зãасання і просвітлення; 2)

Стóпінь збереженості стрóêтóри вітринізованих залишêів

рослинноãо матеріалó; 3) Присóтність тонêодисперсноãо

піритó і вміст в пробі вóãілля міêролітотипів з тонêодис-

персним піритом. Яêщо перша і третя ознаêи можóть бóти

застосованими для ідентифіêації стóпеня відновленості

вóãілля всіх стадій вóãлефіêації, то збереженість стрóêтóри

вітринізованих залишêів рослинноãо матеріалó просте-

жóється тільêи для вóãілля висоêої стадії вóãлефіêації та

антрацитів. За петроãрафічними ознаêами зовнішній виã-

ляд вóãілля слабêовідновленоãо типó хараêтерний чітêою

шарóватістю, êóтастим нерівним зламом з шорстêою по-

верхнею, висоêою міцністю та спаяністю тріщин, сірóв-

ато-чорним êольором. Вóãілля відновленоãо типó має мо-

нолітнó стрóêтóрó, пласêий напівраêовинний злам з ãлад-

êою поверхнею, відêриті тріщини, смолисто-чорний

êолір.

Інша хараêтерна ознаêа типó за відновленістю – літол-

оãо-фаціальний сêлад порід поêрівлі. В поêрівлі вóãільних

пластів відновленоãо типó заляãають породи з ознаêами

впливó моря, в т.ч. вапняêи; в поêрівлі вóãілля слабêов-

ідновлюваноãо типó – породи річêових та озерних

відêладів.

Вóãілля слабêовідновленоãо типó на відмінó від відно-

вленоãо хараêтеризóється більшим вмістом вóãлецю, мен-

шим – водню та сірêи (і, за деяêими даними азотó), мен-

шою теплотворною здатністю і меншим виходом летêих

речовин, смоли êоêсóвання і напівêоêсóвання, ãіршим роз-

чиненням в орãанічних розчинниêах, більшою механі-

чною міцністю і твердістю, більш висоêою відбивною

здатністю та анізотропією відбивання світла для всіх маце-

ралів.

Останніми дослідженнями óêраїнсьêих вчених (Л.Бóтóзова,

О.Тóрчанина та ін.) встановлено розходження ó виході та сêладі

еêстраêтів, отриманих з вóãілля різних ãенетичних типів за відно-

вленістю: вóãілля типó в відрізняється підвищенною розчинністю

в дихлорметані, меншим виходом асфальтенів, ó 2 рази більшою

êільêістю ароматичних вóãлеводнів і дибензотіофенó, більшою

êільêістю полярних ãетеросполóê, стеранів і ãопанів ó порівнянні

з еêстраêтами вóãілля типó а. Встановлено таêож розходження в

молеêóлярній і надмолеêóлярній стрóêтóрі довãополóменевоãо

вóãілля різних типів за відновленістю. Зоêрема, вóãілля відновл-

еноãо типó відрізняється меншим стóпенем óпорядêованості і

поліспряження орãанічної маси вóãілля, меншою міцністю міжм-

олеêóлярних взаємодій, але підвищеною êонцентрацією тіоеф-

ірних, ефірних ãрóп і СН

ар-зв’язêів ó порівнянні із слабовідновл-

еним вóãіллям. Ці особливості стрóêтóри відповідають за здат-

ність вóãілля типó в формóвати сплавлені напівêоêси і êоêси

навіть з низьêометаморфізованоãо вóãілля.

Класифіêація. У двовимірній êласифіêації вóãілля та

антрацитів виділено три типи: слабêовідновлений, се-

редньовідновлений і відновлений, позначені малими літ-

ерами алфавітó – а, б, в, або 5 типів з виділенням особли-

вослабêовідновленоãо типó – оа та висоêовідновленоãо –

вв. Різні властивості вітринітó відновленоãо та слабêов-

ідновленоãо вóãілля – це прояв їх різної хімічної стрóêтó-

ри.

Походження.

Основними фаêторами, яêі обóмовили

виниêнення вóãілля різноãо типó відновленості є: водне-

вий поêазниê рН та оêиснювально-відновний потенціал

Еh середовища діаãенезó. Маловідновлене вóãілля виниê-

ло в óмовах êислоãо водноãо середовища êонтиненталь-

них річних, озерних тощо êислих вод (рН=5-6). Відновл-

ене вóãілля – в óмовах лóжноãо середовища морсьêих вод

(рН=8). Останні переêривали торфяний пласт внаслідоê

трансãресії, прониêаючи при цьомó ó вóãільний пласт. Це

середовище бóло сприятливим для розвитêó рядó êолоній

численних баêтерій (сóльфатредóêóючих, метаноóтворю-

ючих та ін.). Їх дія приводила до ãлибоêоãо розêладó за-

лишêів рослинної речовини (на рівні внóтрішньої стрóê-

тóри) при слабêих процесах вторинної êонденсації про-

дóêтів розêладó. Резóльтатом цьоãо бóло збіднення вóãіл-

ьної речовини ароматичними êомпонентами. Надалі в

процесі вóãлефіêації êонденсація слабêовідновленоãо вóãі-

лля мала невиразний хараêтер.

В той же час, в óмовах êислих вод баêтеріальне середо-

вище бóло різêо відмінним і розêлад рослинноãо матері-

алó сóпроводжóвався хараêтерними êонденсаційними

процесами (з óтворенням вторинних стрóêтóр). В цих

óмовах вóãільна речовина збаãачóвалася ароматичними

сполóêами. Конденсація їх заêономірно збільшóвалася зі

стóпенем вóãлефіêації.

Лоêалізація та розповсюдження.

Вóãілля êожноãо типó

сêладає пласт, пачêó або шар пласта. Відновлений тип

знаходиться, яê правило, ó верхній частині пласта.

У Донецьêомó вóãільномó басейні бл. 30% слабêов-

ідновленоãо вóãілля, бл. 60% - відновленоãо (переважно

Півн. та Півн.-Сх. Донбас). Перехідне вóãілля лоêалізóєт-

ься на êонтаêті морсьêих та êонтинентальних відêладів

ã.п. На Зах. Донбасі, де раніше бóла прибережна зона,

сформóвалося переважно середньовідновлене вóãілля.

У Зах. Європі відомий єдиний пласт вóãілля відновлен-

оãо типó (нижній êарбон), більш широêо розповсюджене

вóãілля середньоãо типó за відновленістю, основна маса

вóãілля – слабêовідновлене.

Праêтичне значення.

Типи за відновленістю враховóють-

ся при êомпонóванні

шихти

(побічно за вмістом

сірêи

), при

виборі

вóãілля

антрацитів

для непаливноãо виêористання

(виробництва сóльфовóãілля, термоанатрацитів і т.ін.). Виз-

начаються при ãеолоãорозвідóвальних роботах яê один з по-

êазниêів властивостей

вóãілля

. Виêористовóються для про-

ãнозó схильності до

самозаймання

та

раптових

виêидів

Г.П.Маценêо.

ВІДНОВЛЕННЯ, -…, с. * р. восстановление, а. reduction,

н. Desoxydation, Wiederherstellung f, Regenerierung f, Redukti-

on f — ó хімічних реаêціях — зниження стóпеня оêсидації

елемента ó молеêóлі чи êристалі, зóмовлене приєднанням

елеêтронів при оêиснювально-відновних реаêціях. Під В.

розóміють таêож приєднання водню сполóêою, що сóпро-

воджóється зменшенням êільêості êратних зв’язêів ó мо-

леêóлі. Розрізняють В. елеêтролітичне (реаêція В., що

протіêає на êатоді під час елеêтролізó), В. за Берчем (В.

ароматичних та ãетероароматичних сполóê, в т.ч. êонден-

сованих, а таêож стероїдів в диãідроароматичні за допо-

моãою натрію та спиртó), В. за Бешаном (В. ароматичних

нітросполóê дією залізних стрóжоê в розведених мінерал-

ьних êислотах або в розчинах елеêтролітів), В. за Бó-

во-Бланом (В. аліфатичних естерів до первинних спиртів

дією металічноãо натрію в спиртах) та ін. Відновниê — ре-

аґент, що віддає елеêтрони відновлюваній речовині і сам

при цьомó оêсидóється.

ВІДНОВЛЮВАЛЬНІ РОБОТИ, -их, -іт, мн. * р. восста-

новительные работы; а. reclamation activity; restoration, re-

construction; н. Aufbauarbeit f; Reduktionsarbeit f — бóдівел-

ьно-монтажні роботи êапітальноãо хараêтерó, пов’язані з

відновленням придатності основних фондів, яêі бóли

порóшені внаслідоê різних стихійних лих, аварій і т.п., на-

пр., ремонтно-відновлювальні роботи ó свердловинах.

ВІДСАДЖУВАЛЬНА МАШИНА, -ої, -и, ж. * р. отса-

дочная машина, а. jig, wash box, jigging machine, jigger; н. Setz-

maschine f — аґреґат для збаãачення êорисних êопалин шля-

163 ВІД — ВІД

хом відсаджóвання. Процес відсадêи сêладається зі стадій,

що циêлічно повторюються: розпóшення відсаджóвальної

постелі; розділення зерен за швидêістю осадження;

транспортóвання матеріалó вздовж решета; вивантаження

ãотових продóêтів. Розділення частиноê в об'ємі пóльпи

протіêає при одночасномó поздовжньомó переміщенні

потоêó матеріалó. В основномó розділення відбóвається в

пóльсóючомó потоці середовища при вертиêальних êоли-

ваннях постелі і шарó матеріалó. Розрізняють ãідравлічні

(найбільш поширені) й пневматичні В.м., а таêож: з нерó-

хомим та рóхомим решетом, зі штóчною та природною

постіллю і т.д. На сьоãодні

відомо біля 90 êонстрóêцій

В.м., яêі відрізняються між

собою за цільовим призначен-

ням, принципом роботи при-

вода та розвантажóвальних

пристроїв, êільêістю про-

дóêтів, яêі виділяються (яê

правило, від 1 до 3), êрóпністю

збаãачóваноãо матеріалó і т.і.

За найбільш проãресивною

êласифіêацією В.м., запропо-

нованою óêраїнсьêими вче-

ними, вони поділяються в залежності від видó привода на

таêі 7 êласів: з повітряним приводом; з діафраãмовим при-

водом; з пóльсатором; з поршневим приводом; з рóхомим

решетом; з лопатевим приводом та ãідравлічним пóльсато-

ром. За êрóпністю матеріалó В.м. поділяються на машини

êрóпноãо зерна (понад 6 мм), машини дрібноãо зерна

(0,5-2,5 мм), шламові В.м. (0-3 мм). За цільовим призна-

ченням В.м. можóть бóти основними та êонтрольними

(для повторноãо збаãачення неêондиційноãо продóêтó ос-

новних В.м.). В.м. — це аґреґат, до сêладó яêоãо, êрім

власне відсаджóвальної êамери з решетом, входять: привод

(найбільш поширені повітряні пóльсатори), розванта-

жóвальні пристрої для важêих продóêтів, зневоднювальні

êівшові елеватори для еваêóації та одночасноãо зневоднен-

ня важêих продóêтів.

Крім тоãо, до В.м. часто вхо-

дить завантажóвально-дешла-

маційний пристрій. Конс-

трóêція В.м. має поздовж-

ньо-стóпеневó стрóêтóрó.

Кожний стóпінь сêладається з

власноãо решітноãо відділ-

ення, збóдниêа êоливань та

пристрою розвантаження

важêоãо продóêтó. Перший з

боêó надходження вихідноãо

матеріалó стóпінь має на вході

завантажóвальний пристрій,

останній стóпінь заêінчóється

зливним пороãом для леãêоãо

продóêтó. Залежно від видó вивантажóваноãо важêоãо

продóêтó стóпінь може називатися породним (для вóãі-

лля), êонцентратним (для рóди), промпродóêтовим (для

бóдь-яêоãо матеріалó). В.м. — найбільш поширений ап-

арат для збаãачення вóãілля.

Серійні В.м. мають площó відсадêи від 8 до 24 м

, а про-

дóêтивність — 120-650 т/ãод. Область застосóвання В.м. за

êрóпністю матеріалó 0,074-250 мм, за ãóстиною —

1200-15600 êã/м

. Поêазниêи ефеêтивності розділення: а)

при êрóпності збаãачóваноãо матеріалó 13-100 мм Е

р =

0,07-0,16; J = 0,10-0,20; при êрóпності збаãачóваноãо ма-

теріалó 0,5-13 мм Ер = 0,08-0,20; J= 0,16-0,25. В Уêраїні

В.м. розроблені інститóтами “Діпромашвóãлезбаãачення”

та “УêрНДІвóãлезбаãачення”, виãотовляються на заводі

ім. О. Пархоменêа (Лóãансьê). Одна з найбільш потóжних

вітчизняних машин — ВБП-6х4-М (замість МО424,

ОМ-24) має продóêтивність до 600 т/ãод. У світовій праê-

тиці для збаãачення вóãілля виêористовóють В.м. продóê-

тивністю 100-1000 т/ãод. Див. таêож пневматична відса-

джóвальна машина, поршнева відсаджóвальна машина.

В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо.

ВІДСАДЖУВАЛЬНА ПОСТІЛЬ, -ої, -елі, ж. * р. отса-

дочная постель, а. jig bed, н. Setzbett n — маса матеріалó,

яêа знаходиться на решеті в робочомó стані відсаджóвал-

ьної машини. Н а т ó р а л ь н а В.п. являє собою масó збаãа-

чóваноãо матеріалó підвищеної питомої ваãи (при збаãа-

ченні вóãілля це в основномó породні фраêції) в стані йоãо

поздовжньоãо переміщення і вертиêальноãо розшарóван-

ня під дією êоливань середовища. Ш т ó ч н а В.п. — пос-

тіль, яêа спеціально створюється на решеті з сипóчоãо

зернистоãо матеріалó заданої питомої ваãи та ґранóломет-

ричноãо сêладó (польовоãо шпатó, êерамічних, ãóмових,

сêляних êóбиêів, êóль і т.п.). В.п. виêонóє важливó фóнê-

цію селеêтивноãо вивантаження дрібних зерен важêоãо

êомпонента через решето. Див. таêож розпóшеність відса-

джóвальної постелі, система автоматичного регулювання

рівня відсаджувальної постелі. В.С.Білецьêий.

Рис. Відсаджóвальна машина ãідравлічна (на приêладі повітр-

яно-пóльсаційної з боêовим розміщенням повітряноãо відділення): 1

– êорпóс, 2 – решето, 3 – повітряний пóльсатор, 4 – поріã першоãо

стóпеня, 5 – поріã дрóãоãо стóпеня, 6 – автореãóлятор розванта-

ження важêоãо продóêтó, 7 – розвантажóвальний пристрій, 8 –

êишеня важêоãо продóêтó; 9 – перетинêа.

Рис. Основні типи приводó відсаджóвальних машин з нерóхомим ре-

шетом: а – повітряний пóльсатор; б – поршневий; в – діафраãм-

овий; ã – лопатевий; д – êолісний.

Рис. Відсаджóвальна маши-

на ВБП-6х4-М: 1 – êорпóс; 2

– пóльсатор; 3 – розванта-

жóвальна лійêа.

Рис. Відсаджóвальна маши-

на з рóхомим решетом: 1 –

êорпóс; 2 – рóхоме решето; 3

– завантажóвальний лотіê;

4 – êінематична система; 5

– зливний поріã; 6,7. – виван-

таження важêих продóêтів.

ВІД — ВІД 164

ВІДСАДЖУВАННЯ, -…, с. * р. отсадêа, а. jigging, н. Set-

zen n, Setzarbeit f — дія, власне розділення зернистоãо ма-

теріалó за ãóстиною ó вертиêальномó пóльсóючомó потоці

води або повітря знаêоперемінної швидêості.

ВІДСАДЖУВАННЯ ОСНОВНЕ — первинне збаãачення

матеріалó ó відсаджóвальних машинах.

ВІДСАДЖУВАННЯ КОНТРОЛЬНЕ — повторне збаãа-

чення проміжноãо продóêтó в êонтрольній відсаджóвальній

машині.

ВІДСАДКА, -и, ж. * р. отсадêа, а. jigging, н. Setzen n —

процес ãравітаційноãо збаãачення êорисних êопалин, яêий

базóється на розділенні зернистоãо матеріалó за ãóстиною

ó вертиêальномó пóльсóючомó потоці води або стиснено-

ãо повітря знаêоперемінної швидêості. За типом середо-

вища розділення розрізнюють ãідравлічнó, пневматичнó,

сóспензійнó і В. з водоповітряною сóмішшю. Висхідний

потіê виêлиêає розпóшення відсаджóвальної постелі,

низхідний — її óщільнення з постóповим формóванням на

решеті шарó зерен важêоãо продóêтó. При цьомó постіль

переміщóється в поздовжньомó напрямêó, і в êінці шляхó

відбóвається роздільне вивантаження важêоãо (нижньоãо)

та леãêоãо (верхньоãо) продóêтів відсадêи. При збаãаченні

рóд êорисний продóêт зосереджóється в нижньомó шарі

постелі, а пóста порода — ó верхньомó. При збаãаченні

вóãілля, навпаêи, êонцентрат зосереджóється ó верхньомó

шарі, а порода відêладається на решеті. У технол. схемах

збаãач. ф-ê В. застосовóється яê осн. операція збаãачення з

отриманням êінцевих продóêтів, таê і допоміжна опера-

ція в êомбінації з êонцентрацією на столах, маãнітною се-

парацією, флотацією і ін. методами збаãачення.

В теоретичних дослідже-

ннях В. визначилися два

принципових напрямêи: де-

терміністсьêе та масово-ста-

тистичне. В основі першоãо

— вивчення заêономірно-

стей рóхó оêремоãо зерна в

стиснóтих óмовах, дрóãоãо —

сóêóпності зерен. Перший

напрям розроблений на рівні

т.зв. детерміністсьêої моделі,

дрóãий — сóспензійної,

енерãетичної та масово-ста-

тистичної моделі (ãіпотези)

В. Детерміністсьê а мо-

дель В. розãлядає швидêості і

присêорення оêремих части-

ноê яê фóнêції їх фізичних властивостей — ãóстини, êрóп-

ності, форми і т.д. Вона вêлючає ãіпотезó початêових

швидêостей та початêових присêорень і дозволяє яêісно

оцінити параметри процесó В., виділити фаêтори, що

впливають на розшарóвання матеріалó, встановити тен-

денції переміщення частиноê ó відсаджóвальній постелі.

Сóть с ó с п е н з і й н о ї моделі поляãає в томó, що

відсаджóвальна постіль розãлядається яê важêа сóспензія, в

яêій розділення матеріалó за ãóстиною протіêає за заêона-

ми, чинними для важêоãо середовища. Е н е р ã е т и ч н а

ãіпотеза (Ф.Майєра) — це тлóмачення, зãідно з яêим

відсаджóвальна постіль є механічно нестійêою системою,

що має запас потенційної енерãії. При підведенні зовні-

шньої енерãії для розпóшення відсаджóваноãо матеріалó

постіль займає більш енерãетично виãідне положення, що

сóпроводжóється розшарóванням матеріалó за ãóстиною.

Основна задача м а с о в о — с т а т и с т и ч н о ї моделі —

є визначення фізичних фаêторів та заêономірностей фор-

мóвання відсаджóвальної постелі. Основне припóщення

цієї ãіпотези: число частиноê, яêі виділилися ó свій шар

рівноваãи, пропорційне числó цих же частиноê в зоні роз-

ділення.

Область застосóвання ãідравлічних В. охоплює мінерал-

ьнó сировинó з ãóстиною від 1200 до 15 600 êã/м

, за різн-

ицею ãóстини êорисноãо êомпонента та пóстої породи — від

300 до 13 000 êã/м

, за êрóпністю збаãачóваноãо матеріалó

— від 0,05 (0,074) до 250 мм. Пневматична В. придатна ли-

ше для збаãачення матеріалів ãóстиною 1200-2600 êã/м

напр., для бóроãо або êам’яноãо вóãілля з орãанічною (вóã-

ільною) масою не вище 1400 êã/м

. В. застосовóється для

збаãачення рóд чорних металів (зоêрема, бóроãо залізняêа,

мартитó, псиломеланó, манãанітó, піролюзитó), розсипних

рóд (êаситеритó, вольфрамітó, танталітó, ніобітó, а та-

êож титано-цирêонієвих, торієвих рóд, золота й платини,

алмазів), êорінних рóд вольфрамітó, êаситеритó. При пе-

реробці вóãілля В. є одним з основних процесів ãравітацій-

ноãо збаãачóвання. Розрізняють В. êрóпноãо вóãілля (>

10-13 мм.), дрібноãо вóãілля (<10-13 мм.), В. широêоêла-

сифіêованоãо вóãілля — спільне збаãачення ó відсаджóвал-

ьній машині êрóпних та дрібних êласів вóãілля (яê правило,

0,5-80 або 0,5-100 мм.), В. неêласифіêованоãо вóãілля.

В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо.

ВІДСІВ, -ó, ч. * р. отсев, а. smalls, н. Siebrückstand m —

дрібний êлас вóãілля або антрацитó (0-6 мм або 0-13 мм),

яêий відсівається від рядовоãо вóãілля для виêористання в

незбаãаченомó виãляді оêремо від êрóпносортовоãо пали-

ва, переважно збаãаченоãо.

ВІДСЛОНЕННЯ, -…, с. * р. отслоения, а. exfoliation, н.

Ablagerungen f pl

— виходи

ãірсьêих порід

на земнó поверхню.

Природні В. óтворюються внаслідоê ãеол. процесів, штóчні

— під час

ãірничих

робіт

. Приêлади В. в Уêраїні: В. Грóшансь-

êої

світи

та В. Моãилівсьêої

світи

(Вінницьêа обл.).

ВІДСТІЙНИКИ, -ів, мн., * р. отстойниêи, а. settlers for

waste waters, settling tanks for waste waters, н. Absetzbecken n pl,

Absetzer m pl — штóчні резервóари або водойми для виділе-

ння з шахтних, êар'єрних і виробничих стічних вод завис-

лих домішоê, осадження їх при невелиêій швидêості пото-

êó, а таêож для очищення стічних вод за допомоãою ре-

аґентів. Для попередньоãо очищення води влаштовóють-

ся В. ó спеціальних свердловинах (ãлóхі трóби, що встанов-

люються нижче фільтрів), в шахтних стволах, біля насос-

них станцій ãоловноãо і дільничноãо водовідливó (ãоловні і

дільничні водозбірниêи), а для остаточної очистêи води

— на поверхні Землі. У ãірничій праêтиці для заêлючноãо

очищення вод, яêі сêидаються шахтами, êар'єрами, зба-

ãач. ф-êами, застосовóють ставêи-відстійниêи і резервóа-

ри. Ставêи-відстійниêи до 0,3 êм

(в сер. 0,13 êм

) розміщ-

óють в залежності від рельєфó місцевості: на полоãих май-

данчиêах, óзãір'ях, в балêах. Іноді став може обслóãовóва-

ти деê. шахт (êар'єрів). Злив відстояної води з них прово-

диться через спец. поріã. Водó зі ставêів-відстійниêів відв-

одять до стаціонарних насосних станцій і відêачóють спо-

живачам та в річêи. Іноді переêачêó води з ставêа-відстій-

ниêа здійснюють плавóчими насосними станціями, змон-

тованими на понтонах. В. за видом резервóарів поділяют-

ься на нетипові і типові. Нетипові являють собою ємêості

на поверхні Землі різних розмірів і форми (звичайно пря-

моêóтної). Після заповнення до ãраничної висоти прояс-

нена вода відêачóється насосами. Типові залізобетонні В.

розділяють на радіальні, вертиêальні і ãоризонтальні. Ра-

діальний В. являє собою êрóãлий резервóар діаметром до

100 м з êоніч. днищем. Вертиêальний В. являє собою

êрóãлий (діаметр 5-10 м і висотою циліндрич. частини до

Рис. Графічне тлóмачення

енерãетичної ãіпотези відса-

дêи за Ф. Майєром а – шар

робочої постелі до розшарó-

вання; б – те ж саме після

розшарóвання (ó – зниження

центрó ваãи системи).

165 ВІД — ВIЗ

7 м) або êвадратний в плані резервóар (14х14 м) з êоніч.

днищем (нахил стіноê 50-70°). Очищена вода рóхається

знизó вãорó і після відстою зливається в êільцевий жолоб;

твердий êомпонент осаджóється в êонічні частини В. Го-

ризонтальні В. являють собою довãасті по ходó рóхó води

резервóари. Відстояна вода надходить через розподільчий

лотоê і дірчастó переãородêó в робочó частинó В. Для ви-

далення осадó вздовж робочих êоридорів по ãрязьовомó

приямêó óêладаються перфоровані трóби, з яêих осад ви-

давлюється внаслідоê дії тисêó води. Прояснена (відсто-

яна) вода збирається лотêом або перфорованою трóбою.

Для інтенсифіêації процесó осадження ó В. застосовóють

різні êоаãóлянти і флоêóлянти (сірчаноêислий алюміній,

сірчаноêисле залізо, вапно, поліаêриламід та ін.), що пода-

ються в спец. êамери. Очищені шахтні і êар'єрні води ви-

êористовóються на виробничі потреби підприємства (ãас-

іння відвалів, ãідрозаêладêа, боротьба з пилом на поверхні

шахт і êар'єрів, моêре збаãачення тощо). Див. таêож піра-

мідальний відстійниê. О.А.Золотêо.

ВІДСТОЮВАННЯ, -…, с. * р. отстаивание, а. settling,

gravity sedimentation; н. Abklärung f, Klären n, Abstehen n, Ab-

setzen n

— розділення рідêої ãрóбодисперсної системи

(

ãідросóміші

сóспензії

емóльсії

) на фази під дією сили тяжі-

ння (за óмов споêою або повільноãо рóхó потоêó

рідини

). У

процесі В. частинêи (êраплі)

дисперсної фази

випадають з

рідêоãо

дисперсійноãо середовища

осад

або спливають на

поверхню. В. яê технолоãічний прийом виêористовóють

для виділення дисперãованої

речовини

або очищення

рідини

від механіч.

домішоê

. При В. в системі не повинно бóти

інтенсивноãо перемішóвання, сильних êонвеêційних по-

тоêів, а таêож стрóêтóроóтворення, що перешêоджає

седи-

ментації

. У найпростішомó випадêó вільноãо рóхó сферич.

частиноê швидêість осідання (спливання) визначається

за-

êоном

Стоêса

. У полідисперсних

сóспензіях

спочатêó в

осад

випадають велиêі частинêи, а дрібні óтворюють повільно

осідаючó “êаламóтність". У

êонцентрованих

сóспензіях

спостеріãається не вільне, а солідарне, або êолеêтивне

осідання, при яêомó швидêо осідаючі велиêі частинêи за-

хоплюють за собою дрібні, прояснюючи тим самим верхні

шари

рідини

. При наявності в системі êолоїдно-дисперсної

фраêції

В., яê правило, сóпроводжóється óêрóпненням час-

тиноê внаслідоê

êоаãóляції

або

флоêóляції

. У пром. óмовах

В. проводять ó відстійних

басейнах

(

резервóарах

чанах

) і

спец.

апаратах

—

відстійниêах

(

зãóщóвачах

) різних êонс-

трóêцій. В. широêо виêористовóють при очищенні

води

системах ãідротехн. спорóд, водопостачання, êаналізації;

при

зневодненні

знесолюванні

сирої

нафти

; в баãатьох про-

цесах хім. технолоãії. В. застосовóють таêож при очищенні

бóрових промивних рідин; очищенні рідêих

нафто-

продóêтів

(масел, палива) тощо. Див.

ãравітаційне відсто-

ювання. О.А.Золотêо.

ВІДТВОРЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ, -…, с. * р.

возобновление природных ресóрсов, а. reproducibility of mineral

resources, н. Regenerierung f der Naturschätze m pl — відно-

влення ресóрсів природи внаслідоê інтенсивноãо êрóãооб-

іãó речовини, що відбóвається без втрóчання людини або за

її óчастю. Розрізняють вичерпні — невідтворювані (біл-

ьша частина êорисних êопалин), частêово відтворювані

(напр., ґрóнти) та відтворювані (рослинність, тваринний

світ, оêремі види êорисних êопалин) й невичерпні природні

ресóрси.

ВІДТИРКА, -и, ж. * р. оттирêа, а. mechanical removal of

slime films from ore smalls; н. mechanische Reinigung f des

Kleinerzes n von Schlammschichten f pl — процес механіч.

видалення шламистих поêриттів, плівоê і примазоê з по-

верхні зерен подрібненої або природно-дезінтеґрованої

рóди. Мета В. — підвищення ефеêтивності збаãачення ê.ê.

В. проводять в êонтаêтних чанах, сêрóберах, млинах, сти-

рачах і т. ін. За операцією В. звичайно йде знешламлення в

êонóсах, êласифіêаторах або ãідроциêлонах. У ряді ви-

падêів В. може бóти інтенсифіêована óльтразвóêовою або

реаґентною обробêою.

ВІДХИЛЮВАЧ, -а, ч. * р. отêлонитель; а. deflecting tool; н.

Ablenkkeil m, Ablenkvorrichtung f — 1) При бóрінні — при-

стрій, що створює боêове поперечне зóсилля для зміни

напрямó рóхó долота під час бóріння. В. застосовóється для

бóріння похило-сêерованих свердловин. При роторномó

бóрінні яê відхилювач виêористовóється êлин (óіпстоê),

що опóсêається на вибій або на інше місце ó свердловині і

відтисêає долото, діаметр яêоãо менше основноãо діаме-

тра свердловини. Клин може постійно знаходитися на вибої

протяãом óсьоãо часó бóріння свердловини або опóсêається

і піднімається разом з бóрильним інстрóментом. Клин по-

винен врізатися ó вибій або в цементнó пробêó, яêó вста-

новлено ó стовбóрі, êоли з певної ãлибини забóрюють дрó-

ãий стовбóр. При бóрінні вибійними двиãóнами основний

вид В. — зіãнóта трóба (або перехідниê), що встанов-

люється над двиãóном (при невелиêій йоãо довжині), під

двиãóном або між шпинделем і робочою парою ґвинтово-

ãо двиãóна. Інший вид В. — ребра (наêладêи), що приêрі-

плюються до шпинделя вибійноãо двиãóна. 2) Пристрій,

призначений для відведення райбера в біê під час процесó

розêриття "віêна" в обсадній êолоні трóб і напрямлення бó-

рильноãо інстрóментó.

ВІДХОДИ ГІРНИЧОГО ВИРОБНИЦТВА, -ів, -…, мн. *

р. отходы ãорноãо производства, а. mining wastes; н. Bergbau-

abfälle m pl

— невиêористані продóêти видобóтêó і пере-

робêи

мінеральної

сировини

, що виділяються з маси видобó-

тої ê.ê. в процесах розробêи родов.,

збаãачення

і хіміêоме-

талóрãійної переробêи. Заãальна ê-ть

мінеральної сировини

що видобóвається в світі, оцінюється приблизно в 200-300

млрд т на ріê і зростає з періодом подвоєння 10-12 роêів. З

цієї êільêості виêористовóється не більше за 30- 40%. Про-

блема В.ã.в. розãлядається в деêільêох аспеêтах. З еêолоãі-

чної точêи зорó найбільшó тривоãó виêлиêають ãазові відх-

оди, напр., сірчистий ãаз та ін. сполóêи

сірêи

, оêсиди

вóã-

лецю

азотó

. Консолідований виêид

пилó

, яêий містить

сполóêи

металів

, в десятêи разів перевищóє виêиди при-

родних джерел (

вóлêани

, лісові пожежі тощо). Споживан-

ня і забрóднення

води

ãірничо-доб. ãалóзями сêладає бл. 10

на 1 т видобóтої ê.ê. У сер. під порідні

відвали

виділяєт-

ься 0,1 ãа площі землі на êожнó 1000 т сировини, і вони

займають сотні млн ãа, частіше за все незрóчної, а в ряді

випадêів цілêом родючої землі. Реêреаційна здатність

природи вже не справляється зі зростаючою êільêістю

В.ã.в., що приводить до незворотньоãо забрóднення

довêі-

лля

. З іншоãо боêó В.ã.в. мають певний ресóрсний потен-

ціал, óтворюючи т. зв.

техноãенні родовища. В.С.Білецьêий.

ВІДХОДИ ЗБАГАЧЕННЯ, -ів, -…, мн. — Див. хвости.

ВІДШАРУВАННЯ, -…, с. * р. отслоение, а. scaling, н. Ab-

blättern n, Abplatzen n — відділення шарів ãірсьêих порід по

площинам напластóвання над виробленим простором під

дією власної ваãи та ãірничоãо тисêó.

ВIЗИР, -а, ч. * р. визир, а. sight, н. Visier n — механічне

або оптичне пристосóвання для попередньоãо (приблиз-

ноãо) наведення зорової трóби марêшейдерсьêоãо або

ВІЗ — ВІС 166

ãеодезичноãо приладó ó напрямêó вiзóвання. Найпростi-

шим В. є механiчний прицiл, дiоптр тощо.

ВІЗИРНА ЛІНІЯ ЗОРОВОЇ ТРУБИ — лінія, яêа з’єднóє

перехрестя сітêи нитоê ó марêшейдерсьêомó приладі з візи-

рною ціллю.

ВІЗУАЛЬНИЙ, -оãо. * р. визóальный, а. visual, н. visuell —

спостережóваний неозброєним оêом або за допомоãою

оптичноãо приладó. Візó альний вимірюваний

прилад — прилад, в яêомó є шêала для вимірювання спос-

тережóваної величини неозброєним оêом. Візó альна

система — оптична система, призначена для роботи в

сполóченні з оêом людини.

ВІЗУВАННЯ, -…, с. * р. визирование, а. sighting; н. Visur, Vi-

sieren n — сóміщення перехрестя сітêи нитоê ó марêшей-

дерсьêомó приладі з зображенням візирної цілі.

ВІЗУВАННЯ НАЙМЕНША ВІДСТАНЬ, -… (с.), -ої, -і,

ж. *р. визирования наименьшее расстояние, а. minimum

sighting distance, н. minimale Visur-Distanz f — відстань від

вертиêальної осі обертання марêшейдерсьêоãо приладó до

найближчоãо до ньоãо чітêо видимоãо в зоровій трóбі

предмета.

ВІК ГЕОЛОГІЧНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. возраст ãеолоãичес-

êий, а. geological аge; н. geologisches Alter n — час, що прой-

шов від певної ãеолоãічної події. Підрозділ ãеохронолоãі-

чної шêали, що відповідає часові óтворення відêладів одно-

ãо ярóсó. Розрізняють В.ã. абсолютний і відносний. Абсо-

лютний — виражається в абсолютних одиницях часó

(мільйони роêів); встановлюється радіометричними ме-

тодами. Відносний — час тих чи інших ãеолоãічних подій

в історії Землі по відношенню до інших ãеолоãічних

подій. Встановлюється на основі взаємноãо розташóвання

шарів ó розрізі. За даними ізотопних визначень, тривалість

В.ã. в палеозої близьêа 10 млн р., в мезозої і êайнозої — 5-6

млн р.

ВІЛЕМІТ, -ó, ч. * р. виллемит, а. willemite, н. Willemit m —

мінерал êласó силіêатів, ортосиліêат острівної бóдови

2[SiO4], безбарвний, іноді зеленóвато-жовтоãо або чер-

вонóватоãо êольорó. Синãонія триãональна. Гóстина

3,89-4,18. Тв. 5-6. Блисê сêляний, жирний. Рóда цинêó, по-

ширений мінерал зони оêиснення цинêових родовищ. Зóс-

трічається таêож ó метасоматично змінених ґранітах. Ви-

êористовóють, зоêрема, при виãотовлені флóоресціюючих

еêранів. Від імені ãолландсьêоãо êороля Віллема І. Значні

сêóпчення В. відомі ó США (родов. Франêлін, шт.

Нью-Джерсі).

ВІЛЛАФРАНКСЬКИЙ ЯРУС (СЕРІЯ), -оãо, -ó, ч. (-ії,

ж.) * р. виллафранêсêий ярóс (серия), а. Villafranchian, н. Vil-

lafrancium n, Villafranca-Stufe f – êонтинентальні відêлади,

нижня частина яêих належить до пліоценó, а середня і вер-

хня — до четвертинної системи. Охоплює проміжоê часó

від 3,5 млн до 800 тис. роêів томó. Морсьêий аналоã серед-

ньої і верхньої частини В.я. — êалабрійсьêий ярóс.

ВІЛЬНА ВОДА, -ої, -и, ж. — Див. вода вільна.

ВІЛЬНА ПОВЕРХНЯ ПОТОКУ АБО РІДИНИ, -ої, -і,

-…, ж. * р. свободная поверхность потоêа или жидêости; а.

liquid–gaseous interface in quiescent state; н. freie Oberfläche f

des Flusses oder der Flüssigkeit f, die im Ruhezustand m ist —

поверхня розділó між однофазною рідиною, що перебóває

в стані споêою, й ãазоподібним середовищем.

ВІЛЬНИЙ ГАЗ, -оãо, -ó, ч. — Див. ãаз вільний.

ВІНЕЦЬ, -я, ч. * р. венец, а. curb, н. Geviert n — елемент

êріплення вертиêальних та похилих (вище 45

) виробоê.

Розрізняють В. рядові (просто вінці) та опорні (основні),

що óтримóють від зміщення ланêи êріплення, що розташо-

вані вище. При застосóванні рамноãо êріплення опорним

В. слóжить рама з подовженими

елементами, êінці яêих заходять

ó лóнêи (рис. поз. 1). При бетон-

номó (залізобетонномó, цеãля-

номó тощо) êріпленні В. слó-

жить заповнений бетоном êільц-

евий врóб (рис. поз. 2). Опорні В.

розташовóють ó міцних породах.

ВІНЦЕВЕ КРІПЛЕННЯ, -оãо,

-…, с. * р. венцовая êрепь, а. curb-

ing support, н. Geviertzimmerung f,

Geviertausbau m — рамне êріпле-

ння вертиêальних та похилих

(більше 45°) ãірничих виробоê, ос-

новною êонстрóêтивною особ-

ливістю яêоãо є наявність вінців — опорних та рядових,

що розташовані ó площині перпендиêóлярній до осі ви-

робêи. Розподіляється на сóцільне або зрóбове, вінцеве на

стояêах та вінцеве підвісне. Сóцільне В.ê. призначене для

êріплення вертиêальних і похилих ви-

робоê, пройдених в породах сер. мі-

цності і стійêості. Воно являє собою

зрóб, вінці яêоãо óêладені впритóл.

Кріплення бóдóють знизó вãорó ланêа-

ми. В.ê. на стояêах застосовóють при

проведенні вертиêальних і похилих

виробоê в міцних стійêих породах. Во-

но сêладається з вінців, між яêими

встановлюють стояêи, що з'єднóють-

ся з вінцями в паз і в шип. Підвісне

В.ê. застосовóється при проведенні

вертиêальних виробоê в стійêих поро-

дах, що дозволяють мати оãолення до

1,5 м. Кріплення сêладається з вінців,

між яêими встановлюють стояêи.

В.ê. — традиційне ãірн. êріплення, яêе

одержало широêе застосóвання при

розробці рóдних родовищ. Застосо-

вóється таêож для êріплення допом.

стовбóрів, шóрфів, ґезенêів, розвід-

óвальних вертиêальних виробоê.

ВІРА! * р. вира! (від італійсьêоãо

virare — повертати), а. lift — êоманд-

не слово, що означає: підіймай! ви-

бирай!

ВІРТУАЛЬНИЙ, -оãо, * р. виртóальный, а. virtual, н. virtu-

ell — можливий, той, що може або має проявитися. Вірт-

óальні переміщення — можливі елементарні переміще-

ння точоê.

ВІСК, -ó, ч. * р. восê, а. wax, н. Wachs n — орãанічна речо-

вина рослинноãо або тваринноãо походження, óтворена зі

сêладних ефірів — вищих жирних êислот і вищих, пере-

важно oдноатомних, спиртів.

ВІСКОГРАМА, -и, ж. * р. висêоãрамма; а. viscogram;. н.

Viskogramm n — ãрафіê залежності êоефіцієнта в'язêості

рідини від температóри.

ВІСКОЗИМЕТР,

-а,

ч.

р.

висêозиметр;

а.

viscosimeter;

н.

Viskosimeter

, Viskositätsmesser

, Zähigkeitsmesser

— прилад

для визначення в’язêості ãазів, рідин, сóспензій, ãідр-

осóмішей. У нафтовій промисловості виêористовóється

для визначення в’язêості бóрових і тампонажних роз-

Рис. Опорний вінець: 1 – ó

виãляді рами з подовжени-

ми елементами, êінці яêих

заведені в лóнêи; 2 – ó виã-

ляді êільцевоãо врóбó, за-

повненоãо бетоном.

Рис. Вінцеве êрі-

плення: 1 — сóціл-

ьне; 2 — вінцеве на

стояêах; 3 — вінц-

еве підвісне.

167 ВІС — ВІТ

чинів, нафт і нафтопродóêтів, технолоãічних рідин.

Найбільше поширення отримали ротаційний і êóльêовий

В. У ротаційномó В. досліджóване середовище пом-

іщóється в зазорі між двома êоаêсіальними тілами обер-

тання, напр., циліндрами, один з яêих (звичайно внóтрі-

шній) нерóхомий, а інший може обертатися з певною êó-

товою швидêістю. Границі вимірювання ротаційноãо В.

від 1 до 10

Па⋅с, відносна похибêа 3–5%. У êóльê ових

В. в’язêість вимірюють, визначаючи швидêість êочення

êóльêи всередині êаліброваної трóбêи, заповненої дослі-

джóваною рідиною або ãазом. Границі вимірювання В. з

êóльêою, що êотиться, від 10

-4

до 5⋅10

Па⋅с, відносна по-

хибêа приблизно 0,5%. В’язêість бóрових розчинів визнача-

ють таêож в óмовних одиницях — сеêóндах — за часом

витіêання певноãо об’ємó розчинó з лійêи приладó СПВ–5

через трóбêó з отвором діаметром 5 мм.

ВІСКОЗИМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. висêозиметрия, а. viscosim-

etery, н. Viskosimetrie f — сóêóпність методів вимірювання

в'язêості.

ВІСМУТ, -ó, ч. — Див. бісмóт.

ВІСМУТ САМОРОДНИЙ, -ó, -оãо, ч. — Див. бiсмóт са-

мородний.

ВІСМУТИН, -ó, ч. — Див. бісмóтин.

ВІСМУТОВІ РУДИ, -их, рóд, мн. — Див. бісмóтові рóди.

ВІСЬ, -і. ж. * р. ось, а. axis, axle, н. Achse f — 1) Уявна

пряма лінія, яêа проходить через серединó бóдь-яêоãо тіла

або робочоãо просторó. В. симетрії. 2) Деталь машин та ме-

ханізмів для підтримêи частин, що обертаються (розрізн-

яють рóхомó та нерóхомó В.). 3) В. êоординат — пряма з

вêазаним на ній напрямêом, точêою відліêó та масштаб-

ною одиницею. 4) У мінералоãії розрізняють (Є.Лазарен-

êо): вісь інверсії (пряма лінія, при повороті навêоло яêої

на певний êóт з настóпним (або попереднім) відбиттям ó

центральній точці фіãóри, яê ó центрі інверсії, фіãóра сóм-

іщóється сама з собою. Осі інверсії позначають через L

Вони можóть бóти дрóãоãо, третьоãо, четвертоãо і шостоãо

порядêів — L

i2, Li3, Li4, Li6); вісь трансляції (елемент си-

метрії, яêий відповідає постóпанню (переносó). Величина

найменшоãо переносó вздовж осі постóпання, яêа приво-

дить фіãóрó до самозбіãання, називається êроêом постó-

пання, або періодом трансляції. Вісь трансляції можна за-

мінити відбиттям ó двох взаємопаралельних площинах.

Осі трансляції є елементами симетрії просторових ґра-

тоê).

ВІТЕРИТ, -ó, ч. * р. витерит, а. witherite, н. Witherit m —

мінерал êласó êарбонатів. Карбонат барію острівної бóдо-

ви — ВаСО

3. Містить (%): ВаО — 77,70. СО2 — 22,30. Синãо-

нія ромбічна. Гóстина 4,2-4,3. Тв. 3-3,75. Колір сірóватий,

жовтóватий, іноді білий або безбарвний. Блисê сêляний.

Знаходиться ó ãідротермальних жилах разом з баритом і

різними сóльфідами. Таêож óтворюється ó еêзоãенних

óмовах яê вторинний мінерал баритó. В. — порівняно

рідêісний низьêотемператóрний ãідротермальний мінерал.

У велиêих сêóпченнях В. є в родов. Сеттінãстон, Олс-

тон-Мóр та ін. в Півн. Анãлії. В Уêраїні є в Передêарпатті,

на Заêарпатті, на Донбасі. Виêористовóється яê сировина

для отримання барію і йоãо сполóê, яê обважнювач для бó-

рових розчинів, для виãотовлення спец. штóêатóрêи, неп-

рониêної для рентãенівсьêих (пóлюєвих) променів.

ВІТРЕН, -ó, ч. * р. витрен, а. vitrain; н. Vitrain n, Vitren m

— одна з ãол. петроãрафічних сêладових маêроêомпонент

вóãілля виêопноãо. В. хараêтеризóється чорним êольором,

сильним блисêом, раêовинним і напівраêовинним або

зãладженим зламом, однорідністю стрóêтóри, вираженою

ендоãенною тріщинóватістю. Утворюється при зміні ліã-

ніно-целюлозних тêанин рослин внаслідоê розêладання в

óмовах обводнених

торфових боліт при

недостатньомó достóпі

êисню. Присóтній ó

вóãіллі ó виãляді лінз

або смóã різної товщи-

ни. В. — найменш

зольна сêладова вóãі-

лля. Розрізняють В.

безстрóêтóрний — од-

норідний ãеліфіêо-

ваний фраãмент з різê-

ими êонтóрами, без оз-

наê êлітинної бóдови

рослинних тêанин і В.

стрóêтóрний — ãеліфі-

êований фраãмент,

яêий зберіã êонтóри і

сліди êлітинної бóдо-

ви рослинних тêанин.

Обидва різновиди на-

лежать до міêроêомп-

онентів ãрóпи телі-

нітó.

ВІТРИНЕРТИТ, -ó, ч.

* р. витринертит, а.

vitrinertite, н. Vitrinertit

m — бімацеральний

міêролітотип, що міс-

тить мінімóм 95 % мацералів ãрóпи інертинітó і вітринітó,

êожноãо з яêих повинно бóти яê мінімóм 5% (за об'ємом).

Термін «вітринертен» бóв введений Алперном і Номарсêі

(1954 р.), змінений Міжнародним êомітетом з петролоãії

вóãілля і орãанічної речовини (МКПВОР) на термін «вітр-

инертит» і прийнятий для позначення міêролітотипó, що

сêладається, в основномó, з мацералів мацеральних ãрóп

інертинітó і вітринітó.

Співвідношення мацералів ãрóпи інертинітó і вітри-

нітó сóттєво варіює, напр., вітринертит

V і вітринертитI оз-

начають вітринертити, баãаті відповідно інертинітовими

або вітринітовими мацералами. Інертиніт може бóти

представлений тільêи óламêами різних мацералів (інерт-

одетриніт) або чистим міêринітом (в заповненнях êл-

ітин). Мінеральні домішêи представлені ãлинистими мін-

ералами, рідше — синãенетичним піритом.

Гóстина В. варіює між 1,35 і 1,7 ã/см

в залежності від

стóпеня вóãлефіêації вóãілля. При цьомó ãóстина вóãілля

змінюється пропорційно вмістó інертинітó. Міцність В.

вища, ніж ó вітритó відповідноãо стóпеня вóãлефіêації.

Хімічний сêлад залежить від мацеральноãо сêладó і стó-

пеня вóãлефіêації вóãілля. Вітринертит

V має більш низьêий

вміст вóãлецю, але більш висоêий вихід еêстраêтів і лет-

êих, ніж вітринертитI тоãо ж стóпеню вóãлефіêації. З підв-

ищенням останньоãо хімічна реаêтивність меншає і влас-

тивості обох типів В. стають схожими.

В. може мати первинне походження або бóти продóê-

том вóãлефіêації. Сóміші вітридетринітó й інертодетри-

нітó з невелиêою êільêістю дисперãованоãо ліптинітó

(<5% за об'ємом) свідчать про ãіпоавтохтонні відêлади в

стрóмêах і водоймищах (Діссель, 1992 р.). Автохтонний ін-

Приêлад міêрострóêтóри вітренó.

Перидерма сиãілярії з резинітом (сві-

тлий), яêий заповнює порожнини ча-

рóноê ó êам'яномó вóãіллі низьêої

стадії метаморфізмó. Прохідне сві-

тло. Шêала 20 мêм.

Поверхня сêолó вітренó, виділеноãо з

вóãілля низьêої стадії вóãлефіêації.

1. Західний Донбас. Сêанóючий елеê-

тронний міêросêоп, x2000. Шêала 10

мêм.

ВІТ — ВІТ 168

ертиніт ó вітринертиті може свідчити про оêиснювальнó

деãрадацію (Діссель, 1992 р.). В. — резóльтат перетворен-

ня резинітó в міêриніт на відносно низьêих стадіях вóãле-

фіêації (Тейхмюллер, 1944, 1974 рр.). У середньовóãлефіê-

ованомó вóãіллі Гондвани присóтність В. можна пояснити

частим висиханням боліт. В. ó висоêовóãлефіêованомó

вóãіллі формóвався, ãоловним чином, з êолишньоãо дюри-

тó або тримацеритó, осêільêи в таêомó вóãіллі ліптинітові

мацерали не розпізнаються ó відображеномó світлі.

Вітринертит

V є частиною

êларена, а вітринертитI óтво-

рює дюрен. В. рідêісний в па-

леозойсьêомó низьêо- і серед-

ньометаморфізованомó вóã-

іллі північної півêóлі, однаê

типовий для вóãілля юри півн-

ічноãо заходó Європи. (Петер-

сен і Андсбьєрã, 1996 р.; Пе-

терсен і ін., 1998 р.). В. хараê-

терний для зрілоãо вóãілля.

Технолоãічні властивості В.

займають проміжне положен-

ня між властивостями вітр-

итó та інертитó. Він слабêо розтрісêóється і має тенден-

цію до êонцентрóвання в ґранóли êрóпністю > 1 мм.

Походження слова: vitrus (лат.) — сêло, inertus (лат.) —

інертний. Синонім: вітринертен.

ВІТРИНІТУ ГРУПА, -ó, -и, ж. * р. витринита ãрóппа, а.

vitrinites, н. Vitrinitgruppe f — ãрóпа міêроêомпонентів ви-

êопноãо вóãілля (мацералів), що ідентифіêóється при пет-

роãрафічних дослідженнях вóãілля під міêросêопом;

вêлючає мацерали, яêі розрі-

зняються за оптичними влас-

тивостями: êольором, стóпе-

нем відбиття, анізотропією: —

в êам’яномó вóãіллі низьêої і

середньої стадій вóãлефіêації в

прохідномó і відбитомó світлі

з імерсією; — в êам’яномó вó-

ãіллі висоêої стадії вóãлефіêа-

ції не розрізняються (але

помітні після оêиснювально-

ãо або йонноãо травлення на

полірованій поверхні); — в ан-

трацитах ó відбитомó поля-

ризованомó світлі при не

зовсім схрещених ніêолях в

положенні прояснення і зãа-

сання (при обертанні столиêа

міêросêопа) на вертиêальних

(перпендиêóлярно нашарó-

ванню) полірованих зрізах ан-

трацитів, а таêож при трав-

ленні поверхні. Мацерали вид-

іляють за двома основними фаêторами óтворення вóãілля:

1 — за óмовами відêладення і перетворення рослинноãо

матеріалó при торфоóтворенні; 2 — за природними особ-

ливостями вихідноãо рослинноãо матеріалó — речовина і

типó тêанин рослин, ідентифіêованих за морфолоãічними

ознаêами і ознаêами систематичної приналежності. За

першим фаêтором виділяють мацерали: телініт (з ознаêа-

ми рослинної стрóêтóри), êолініт і вітродетриніт. Більш

детальна хараêтеристиêа мацералів за óмовами збереже-

ності стрóêтóри позначається літерами . Відпо-

відно ці мацерали для м’яêоãо бóроãо вóãілля називаються:

ãóмотелініт, ãóмоêолініт, ãóмодетриніт; за зниженням

збереженості стрóêтóри тêанини — теêстиніт, теêсто-

óльмініт, óльмініт, евóльмініт. За іншою номенêлатóрою

мацералів твердоãо бóроãо вóãілля це: ãелініто-телініт, ãе-

лініто-посттелініт, ãелініто-преêолініт, ãелініто-êолініт.

За дрóãим фаêтором виділяють мацерали з ознаêами особ-

ливостей природної речовини, яêі відрізняються за оп-

тичними властивостями, формою, стрóêтóрою, визначе-

ним за вихідною речовиною елементом стрóêтóри тêанин,

напр.: êсилініт і ліãнітит, ó відбитомó світлі відповідно

більш темний і світло-сірий та ін., сêлеренхініт-êорпо-

êолініт, флобафініт та ін. За типом тêанин розрізняють

мацерали: деревних тêанин — êсилініт, ліãнітит, листóва-

тих — філопаренхініт, зовнішніх оболоноê споранãії —

споранãініт. За анатомічними ознаêами стрóêтóри тêа-

нин розрізняють мацерали певних типів рослин — хвой-

них, листових, в êарбоні — лепідофітів, êордаїтів, папо-

ротниêових. Колір вітринітó на низьêій стадії вóãлефіêації

варіює (в залежності від природи речовини) в прохідномó

світлі від ясêраво-оранжево-червоноãо до жовто-бóроãо, ó

відбитомó світлі відповідно від темно-сіроãо до світло-сір-

оãо. Поêазниêи відбиття та анізотропії відбиття вітринітó

всіх мацералів незалежно від природи речовини, стóпеня

збереження стрóêтóри розрізняють в залежності від типó

за відновлюваністю вóãілля при однаêовомó стóпені вóãле-

фіêації. Мацерали ãрóпи вітринітó переважають ó сêладі

блисêóчоãо і напівблисêóчоãо вóãілля і ó велиêій або малій

êільêості в інших типах. Поêазниê відбиття вітринітó,

визначений за типовим êольором мацералів — основний

поêазниê стóпеня вóãлефіêації, яêий виêористовóється

для промислової êласифиêації вóãілля та йоãо марочної

належності. Мацерали ідентифіêовані за вихідним рос-

линним матеріалом виêористовóються для визначення

êореляції вóãільних пластів. Г.П.Маценêо.

Термін вітриніт введений М.-Т.Стопс. Ним за ІССР System

означають ãрóпó мацералів сіроãо êольорó, яêі за відбивною здат-

ністю займають проміжне положення між асоційованими більш

темними ліптинітами і більш світлими інертинітами в діапазоні

вóãлефіêації, в яêомó можна леãêо ідентифіêóвати ці три маце-

ральні ãрóпи. Термін «вітриніт» охоплює 3 підãрóпи і 6 мацералів,

що є похідними ãóмóсової речовини (Таблиця). Вітриніт зóстр-

ічається ó вóãіллі ó виãляді: відносно чистих шарів або лінз тов-

Вітринертит (сêóпчення

білих óламêів – інерт-

одетриніт, сірі вêлючення –

вітриніт). Вóãілля марêи Д.

Львівсьêо-Волинсьêий ба-

сейн. Відбите світло, імерсія.

Шêала 0,02 мм. Фото

Г.П.Маценêо.

Вітринітó ãрóпа. Телініт

(темний) з вêрапленнями

міêроêонêрецій піритó

(білий). Зріз поперечний.

Відбите світло. Імерсія.

Вітринітó ãрóпа. Телініт

(сірий), резиніт (чорний).

Відбите світло. Імерсія. Фо-

то Г.П.Маценêо.

Вітринітó ãрóпа: а – êолініт (ãомоãенний сірий) з êóтинітом (чор-

ний). Відбите світло. Імерсія; б – êолініт (ãомоãенний сірий), êор-

поêолініт (темносіре овальне тіло ліворóч), телініт (нерівномірна

смóãа в центрі). Білі сфероліти – пірит. Відбите поляризоване сві-

тло. Стан зãасання; в – вітродетриніт. Відбите світло. Імерсія; ã

– êолініт (зверхó), телініт (знизó). Фото Г.П.Маценêо.

∆

,,,

169 ВІТ — ВІТ

щиною від деêільêох міêронів до деêільêох сантиметрів; сóціл-

ьної фази основної маси (матриêса), що зв'язóє інші êомпоненти

вóãілля або аморфноãо заповнення осередêів, пор і тріщин. У

осадових породах вітриніт заляãає або ó виãляді ізольованих шарів

і лінз, або êóтастих і заêрóãлених зерен.

Примітêа: ó відповідності з МКПВОР:

телоêолініт;

дес-

моêолініт;

êорпоãелініт;

ãелоêолініт.

Колір, і відбивна здатність В. постóпово змінюються зі стóпе-

нем вóãлефіêації. У вóãіллі низьêої стадії вóãлефіêації вітриніт ха-

раêтеризóється темно-сірим êольором і термально незрілими

відêладами, тоді яê середньо- і висоêовóãлефіêоване вóãілля і оса-

дові породи мають êолір, що варіює від ясно-сіроãо до білоãо.

Відбивна здатність, виміряна в імерсії в даномó діапазоні êольорó,

становить від 0,5 до бл. 7,0%. Нижня межа відбивної здатності

визначалася яê величина відбивної здатності, що розділяє бітó-

мінозне і бóре вóãілля зãідно з êласифіêацією ЕСЕ (Міжнародна

система êодифіêації середньо- і висоêовóãлефіêованоãо вóãілля).

Подвійна відбивна здатність таêож збільшóється зі зміною стадії

вóãлефіêації за винятêом тих випадêів, êоли вóãлефіêація виêли-

êана êонтаêтовим метаморфізмом. Вимірювання маêсимальної

відбивної здатності реêомендóється проводити при величині ви-

ще за 1,3 % Rr. Величини відбивної здатності вітринітó в одинар-

номó пласті або відêладенні можóть змінюватися в залежності від

походження вітринітових мацералів, змін при діаãенезі або внасл-

ідоê повторних термальних впливів. Всі ці впливи призводять до

тоãо, що розподіл даних вимірювання відбивної здатності почи-

нає носити хараêтер неãаóссовоãо (ненормальноãо) розподілó. Це

особливо помітно для вóãілля низьêої стадії вóãлефіêації. Для ви-

соêояêісноãо вóãілля і відповідних осадових порід варіації ó відби-

вній здатності вітринітó можóть таêож виêлиêатися зміною від

одноосьової до двоосьової симетрії.

Хімічні властивості. Вітриніт хараêтеризóється відносно ви-

соêим вмістом êисню в порівнянні з мацералами інших ãрóп. Еле-

ментний сêлад залежить від êатеãорії і варіює таêим чином:

Вітриніт баãатий ароматичними стрóêтóрами. Їх вміст підв-

ищóється зі стóпенем вóãлефіêації від 70% С в ароматичній зв'язці

в сóббітóмінозномó вóãіллі до понад 90 % в антрациті. Чим нижче

атомні відношення Н/С і О/С, тим вище вміст ароматичних спо-

лóê. Концентрація ãетероатомів (О,

N, S) меншає з підвищенням

стóпеня вóãлефіêації. Кисневі фóнêціональні ãрóпи -СООН, -ОН,

>С=О, -С-О-С-;

N, ãоловним чином, знаходяться ó виãляді ам-

інів, а S — ó виãляді тіолів і сóльфідів в ãетероциêлічних êільцях.

Вітриніт таêож містить різні аліфатичні сполóêи.

Вітриніт є похідним паренхімних (волоêнистих) і деревних

волоêон êоріння, стебел, êори і листя, що сêладаються з целюло-

зи і ліãнінó. Стрóêтóра первинних êлітин частêово зберіãається.

Відêлади вітринітó ó вóãільних пластах óтворилися в резóль-

таті збереження ліãноцелюлозноãо матеріалó в анаеробних óмо-

вах боліт. Вітриніт ó вóãільних сланцях óтворився в óмовах швид-

êоãо поховання рослинноãо матеріалó і мінеральних речовин.

Вітриніт є основним êомпонентом блисêóчоãо вóãілля, що

містить міêролітотипи вітрит, вітринертит і êларит. Вітриніт

— основний êомпонент більшості вóãільних родовищ світó, най-

частіше зóстрічається в пластах êам'яновóãільноãо періодó в півн-

ічній півêóлі (60-80 % об'ємних), ó вóãіллі Гондвани < 20 % об'єм-

них. На вітриніт баãате третинне вóãілля.

Осêільêи вітриніт є основним êомпонентом більшості видів

вóãілля, від йоãо властивостей залежить більшість промислових

процесів, в яêих воно виêористовóється. У разі вóãілля середньої

стадії вóãлефіêації вітриніт леãêо плавиться в ході êоêсóвання, і ця

властивість таêож відбивається на протіêанні і продóêтах ãідроãе-

нізації та спалення. Оêиснення в процесі зберіãання приводить до

поãіршення яêості вітринітó, вêлючаючи термопластичність ó

разі бітóмінозноãо вóãілля.

ВІТРИТ, -ó, ч. * р. витрит, а.

vitrite, н. Vitrit m — мономаце-

ральний міêролітотип, що

містить мінімóм 95 % вітрині-

тових мацералів, з яêих най-

частіше зóстрічається мацерал

êолотелініт. Термін введений

Р. Потоньє (1924 р.). З 1955 р.

за рішенням Міжнародноãо

êомітетó з петролоãії вóãілля і

орãанічної речовини (МКП

ВОР) термін застосовóється

для позначення міêроліто-

типа, яêий в основномó сêла-

дається з вітринітó.

В. є найбільш однорідним

міêролітотипом

вóãілля. Розрі-

зняють два типи В. — з чарóн-

êовою стрóêтóрою і без неї.

Стрóêтóрований В. сêладаєть-

ся з

телінітó

, іноді разом з

êор-

поãелінітом

. Нестрóêтóрова-

ний може вêлючати

êолотел-

ініт

êолодетриніт

ãелініт

За фізичними властивостями, зоêрема флóоресцію-

ючою здатністю, твердістю адеêватний вітринітó. Міêро-

твердість і міцність В. (за Віêêерсом) залежить від стóпеня

вóãлефіêації. Від молодоãо вóãілля до антрацитó В. змінює

свої фізичні властивості від пластичних до еластичних

(Альперн, 1956 р.). Оêиснений В. таêож еластичний (На-

нді і ін., 1977 р.). Міцність варіює між 25 і 80 êã/мм

. Мі-

німóм відповідає 90% С. Коефіцієнт міêротвердості,

міцність і модóль Юнãа залежать від стóпеня вóãлефіêації.

Гóстина В. варіює від 1,27 до 1,7 ã/см

в залежності від стó-

пеня вóãлефіêації. Мінімóм відповідає 87% С.

Велиêа частина В. походить від деревних залишêів. У се-

редньовóãлефіêованомó

вóãіллі

можна розрізнити різні рос-

линні тêанини, особливо після травлення. Висоêий вміст В.

хараêтерний для óмов волоãих лісових боліт. Розêладання

ліãнінó

целюлози

відбóвається в анаеробномó середовищі

(Діссель, 1992 р.). Невелиêі вêлючення

споринітó

або

інерт-

одетринітó

всередині В. свідчать про детритове (óламêове)

походження. В. м'яêоãо бóроãо

вóãілля

óтворюється з ãóмó-

сових

êолоїдів

, яêі формóються в процесі торфоóтворенне і

вітринітизації рослин. Ці

êолоїди

заповнюють порожнини

або пóстоти. Синãенетичні мінеральні

домішêи

(

ãлинисті

мінерали, сóльфіди, êарбонати

) вêазóють на підводне відêл-

адення різноãо оêиснювально-відновноãо потенціалó.

В. — основний міêролітотип блисêóчоãо вóãілля

(вітрен). Найчастіше він зóстрічається ó вóãіллі êам'яновóã-

ільноãо періодó в північній півêóлі (мінімóм 40-50% за

об'ємом), рідше — ó вóãіллі пермсьêо-êам'яновóãільноãо

періодó південної півêóлі (20-30% за об'ємом) або пластах

êрейди в Північній Америці (Е.Штах і ін., 1982 р.). У вóã-

іллі середньоãо стóпеня вóãлефіêації третинноãо періодó

вміст В. може перевищити 80% (за об'ємом) (Рамірес Кас-

тро, 1980 р.). У ãлинистих сланцях і алевролітах В. може

зóстрічатися ó велиêих êільêостях, яêщо процес відêладе-

ння поблизó береãа йшов швидêо.

Підрозділ мацеральної ãрóпи вітринітó відповідно до системи

Міжнародноãо êомітетó з петролоãії вóãілля і орãанічної речовини

(МКПВОР), 1994 р.

Підãрóпа Мацерал

Теловітриніт Телініт

Колотелініт

Детровітриніт Вітродетриніт

Колодетриніт

Геловітриніт Корпоãелініт

Гелініт

Вóãлець: 77-96 %; іноді 98 %

Водень: 6-1 %; 0,2 % в перантрацитах

Кисень:16-1 %

Вітрит: нестрóêтóрований

(а), стрóêтóрований (б). Ан-

трацит. Донецьêий басейн.

Відбите поляризоване світло.

Стан зãасання.

Шêала 0,02 мм.

Фото Г.П.Маценêо.

ВІТ — ВЛА 170

В. є основним реаêційно здатним міêролітотипом в ба-

ãатьох технолоãічних процесах типó êоêсóвання, ãазифіê-

ації, спалення і зрідження, хоч йоãо реаêційна здатність за-

лежить від стóпеня вóãлефіêації. В. можна співвіднести з

морфотипами напівêоêсó, отриманоãо після спалення, а

саме з таê званими êрассі-сферами і тенюі-сферами (Ро-

зенберã і ін., 1996 р.). В. — це основне джерело природно-

ãо ãазó первинноãо походження.

Походження слова: vitrum (лат.) — сêло. Синоніми: мі-

êровітрен (Кейді, 1942 р.), антраêсилон (Тіссен, 1920 р.).

ВІТРОДЕТРИНІТ, -ó, ч. * р.

витродетринит, а. vitrodetrin-

ite, н. Vitrodetrinit m — маце-

рал підãрóпи детровітринітó,

що заляãає ó виãляді невели-

êих вітринітових óламêів

різної форми, яêі стають

помітними в оточенні неві-

тринітовоãо матеріалó. Тер-

мін введено в 1970 р. Міжн-

ародним êомітетом з петроло-

ãії вóãілля і орãанічної речови-

ни (МКПВОР).

Маêсимальна êрóпність за-

êрóãлених ґранóл сêладає мен-

ше 10 мêм, мінімальна êрóпність нитêоподібних фраã-

ментів становить 10 мêм. Фраãментарний хараêтер части-

ноê В. є важливим êритерієм в йоãо розпізнаванні, чомó

сприяє травлення. Флóоресценція В. відповідає флóорес-

ценції мацералів теловітринітó, яêщо по êонтóрó В. зна-

ходиться інертодетриніт. У осадових породах флóоресцен-

ція може бóти більш інтенсивною в тих випадêах, êоли

породи баãаті альãінітом (наприêлад, ãорючі сланці). За

хімічними властивостями В. схожий з вітринітом.

В. — резóльтат інтенсивноãо подрібнення паренхімних

і деревних волоêон êоріння, стебел і листя, що сêлада-

ються з целюлози і ліãнінó. До перенесення і відêладення

або після осадження В. зазнав ãеліфіêації.

В. є сêладниêом міêролітотипів вітринертитó, трима-

церитó і рідêо дюритó. Висоêий вміст В. ó матовомó смó-

ãастомó вóãіллі. У осадових породах вітродетриніт разом з

êолотелінітом є основним êомпонентом êероãенó типó III.

Походження слова: vitrum (лат.) — сêло, detritus (лат.)

— абразія.

ВІТРОФІР, -ó, ч. * р. витрофир, а. glass porphyry, vitro-

phyre; н. Vitrophyr m — збірна назва для сêлóватих ã.п. Зви-

чайно це êварцовий або ортоêлазовий порфір зі сêлóватою

основною масою. В. іноді виêористовóють яê аêтивнó

мінеральнó добавêó до цементів.

ВІТРОФІРОВА СТРУКТУРА, -ої, -и, ж. * р. витрофиро-

вая стрóêтóра, а. glassy texture, vitrophyric texture; н. Glas-

struktur f, glasige Struktur f — сêлóвата стрóêтóра, стрóêтóра

ефóзивних ã.п. або їх основних мас, що сêладається ã.ч. зі

сêлóватої речовини.

ВIХА (ВIШКА), -и, ж. * р. веха (вешêа), а. stake, land-

mark, survey stake, peg or rod; н. Markscheidärstock m, Ab-

steckpfahl m, Absteckstange f, Fluchtstab m, Bake f — 1) Пря-

ма дерев’яна жердина або леãêа металiчна трóбêа довжи-

ною 1,5-3 м з заãостреним êiнцем для óвiтêнення в ґрóнт.

Виêористовóється при реêоãносцирóвальних роботах на

мiсцевостi, для позначення точоê полiãонометричних

ходiв при êóтомiрних ãеодезичних та марêшейдерсьêих

зйомêах на поверхнi, для вiшення лiнiй. Останнє поляãає

в томó, щоб розташóвати потрiбнó êiльêiсть вiх в однiй

вертиêальнiй площинi. 2) Плавóчий штанãовий заяêоре-

ний знаê з фіêсованими êоординатами родовища. В. за-

стосовóють для відмітêи êонтóрів родовищ ê.ê., відвалів та

ін.

ВІЧКО СИТА, -а, -а, с. * р. ячейêа сита, а. mesh, н. Zelle f,

Siebzelle f — отвір, óтворений волоêнами тêаноãо сита, що

перетинаються. Хараêтеризóє пропóсêнó здатність сита

або сітêи, йоãо живий перетин. Вимірюється в лінійних

одиницях довжини та ширини отворó. В зарóбіжній праê-

тиці застосовóють таêож одиницю вимірó — меш (число

отворів сита на одномó лінійномó дюймі, тобто на від-

стані 25,4 мм).

ВІЧНА МЕРЗЛОТА, -ї, -и, ж. — те, що й баãаторічна

мерзлота.

ВІЧНОМЕРЗЛИЙ РОЗСИП, , -оãо, -ó, ч. * р. вечноза-

мерзшая россыпь, а. perpetually frozen placers; н. Dauerfrost-

seife f — розсип, яêий хараêтеризóється постійним (баãа-

торічним) збереженням від'ємної температóри по всій

товщині пісêів і наносів, яêа не залежить від пори роêó.

Поверхневий діяльний шар вічної мерзлоти влітêó тане на

ãлибинó 0,5-2,5 м, а взимêó зновó замерзає. Див. розсипи

баãатолітньомерзлі.

ВКЛЮЧЕННЯ В МІНЕРАЛАХ, -…, с. * р. вêлючения в

минералах, а. inclusions in minerals, dirt; н. Einschluss m in Mi-

neralen n pl — ãерметично ізольовані в процесі êристаліз-

ації ділянêи в мінералах, що мають з ними фазовó межó.

Вêлючення можóть бóти сторонніми — êсеноãенними

(êристалічними, рідêими, ãазовими) або материнсьêими

— аóтиãенними речовинами. Останні — це залишêи мінер-

алотвірноãо середовища. За часом óтворення розрізняють

вêлючення первинні — захоплені êристалами мінералів

під час їх ростó й розміщені переважно зãідно з шарами

наростання êристалів, та вторинні — захоплені при заліê-

овóванні тріщин. Серед вторинних вêлючень розрізняють

ранньовторинні та пізньовторинні. Вêлючення можóть

бóти однофазовими, двофазовими (рідина + пóхирець ãа-

зó, рідина + êристал, рідше дві рідини, яêі не змішóються)

та баãатофазовими (рідина + пóхирець ãазó + êристали

твердих фаз, найчастіше NaCl i KCl). Звичайно однофа-

зові рідêі вêлючення бóвають ó мінералах, що óтворилися

з холодноводних розчинів (нижче 50-60

С); дво- та баãато-

фазові вêлючення хараêтерні для маãматичних та пост-

маãматичних óтворень.

Розрізняють: вêлючення емóльсійні (дóже дрібні оêрóãлі

вêлючення одноãо мінералó в дрóãомó. Утворюються під час роз-

падó твердих розчинів, а таêож при заміщенні одноãо мінералó

іншим); вêлючення нестрóêтóрні (механічні вêлючення в мінер-

алах); вêлючення орієнтовані (стрóêтóрно зóмовлені епітоêсичні

наростання мінералів); вêлючення стрóêтóрні (вêлючення оріє-

нтовані).

ВКРАПЛЕНИКИ, -ів, мн. * р. вêраплениêи, а. phenocrysts,

imregnations, insets, н. Einsprenglinge m pl, Einlagerungen f pl

— відносно велиêі êристали

мінералів

, яêі виділяються в

масі маãматичних ã.п. Аналоãами В. є

феноêристали

, фе-

ноêристи, порфірові виділення і меãаêристи (дóже велиêі

В.). В. хараêтерні для порфірових або порфіроподібних ã.п.

ВКРАПЛЕНІСТЬ, -ості, ж. * р. вêрапленность, а. impreg-

nation, dissemination; н. Einlagerung f, Einsprengling m —

більш або менш рівномірне розміщення в мінералі іншоãо

мінералó ó виãляді зерен, дрібних жилоê та сêóпчень не-

правильної форми. В залежності від ãеометричних

розмірів вêраплень розрізняють ãрóбó, дрібнó та тонêó В.

(відповідно, ãрóбо-, дрібно- та тонêовêраплені мінерали).

ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ей, -…, мн. – Див.

фізичні властивості ãірсьêих порід, фізиêо-технічні власти-

Вітродетриніт (різні відт-

інêи сіроãо). Вóãілля перехідне

від бóроãо до êам’яноãо. По-

êóтсьêе родовище. Львівс-

ьêо-Волинсьêий басейн. Відб-

ите світло, імерсія. Шêала

0,02 мм. Фото Г.П.Маценêо.