Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

261 ГІД — ГІД

ГІДРОДИНАМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЛАСТІВ І

СВЕРДЛОВИН, -оãо, -…, с. * р. ãидродинамичесêие иссле-

дования пластов и сêважин; а. hydrodynamic exploration of

wells and seams, н. hydrodynamische Untersuchungen f pl von

Flözen n pl und Bohrlöchern n pl — êомплеêс методів визна-

чення фільтраційних хараêтеристиê пластів-êолеêторів і

параметрів, що хараêтеризóють продóêтивність видобóв-

них і наãнітальних свердловин. В основі ãідродинамічноãо

дослідження — еêспериментальне вивчення взаємо-

зв’язêó між дебітами (приймальністю) свердловин і тисêом

ó різних точêах пластів при óсталеномó (стаціонарномó) і

неóсталеномó (нестаціонарномó) режимах фільтрації.

ГІДРОДИНАМІЧНЕ ПОЛЕ ПОТОКУ (ГIДРОДИНА-

МIЧНА СІТКА), -оãо, -я, -…, с. * р. ãидродинамичесêое по-

ле потоêа; а. hydrodynamic flow field; н. hydrodynamisches

Stromfeld n (hydrodynamisches Netz n) — сóêóпнiсть лiнiй

течiй та iзобар.

ГІДРОДИНАМІЧНИЙ, -оãо. * р. ãидродинамичесêий, а.

hydrodynamic, н. hydrodynamisch — пов’язаний з ãідродина-

міêою; Г. о п і р — опір рідини рóхові в ній тіла або опір

стіноê трóб чи êаналів рóхові рідини; Г. т и с ê — тисê рó-

хомої рідини. У ãірсьêих породах Г. т и с ê — тисê, яêий зді-

йснює фільтрóвальна вода під впливом напорó на сêелет

ãірсьêої породи в напрямêó своãо рóхó.

ГІДРОДИНАМІЧНИЙ ЗВ’ЯЗОК ПОКЛАДІВ, -оãо, -ó,

-…, ч. * р. ãидродинамичесêая связь залежей, а. hydrodynamic

association of deposits, н. hydrodynamischer Zusammenhang m

zwischen den Lagerstätten f pl — зв’язоê між поêладами, що

проявляється в зміні пластовоãо тисêó одноãо поêладó під

впливом розробêи іншоãо поêладó; здійснюється по водо-

прониêних породах-êолеêторах, до яêих належать поêла-

ди. Приводить до рядó неãативних явищ: нахилів êонтаê-

тó, зміщення поêладó в раніше водоноснó зонó пласта, пе-

ретіêанню нафти і ãазó по пластó з пастêи в пастêó, втра-

ти частини запасів. Про наявність Г.з.п. можна сóдити за

непрямими ознаêами: аналоãією з сóсідніми поêладами,

що тривалий час розробляються, відсóтністю мінеральних

новоóтворень і оêисненою висоêов’язêою нафтою на

êонтаêті поêладó з водою, хараêтерó розподілó нафтоãазо-

носності по розрізó відêладів. Для достовірноãо визначен-

ня Г.з.п. необхідне проведення спеціальних ãідродинам-

ічних досліджень пластів і свердловин.

ГІДРОДОМКРАТ, -а, ч. * р. ãидродомêрат, а. hydraulic

jack, н. hydraulischer Hebebock m

— 1)

Гідравлічний механізм

для піднімання важêих предметів. 2) Устатêóвання, призна-

чене для пересóвання і підйомó

ãірничих машин

та іншоãо

обладнання за допомоãою силовоãо ãідравлічноãо циліндра.

ГІДРОДРОСЕЛЬ (ПНЕВМОДРОСЕЛЬ), -я, ч. * р. ãид-

родроссель (пневмодроссель), а. restrictor valve, throttle valve;

н. hydraulisches (pneumatisches) Drosselventil n — ãідроап-

арат (пневмоапарат) êерóвання витратою, призначений

для створення опорó потоêові робочоãо середовища.

ГІДРОЕКСТРУЗІЯ, -ії, ж. * р. ãидроэêстрóзия, а. hydrau-

lic extrusion, hydrostatic extrusion; н. hydraulische Extrusion f

— обробêа (продавлювання êрізь формóючі пристрої) ма-

теріалів тисêом, створюваним за допомоãою спеціальних

êомпресорів рідиною. Див. естрóзія.

ГІДРОЕЛЕВАТОР, -а, ч. * р. ãидроэлеватор, а. hydraulic

elevator, jet pump; н. Hydroelevator m, Wasserstrahlpumpe f —

насос стрóминноãо типó для підйомó і переміщення рідин

та ãідросóмішей; застосовóється для ãідротранспортóвання,

підводноãо всмоêтóвання ґрóнтó тощо, а таêож для підв-

ищення ãеодезич. висоти всмоêтóвання землесосноãо сна-

ряда з трюмним ґрóнтовим насосом. При роботi Г.

стрóмінь води, що витіêає пiд велиêим тисêом з насадêи,

створює ó êамерi насоса розрiдження, що й забезпечóє

пiдсмоêтóвання ãiдросóмiшi через

всмоêтóвальний патрóбоê. Кiне-

тична енерãiя стрóменя води пере-

дається ãiдросóмiшi i ó дифóзорi пе-

реходить ó потенцiйнó енерãiю пото-

êó. Осн. переваãи Г.: простота êонс-

трóêції і відсóтність рóхомих час-

тин; незалежність роботи від підс-

осó повітря. Осн. недоліêи Г.:

відносно малий напір, низьêий

ККД.

ГІДРОЗАБИВКА ШПУРІВ, -и,

-ів, ж. * р. ãидрозабойêа шпóров, а.

hydraulic tamping of blastholes, hydrau-

lic tamping of shotholes (boreholes); н.

Wasserbesatz m der Bohrlöcher n pl —

спосіб боротьби з пилом при вибóхо-

вих роботах, що поляãає в заміні

ãлиняноãо óщільнення зарядó ВР в шпóрі водою (зде-

більшоãо в поліетиленових ампóлах), що при вибóхó роз-

порошóється і змочóє пил та дóже подрібненó ãірсьêó поро-

дó в зоні бризантної дії ВР. Г.ш. призначена для боротьби

з займанням пилó та ãазó при вибóховомó способі відбійêи

ã.п.

ГIДРОЗАКЛАДКА (ГІДРОЗАКЛАДАННЯ), -и, ж. (-…,

с.) * р. ãидрозаêладêа, а. hydraulic filling (анãл.); hydraulic

stowing (амер.), н. Spülversatz m, Fließversatz m — сóêóп-

нiсть процесiв по заповненню виробленоãо просторó

вóãiльних шахт через виêористання потоêó води для

транспортóвання i заêладання заêладальноãо матерiалó. Г.

вêлючає технолоãiчні операції та процеси пiдãотовêи ви-

робленоãо просторó, наêопичення заêладальноãо матерiа-

лó, приãотóвання ãiдросóмiшi, ãiдротранспортó заêладаль-

ноãо матерiалó та заповнення ним виробленоãо просторó,

óправлiння спрацьованою водою (вловлювання води, що

дренóється з масивó, вiдвiд її по трóбопроводó до водозбiр-

ниêiв, прояснення ó пiдземних óмовах та переêачóвання на

поверхню для повторноãо виêористання ó технолоãiчномó

циêлi). Гiдротранспорт заêладальноãо матерiалó до вироб-

леноãо просторó здiйснюється через системó спадних та ãо-

ризонтальних трóбопроводiв за рахóноê напорó, що вини-

êає внаслiдоê рiзницi ãеодезичних вiдмiтоê початêовоãо

та êiнцевоãо пóнêтiв транспортóвання. Перед заповнен-

ням виробленоãо просторó заêладальним матерiалом здiй-

снюється йоãо оãородження спецiальними обшивêами,

спорóдження фiльтрóючих перемичоê та дренóючих при-

строїв. Заповнення виробленоãо просторó здiйснюється

безпосередньо з торця заêладальноãо трóбопроводó або за

допомоãою розподiльчоãо трóбопроводó. В Уêраїні в

60-70-х роêах ХХ ст. наêопичено досвід виêористання Г.

на ãідрошахтах Центральноãо Донбасó (Горлівêа, Єнаêі-

єве). Ю.Г.Світлий.

ГІДРОЗАМОК, -а, ч. * р. ãидрозамоê, а. hydroclamp, pilot

controlled check valve; н. Hydraulikschloss — êерований зво-

ротний êлапан; застосовóється в системах ãідропривода ãі-

рничих машин і механізованих êріплень для запирання рід-

ини в робочій порожнині силових ãідроциліндрів.

ГІДРОЗАТВОР, -а, ч. * р. ãидрозатвор, а. hydraulic shutter,

back pressure valve, waterlock, water seal; н. Hydraulikventil n,

hydraulischer Abschluss m — 1) Пристрій для ãерметизації

Рис. Схема ãідроеле-

ватора: 1 — наãні-

тальний трóбопро-

від; 2 — сопло (на-

садêа); 3 — всмоêтó-

вальний патрóбоê; 4

— êамера змішóва-

ння; 5 — дифóзор.

ГІД — ГІД 262

ãирла свердловин. 2) Пристрій для виведення фільтратó з

ваêóóмної системи ваêóóм-фільтрів ó виãляді вертиêаль-

ної трóби висотою не менше 10330 мм, нижній êінець яêої

занóрений ó збірниê фільтратó для óрівноваження ат-

мосферноãо тисêó.

ГІДРОЗАХИСТ (ЕЛЕКТРОДВИГУНА [ЗАНУРЕНО-

ГО]), -ó, ч. * р. ãидрозащита (элеêтродвиãателя [поãрóж-

ноãо]); а. waterproofing (of a submersible motor); н. Wasser-

schutz m (des eingetauchten Elektromotors m) — пристрій

елеêтровідцентровонасосноãо óстатêóвання, яêий захи-

щає заãлибний елеêтродвиãóн від прониêнення в йоãо по-

рожнинó пластової рідини і містить в собі протеêтор та

êомпенсатор.

ГІДРОЗМІШУВАЧ, -а, ч. * р. ãидросмеситель, а. hydro-

mixer, н. Hydromischer m — апарат для приãотóвання бóро-

вих розчинів. Поширення отримали ãідромоніторні та ãідр-

оежеêторні змішóвачі. Продóêтивність Г. до 60 м

/ãод.

ГІДРОЗНЕПИЛЮВАННЯ, -…, с. * р. ãидрообeспылива-

ние, а. wet dedusting, dust control, dust removal; н.

Nasstaubbekämpfung f, Wasserentstaubung f

— боротьба з

пилом, основана на застосóванні

води

. Забезпечóється

зволоженням

масивó

і вловлюванням

пилó

. Попереднє

зволоження поляãає в наãнітанні

води

масив

до йоãо

рóйнóвання (найбільш поширене при розробці

вóãіл-

ьних родовищ

). Здійснюється через

свердловини

, пробó-

рені по

пластó

паралельно або перпендиêóлярно пло-

щині

очисноãо

вибою

, в

підãотовчих

вибоях

, яê правило,

в площині

вибою

. Розрізняють низьêонапірне (від во-

допровідної маãістралі) і висоêонапірне (від

насосó

)

зволоження. Ефеêтивність зволоження при рóйнóванні

пластів

становить 60-80%. Для підвищення ефеêтив-

ності застосовóють водні

розчини

ПАР,

елеêтролітів

ін. Попереднє зволоження дає еêономіч. ефеêт за рахó-

ноê ослаблення

масивó

вóãілля

(на 20-40%), зниження

ãазовмістó

вибоїв

(на 10-20%) і зниження схильності

вóãілля

до

самозаймання

(особливо при наãнітанні анти-

піроãенів).

Зрошóвання

здійснюється дисперãованою

водою з допомоãою спец.

пристроїв

. За технол. ознаêа-

ми розрізняють: звичайне

зрошóвання

(механіч. розпи-

лення

рідини

під тисêом 1,2-2 МПа); висоêонапірне

зрошóвання

(під тисêом 8-12 МПа), пневмоãідрозрош-

óвання (розпилення рідини за допомоãою стисненоãо

повітря під тисêом 0,3-0,5 МПа);

зрошóвання

водо-

повітряними (механіч. розпилення води під тисêом

2-2,5 МПа) і пневмоãідравлічними (розпилення води

стисненим повітрям під тисêом 0,2-0,4 МПа)

ежеêто-

рами

і тóманоóтворювачами. Ефеêтивність зрошóвання

— до 90-99%.

ГІДРОЗОЛЬ, -ю, ч. * р. ãидрозоль; а. hydrosol; н. Hydrosol

n — золь, в яêомó дисперсною фазою є вода.

ГІДРОІЗОГІПСИ, -ів, мн. * р. ãидроизоãипсы, а. water table

contour, hydroisohypses; н. Hydroisohypsen f pl, Hydrohöhenlini-

en f pl

— 1) Лінії, що з’єднóють на

êарті

(плані) точêи з од-

наêовими абсцисами або відносними відмітêами висот по-

верхні безнапірних

підземних вод

. 2) Горизонталі (

ізоãіпси

)

вільної (депресійної) поверхні фільтраційноãо потоêó.

ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ, -ії, ж. * р. ãидроизоляция; а. water

proofing, wet seal; н. Wasserabdichtung f, Hydroisolation f — 1)

Захист бóдівельних êонстрóêцій і спорóд від прониêання

води, а матеріалів для спорóд — від шêідливоãо впливó

хімічно аãресивних вод, рідин, стічних вод тощо. 2) Гідроі-

золяційні матеріали, тобто водонепрониêні матеріали, яêі

застосовóються для ãідроізоляції.

ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ ПІДЗЕМНИХ СПОРУД, -ії, -…, ж. *

р. ãидроизоляция подземных соорóжений, а. water proofing of

underground structures, н. Wasserabdichtung f der Untertageein-

richtungen f pl, Hydroisolation f der Untertageanlagen f pl —

захист ãірничих підземних виробоê від прониêнення вод

(ґрóнтових, поверхневих, технічних), а таêож від їх рóй-

нівноãо впливó на матеріал êріплення. Досяãається засто-

сóванням матеріалів êріплень з підвищеною водонепрониê-

ністю і за допомоãою водонепрониêних поêриттів. Зоêре-

ма застосовóють торêретóвання, металеві, êлеєві, обмазó-

вальні та ін. поêриття.

ГІДРОІЗОП’ЄЗИ, -з, мн. * р. ãидроизопьезы; а. hydroisopi-

estic lines; н. Hydroisopiezen f pl — лінії на êарті або плані,

що з’єднóють точêи однаêових напорів напірних вод над

óмовною нóльовою поверхнею. Син. — п’єзоізоãіпси.

ГІДРОІЗОТЕРМИ, -м, мн. * р. ãидроизотермы, а. hy-

droisotherms, н. Hydroisothermen f pl — лінії однаêових т-р

підземних вод ó водоносномó ãоризонті або êомплеêсі, на

розрізах, êартах і т.п.

ГІДРОІМПУЛЬСАТОР, -а, ч. * р. ãидроимпóльсатор, а.

hydraulic impulse generator, н. Hydroimpulsgenerator m —

пристрій для одержання імпóльсних стрóменів рідини при

перетворенні стаціонарноãо потоêó рідини в пóльсаці-

йний з періодичним підвищенням тисêó.

ГІДРОКІНЕТИКА, -и, ж. * р. ãидроêинетиêа; а. kinetics of

liquids; н. Hydrokinetik f — розділ ãідродинаміêи, що вивчає

рóх рідини з óрахóванням сил, яêі діють на рідинó.

ГІДРОКЛАПАН, -а, ч. * р. ãидроêлапан; а. hydraulic valve;

н. Hydroventil n — реãóлювальний ãідроапарат, в яêомó

розміри робочоãо прохідноãо перерізó змінюються від дії

потоêó робочоãо середовища, що проходить через ãідроап-

арат.

ГІДРОКЛАПАН (ПНЕВМОКЛАПАН) ЗАПОБІЖНИЙ,

-а (-а), -оãо, ч. * р. ãидроêлапан предохранительный (пнев-

моêлапан предохранительный); а. safety hydraulic (pneumat-

ic) valve; н. hydraulisches (pneumatisches) Sicherheitsventil n

— напірний ãідроêлапан (пневмоêлапан), призначений для

óбезпечення ãідропривода (пневмопривода) від надмірноãо

тисêó відносно встановленоãо.

ГІДРОКЛАПАН (ПНЕВМОКЛАПАН) ЗВОРОТНИЙ, -а

(-а), -оãо, ч. * р. ãидроêлапан обратный (пневмоêлапан об-

ратный); а. check hydraulic valve, non-return pneumatic valve;

н. hydraulisches (pneumatisches) Rückschlagventil n, hydrauli-

sche (pneumatische) Rückschlagklappe f — спрямівний ãідро-

апарат (пневмоапарат), призначений для перепóсêання

робочоãо середовища тільêи в одномó напрямêó та запи-

рання ó зворотномó напрямêó.

ГІДРОКЛАПАН (ПНЕВМОКЛАПАН) РЕДУКЦІЙНИЙ

-а (-а), -оãо, ч. — Див. редóêтор.

ГІДРОКЛАПАН ТИСКУ, -а, -…, ч. * р. ãидроêлапан давле-

ния; а. hydraulic pressure valve; н. hydraulisches Druckventil n

— реãóлювальний ãідроапарат, призначений для êерóван-

ня тисêом робочоãо середовища.

ГІДРОКОМБІНЕЗОН, -а, ч. * р. ãидроêомбинезон; а. hy-

draulic overalls; н. Taucheranzug m — êостюм, яêий захищає

водолаза від переохолодження і травм.

ГІДРОКОМПРЕСОР, -а, ч. * р. ãидроêомпрессор, а. hy-

draulic compressor, н. hydraulischer Kompressor m, Hydrokomp-

ressor m, Hydroumformer m — ãідравлічний êомпресор,

яêий стисêóє ãази (пар) за допомоãою рідини.

ГІДРОКС, -ó, ч. * р. ãидроêс, а. Hydrox coal blasting, н. Hy-

droxverfahren n — спосіб безполóм’яноãо висаджóвання, ос-

нований на миттєвій хімічній реаêції сóміші персóльфатó

263 ГІД — ГІД

амонію і нітратó ãóанідинó з виділе-

нням тепла та óтворенням водяної

пари ó сóміші з вóãлеêислим ãазом і

азотом. Див. таêож безполóм’яне ви-

саджóвання.

ГІДРОКСИ…, * р. ãидроêси…, а. hy-

droxy…, н. Hydroxy…

— префіêс, яêий

вживається в назвах

мінералів

, щоб пі-

дêреслити наявність ó їх сêладі ãрóпи

ãідроêсилó

. Напр.,

ãідроêсилапатит

ãідроêсибраóніт,

ãідроêсиãалоãеніди

ãідроêсиãалоїди

, ãідроêсидсодаліт,

ãідроêсиêерамоґаліт, ãідроêсиланіт,

ãідроêсилфлоãопіт та ін.

ГІДРОКСИГАЛОГЕНІДИ, -ів, мн. *

р. ãидроêсиãалоãениды, а. hydroxy-

alides, н. Hydroxyhalogenide n pl — ãа-

лоãеніди, яêі містять ãідроêсильнó

ãрóпó (напр., прозопіт —

СаAl

2(F,OH)2; êемпіт — Mn2Cl(OH)2).

ГІДРОКСИГАЛОЇДИ, -ів, мн. * р.

ãидроêсиãалоиды, а. hydroxyhaloides, н.

Hydroxyhaloide n pl — ãалоїди, до

сêладó яêих входить йон ãідроêсилó.

ГІДРОКСИДИ ПРИРОДНІ, -ів, -них, мн. * р. ãидроêсиды

природные, а. natural hydroxides, н. natürliche Hydroxide n pl

— мінерали, до сêладó яêих входить ãідроêсил. Вêлючають

бл. 70 мінеральних видів. Найбільш поширені Г.п. заліза

(напр., ґетит, ãідроґетит, лепідоêроêіт і ін.), алюмінію (ãі-

бсит, беміт, діаспори) і манãанó (манãаніт, псиломелан,

ін.). Синãонії Г.п. — ромбічна, моноêлінна, триêлінна, рі-

дше — триãональна та тетраãональна. Більшість Г.п. óтво-

рюють листóваті, пластинчаті, таблитчасті, лóсêаті, рідше

ãолчаті, волоêнисті, стовпчасті, щільні приховано-êрис-

талічні (майже до аморфних), êоломорфні і натічні аґреґа-

ти, а таêож порошêóваті і землисті маси, нальоти, вицв-

іти, псевдоморфози різних мінералів. Тв. і ãóстина зни-

жені в порівнянні з безводними оêсидами. Г.п. — ãол. чин.

ãіперãенні мінерали. Частіше за все вони óтворюються при

хім. вивітрюванні ã.п. в зонах оêиснення рóдних родов.,

при процесах осадонаêопичення; поширені в ґрóнтах.

Г.п. сêладають рóди осн. пром. типів родов. алюмінію (боê-

сити), манãанó (осадові манãанітові рóди), частêово заліза

(бóрі залізняêи), входять до сêладó ãлибоêоводних зал-

ізо-марãанцевих êонêрецій.

ГІДРОКСИЛ, -ó, ч. * р. ãидроêсил, а. hydroxyl, н. Hydroxyl

n — одновалентна (див. валентність) ãрóпа OH, входить

до сêладó баãатьох хімічних сполóê, напр., води, лóãів,

спиртів. Інша назва — ã і д р о ê с и л ь н а ã р ó п а.

ГІДРОКСИЛАПАТИТ, -ó, ч. * р. ãидроêсилапатит, а.

hydroxylapatite, н. Hydroxylapatit m — різновид апатитó, в

яêомó серед додатêових аніонів переважає ãідроêсил —

Са

5[OH(PO4)3]. Сêлад ó %: СаО — 44,14; Р2О5 — 40,26; Н2О

— 2,87. Домішêи: SrO, Na2O, FeO, MnO. Синãонія ãеêсаãо-

нальна. Гóстина 3,07. Тв. 5. Колір білий, восêово-жовтий,

зелений. Зóстрічається в тальêо-хлоритових сланцях, але

родовищ не óтворює.

Розрізняють: ãідроêсилапатит êарбонатистий (апатит вóãле-

цевий); ãідроêсилапатит марãанцевистий (різновид ãідроêсилап-

атитó, в яêомó двовалентний манãан заміщóє êальцій; Mn:Ca =

1:7,7); ãідроêсилапатит свинцевий (ãідроêсил-піроморфіт);

ãідроêсилапатит флóористий (флóорапатит ãідроêсилистий);

ãідроêсилапатит хлористий (різновид ãідроêсилапатитó, в яêомó

частина ãідроêсилó заміщена хлором).

ГІДРОКСИЛГЕРДЕРИТ, -ó, ч. * р. ãидроêсилãердерит, а.

hydroxylherderite, н. Hydroxylherderit m — мінерал,

ãідроêсилфосфат êальцію та берилію, ряд ãердеритó. Фор-

мóла: 4[CaBe(PO

4)(OH)]. Грóпа OH заміщається на F. При

F>ОН — ãердерит. Синãонія моноêлінна. Коротêопризма-

тичні êристали, а таêож ãроноподібні аґреґати. Тв. 5,5.

Гóстина 2,95-3,01. Колір жовтóватий до білоãо з зеленóва-

тим відливом. Мінерал пізніх стадій пеãматитоóтворення.

ГІДРОЛАКОЛІТИ, -ів, мн. * р. ãидролаêêолиты, а. hydro-

laccolithes, pіngo; н. Hydrolakkolithe m pl — маси ґрóнтовоãо

льодó, за формою схожі з лаêолітами, що óтворюються в

зоні баãаторічної мерзлоти. Висота Г. 1-70 м, діаметр

3-200 м. Виниêають ó місцях розвантаження напірних пі-

дземних вод і в обрамленні полію (води на льодó), а таêож

при промерзанні систем ненасêрізних проталин під тер-

моêарстовими озерами.

ГІДРОЛІЗ, -ó, ч. * р. ãидролиз, а. hydrolysis, н. Hydrolyse f

— реаêція обмінноãо розêладó між речовиною й водою,

один із видів сольволізó. При Г. солей óтворюються êисло-

ти та лóãи. Орãанічні сполóêи ãідролізóються в присóт-

ності ê-т. (êислотний Г.) або лóãів (лóжний Г.). Г. підд-

аються частіше за все зв’язêи вóãлецю з ãалоãенами.

ГІДРОЛІЗ ТОРФУ, -ó, -…, ч. * р. ãидролиз торфа, а. peat

hydrolysis, н. Torfhydrolyse f — переробêа торфó на основі

взаємодії йоãо орãаніч. êомпонентів з водою; проводиться

при підвищеній т-рі в присóтності êислотних êаталіз-

аторів. При Г.т. відбóвається послідовна дестрóêція маê-

ромолеêóл полісахаридів торфó аж до моносахарів. Про-

дóêти Г.т. — ãазопарова, рідêа (ãідролізат) і тверда фази.

Розрізняють слабêо- і сильноêислотний Г.т. При с л а б ê

о ê и с л о т н о м ó Г.т. реаêція проводиться при t 150-170

°С в безперервно діючих реаêторах. Вихід редóêóючих ре-

човин досяãає 32% від маси абс. сóхоãо торфó; неãідролі-

зований залишоê сêладає бл. 50%. Температóра с и л ь н о

ê и с л о т н о ã о Г.т. — 130-140 °С, в розчин переводиться

до 94% редóêóючих речовин вихідноãо торфó. Продóêти

ãідролізó застосовóються ó виробництві êормових дріж-

джів, восêó, добрив та інших речовин.

ГІДРОЛОГІЧНИЙ РЕЖИМ, -оãо, -ó, ч. * р. ãидролоãичес-

êий режим; а. hydrological regime; н. hydrologische Arbeitswei-

se f — заêономірні зміни ãідролоãічних елементів водноãо

об’єêта в часі, що зóмовлені фізиêо-ãеоãрафічними і в

першó черãó êліматичними óмовами басейнó. Г.р. вêлю-

чає баãаторічні, сезонні та добові êоливання: рівня води

(режим рівня); витрат води (режим стоêó); льодових явищ

(льодовий режим); температóри води (термічний режим);

êільêості і сêладó переносноãо потоêом твердоãо матері-

алó (режим наносів); сêладó та êонцентрації розчинених

хімічних речовин (ãідрохімічний режим); змін рóсла ріêи

(режим рóсловоãо процесó). У залежності від видó водноãо

об’єêта розрізняють режим річоê, озер, водосховищ, ãідр-

оãеолоãічний режим, режим боліт. Елементами Г.р. нази-

вають ті явища і процеси, яêі хараêтеризóють Г.р. водноãо

об’єêта (напр., êоливання рівня, витрат, температóри во-

ди тощо). Природний Г.р. часто істотно змінюється під

впливом ãосподарсьêої діяльності людини. В залежності

від наявності або відсóтності ãідротехнічних спорóд розрі-

зняють Г.р. реãóльований та природний або побóтовий.

ГІДРОЛОГІЯ, -ії, ж. * р. ãидролоãия, а. hydrology, н. Hydro-

logie f — наóêа, що вивчає ãідросферó, її властивості, яви-

ща і процеси, яêі в ній відбóваються. Розрізняють оêеано-

лоãію та ãідролоãію сóходолó (ãідролоãію річоê — потамоло-

ãію, озерознавство, болотознавство, ãляціолоãію, ãідроãеол-

Рис. Схема патрона

ãідроêс: 1 — елеêт-

ротермічний еле-

мент; 2 — ініціююча

речовина зарядó; 3 —

заряд; 4 — паперова

ãільза.

ГІД — ГІД 264

оãію). Основними завданнями ãідролоãії є дослідження

êрóãообіãó води на Землі, ãідролоãічноãо режимó оêремих

водних об’єêтів, вплив на êрóãообіã ãосподарсьêої діял-

ьності людини, розробêа наóêових основ охорони та раці-

ональноãо виêористання водних ресóрсів. В Уêраїні досл-

ідження з ãідролоãії проводять Уêраїнсьêий наóêово-досл-

ідний інститóт ãідрометеоролоãії і êонтролю природноãо

середовища, відповідні êафедри вóзів.

ГІДРОЛОГІЯ СУШІ (ГІДРОЛОГІЯ ПОВЕРХНЕВИХ

ВОД СУШІ), -ії, -…, ж. (-ії, -…, ж.) * р. ãидролоãия сóши

(ãидролоãия поверхностных вод сóши); а. land hydrology (land

surface water hydrology); н. Hydrologie f des Festlandes n (Hy-

drologie f des Oberflächenwassers n des Festlandes n) — наóêа

про природні води на поверхні сóші (ріêи, озера, болота,

ґрóнтові води, водоймища, êанали). Належать, з одноãо

боêó, до ãеоãрафічних наóê, а з іншоãо — до ãеофізичних.

Яê ãеоãрафічна наóêа Г.с. вивчає оêремі водні об’єêти,

льодовиêи, сніãовий поêрив, яê ãеофізична — фізичні про-

цеси, що протіêають ó водних об’єêтах: теплові (випаро-

вóвання, êонденсація, сніãотанення, льодоóтворення то-

що), ãідродинамічні (вітрові течії, хвилювання, рóслові

потоêи тощо), ерозійні (розмивання, перенесення та

відêладання наносів, рóслові деформації тощо). Найваж-

ливішим об’єêтом вивчення Г.с. є ріêи. При цьомó основ-

на óваãа звертається на процеси живлення та водо-

носність ріê. Поряд із замêнóтим процесом водооборотó

Г.с. вивчає таêі процеси, яê стіêання наносів, яêі є час-

тинêами ґрóнтів, порід та орãанічних речовин, стіêання

хімічних речовин (розчинені ó воді і завислі хімічні речо-

вини), розмивання та намивання рóсла річоê тощо. Розділ

Г.с., що вивчає озера, виділився в оêремó наóêó — лімнол-

оãію (озерознавство). В.С.Бойêо.

ГІДРОЛОКАЦІЯ, -ії, ж. * р. ãидролоêация; а. sonar; н. Hy-

droortung f, Unterwasser[schall]ortung f — визначення з до-

помоãою звóêових хвиль місцезнаходження ó воді рóхо-

мих і нерóхомих об’єêтів.

ГІДРОМАГНЕЗИТ, -ó, ч. * р. ãидромаãнезит, а. hydromag-

nesite, н. Hydromagnesit m, Hydromagnesitspat m — 1) Мін-

ерал, водний ãідроêсилêарбонат маãнію острівної бóдови.

Формóла: Mg

5(CO3)4(OH)2⋅4H2O. Містить (%): MgО —

44,14; CO2 — 36,14; H2О — 19,72. Домішêи: Са. Синãонія мо-

ноêлінна. Дрібні пористі êристали або êрейдоподібні

êірêи. Тв. 3,5. Гóстина 2,1-2,3. Блисê сêляний, ó аґреґатів

— землистий. Колір білий. Прозорий. Утворюється при

вивітрюванні óльтраосновних маãнезіальних вивержених

порід. Зóстрічається в низьêотемператóрних прожилêах та

êірêах в серпентинітах та інших маãнезіальних породах в

асоціації з ін. êарбонатними матеріалами. Рідêісний. 2)

Сóміш маãнезитó з êальцитом.

ГІДРОМАГНІОЛІТ, -ó, ч. * р. ãидромаãниолит, а. hydro-

magniolite, н. Hydromagniolit m — заãальна назва водних

силіêатів маãнію.

ГІДРОМАШИНА, -и, ж. * р. ãидромашина; а. hydraulic

machine; н. Hydromaschine f — енерãетична машина, при-

значена для перетворення механічної енерãії твердоãо

тіла в механічнó енерãію рідини (або навпаêи).

ГІДРОМЕТАЛУРГІЯ, -ії, ж. * р. ãидрометаллóрãия, а.

hydrometallurgy, н. Hydrometallurgie f — видобóвання ме-

талів з рóд, êонцентратів і відходів виробництва за допо-

моãою водних розчинів певних речовин (хімічних ре-

аґентів). Застосовóється при отриманні óранó, алюмінію,

золота, цинêó та ін. Найдавнішим відомим способом Г. є

вилóчення міді з рóд Ріо-Тінто (Іспанія) ó ХVІ ст. Пізніше

бóли розроблені і впроваджені ãідрометалóрãійні способи

вилóчення платини (1827), ніêелю (1875), алюмінію з боê-

ситів (1892), золота (1889), цинêó (1914) і т.д. Сьоãодні бл.

20% світовоãо виробництва Сu, 50-70% Zn і Ni, 100%

оêcидів Аl і U, металiч. Cd, Co та ін. цілêом базóється на Г.

Основна операція Г. — вилóãовóвання. О.А.Золотêо,

В.С.Білецьêий.

ГІДРОМЕТАМОРФІЗМ, -ó, ч. * р. ãидрометаморфизм, а.

hydrometamorphism, н. Hydrometamorphose f — процес пере-

творення мінералів, яêий відбóвається при низьêих темпе-

ратóрах та тисêó з óчастю води.

ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ,

-ії, ж. * р. ãидромехани-

зация, а. hydromechaniza-

tion, hydraulic mining; н.

Hydromechanisierung f —

єдиний технолоãiчний

êомплеêс процесiв та

технiчних заходiв,

пов’язаних iз рóйнóван-

ням ґрóнтiв та ãiрсьêих

порiд, транспортóван-

ням їх, óêладанням в

масив або переробêою

ãiдравлiчним способом з

виêористанням енерãiї

води. Г. — спосіб механ-

ізації ãірничих і земля-

них робіт. Методами

ãiдромеханiзацiї розроб-

ляють незв`язнi та зв’яз-

нi ґрóнти (пiсоê, ãлина),

торф, êрейдó, сiль,

êам’яне вóãiлля, а таêож

вiдходи рiзних вироб-

ництв.

Найбiльше поширен-

ня Г. набóває ó ãiдротех-

нiчномó бóдiвництвi i

ãiрничiй справi, яê ó на-

земних óмовах (розмив

ґрóнтiв, намив ãребель,

дамб, обвалóвань, риття

êаналiв, êотлованiв,

очистêа водоймищ i

т.i.), таê і пiд землею

(ãiдровiдбійêа та ãiдро-

заêладêа, ãідротран-

спорт та ãiдропiдйом).

Основною схемою тех-

нолоãiї є êомбiнацiя

“ãiдромонiтор-земле-

сос”. Здебільшоãо ос-

новною ознаêою Г. є

наявнiсть ãiдравлiчноãо

транспортó. На відêр-

итих ãірничих роботах

виêористання енерãії

води для бóд. і ãірн. робіт

бóло відоме бл. 2 тис. роêів томó, зоêрема на розробцi зо-

лотоносних та оловоносних розсипiв. Новий етап ó роз-

витêó відêритих ãідравліч. розробоê започатêовано із за-

стосóвання ãідроелеваторів (1886). У 1904-1913 рр. ãідра-

Рис. Технолоãічні схеми ãідромеха-

нізації розробêи розсипних родовищ:

а — ãідромоніторно-бóльдозер-

но-землесосна; б — ãідромоніт-

орно-еêсêаваторно-землесосна; в

— бóльдозерно-еêсêаваторно-зем-

лесосно-ãідромоніторна; ã — бóль-

дозерно-еêсêаваторно-землесосна з

пóльпоóтворювачем; д — еêсêава-

торно-ãідромоніторно-землесосна;

е — еêсêаваторно-бóльдозер-

но-землесосна; ж — землесо-

сно-ãідромоніторна.

265 ГIД — ГІД

вліч. розробêи óспішно велися на сибірсьêих êопальнях. У

1915 р. на шахті “Софія” в Маêіївці (Донбас, Уêраїна)

проведені перші досліди з підземноãо ãідравліч. виймання

вóãілля. Першим бóдiвництвом в Уêраїнi, на яêомó бóло

застосовано ãiдравлiчний спосiб проведення робiт, бóв

Днiпробóд (1929-1931 рр.), на яêомó цим способом бóло

виêонано бл. 7% робiт. У дрóãiй половинi ХХ сторiччя пiд

час спорóдження ãiдроелеêтростанцiй Днiпровсьêоãо êас-

êадó на частêó ãiдромеханiзацiї вже припадало 60-70% вiд

заãальноãо обсяãó робiт. З 1938 р. Г. застосована в Кóз-

нецьêомó вóãільномó бас. (Росія), а з 1939 р. — в До-

нецьêомó (Уêраїна). В 1938 р. Г. бóла застосована таêож

для підземноãо видобóтêó марãанцевих рóд на шахтах

трестó “Ніêополь-Марãанець” (Уêраїна). При розробці

рóдних родов. найбільш поêазове застосóвання Г. на роз-

êривних роботах КМА. В êінці 60-х рр. ХХ ст. почалося

аêтивне освоєння процесів Г. при підводномó видобóтêó

ê.ê. на êонтинентальномó шельфі. Найбільші перспеêтиви

тóт має застосóвання ерліфтів. Останнiм часом Г. широêо

застосовóють таêож для очищення iриãацiйних êаналiв,

видобóтêó добрив, напр., сапропелю iз дна штóчних та

природних водоймищ, в теплоенерãетиці (ãiдрошлаêо-

видалення), в мостобóдiвництвi (виймання ґрóнтiв з êе-

сонiв та êотлованiв) та ін. Ю.Г.Світлий.

ГIДРОМЕХАНIЗАЦIЯ ПIДЗЕМНА, -ії, -ої, ж. * р. ãидро-

механизация подземная, а. underground hydraulic mining; н.

unterirdisches Wasserspritzverfahren n, Hydromechanisierung f,

Hydroabbauverfahren n — технолоãiчний процес пiдземно-

ãо видобóтêó êорисних êопалин з виêористанням енерãiї

води для êомплеêсноãо або частêовоãо виêонання основ-

них операцiй цьоãо процесó — виймання з масивó, транс-

портóвання по виробêах та видавання на поверхню. Ме-

тою застосóвання Г.п. є висоêоефеêтивний видобóтоê на

засадах малооперацiйностi, надiйностi, iнтенсифiêацiї,

автоматизацiї та полiпшення безпеêи працi. Першi вип-

робóвання по пiдземномó ãiдравлiчномó видобóтêó вóãiлля

бóло проведено ó 1915 роцi на шахтi “Софiя” ó Маêіївцi

(Донбас), а ó 1938 роцi — для пiдземноãо видобóтêó мар-

ãанцевих рóд на шахтах трестó “Нiêополь-Марãанець”. У

дрóãiй половинi ХХ сторiччя Г.п. набóває певноãо розвит-

êó ó вóãiльнiй промисловостi Уêраїни i Росiї. На Донбасi бó-

ло спорóджено êiльêа ã i д р о ê о м п л е ê с i в (ã i д р о д i

л ь н и ц ь), ãiдрорóдниêи "Яновсьêий" та "Пiонер", ãiдро-

шахти “Червоноармiйсьêi” № 1 i 2. Розробêó наóêових ос-

нов Г.п. видобóтêó вóãiлля в Уêраїнi бóло зосереджено

спочатêó в Донецьêомó наóêово-дослiдномó вóãiльномó

iнститóтi (ДонВУГІ), а надалi в спецiалiзованомó iнститóтi

пiдземноãо ãiдравлiчноãо видобóтêó вóãiлля (УêрНДI-

Гiдровóãiлля, м.Лóãансьê). Велиêий внесоê ó розвитоê на-

óêи та запровадження ó вóãiльнó промисловiсть Уêраїни

технолоãiї Г.п. зробили наóêовцi Донецьêоãо державноãо

технiчноãо óнiверситетó на чолi з В.Г.Гейєром, В.I.Грó-

бою та ін. Див. таêож ãідрошахта. Ю.Г.Світлий.

ГІДРОМЕХАНІКА, -и, ж. * р. ãидромеханиêа, а. hydrome-

chanics, mechanics of liquids; н. Hydromechanik f — 1) Розділ

механіêи, в яêомó вивчається рóх і рівноваãа праêтично

нестисливих рідин та взаємодія їх з твердими тілами.

Сêладається з ãідродинаміêи та ãідростатиêи. Під тер-

міном Г. іноді розóміють ãідроаеромеханіêó в ціломó. 2) В

механіці водонасичених ãірсьêих порід — наóêовий на-

прям, що вивчає основи механіêи водонасичених ãірсьêих

порід стосовно проблем ãідроãеолоãії та інженерної ãеолоãії.

Базóється на теорії механіêи ґрóнтів та ãеофільтрації.

ГІДРОМЕХАНІЧНЕ БУРІННЯ, -оãо, -…, с. * р. ãидроме-

ханичесêое бóрение, а. hydromechanical drilling, н.

hydromechanisches Bohren n, Wasserschlagbohren n — спосіб

обертовоãо бóріння свердловин, при яêомó ã.п. рóйнóються

під впливом стаціонарних висоêонапірних стрóменів про-

мивальної рідини (води або бóровоãо розчинó) і механіч. по-

родо-рóйнóючих елементів. Перші еêсперименти з цієї

технолоãії проведені вітчизняним вченим А.П.Островсь-

êим (1938). Тисê рідини, необхідний для Г.б. пóхêих слаб-

êозцементованих ã.п., — 20-50 МПа, м’яêих і сер. —

70-100 МПа, міцних — 150 МПа. Раціональні оêрóжні

швидêості переміщення насадоê 10-40 см/с, осьові наван-

таження на породорóйнóючий інстрóмент 1-2 êН на 1 см

діаметра інстрóмента. При Г.б. (тисê до 100 140 МПа) до-

сяãнóте перевищення в 2-4 рази швидêості роторноãо

бóріння в аналоãічних ãеол. óмовах.

ГІДРОМЕХАНІЧНЕ РУЙНУВАННЯ, -оãо, -…, с. * р. ãид-

ромеханичесêое разрóшение, а. hydromechanical breaking, hy-

dromechanical destruction; н. hydromechanische Zerstörung f

— спосіб рóйнóвання вóãільноãо або породноãо масивó,

при яêомó відбóвається спільний вплив на ньоãо тонêих

стрóменів води висоêоãо тисêó і механіч. інстрóмента

(різець, сêолювач, шарошêа). При цьомó стрóменями води

формóються врóбові щілини, а механіч. інстрóментом

проводиться сêолювання ослаблених міжщілинних

блоêів. Принцип Г.р. поêладено в основó створення очис-

них і прохідницьêих ãірн. êомбайнів, яêі дозволяють збіл-

ьшити продóêтивність праці на 20-30%, знизити запи-

леність повітря в привибійномó просторі. Див. ãідровід-

бійêа.

ГІДРОМЕХАНІЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ,

(ГІДРОПРИВОДА, ПНЕВМОПРИВОДА, ГІДРОПРИ-

СТРОЮ, ПНЕВМОПРИСТРОЮ); ГІДРОМЕХАН-

ІЧНИЙ ККД, -оãо, -а, -…, ч. * р. ãидромеханичесêий êоэф-

фициент полезноãо действия (ãидропривода, пневмопривода,

ãидроóстройства, пневмоóстройства); ãидромеханичесêий

КПД; а. hydromechanical efficiency; н. hydromechanischer Wir-

kungsgrad m (des hydraulischen, pneumatischen Antriebs m, der

hydraulischen, pneumatischen Einrichtung f) — êоефіцієнт êо-

рисної дії, яêий враховóє втрати на тертя та в місцевих

опорах ãідропривода (пневмопривода, ãідропристрою,

пневмопристрою).

ГІДРОМОНІТОР, -а, ч. * р. ãидромонитор, а. hydromo-

nitor, hydrojet; н. Wasserstrahlapparat m; Wasserwerfer m, Spül-

strahlrohr n — апарат для створення й спрямóвання êом-

паêтноãо i потóжноãо стрóменя води; виêористовóються

при ãідровідбійці і розмиві ã.п. Гідромонітори широêо виêо-

ристовóються для розробêи розсипів, родов. вóãілля, піщ-

ано-ґравійних бóд. матеріалів, на ãідророзêривних роботах,

при свердловинномó ãідровидобóтêó тощо. Вперше застосо-

ваний при видобóтêó золота на Уралі 1830 роêó. Г. поділ-

яють: за призначенням — для відêритих і підземних ãірн.

робіт, свердловинноãо ãідровидобóтêó і ін.; за величиною

тисêó напірної води — низьêоãо (до 1 МПа), середньоãо

(1-5 МПа), висоêоãо (5-35 МПа) тисêó; за величиною ді-

аметра стрóменеформóючої насадêи — 50-175 мм (для

відêритих робіт), 5-16 мм і 16-32 мм (для підземних); за

витратами води — 250-3500 м

/ãод. (для відêритих робіт),

100-400 м

/ãод. (для підземних); за режимом течії стрóме-

ня — стаціонарні і пóльсóючі; за типом óправління — рóч-

ноãо, дистанційноãо напівавтоматичноãо, проãрамноãо і

êомбінованоãо; за способом пересóвання — переносні,

споряджені лебідêами, траêторами, ãідропересóвними óс-

ГІД — ГІД 266

тановêами, самохідні. У заãальномó виãляді êонстрóêція

Г. сêладається з патрóбêа, шарнірів, стовбóра і насадêи.

Вода за допомоãою насосів по трóбопроводó подається в

патрóбоê, далі через шарніри і стовбóр надходить ó насад-

êó. Найбільше поширення отримали насадêи êонічні, êо-

ноїдальні, êонóсно-циліндричні і êоноїдально-цилін-

дричні. Шарнір дозволяє, переміщóючи стовбóр, змінюв-

ати напрям польотó стрóменя. Стовбóр Г. може бóти êо-

нóсним, циліндричним і êонóсно-циліндричним. Г., до

яêоãо подається вода з тисêом до 6 МПа, виêористовóють

для пiдземноãо ãiдравлiчноãо вiдбивання та змивó пе-

рем’ятоãо, вивiтреноãо та розпóшеноãо вибóхом вóãiлля

або iнших ê.ê. та ã.п.; з бiльш висоêим тисêом — для вiд-

бивання непорóшеної частини масивó рiзної мiцностi. Ви-

соêопродóêтивні пiдземнi Г. призначенi, ãоловним чи-

ном, для виймання вóãiлля в очисних виробêах, а Г. з пiдви-

щóвачем тисêó — для проведення пiдãотовчих виробоê.

Розмив породи на вiдêритих роботах здiйснюється за до-

помоãою Г. з тисêом стрóменя води 1-2 МПа та витратами

4000 м

. Продóêтивність Г. на відêритих ãірн. роботах по

ãірн. масі досяãає 500-600 м

/ãод., при підземномó ãідров-

идобóтêó вóãілля — 60-70 т/ãод., при свердловинномó

ãідровидобóтêó 40-45 т/ãод. Ю.Г.Світлий.

ГІДРОМОНІТОРНО-ЗЕМЛЕСОСНА УСТАНОВКА,

-…-ої, -и, ж. * р. ãидромониторно-землесосная óстановêа,

а. hydromonitor and dredge pump installation, н. Hydromonitor

m und Saugbaggeranlage f — êомплеêс обладнання для

розробêи вибою стрóменем води і ãідротранспортóвання

ãідросóміші, що óтворюється. Сêладається з ãідромоніторів

і землесосної óстановêи. Обладнання Г.-з.ó., яê правило,

несамохідне. Виêористовóється при веденні ãідроро-

зêривних і добóвних робіт. Г.-з.ó. óперше застосована в

1928 р. при видобóтêó озоêеритó на п-ові Челеêен ó Каспі-

йсьêомó м. У незатоплених вибоях на êар’єрах звичайно

виêористовóють Г.-з.ó. з роздільним розміщенням ãідр-

омонітора і землесосної станції. У цьомó випадêó ãідромо-

нітор розташовóють ó вибої і переміщóють в мірó посóван-

ня вибою; за допомоãою траêторів пересóвають землесо-

снó станцію (êроê пересóвання 100-120 м). Найбільш

ефеêтивною є робота ãрóпових Г.-з.ó., продóêтивність

яêих досяãає 1600 тис. м

, êоеф. виêористання робочоãо

часó — 0,92. У затоплених вибоях застосовóються плавóчі

Г.-з.ó. Ю.Г.Світлий.

ГІДРОМОТОР (ПНЕВМОМОТОР), -а, ч. * р. ãидромо-

тор (пневмомотор); а. hydraulic motor (pneumatic motor); н.

Hydromotor m (Druckluftmotor m) — об’ємний ãідродвиãóн

(пневмодвиãóн) з необмеженим обертальним рóхом вих-

ідної ланêи.

ГІДРОМУСКОВІТИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. ãидромóсêовити-

зация, а. hydromuscovitization н. Hydromuskovitisation f, Hy-

dromuskovitisierung f — процес перетворення мóсêовітó в

ãідромóсêовіт під впливом êислих розчинів, що сóпровод-

жóється частêовим виносом êатіонів, ó першó черãó êа-

лію, яêий при цьомó заміщóється оêсонієм.

ГІДРОМУФТА, -и, ж. * р. ãидромóфта, а. oil clutch, hy-

draulic clutch, fluid coupling; н. hydraulische Muffe f, Flüssig-

keitkupplung f, Strömungskupplung f — ãідравлічний ме-

ханізм, що передає обертовий рóх. Застосовóють ó трансм-

ісіях автомашин, ó тепловозах тощо. В ãірничій промисло-

вості Г. поширені в приводах підземних êонвеєрів. Г. —

надійний захист від перевантаження, полеãшóють пóсê

двиãóна, зãладжóють êрóтильні êоливання, поштовхи та

вібрації, яêі виниêають між двиãóном та машиною. При

баãатодвиãóновомó приводі Г. забезпечóють рівномірний

розподіл навантаження між оêремими двиãóнами. Г.

сêладаються з насосноãо та тóрбінноãо лопатевих êоліс, з

яêих перше заêріплене на ведóчомó, а дрóãе — на ведено-

мó валах. При обертанні насосноãо êолеса рідина óтворює

вихрове ãідравлічне êільце (тор), яêе й передає по-

тóжність від ведóчоãо вала до веденоãо. Ковзання в Г.

сêладає 3-5%. У підземних êонвеєрах виêористовóють таê

звані запобіжні Г., хараêтерною êонстрóêтивною особ-

ливістю яêих є додатêова êамера з боêó насосноãо êолеса.

В.В.Ададóров.

ГІДРОНАВТ, -а, ч. * р. ãидронавт; а. hydronaut; н. Hydro-

naut m — спеціально підãотовлена людина, яêа може дов-

ãий час перебóвати в підводній спорóді (апараті), не вихо-

дячи на поверхню води чи землі.

ГІДРОНАСОС, -а, ч. * р. ãидронасос; а. hydraulic pump; н.

Wasserpumpe f — ãідромашина, призначена для створення

напрямленоãо потоêó рідини.

ГІДРООКСИДИ, -ів, мн. * р. ãидрооêислы, а. hydrous ox-

ides, hydroxides; н. Hydroxide n pl — êлас мінералів, яêі яв-

ляють собою сполóêи металів з ãідроêсильною ãрóпою

(ОН)

, що повністю або частêово заміщóє йони êисню в оê-

сидах. Бóдова шарóвата з ãеêсаãональною або близьêою до

неї найщільнішою óпаêовêою йонів (ОН)

ГІДРОПАКЕРНИЙ ЛІФТ, -оãо, -а, ч. * р. ãидропаêерный

лифт; а. hydraulic packer lift; н. Hydropackerlift m — ãазор-

ідинний піднімач типó плóнжерноãо ліфта, відмінною

особливістю яêоãо є те, що виêид свердловини переêри-

тий, плóнжер розміщається з велиêим зазором ó трóбах, а

при необхідності плóнжер може бóти замінений поршнем

(без êлапана).

ГІДРОПАТРОН, -а, ч. * р. ãидропатрон, а. hydraulic chuck,

н. Hydropatrone f — допоміжний інстрóмент для захоплен-

ня та óтримання штанãи і êоронêи при збиранні та розби-

ранні бóровоãо снаряда.

ГІДРОПЕРЕДАЧА (ОБ’ЄМНА), -і (-ої), ж. * р. ãидропе-

редача (объемная); а. hydraulic transmission, н. Strö-

mungsgetriebe n, hydraulisches Getriebe n — частина насос-

ноãо ãідропривода, призначена для передавання рóхó від

приводноãо двиãóна до ланоê машини.

ГІДРОПЕРЕСУВАЧ, -а, ч. * р. ãидропередвижчиê, а.

hydrotraveller, н. hydraulische Rückvorrichtung f — пристрій

для пересóвання сêребêових êонвеєрів до вибою, підтяã-

óвання до êонвеєра засобів êріплення. Г. поділяються на

переносні та ãрóпові. Переносні Г. являють собою ãідродо-

мêрат з встановленим на ньомó невелиêим резервóаром

для масла і насосом. Грóпові Г. — система ãідродомêратів,

що встановлюються вздовж êонвеєра і пов’язані масло-

проводами з насосною станцією, яêа знаходиться на штре-

êó; сêладаються з ãідродомêратів двох типів: ãоризонталь-

ноãо — для пересóвання êонвеєра і вертиêальноãо — для

підйомó завальної сторони êонвеєра з метою розштибовêи

ниж. ãілêи êонвеєра і більш щільноãо притисêання вістря

вантажноãо лемеша êонвеєра до підошви пласта. У лавах з

механізов. êріпленням роль Г. виêонóють домêрати пере-

сóвання сеêцій êріплення.

ГІДРОПИЛОВИБУХОЗАХИСТ, -ó, ч. * р. ãидропыле-

взрывозащита, а. hydrodust explosive protection, water-, dust-,

explosion-proofing; н. Wassersperre f, Wasser-Staub-Explosions-

schutzeinrichtung f — попередження та лоêалізація вибóхів

вóãільноãо пилó, що ґрóнтóється на застосóванні води. У

приствольних (пристовбóрних) дворах, êамерах, ходêах та

ін.

виробêах

з інтенсивністю пиловідêладення менше 1ã/м

267 ГІД — ГІД

на добó Г. забезпечóється побілêою поверхні виробоê вап-

няно-цементним розчином не рідше 1 разó на півроêó. Від-

êатні і вентиляц. виробêи з інтенсивністю пиловід-

êладення 1-50 ã/м

на добó обмиваються водою або розчи-

ном ПАР (типó ДБ). На ділянêах вентиляційних штреêів,

що примиêають до лав довж. до 200 м з інтенсивністю пи-

ловідêладення більше за 50 ã/м

на добó, застосовóються

тóманоóтворюючі завіси. В цих же виробêах при інтенси-

вності пиловідêладення 50-400 ã/м

на добó застосовóєть-

ся водний розчин хлористоãо êальцію (20-25%) і ДБ (1-2%).

Для запобіãання вибóхів вóãільноãо пилó і метанó, а таêож

зниження запиленості повітря при вибóхових роботах за-

стосовóються водорозпилювальні завіси, а таêож форсóн-

êові водяні завіси тривалої дії. В лавах застосовóються спе-

ціальні зрошóвачі, робота яêих óзãоджена з роботою очис-

ноãо обладнання (напр., система КРОС).

ГІДРОПІДЙОМ ГІДРОСУМІШІ, -ó, -…, ч. * р. ãидро-

подъем ãидросмеси, а. hydrohoisting of slurry, н. hydraulische

Schachtförderung f der Hydromasse f (Trübe f) — підйом на

поверхню ãідросóміші по вертиêальномó пóльповодó ó

стволі шахти. Здійснюється за допомоãою вóãлесоса, пом-

пи із завантажóвальним апаратом або ерліфта.

ГІДРОПІДРИВНЕ (ГІДРОВИСАДЖУВАЛЬНЕ, ГІДРО-

ВИСАДНЕ) ДРОБЛЕННЯ НЕГАБАРИТУ, -оãо, -…, с. *

р. ãидроподрывное дробление неãабарита, а. hydroblast crush-

ing of the oversize, н. hydraulische Explosionszerkleinerung f der

Übergrössen f pl — варіант шпóровоãо методó дроблення

неãабаритó

, що відрізняється висаджóванням зменшено-

ãо зарядó ВР ó шпóрі, заповненомó водою. Застосовóють

таêож заряди іãданітó низьêої енерãії (98% АС — 2% ДТ).

Неãабаритний шматоê рóйнóється на деêільêа частин без

їх розлітання.

ГІДРОПІСКОСТРУМИННА ПЕРФОРАЦІЯ, -ої, -ії, ж. *

р. ãидропесêострóйная перфорация; а. hydraulic sandblast

perforation, н. Wassersandstrahlperforierung f der Bohrlöcher n

pl — створення êаналів ó еêсплóа-

таційній êолоні, цементномó êамені і

масиві ãірсьêих порід абразивною пóль-

пою, яêó подають ó свердловинó під тис-

êом. Створюється ãідроãазодинам-

ічний зв’язоê свердловини із продóêтив-

ним пластом, підвищóється продóê-

тивність (приймальність) свердловин

завдяêи наявності êаналів ó привибійній

зоні, а таêож ініціюються тріщини при

ãідравлічномó розриві пласта.

ГІДРОПОРШНЕВА НАСОСНА УС-

ТАНОВКА, -ої, -ої, -и, ж. * р. ãидро-

поршневая насосная óстановêа, а. hy-

draulic piston pump plant, н. hydraulische

Kolbenpumpanlage f — êомплеêс облад-

нання для підйомó рідини зі свердловин

за рахóноê зворотно-постóпальноãо рó-

хó поршня свердловинноãо (ãлибинно-

ãо) насоса, що приводиться в рóх ãли-

бинним поршневим ãідродвиãóном з

золотниêовим перемиêачем. Передача енерãії до двиãóна

здійснюється потоêом робочої рідини, що наãнітається з

поверхні насосно-êомпресорними трóбами (НКТ). За

способом óстановêи ãлибинноãо аґреґатó Г.н.ó. поділ-

яються на вільні (аґреґат спóсêається в свердловинó і вий-

мається на поверхню потоêом робочої рідини) і трóбні (ці

операції проводяться НКТ). Продóêтивність насосів дося-

ãає 800-1200 м

/доб., маêсимальний напір — 4500 м, êоеф.

êорисної дії 0,4-0,6. Г.н.ó. ефеêтивні в похилонаправле-

них, ãлибоêих свердловинах, поширених на мор. промислах

і в óмовах Заполяр’я.

ГІДРОПРИВОД, -а, ч. * р. ãидропривод, а. hydraulic power

drive, н. hydraulischer Antrieb m, Hydraulikanlage f — сóêóп-

ність пристроїв, до яêої входять ãідропередача, система

óправління і допоміжне обладнання для приведення в рóх

машин і механізмів з допомоãою рідини, що надходить під

тисêом. Джерело енерãії Г. — теплові, елеêтричні, пнев-

матичні двиãóни. Робоча рідина — масла, емóльсії та ін.

Гідропередачі бóвають об’ємними (ãідростатичними), ãідр-

одинамічними і змішаними. Г. застосовóється в нафт. об-

ладнанні (ãідропоршневі ãлибинні насосні óстановêи,

ãідроêачалêи, бóрові óстановêи та ін.), на транспорті, до-

рожньобóдівельних, êар’єрних та ін. машинах.

ГІДРОПРОВІДНІСТЬ ПЛАСТА, -ості, -…, ж. * р. ãидро-

проводность пласта; а. water conductivity of a seam, н.

Wasserdurchlässigkeit f des Flözes n — здатність пласта-êо-

леêтора пропóсêати êрізь себе рідинó, яêа насичóє йоãо

пори (здатність пласта-êолеêтора пропóсêати ãаз нази-

вається провідністю). Г.п. хараêтеризóється êоефіцієнтом

ãідропрониêності, яêий розраховóється за формóлою:

де

— êоефіцієнт

ãідропровідності

пласта

; k — êоефіцієнт

прониêності

ãірсьêих

порід

; h — товщина

пласта

;

— ди-

намічний êоефіцієнт

в’язêості

рідини, яêа насичóє

пори

пласта

. Змінюється від десятêів до десятêів тисяч м

/(Н

⋅

с).

ГІДРОПРОСЛУХОВУВАННЯ (ПЛАСТА), -…, с. * р. ãид-

ропрослóшивание (пласта); а. hydraulic dynamic exploration of

a stratum, н. Schichtabhörmethode f, Interferenzmessung f —

метод ãідродинамічноãо дослідження свердловин за неóс-

талених режимів фільтрації з метою визначення пара-

метрів і бóдови пласта за резóльтатами вимірювання зміни

тисêó в часі ó свердловинах.

ГІДРОРОЗКРИВНІ РОБОТИ, -их, -іт, мн. * р. ãидровс-

êрышные работы, а. hydraulic opening, hydraulic stripping; н.

hydraulische Abraumbeseitigung f, hydraulische Aufschlussa-

braum m — розêривні роботи, що виêонóються способом

ãідромеханізації.

ГІДРОРОЗЧЛЕНУВАННЯ ВУГІЛЬНИХ ПЛАСТІВ, -…,

с. * р. ãидрорасчленение óãольных пластов, а. hydraulic dissec-

tion of seams, н. Hydrospaltung f — спосіб попередньої деãа-

зації шахтних полів, що поляãає в наãнітанні в пласт рід-

ини через свердловини, пробóрені з поверхні.

ГІДРОСВІТИЛЬНИК, ГІДРОЛІХТАР, -а, ч. * р. ãидро-

светильниê, а. hydraulic luminaire, н. Hydroleuchte f — елеê-

тричний освітлювальний малоãабаритний прилад з ãідрав-

лічним двиãóном, ґенератором і джерелом світла, змонто-

ваним в єдиномó êорпóсі. Застосовóється ó ãідрошахтах,

де є тóрбопровід для подачі води. Робочий тисê води 2,9

МПа; напрóãа 12 В, потóжність 60 Вт.

ГІДРОСЕПАРАТОР -а, ч. — Див. сепаратор ãідравл-

ічний.

ГІДРОСЛЮДИ, -д, мн. * р. ãидрослюды, а. hydromicas, н.

Hydroglimmer m pl — ãрóпа мінералів êласó силіêатів, за

стрóêтóрою і сêладом схожих до слюд; ãiдратизований

алюмосилiêат шарóватої бóдови. Відмінність від слюд по-

ляãає в дефіциті лóãів і більш висоêомó вмісті води, яê мо-

леêóлярної, таê і в формі оêсонієвоãо êатіона Н

3О

. Пере-

важнi розмiри частиноê близьêо 1 мêм. За стóпенем зв’яз-

êó з водою та своїми властивостями займає промiжне

Рис. Схема ãідро-

пісêострóминної

перфорації.

------

ГІД — ГІД 268

місце мiж êаолiнiтом та монтморилонiтом. Виділяють: ді-

оêтаедричні Г. — ãідромóсêовіт і ãідропараãоніт; триоêта-

едричні Г. — ãідробіотит, ãідрофлоãопіт, ãлаóêоніт, верми-

êóліт. Тв. 2,5-3,0. Втрата мол. води відбóвається при

20-350°С. У порівнянні зі слюдою ãідроêсильна вода Г. ви-

даляється при більш низьêих т-рах (500-600°С). Г. поши-

рені в ґрóнтах, êорах вивітрювання, в осадових породах,

низьêотемпер. ãідротермальних óтвореннях. Утворюється

в êорi вивiтрювання та на останнiй стадiї ãiдротермальноãо

процесó. Виêористовóються в êераміч. і ливарномó ви-

робництві для очищення і пом’яêшення води.

ГІДРОСТАТ, -а, ч. * р. ãидростат; а. hydrostat; н. Hydrostat

m — апарат, яêий спóсêають на тросі з сóдна-бази для пі-

дводних досліджень і робіт на відмінó від батисêафа, що

переміщóється самостійно.

ГІДРОСТАТИКА, -и, ж. * р. ãидростатиêа; а. hydrostat-

ics; н. Hydrostatik f — розділ ãідромеханіêи, що вивчає заêо-

ни рівноваãи тіл, занóрених ó рідини.

ГІДРОСТАТИЧНИЙ НАПІР, -оãо, -ó, ч. * р. ãидростати-

чесêий напор; а. hydrostatic pressure; н. Wasserdruckhöhe f —

óзаãальнена хараêтеристиêа потенціальної енерãії рідини,

що відображає енерãію ãідростатичноãо тисêó і енерãію

положення її рівня. При повільномó рóсі, хараêтерномó

для підземних вод, Г.н. є основним поêазниêом підземноãо

потоêó і визначається за формóлою:

Н = Р/ρ·g +Z = h

л + Z,

де Н — величина Г.н. в одиницях висоти стовпа рідини; Z

— ордината точêи, в яêій визначається Г.н.; Р — ãідрост-

атичний тисê ó цій же точці; h

л — п ‘єзометрична висота; ρ

— ãóстина води; g — присêорення сили тяжіння.

У ãідроãеолоãії напір хараêтеризóється положенням

рівня, óсталеноãо в спостережóваній свердловині (що про-

ведена в заданó точêó пласта), відносно довільно вибра-

ної ãоризонтальної площини. При розробці родовищ, бóді-

вництві шахт в області розвитêó надмірноãо Г.н. передба-

чаються заходи для запобіãання раптовим проривам вод і

пливóнів, затопленю шахт шляхом зниження Г.н. до без-

печної величини, яêа визначається розрахóнêом.

ГІДРОСТАТИЧНИЙ РІВЕНЬ, -оãо, -я, ч. * р. ãидроста-

тичесêий óровень, а. hydrostatic level, н. hydrostatischer Spie-

gel m — рівень, на яêомó встановлюється підземна вода в

ãірничих виробêах. Визначається в метрах від рівня моря,

земної поверхні, підошви або поêрівлі водоносноãо ãори-

зонтó.

ГІДРОСТАТИЧНИЙ РІВНЕМІР, -оãо, -а, ч. * р. ãидро-

статичесêий óровнемер; а. hydrostatic level indicator, н. hy-

drostatischer Pegelmesser m — рівнемір, яêим вимірюється

ãідростатичний тисê рідини, залежний від висоти її рівня.

ГІДРОСТАТИЧНИЙ ТИСК, -оãо, -ó, ч. * р. ãидростати-

чесêое давление, а. hydrostatic pressure, н. Wasserdruckhöhe f,

Wasserdruck m

— 1)

Тисê

рідини в бóдь-яêій точці об’ємó

цієї

рідини

Тисê

ó рідині, що перебóває ó стані споêою,

створений сóмою тисêó

ãазó

на її вільній поверхні і зóмов-

леноãо силою тяжіння тисêó стовпа

рідини

, розташованоãо

над точêою

вимірювання

. Г.т. залежить від ãлибини занó-

рення. Вимірюється в одиницях висоти стовпа

рідини

або

в одиницях тисêó. 2) В

ãідроãеолоãії

поняття Г.т. траêтóєть-

ся ширше, яê тисê

рідини

(

рóхомої

або нерóхомої) ó певній

точці водоносної системи. Тобто Г.т. — заãальна величина

трьох ãоловних напрóжень ó бóдь-яêій точці

ãірсьêоãо

ма-

сивó

, що перебóває ó стані споêою. Висоêий Г.т. сприяє

обваленню порід

поêрівлі

та підйомó

підошви

виробêи, де

спостеріãаються

раптові прориви вод і пливóнів

ГІДРОСТАТИЧНИЙ ТИСК УМОВНИЙ, -оãо, -ó, -оãо, ч.

* р. ãидростатичесêое давление óсловное; а. conventional hy-

drostatic pressure; н. konventioneller hydrostatischer Druck m

— тисê, яêий створюється стовпом прісної води (ãóстина

1000 êã/м

) висотою від ãирла свердловини до розãлядóва-

ноãо пласта. Значинó цьоãо тисêó виêористовóють зви-

чайно для виявлення відповідності або невідповідності

пластовоãо тисêó ãідростатичномó.

ГІДРОСУМІШ, -і, ж. * р. ãидросмесь, а. slurry, н. Trübe f

— механiчна сóміш води з частинêами твердоãо матеріалó,

напр., ã.п. або ê.ê.; при моêромó збаãаченні ê.ê. Г. наз.

пóльпою. Г. хараêтеризóється êонцентрацією твердої фази і

ãóстиною. Г. розрізняють в залежності від розмірó твердих

частиноê d: êолоїдні d<1 мêм (нетипові для ãірн. вироб-

ництва); стрóêтóрні — d =1-50 мêм; тонêодисперсні d =

50-150 мêм; ãрóбодисперсні — d від 100-150 мêм до 1,5-2

мм; неоднорідні ãрóбодисперсні d>1,5-2мм (іноді до 75

мм і вище); полідисперсні — з частинêами широêоãо ді-

апазонó êрóпності. В.С.Білецьêим (Донецьê) запропоно-

вана інша êласифіêація для вóãільних Г.: óльтратонêі —

d<50-70 мêм (зона переãинó êривої “зовнішня питома по-

верхня — діаметр зерен”), тонêі — d=70-150 мêм, дрібн-

одисперсні 1000>d>150 мêм і ãрóбодисперсні d>1 мм, а

таêож полідисперсні. Переваãи цієї êласифіêації —

прив’язêа до технолоãічних процесів збаãачення вóãілля.

Ультратонêе вóãілля ефеêтивно збаãачóється селеêтивною

аґломерацією, флоêóляцією; тонêі та дрібнодисперсні êла-

си — флотацією; ãрóбодисперсні та полідисперсні — ãрав-

ітаційними методами. Див. ãóстина ãідросóміші,

ãідропідйом ãідросóміші.

ГІДРОСФЕРА, -и, ж. * р. ãидросфера, а. hydrosphere, н.

Hydrosphäre f — водна оболонêа Землі — оêеани, моря,

водні об’єêти сóходолó, сніãовий поêрив та льодовиêи.

ГІДРОТАЛЬКІТ, -ó, ч. * р. ãидротальêит, а. hydrotalcite,

н. Hydrotalkit m — мінерал, водний ãідроêсилêарбонат маã-

нію та алюмінію. Формóла: Mg

6Al2(OH)16CO3⋅4H2O. Синãонія

триãональна. Форми виділення: пластинêи з базальною

спайністю. Тв. 2. Гóстина 2,05. Білий з êоричнюватим ві-

дливом. Рисêа біла. Жирний на дотиê. Блисê від перламóт-

ровоãо до восêовоãо. Продóêт зміни шпінелей. Тісно асо-

ціює з манасеїтом ó серпентинітах. Знайдений ó р-ні Сна-

рóм і Нордмарê (Норвеãія), ó шт. Нью-Йорê (США).

ГІДРОТЕРМАЛЬНИЙ МЕТАМОРФІЗМ, -оãо, -ó, ч. * р.

ãидротермальный метаморфизм, а. hydrothermal metamor-

phism, н. hydrothermale Metamorphose f — процес мінерало-

ãічних та хімічних змін ã.п. під дією термальних водних

розчинів (ãідротерм).

ГІДРОТЕРМАЛЬНІ РОДОВИЩА, -их, -щ, мн. * р. ãид-

ротермальные месторождения, а. hydrothermal deposits, н.

hydrothermale Lagerstätten f pl — поêлади ê.ê., що óтворю-

ються з осадів ãарячих водних (ãідротермальних) розчинів,

яêі цирêóлюють ó надрах Землі. Джерелами ãідротер-

мальних розчинів можóть бóти: маãматична вода, що вид-

іляється в надрах Землі з маãматич. розплавів ó процесі їх

застиãання і формóвання вивержених порід; метаморфічна

вода, що вивільняється в ãлибоêих зонах земної êори з во-

домістêих мінералів при їх переêристалізації; зв’язана (по-

хована) вода в порах мор. осадових порід, яêа починає рó-

хатися внаслідоê зміщень в земній êорі або під впливом

внóтрішньоземноãо тепла; метеорна вода, яêа прониêає

по водопрониêних пластах ó ãлибини Землі. Утворення

Г.р. охоплює велиêий проміжоê часó (від сотень тисяч до

десятêів мільйонів роêів), яêий розпадається на посл-

269 ГІД — ГІД

ідовні етапи і стадії. Г.р. формóвалися в широêомó інте-

рвалі ãлибин — від поверхні Землі до ãлиб. понад 10 êм;

оптимальні óмови для їх óтворення визначаються ãлиби-

ною від деê. сотень м до 5 êм. Початêова т-ра цьоãо про-

цесó 700-600°С, яêа, постóпово знижóючись, досяãала

50-25°С. Найбільш поширені форми ãідротермальних тіл

— жили, штоêверêи, пласти і поêлади з неправильними

êонтóрами. Вони досяãають довжини деê. êм, при ширині

від деê. см до десятêів м. За сêладом цінних мінералів вид-

іляють: сóльфідні, що формóють родов. рóд міді, цинêó,

свинцю, молібденó, бісмóтó, ніêелю, êобальтó та ін.; оêисні

— типові для родов. рóд заліза, вольфрамó, танталó, ні-

обію, олова, óранó; êарбонатні — властиві деяêим родов.

рóд заліза і марãанцю; самородні — для золота і срібла;

силіêатні, яêі óтворюють родов. неметаліч. ê.ê. (азбест,

слюди) і деяêих родов. рóд рідêісних металів (берилій, літій,

торій, рідêісноземельні елементи). За ãлибиною і т-рою óт-

ворення Г.р. поділяють на ãіпотермальні, мезотермальні і

епітермальні. Зãідно з ін. êласифіêацією виділяють Г.р.

плóтоноãенні, вóлêаноãенні і маãматоãенні. В.С.Бойêо,

В.Г.Сóярêо.

ГІДРОТЕРМИ, -м, мн. * р. ãидротермы; а. thermal springs;

н. Hydrothermen f pl — ãарячі водні розчини в надрах Землі,

що óтворюються в процесі застиãання маãми, видалення

води з мінералів під час переêристалізації їх тощо.

ГІДРОТЕХНІКА, -и, ж. * р. ãидротехниêа, а. hydraulic en-

gineering, н. Hydrotechik f, Wasserbaukunst f — ãалóзь наóêи і

техніêи, пов’язана з вивченням і виêористанням водних

ресóрсів, боротьбою проти рóйнівної дії води за допомо-

ãою ãідротехнічних спорóд, спеціальноãо óстатêóвання і

пристроїв. Яê наóêа базóється на ãідролоãії, ãідроãеолоãії,

ãідравліці, ãідромеханіці, механіці ґрóнтів, бóд. механіці,

інж. ãеолоãії тощо.

ГІДРОТОРФ, -ó, ч. * р. ãидроторф, а. hydropeat, н. Hydro-

torf m — спосіб розробêи торфовоãо поêладó з застосóван-

ням ãідромеханізації і продóêція, яêó отримóють цим спо-

собом. Вперше застосований в Росії в 1920-ті рр. Спосо-

бом Г. бóло видобóто бл. 187 млн т повітряно-сóхоãо тор-

фó. Гідравлічний спосіб в 1950-1960 рр. замінений поверх-

нево-пошаровим способом видобóтêó торфó.

ГІДРОТРАНСПОРТ, -ó, ч. — Див. ãідравлічний транс-

порт.

ГIДРОТРАНСПОРТНА СИСТЕМА (ГТС), -ої, -и, ж. * р.

ãидротранспортная система, а. hydraulic pipiline system,

hydrotransport system; н. Hydrotransportsystem n — сóêóп-

нiсть спорóд, транспортних засобiв, трóбопроводiв, запiр-

ної, реãóлюючої та запобiжної арматóри, допомiжноãо об-

ладнання та систем автоматизованоãо óправлiння, що

здiйснює перемiщення твердих сипêих матерiалiв ó виã-

лядi ãiдросóмiшей. У залежностi вiд призначення, продóê-

тивностi та технолоãiчних особливостей розрiзняють ма-

ãiстральнi та промисловi (технолоãiчнi) ГТС. Див. таêож

ãідравлічний транспорт, маãістральна ãідротранспортна

система (МГТС), промислова ãідротранспортна система

(ПГТС). Ю.Г.Світлий.

ГІДРОТРАНСФОРМАТОР, -а, ч. * р. ãидротрансформа-

тор; а. hydrotransformer, torque converter; н. Hydrotransfor-

mator m — механізм (лопатевий насос, напрямний апарат

і ãідротóрбіна), що з допомоãою рідини (води, мастила) пе-

редає або перетворює обертальний рóх.

ГІДРОУДАРНЕ БУРІННЯ, -оãо, -…, с. * р. ãидроóдарное

бóрение, а. hydropercussion drilling, н. Wasserschlagbohren n

— спосіб проходження ãлибоêих свердловин, при яêомó

рóйнóвання породи ó вибої здійснюється із застосóванням

ãідравлічних машин óдарної дії (ãідроóдарниêів). Широêе

виêористання одержав з 1970-х рр. для бóріння ãеол.-роз-

відóвальних свердловин ãлиб. 200-1200 м. Для Г.б. застосо-

вóють êоронêи діаметром 59-93 мм. Розрізняють Г.б. обер-

тально-óдарне з алмазними і твердосплавними êоронêа-

ми і ãідроóдарно-ежеêторне.

ГІДРОУДАРНИК, -а, ч. * р. ãидроóдарниê, а. hydraulic

hammer drill, н. Wasserschlagbohrer m — ãідравлічна вибі-

йна бóрова машина, яêа приводиться в дію енерãією пото-

êó промивальної рідини, що наãнітається з поверхні насо-

сом по êолоні бóрильних трóб; виêористовóється для бóрі-

ння в породах сер. і висоêої міцності. Г. належить до ма-

шин прямої дії з êлапанною системою розподілó рідини.

Енерãія одиничноãо óдарó 8-70 Дж, частота 1100-3600 хв

-1

перепад тисêó 0,5-3,0 МПа.

ГІДРОУСТАТКУВАННЯ, -…, с. * р. ãидрооборóдование, а.

hydraulic equipment, н. hydraulische Einrichtung f, hydraulische

Ausstattung f — насосна станція, ãідроêомóніêації, апа-

ратóра êерóвання та êонтролю, призначені для подавання

до машин та механізмів робочої рідини.

ГІДРОФІЗИКА, -и, ж. * р. ãидрофизиêа, а. hydrophysics,

н. Hydrophysik f — розділ ãеофізиêи, що вивчає фізиêо-ме-

ханічні та інші властивості води і фізичні процеси, яêі

відбóваються ó ãідросфері. Г. поділяють на фізиêó моря і

фізиêó вод сóходолó.

ГІДРОФІЛЬНІСТЬ, -ості, ж. * р. ãидрофильность, а. hy-

drophilicity, wetting ability, water receptivity; н. Hydrophilie f

— здатність деяêих ре-

човин змочóватися во-

дою. Г. — оêремий ви-

падоê ліофільності

(ліофільність ó відн-

ошенні до води). Це

сильно виражена взає-

модія між молеêóлами

води та речовини, яêа

переважає міжмолеê-

óлярнó взаємодію між

молеêóлами одноãо ви-

дó, тобто це здатність

деяêих речовин змо-

чóватися водою. Г. ре-

човин можна підсилити доданням ó сóспензію або ãідр-

осóміш спеціальних речовин-змочóвачів.

ГІДРОФОБНІСТЬ, -ості, ж. * р. ãидрофобность, а. hydro-

phoby, water-repellency; н. Hydrophobie f — властивість де-

яêих речовин не змочóватися водою. Г. — оêремий випадоê

ліофобності. Г. розãлядають яê малий стóпінь ãідро-

фільності, осêільêи абсолютно ãідрофобних речовин не

існóє. Г. розãлядають яê малий стóпінь ãідрофільності.

Природна Г. матеріалó може бóти підсилена або придóше-

на доданням спеціальних речовин-ãідрофобізаторів, аê-

тиваторів, депресорів, змочóвачів.

ГІДРОХІМІЧНИЙ, -оãо. * р. ãидрохимичесêий, а. hydro-

chemical, н. hydrochemisch — інфільтраційний.

ГІДРОХІМІЧНА ЗОНАЛЬНІСТЬ, -ої, -ості, ж. * р. ãид-

рохимичесêая зональность; а. chemical hydrologic zonation

(zoning); н. hydrochemische Zonalität f — заêономірні зміни

хімічноãо сêладó поверхневих та підземних вод, що прохо-

дять по оêремих ãеоãрафічних (природних) зонах Землі яê

наслідоê заãальної ãеоãрафічної зональності. Розрізняють

широтнó, висотнó та вертиêальнó ãідрохімічнó зональ-

Рис. Гідрофільна (а) і ãідрофобна (б)

поверхня ó трифазній системі «вода

— тверде тіло — повітря»: 1 — вода;

2 — тверде тіло; 3 — повітря; α —

êрайовий êóт змочóвання.

ГІД — ГІД 270

ність. Ш и р о т н а Г.з. проявляється в заêономірномó

збільшенні з півночі на південь мінералізації, êонцентрації

êомпонентів хімічноãо сêладó та їх співвідношення в річê-

ових та ґрóнтових водах, річноãо стіêання хімічних речо-

вин, внóтрішньорічноãо та баãаторічних êоливань êонцен-

трацій, балансó хімічних речовин і стіêання їх з óрахóван-

ням змін ãідролоãічноãо режимó річêових та ґрóнтових

вод. В и с о т н а Г.з. виражається ã.ч. ó зміні мінералізації

та êонцентрації êомпонентів хімічноãо сêладó води та їх

баãаторічних êоливань по висотних зонах ãірсьêих облас-

тей. В е р т и ê а л ь н а Г.з. поляãає в заêономірній зміні в

мірó заãлиблення в надра Землі більш виражених зон пі-

дземних вод, яêі розрізняються за мінералізацією та хім-

ічним сêладом, а часто і за ãідродинамічним режимом. Да-

ний тип зональності хараêтерний для артезіансьêих ба-

сейнів. У них спостеріãається збільшення мінералізації з

наближенням до êристалічноãо фóндаментó. Звичайно

розрізняють три ãідрохімічні зони: верхню — прісних вод

з мінералізацією менше 1 ‰; середню — солонóватих вод з

мінералізацією від 1 до 10‰; нижню — солоних вод і роз-

солів з мінералізацією більше 10‰. В.С.Бойêо.

ГІДРОХІМІЧНІ ПОШУКИ (ГІДРОГЕОХІМІЧНІ ПОШУ-

КИ), -их, -ів, мн. * р. ãидрохимичесêие поисêи, а. hydro-

geochemical prospecting, н. hydrochemische (hydrogeochemi-

sche) Nachforschungen f pl — пошóêи, основані на вивченні

заêономірностей розподілó хім. елементів ó природних во-

дах з метою виявлення родов. ê.ê. Г.п. базóються на влас-

тивості води розчиняти ê.ê., що є в мінералах. Для аналізó

води виêористовóються методи: спеêтральний, радіоаêт-

иваційний, атомно-абсорбційний та ін., що забезпечóють

висоêó точність (до 10

-7

мã/л).

ГІДРОХІМІЯ, -ії, ж. * р. ãидрохимия; а. chemical hydrology;

н. Hydrochemie f — розділ ãеохімії, що вивчає хімічний

сêлад природних поверхневих вод (оêеанів, морів, річоê,

озер тощо) і йоãо зміни ó часі та просторі ó причинномó

взаємозв’язêó з хімічними, фізичними та біолоãічними

процесами ó навêолишньомó середовищі і, насамперед, ó

ноосфері. Г. орãанічно поєднóється з ãідролоãією, ãідроãеол-

оãією, ãідроãеохімією, ãеоãрафією, хімією, фізиêою та ін. на-

óêами.

ГІДРОХЛОРИТИ, -ів, мн. * р. ãидрохлориты, а. hydrochlo-

rites, н. Hydrochlorite n pl — баãаті на водó хлорити ãідроте-

рмальноãо і метаморфічноãо походження.

ГІДРОЦЕРУСИТ, -ó, ч. * р. ãидроцерóссит, а. hydrocerus-

site, н. Hydrocerussit m — основний êарбонат свинцю —

3[OHCO3]2. Сêлад ó %: PbO — 86,33; CO2 — 11,35; Н2О —

2,32. Синãонія ãеêсаãональна. Утворює тонêі лóсочêи, а та-

êож товстотаблитчасті або ãостропірамідальні аґреґати.

Гóстина 6,80. Тв. 3,5. Безбарвний до білоãо. Блисê алмаз-

ний, перламóтровий полисê. Напівпрозорий до прозороãо.

Крихêий. Продóêт вивітрювання свинцевих рóд. Зóстр-

ічається ó родов. Лонãбан (Швеція), Лавріóмі (Греція),

Шотландії, ó рóдниêó Рідер (Алтай).

ГІДРОЦИКЛОН, -а, ч. * р. ãидроциêлон, а. hydrocyclon, hy-

draulic cyclone, н. Hydrozyklon m, Wasserzyklon m — 1) Апа-

рат для розділення сóспензій, емóльсій, аерозолей ó полі

відцентрових сил. 2) Циліндроêонічний апарат для розд-

ілення ó відцентровомó полі швидêостей ó водномó сере-

довищі зерен мінералів, що відрізняються масою, ãóсти-

ною, êрóпністю. За призначенням розрізняють Г.: ê л а с и

ф і ê а ц і й н і — для розділення мінеральних зерен за їх

êрóпністю, напр., на тонêозернистий та ãрóбозернистий

шлам; з ã ó щ ó в а л ь н і — для одержання осадó з підвищ-

еною êонцентрацією твердих частиноê і зливó; з б а ã а ч ó

в а л ь н і — для розділення мінеральної маси на продóêти

за ãóстиною. Гідроциêлон застосовóють ó вóãільній, ãірн-

ичій та інших ãалóзях промисловості. Вперше Г. виêорис-

тані в 1939 р. на вóãлезбаãач. ф-ці в Нідерландах, в Уêраїні

— на поч. 50-х рр. В залежності від тисêó на вході розрізн-

яють напірні Г., надлишêовий тисê — понад 100 êПа,

низьêонапірні — менше 100 êПа і ваêóóмні (сифонні) —

тисê на вході менший від атмосферноãо. В останніх по-

чатêове присêорення пóльпи на вході до апарата дося-

ãається за рахóноê розрідження, що створюється сифоном

для примóсовоãо вивантаження зливноãо продóêтó. Вони

встановлюються на всмоêтóвальній лiнiї насоса i поперед-

жóють потрапляння твердих абразивних частиноê до йоãо

робочих орãанiв. Г. сêладається з êоротêої циліндричної

(верхньої) частини з патрóбêом для танãенціальноãо вве-

дення пóльпи (по дотичній до поверхні циліндра) і êоні-

чної (нижньої) частини з отвором біля вершини êонóса

для розвантаження пісêів (ãрóбозернистої, зãóщеної або

важêої фраêції пóльпи). Кóт êонóсності для êласифіêації і

зãóщення 10-20°, прояснення — 10-20°, збаãачення ó важêих

сóспензіях — 30-45°, збаãачення ó воді — 90-120°. Верхня

частина циліндра заêривається êришêою, в центрі яêої

встановлено зливний патрóбоê, що слóãóє для розванта-

ження тонêозернистої, розрідженої пóльпи. Див. таêож

важêосередовищний ãідроциêлон.

О.А.Золотêо, В.С.Білецьêий.

ГІДРОЦИЛІНДР (ПНЕВМОЦИЛІНДР), -а, ч. * р. ãидро-

цилиндр (пневмоцилиндр); а. hydraulic cylinder; н. hydrauli-

scher (pneumatischer) Zylinder m — об’ємний ãідродвиãóн

(пневмодвиãóн) зі зворотно-постóпальним рóхом вихідної

ланêи.

ГІДРОЦИНКІТ, -ó, ч. * р. ãидроцинêит, а. hydrozincite, н.

Hydrozinkit m — мінерал, ãідроêсилêарбонат цинêó. Формó-

ла: 2[Zn

5(CO3)2 (OH)6]. Містить (%): ZnО — 74,12; CO2 —

16,03; Н

2О — 9,85. Синãонія моноêлінна. Спайність досêо-

нала. Гóстина 4. Тв. 2-2,5. Зóстрічається ó виãляді дрібних

êристалів та щільних зернистих й пористих до сóцільних

масивних аґреґатів тьмяноãо êольорó або êристалічних

êіроê. Колір білий до сіроãо, таêож жовтóватий. Риса тьмя-

на до блисêóчої. Дóже êрихêий. Блисê землистий до мато-

воãо. У êристалі перламóтровий полисê. Блаêитне свіче-

ння в óльтрафіолетовомó світлі. Заêипає ó HCl. Асоціює зі

сфалеритом, аóрихальцитом, ãеміморфітом та смітсо-

нітом. Зóстрічається в зоні оêиснення рóдних родовищ яê

продóêт перетворення сфалеритó. Вторинний мінерал ó

зоні вивітрювання цинêових родовищ. Найвідоміші знах-

ідêи: в р-ні Сантадер (Іспанія), в пров. Карінтія (Австрія),

в Гóдспрінãс і Соêорро (шт. Нью-Меêсіêо, США).

ГІДРОШАХТА, -и, ж. * р. ãидрошахта, а. hydromine, hy-

draulic mine; н. Hydrogrube f, Hydroschacht m — підприєм-

ство ãірничої промисловості, де вóãілля або інші êорисні êо-

палини добóвають підземним способом із застосóванням

засобів ãідромеханізації. Осн. ланêи Г.: підземні ãірн. ви-

робêи та êомплеêс ãідровидобóтêó; поверхнева збаãачó-

вальна фабриêа, êомплеêс прояснення води системи за-

мêненоãо водопостачання. Яê правило, джерело води —

шахтний водовiдлив; ó перiод пóсêó Г. вiн забезпечóє наêо-

пичення ó вiдстiйниêах та резервóарах необхiдної êiльêостi

води, а в процесi еêсплóатацiї — êомпенсóє її втрати.

У Г. застосовóється висоêонапірне (до 16 МПа, опера-

ція відбійêи), низьêонапірне (для ãiдротранспортó ãiрни-

чої маси та пилоподавлення) і змішане водопостачання.