
263 ГІД — ГІД
амонію і нітратó ãóанідинó з виділе-
нням тепла та óтворенням водяної
пари ó сóміші з вóãлеêислим ãазом і
азотом. Див. таêож безполóм’яне ви-
саджóвання.
ГІДРОКСИ…, * р. ãидроêси…, а. hy-
droxy…, н. Hydroxy…
— префіêс, яêий
вживається в назвах
мінералів
, щоб пі-
дêреслити наявність ó їх сêладі ãрóпи
ãідроêсилó
. Напр.,
ãідроêсилапатит
,
ãідроêсибраóніт,
ãідроêсиãалоãеніди
,
ãідроêсиãалоїди
, ãідроêсидсодаліт,
ãідроêсиêерамоґаліт, ãідроêсиланіт,
ãідроêсилфлоãопіт та ін.
ГІДРОКСИГАЛОГЕНІДИ, -ів, мн. *
р. ãидроêсиãалоãениды, а. hydroxy-
alides, н. Hydroxyhalogenide n pl — ãа-
лоãеніди, яêі містять ãідроêсильнó
ãрóпó (напр., прозопіт —
СаAl
2(F,OH)2; êемпіт — Mn2Cl(OH)2).
ГІДРОКСИГАЛОЇДИ, -ів, мн. * р.
ãидроêсиãалоиды, а. hydroxyhaloides, н.
Hydroxyhaloide n pl — ãалоїди, до
сêладó яêих входить йон ãідроêсилó.
ГІДРОКСИДИ ПРИРОДНІ, -ів, -них, мн. * р. ãидроêсиды
природные, а. natural hydroxides, н. natürliche Hydroxide n pl
— мінерали, до сêладó яêих входить ãідроêсил. Вêлючають
бл. 70 мінеральних видів. Найбільш поширені Г.п. заліза
(напр., ґетит, ãідроґетит, лепідоêроêіт і ін.), алюмінію (ãі-
бсит, беміт, діаспори) і манãанó (манãаніт, псиломелан,
ін.). Синãонії Г.п. — ромбічна, моноêлінна, триêлінна, рі-
дше — триãональна та тетраãональна. Більшість Г.п. óтво-
рюють листóваті, пластинчаті, таблитчасті, лóсêаті, рідше
ãолчаті, волоêнисті, стовпчасті, щільні приховано-êрис-
талічні (майже до аморфних), êоломорфні і натічні аґреґа-
ти, а таêож порошêóваті і землисті маси, нальоти, вицв-
іти, псевдоморфози різних мінералів. Тв. і ãóстина зни-
жені в порівнянні з безводними оêсидами. Г.п. — ãол. чин.
ãіперãенні мінерали. Частіше за все вони óтворюються при
хім. вивітрюванні ã.п. в зонах оêиснення рóдних родов.,
при процесах осадонаêопичення; поширені в ґрóнтах.
Г.п. сêладають рóди осн. пром. типів родов. алюмінію (боê-
сити), манãанó (осадові манãанітові рóди), частêово заліза
(бóрі залізняêи), входять до сêладó ãлибоêоводних зал-
ізо-марãанцевих êонêрецій.
ГІДРОКСИЛ, -ó, ч. * р. ãидроêсил, а. hydroxyl, н. Hydroxyl
n — одновалентна (див. валентність) ãрóпа OH, входить
до сêладó баãатьох хімічних сполóê, напр., води, лóãів,
спиртів. Інша назва — ã і д р о ê с и л ь н а ã р ó п а.
ГІДРОКСИЛАПАТИТ, -ó, ч. * р. ãидроêсилапатит, а.
hydroxylapatite, н. Hydroxylapatit m — різновид апатитó, в
яêомó серед додатêових аніонів переважає ãідроêсил —
Са
5[OH(PO4)3]. Сêлад ó %: СаО — 44,14; Р2О5 — 40,26; Н2О
— 2,87. Домішêи: SrO, Na2O, FeO, MnO. Синãонія ãеêсаãо-
нальна. Гóстина 3,07. Тв. 5. Колір білий, восêово-жовтий,
зелений. Зóстрічається в тальêо-хлоритових сланцях, але
родовищ не óтворює.
Розрізняють: ãідроêсилапатит êарбонатистий (апатит вóãле-
цевий); ãідроêсилапатит марãанцевистий (різновид ãідроêсилап-
атитó, в яêомó двовалентний манãан заміщóє êальцій; Mn:Ca =
1:7,7); ãідроêсилапатит свинцевий (ãідроêсил-піроморфіт);
ãідроêсилапатит флóористий (флóорапатит ãідроêсилистий);
ãідроêсилапатит хлористий (різновид ãідроêсилапатитó, в яêомó
частина ãідроêсилó заміщена хлором).
ГІДРОКСИЛГЕРДЕРИТ, -ó, ч. * р. ãидроêсилãердерит, а.
hydroxylherderite, н. Hydroxylherderit m — мінерал,
ãідроêсилфосфат êальцію та берилію, ряд ãердеритó. Фор-
мóла: 4[CaBe(PO
4)(OH)]. Грóпа OH заміщається на F. При
F>ОН — ãердерит. Синãонія моноêлінна. Коротêопризма-
тичні êристали, а таêож ãроноподібні аґреґати. Тв. 5,5.
Гóстина 2,95-3,01. Колір жовтóватий до білоãо з зеленóва-
тим відливом. Мінерал пізніх стадій пеãматитоóтворення.
ГІДРОЛАКОЛІТИ, -ів, мн. * р. ãидролаêêолиты, а. hydro-
laccolithes, pіngo; н. Hydrolakkolithe m pl — маси ґрóнтовоãо
льодó, за формою схожі з лаêолітами, що óтворюються в
зоні баãаторічної мерзлоти. Висота Г. 1-70 м, діаметр
3-200 м. Виниêають ó місцях розвантаження напірних пі-
дземних вод і в обрамленні полію (води на льодó), а таêож
при промерзанні систем ненасêрізних проталин під тер-
моêарстовими озерами.
ГІДРОЛІЗ, -ó, ч. * р. ãидролиз, а. hydrolysis, н. Hydrolyse f
— реаêція обмінноãо розêладó між речовиною й водою,
один із видів сольволізó. При Г. солей óтворюються êисло-
ти та лóãи. Орãанічні сполóêи ãідролізóються в присóт-
ності ê-т. (êислотний Г.) або лóãів (лóжний Г.). Г. підд-
аються частіше за все зв’язêи вóãлецю з ãалоãенами.
ГІДРОЛІЗ ТОРФУ, -ó, -…, ч. * р. ãидролиз торфа, а. peat
hydrolysis, н. Torfhydrolyse f — переробêа торфó на основі
взаємодії йоãо орãаніч. êомпонентів з водою; проводиться
при підвищеній т-рі в присóтності êислотних êаталіз-
аторів. При Г.т. відбóвається послідовна дестрóêція маê-
ромолеêóл полісахаридів торфó аж до моносахарів. Про-
дóêти Г.т. — ãазопарова, рідêа (ãідролізат) і тверда фази.
Розрізняють слабêо- і сильноêислотний Г.т. При с л а б ê
о ê и с л о т н о м ó Г.т. реаêція проводиться при t 150-170
°С в безперервно діючих реаêторах. Вихід редóêóючих ре-
човин досяãає 32% від маси абс. сóхоãо торфó; неãідролі-
зований залишоê сêладає бл. 50%. Температóра с и л ь н о
ê и с л о т н о ã о Г.т. — 130-140 °С, в розчин переводиться
до 94% редóêóючих речовин вихідноãо торфó. Продóêти
ãідролізó застосовóються ó виробництві êормових дріж-
джів, восêó, добрив та інших речовин.
ГІДРОЛОГІЧНИЙ РЕЖИМ, -оãо, -ó, ч. * р. ãидролоãичес-
êий режим; а. hydrological regime; н. hydrologische Arbeitswei-
se f — заêономірні зміни ãідролоãічних елементів водноãо
об’єêта в часі, що зóмовлені фізиêо-ãеоãрафічними і в
першó черãó êліматичними óмовами басейнó. Г.р. вêлю-
чає баãаторічні, сезонні та добові êоливання: рівня води
(режим рівня); витрат води (режим стоêó); льодових явищ
(льодовий режим); температóри води (термічний режим);
êільêості і сêладó переносноãо потоêом твердоãо матері-
алó (режим наносів); сêладó та êонцентрації розчинених
хімічних речовин (ãідрохімічний режим); змін рóсла ріêи
(режим рóсловоãо процесó). У залежності від видó водноãо
об’єêта розрізняють режим річоê, озер, водосховищ, ãідр-
оãеолоãічний режим, режим боліт. Елементами Г.р. нази-
вають ті явища і процеси, яêі хараêтеризóють Г.р. водноãо
об’єêта (напр., êоливання рівня, витрат, температóри во-
ди тощо). Природний Г.р. часто істотно змінюється під
впливом ãосподарсьêої діяльності людини. В залежності
від наявності або відсóтності ãідротехнічних спорóд розрі-
зняють Г.р. реãóльований та природний або побóтовий.
ГІДРОЛОГІЯ, -ії, ж. * р. ãидролоãия, а. hydrology, н. Hydro-
logie f — наóêа, що вивчає ãідросферó, її властивості, яви-
ща і процеси, яêі в ній відбóваються. Розрізняють оêеано-
лоãію та ãідролоãію сóходолó (ãідролоãію річоê — потамоло-
ãію, озерознавство, болотознавство, ãляціолоãію, ãідроãеол-
Рис. Схема патрона
ãідроêс: 1 — елеêт-
ротермічний еле-
мент; 2 — ініціююча
речовина зарядó; 3 —
заряд; 4 — паперова
ãільза.