
285 ГІР — ГІС
до сêладó баãатьох продóêтів побóтової хімії (паст, êремів,
фарб, лаêів тощо). Гірсьêим восêом називають таêож озо-
êерит. В Уêраїні ó 1959 р. бóло введено в еêсплóатацію Се-
менівсьêий з-д Г.в. в м. Олеêсандрії (Кіровоãрадщина).
Яê сировина для виробництва Г.в. тóт виêористовóється
бóре вóãілля Дніпровсьêоãо бóровóãільноãо басейнó, яêе має
до 25 % смоли в продóêтах еêстраêції. Див. таêож бітóми.
В.І.Саранчóê.
ГІРСЬКИЙ КРИШТАЛЬ, -оãо, -ю, ч. * р. ãорный хрóс-
таль, а. rock crystal, н. Bergkristall m — мінерал êласó сил-
іêатів, прозорий безбарвний різновид êварцó. Зóстрічаєт-
ься в пóстотах, ó ãідротермальних та альпійсьêоãо типó
жилах ó виãляді поодиноêих êристалів, іноді дрóз. Відомі
êристали масою понад 1 т. Застосовóється яê ювелірна і
п’єзооптична сировина. В óêр. наóê. літератóрі під назвою
“êришталь” вперше описаний в леêції “Про êамені та ãе-
ми” Ф.Проêоповича (Києво-Моãилянсьêа аêадемія,
1705-1709 рр.).
ГІРCЬКИЙ МАСИВ, -оãо, -ó, ч. * р. ãорный массив, а.
massif, block, mountain mass, rock mass, solid mass, solid strata;
н. Gesteinskörper m, Gebirgsstock m — ділянêа земної êори,
яêа хараêтеризóється єдиними óмовами óтворення та
подібними властивостями êомпонентів, що її сêладають.
Див. масив ãірсьêих порід.
ГІРСЬКІ ПОРОДИ, -их, -ід, мн. * р. ãорные породы, а.
rocks, н. Gesteine n pl — природні аґреґати однорідних або
різних мінералів, що óтворилися за певних ãеолоãічних
óмов ó земній êорі чи на земній поверхні. Яê правило, Г.п.
вважаються тільêи тверді тіла, хоча в широêомó розóмінні
до Г.п. входять таêож рідêі речовини (вода, нафта тощо) та
природні ãази. За походженням розрізняють маãматичні,
метаморфічні та осадові ãірсьêі породи. Маãматичні Г.п. за
вмістом êремнеземó (SiO
2) óмовно ділять на êислі (понад
65%), середні (65-52%), основні (52-40%) та óльтраос-
новні (менше 40%). Маãматичні й метаморфічні ãірсьêі по-
роди становлять близьêо 90% обсяãó земної êори; осадові —
75% площі земної поверхні. О с а д о в і Г.п. виниêли
внаслідоê відêладення (механічноãо, хімічноãо, орãанічн-
оãо) з води та повітря продóêтів рóйнóвання маãматичних
і метаморфізованих порід, рештоê живих орãанізмів тощо.
М е т а м о р ф і ч н і Г.п. виниêли внаслідоê перетворення
маãматичних або осадових порід під дією висоêоãо тисêó,
температóри та ãарячих ãазо-водних розчинів. Яê фіз. тіла
Г.п. хараêтеризóються щільнісними, прóжними, міцніс-
ними, тепловими, елеêтричними, маãнітними, радіацій-
ними і ін. властивостями, яêі в першó черãó залежать від їх
мінеральноãо сêладó і маêробóдови (стрóêтóрно-теêстóр-
них ознаê). Гóстина Г.п. 1000 (тóфи) — 4700 êã/м
3
; модóль
поздовжньої прóжності 5х10
9
-1,5х10
11
Па; êоеф. Пóассона
0,15-0,38; межа міцності при стисненні до 5х10
8
Па; межа
міцності при розтяãó до 2,0х10
7
Па; êоеф. теплопров-
ідності 0,2 -10 Вт/(м·К); питома теплоємність 0,5-1,5
êДж/êã·К; êоеф. лінійноãо тепловоãо розширення 2х10
-6
-
4х10
-4
К
-1
; питомий елеêтрич. опір 10
-2
-10
12
Ом·м; відносн.
діелеêтрич. прониêність 2-30; маãнітна сприйнятливість
10
-7
-3,0. В залежності від хараêтерó зв’язêів оêремих зерен
розрізняють таêі типи Г.п.: п ó х ê і (роздільно-зернисті) —
механічні сóміші різних мінералів або зерен одноãо мінер-
алó, не пов’язаних між собою, напр., пісоê, ãравій, ãальêа;
з в ’ я з н і (ãлинисті) — Г.п. з водно-êолоїдними зв’язêами
частиноê між собою, напр., ãлини, сóãлинêи, боêсити; їх
особливість — висоêа пластичність при насиченні водою;
т в е р д і (сêельні та напівсêельні) — з жорстêими та
прóжними зв’язêами, що мають фізиêо-хімічнó природó,
напр., пісêовиêи, ґраніти, діабази, ґнейси. Яê об’єêт ãірн.
розробоê Г.п. поділяють на сêельні, напівсêельні, щільні,
м’яêі, сипóчі, зрóйновані. За стрóêтóрою Г.п. поділяють
на êристалічні, приховано-êристалічні, сêлóваті, порф-
ірові, óламêові. За теêстóрою — масивні, пористі, шарó-
ваті. Хараêтеристиêи та ãірн.-технолоã. властивості Г.п. —
міцність, абразивність, твердість, бóримість, висаджó-
ваність, збаãачóваність. Відмінною особливістю Г.п. є їх
баãатоаґреґатність, обóмовлена тим, що пори та тріщини
Г.п. в природних óмовах заповнені ãазами, рідинами або
сторонніми породами. Особливó ãрóпó сêладають орãано-
ãенні Г.п. — вóãілля. Виêопне вóãілля — це тверді êаóсто-
біоліти, яêі є продóêтами метаморфізмó залишêів рослин.
За походженням та сêладом рослинних залишêів розрізн-
яють ãóмóсове, сапропелітове та ліптобіолітове вóãілля.
Вóãілля являє собою аморфнó масó, що є механічною сóмі-
шшю або твердим розчином різних орãанічних êомпо-
нентів з вêлюченнями неорãанічних домішоê. Вивчає
ãірсьêі породи петроãрафія. Гірсьêими породами сêладені
верх. оболонêи планет земної ãрóпи (Мерêóрій, Венера,
Марс), а таêож Місяць, астероїди, сóпóтниêи пла-
нет-ãіãантів. Див. таêож маãматичні ã.п., осадові ã.п., ме-
таморфічні ã.п., вóãілля. В.І.Саранчóê.
ГІРСЬКІ СПОРУДИ, -их, -д, мн. — Див. ãори.
ГІРСЬКІ ТРУБОПРОВОДИ, -их, -ів, мн. * р. ãорные трó-
бопроводы; а. mountain pipelines; н. Bergrohrleitungen f pl —
трóбопроводи, яêі спорóджóються на дóже пересіченій
місцевості, яêа хараêтеризóється черãóванням êрóтих пі-
днять і спóсêів, наявністю діляноê з повздовжніми і попе-
речними нахилами рельєфó (êосоãорів). У залежності від
êрóтості нахилів і їх розташóвання проêладають підземні і
наземні Г.т., а в особливо сêладних випадêах їх спорóджó-
ють ó тóнелях.
ГІССАРО-АЛАЙ — ãірсьêа система ó Середній Азії, між
Паміром і Ферãансьêою êотловиною ó Кирãизії, Таджи-
êистані та Узбеêистані. З півдня обмежóється Каршинсь-
êим степом, Таджицьêою депресією і Алайсьêою доли-
ною. Довжина з заходó на схід близьêо 900 êм, ширина до
150 êм. Переважають висоти близьêо 5000 м, ó р-ні ãірсьê-
оãо вóзла Матча — 5621 м. Г.-А. — сêладчасте óтворення
ãерцинсьêоãо віêó, óêладене осадовими та метаморфічн-
ими породами з вêлюченням ґранітів, діоритів. З інтрóз-
іями пов’язані родовища вольфрамó, молібденó, арсенó, зо-
лота, ртóті (Хайдарêан, Чаóвай, Кадамджай), стибію
(Шінã-Маãіан, Джіжіêрóт), вóãілля (Сóлюêта, Шóраб, Ки-
зил-Кія). Найвищі ãірсьêі ланцюãи і хребти знаходяться ó
західній і середній частинах Г.-А. (Тóрêестансьêий, Зе-
равшансьêий, Гіссарсьêий та Алайсьêий) і мають висо-
êоãірний рельєф. Поширений êарст — ã.ч. печери та про-
валля (Кан-і-Гóт, Київсьêа та ін.). У західній частині пе-
реважають середньовисотні хребти (Мальãóзар, Нóратаó
та ін.), масиви низьêих ãір. Розвинóті лесові передãір’я
(адири). Клімат обóмовлений висотною поясністю. Річêи
належать ã.ч. до басейнó Зеравшана та Амóдар’ї. Озера:
Марãóзор, Ісêандерêóль та ін. Найбільший льодовиê —
Зеравшансьêий (довж. бл. 25 êм).
ГІСТЕРЕЗИС, ó, ч. * р. ãистерезис; а. hysteresis; н. Hystere-
sis f
— явище або властивість, що хараêтеризóються неод-
нозначною залежністю змін
фізичної величини
, яêа означає
стан тіла, від
фізичної
величини
, яêа визначає зовнішні óмо-
ви, дію зовнішніх сил на тіло. Г. означає ненаêладання пе-
ребіãó змін ó протилежних напрямêах (незбіжність êривих,