Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

291 ГОМ — ГОР

типiв (імпелерних, байпасних тощо). Застосовóється, на-

пр., при приãотóванні сóспендованоãо палива на основі

вóãілля, ãідротранспортóванні сипóчих êорисних êопалин і

т.і. Див. переміщóвач.

ГОМОГЕНІЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. ãомоãенизация, а. homogeni-

zation, н. Homogenisierung f — надання однорідної стрóê-

тóри або однорідних властивостей мінеральній масі, сóм-

ішам, сполóêам, розчинам або емóльсіям шляхом механічн-

оãо перемішóвання, óсереднення, хімічноãо чи температóр-

ноãо впливó на них. Для одержання ãомоãенних сóмішей

виêористовóються спеціальні апарати — ãомоãенізатори.

ГОМОГЕНІЗАЦІЯ ВКЛЮЧЕНЬ У МІНЕРАЛАХ, -ії, -…,

ж. * р. ãомоãенизация вêлючений в минералах, а. homogenisa-

tion of inclusions in minerals, н. Homogenisierung f der Ein-

schlüsse m pl in den Mineralen n pl — перетворення ãетеро-

ãенних систем (вêлючень) ó мінералах при наãріванні в ãо-

моãеннó системó. Температóра ãомоãенізації відповiдає

тeмператóрі, за яêої вêлючення потрапило до мінералó. Го-

моãенізація може відбóватися в рідêій фазі (перший тип

ãомоãенізації) і в ãазовій (дрóãий тип ãомоãенізації). Пер-

ший тип хараêтерний для мінералів ãідротермальноãо по-

ходження, дрóãий — для пневматолітових мінералів.

ГОМОГЕННИЙ, -оãо. * р. ãомоãенный, а. homogeneous,

uniform; н. homogen — той, що виявляє однаêові власти-

вості на всьомó протязі йоãо поширення. Напр., ãомоãен-

на речовина, ãомоãенна пóльпа тощо.

ГОМОКЛІНАЛЬ, -і, ж. * р. ãомоêлиналь, а. homocline, н.

Homokline f — моноêліналь з рівномірним нахилом шарів.

ГОМОЛОГИ, -ів, мн. * р. ãомолоãи; а. homologues; н. Ho-

mologe n pl — сполóêи, що належать до даноãо ãомолоãічн-

оãо рядó, тобто відрізняються в таêомó ряді на певнó

стрóêтóрнó одиницю, напр., СН

2: СН4, СН3СН3,

СН

3СН2СН3, СН3СН2СН2СН3 і т.д.

ГОМОЛОГІЧНІ РЯДИ, -их, -ів, мн. * р. ãомолоãичесêие

ряды, а. homological series, н. homologe Reihen f pl — ãрóпи

орãанічних сполóê з однаêовими хімічними властивостя-

ми й схожою бóдовою, що різняться однією або êільêома

ãрóпами =СН

2 ó сêладі вóãлеводневоãо радиêала молеêóли.

ГОМОМОРФІЗМ, -ó, ч. * р. ãомоморфизм, а. homomor-

phism, н. Homomorphose f — ізоморфні співвідношення

між мінералами, при яêих спостеріãається частêова под-

ібність їх стрóêтóр.

ГОМОТИПІЗМ, -ó, ч. * р. ãомотипизм, а. homotypism, н.

Homotypismus m — стрóêтóрні співвідношення мінералів,

при яêих між останніми існóє частêова подібність стрóê-

тóр.

ГОМОХРОННIСТЬ, -і, ж. * р. ãомохронность; а. homo-

chronity, н. Homochronizität

f — часова подібність ó проце-

сах, однорідність за часом, êоли відношення між подібн-

ими інтервалами часó перебіãó процесó, що має місце ó

двох системах, постійне. Див. подiбнiсть часова.

ГОН — Див. ґрад.

ГОНДВАНА, -и, ж. — ãіãантсьêий ãіпотетичний êонти-

нент, що існóвав ó Півд. півêóлі протяãом палеозою і част-

êово в мезозої. До сêладó Г., яêа являла собою доêембрійс-

ьêó платформó, входили значні частини сóчасних мате-

риêів — Півд. Америêи, Африêи і Азії (Аравія, Індостан),

Австралії і, можливо, частина Антарêтиди. Протяãом ме-

зозою стався розпад Г. на оêремі брили; в êрейдовомó пе-

ріоді вона перестала існóвати яê єдине ціле.

ГОНІОМЕТР, -а, ч. * р. ãониометр, а. goniometer, н. Honio-

meter n — прилад для вимірювання êóтів між плосêими ãра-

нями твердих тіл, напр., êристалів. Сêладається з двох

насаджених на заãальнó вертиêальнó вісь заêритих мета-

левих циліндрів різноãо діаметра з êонічним переходом

між ними. Виêористовóють ó êристалоãрафії, ãеодезії то-

що. Призначений для реêоãносціювальних, розбивних і

знімальних робіт при топоãрафічних зйомêах, що не ви-

маãають висоêої точності.

ГОНІОМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. ãониометрия, а. goniomety, н.

Honiometrie f — розділ триãонометрії, де вивчаються спо-

соби вимірювання êóтів, властивості триãонометричних

фóнêцій та співвідношення між ними.

ГОНОРИС КАУЗА (від лат. honoris causa) — вислів, яêий

додається до назви вченоãо стóпеня або звання, яêщо він

присвоєний без захистó. Те ж саме, що і “почесний”. На-

пр., професор Г.ê., доêт. наóê Г.ê. тощо.

ГОРБИКИ РОСТУ, -оê, -…, мн. * р. бóãорêи роста, а.

nodes of growth, н. Wachstumshügel

m pl — невелиêі, êриста-

лоãрафічно оформлені ãорбочêи на поверхні êристалів,

немовби антиподи фіãóр травлення (роз’їдання), яêі óтво-

рюються внаслідоê періодичної зміни процесів ростó й

роз’їдання.

ГОРИ (ГІРСЬКІ СПОРУДИ), -ãір, мн. * р. ãоры, а. moun-

tains, н. Gebirge n — ділянêи земної поверхні, підняті ви-

ще 600 м над рівнем моря. Хараêтеризóються різними êо-

ливаннями відносних висот і êонтрастними формами

рельєфó. Г. поділяють на висоêі (понад 2000 над р.м.), се-

редньовисоêі (1000-2000 м), низьêі (600-1000 м). За по-

ходженням розрізняють Г. теêтонічні, вóлêанічні й денó-

даційні. Для Г. хараêтерна вертиêальна поясність ланд-

шафтів. На тер. Уêраїни підносяться Кримсьêі ãори і Уê-

раїнсьêі Карпати. Див. таêож Алтай, Альпи, Анди, Аппа-

лачі, Ардени, Атлас, Гімаãаї, Гіссаро-Алай, Гіндóêóш, Бесêи-

ди, Велиêий водороздільний хребет, Велиêий Хінãан, Велиêий

Устóп, Ждярсьêі ãори, Кавêаз, Караêорóм, Капсьêі ãори,

Кордильєри, Кóньлóнь, Памір, Паміро-Алай, Сêелясті ãори,

Саяни, Тібет, Тібетсьêе наãір’я, Тянь-Шань, Урал, Японсьêі

Альпи. В.С.Білецьêий.

ГОРИЗОНТ А, -ó, ч. * р. ãоризонт А, а. А horizon, н. A-Ho-

rizont m — ó ãеолоãії — верхній шар ґрóнтó, в яêомó аêó-

мóлюється орãанічний матеріал і з яêоãо вилóãовóються

розчинні солі та êолоїди; верхній орний шар ґрóнтó.

ГОРИЗОНТ БЕЗПЕЧНОЇ ГЛИБИНИ, -ó, -…, ч. * р. ãори-

зонт безопасной ãлóбины, а. horizon of a safe depth, н. Horizont

m ungefährlicher Tiefe f — ãоризонтальна площина (лінія

на розрізі), побóдована на безпечній ãлибині розробêи.

ГОРИЗОНТ В, -ó, ч. * р. ãоризонт В, а. В horizon, н. B-Ho-

rizont m — ó ãеолоãії — шар ґрóнтó під ãоризонтом А, в яêо-

мó аêóмóлюються êолоїди, розчинні солі та тонêі мін-

еральні частинêи.

ГОРИЗОНТ ГІРНИЧИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. ãоризонт ãорный,

а. mining level, horizon, level, floor, н. Sohle f, Horizont m —

сóêóпність ãірн. виробоê, розташованих на одномó рівні.

Частина шахтноãо поля, однією з меж яêоãо за спадом є

ãоловний транспортний штреê, а дрóãою — верхня або

нижня межа шахтноãо поля. Боêові межі ãоризонтó — межі

шахтноãо поля за протяжністю. Яêщо шахтне поле ділит-

ься на три і більше ãоризонтів, то їхніми межами за спадом

є ãоловні штреêи транспортноãо та вентиляційноãо ãори-

зонтів. Розмір ãоризонтó за спадом 1000-1200 м. За при-

значенням розрізняють таêі Г.ã.: основний, êонцентраці-

йний, проміжний, бóровий, повторноãо дроблення, ãрохо-

чення, сêреперóвання, підсічêи. Основний Г.ã. — (відêа-

тний) призначений для транспортóвання ê.ê. до шахтноãо

стовбóра. Основний Г.ã., на яêий перепóсêають ê.ê. з деê.

ГОР — ГОР 292

поверхів, наз. êонцентраційним. Проміжний Г.ã. слóжить

для підãотовêи виїмêових дільниць (блоêів і т.п.), вентиля-

ції, водовідливó, доставêи ê.ê. і обладнання, а таêож пере-

пóсêó ê.ê. на осн. ãоризонт вертиêальними або похилими

виробêами. З виробоê на бóровомó Г.ã. проводиться бóрі-

ння шпóрів або свердловин. Г.ã. сêреперóвання призначений

для сêреперної доставêи відбитої ê.ê. до місця її перепóс-

êó на основний Г.ã. або навантаження ó відêатні ємêості.

ГОРИЗОНТ НІВЕЛІРА, -ó, -…, ч. * р. ãоризонт нивелира,

а. height of the level, н. Nivellierhorizont m — висотна відм-

ітêа ãоризонтальної площини, ó яêій розташована візирна

лінія нівеліра, встановленоãо в робоче положення. Чи-

сельне значення Г. н. отримóють яê резóльтат додавання

висотної відмітêи задньої сполóчної точêи з відліêом по

рейці, встановленій на цій точці.

ГОРИЗОНТ ПРИЛАДУ, -ó, -…, ч. * р. ãоризонт прибора,

а. height of the instrument,

н. Gerätshorizont m — див. ãори-

зонт нівеліра.

ГОРИЗОНТ С, -ó, ч. * р. ãоризонт С, а. С horizon, н. Ñ-Ho-

rizont m — ó ãеолоãії — зона вивітрювання порід, що ле-

жить нижче ãоризонтó В. Вниз переходить ó невивітр-

ювані êорінні породи.

ГОРИЗОНТ ШАХТНИЙ, -ó, -оãо, ч. — Див. ãоризонт ãі-

рничий.

ГОРИЗОНТАЛЬ, -і, ж. * р. ãоризонталь, а. contour (line),

horizontal, н. Höhenkurve f, Horizontale f, Waagerechte f —

лінія на плані (êарті), яêа з’єднóє точêи земної поверхні з

однаêовою абсолютною висотою. Г. слóжать основним

способом зображення рельєфó земної поверхні на планах

та êартах. Г., що відстоять одна від одної на прийнятó для

даної êарти висотó перетинó рельєфó, називають основ-

ними. Для зображення деталей рельєфó, що не виража-

ються основними Г., застосовóються додатêові Г., прове-

дені через половинó основноãо перетинó. Виêористання

Г. дозволяє визначати абсолютні і відносні висоти точоê,

бóдóвати профіль місцевості й ін. Широêо виêористовó-

ються при вирішенні баãатьох інженерних завдань (пла-

нóвання доріã, обчислення обсяãів земляних робіт тощо).

ГОРИЗОНТАЛЬНА СВЕРДЛОВИНА,

-ої, -и,

ж.

— Див.

свердловина ãоризонтальна.

ГОРИЗОНТАЛЬНЕ ЗАКЛАДАННЯ, -оãо, -…, с. * р. ãо-

ризонтальное заложение, а. horizontal equivalent; н. Horizon-

talabstand m — проеêція виміряної похилої довжини лінії

на ãоризонтальнó площинó. Див. заêладання.

ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ КУТ, -оãо, -а, ч. — Див. êóт ãори-

зонтальний.

ГОРИЗОНТАЛЬНИМИ ШАРАМИ ВИЙМАННЯ

(ВИЇМКА) — Див. виїмêа ãоризонтальними шарами.

ГОРИЗОНТАЛЬНІ ДЕФОРМАЦІЇ, -их, -ій, мн. * р. ãо-

ризонтальные деформации, а. horizontal deformations, н. Ho-

rizontaldeformationen f pl — відношення різниці інтервалó ó

ãоризонтальній площині мóльди зрóшення до йоãо почат-

êової довжини.

ГОРИЗОНТУВАННЯ ПРИЛАДУ, -…, с. * р. ãоризонти-

рование прибора, а. levelling of an instrument, н. Horizontieren

n des Gerätes n — óстановêа вертиêальної осі марêшей-

дерсьêоãо чи ãеодезичноãо приладó в прямовисне поло-

ження.

ГОРІЛІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, -их, -ід, мн. * р. ãорелые ãор-

ные породы (ãорельниêи, ãлиежи, обожженные ãорные поро-

ды, порцелланит), а. burnt rock, porcellanites, н. Porzellanite

m pl — осадові ãірсьêі породи, обпалені внаслідоê природ-

ноãо виãорання вóãільних пластів або ãоріння породних

відвалів (териêонів). Сêлад і властивості Г.п. дóже мінливі і

залежать від сêладó первинних порід та стóпеня їх випа-

лення. Хараêтерні мінеральні новоóтворення: мóліт, êор-

дієрит, воластоніт. Оêсиди заліза відновлюються до маãн-

ітноãо залізняêó, а іноді до природноãо чавóнó. Глибина

зон виãорання не перевищóє звичайно 50 м, маêсимальна

— 200 м. Площі розвитêó зон Г.п. іноді досяãають десятêів

êм

. Напр., об’єм Г.п. на Абансьêомó родов. Кансь-

êо-Ачинсьêоãо бас. бл. 1,6 млрд м

, а площі оêр. діляноê

виãоряння 20 êм

. Найбільшó пром. цінність мають серед-

ньообпалені ãлинисті породи (ãлієжі), що мають висоêó

аêтивність. Вони виêористовóються в цементній пром-сті

яê наповнювачі для асфальтобетонó. Пісêові Г.п. застосо-

вóються в дорожньомó бóд. яê основа шляхових поêрит-

тів.

ГОРІННЯ, -…, с. * р. ãорение, а. burning, combustion, н.

Brennen n — сêладний фіз.-хім. процес на основі еêзотер-

мічних реаêцій оêиснення-відновлення, яêий хараêтери-

зóється значною швидêістю перебіãó, виділенням велиêої

êільêості тепла і світла, масообміном з навêолишнім сере-

довищем. При Г., яê правило, óтворюється полóм’я. Г. мо-

же початися спонтанно внаслідоê самозаймання або бóти

ініційованим запалюванням. Стосовно до ВР розрізняють

стаціонарне або нормальне Г. (постійна швидêість роз-

повсюдження від частоê см/с до сотень см/с) та нестаці-

онарне або вибóхове (нестабільна швидêість до сотень м/

с).

ГОРІХ, -а, ч. * р. орех, а. nut, н. Nuß f, Nußkohle f — сорт

вóãілля êрóпністю 25-50 мм; êрóпний ãоріх — 25-100 мм. В

різних êраїнах є свої шêали êрóпності цих сортів вóãілля.

Напр., в ФРН “ãоріх І” — 50-80 мм, “ãоріх ІІ” — 30-50 мм,

“ãоріх ІІІ” — 18-30 мм, “ãоріх ІV” — 10-18 мм, “ãоріх V” —

6-10 мм.

ГОРЛОВИНА КАМЕРИ (ШИЙКА), -и, -… (-и), ж. * р.

ãорловина êамеры (шейêа), а. chamber mouth (neck), н. Hals

m — вóзьêа ãірнича виробêа, яêа з’єднóє при полоãомó

падінні поêладó êамерó з відêатною виробêою.

ГОРНБЛЕНДИТ, -ó, ч. * р. ãорнблендит, а. hornblendite, н.

Hornblendit m — êрóпнозерниста êристалічна маãматич-

на порода основноãо сêладó, сêладена роãовою обманêою.

Відрізняється від амфіболітó стрóêтóрою.

ГОРСТ, -ó, ч. * р. ãорст, а. horst,

elevated block, uplifted fault-block;

н. Horst m — теêтонічна форма

порóшення заляãання ãірсьêих

порід. Являє собою переважно

видовженó, відносно піднятó

ділянêó земної êори, обмежованó

опóщеними по лініях сêидів. Г.

досяãає в поперечниêó десятêів êм. Амплітóда переміще-

ння може сêласти деê. тис. м. Г. звичайно óтворюється

внаслідоê аêтивноãо підняття.

ГОРТОНОЛІТ, -ó, ч. * р. ãортонолит, а. hortonolite, н.

Hortonolith m — залізисто-маãніїстий різновид олівінó —

(Fe, Mn)

2[SiO4]. За К.Фреєм — маãнезіальний фаяліт.

Домішêи: NiO, ТіО

2. Синãонія ромбічна. Ромбодипіраміда-

льний вид. Кристали рідêісні, подібні до êристалів олівінó.

Звичайно зóстрічається в сóцільних масах. Спайність не-

досêонала. Гóстина 3,91-4,0. Тв. 6,5. Сóцільні маси жовтó-

вато-сіроãо, темно-бóроãо і чорноãо êольорó. Блисê сêля-

ний. Оптичні êонстанти мають проміжне значення між

форстеритом та фаялітом. Породоóтворювальний мін-

ерал ãортоноліт-дóнітів.

Рис. Горст.

293 ГОР — ГРА

ГОРЮЧА ЗЕМЛЯ, -ої, -і, ж.

—

давня назва

торфó.

Зóс-

трічається в “Натóральній історії” Плінія Старшоãо (46 н.е.).

ГОРЮЧИЙ ГАЗ, -оãо, -ó, ч. * р. ãорючий ãаз, а. combustible

gas; н. Brenngas n, Heizgas n — природні та штóчні сóміші

водню, оêсидó вóãлецю, сірêоводню, ãазоподібних вóãлевод-

нів (метанó, етанó, пропанó, етиленó та інших), яêі здатні

ãоріти.

ГОРЮЧІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ, -их, -их, -н, мн. * р.

ãорючие полезные исêопаемые, а. combustible minerals, н.

Brennbodenschätze m pl — природні орãанічні сполóêи, що

мають здатність ãоріти. Виêористовóються яê джерело

теплової енерãії. Поширені в природі ó твердомó (êам’яне

та бóре вóãілля, торф, ãорючі сланці, сапропеліти), рідêомó

(нафта, нафтоподібні речовини — рідинні та затверділі —

природні асфальти, озоêерит, êір тощо) й ãазоподібномó

(ãази природні ãорючі) стані. Г.ê.ê. сêладаються з ãорючої

маси (вóãлець, водень, êисень, сірêа) і баластó (золи). З óсіх

твердих Г.ê.ê. найважливішим є вóãілля. Велиêі про-

мислово-енерãетичні центри створені, яê правило, в

районах, баãатих на вóãілля (Донбас, Рóр, Кóзбас та ін.).

При êоêсóванні вóãілля одержóють до 1000 різних речовин,

яêі виêористовóються ó металóрãії, хімічній промисло-

вості, сільсьêомó ãосподарстві, на залізничномó та авто-

транспорті. В порівнянні з іншими найбільш поширеним

Г.ê.ê. в земній êорі є êероãен ãорючих сланців (бл. 650 трлн

т). Геолоãічні запаси нафти сêладають оціночно бл. 2 тр-

лн т. Нафта та ãаз природний є основою сóчасної енерãе-

тиêи і промисловості орãанічноãо синтезó. З нафти ви-

робляють паливо для двиãóнів внóтрішньоãо зãоряння

(бензин, ãас, дизельне паливо), паливо для ТЕС (мазóти),

êотельних óстановоê, велиêий асортимент мастил, бітóми

для шляховоãо поêриття, сажі для ãóмової та елеêтро-

технічної промисловості, êоêс для елеêтродів і баãато ін.

продóêтів. З нафти та нафтопродóêтів синтезовано понад

20000 орãанічних сполóê. За підрахóнêами Світовоãо

енерãетичноãо союзó, світові запаси вóãілля бóдóть вичер-

пані за 250 роêів, ãазó — за 60 роêів, нафти (без нафтонос-

них пісêів) — за 40 роêів. Проãноз вичерпання ресóрсів

Г.ê.ê. “Римсьêоãо êлóбó” менш оптимістичний: запаси

вóãілля вичерпаються за 150 роêів, нафта — за 50 роêів, ãаз

— за 49 роêів. Очіêóється, що світове споживання енерãії

протяãом 1990-2010 рр. зросте на 42% — щорічно на 1,8%

(в 1970-1990 рр. світовий попит на всі види енерãії щорі-

чно зростав на 2,5%). При цьомó світове споживання вóãі-

лля протяãом 1990-2010 рр. збільшóватиметься найповіль-

нішими серед інших Г.ê.ê. темпами — на 1,1% щорічно.

Темпи приростó споживання нафти бóдóть більшими —

бл.2,1% щорічно. У êраїнах Східної Європи і постра-

дянсьêоãо просторó, вêлючаючи Уêраїнó, щорічний при-

ріст споживання нафти очіêóється на рівні 1,6%, ãазó —

1%, вóãілля — 0,4%. В 2000-2003 рр. внóтрішні потреби Уê-

раїни в продóêтах нафтопереробêи збільшилися в 1,5 рази

в резóльтаті розширення автомобільноãо парêó, стабілі-

зації роботи промислових підприємств та аãропромисло-

воãо êомплеêсó. У 2020 р. ó виробництві елеêтроенерãії на

вóãілля припадатиме 34,5%, ãаз — 25%, відновлювальні

джерела — 22%, ядерне паливо — 9,5%, нафтó — 9%.

В.І.Саранчóê.

ГОРЮЧІ СЛАНЦІ, -их, -ів, мн. * р. ãорючие сланцы а.

petroliferous shale; oil (bituminous) shale; н. Brennschiefer m pl,

Ölschiefer m pl — тверда ãорюча êорисна êопалина, осадова

(ãлиниста, вапняêова та піщаниста) ãірсьêа порода êарбо-

натно-ãлинистоãо (мерãелистоãо), ãлинистоãо або êреме-

нистоãо сêладó, що містить 10-50%, рідше до 60% орãаніч.

речовини (êероãенó), синãенетичної осадонаêопиченню.

Яê правило, це рештêи найпростіших водоростей. Мін-

еральні речовини — êальцит, доломіт, ãідрослюди, êварц

тощо. Забарвлення Г.с. êоричневе, êоричнювато-жовте,

сіре, оливêово-сіре. Теêстóра листóвата або масивна. За

співвідношенням сапропелевих і ãóмóсових êомпонентів

Г.с. поділяються на сапропеліти і сапроãóміти. Орãанічна

речовина Г.с. хараêтеризóється висоêим вмістом водню

(7-10%), велиêим виходом летêих речовин при терміч. пе-

реробці (до 90%), висоêою пит. теплотою зãоряння —

29-37 МДж/êã. Мінімальна теплота зãоряння — 5 МДж/

êã. Заãальні потенційні ресóрси Г.с. в світі оцінені в 650

трлн т (26 трлн т сланцевої смоли). Осн. ресóрси — бл.

430-450 трлн т (24-25 трлн т сланцевої смоли) зосереджені

в США (шт. Колорадо, Юта, Вайомінã) і пов’язані з фор-

мацією Грін-Рівер. Велиêі поêлади Г.с. є в Бразилії, КНР,

менші — в Болãарії, Велиêобританії, Росії, ФРН, Франції,

Іспанії, Австрії, Канаді, Австралії, Італії, Швеції. На тери-

торії Уêраїни Г.с. є на правобережжі Дніпра, в межах Дні-

провсьêо-Донецьêої западини, в Карпатах і Кримсьêих ãо-

рах. Геолоãічні запаси мінелітових Г.с. в Уêраїні до ãлиби-

ни 200 м сêладають понад 500 млрд т. Вони заляãають по-

тóжними пластами від десятêів до 1500 м смóãою вздовж

східноãо схилó Карпат і в долинах, яêі приляãають до

ãірсьêоãо масивó від êордонó з Польщею на півночі до Рó-

мóнії на півдні. Кільêість ãорючих речовин в óêраїнсьêих

Г.с. 12-35%, теплота зãоряння 3,75-10,0 МДж/êã, середній

вихід летêих речовин — 50% на орãанічнó масó, вміст вод-

ню і êисню в ãорючій речовині відповідно 6,5-7,5% та

16-20%. Вміст сірêи на сóхó масó 1,5-3,5% (65% — сóль-

фіди та дисóльфіди, 5-15% — сóльфати). Осн. частина

сланців виêористовóється для спалення на ТЕЦ і ДРЕС.

Смола може виêористовóватися яê рідêе паливо, хімічна

сировина. В.І.Саранчóê.

ГОТЕРІВСЬКИЙ ЯРУС, ГОТЕРІВ, -оãо, -ó, ч. * р. ãоте-

ривсêий ярóс, ãотерив, а. Hauterivian, н. Hauterive n, Hauteri-

vien n — третій знизó ярóс нижньоãо відділó êрейдової сис-

теми. Від назви ã. Отерів (Hauteriv) ó Швейцарії.

ГОТСЬКА СКЛАДЧАСТІСТЬ, -ої, -ості, ж. * р. ãотсêая

сêладчатость, а. Gotian folding, н. Gotische Faltung f

— епо-

ха теêтонічної аêтивності, яêа бл. 1,4 млрд роêів томó вияв-

лялася на півдні і півд. заході Швеції в óтворенні

ґранітодів

та сêладчасто-брилових деформаціях. Відповідає ельсонсь-

êій епосі в Півн. Америці та êібарсьêій — ó Африці.

ГРАВЕЛІТ, -ó, ч. * р. ãравелит, а. gravelite, grit, gritstone,

gritrock; н. Gravelit m — зцементований ãравій з теêстó-

рою, властивою піщаним породам.

ГРАВІЙ, -ю, ч. * р. ãравий, а. gravel, grit, н. Kies m — пóх-

êа порода, яêа сêладається із оêрóãлих óламêів ãірсьêих

порід і мінералів від 1 до 10 мм. Розрізняють ãравій річê-

овий, озерний, морсьêий та льодовиêовий. Є таêож ãравій

штóчний — êерамзитовий, одержóваний з леãêоплавêої

ãлинистої сировини, та зольний — з паливних відходів

теплоелеêтростанцій. Застосовóють яê бóдівельний мате-

ріал, заповнювач для бетонó. В ãірничій справі виділяють Г.

розміром 5-70 мм. У залежності від êрóпності Г. поділяють

на: дрібний (1-2,5 мм), середній (2,5-5 мм) і êрóпний (5-10

мм). В ãірничій справі і бóдівництві за êрóпністю зерен

розрізняють настóпні фраêції Г. (мм): 5-10, 10-20, 20-40,

40-70. У велиêомó масштабі Г. добóвають в США, ФРН,

Велиêій Британії, Росії та ін. êраїнах.

ГРА — ГРА 294

ГРАВІМЕТР, -а, ч. * р. ãравиметр, а. gravimeter, н. Gravi-

meter n, Schweremesser m — прилад для вимірювання при-

сêорення сили тяжіння. Г., призначені для абс. вимір-

ювань, забезпечóють похибêó 0,03-0,07 мГал, польові для

відносних вимірювань — 0,1-0,01 мГал, донні та свердло-

винні — 0,1-0,3 мГал, морсьêі — 0,5-3 мГал, аероãравіме-

три — до 4 мГал (мГал=10

-5

мс

-2

ГРАВІМЕТРИЧНА ЗЙОМКА, -ої, -и, ж. * р. ãравимет-

ричесêая съемêа, а. gravimetric survey; н. gravimetrische Auf-

nahme f, Gravimeteraufnahme f — сóêóпність вимірювань

величин, що хараêтеризóють ãравітац. поле даноãо р-нó. В

ãеолоãії проводиться за допомоãою ãравіметрів, рідше —

варіометрів та ґрадієнтометрів. За призначенням Г.з.

поділяється на реãіональнó, що застосовóється для вив-

чення фіãóри Землі, і детальнó — для вивчення невелиêих

аномалій, створених оêр. ãеол. стрóêтóрами і рóдними тіл-

ами. За способом проведення розрізняють площиннó Г.з.

— пóнêти спостережень розташовóються рівномірно по

площі, і профільнó (або маршрóтнó), що проводиться за

оêремими, далеêо віддаленими профілями або маршрóта-

ми. Для реãіональних ãеол.-ãеофіз. досліджень Г.з. виêо-

нóється в масштабі 1:200000-1:500000. При пошóêах на-

фтоãазоносних стрóêтóр і вивченні вóãільних басейнів мас-

штаб зйомêи становить 1:50000. Пошóêи і вивчення рóд-

них стрóêтóр і тіл проводяться в масштабі 1:2000-1:25000.

На основі даних Г.з. бóдóють ãравіметричні профілі і êар-

ти. В.В.Мирний.

ГРАВІМЕТРИЧНА РОЗВІДКА, -ої, -и, ж. * р. ãравимет-

ричесêая разведêа, а. gravimetric (gravitational) prospecting, н.

gravimetrische Erkundung f, Gravimetermessungen f pl

— один із методів ãеофізиêи, що

базóється на вивченні ãравітацій-

ноãо поля Землі. Об’єêти Г.р. —

щільні неоднорідності земної êори,

що створюють аномалії в ãравітац.

полі Землі. Г.р. виêористовóється

для вивчення бóдови земної êори,

пошóêó і розвідêи родов., зоêрема

нафтоãазоносних, слабêомаãні-

тних залізних рóд, хромових та мі-

дно-êолчеданових рóд, нерóдних

ê.ê. — êалійних солей, боратів, êо-

рóндó, баритó, апатитів. Г.р. зна-

ходить таêож застосóвання в інж.

ãеолоãії та ãідроãеолоãії з метою вив-

чення ãлибинної бóдови арте-

зіансьêих басейнів, пошóêів та

оêонтóрювання порожнин êарстó

та ін. В.В.Мирний.

ГРАВІМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ, -оãо, -ó, ч. * р. ãравимет-

ричесêий анализ, а. gravimetric analysis; н. Gewichtsanalyse f,

gravimetrische Analyse f, Gravimetrie f — метод êільêісноãо

визначення сêладó речовин. Розроблений швед. хіміêом

Т.У.Берґманом. У основі лежить заêон збереження маси

речовин при хім. перетвореннях. При Г.а. спочатêó зважó-

ють на аналіт. терезах досліджóванó речовинó, переводять

її ó розчин, потім осаджóють тó сêладовó речовини,

êільêість яêої хочóть визначити, відоêремлюють її від роз-

чинó, зневоднюють (сóшать, прожарюють) і зважóють

твердий залишоê. Точність Г.а. висоêа — 0,1-0,02%.

Аналіз широêо виêористовóється для дослідження рóд,

сплавів, орãанічних речовин тощо. В.В.Мирний.

ГРАВІМЕТРИЧНІ ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАНЬ,

-их, -иць,

-…,

мн

. *

р.

ãравиметричесêие единицы измерений,

а.

gravi-

metric measurement units;

н.

gravimetrische Messeinheiten

— основною хараêтеристиêою ãравітаційноãо поля Землі

є потенціал присêорення сили тяжіння

(розмірність ó СІ

— м

·с

-2

)

яêий безпосередньо не вимірюється. За одиницю

присêорення сили тяжіння в CGS прийнято потенціали

присêорення сили тяжіння 1 Гал = 1см⋅с

-2

(названо на

честь Г.Галілея, яêий вперше виміряв цю величинó). В

праêтиці вимірювань застосовóють частêи від основної

одиниці :

Інші похідні потенціалó присêорення сили тяжіння

мають розмірність ґрадієнта сили ваãи (с

-2

). Одиницею

вимірювань цієї величини є 1Е (етвеш, названо на честь

óãорсьêоãо фізиêа Лоранда Етвеша, яêий розробив теорію

і запропонóвав êонстрóêцію приладó для вимірювання

похідних потенціалó сили ваãи ).

тобто зміна присêорення сили тяжіння на 1 м Гал на

віддалі 10 êм дорівнює 1Е. В.В.Мирний.

ГРАВІМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. ãравиметрия, а. gravimetry, н.

Schwerkraftmessung f, Schweremessung f, Gravimetrie f — ãа-

лóзь ãеофізиêи, що вивчає ãравітаційне поле Землі, зоêрема

з метою вивчення її внóтрішньої бóдови.

ГРАВІТАЦІЙНА ВОДА, -ої, -и, ж. — Див. вільна вода.

ГРАВІТАЦІЙНЕ ВІДСТОЮВАННЯ, -оãо, -…, с. * р. ãра-

витационное отстаивание; а. gravity sedimentation; н. Gravi-

tationsabsetzen n, Gravitationsklärung f — розділення ме-

ханічної сóміші двох фаз, напр., нафти і пластової води за

рахóноê різниці їх ãóстин ó ãерметизованих відстійниêах і

сировинних резервóарах (з наãріванням або без ньоãо).

Див. відстоювання.

ГРАВІТАЦІЙНЕ ЗБАГАЧЕННЯ (ЗБАГАЧУВАННЯ) КО-

РИСНИХ КОПАЛИН, -оãо, -…, с. * р. ãравитационное

обоãащение полезных исêопаемых, а. gravity separation, gravi-

ty preparation, gravity concentration; н. Gravitationsaufberei-

tung f (Schwerkraftaufbereitung f) der Bodenschätze m pl

—

процес і дія

збаãачення

êорисних êопалин

, що ґрóнтóється

на виêористанні

ãравітаційноãо

поля

, в яêомó

мінерали

від-

оêремлюються від

пóстої

породи

внаслідоê різниці їх

ãóс-

тини

і розмірó частиноê. Здійснюється ó водномó, повітр-

яномó або важêомó середовищі, в

шлюзах, сепараторах

(

напр.

, êрóтопохилих сепараторах), ãідроциêлонах, відса-

джóвальних машинах

, на

êонцентраційних столах

і т.ін.

Сó-

часна теорія Г.з. розãлядає йоãо яê процес встановлення

рівноваãи і досяãнення мінімóмó потенц. енерãії системою

частиноê, що перебóвають ó полі тяжіння в стані нестійêої

рівноваãи. Швидêість ãравітац. розділення оцінюється за

зниженням центра тяжіння системи, а йоãо ефеêтивність

— за зменшенням потенц. енерãії сóміші. В основі розра-

хóнêів лежить визначення відносн. швидêостей переміще-

ння частиноê різної

ãóстини

, розмірів і форми в середови-

щах різної

ãóстини

в’язêості

(ó

повітрі

— сóхе або пневма-

тичне Г.з., та в рідині — моêре Г.з.). Найбільш поширене

— м о ê р е Г.з., яêе підрозділяють на таêі види: в нерóхо-

момó водномó середовищі або в середовищі, що ãоризон-

тально переміщається; середовищі, що має

ãóстинó

, про-

міжнó в порівнянні з частинêами, що розділяються (

збаãа-

Рис. Схема ãравіме-

тричної розвідêи. Мі-

німóм присêорення сил

тяжіння (g) над соля-

ним êóполом.

1 Гал = 1см c

⁄ 110

2–

мс

⁄ ,⋅=

1 мГал = 1 10

3–

⋅ Гал 110

5–

мс

⁄ ,⋅=

1 мêГал = 1 10

6–

⋅ Гал 110

7–

мс

⁄ .⋅=

1E 1 10

9–

2–

⋅

1мГал

10êм

----------------

,==

295 ГРА — ГРА

чення

ó важêих середовищах, маãнітоãідродинамічна і маã-

нітоãідростатична

сепарація

); ó важêомó середовищі, що

рóхається по êрóãовій або ґвинтовій траєêторії (

важêосере-

довищні

ãідроциêлони

, відцентрові

сепаратори

); в потоці,

що тече по похилій площині (

жолоби, шлюзи

, êонóсні êон-

центратори); в потоці, що тече по низхідній ґвинтовій

площині або

жолобó

(

ґвинтові

сепаратори

ґвинтові

шлю-

зи

). Г.з. — осн. метод збаãачення

вóãілля, сланців,

розсип-

ноãо

золота, êаситеритó, вольфрамітó, рóтилó, ільменітó,

цирêонó, монацитó, танталітó, êолóмбітó

і ін., а таêож

один з рівноцінних методів

збаãачення

рóд чорних металів

(Fe, Мn, Сã), рідêісних

металів

, а таêож

фосфатів, алмазів

і ін. неметаліч. ê.ê. Гравітац. методами збаãачóється понад

4 млрд т на ріê, тобто половина від заãальної êільêоcті ê.ê.,

що

збаãачóються

. Це наслідоê таêих переваã методó, яê де-

шевизна, простота

апаратóри

, можливість розділення час-

тиноê широêоãо діапазонó

êрóпності

(від 0,1-2 до 250-300

мм), порівняна леãêість очищення сêидних вод і мож-

ливість здійснення замêненоãо водопостачання збаãачó-

вальної ф-êи.

О.А.Золотêо.

ГРАВІТАЦІЙНЕ ПОЛЕ, -оãо, -я, с. * р. ãравитационное

поле, а. gravitational field, н. Schwerefeld n — фізичне поле,

реальність, через яêó здійснюється ãравітаційна взаємодія

мас. У êласичній фізиці описóється одним потенціалом та

напрóженістю. У заãальній теорії відносності Г.п.

пов’язóється зі зміною метриêи просторó-часó. Змінне

Г.п. породжóє ãравітаційні хвилі. Квантом Г.п. є ãравітон.

Гравітаційні хвилі і ãравітони дóже слабêо взаємодіють з

речовиною.

ГРАВІТАЦІЙНЕ ПОЛЕ ЗЕМЛІ, -оãо, -я, -…, с. * р. ãра-

витационное поле Земли, а. gravitational field of the Earth,

Earth gravitational field; н. Schwerefeld n der Erde f — силове

поле, зóмовлене тяжінням маси Землі і відцентровою си-

лою, яêа виниêає внаслідоê добовоãо обертання Землі.

Незначною мірою залежить таêож від тяжіння Місяця і

Сонця і ін. небесних тіл та маси земної атмосфери. Г.п.3.

хараêтеризóється силою тяжіння, потенціалом сили тяжі-

ння і різними йоãо похідними. Потенціал має розмірність

·с

-2

за одиницю вимірювання перших похідних потенці-

алó (в т.ч. сили тяжіння) в ãравіметрії прийнятий міліãал

(мГал), що дорівнює 10

-5

м/с

, а для настóпної похідної —

етвеш (Е), що дорівнює 10

-9

-2

Значення осн. хараêтеристиê Г.п.3.: потенціал сили

тяжіння на рівні

моря

62 636 830 м

·с

-2

; сер. сила тяжіння на

Землі 979,8 Гал; зменшення сер. сили тяжіння від полюса

до еêватора 5200 мГал (в т.ч. за рахóноê добовоãо обертан-

ня Землі 3400 мГал); маêс.

аномалія

сили тяжіння на Землі

660 мГал; нормальний вертиêальний

ґрадієнт

сили тяжі-

ння 0,3086 мГал/м; діапазон періодичних місячно-соняч-

них варіацій сили тяжіння 0,4 мГал; можлива величина

віêової зміни сили тяжіння <0,01 мГал/ріê. За

аномаліями

Г.п.3. вивчають розподіл ãóстинних неоднорідностей ó

земній

êорі

та верхній

мантії

, проводять теêтоніч. районó-

вання, пошóêи родов. ê.ê. (

ãравіметрична розвідêа

ГРАВІТАЦІЙНЕ ТРАНСПОРТУВАННЯ, -оãо, -…, с. * р.

ãравитационное транспортирование, а. gravity transport, н.

Gravitationstransportieren n, Fliessförderung f, Schwerkraftfor-

derung f — переміщення вантажів під дією власної ваãи.

Для ãравітаційноãо транспортóвання виêористовóють по-

хилі рольãанãи, ãірничі виробêи (сêати), східчасті (êас-

êадні) і ґвинтові спóсêи, дерев’яні настили та ін. До ãрав-

ітаційноãо транспортóвання вдаються на баãатоповерхо-

вих сêладах, ó ливарних, механічних та інших цехах, ó

шахтах. На шахтах Г.т. широêо застосовóється для до-

ставêи ó вибоях, для спóсêó по сêатах, пічêах, ґезенêах та

ін., в технолоãічномó êомплеêсі поверхні шахти та на зба-

ãачóвальних фабриêах — для передачі вантажів з верхніх

поверхів на нижні, для підводó до êоміроê бóнêерів та тех-

нолоãічних аґреґатів, для спрямóвання потоêó сипóчих

матеріалів на навантажóвальних та перевантажóвальних

пóнêтах. Див. таêож самопливний транспорт.

В.В.Ададóров.

ГРАВІТАЦІЙНИЙ КАРОТАЖ, -оãо, -ó, ч. * р. ãравитаци-

онный êаротаж, а. gravity logging, н. Gravitationskarottage f

— метод ãеофізичних досліджень ó свердловинах. Базóєть-

ся на вимірюванні присêорення сили тяжіння. Виêорис-

товóється при розвідці родовищ для визначення положен-

ня рóдних тіл, зон підвищеноãо ãірничоãо тисêó тощо. По-

хибêа вимірювання становить 0,05-0,6 мГал. За резóльтата-

ми вимірювань бóдóють ãрафіêи зміни присêорення сили

тяжіння, вертиêальноãо ґрадієнта сили тяжіння, зміни

óявної ãóстини вздовж стовбóра свердловини.

ГРАВІТАЦІЙНИЙ РЕЖИМ,

-оãо, -ó, ч. * р. ãравитационный

режим, а. gravity drainage, н.

Gravitationsregime n — режим

нафтовоãо поêладó, при яêомó

нафта переміщóється до виб-

ою видобóвних свердловин під

дією сили тяжіння. Г.р. розви-

вається при розробці ізольов-

аних поêладів позбавлених ãа-

зової шапêи, натисêó êрайо-

вих, заêонтóрних вод, що

містять, яê правило, деãазова-

нó нафтó. При Г.р. темпи

розробêи родовища звичайно

дóже малі, а êінцева на-

фтовіддача не перевищóє

0,3-0,4. У зв’язêó з цим процес

розробêи поêладó праãнóть пе-

ревести на інший, більш ефеê-

тивний режим шляхом засто-

сóвання штóчних методів

впливó на нафтовий пласт.

ГРАВІТАЦІЯ, -ії, ж. * р. ãра-

витация, а. gravitation, н. Gra-

vitation f — 1) Тяжіння — óн-

іверсальна взаємодія між всіма

фізичними тілами, пов’язана з наявністю в них маси. Зді-

йснюється через ãравітаційне поле. При слабêій ãравітац.

взаємодії тіл, яêі рóхаються з швидêостями, далеêими від

швидêості світла, Г. досить точно описóється êласичною

механіêою. 2) Метод збаãачення êорисних êопалин.

ГРАДУС, -а, ч. * р. ãрадóс, а. degree, н. Grad m — 1).Оди-

ниця вимірó температóри. Розрізняють Г. шêали Кельвіна

(К), Цельсія (°С), Реомюра (°R), Фаренãейта (°F). 1 К = 1

°С = 0,8

°R = 1,8

°F. 2). Позасистемна одиниця вимірюва-

ння плосêоãо êóта, яêа допóщена міжнародним стандар-

том для застосóвання без обмеження термінó нарівні з

одиницями СІ. Градóс (…°) дорівнює (π/180 рад =

1,745329·10

-2

рад ). Коло ділиться на 360°. Число 360 має 22

дільниêи і томó є зрóчним для праêтичноãо застосóвання .

Г. ділиться на 60 мінóт (…

). Мінóта дорівнює (π/10800 рад

= 2,908882·10

-4

рад) і ділиться на 60 сеêóнд (…

). Сеêóнда

дорівнює (π/648000 рад =4,848137·10

-6

рад ). 3). Умовна

Рис. Гравітаційний режим

в полоãих пластах: 1 — на-

фта; 2 — свердловини.

Рис. Гравітаційний режим

в êрóтопадаючих нафто-

вих пластах: 1 — нафта, 2

— свердловини.

ГРА — ГРА 296

одиниця різноманітних фізичних та хімічних величин —

жорстêості води, êонцентрації сірчаної êислоти (Г. Бо-

ме), спиртó, в’язêості рідин (Г. Енãлера) і т.і.

ГРАДУЮВАННЯ, -…, с. * р. ãрадóирование, а. graduation,

calibration, graduation marks, graduation lines, calibrations; н.

Kalibrieren n — встановлення значення яêоїсь міри; діле-

ння шêали вимірювальноãо приладó на одиниці вимірюва-

ння. Градóювальна хараêтеристиêа засобó вимірювання —

залежність між значеннями величин на виході і вході за-

собó вимірювання, сêладена ó виãляді таблиці, ãрафіêа

або формóли.

ГРА КОЛЬОРІВ, -и, -…, ж. – Те ж саме, що й мі-

нливість (стосовно мінералó).

ГРАМ, -а, ч. * р. ãрамм,а. gramme, н. Gramm n — 1) Оди-

ниця маси. 2) Одиниця сили, зоêрема ваãи.

ГРАМ-АТОМ, -…-а, ч. * р. ãрамм-атом, а. gram-atom, н.

Grammatom n — êільêість ãрамів хімічноãо елемента, що

дорівнює йоãо атомній масі. Напр., Г.-а. міді становить

63,54 ã (ат. м. міді 63,54)

ГРАМ-ЕКВІВАЛЕНТ, -…-а, ч. * р. ãрамм-эêвивалент, а.

gramm-equivalent, н. Grammäquivalent n — êільêість ãрамів

хімічноãо елемента або сполóêи, що чисельно дорівнює

масі їхніх хімічних еêвівалентів.

ГРАМ-МОЛЕКУЛА, -…-и, * ж. р. ãрамм-молеêóла, а.

grammolecule, mole; н. Grammol[ekül], Mol n — êільêість

ãрамів речовини, що дорівнює її молеêóлярній масі.

ГРАМОНАЛИ, -ів, мн. * р. ãраммоналы, а. grammonales, н.

Grammonale n pl — ґранóльована вибóхова речовина, до

сêладó яêої входить аміачна селітра, алюмінієвий поро-

шоê та тротил. Застосовóвалися до середини 1980-х роêів

на відêритих та підземних роботах (êрім шахт, небезпеч-

них за ãазом і пилом). Замінені еêономічно більш ефеêтив-

ними промисловими ВР.

ГРАМОНІТИ, -ів, мн. * р. ãраммониты, а. grammonites, н.

Grammonite n pl

—

вибóхові речовини

, до сêладó яêих вхо-

дить ґранóльована

аміачна селітра

та

тротил.

Колишня

назва — зерноґранóліти. Різновидом водостійêих Г. є

ґран-

ітол

. Виêористовóється на

êар’єрах

з êінця 1950-х роêів.

ГРАНИЧНА ВИСОТА ВЕРТИКАЛЬНОГО УКОСУ, -ої,

-и, -…, ж. * р. предельная высота вертиêальноãо отêоса, а.

maximum height of a vertical slope, н. Grenzhöhe f der senkrech-

ten Böschung f — маêсимальна висота, при яêій верти-

êальне відслонення зберіãає стійêість протяãом нетривало-

ãо часó.

ГРАНИЧНА ГЛИБИНА ВІДКРИТИХ ГІРНИЧИХ

РОБІТ, -ої, -и, -…, ж. * р. предельная ãлóбина отêрытых

ãорных работ, а. maximum depth of opencast (open-pit) opera-

tions, н. Grenztiefe f der Tagebaue m pl — межа по ãлибині

еêономічно доцільної розробêи родовища відêритим спо-

собом. Тобто ãлибина, на яêій собівартість 1 т ê.ê., видо-

бóтої відêритим способом, дорівнює 1 т ê.ê., видобóтої пі-

дземним способом.

ГРАНИЧНА ГУСТИНА РОЗДІЛЕННЯ,

-ої, -и, -…,

ж.

р.

ãраничная плотность разделения,

а.

maximum separation

density,

н.

Grenztrenndichte

— ãóстина елементарної фраê-

ції, імовірність попадання яêої до êожноãо з продóêтів

розділення при збаãаченні êорисних êопалин однаêова.

ГРАНИЧНА ДЕФОРМАЦІЯ БОРТУ КАР’ЄРА, -ої, -ії,

-…, ж. * р. предельная деформация борта êарьера а. maxi-

mum deformation of a pit edge, maximum deformation of a flank

of an opencast, н. Grenzverformung f der Tagebaurandböschung

f — найбільша величина зрóшення (зсóвó) ãірсьêих порід, з

яêих сêладається борт êар’єрó, яêа передóє аêтивній стадії

розвитêó деформації. Критичні зрóшення є основною де-

формаційною хараêтеристиêою порід, за яêою оцінюється

стóпінь стійêості бортів êар’єрів на бóдь-яêий момент часó

шляхом порівняння реальних деформацій (зрóшень) при-

бортовоãо масивó з êритичними величинами зрóшень

порід, встановлених лабораторними випробóваннями або

натóрними спостереженнями за деформаціями óêосів, яêі

зрóйнóвались в аналоãічних óмовах.

ГРАНИЧНА КРУП-

НІСТЬ КЛАСИФІК-

АЦІЇ,

-ої, -і, -…,

ж.

р.

ãраничная êрóп-

ность êлассифиêа-

ции,

а.

limiting

grain-size grade,

н.

Trennkorngrösse

der

Klassierung

— роз-

мір частиноê мінер-

алó, імовірність по-

падання яêих до êож-

ноãо з продóêтів êла-

сифіêації однаêова.

По діаãрамі (див.

рис). визначають за-

смічення дрібноãо продóêтó êрóпними êласами і êрóпно-

ãо продóêтó — дрібними êласами. ε

зл — вилóчення зерен

êрóпністю менше d мм ó злив, % ; εп — вилóчення зерен

êрóпністю більше d мм ó пісêи, % .

ГРАНИЧНА ПОДАТЛИВІСТЬ КРІПЛЕННЯ, -ої, -і, -…,

ж. * р. предельная податливость êрепи, а. limiting yielding of

supports; н. zulässige Ausbaunachgiebigkeit f, Grenzausbau-

nachgiebigkeit f, Grenzausbauformbarkeit f — найбільша до-

пóстима величина податливості êріплення, перевищення

яêої може призвести до йоãо рóйнóвання з втратою несó-

чої спроможності або до неприпóстимоãо зменшення

площі перерізó виробêи.

ГРАНИЧНА РІВНОВАГА ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ої, -и,

-…, ж. * р. предельное равновесие ãорных пород, а. ultimate

rock equilibrium; н. Grenzgleichgewichtzustand m des Gebirges

— стан ãірсьêоãо масивó, при яêомó напрóження в породах

досяãають межі міцності і óтворюється одна або деê. по-

верхонь êовзання. Г.р.ã.п. (відрив, сêол, зсóв) визначається

видом напрóженоãо станó, орієнтóванням напрóжень ã.п.

в масиві, параметрами опорó порід рóйнóванню.

ГРАНИЧНИЙ КОНТУР КАР’ЄРУ, -оãо, -…, ч. * р. пре-

дельный êонтóр êарьера, а. limiting contour of a quarry, н.

Grenztagebaukante f — êонтóр êар’єрó на період йоãо поãа-

шення, тобто припинення робіт.

ГРАНИЧНИЙ ОПІР КРІПЛЕННЯ (ГРАНИЧНА НЕСУЧА

ЗДАТНІСТЬ),

-оãо, -…,

ч.

(-ої, -ої, -ті,

ж.

) *

р.

предель-

ное сопротивление êрепи (предельная несóщая способ-

ность),

а.

limiting resistance of supports (limiting bearing ca-

pacity),

н.

Grenzausbauwiderstand

(Grenztragfähigkeit

)

— несóча спроможність êріплення при найбільшомó на-

вантаженні, перевищення яêої призведе до рóйнóвання

êріплення. При ãідравлічних стояêах — маêсимальний

опір при спрацьовóванні запобіжноãо êлапана.

ГРАНИЧНИЙ ШАР, -оãо, -ó, ч.

р. ãраничный слой, а.

boundary layer, н. Grenzschicht f

—

1) Елементарний шар

розшарованої мінеральної сóміші (напр.,

відсаджóвальної

постелі

), по площині яêоãо ведеться розділення на два

продóêти. 2) Тонêий шар рідини на твердій поверхні, яêий

за рахóноê молеêóлярної, хімічної та ін. взаємодії з тв. ре-

Рис. Визначення ãраничної êрóпності

ãідравлічної êласифіêації.

297 ГРА — ГРА

човиною має аномальні хараêтеристиêи — підвищенó

в’язêість

, зниженó теêóчість тощо. Див.

ãідратний шар

ГРАНИЧНІ КУТИ ПАДІННЯ ПЛАСТІВ, -их, -ів, -…, мн.

* р. ãраничные óãлы падения пластов, а. limiting pitch angles,

limiting angles of dip, н. Grenzneigungswinkel m pl von Flözen n

pl — найменше значення êóтів падіння пластів, при яêих

виниêають небезпечні зрóшення (зсóви) порід лежачоãо бо-

êó при підземній розробці пласта.

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ (ГДК),

-…, -ої, -ії, ж. * р. предельно допóстимая êонцентрация

(ПДК), а. maximum allowable concentration, maximum permis-

sible concentration; н. höchstzulässige Konzentration f, Tole-

ranzkonzentration f

— поêазниê безпечноãо рівня

вмістó

шêідливих

речовин

навêолишньомó середовищі

. Відповідає

маêсимальній ê-сті шêідливої

речовини

в одиниці об’ємó

або маси, яêа при щоденномó впливі протяãом необмеже-

ноãо часó не виêлиêає бóдь-яêих змін в орãанізмі людини і

несприятливих спадêових змін ó потомства, а таêож не при-

водить до порóшення нормальноãо відтворення осн. ланоê

еêолоãіч. системи природноãо об’єêта. Яê правило, ГДК

розробляються державними орãанами охорони здоров’я.

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ ГАЗІВ ТА

ПИЛУ, -…, -ої, -ії, ж. * р. предельно допóстимая êонцент-

рация ãазов и пыли, а. maximum permissible (allowable) con-

centration of gases and dust, н. höchstzulässige Konzentration f

von Gasen n pl und Staub m; maximal zulässige Konzentration f

von Gasen n pl und Staub m — вміст ãазів та пилових части-

ноê ó повітрі, êотрий при їхньомó триваломó вдиханні не

виêлиêає патолоãічних змін в орãанізмі людини і не ство-

рює в атмосфері ãірничих виробоê вибóхонебезпечних

óмов. Вміст шêідливих ãазів ó виробêах, в яêих перебóва-

ють або можóть бóти люди, не повинен перевищóвати

норм, встановлених правилами безпеêи.

ГРАНИЦЯ БЕЗПЕЧНОГО ВЕДЕННЯ ГІРНИЧИХ

РОБІТ (ГРАНИЦЯ НЕБЕЗПЕЧНОЇ ЗОНИ), -і, -…, ж.

— Див. межа (ãраниця) безпечноãо ведення ãірничих робіт.

ГРАНИЦЯ ЗБАГАЧЕННЯ ВУГІЛЛЯ, -і, -…, ж. * р. ãра-

ница обоãащения óãля, а. coal washability limit, н. Kohleaufbe-

reitungsgrenze f — найменший та найбільший розміри час-

тиноê вóãілля, ефеêтивно збаãачóваних ó збаãачóвальній

машині. Аналоãічно — для інших êорисних êопалин.

ГРАНИЦЯ МУЛЬДИ ЗРУШЕННЯ, -і, -…, ж. — Див.

межа (ãраниця) мóльди зрóшення.

ГРАНИЦЯ НЕБЕЗПЕЧНОЇ ЗОНИ БІЛЯ ЗАТОПЛЕНИХ

ВИРОБОК, БІЛЯ ДИЗ’ЮНКТИВІВ, -і, -…, ж. — Див.

межа (ãраниця) безпечноãо ведення ãірничих робіт.

ГРАНИЦЯ НЕБЕЗПЕЧНОЇ ЗОНИ БІЛЯ СВЕРДЛОВИ-

НИ, -і, -…, ж. — Див. межа (ãраниця) небезпечної зони

біля свердловини.

ГРАНИЦЯ ОХОРОННОГО (ЗАПОБІЖНОГО) ЦІЛ-

ИКА, -і, -…, ж. — Див. межа (ãраниця) охоронноãо цілиêа.

ГРАНИЦЯ ПЛОСКОГО ДНА МУЛЬДИ ЗРУШЕННЯ,

-і, -…, ж. — Див. межа (ãраниця) плосêоãо дна мóльди зрó-

шення.

ГРАНЬ, -і, ж. * р. ãрань, а. facet, border, face, side; н. Kante

f — ó ãірництві — плосêа (сточена) поверхня óламêó

ãірсьêої породи.

ГРАНЬ ІНДУКЦІЙНА, -і, -ї, ж. * р. ãрань индóêционная, а.

induction face, н. Induktionskante f — плосêі поверхні дотиêó

сóсідніх êристалів, яêі виниêають при їх сóмісномó рості.

ГРАТ ПРИ ЗВАРЮВАННІ, -ó, -…, ч. * р. ãрат при сварêе;

а. upset metal; flash; н. Grat m beim Schweissen n — метал,

витіснений за рахóноê осідання при зварюванні.

ГРАФІК, -а, ч. * р. ãрафиê, а. graph, plot, chart; н. graphi-

scher Plan m, Diagramm n, Kurve f, Zeitplan m — 1) заãальне.

Наочне зображення êільêісної залежності різних явищ,

процесів тощо. 2) матем. Г. ф ó н ê ц і ї — êрива, що зоб-

ражóє залежність фóнêції від незалежної змінної, а орди-

нати — відповідним значенням фóнêції. 3) ó виробн. Ви-

робничий Г. — доêладний розêлад за днями, ãодинами,

хвилинами ходó виêонання виробничоãо планó випóсêó

продóêції. 4) ó виробн. Г. виходів робочих — місячний або

тижневий êалендарний розêлад виходó робочих на робо-

тó, яêий враховóє черãóвання змін, дотримання норм ро-

боти і відпочинêó зãідно з трóдовим заêонодавством. 5) ó

ãірництві — Г. орãанізації робіт — ãрафіê, що відображає

послідовність і тривалість робочих процесів при встанов-

леномó режимі роботи та прийнятій орãанізації праці. 6) ó

ãірництві — Г. рóхó лоêомотивів — план роботи лоêомо-

тивів, óзãоджений ó часі і просторі і зображóваний ãрафі-

чно. Розрізняють: маршрóтні ãрафіêи — для одноêолі-

йних діляноê, де працюють два і більше лоêомотивів; по-

ãоризонтні ãрафіêи — для ãоризонтів, де одночасно пра-

цюють деêільêа лоêомотивів; заãальношахтні ãрафіêи.

Найбільш розповсюджені маршрóтні ãрафіêи — “ãрафіê зі

схрещенням” та естафетний (з передачею). 7) ó ãірництві

— Г. вводó і вибóття очисних вибоїв — ãрафічно задана пос-

лідовність вводó в еêсплóатацію та вибóття очисних виб-

оїв на плановий період (напр., ріê). Див. таêож ãрафіê яêі-

сноãо поêазниêа поêладó, ãрафіêи ãірничо-ãеометричні,

ãрафіêи зрóшення та деформацій, сітêова модель.

ГРАФІК ЯКІСНОГО ПОКАЗНИКА ПОКЛАДУ, -а, -…,

ч. * р. ãрафиê êачественноãо поêазателя залежи, а. graph of

the deposit qualitative index, н. Diagramm n des Gütekennwertes

m der Lagerstätte f — один з видів ãрафічної моделі поêладó

ê.ê., в яêій відображено яêісні поêазниêи ê.ê. (вміст êо-

рисних або шêідливіх êомпонентів, ãеомеханічні, фізичні

поêазниêи та ін.). Г.я.п.п. зображóють ізолініями власти-

востей поêазниêів або êривими (ізолініями), яêі хараêте-

ризóють поêлад ó заданих напрямах.

ГРАФІКИ ГІРНИЧО-ГЕОМЕТРИЧНІ, -ів, -…-их, мн. * р.

ãрафиêи ãорно-ãеометричесêие, а. mining and geometrical

graphs, н. bergbaugeometrische Diagramme n pl — êреслення ó

виãляді планів, розрізів, êривих, яêі хараêтеризóють ãірн-

ичо-ãеометричні óмови, розміщення êорисних êопалин ó

надрах, розподіл їх поêазниêів, взаємозв’язоê між ними. В

сóêóпності ці ãрафіêи сêладають ãрафічнó модель родови-

ща (поêладó).

За хараêтером модельованих поêазниêів розрізнюють ãрафіêи

стрóêтóрні — моделюють розміри, формó, бóдовó і положення

поêладів ó надрах і яêісні — моделюють ãеомеханічні поêазниêи

ãірсьêоãо масивó, розміщення, вміст êорисних і шêідливих êом-

понентів, баластних домішоê, взаємозв’язоê між яêісними поêаз-

ниêами, а таêож деяêі процеси в надрах (поширення температó-

ри, водовиділення і ін.)

ГРАФІКИ ЗРУШЕНЬ ТА ДЕФОРМАЦІЙ, -ів, -…, мн. *

р. ãрафиêи сдвижений и деформаций, а. graphs of displace-

ments and deformations, н. Kurven f pl der Bewegungen f pl und

Deformationen f pl (der Erdoberfläche f)

— лінії, яêі зображó-

ють ó певномó масштабі розподіл величин

зрóшень

дефор-

мації земної поверхні

або

ãірсьêих порід

на профільній лінії.

Розрізняють ãрафіêи вертиêальноãо зрóшення — осідання,

ãоризонтальноãо зрóшення — ãоризонтальних деформацій

— стисêів та розтяãів, ãрафіêи швидêостей зрóшень.

ГРАФІТ, -ó, ч. * р. ãрафит, а. graphite, н. Graphit m — мін-

ерал êласó самородних неметалів, найстійêіша ó земній

êорі êристалічна різновидність вóãлецю. Домішêи: H, N,

2, CO, CH4, NH3, H2S, H2O. Стрóêтóра шарóвата. Колір

ГРА — ГРО 298

чорний, сірий. Синãонія ãеêсаãональна. Гóстина 2,09-2,23.

Тв. 1. Блисê металічний, іноді матовий, землистий. Утво-

рюється переважно внаслідоê неãлибинноãо метаморфі-

змó ãірсьêих порід, що містять орãанічні рештêи, і при êон-

таêово-пневматолітових процесах. Г. óтворює лóсêаті,

стовпчасті, масивні, брóньêоподібні, сферолітові, цилін-

дричні зональні аґреґати. Природний Г. розрізняють за

величиною êристалів і їх взаємним розташóванням на яв-

ноêристалічний (êристали понад 1 мêм) і прихованоêрис-

талічний (менше 1 мêм). У пром-сті за величиною êрис-

талів виділяють êрóпноêристалічний Г. (понад 50 мêм),

дрібноêристалічний (менше 50 мêм) і тонêоêристалічний

(менше 10 мêм). Г. жирний на дотиê, береться до рóê. Ан-

ізотропний. Розрізняють три типи ãрафітових рóд: лóс-

êаті, щільноêристалічні, прихованоêристалічні. Родов. л ó

с ê а т о ã о Г. лоêалізóються в ґнейсах, êварцитах, мармó-

рах (родов. Росії, Австрії, Чехії, ФРН, Індії, Бразилії,

КНР, Канади, Уêраїни — Завайлівсьêе родов. — в межах

Уêраїнсьêоãо щита.). Вміст вóãлецю в рóді лóсêатоãо Г.

сêладає в сер. 3-18%. Щ і л ь н о ê р и с т а л і ч н и й Г.

сêладає жили і лінзи в родовищах ãідротермально-пнев-

малітовоãо ãенезисó або ãнізда, лінзи і вêрапленість ó êон-

таêтово-реаêційних родовищах. Рóди сêладені польовим

шпатом, êварцом, рідше слюдою, êарбонатом; в сêарнових

зонах вони збаãачені ґранатом, воластонітом, піроêсеном,

сêаполітом, а таêож мінералами лóжних і ãаброїдних порід.

Вміст Г. в таêих рóдах 15-40% (іноді до 60-90%). Відомі

родов. — Боãала (Шрі-Ланêа) і Ботоãольсьêе (Росія). П р

и х о в а н о ê р и с т а л і ч н и й Г. відрізняється незавер-

шеною теêстóрою, часто містить домішêó тонêодисперс-

ної вóãлецевої речовини. Сêладає потóжні і протяжні плас-

топодібні поêлади, іноді перехідні ó вóãілля. Вміст вóãлецю

становить 80-90%. Осн. родов. розташовані ó Меêсиці

(шт. Сонора), Півд. Кореї, Австрії і т.д. Збаãачóється фло-

тацією. Г. виêористовóють ó виробництві воãнетривів,

елеêтротехнічноãо обладнання, мастил, олівців, ядерній

техніці.

Розрізняють: ãрафіт аморфний (сêóпчення ãрафітó, яêі сêла-

даються з рентãеноаморфних аґреґатів); ãрафіт землистий (зем-

листі сêóпчення ãрафітó); ãрафітит (прихованоêристалічний

різновид ãрафітó); ãрафіт êристалічний (аґреґати ãрафітó, яêі

сêладаються з êристалічних індивідів); ãрафіт лóсêóватий

(аґреґати ãрафітó, сêладені з лóсêóватих індивідів); ãрафіт мар-

ãанцевий (вад); ãрафіт пластинчастий (аґреґати ãрафітó, сêладені

з êрóпнолóсêóватих індивідів); ãрафіт пластівчастий (ãрафіт

пластинчастий); ãрафіт штóчний (ãрафіт, одержаний при на-

ãріванні вóãілля (антрацитó) до 2200-2500

С в елеêтричній печі).

ГРАФІТИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. ãрафитизация, а. graphitiza-

tion н. Graphitisierung f, Graphitbildung f — процес перетво-

рення виêопних орãанічних сполóê на ãрафіт.

ГРАФІТОЇДИ, -ів, мн. * р. ãрафитоиды, а. graphitoids, н.

Graphitoide n pl — перехідна ãрóпа між ãрафітом і вóãіллям.

ГРАФІЧНИЙ, -оãо. * р. ãрафичесêий, а. graphic, н. gra-

phisch — зображений ó виãляді ãрафіêа; той, що застосо-

вóє ãрафіê; ã- і о б ч и с л е н н я — знаходження числових

розв’язêів задач за допомоãою побóдови ãрафіêів; оêре-

мий випадоê наближених обчислень.

ГРЕБІНКА, -и, ж. * р. ãребенêа; а. comb, rake; н. Verteiler-

schiene f, Verteiler m — ó техніці — 1) Трóба з рядом

відводів на один біê. 2) Пристрій чи інстрóмент ó виãляді

довãастої пластинêи з рядом зóбців на один біê.

ГРЕНВІЛЬСЬКА СКЛАДЧАСТІСТЬ, -ої, -і, ж. * р. ãрен-

вильсêая сêладчатость, а. Grenvillian folding; н. Grenville

Faltung f — сóêóпність інтенсивних деформацій, яêі сóпро-

воджóвалися ãлибоêим метаморфізмом (на рóбежі бл. 950

млн р. томó) ã.п. Гренвільсьêоãо поясó на півд.-сх. оêо-

лиці Канадсьêоãо щита. Корелюють з дальсландсьêою

сêладчастістю (Норвеãія і Швеція).

ГРИМУЧА РТУТЬ (ФУЛЬМІНАТ РТУТІ), -ої, -і, ж. * р.

ãремóчая ртóть, а. fulminating mercury, mercuric fulminate; н.

Quecksilberfulminat n, Quecksilbercyanat n — Hg(ONC)

ртóтна сіль ãримóчої (фóльмінатної) êислоти, ініціююча

вибóхова речовина. Безбарвні, білі або сірі êристали, ãóс-

тина 4307 êã/м

, т-ра займання 160

С. Отрóйна, ó повод-

женні небезпечна. Надзвичайно чóтлива до ісêор, механі-

чних впливів, особливо в сóхомó виãляді. Г.р. — найбільш

чóтлива з óсіх ініціюючих ВР. Застосовóють ó êапсóлях-де-

тонаторах і êапсóлях-запальниêах.

ГРИМУЧИЙ ГАЗ, -оãо, -ó, ч. * р. ãремóчий ãаз, а.

fire-damp, н. Knallgas n — сóміш двох об’ємів водню та од-

ноãо об’ємó êисню. При підпалюванні вибóхає, в присóт-

ності ãóбчатої платини ãорить. Воднево-êисневе полóм’я

має температóрó до 2800 °С. Виêористовóється для плавêи

êварцó, платини та ін., різання та зварювання металів.

ГРИМУЧІ ДРАГЛІ, -их, -лей, мн. — ВР, те ж саме, що й

вибóхова желатина.

ГРИНВІЦЬКИЙ МЕРИДІАН, -оãо, -а, ч. * р. ãринвичсêий

меридиан, а. Greenwich meridian, н. Greenwichmeridian m —

астрономічний меридіан, яêий проходить через Грінві-

цьêó обсерваторію в Анãлії. Зãідно з міжнародною нор-

мою при відліêó ãеоãрафічної довãоти Г.м. прийнято вва-

жати початêовим (нóльовим); від ньоãо відраховóють дов-

ãоти від 0° до 360° в напрямі з заходó на схід або в обидва

боêи від 0°

до 180° з приписêою “східна довãота” (знаê

плюс ) чи “західна довãота” (знаê мінóс).

ГРИФОН, -ó, ч. * р. ãрифон, а. mud spring, н. Griffon m —

раптовий прорив на поверхню флюїдó (частіше за все ãа-

зó), що рóхається під велиêим тисêом по затрóбномó про-

сторó бóрової свердловини. Виниêає внаслідоê порóшення

природної ãідродинамічної рівноваãи при наãнітанні теп-

лоносія під тисêом, близьêим до ãірничоãо — при еêсплó-

атації родов. нафти і ãазó, підземній виплавці сірêи. Г.

сóпроводжóється óтворенням êратерів, діаметр воронêи

яêих іноді досяãає деê. десятêів і навіть сотень м. Сóпро-

воджóється пожежами. Боротьба з Г. сêладається з ãерме-

тизації шляхів рóхó флюїдó ãлóшінням свердловини з по-

дальшим тампонóванням і навіть ліêвідації свердловини.

ГРОМОЗАХИСТ, -ó, ч. * р. молниезащита; а. lightning

protection, lightning-discharge protection; н. Blitzschutz m —

сóêóпність заходів і технічних засобів для охорони бóд-

івель, спорóд, обладнання та елеêтричних пристроїв від дії

блисêавêи. Здійснюється шляхом óстановлення поблизó

об’єêта, що охороняється, заземлених стрижневих і тра-

сових ãромовідводів, яêі сêладаються з ãромоприймача,

заземлювача і стрóмовідвідних спóсêів, яêі з’єднóють

блисêавêоприймач із землею.

ГРОТИТ, -ó, ч. * р. ãротит, а. grothite, н. Grothit m — мін-

ерал, різновид титанітó, яêий містить Al (до 6,2%), Fe

(до 5,9%), TR (до 12%).

ГРОХОТ, -а, ч. * р. ãрохот, а. screen, grizzly; н. Sieb n, Klas-

sierer m, Siebrost m — пристрій для механічноãо розділе-

ння (сортóвання) сипêих (ãрóдêóватих) матеріалів за

êрóпністю частиноê шляхом просівання їх через просі-

ювальнó поверхню (решітêó, решето, сито) з заданою ши-

риною щілини або отворó. За принципом дії розрізняють

таêі типи Г.: нерóхомі (êолосниêові, ãідроãрохоти, êо-

нóсні та дóãові), з рóхомими елементами: — êоливання-

ми та вібраціями робочоãо орãанó (інерційні, резонансні,

299 ГРО — ГРО

плосêо-хитні, ãіраційні); — обертальним робочим орãа-

ном (барабанні та ãрохоти-дробарêи, відцентрові, êонóсні

самооочисні, імовірнісні); — рóхомою просіювальною

поверхнею (валêові, шнеêові, з прóжно-деформованим

ситом, з безпосереднім збóдженням сита). За розташóван-

ням просіюючої поверхні розрізняють: похилі та ãоризон-

тальні. Відповідно до форми просіюючої поверхні ãрохоти

поділяють на плосêі, зі змінним êóтом нахилó, дóãові,

êонічні, циліндричні (барабанні), а таêож призматичні та

пірамідальні. За призначенням Г. розділяють на: поперед-

ньої êласифіêації (80-100 мм і більше); підãотовчої êласи-

фіêації (êрóпність матеріалó 3, 6, 10, 13, 25 мм); дешлама-

ційні (для моêроãо відоêремлення дріб’язêó до 0,5-1,0

мм); зневоднювальні; Г. для розсортóвання (ã.ч. вóãілля).

Найефеêтивнішими є рóхомі ãрохоти (вібраційні або

інші) з одним-двома ситами, що мають маêсим. ефеê-

тивність, продóêтивність і надійність. Г. для êласифіêації

та розсортóвання виãотовляють ó односитномó, двоситно-

мó або триситномó виêонанні. У спецвиêонанні Г. можóть

мати більше ніж 3 сита. Грохотами сортóють бóдь-яêі

сипêі матеріали — рóдó, вóãілля, сланці, аґломерати, шлаêи,

щебінь тощо; зневоднюють та знешламлюють деяêі мате-

ріали.

Залежно від ãóстини матеріалів, яêі піддають розсівó,

застосовóють ãрохоти леãêоãо (δ

≤ 1,4 т/м

), середньоãо (δ

≤ 1,8 т/м

) і важêоãо (δ ≤ 2,8 т/м

) типів. Грохоти мають

літерне і цифрове позначення (табл.). Див. ãідроãрохот,

ãрохот барабанний, ãрохот валêовий, ãрохот вібраційний,

ãрохот для вилóчення шламó, ãрохот-дробарêа, ãрохот зі

сêладним рóхом, ãрохот інерційний, ãрохот êолосниêовий,

ãрохот прóжно-деформівний, ãрохот резонансний, ãрохот

стрóнний, ãрохот хитêий. С.Л.Бóêін, В.О.Смирнов.

* Умовне позначення ширини сита ãрохота: 1 — 750 мм; 2 — 1000

мм; 3 — 1250 мм; 4 — 1500 мм; 5 — 1750 мм; 6 — 2000 мм; 7 — 2500

мм; 8 — 3000 мм; 9 — 3500 мм.

ГРОХОТ БАРАБАННИЙ, -а, -оãо, ч. * р. ãрохот барабан-

ный, а. cylinder screen, trommel screen; н. Trommelsieb n —

ãрохот, просіювальна (просіююча) поверхня яêоãо óтворена

стінêами циліндричноãо або êонічноãо обертовоãо бара-

бана. Застосовóються Г.б. з одним або деêільêома êон-

центрично встановленими барабанами. Просіювальна по-

верхня виãотовляється з тêаних, металевих або штампова-

них листових сит з êрóãлими, êвадратними або подовже-

ними отворами. Грохоти ГЦЛ з циліндричним барабаном

мають просіювальнó поверхню ó виãляді баãатозахідної

ґвинтової стрічêи Т-подібноãо перетинó.

ГРОХОТ ВАЛКОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. ãрохот валêовый, а.

roller grizzly, н. Walzenrost m — ãрохот, просіювальна поверх-

ня яêоãо óтворена системою паралельних обертових

валêів постійноãо або змінноãо перерізó. На валêах змон-

товані ряди паралельних êрóãлих, еêсцентричних або фа-

сонних дисêів для хвилеподібноãо переміщення матеріалó

ó напрямêó, перпендиêóлярномó осям обертання валêів.

Просіювальні отвори óтворюються сóміжними валêами та

дисêами. Г.в. застосовóються для êрóпної (попередньої)

êласифіêації матеріалó за розміром 50, 75 або 100 мм.

ГРОХОТ ВІБРАЦІЙНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. ãрохот вибраци-

онный, а. vibrating screen, vibroshaker, vibrocribble, racking

screen; н. Schwingsieb n, Vibrationssieb n — машина з вібрац.

приводом, призначена для сортóвання (ãрохочення) сипêих

матеріалів, їх знешламлення та зневоднення. Г.в. —

найбільш поширена ãрóпа ãрохотів, що застосовóються в

ãірн. пром-сті. Хараêтерною особливістю Г.в. є те, що при

виêористанні динамічноãо приводó хараêтер êоливально-

ãо рóхó, амплітóда та форма траєêторій Г.в. визначається

виêлючно динамічними фаêторами. У більшості Г.в. за-

стосовóють відцентрові віброзбóджóвачі (дебалансні вібр-

атори), значно рідше — елеêтромаãнітні. У Г.в. застосовó-

ють êолосниêові сита, дротяні сітêи, штамповані решета

та ін. Короб ãоризонтальний або похилий. Найбільш по-

ширені Г.в. з похилим êоробом продóêтивністю 250 і 150

/ãод. Застосовóють для виділення товарних êласів вóãі-

Рис. Основні типи ãрохотів: а — пласêий êолосниêовий з нерó-

хомою робочою поверхнею для сóхоãо розсівó; б — нерóхомий

для моêроãо розсівó: б1 — ãідроãрохот плосêий стрóменевої

дії; б2 — дóãове сито; б3 — êонóсний ãрохот; в — ãрохот обер-

товий: в1 — барабанний; в2 — імовірнісний; ã — ãрохот з рó-

хомими елементами просіюючої поверхні: ã1 — валêовий; ã2 —

шнеêовий; ã3 — з прóжно-деформованою поверхнею; д — ãро-

хот з рóхомим êоробом: д1 — хитний; д2 — вібраційний; ін-

ерційний; д3 – резонансний (о – вихідний матеріал; “+” —

надрешітний продóêт; “-“ — підрешітний продóêт).

Таблиця — Умовні позначення ãрохотів

Літерні позначêи Цифрові позначêи

літера

ІІ

ãрóпа літер

ІІІ

літера

цифра

ІІ

цифра

Г —

ãрохот

І — інерц-

ійний

С — самоба-

лансний

ІС — інерц-

ійно-

самобаланс-

ний

Тип ãро-

хота:

Л — леã-

êоãо

С — се-

редньоãо

Т — важ-

êоãо

В — ширина

ãрохота, мм *

Число

сит

1 — 3

Ц — цилін-

дричний

Л — леã-

êоãо

1 або 3 — мо-

дифіêація

—

Б — барабан-

ний

— D — діаметр

барабана, м

—

К — êонóс-

ний

— Площа сита , м

—

С —

сито

Д — дóãове ——

ГРО — ГРО 300

лля, рóди, бóдматеріалів. Число Г.в. на велиêих дробиль-

но-сортóвальних фабриêах досяãає 8-15 при сóмарній

площі просіюючої поверхні 100-500 м

. С.Л.Бóêін.

ГРОХОТ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ ШЛАМУ, -а, -…, ч. * р. ãро-

хот для óдаления шлама, а. desliming screen, н. Entschlam-

mungssieb n — ãрохот для виділення зернистоãо матеріалó

з оборотної води вóãлезбаãачóвальної фабриêи після попе-

редньої êонцентрації твердоãо матеріалó із застосóванням

або без застосóвання бризêал.

ГРОХОТ-ДРОБАРКА, -а-и, ч-ж. * р. ãрохот-дробилêа, а.

screen-breaker, screen-crusher, н. Brecher-Sieb n — барабан-

ний ãрохот з пристроями всередині барабана для переêи-

дання та розбивання êрóпних ãрóдоê матеріалó з проход-

женням більш дрібних частиноê через отвори циліндри-

чної решітêи і розвантаження більш міцноãо êомпонента

в надрешітний продóêт.

ГРОХОТ ЗІ СКЛАДНИМ РУХОМ, -а, -…, ч. * р. ãрохот

со сложным движением, а. combined motion screen, н. Kurbel-

siebmaschine f, Kurbelschwingsieb n — ãрохот, просіювальна

поверхня яêоãо бере óчасть одночасно ó деêільêох видах

рóхó, що виниêають ó різних площинах.

ГРОХОТ ІНЕРЦ-

ІЙНИЙ, -а, -оãо, ч. *

р. ãрохот инерцион-

ный, а. unbal-

anced-throw screen, н.

Trägheitssieb n, Wucht-

schwingsieb n

— ãро-

хот вібраційний

, ó

яêомó збóдження êо-

ливань здійснюєт-

ься дебалансним віб-

розбóдниêом (

вібр-

атором

). Переважна

більшість віброãрохотів, яêі випóсêаються в світі, є одно-

масовими зарезонансними

машинами

. При застосóванні

одновальноãо віброзбóдниêа одержóють êрóãові і близьêі

до них траєêторії êоливань. Таêі

ãрохоти

встановлюють

під êóтом нахилó 15-25° до ãоризонтó і виêористовóють для

попередньоãо, допоміжноãо і завершальноãо

ãрохочення

осн. сóхим способом. При монтажі на êоробі

ãрохота

двох

ідентичних дебалансних віброзбóдниêів з паралельно роз-

ташованими осями êороб здійснює êоливання по лінійних

(направлених) траєêторіях. Для синхронізації виêористо-

вóють зóбчастó передачó (самобалансні ãрохоти) або яви-

ще самосинхронізації (інерційно-самобалансні). Ці

ãрохо-

ти

встановлюють ãоризонтально і застосовóють для опе-

рацій підãотовчоãо

ãрохочення

, відмивêи

обважнювача

де-

шламації

зневоднення

та ін. Маêсимальна площа

сита

Г.і.

досяãає 50 м

С.Л.Бóêін.

ГРОХОТ КОЛОСНИКОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. ãрохот êо-

лосниêовый, а. grizzly, fixed-bar grizzly, bar screen; н. schwin-

gender Rost m, beweglicher Rost m, fester Rost m, Stangenrost

m, Schüttelrost m, Siebrost m

— машина або пристрій для

розділення (сортóвання)

сипêих матеріалів êрóпністю

до 1200 мм. Г.ê. виêористо-

вóють при попередньомó

ãрохоченні, яê правило, перед

дробленням для виділення з

ãірничої маси ãрóдоê êрóпні-

стю до 200 мм, що не вима-

ãають дроблення. Розрізн-

яють Г.ê. нерóхомі і рóхомі.

Останні бóвають двох типів

— êонсольний вібрóючий і вібраційний. Г.ê. відрізняю-

ться надзвичайно простою êонстрóêцією, допóсêають

розвантаження автомашин, шахтних сêіпів і залізничних

ваãонів безпосередньо на êолосниêовó решітêó. Нерóхомі

Г.ê. — решітêа з êолосниêів фасонноãо перетинó, яêó вста-

новлюють, яê правило, під êóтом до ãоризонтó, іноді за-

êріпляються êонсольно. Трапецевидний поперечний пе-

ретин êолосниêів óтворює отвори, що розширяються до-

низó, і тим самим зменшóє небезпеêó застрявання ãрóдоê.

Розмір щілини між êолосниêами 50-200 мм. Ширина Г.ê.

визначається фронтом йоãо завантаження. Щоб óниêнóти

заêлинення велиêих шматêів між бортами, заãальнó ши-

ринó êолосниêової решітêи приймають не меншою потрі-

йноãо розмірó найбільшоãо шматêа. Кóт нахилó решітêи

38-50° для рóд і 30-35° для вóãілля. При підвищеній воло-

ãості вихідноãо матеріалó êóт збільшóють на 5-10°. Відн-

ошення довжини до ширини Г.ê., яê правило, сêладає бл.

3-4. Ланцюãові Г.ê. являють собою нерóхомó ãоризон-

тальнó êолосниêовó решітêó, в щілинах яêої розміщені

несêінченні ланцюãи, яêі слóжать для переміщення мате-

ріалó і одночасноãо очищення решітêи. Рóхомі (êонсольні

вібрóючі) Г.ê. сêладають з оêремих êолосниêів, один

êінець яêих жорстêо заêріплюють на балêах несóчої êонс-

трóêції. Грóдêи велиêоãо матеріалó, падаючи на решітêó,

створюють вібрації êонсольних êінців êолосниêів, томó

останні менше забиваються липêим матеріалом.

С.Л.Бóêін.

ГРОХОТ ПРУЖНО-ДЕФОРМІВНИЙ, -а, -…-оãо, ч. * р.

ãрохот óпрóãо-деформирóемый, а. elastically deforming screen,

н. reversibles Verformungssieb n — ãрохот з динамічним або

êінематичним збóджóвачем. Поздовжні відносні êоливан-

ня êороба та рами виêлиêають циêлічне розтяãóвання та

послаблення оêремих діляноê еластичноãо сита, що чер-

ãóються між собою, створюючи хвилеподібнó деформацію

поверхні для підвищення ефеêтивності розсівó волоãоãо

матеріалó. С.Л.Бóêін.

ГРОХОТ РЕЗОНАНСНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. ãрохот резо-

нансный, а. resonance screen, н. Resonanzschwingsieb n —

ãрохот, сêладений з деêільêох прóжноз’єднаних елементів

(мас), підібраних таê, що частоти вільних êоливань еле-

ментів на прóжних зв’язêах близьêі до частоти збóрюючої

сили, яêа ґенерóється вібратором. Для підвищення стабіл-

ьності робочоãо режимó ó більшості Г.р. застосовóють не-

лінійний прóжний зв’язоê (бóфера) між рóхомими маса-

ми. Г.р. мають переваãó в енерãоємêості та ефеêтивності

процесó ãрохочення. С.Л.Бóêін.

ГРОХОТ СТРУННИЙ, -а, -оãо, ч. * р. ãрохот стрóнный, а.

string screen, н. Harfensieb n — ãрохот з нерóхомим êоро-

бом і просіювальною поверхнею ó виãляді системи пара-

Рис. Грохот-дробарêа барабанний типó ДБ: 1 — барабан; 2 —

просіююча поверхня; 3 — відбійниê.

Рис. Грохот інерційний самобалансний:

1 — êороб; 2 — самобалансний вібратор;

3 — прóжна опора; 4 — привод.

Рис. Колосниêовий ãрохот: 1

— êолосниê; 2 — стяжний

болт; 3 — розпірна трóба