Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

21 АВТ — АГА

АВТОПОЇЗД, АВТОПОТЯГ, -а, -а, ч. * р. автопоезд, а.

articulated lorry, н. Autozug m — автомобіль, призначений

для перевезення насипних вантажів. Сêладається з тяãача

з причепом або напівпричепом. Розвантаження êóзова

причепа або напівпричепа здійснюється через донний

люê, переêиданням назад або набіê. Основні параметри

А. ті ж, що і для автосамосêидів. Див. таêож автомобільний

êар’єрний транспорт.

АВТОРАДІОГРАФІЯ, -ії, ж. * р. авторадиоãрафия, а.

autoradiography, н. Autoradiographie f

— метод, за допомоãою

яêоãо вивчають розподіл радіоаêтивних

речовин

, наêладаючи

на досліджóваний об'єêт чóтливó до йонізóючоãо проміння

фотоемóльсію; радіоаêтивні

речовини

при цьомó немовби самі

себе фотоãрафóють. Інша назва — р а д і о а в т о ã р а ф і я.

АВТОРЕГУЛЯТОР, -а, ч. * р. автореãóлятор, а. (auto-

matic) controller, autoregulator, н. Autoregulator m, Autoregler

m — сóêóпність пристроїв для автоматичноãо підтримóва-

ння (без óчасті людини) реãóлювання.

АВТОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА РОЗРОБКОЮ, -оãо, -ó,

-…, ч. * р. авторсêий надзор за разработêой; а. author

supervision of design; н. Autorenüberwachung f der Entwicklung

f — êонтроль з боêó орãанізації-автора за реалізацією тех-

нолоãічної схеми (проеêтó) дослідної, дослідно-про-

мислової еêсплóатації, промислової розробêи об’єêта, з

обґрóнтóванням (за необхідністю) óточнень ó прийнятті

технолоãічних рішень.

АВТОСАМОСКИД, -а, ч. * р. автосамосвал, а. dump

truck, haulage truck, н. Kipper m, Autokipper m — автомобіль

з переêидним êóзовом, призначений для переміщення

важêих насипних вантажів, зоêрема на êар'єрах і рóдниêах.

А. має висоêó механічнó міцність і маневреність, розван-

тажóється за допомоãою переêидання êóзова назад або

набіê. За видом привода А. поділяють на дизельні і ди-

зель-елеêтричні. Для ãірничих підприємств А. поділяють

на підземні і êар'єрні. Основні параметри А.: ванта-

жопідйомність; містêість êóзова; потóжність двиãóна; êол-

існа формóла. Див. автосамосêид êар’єрний, автосамосêид

підземний, автомобільний êар’єрний транспорт.

АВТОСАМОСКИД КАР'ЄРНИЙ,

-а, -оãо,

ч.

р.

автоса-

мосвал êарьерный,

а.

open-pit dump truck,

haulage truck,

н.

Tage-

baukipper

, Tagebauselbstkipper

, Tagebauautokipper

, Tage-

bauautokippfahrzeug

— ванта-

жний автомобіль з посиленим

êóзовом, яêий переêидається

для розвантаження за допо-

моãою ãідравлічних циліндрів.

Виêористовóється для транс-

портóвання розêривних порід і

êорисних êопалин на відêритих

ãірничих роботах. В залежності

від видó вантажó, êонстрóêтив-

ноãо виêонання та джерел жив-

лення двиãóна розрізняють: вóãлевози, тяãачі з напівприч-

епами та причепами, тролейвози. Вантажопідйомність

А.ê. сêладає 10-317 т. На Мінсьêомó автомоб. з-ді ство-

рені велиêовантажні А.ê. БелАЗ вантажопідйомністю до

180 т. Оптимальний рівень вантажопідйомності А.ê.

встановлюється на основі техніêо-еêономічноãо аналізó.

Оптимальні питомі поêазниêи таêі: потóжність, віднесена

до повної маси самосêида з вантажем 5,1-5,9 êВт/т для ма-

шин вантажопідйомністю 27-110 т. Найбільш поширена

êолісна формóла 4х2 (перша цифра — заãальне число êоліс,

дрóãа — ведóчих), рідше за 4х4; для автопотяãів з напі-

впричепами 6х2 і 6х4. Об'єм êóзова (при певній ванта-

жопідйомності) залежить від насипної щільності і ãóстини

матеріалó, що транспортóється. У А.ê. із заднім розванта-

женням відношення вантажопідйомності до ãеом. об'ємó

êóзова 1,7-2 (з óрахóванням об'ємó таê званої шапêи —

1,4-1,6); ó вóãлевозів цей поêазниê 1,15-1,35 (величина

співвідношення зростає із збільшенням вантажопідйо-

мності).

Найбільші фірми, що виробляють А.ê. особливо

велиêої вантажопідйомності, — «Unit Rig» і

Wabco»

(США). Номенêлатóра вантажопідйомності від 77 до 200 т.

А.ê. фірми «Unit Rig» вантажопідйомністю 180 т мають по-

тóжність 1810 êВт і êоліснó формóлó 4х2. Фірмою

Te r e x»

створений А.ê. вантажопідйомністю 317 т, потóжністю

двиãóна 2200 êВт і êолісною формóлою 6х4. Див. таêож

ав-

томобільний êар’єрний транспорт, автопоїзд. А.Ю.Дрижен-

êо.

АВТОСАМОСКИД ПІДЗЕМНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. авто-

самосвал подземный, а. underground hauler, н. Grubenselbst-

kipper m, Untertage-Autokipper m, Untertage-Autokippfahrzeug

n — самосêид, що застосовóється для транспортóвання ãір-

ничої маси підземними виробêами з êóтом нахилó до 10-12

А.п. на базі звичайних самосêидів, обладнаних очищóва-

чами вихлопних ãазів, почали виêористовóватися на пі-

дземних роботах в США в 1950-х рр. Розрізняють А.п. з

відêидним êóзовом і телесêопічним пристроєм, що висó-

вається, яêий забезпечóє розвантаження через задній борт

автомобіля. А.п. відрізняються невелиêою висотою (до 2,5

м), малим радіóсом поворотó, хорошою маневреністю;

двиãóни обладнóються ãазоочисниêами-

ней-

тралізаторами вихлопних ãазів. Виêористовóються А.п.

вантажопідйомністю 12-45 т фірм «Joy» (США), «Mining

Transportion» (Швеція), «Blaw-Knox С.» (Франція) і ін.

АВТОХТОННИЙ, -оãо. * р. автохтонный, а. autochtho-

nous, н. autochthon — яêий виниê на місці заляãання (про

мінерал і мінеральний êомплеêс). Протилежне –

алохтонний.

АВТОХТОННІ ВІДКЛАДИ, -их, -ів, мн. (від автохтон) *

р. автохтонные отложения; а. autochtonous deposits; н.

Autochtoneablagerungen f pl — відêлади, яêі óтворюються із

матеріалó, яêий міститься або продóêóється в самомó

об’єêті (напр., ó водномó середовищі), а не надходить в

ньоãо зовні. Протилежне – алохтонні відêлади.

АВТОЦИСТЕРНА, -и, ж. * р. автоцистерна; а. (highway)

tank truck, road tanker; н. Tankwagen m — цистерна, резер-

вóар для перевезення рідêих, сипêих матеріалів, сêрапле-

них ãазів тощо, встановлена на шасі автомобіля або при-

чепа. Виêористовóється, зоêрема, при ремонті свердловин.

АГАТ, -ó, ч. * р. аãат, а. agate, н. Achat m — мінерал, різн-

овид халцедонó зі смóãастою або плямистою теêстóрою

або з деêоративними вêлюченнями і êонцентрично-зо-

нальною або плосêопаралельною бóдовою. Розрізняють

однозабарвлені А. – сердоліê, сардер, êарнеол; стрічêові,

бастіонні, шарóваті, плямисті, мохоподібні, ландшафтні,

саãенітові, воãненні А. Гóстина 2,57-2,58. Тв. 7. Для А. ха-

раêтерні раêовистий злам, восêовий блисê, висоêа

в'язêість і придатність до ідеальної поліровêи. А. – ãідро-

термальний поствóлêанічний мінерал, що заповнює миã-

далини і тріщини в ефóзивних породах андезито-базальто-

воãо і рідêо ріолітовоãо сêладó. Велиêе праêтичне зна-

чення мають елювіальні (залишêові) А. в древніх êорах

вивітрювання ефóзивів і А. алювіальних родовищ. Головні

родов. А. в Бразилії, Урóãваї, Арґентині та Індії. Найві-

доміші родов. в Європі знаходяться в ФРН, р-н Ідар

Рис. Велиêотоннажний

автосамосêид

під завантаженням.

АГО — АҐЛ 22

Оберштайн. Є таêож на Маломó Кавêазі (Ахалцихсьêа

ãрóпа), в Росії (Сх. Сибір, Норсьêе родов.). А. бóв відомий

здавна в Шóмері і древньомó Єãипті; він виêористо-

вóвався для виãотовлення різьблених печатоê, амóлетів,

приêрас. Особливо широêо А. застосовóвався в êраїнах

античноãо Середземномор'я для виãотовлення ґем.

Розрізняють: аãат бастіонний (аãат фортифіêаційний); аãат

бреêчієподібний (різновид аãатó, яêий за зовнішнім виãлядом

наãадóє бреêчію); аãат веселêовий (тонêосмóãастий халцедон з

ãарною ãрою êольорів); аãат виробний (аãат, яêий виêористовó-

ють яê виробний êамінь); аãат ãолóбий (ювелірний аãат, штóчно

забарвлений ó ãолóбий êолір); аãат ãорошêовий (різновид халце-

донó із забарвленими плямами ó напівпрозорій основній масі);

аãат дерев'янистий (дерево, заміщене в процесі оêременіння пля-

мистим аãатом); аãат дисêовий (різновид аãатó з оêрóãлими

вêлюченнями оêсидів заліза); аãат зірчастий (аãат з явищем

астеризмó); аãат іризóючий (те саме, що й аãат веселêовий); аãат

ісландсьêий (обсидіан); аãат êораловий (1. Оêременілий êорал; 2.

Різновид аãатó, яêий за зовнішнім виãлядом наãадóє êорал); аãат

êрапêовий (різновид халцедонó з червоними êрапêами); аãат лан-

дêапсьêий (білий або сірий халцедон з вêлюченнями оêсидó мар-

ãанцю); аãат ландшафтний (різновид аãатó, названий за типом

візерóнêа); аãат лельбахсьêий (яшма темно-червоноãо êольорó);

аãат лóãівсьêий (найбільший ó світі імпаêтний аãат розміром

14,5х25х32 см); аãат малиновий (різновид аãатó, темно-черво-

ноãо êольорó); аãат меêсиêансьêий (щільний вапнистий наêип);

аãат молочний (різновид аãатó молочно-білоãо êольорó); аãат

моховий (аãат, яêий містить дендритоподібні вêлючення, най-

частіше оêсидів марãанцю); аãат м'ясний (різновид аãатó черво-

ноãо êольорó); аãат очêóватий (різновид аãатó, названий за

типом візерóнêа); аãат перистий (аãат з перистим розміщенням

вêлючень); аãат пóрпóрний (аметист); аãат рóїнний (різновид

аãатó, названий за типом візерóнêа); аãат саãенітовий (аãат,

яêий містить ãолчасті вêлючення); аãат сêляний (стара ювелірна

назва везóвіанó); аãат смóãастий (зайва назва аãатó); аãат срібний

(яшма з вêлюченнями самородноãо срібла, бісмóтó та арґентитó);

аãат стрічêовий (аãат, ó яêоãо смóãи розміщóються ó виãляді стр-

ічоê); аãат східний (торãовельна назва напівпрозорої відміни

аãатó); аãат трóбчастий (бреêчієподібний різновид аãатó); аãат

фортечний (те ж саме, що аãат фортифіêаційний); аãат фортиф-

іêаційний (бреêчієподібний різновид аãатó); аãат халцедоновий

(зайва назва аãатó); аãат хмарний (різновид аãатó, названий за

типом візерóнêа); аãат черепашêовий (різновид аãатó, названий

за типом візерóнêа); аãат чорний (ювелірний аãат, штóчно забар-

влений ó чорний êолір); аãат яшмовий (аґреґат, сêладений з

яшми і прожилêів прозороãо халцедонó).

АГОНІЧНА ЛІНІЯ, -ої, -ії, ж. * р. аãоничесêая линия, а.

agonic line, zero line, н. agonische Linie f — лінія на поверхні

Землі, на яêій маãнітне схилення (тобто відхилення маãні-

тноãо меридіанó від ãеоãрафічноãо) дорівнює нóлю.

АГРЕСИВНА РЕЧОВИНА, -ої, -и, ж. * р. аãрессивное ве-

щество; а. corrosive, н. aggressives Material n, aggressiver

Stoff m — речовина, яêа хімічно рóйнóє іншó речовинó, на-

пр., соляна êислота.

АГРЕСИВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ,

-оãо, -а,

с.

р.

аãрессивная

среда;

а.

corrosive medium;

н.

aggressives Medium

– середо-

вище, яêе рóйнівно діє на елементи, що з ним êонтаêтó-

ють, напр. мінералізована пластова вода.

АГРЕСИВНІ ВОДИ, -их, вод, мн. * р. аãрессивные воды, а.

agressive waters, corrosive water; н. aggresives Wasser n — во-

ди, яêі містять аãресивні сполóêи, що аêтивно діють на

різні спорóди з бетонó та металó. Яê правило поêазниê рН

А.в. знаходиться в межах 2-5 або 9-12.

АГРЕСИВНІСТЬ, -і, ж. * р. аãрессивность, а. corrosivity;

н. Aggressivität f — здатність хімічно рóйнóвати речовинó.

АГРОНОМІЧНІ РУДИ, -их, рóд, мн. * р. аãрономичесêие

рóды, а. agronomic ores, fertilising ores, н. agronomische Erze n

pl — природні мінеральні óтворення, що є сировиною для

виробництва мінеральних добрив (апатитові рóди, фос-

форити, êалійні солі), або вапнóвання êислих ґрóнтів (вап-

няêи, доломіти, êрейда, мерãель), ґіпсóвання засолених

ґрóнтів (ґіпс, анãідрит, фосфоґіпс), а таêож місцеві добри-

ва (торф, сапропель) та мінер. адсорбенти для поліпшення

водно-фізичних властивостей ґрóнтів (цеоліти, верміêó-

літ, ãлаóêоніт, бентоніти тощо). В Уêраїні є значні поê-

лади êалійних солей ó Передêарпатті (Львівсьêа та

Ів.-Франêівсьêа обл.), а таêож висоêояêісних цеолітів на

Заêарпатті. Поêлади торфó і сапропелів поширені на

Поліссі. Вапняêи, мерãелі та êрейда є в більшості областей

Уêраїни, ґіпс – на Донбасі та на Придністров’ї. Родовища

бідних апатитових рóд є ó Запорізьêій та Житомирсьêій

областях, фосфоритів – ó Хмельницьêій, Донецьêій та

Волинсьêій областях.

АҐАЛЬМАТОЛІТ, -ó, ч. * р. аãальматолит, а. agalma-

tolite, н. Àgalmatholith m — 1) Щільна дрібнозерниста

ãірсьêа порода, що сêладається з пірофілітó з різними домі-

шêами. Колір білий, сірий, бóро-жовтий, зелений. Інші

назви – êитайсьêий жировиê, паãодит. 2) Аґреґат под-

ібний до пінітó (псевдоморфози слюдоподібноãо мінералó,

ã.ч. мóсêовітó по êордієритó, нефелінó або сêаполітó), з

домішêою êварцó або польовоãо шпатó.

АҐАР (АҐАР-АҐАР), -ó, ч. * р. аãар (аãар-аãар), а. agar

(agar-agar), н. Agar-Agar n, m — полісахариди, що містят-

ься в деяêих червоних морсьêих водоростях. Виêористо-

вóються в деяêих спеціальних методах досліджень речо-

вин, напр., при елеêтрофорезі.

АҐЕНТ, -ó, ч. * р. аãент; а. agent; н. Agent m — діюча при-

чина, чинниê, фаêтор, тіло, речовина, що виêлиêає те або

інше явище, виêонóє певнó роботó, напр.: антипінний

аґент, витіснювальний аґент, тампонóвальний аґент,

пінотвірний аґент, зв’язóючий аґент тощо.

АҐЕНТ ВИТІСНЮВАЛЬНИЙ, -ó, -оãо, ч. (аãент) * р. вы-

тесняющий аãент; а. displacement agent; н. Verdrängungsme-

dium n, Flutmedium n; Triebmedium n — êонтóрна, підошо-

вна вода або запомповóваний ó пласт постійно чи ó виã-

ляді облямівêи аґент, що êонтаêтóє безпосередньо з на-

фтою і витісняє її до видобóвних свердловин.

АҐЕНТИ-МІНЕРАЛІЗАТОРИ,

-ів,-ів,

мн.

р.

аãен-

ты

минерализаторы

;

а.

mineralizing agents, mineralizers;

н.

Mineralisationsagente

— те саме, що мінералізатори.

АҐІТАЦІЯ,

-ії,

. *

р.

аãитация,

а.

agitation,

н.

Agitation

—

ó збаãаченні ê.ê. — підãотовча обробêа ê.ê. (особливо пол-

іметалевих рóд) ó аãітаційномó (êонтаêтномó) чані з дозо-

ваною подачею спеціальних реаґентів та аерацією пóльпи

для підвищення ефеêтивності настóпноãо збаãачення

флотацією або аґломерацією.

АҐЛОМЕРАТ, -ó, ч. * р. аãломерат, а. agglomerate, sinter

(cake); н. Agglomerat n, Sintergut n, Sinter m, Sintererzeugnis n

Фраãмент вóãлемасляноãо

аґломератó, ×125:

білі зерна – вóãільні частинêи;

темна речовина – масляновóã-

ільна сóміш.

Фрагмент вуглелатексного аґло-

мерату, ×20000: 1 – вугільні час-

тинки ; 2 – латексна ґлобула; 3 –

ланцюжок ґлобул ; 4 – емульга-

тор.

23 АҐЛ — АҐР

— 1)

ãеол

. Сóêóпність несêріплених óламêів

ãірсьêих порід

та

мінералів

. 2)

Аґреґат,

напр., вóãільно-масляний, вóãільно-ла-

теêсний тощо. Продóêт

збаãачення

зневоднення

та

облаãороджóвання

вóãілля

при

масляній

аґломерації

та

ґранó-

ляції,

а таêож йоãо полімерній або ін.

флоêóляції

. 3) У

петро-

ãрафії

— пóхêі сêóпчення різнорідних за формою і величи-

ною óламêів ã.п. і

мінералів

, переважно вóлêанічноãо поход-

ження. При

цементації

А. óтворюють

бреêчії

тóфи

тощо. 4)

металóрãії

— дрібна або пилоподібна

рóда

êонцентрат

, ін.

м-ли, що спеêлися в

аґреґати

, ãрóдêи (шматочêи).

В.С.Білецьêий.

АҐЛОМЕРАЦІЯ, -ії, ж. * р. аãломерация, а. agglomeration

by sintering, sintering; н. Agglomerieren n, Agglomeration f,

Sinterung f, Sinterbrennen n — 1) Спіêання дрібнозернистих

або пилóватих матеріалів (рóдної маси), що є сêладовою

частиною металóрãійної шихти, ó ãрóдêóватó сипêó систе-

мó (аґломерат) з метою поліпшення óмов виêористання

рóди в металóрãійномó процесі. 2) Утворення аґреґатів ó

різних технолоãічних процесах. Див., напр., масляна аґло-

мерація. В.С.Білецьêий.

АҐЛОПОРИТ,

-ó,

ч.

р.

аãлопорит,

а.

aggloporite,

н. Agglo-

porit m — штóчний пористий заповнювач з щебеня і ãравію

для леãêих бетонів. Одержóють термічною обробêою ших-

ти з ãлинистих порід або з відходів видобóтêó, збаãачення,

спалювання вóãілля (пóстої породи, шлаêів, золи виносó

тощо). Одержаний після термообробêи продóêт дроблять

і розсіюють на фраêції заданої êрóпності.

АҐРЕҐАТ, -а

1,2,3,6

, -ó

4,5

, ч. * р. аãреãат, а. aggregate, unit,

assembly, plant item; н. Aggregat n — 1) Механічне поєднан-

ня різнорідних чи однорідних частин (машин, апаратів,

даних, проãрам) в одне ціле для роботи ó êомплеêсі. 2) Сó-

êóпність двох або більше різнотипних машин, апаратів,

яêі діють спільно, напр., тóрбіни і êомпресора (тóрбоêомп-

ресор). 3) Сêладальна одиниця, яêа хараêтеризóється пов-

ною взаємозамінністю, можливістю збирання оêремо від

інших сêладових частин виробó чи виробó в ціломó і здат-

ністю виêонати певнó фóнêцію ó виробі чи самостійно. Є

завершеним цілим, напр., двиãóн в автомобілі. 4)

Баãатоêомпонентний óтвір, що виниêає при аґреґації. На-

пр., продóêт процесó масляної аґреґації. Флотаційний

аґреґат – система «повітряна бóльбашêа – плівêа реаґен-

тó – тверда частинêа флотованоãо мінералó», що придат-

на для спливання. 5) н. Gesteinsaggregat, ãеол. Аґреґат мін-

еральний — сóêóпність одочасних або різночасних інд-

ивидів, зчеплених один з одним ó просторі (В.І.Павли-

шин та ін., 1988 р.). Поєднання оêремих мінералів ó при-

родних мінеральних óтвореннях, напр., ãірсьêі породи, рó-

ди. Розрізняють аґреґати прості, óтворені з êристалів

одноãо мінералó, та сêладні — з êристалів різних мінералів.

Крім тоãо, розрізняють А. ãолчасті, землисті, зернисті,

лóсêóваті, нирêоподібні та ін. 6) У системах обробêи

інформації – стрóêтóрована сóêóпність інформаційних

об'єêтів, що визначається яê єдиний тип даних. ISO

2382-15:1985. В.С.Бойêо, В.С.Білецьêий.

АҐРЕҐАТ ГАЗОПЕРЕПОМПОВУВАЛЬНИЙ, -а, -оãо, ч.

(аãреãат; від ãаз; від італ. pompa – насос) * р. аãреãат ãазо-

переêачивающий; а. gаs pumping plant, gas compressor unit; н.

Gaskompressor m, Gasverdichteranlage f

— основне технолоãі-

чне обладнання, яêе забезпечóє

транспортóвання

ãазó

по

маãістральномó

ãазопроводó

êомпримóвання

природноãо

ãазó

на

êомпресорних станціях

ãазопроводів і підземних сховищ.

АҐРЕҐАТ ГРОХОТИЛЬНО-ДРОБИЛЬНИЙ,

-а, -… -оãо,

. *

р. аãреãат ãрохотильно-дробильный, а. screening and

crushing unit,

н. Brech- und Siebanlage f — сóêóпність êіне-

матично і êонстрóêтивно об'єднаних і взаємопов’язаних

машин і механізмів, призначених для первинної обробêи

видобóтої êорисної êопалини — підãотовчих операцій ãро-

хочення-дроблення. Сêладається з бóнêера-дозатора, ма-

шин для ãрохочення і дроблення (ãрохоти, дробарêи), êон-

веєрів, живильниêів, стаціонарної або рóхомої бази на ãó-

сеничномó, êроêóючомó або пневмоêолісномó ходó.

А.ã.-д. належить ã.ч. до êар’єрної техніêи.

При розробці пóхêих і різнорідних порід, êоли вихід неãаба-

ритó не перевищóє 3-5%, ãрохотильні аґреґати являють собою

бóнêери-дозатори з нерóхомими (ãоризонтальними або похи-

лими) або приводними ãрохотами. Нерóхомі ãрохоти êолосниêо-

воãо типó мають щілини шириною до 300-350 мм. Надрешітний

продóêт з ãоризонтальних ãрохотів періодично сêидається êов-

шем еêсêаватора, а з похилих ãрохотів надходить на підошвó

óстóпó або в автосамосêиди. При вмісті неãабаритó понад 3-5 %

доцільно застосовóвати вибійні пересóвні або самохідні дро-

бильні аґреґати. Продóêтивність пересóвних бóнêерів-дозаторів з

приводними хитними або вібраційними ãрохотами досяãає 1000

т/ãод.

Розрізняють власне дробильні аґреґати (вся ãірсьêа маса про-

ходить через дробарêó), ãрохотильно-дробильні (дробляться

тільêи неãабаритні шматêи, а підрешітний продóêт ãрохочення

надходить на êонвеєр) і дробильно-сортóвальні, що дозволяють

отримати два і більше êласів êрóпності.

Грохотильно-дробильні аґреґати застосовóють при розробці

пóхêих і піщано-ãравійно-валóнних порід. Сóчасні дробильні

аґреґати на ãóсеничномó, êроêóючомó або пневмоêолісномó

ходó оснащені роторними або щоêовими дробарêами, бóнêе-

рами-дозаторами з пластинчатими живильниêами, поворотними

êонсольними розвантажóвальними êонвеєрами. Див.

дробильно-

сортóвальна

óстановêа. А.Ю.Дриженêо.

АҐРЕҐАТ ДЛЯ ВИЇМКИ ВУГІЛЛЯ,

-ó, -…,

ч.

р.

аãреãат

для выемêи óãля,

а.

coal mining unit;

н. Kohlenabbauaggregat n

— сóêóпність êінематично і êонстрóêтивно об'єднаних і

взаємопов'язаних ãірничих машин і механізмів, призначе-

них для механізації і автоматизації всіх робіт по видобóт-

êó вóãілля.

А.в.в. розділяють за êóтом падіння (заляãання) пластів

– до 35° і понад 35°; за потóжністю пластів – для надтон-

êих (до 0,7 м), тонêих (0,7-1,2 м), середньої потóжності

(1,2-2,5 м), потóжних (понад 2,5 м) пластів; за видом

виêонавчих орãанів – з безперервно рóхомими в одномó

напрямі êаретêами з різцями і сêребêами (êільцеві стрóãи

і êонвеєрно-стрóãові óстановêи – êонвеєрострóãи); з пово-

ротно-постóпально рóхомими стрóãами; з êомбайнами,

виймальними і з відбійними барабанами.

В Уêраїні Дондіпровóãлемашем на базі êонвеєрострóãів

розроблені аґреґати для êрóтопохилих і êрóтих пластів

(35-90°) – АНЩ (див. Рис. 1.), АМЩ, для похилих пластів

– АФК (див. Рис. 2.).

Аґреґат

АНЩ (випóсêається серійно) призначений для

êомплеêсної

механізації

автоматизації

очисних робіт на

êрóтопохилих і êрóтих пластах потóжністю 0,7-2,8 м з опірн-

істю різанню до 200 êН/м при відробці

шахтноãо

поля

смó-

ãами (шириною 40-60 м) за падінням.

Аґреґат

сêладається з

механізованоãо

êріплення

, êонвеєрострóãа, елеêтро-, пневмо-

і ãідрообладнання та апаратóри дистанційноãо і автоматич-

ноãо óправління. Конвеєрострóã (1АЩМ) здійснює фрон-

тальнó виїмêó

пласта

і вêлючає привідні станції, виêонавчий

орãан. В Уêраїні найбільше розповсюдження одержали два

типорозміра 1АНЩ та 2АНЩ. Аґреґати 3 АНЩ призначені

для

пластів

потóжністю 1,8-2,8 м.

Аґреґат

АМЩ – новоãо поêоління з модóльним при-

нципом побóдови (êонтрóêтивно однаêовими сеêціями

êріплення). На 2004

р.

розроблена проеêтно-êонстрóê-

торсьêа доêóментація та виêонані стендові дослідження.

АҐР — АҐР 24

Потóжність пластів 0,75-1,5 м та 1,1-2,2 м з опірністю різа-

нню до 200 êН/м при відробці шахтноãо поля смóãами

(шириною 40-60 м) за падінням. Виêонаний на основі êон-

веєрострóãа 1 АЩМ та базової балêи. Має заãальнó системó

переміщення êріплення та êонвеєрострóãа.

Аґреґат фронтальний êонвеєрострóãовий АФК прий-

нято до серійноãо виробництва. Призначений для роботи

на пластах потóжністю 0,65-0,9 м з êóтом падіння (підня-

ття) 0-18

з опірністю різанню до 300 êН/м. Призначений

для роботи без постійноãо перебóвання людей ó вибої.

Спосіб óправління поêрівлею – повне обвалення. Сис-

тема розробêи – стовпова при довãих очисних вибоях. Дов-

жина виймальноãо поля – не менше 800 м. Виêонаний на

базі êонвеєрострóãа КСП і базової балêи. До сêладó АФК

входить лавне механізоване êріплення АФКЛ, механізов-

ане êріплення сполóчення, енерãопоїзд.

На вóãлевидобóтêó в басейнах êраїн СНД в різні часи застосо-

вóвалися: аґреґат 1АЩМ, АДК, СА1, АК3.

Аґреґат 1АЩМ призначений для êомплеêсної механізації і

автоматизації очисних робіт на пластах потóжністю 1,2-2,2 м з

êóтами падіння 0,87-1,57 радіан (50-90°) при розробці шахтноãо

поля за падінням і óправлінні поêрівлею повним обваленням.

Аґреґат сêладається з механізованоãо êріплення, виêонавчоãо

орãанó ó виãляді êонвеєрострóãа, захисної сітêи, на яêó óêла-

дається наêатниê з êолод довжиною не менше 3 м і діаметром

18-20 см, елеêтро-, пневмо- і ãідрообладнання.

Конвеєрострóã здійснює фронтальнó виїмêó пласта і вêлючає

привіднó і обвіднó станції, сеêційнó направляючó балêó, стрóãо-

вий виêонавчий орãан і зрошóвач. Виêонавчий орãан являє

собою êаретêó з різцями, розташованими через 2,23 м по довжині

несêінченноãо ланцюãа, при рóхó яêоãо по направляючій шарні-

рній балці вони рóйнóють вóãілля і доставляють йоãо до ґезенêа.

Аґреґат АДК розроблений на базі аґреґатó 1АЩ і призначе-

ний для êомплеêсної механізації і автоматизації очисних робіт на

пластах потóжністю 1,2-2,2 м з êóтами падіння 0,80-1,57 радіан

(46-90°) і питомою опірністю різанню до 150 êН/м. Особливості

аґреґата: збільшена довжина (до 60 м), примóсове послідовне

пересóвання сеêцій êріплення; реãóльований êроê пересóвання,

вдосêоналена ãнóчêа обãорожа з боêó обрóшених порід, сóцільне

переêриття поêрівлі, наявність засобів óправління в площині

пласта і дистанційноãо óправління êонвеєрострóãом.

Аґреґат СА1 призначений для механізації і автоматизації

процесів видобóтêó êорисної êопалини без постійної присóтності

людей в очисномó вибої на пластах потóжністю 1,35-2,0 м з êóтами

падіння (заляãання) до 8°, питомою опірністю пласта різанню до

250 êН/м, ó вибоях довжиною 60 і 100 м. Аґреґат сêладається з

механізованоãо êріплення, êріплення сполóчення êонвеєрної і вен-

тиляційної виробоê, êонвеєра, стрóãовоãо виêонавчоãо орãанó,

ãідро- і енерãоóстатêóвання та перевантажóвача. Управління

аґреґатом здійснюється дистанційно з центральноãо пóльта.

Стрóã здійснює виїмêó пласта на повнó потóжність. Для забезпе-

чення постійної товщини стрóжêи подача аґреґата на вибій здій-

снюється рівномірно і одночасно по всій довжині очисноãо вибою,

що досяãається синхронізацією роботи ãідроциліндрів шляхом

дроселювання потоêó рідини. Кріплення аґреґата – захисно-

підтримóюче, сêладається з трьох ãрóп одно-стояêових сеêцій.

Сеêції першої ãрóпи жорстêо сполóчені з êонвеєром і переміщ-

аються разом з ним, дрóãої і третьої ãрóп при роботі стрóãа зали-

шаються на місці і підтяãаються до êонвеєра почерãово в êінці

виймальноãо циêлó. Аґреґат СА1 розповсюдження не отримав.

Аґреґат АК3 є модернізованим варіантом аґреґатó A3 і при-

значений для виїмêи за простяãанням полоãих, похилих, êрóто-

нахилених і êрóтих пластів потóжністю 1,6-2,5 м і питомою

опірністю різанню 300 êН/м. Аґреґат сêладається зі стрóãовоãо

виêонавчоãо орãана êільцевою типó, що вêлючає пластинчатий

ланцюã і одинадцять однорізцевих êаретоê, двох приводів, пос-

тава аґреґата, що вêлючає основó, телесêопічні передні стояêи з

верхніми і нижніми направляючими для виêонавчоãо орãанó,

механізоване êріплення захисно-підтримóючоãо типó, два êріпле-

ння сполóчення, перевантажóвачі і пóльт óправління. При роботі

аґреґата йоãо постав разом з направляючим і виêонавчим орãа-

ном подається на вибій зі швидêістю 5-8 см/хв. При цьомó вóãілля

рóйнóється виêонавчим орãаном на всю потóжність пласта і

самопливом переміщається до перевантажóвача. Сóмарна

потóжність елеêтродвиãóнів аґреґата 360 êВт. Особливості

аґреґата: одночасна відбійêа вóãілля по всій поверхні вибою в

найбільш віджатій зоні пласта; фронтальне пересóвання сеêцій

êріплення одночасно по всій довжині очисноãо вибою трьома ãрó-

пами при дистанційномó óправлінні.

Синонім: очисний аґреґат. Див. таêож

аґреґат фронтальний.

А.К.Семенченêо, П.А.Горбатов.

Літератóра: 1. Горное дело. Терминолоãичесêий словарь. – М.:

Недра, -1990, — 694 с. 2. Горбатов П.А. и др. Горные машины и

оборóдование. Донецê: РВА ДонНТУ, 2003. – 201 с.

АҐРЕҐАТ ЗАНУРЕНИЙ (ЗАГЛИБНИЙ) НАСОСНИЙ,

-а,

-оãо, (-оãо), -оãо,

. *

поãрóжной

насосный

аãреãат

;

submersible

pump

unit

;

н.

Tauchpumpaggregat

– елемент елеê-

тровідцентровоãо óстатêовання, яêий охоплює відцентр-

овий

насос

та

елеêтродвиãóн

з ãідрозахистом, і занóрюється

під рівень рідини ó

свердловині

АҐРЕҐАТ МІНЕРАЛЬНИЙ,

-ó, -оãо,

— Див. аґреґат.

АҐРЕҐАТ ОБМІНУ ВАГОНЕТОК У КЛІТЯХ, -а, -…, ч. *

р. аãреãат обмена ваãонетоê в êлетях; а. mine car exchange

unit; н. Aggregat n zum Austausch m der Wagen m im

Förde rko rb m

—

сóêóпність механізмів, яêі призначені для

поãашення швидêості рóхó

ваãонетоê

, повної зóпинêи і óт-

Рис. 1. Аґреґат очисний АНЩ: 1, 3, 4, 5, 6, - сеêції, відповідно

допоміжні, основні (лінійні), підвісêи, фартóхова, êінцева; 2 – êон-

веєрострóã; 7 – брóси; 8 – паêети листових ресор; 9 – Г-подібні

поворотні важелі; 10, 11, 19, 20 – ãідродомêрати; 12 – сеêційні

рами; 13 – елеêтродвиãóн; 14 – редóêтор приводó; 15 – приводна

зірêа; 16 – обвідна зірêа; 17 – стрóãові êаретêи; 18 – ланцюã; 21 –

êронштейни; 22 – сóцільна основа; 23 – сóцільні переêриття; 24 –

стояêи; 25, 26 – оãорожа; 27 – ресорні êозирêи; 28 – фартóхи.

Рис. 2. Аґреґат очисний фронтальний АФК: 1, 2, 3 – механізоване

êріплення (1 – лавне; 2,3 – сполóчення); 4 – енерãопоїзд; 5 – портал;

6, 7 – стрóêтóрні елементи; 8 – ланцюã; 9 – стрóãові êаретêи; 10,

11 – сеêції базової балêи; 12 – штовхач базової балêи.

25 АҐР — АҐР

римання їх на прийомномó майданчиêó під час рóхó

êліті

по

стволó

, а таêож заштовхóвання ваãонетоê ó

êліть

при

обміні їх ó

êліті

. До

аґреґатó

входять два аналоãічних вóзли

для обмінó

ваãонетоê

відповідно ó правій та лівій êлітях.

АҐРЕҐАТ ПРОХІДНИЦЬКИЙ, -а, -оãо, ч. — Див. êомп-

леêс прохідницьêий, щитовий прохідницьêий êомплеêс.

АҐРЕҐАТ ТЯГОВИЙ, -а, -оãо, ч.

— Див.

тяãовий аґреґат.

АҐРЕҐАТ ФРОНТАЛЬНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. аãреãат фрон-

тальный, а. frontal unit, н. Frontaggregat n — êомплеêс

êонстрóêтивно і êінематично об`єднаних ãірничих машин і

механізмів, що здійснюють виймання пластових êорисних

êопалин ó напрямêó фронтальної площини очисноãо вибою.

Різновид очисноãо аґреґатó. Приêлад реалізації – аґреґат

для виїмêи вóãілля. Сêладається з виймальних машин,

засобів доставêи вóãілля, механізмів сеêційноãо êріплення

(сеêції пересóваються ãрóпами в шаховомó порядêó), ін.

обладнання, що забезпечóє безперервне, автоматичне і

одночасне виймання êорисної êопалини, êріплення робочо-

ãо просторó очисноãо вибою і óправління поêрівлею. За ви-

дом виймальних машин А.ф. поділяються на чотири осн.

ãрóпи: перша — А.ф. з êаретêами з різцями та сêребêами,

що безперервно рóхаються в одномó напрямêó (êільцеві

стрóãи та êонвеєр-стрóãи); дрóãа — зі стрóãами постóпаль-

но-обертовоãо рóхó; третя — з êомбайнами; четверта – з від-

бійними барабанами, що ãойдаються.

Основні переваãи А.ф.

в порівнянні з очис-

ними механізованими

êомплеêсами: відсóт-

ність допоміжних опе-

рацій на êінцях лави,

більша продóêтивні-

сть та висоêий рівень

автоматизації. Недол-

іêи: сêладність підтри-

мêи рóхó по êонтаêтó

вóãілля- порода, мен-

ша маневреність. Зас-

тосовóється переваж-

но при розробці êрó-

тих пластів, зоêрема ó

центральномó районі

Донбасó (аґреґати типó АЩ, АПМ, АНЩ). На ãоризон-

тальних та похилих пластах виêористовóється аґреґат

АКЗ.

АҐРЕҐАТНЕ КРІПЛЕННЯ, -оãо, -…, с. — Див. êріплення

аґреґатне.

АҐРЕҐАТНИЙ МЕТОД РЕМОНТУ, -оãо, -ó, -ó, ч * р. аã-

реãатный метод ремонта; а. assembly repair method;

н..Aggregatreparaturmethode f — знеособлений метод ре-

монтó, при яêомó несправні аґреґати заміняються нови-

ми чи раніше відремонтованими.

АҐРЕҐAТНІ СТАНИ РЕЧОВИНИ, -их, ів, -и, мн. * р. аã-

реãатные состояния вещества; а. aggregative state of matter,

н. Aggregatzustände m pl der Substanz f — яêісно відмінні

стани тієї самої речовини, яêі відрізняються стрóêтóрою і

хараêтером тепловоãо рóхó стрóêтóрних елементів – моле-

êóл, атомів, йонів тощо. Розрізняють таêі А.с.р.: тверде

тіло, рідина, ãаз, плазма. В твердомó (êристалічномó) тілі

частинêи розміщóються й орієнтóються ó певномó поряд-

êó ó всьомó об ємі, тобто існóє близьêий і далеêий поряд-

êи. В рідинах існóє лише близьêий порядоê. В ãазах між

молеêóлами майже немає сил зчеплення, і томó вони рóха-

ються вільно і безладно. В плазмі рóх йонів переважно теж

безладний. Зміни А.с.р. відбóваються переважно ó виãляді

фазових переходів першоãо родó.

АҐРЕҐАТУВАННЯ, -…, с. * р. аãреãатирование, а. aggre-

gation, н. Aggregatbildung f — дія, власне сполóчення час-

тиноê в одне ціле – аґреґат.

АҐРЕҐАЦІЯ, -ії, ж. * р. аãреãация, а. aggregation,

agglomeration; н. Aggregation f

— злипання частиноê ó баãа-

тоêомпонентний óтвір –

аґреґат

. Резóльтат

аґреґатóвання.

Рис. Аґреґат для обмінó ваãонетоê ó êлітях: 1 – стволові двері; 2 – хитний майданчиê; 3 – механізм óправління êлітьовими стопорами; 4 –

затримóючий стопор; 5 – штанãа з êóлаêом; 6 – зменшóвач швидêості.

Рис. Схеми фронтальних аґреґатів ó вибоях полоãих (І) і êрóтих (II)

пластів: а — типó АКЗ; б — типó СА; в — типó ПНИУИ; r — типó

АЩ1; д — типó АСКВ; е — типó АКД2;

1 — êріплення; 2 — домêрат пересóвання; 3 — вибійний сêребêовий

êонвеєр; 4 — êільцевий êонвеєр-стрóã; 5 — êільцевий стрóã; 6 —

шнеêи; 7 — êомбайн; 8 — заêладальний трóбопровід; 9 — човниêовий

стрóã; 10 — відбійний барабан.

Рис. Аґреґат фронтальний:

1 — êонвеєрострóã; 2 — механізоване

êріплення; 3 — зв’язоê основних сеêцій

êріплення.

АДА — АДІ 26

АДАМАНТ, -ó, ч. * р. адамант, а. diamond, н. Diamant m,

Adamant m — застаріла назва діамантó. В óêр. наóê. літер-

атóрі під назвою «адамант» вперше описаний в леêції

«Про êамені та ãеми» Ф.Проêоповича, яêа бóла прочита-

на в Києво-Моãилянсьêій аêадемії в 1705-1709 рр.

АДАМІН, -ó, ч. * р. адамин, а. adamite, н. Adamin m — мін-

ерал, ãідроêсиларсенат цинêó острівної бóдови з ãрóпи тар-

бóтит-адамін. Формóла: 4[Zn

2AsO4OH]. Містить (%): ZnО

– 56,7; As2О5 – 40,2; H2О – 3,1. Цинê частêово заміщаєт-

ься міддю, êобальтом і заêисним залізом. Синãонія ромбі-

чна. Кристали таблитчасті. Утворює таêож радіальні

аґреґати, êірочêи. Гóстина 4,34-4,35. Тв. 3,5. Колір жов-

тий, зелений, фіолетовий до безбарвноãо, рожевóва-

то-червоний. Зóстрічається яê вторинний мінерал в зоні

оêиснення свинцево-цинêових родовищ з арсенідами, асо-

ціює зі смітсонітом, êальцитом, малахітом, азóритом,

лімонітом, ãеміморфітом і êварцом. Родовища є ó Франції,

Італії, Греції, Тóреччині, Меêсиці та Чилі.

Розрізняють: адамін êобальтистий (різновид адамінó, яêий

містить до 5,5% СоО), адамін мідистий (різновид адамінó, яêий

містить до 24% CuO).

АДАМІТ, -ó, ч. * р. адамит, а. adamite, н. Аdamit m — 1)

Те ж саме, що й адамін. 2) Синтетичний êорóнд.

АДГЕЗИВИ, -ів, мн, * р. адãезивы, а. adhesives;

н..Adhäsionsmischungen f pl — речовини, що забезпечóють

сполóчення двох приляãаючих фаз (êлеї, епоêсидні смо-

ли, полімерні êомпозиції та ін.).

АДГЕЗІЯ, -ії, ж. * р. адãезия, а. adhesion, н. Adhäsion f

—

зчеплення (прилипання, злипання) приведених в êонтаêт

різнорідних твердих або рідêих тіл (фаз). Може бóти обóмов-

лена яê міжмолеêóлярними взаємодіями, таê і хімічними

зв’язêами. Важливе значення в А. відіãрають Н-зв’язêи

адãе-

зивó

сóбстратó

. Одна з найважливіших хараêтеристиê А

–

адãезійна міцність, яêа хараêтеризóє питоме зóсилля по рóй-

нóванню адãезійноãо êонтаêтó та виêористовóване в техніці

для оцінêи властивостей сêлеюючих та

зв’язóючих речовин.

Адãезійна міцність залежить від

енерãії

зв'язêó, що забезпе-

чóє А., повноти êонтаêтó, що визначається

рельєфом

повер-

хні, міжфазної поверхневої енерãії,

змочóвання

та ін. поверх-

невих явищ, а таêож від óмов формóвання êонтаêтó (

тисêó,

температóри

, тривалості êонтаêтó тощо). На значення ад-

ãезійної міцності впливають óмови її

вимірювання

, розміри

зразêів,

êонцентрація

в них механіч. напрóжень. Рóйнóвання

адãезійноãо êонтаêтó може сóпроводжóватися рóйнóванням

дотичних тіл. А.

рідини

до

твердоãо

тіла

визначається в ос-

новномó значеннями поверхневої енерãії рідини, твердоãо

тіла і міжфазною поверхневою енерãією. А. пов'язана з по-

верхневими явищами, однаê вона може визначати і об'ємні

властивості дотичних тіл, зоêрема їх стрóêтóрó в зоні êон-

таêтó, розподіл механіч. напрóжень в полі зовнішніх сил,

êінетиêó релаêсац. процесів. А. вирішальним чином впливає

на механіч. властивості êомпозицій матеріалів. З нею

пов'язано сêлеювання, нанесення поêриттів, сплавлення,

таêі технол. процеси, яê

спіêання, ґранóлювання, бриêетóван-

ня, флотація, аґломерація,

ãідравлічне знепилення та ін. важ-

ливі технолоãічні процеси

збаãачення

та переробêи

мінерал-

ьної сировини

В.С.Білецьêий.

АДГ

ЕЗІЙНЕ ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН,

-оãо, с.

* р. адãезионное обоãащение полезных исêопаемых, а.

adhesion minerals processing, н. Adhäsionsaufbereitung f der

Bodenschätze m pl (nutzbarer Mineralien n pl)

–

сóêóпність

фізиêо-хімічних способів

збаãачення êорисних êопалин.

Поляãає ó вибірêовомó прилипанні частиноê збаãа-

чóваноãо

мінералó

до жирової поверхні. Приêладом мо-

же бóти А.з.

золота, алмазів

шляхом виêористання

ефеêтó налипання ãідрофобних (або ãідрофобізованих)

часточоê

êорисної êопа-

лини

на маслянисті по-

верхні (приміром, вóãле-

масляні

ґранóли

). Приê-

лади процесів: Карбед

(Carbad Gold Recovery),

Coal-Gold Agglomeration

Process та ін. (Mining J.

1990, 314, no. 8066 and

8070). В Уêраїні вив-

чається ó Донецьêомó

національномó технічномó óніверситеті.

В.С.Білецьêий.

АДЕЛІТ, -ó, ч. * р. аделит, а. adelite, н. Adelit m — основ-

ний арсенат êальцію та маãнію. Формóла: CaMg[OH|AsO

4].

Містить СаО – 25,45%; MgO – 18,30%; As2О5 – 52,17%;

Н2О – 4,08%. Синãонія ромбічна. Зóстрічається в зернис-

тих масах сіроãо або сіро-жовтоãо êольорó. Гóстина 3,75.

Тв. 5,5. Знайдений в марãанцевих родовищах. Рідêісний.

АДЕЛЬФОЛІТ,

-ó,

ч.

р.

адельфолит

а.

adelpholite,

н.

Adel-

pholit

— 1) Ніобат заліза і марãанцю. Містить (%): (Nb,

Ta)2 O5 – 41,8; Н2О – 9,7. Синãонія тетраãональна. Криста-

ли призматичні. Гóстина 3,8. Тв. 3,5-5,0. Колір жовтóва-

то-бóрий до бóроãо і чорноãо. Блисê жирний. Зóстрічаєт-

ься в польовомó шпаті ó Фінляндії. Рідêісний. 2) Зайва

назва зміненоãо цирêонó.

АДИНОЛ, -ó, ч. * р. адинол, а. adinole, н. Adinol m, Adi-

nole f – 1) Щільна тонêозерниста метасоматична ãірсьêа

порода, що сêладається переважно з альбітó і êварцó. 2) Те

саме, що й альбіт.

АДИТИВНІСТЬ, -і, ж. * р. аддитивность, а. additivity, н.

Addition f, Additivität f — 1) Властивість величин, яêа поля-

ãає в томó, що значення величини, яêа відповідає ціломó

об’єêтó, дорівнює сóмі значень величин, що відповідають

йоãо частинам, незалежно від тоãо, яêим чином поділено

об’єêт. Напр., А. властива для маси, об’ємó і ваãи тіла,

довжини лінії, площі поверхні тощо. Інший приêлад —

маса молеêóли є сóмою мас атомів, яêі входять до її сêла-

дó; êожний з замісниêів, введений ó вихіднó молеêóлó,

вносить адитивний внесоê ó змінó стандартної енерãії Ґі-

ббса, що відповідає даній рівновазі. 2) Сóмарна фізична

властивість сóміші, яêа визначається яê сóма добóтêів мо-

лярних частоê êомпонентів ó сóміші на властивості цих

êомпонентів (правило адитивності Кея); приêлади, для

сóміші ãазів – êритичні тисê, температóра, об'єм, ãóстина

і êоефіцієнт стисливості ãазó.

АДИТИВНОСТІ ПРИНЦИП, -і, -ó, ч. * р. аддитивности

принцип; а. additivity principle; н. Additivitätsprinzip n — при-

нцип (засада), що пов’язаний з додаванням. Див. ади-

тивність.

АДІАБАТА, -и, ж. * р. адиабата; а. adiabat, adiabatic

curve, adiabatic path; н. Adiabate f — 1) Набір станів

термодинамічної рівноваãи системи, що хараê-

теризóються однаêовою енерãією. 2) Лінія, яêа зображóє

на термодинамічній діаãрамі станó залежність тисê–

об’єм. 3) Крива, яêа описóє залежність між термо-

динамічними параметрами в системі, що не обмінюється

теплом з середовищем. Див адіабатний процес.

АДІАБАТНИЙ ПРОЦЕС, -оãо, -ó, ч. * р. адиабатный про-

цесс, а. adiabatic process, н. adiabatischer Prozeß m — термо-

динамічний процес, що відбóвається без теплообмінó з

навêолишнім середовищем.

Рис. Адãезійне збаãачення золота:

а — вихідна вóãлемасляна ґранóла;

б — золотонаповнена ґранóла.

27 АДМ — АДС

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, -ої, -і, ж.

* р. административная ответственность, а. administrative

responsibility, н. administrative Verantwortung f — вид юри-

дичної відповідальності, причиною яêої є адміністрат-

ивне правопорóшення. Посадові особи притяãóються до

адміністративної відповідальності за порóшення правил з

охорони праці (право притяãнення надане працівниêам

орãанів Державноãо наãлядó за охороною праці), заêоно-

давства про працю, охоронó природи тощо. Основним ви-

дом поêарання є штраф.

АДРОНИ, -ів, мн. * р. адроны, а. hadrons, н. Hadrone n pl

— заãальна назва елементарних частиноê (

протонів

ней-

тронів

, ãіперонів, мезонів), яêі берóть óчасть ó т. зв. сильних

взаємодіях, за яêих частинêи існóють приблизно 10

-24

сеê,

тобто менше, ніж за інших взаємодій (слабêої і елеêтромаã-

нітної). Це мезони (піони та êаони) і баріони (нóêлони та

ãіперони). Взаємний перехід між мезонами і баріонами

заборонений заêоном збереження баріонноãо зарядó. Цей

заêон забезпечóє стабільність ядерної матерії, а, отже, всьо-

ãо речовинноãо світó. А. хараêтеризóються особливим чис-

лом — дивністю. Взаємодія А. здійснюється через обмін пі-

онами. Стрóêтóрними елементами А. є

êварêи

АДСОРБАТ, -ó, ч. * р. адсорбат; а. adsorbate; н. Adsorbat

n, Adsorptiv n — 1). Речовина, що поãлинається поверхнею

іншої речовини (тіла). 2). Речовина, що êонцентрóється на

поверхні в процесі адсорбції.

АДСОРБЕНТИ, -ів, мн. * р. адсорбенты, а. adsorbents, н.

Adsorbenzien n pl, Adsorbense n pl, Adsorbentia n pl — речо-

вини, здатні до адсорбції. Це висоêодисперсні природні та

штóчні пористі тверді речовини з велиêою зовнішньою та

(або) внóтрішньою поверхнею, на яêій і протіêає адсорб-

ція ãазів чи рідин. Розрізняють А. двох стрóêтóрних типів:

А. з міêропорами (розміри яêих близьêі до розмірів моле-

êóл адсорбованих речовин) та А. з більшими порами. В

техніці яê А. виêористовóються, яê правило, пористі тіла

з сильно розвиненою внóтрішньою поверхнею.

До А. належать силіêаãель, аêтивне

вóãілля, алюмоãель, синтетичні цеоліти

(молеêóлярні сита) тощо. Застосовó-

ють А. для очистêи та сóшêи ãазів та

рідин (ó протиãазах, медицині тощо).

В.І.Саранчóê.

АДСОРБЕР, -а, ч. * р. адсорбер, а.

adsorber, н. Adsorber m, Adsorptionsap-

parat m — пристрій, в яêомó здійсн-

юють адсорбцію. Розрізняють А.

періодичної і неперервної дії

(ãіперсорбери, А. з êиплячим шаром).

АДСОРБОВАНА ВОДА, -ої, -и, ж.

* р. адсорбированная вода; а. adsorbed

water; н. adsorbiertes Wasser n — Див.

пластова вода.

АДСОРБТИВ, -ó, ч. * р. адсорбтив; а. adsorptive;

н..Adsorptiv n, Adsorbat n — речовина, яêа присóтня в тій чи

іншій фазі та здатна адсорбóватися.

АДСОРБТИВНІСТЬ, -ості, ж. * р. адсорбционная способ-

ность; а. adsorptivity; н. Adsorptionsfähigkeit f, Adsorptivität f

— здатність адсорбентó адсорбóвати певнó êільêість речо-

вини; хараêтеризóється відношенням êільêості адсорбова-

ної речовини в ãрамах чи молях до маси, об'ємó чи площі

поверхні адсорбентó.

АДСОРБЦІЇ ІЗОТЕРМА, -…, -и, ж. * р. адсорбции изо-

терма; а. adsorption isotherm; н. Adsorptionsisotherme f —

Див. ізотерма адсорбції.

АДСОРБЦІЙНА КОЛОНА,

-ої, -и, ж. * р. адсорбционная êо-

лонна; а. аdsorption column,

adsorption tower; н. Adsorptions-

säule f, Adsorber m — апарат для

поãлинання одноãо або деêіл-

ьêох êомпонентів із сóміші ãазів

або розчинó твердою речови-

ною – адсорбентом. Застосо-

вóється для видалення з ãазів і

рідин різних речовин, яêі

містяться в невелиêих êонцент-

раціях, летêих розчинниêів з їх

сóмішей з повітрям або з

бóдь-яêим ãазом, в процесах

осóшóвання і очищення при-

родних ãазів і т.п. Яê адсорбент

виêористовóються тверді по-

ристі речовини з велиêою пито-

мою поверхнею – аêтивоване

вóãілля, цеоліти, силіêаãель, йо-

нообмінні смоли (йоніти) та ін.

На поверхні або в порах адсорбентó відбóвається êонцент-

рóвання êомпонентів, що видаляються. Розрізняють А.ê.

з нерóхомим шаром адсорбентó, в яêих адсорбція здій-

снюється періодично (відновлюється після десорбції), і з

рóхомим або «êиплячим» шаром, в яêих поãлинання

відбóвається безперервно.

АДСОРБЦІЙНЕ ОСУШУВАННЯ ГАЗУ, -оãо, …, с. * р.

адсорбционная осóшêа ãаза; а. adsorption gas desiccation;

н..Adsorptionsgastrocknung f — ãлибоêе осóшóвання ãазó від

водяної пари, вилóчення вóãлеводневоãо êонденсатó, а та-

êож очищення ãазó від сірêоводню і вóãлеêислоãо ãазó за на-

явності яê мінімóм двох адсорберів: один з них знаходить-

ся в циêлі поãлинання води з потоêó сироãо ãазó, дрóãий –

в циêлі реґенерації. Сóхий ãаз, яêий виходить з адсорбера,

подають споживачеві. Насичений волоãою адсорбер реґе-

нерóють ãарячим ãазом, яêий підіãрівається в печі. Яê ãаз

реґенерації виêористовóють частинó потоêó сироãо ãазó.

Наãрітий ãаз реґенерації після йоãо проходження через

реґенерóвальний адсорбер сêеровóють ó холодильниê, далі

в сепаратор і в адсорбер для осóшóвання від водяної пари

разом з основною частиною потоêó сироãо ãазó, яêий над-

ходить в адсорбер для осóшóвання. Осêільêи реґенерація

насиченоãо волоãою адсорбера здійснюється випаровó-

ванням і відãонêою водяної пари в потіê ãарячоãо ãазó

реґенерації, то шар адсорбентó в процесі реґенерації може

наãріватися до 150 – 200 °С. Для ефеêтивноãо поãлинання

води в циêлі адсорбції реґенерóвальний адсорбер повинен

бóти переведений в циêл охолодження, в яêомó темпе-

ратóрó адсорбентó знижóють від 150 – 200 °С до 50 – 60 °С

(звичайна температóра циêлó поãлинання). Реалізація та-

êоãо процесó пов’язана зі збільшенням êільêості адсор-

берів ó схемі адсорбційноãо осóшóвання ãазó. Відомо три- і

чотирисорберні схеми осóшóвання. Трисорберна схема

адсорбційноãо процесó вилóчення з ãазó рідêих вóãлеводнів

таêа: рідêі вóãлеводні і вода разом поãлинаються адсорбен-

том, сепарóються з ãазó реґенерації після йоãо охолоджен-

ня в трифазномó сепараторі і сêеровóються відповідно:

êонденсат – на стабілізацію, а вода – в системó óтилізації

стічних вод. Тривалість циêлó поãлинання в процесі осó-

шóвання ãазó і вилóчення рідêих вóãлеводнів обмежóється

часом просêаêóвання поãлинальних êомпонентів. Час

Рис. Адсорбер пері-

одичної дії: 1 — êор-

пóс; 2 — пористий

адсорбент; 3 —

решітêа.

Рис. Адсорбер з êиплячим

шаром адсорбентó: 1 —

êорпóс; 2 — êиплячий

шар; 3 — решітêа; 4 —

трóба.

АДС — АЕР 28

просêаêóвання пентанó в звичайних адсорберах становить

12 – 20 хв. Яêщо тривалість адсорбційноãо циêлó дохо-

дить до 30 – 40 хв, то адсорбент насичóється в основномó

водою, яêа витисêóє всі вóãлеводні, êрім найважчих, в осó-

шóваний ãаз. Для осóшóвання ãазó від води циêл поãли-

нання (адсорбції) доводять звичайно до 8 ãод. У êоротêо-

циêлових óстатêованнях для вилóчення води і рідêих вóã-

леводнів адсорбційний циêл звичайно становить 15 – 20

хв. В.С.Бойêо.

АДСОРБЦІЙНЕ ОЧИЩЕННЯ ГАЗУ, -оãо, …, с. (від ад-

сорбція; ãаз) * р. адсорбционная очистêа ãаза; а. adsorption

gas cleaning; н. adsorptive Gasreinigung f, adsorptive Gasauf-

bereitung f

— селеêтивне видалення êислих êомпонентів

S, CO

), сірêоорãанічних сполóê, інших

домішоê

шляхом

поãлинання їх

адсорбентом

. Здійснюється на нафто- і ãазопе-

реробних заводах, промислах. Найбільшоãо розповсюджен-

ня досяãло А.о.ã. із виêористанням молеêóлярних сит (

це-

олітів

). Адсорбційні цеолітові óстатêовання залежно від êон-

центрації сірчистих сполóê ó сировині, об’ємó і швидêості

подавання очищóваноãо повітря мають від двох до чотирьох

êолон. Реґенерація

адсорбентó

здійснюється сóхим очище-

ним ãазом за температóри 250–400 °С. Витрата

ãазó

на

реґене-

рацію

– 5–20% об’ємó оброблюваноãо ãазó. Яê

адсорбент

óстатêованнях А.о.ã. виêористовóють

аêтивоване

вóãілля

; ви-

даляють тіофен, сірêовóãлець, частêово сірêооêсид

вóãлецю

дісóльфіди. Для очищення

ãазó

від сірêоорãанічних сполóê

застосовóється метод хімічної

адсорбції

, що ґрóнтóється на

безпосередньомó зв’язóванні

домішоê

, яêі видаляються (за

300–400 °С) твердими вбирачами на основі оêсидів

цинêó

за-

ліза

та

міді

. Переваãи адсорбційних процесів: тонêе очищен-

ня

ãазó

до 0,1–0,5 мã/м

, селеêтивність, несêладність роботи і

простота êонстрóêції

апаратів

. Недоліêи: можливість виêо-

ристання тільêи за низьêоãо вмістó

домішоê

ó вхідномó

ãазі

сêладність обробляння ãазів реґенерації, механічне рóйнó-

вання

адсорбентó

, зниження йоãо аêтивності в процесі еêс-

плóатації, велиêі втрати

тисêó

апаратах

В.С.Бойêо.

АДСОРБЦІЙНИЙ ОСУШНИК [СТИСНЕНОГО

ПОВІТРЯ], -оãо, -а, […], ч. * р. адсорбирóющий осóшитель

[сжатоãо воздóха]; а. adsorbent air dryer [compressed air]; н.

Adsorptionstrockner m [der Pressluft] – осóшниê, в яêомó

видалення парів води відбóвається внаслідоê

óтримóвання їх в порах адсорбента.

АДСОРБЦІЯ,

-ії,

ж.

р.

адсорбция,

а.

adsorption,

н. Adsor-

ption f, Adsorbieren n, Adsorbierung f — вбирання (поãли-

нання) ãазів або рідин поверхневим шаром (на відмінó від

абсорбції) твердоãо тіла (адсорбентó). Розрізняють фізи-

чнó А. і хемосорбцію. Фізична А. зóмовлена ван-

дер-

ваальсовими, або елеêтростатичними, силами притяãан-

ня частиноê адсорбованої речовини до частиноê адсорбен-

тó. При хемосорбції молеêóли поãлинóтої речовини встóпа-

ють ó хімічнó реаêцію з молеêóлами адсорбентó. Оборот-

ність процесó фізичної А. створює сприятливі óмови для

послідовноãо проведення процесів А. (поãлинання ре-

човини адсорбентом) та десорбції (вилóчення з адсорбентó

поãлиненої речовини). А. широêо застосовóється в сорбці-

йній техніці, лежить в основі очистêи, розділення ãазів та

рідин тощо. Зоêрема А. широêо застосовóється в хімічній

та нафтохімічній промисловості для очищення нафтопро-

дóêтів, реêóперації летêих розчинниêів, розділення ãазів

та рідин, ãлибоêої сóшêи ãазів. Зоêрема, А. – основа техно-

лоãічних процесів тонêоãо очищення ãазових та інших

потоêів при невисоêомó початêовомó вмісті в них цільов-

оãо êомпонента (див. адсорбційне очищення ãазó). А. є од-

ним з ãоловних чинниêів процесó флотації ê.ê. В.С.Бойêо,

В.І.Саранчóê, В.С.Білецьêий.

АДУЛЯР, -ó, ч. * р. адóляр, а. adular, adularia; н. Adular m

— мінерал êласó силіêатів, морфолоãічний різновид

низьêотемператóрноãо ортоêлазó. Типовий сêлад А.

відповідає формóлі Оr

90 Ab9 An1, де Or – ортоêлаз, Аb –

альбіт, An – анортит. Домішêи: до 1 % ВаO, не більше за

0,5% СаO. Зóстрічається ó виãляді êоротêопризматичних

êристалів. А. типовий для баãатьох êварцових жил альп.

типó, зóстрічається в пеãматитах, рóдних жилах. Прозо-

рий і напівпрозорий А. з тонêо- і êриптопертитовою бó-

довою, для яêоãо хараêтерна іризація в блаêитно-синіх ві-

дтінêах (т.зв. місячний êамінь) – êоштовний êамінь IV

порядêó. А. виêористовóється в сêляномó і êерамічномó

виробництвах. Від назви родовища в ãорах Адóла в Швей-

царії.

Розрізняють: адóляр-альбіт (

альбіт

, облямований

адóляром

); адó-

ляр баріїстий (

адóляр

з Залізних ãір ó Чехії, яêий містить 3,49% ВаО).

АДУЛЯРЕСЦЕНЦІЯ, -ії, ж. * р. адóляресценция, а.

adularescence, н. Adularisation f — оптичне явище, пов'яза-

не з появою молочно-білих або ãолóбóватих відблисêів на

блаãородних êаменях.

АЕРАТОР, -а, ч. * р.

аэратор, а. aerator, н.

Aerator m — пристрій

для аерації флотаці-

йної пóльпи. Застосо-

вóються А.: механічні

(імпелери), пневма-

тичні (трóбчаcті або

ерліфтні, А. з порис-

тою перетинêою),

пневмомеханічні або

сóбаераційні (êом-

біновані), ежеêторні

(стрóменеві).

АЕРАЦІЇ СТУПІНЬ, -…, -я, ч. * р. аэрации степень; а.

degree of aeration; н. Belüftungsstufe f — відношення об'єм-

ноãо вмістó ãазó до об'ємó рідини (об'ємної витрати ãазó Q

до об'ємної витрати рідини Qр): .

АЕРАЦІЯ, -ії, ж. * р. аэрация, а. aeration, н. Beluftung f,

Belüften n, Aeration f, Luftwechsel m, Durchlüftung f,

Auflockerung f — êерований обмін повітря або насичення

речовин (рідин, ґрóнтó тощо) повітрям. У ãірничій про-

мисловості здійснюється при провітрюванні êар’єрів, ó

виробничих приміщеннях (напр., А. аґломераційних і зба-

ãачóвальних фабриê), а таêож ó ãідротехнічних процесах

Рис. Типи аераторів: а – механічний: 1. імпелер; 2. вал; 3. статор;

б — пневмомеханічний: 1. імпелер; 2. статор; 3. êожóх; 4. трóба

підводó стисненоãо повітря; 5. вал; в – пневматичний: 1. аератор

флотації; 2. аератор пінної сепарації; 3. підвід стисненоãо повітря;

ã – ежеêторний: 1. вхідний патрóбоê пóльпи; 2. підвід атмосфер-

ноãо повітря; 3. змішóвальна êамера; 4. дифóзор; 5. насадêа.

Рис. Аератори флотаційних машин: а

— êонічний; б — «Мінімет»; в, ã — ОК

16 і ОК 38.

------=

29 АЕР — АЕР

(відстійних басейнах шахтних, êар’єрних, стічних фаб-

ричних вод, системах підãотовêи бóрових розчинів і ін.). А.

бóдівель відбóвається за рахóноê різниці ãóстин зовнішнь-

оãо і внóтрішньоãо повітря і впливó вітрó на стіни і поê-

риття бóдівель. А. рідин відбóвається під час очищення

виробничих стічних вод від шêідливих домішоê (ãідрооê-

исó заліза, сірêоводню та інших хімічних сполóê) перед ви-

êиданням ó природні водойми, під час інтенсифіêації

процесів збаãачення, бóріння свердловин, відêачóванні во-

ди з допомоãою ерліфта та ін. Аерація рідини (на-

пр., флотаційної пóльпи) — процес насичення її повітрям,

дисперãóвання (подрібнення) повітря, рівномірний розподіл

та перемішóвання в об’ємі рідини. А. рідини повітрям або

бóдь-яêим ãазом відбóвається за допомоãою êомпресора

або іншоãо джерела стисненоãо ãазó й аератора для змен-

шення її ãóстини й аероãідродинамічноãо тисêó. Насичен-

ня може відбóватись ó напірній, всмоêтóвальній лінії на-

соса або êомбіновано, а таêож хімічним способом. Засто-

совóється в ãідротехнічних процесах (при очищенні вод

тощо), а таêож при збаãаченні пінною флотацією. Аерація

б ó рових розчинів здійснюється під час бóріння свер-

дловин для створення ãідродинамічної рівноваãи в системі

свердловина-пласт і тампонóвання поãлинаючих пластів,

зниження ãідродинамічноãо тисêó на вибій і поêращання

йоãо очищення, підвищення яêості розêриття продóêтив-

них пластів за рахóноê бóріння в режимі депресії тисêó або

рівноваãи. Для óтворення аерованих розчинів повітря (рі-

дше природний ãаз, азот, ãелій) і рідина з допомоãою êом-

пресорів і насосів наãнітаються в бóрильнó êолонó до долота

і далі до ãирла свердловини, яêе при цьомó ãерметизóється

превентором, що обертається. Реãóлювання тисêó на во-

доãазонафтоносні пласти та стінêи свердловини і поперед-

ження припливів (виêидів) пластових флюїдів, обвалення

нестійêих порід забезпечóється за рахóноê зміни витрат

рідêої і ãазової фаз і протитисêó на ãирлі свердловини.

В.С.Бойêо, В.І.Саранчóê, В.С.Білецьêий.

АЕРОБНІ БАКТЕРІЇ, -их, -ій, мн. * р. аэробные баêтерии;

а. aerobic bacteria; н. àerobe Bakterien f pl — міêросêопічні

орãанізми, для життєдіяльності яêих потрібний вільний

молеêóлярний êисень.

АЕРОГАММАЗЙОМКА, -и, ж. * р. аэроãаммасъемêа, а.

aerial gamma-ray survey, н. Gammaluftbildaufnahme f

— ме-

тод

вимірювання

повітря

інтенсивності ãамма-випромі-

нювання

ãірсьêих порід

. Виêористовóється при пошóêах

родовищ

êорисних êопалин.

Сóть методó А. –

вимірювання

за

допомоãою баãатоêанальноãо

спеêтрометра

інтенсивності

поля ãамма-випромінювання з хараêтерними лініями ос-

новних

ізотопів

в радіоаêтивних рядах

óранó

торію

êалію

Інтенсивність на êожній ділянці спеêтра залежить від

êон-

центрації

радіоаêтивних

елементів

в ã.п., площі їх ареалів,

потóжності нерадіоаêтивних поêривних порід, висоти літ-

аêа, вмістó

радонó

в повітрі, рівня радіоаêтивноãо забрóд-

нення літаêа та êосмічноãо випромінювання. Досліджóв-

ане

ãамма

випромінювання

поãлинається шаром повітря

товщиною 200-300 м, томó А. виêонóється на малих висо-

тах (бл.75 м) за системою прямолінійних маршрóтів з «об-

тіêанням»

рельєфó

. В ãірсьêих районах — êриволінійними

маршрóтами по ãоризонталі

рельєфó

. А. проводять ó êомп-

леêсі з маãнітною, інфрачервоною, аероелеêтророз-

відóвальною

зйомêами

. А. застосовóється для пошóêó ро-

дов. рóд

óранó,

êольорових металів,

фосфоритів

АЕРОГЕОФІЗИЧНА РОЗВІДКА,

-ої, -и, ж. * р. аэроãео-

физичесêая разведêа, а. aerogeophysical exploration, н. geo-

physikalische Luftaufnahme f — сóêóпність методів вимірюва-

ння природних або штóчно наведених фізичних полів

Землі апаратóрою, встановленою

на літальномó апараті (літаêó, ãел-

іêоптері тощо). А.р. застосовóєть-

ся для пошóêó

родовищ

ê.ê. —

на-

фти

та

ãазó

, рóд êольорових ме-

талів, радіоаêтивних рóд, а таêож

для

теêтонічноãо

районóвання

та

ãеол

êартóвання

. Виходячи з

швидêоãо затóхання фіз. полів

Землі А.р. ведеться на малих висо-

тах — 30-300 м.

Масштаби

зйомоê

— від 1:10000 до 1:200000. А.р. доз-

воляє сóттєво підвищити достов-

ірність пошóêó ê.ê.

АЕРОГЕННИЙ, -оãо. * р. аэроãен-

ный, а. aerogenous, eolian; н. Aero… — той, що походить з

повітря, передається через повітря.

АЕРОДИНАМІКА, -и, ж. * р. аэродинамиêа, а. aerodyna-

mic, н. Aerodynamik f — розділ аеромеханіêи, в яêомó вив-

чають заêони рóхó повітря і сили, що виниêають на по-

верхні тіл, відносно яêих відбóвається цей рóх. Виêорис-

товóється при розробці і дослідженні рядó процесів ó зба-

ãаченні ê.ê. (напр., всі пневмопроцеси, стрóминне подрі-

бнення матеріалів), при розрахóнêó систем провітрювання

шахт, рóдниêів тощо.

АЕРОДИНАМІЧНИЙ ОПІР ВИРОБКИ,

-оãо, -ó, -…,

ч.

р.

аэродинамичесêое сопротивление ãорных выработоê

а.

aerodynamic resistance of mine working,

н.

aerodynamischer Gru-

benbauwiderstand

— опір, êотрий долає повітря під час

рóхó по мережі ãірничих виробоê. Розрізняють опір тертя,

лобовий опір та місцевий. Враховóється при визначенні

депресій оêремих виробоê, всієї шахти, при виборі ãол.

вентиляторів і вентиляторів місцевоãо провітрювання. За-

лежить від довжини виробêи, площі поперечноãо перети-

нó, периметра, режимó рóхó повітря. Визначається еêспе-

риментально в шахтних óмовах або аналітично з допомо-

ãою напівемпіричних залежностей. Зниження А.о.в. в

шахтах досяãається: збільшенням площі поперечноãо пе-

ретинó виробêи, зменшенням її довжини, виêонанням

плавних входів і виходів ó виробêи, застосóванням ó стов-

бóрах шахт обтічних розстрілів, зменшенням шорстêості

êріплення виробоê та ін.

АЕРОДОКС, -ó, ч. * р. аэродоêс, а. airdox, н. Airdox-

Ver -

fahren n — те ж саме, що й ердоêс. Див. безполóм’яне висад-

ження.

АЕРОЗЙОМКА, -и, ж. * р. аэросъемêа, а. aerial mapping,

aerial photography; н. Luftaufnahme f, Luftbildaufnahme f —

дистанційний метод вивчення об'єêтів земної поверхні в

різних частинах спеêтра елеêтромаãнітних хвиль з літаêа

або ін. літальних апаратів. Розрізняють: аерофотозйомêó,

аероãаммазйомêó, баãатозональнó сêанернó зйомêó з циф-

ровим записом (в томó ж діапазоні хвиль, що і фотоãрафі-

чнó); інфрачервонó, радіолоêаційнó, аерофототопоãрафі-

чнó зйомêó. А. в ãеолоãії і ãірн. справі застосовóють для

êартоãрафóвання і пошóêів ê.ê., виявлення стрóêтóрних

елементів поверхні, сêладання планів відêритих розро-

боê.

АЕРОЗОЛІ, -ей, мн. * р. аэрозоли, а. airsols, н. Aerosole n

pl, Luftkolloide n pl, aerosole Schwebstoffe m pl — дисперсні

системи, що сêладаються з дрібних твердих або рідêих

частиноê (дисперсна фаза) та дисперсійноãо ãазовоãо се-

ероãеофізичні дослідже-

ння.

АЕР — АЕР 30

редовища (напр., повітря) де зависли ці частинêи. А. при-

сóтні в атмосфері шахт, êар’єрів, êопалень, збаãачóвальних

фабриê, бриêетних фабриê тощо. За хараêтером óтворен-

ня розрізняють дисперãаційні і êонденсаційні А. Д и с п е

р ã а ц і й н і А. виниêають під час розбризêóвання рідин,

дроблення і подрібнення твердих речовин, особливо тонêо-

ãо подрібнення в стрóминних млинах, переходó до зависло-

ãо станó порошêів, рóйнóвання вóãільноãо і породноãо

масивів (бóріння шпóрів і свердловин, підривні роботи, при

роботі êомбайнів ãірничих, еêсêаваторів і ін.). К о н д е н с а

ц і й н і А. óтворюються під час êонденсації пари.

Швидêість осідання частиноê А. дóже мала. Частинêи А.

мають розміри від найбільших молеêóл (від 1 нм) до 100

мêм, їх вміст в 1 см

повітря — від деêільêох одиниць до

деêільêох тисяч. А. поділяються на тóмани (дисперсна

фаза — êраплі рідини 10 мêм), дими (частинêи 0,1-5

мêм), смоã (0,1-50 мêм) та пил (до 10-100 мêм). Тонêодис-

перснó твердó речовинó А. називають порошêом. Пил, що

осів, та порошоê — тотожні поняття. Тверді частинêи А.,

що осіли (тонêий порошоê) зãідно з термінолоãією êо-

лоїдної хімії називають аероãелем. А. поділяють на пол-

ідисперсні та монодисперсні. Тривалість перебóвання

частинêи А. ó зависломó стані залежить від седиментаці-

йної швидêості (швидêості осідання) та швидêості витан-

ня. Седиментаційна швидêість — швидêість падіння, яêó

має частинêа А. ó споêійномó дисперсійномó середовищі

під дією сили ваãи. Швидêість витання — швидêість, яêої

набóває частинêа під дією вертиêальноãо висхідноãо по-

тоêó. Від співвідношення цих швидêостей залежить запи-

леність повітря ó ãірничих виробêах та промислових примі-

щеннях. Видобóвання, переробêа, транспортóвання та

виêористання сóхих подрібнених речовин часто пов’язані

з інтенсивним óтворенням шêідливих для здоров’я люди-

ни А. (напр., при дробленні, подрібненні ã.п., бóрінні, висад-

женні ã.п. на êар’єрах тощо). За масовою êонцентрацією

встановлюються санітарні норми пилó в повітрі ãірн. пі-

дприємств. А. з висоêим вмістом шêідливоãо пилó на шах-

тах, êар’єрах, збаãач. ф-êах виêлиêають специфічне за-

хворювання – пневмоêоніоз (силіêоз, антраêоз тощо). А.,

що містять вóãільний, алюмінієвий та ін. види пилó, вибó-

хонебезпечні. Для боротьби з аерозольним забрóдненням

повітря проводиться провітрювання приміщень, застосо-

вóються індивідóальні засоби захистó та ін.

У виãляді А. спалюють рідêе та порошêоподібне паливо

на ТЕС, іноді – в малих êотлоаґреґатах, наносять лаêо-

фарбові сóміші тощо. Приãотóвання А. з флотаційних

реаґентів забезпечóє підвищенó ефеêтивність флотації та

зменшення витрат реаґентів завдяêи більш рівномірномó

їх розподілó ó масі флотаційної пóльпи і збільшенню

заãальної поверхні êрапель. А. виниêає при деяêих проце-

сах зневоднення ê.ê., напр., методом механічноãо зривó

водних плівоê та в ін. технолоãічних процесах. В.І.Саран-

чóê, В.С.Білецьêий, В.С.Бойêо.

АЕРОЕЛЕКТРОРОЗВІДКА,

-и,

. *

р.

аэроэлеêтро-

разведêа,

а.

aerial prospecting by electric methods,

н. elektrische

Luftaufnahme f, Aerogeoelektrik f, aerogeoelektrische Erkun-

dungsmethode f — один з напрямêів аероãеофізичної розвід-

êи. Оснований на дослідженні природних або елеêтромаã-

нітних полів, що ґенерóються за допомоãою апаратóри,

встановленої на літаêó або вертольоті. Вперше А. застосо-

вана для пошóêів ê.ê. ó Швеції на початêó 1950-х рр.,

потім набóла поширення в Канаді, США, в êраїнах Євро-

пи. Збóдження елеêтромаãнітноãо поля при А. проводить-

ся індóêтивним способом, що не вимаãає заземлення. За

допомоãою апаратóри, встановленої на літаêó або планері,

що тяãнеться за ним, вимірюються первинне елеêтро-

маãнітне поле і повторне маãнітне поле вихрових стрóмів,

що індóêóється ним в земній êорі. Реєстрація хараêтерис-

тиê цьоãо поля дозволяє вивчати положення в земній êорі

аномалотвірних об'єêтів і їх параметри. За способом збóд-

ження елеêтромаãнітноãо поля розрізнюють пасивні і аê-

тивні методи А. Пасивні методи А. основані на вив-

ченні змінних елеêтромаãнітних полів, що збóджóються

ãрозовими розрядами (метод АФМАГ), середньо- та дов-

ãохвильовими радіостанціями — метод радіоêіп (радіоêо-

мпарації і пеленãації). За допомоãою апаратóри, встанов-

леної на літаêó, вимірюються величина маãнітної сêладо-

вої поля, її орієнтація або різниця фаз між просторовими

êомпонентами маãнітноãо поля. Осн. переваãа пасивних

методів — відсóтність пристроїв для збóдження поля, од-

наê випадêовий хараêтер поля вимаãає сêладних при-

йомів йоãо вимірювання і óтрóднює інтерпретацію резóль-

татів. А ê тивні методи А. основані на вимірюванні змі-

нних елеêтромаãнітних полів, джерела яêих входять ó

êомплеêт апаратóри і розташовані або на земній поверхні

в межах площі, що досліджóється, або на літальномó апа-

раті. До числа методів з наземним джерелом поля нале-

жить метод довãоãо êабелю, в яêомó елеêтромаãнітне по-

ле, що змінюється з частотою 10

-10

Гц, збóджóється змі-

нним стрóмом, що пропóсêається по êабелю (довж. до 20

êм), заземленомó на êінцях, метод ТУРАЙР (джерело по-

ля — витяãнóта петля) тощо. А. виêористовóється для ãео-

лоãічноãо êартóвання і пошóêів елеêтропровідних рóд, що

заляãають на ãлибині деêільêох десятêів м; метод перех-

ідних процесів дозволяє дослідити велиêі ãлибини. В осн.

А. застосовóють при дрібномасштабних (1:100000,

1:200000) êартóвальних роботах і при пошóêах рóдних ро-

довищ в масштабах 1:25000, 1:50000, рідше — на стадії де-

тальних пошóêів ó масштабі 1:10000.

АЕРОЛІТ, -ó, ч. * р. аэролит, а. aerolite, н. Aerolit m — 1)

Псевдоморфоза ґетитó по піритó. 2) Кам’яний метеорит,

сêладений з силіêатних мінералів і зерен або лóсочоê

ніêель-заліза.

АЕРОЛІФТ, -а, ч. * р. аэролифт, а. air-lift, н. Air-Lift m,

Druckluftförderer m, Wasserluftpumpe f, Druckluftheber m,

Mammutpumpe f — те саме, що ерліфт.

АЕРОЛОГІЯ (В ГІРНИЦТВІ), -ії, ж. * р. аэролоãия, а.

mining aerology, н. Aerologie f im Bergbau m — ãалóзь ãірничої

наóêи, що вивчає властивості атмосфери шахт і êар’єрів,

заêони рóхó повітря, переносів ãазó, пилó, теплоти в ãірн-

ичих виробêах і в масиві ãірсьêих порід. Базóється на заêо-

нах заãальної аеродинаміêи і термодинаміêи. Наóêові ос-

нови вентиляції шахт розробляє шахтна А. Осн. розділи

шахтної А. — шахтна атмосфера, шахтна аеродинаміêа,

шахтна ãазодинаміêа, динаміêа шахтних аерозолів, шахтна

термодинаміêа. Гол. проблеми наóê. дисципліни — зни-

ження аеродинаміч. опорó виробоê, вдосêоналення ме-

тодів розрахóнêó шахтних вентиляційних мереж, підвище-

ння ефеêтивності деãазації шахт, розробêа ефеêтивних

методів і засобів тепловоãо êондиціонóвання шахтноãо

повітря, розробêа наóêово обґрóнтованих методів розра-

хóнêó êільêості повітря, необхідноãо для вентиляції шахт,

створення наóê. основ автоматизованоãо óправління вен-

тиляцією шахт, підвищення надійності шахтних вентиля-

ційних систем. А. êар'єрів розробляє наóê. основи проãно-

зó атм. óмов і провітрювання відêритих ãірн. розробоê.

≥