АРС — АРТ 62
дóже отрóйні.
Домішêи
: Sb, Ag, Fe, Ni, S, Bi, Ba. Відомо
понад 120
мінералів
, що містять А.; найбільш поширені
—
реальãар, аóрипіãмент, арсенопірит —
осн.
рóда
на А.
Знаходиться в ãідротермальних
жилах
разом з арсенис-
тими і сóрмянистими
мінералами
Ni, Co, Ag, Pb. Пор-
івняно рідêісний. Застосовóють А. для виãотовлення
деяêих сплавів, особливо чистий — ó напівпровід-
ниêовій
техніці
; сполóêи йоãо виêористовóють яê інсе-
êтициди, деяêі — ó медицині.
АРСЕН САМОРОДНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. мышьяê
самородный, а. native arsenic, н. gediegenes Arsen n – мінерал
êласó самородних елементів. As. Звичайно містить домі-
шêи Sb, Ag, Fe, Ni, S і ін. Синãонія триãональна. Стрóêтóра
молеêóлярна шарóвата. Кристали ромбоедричні або псев-
доêóбічні. Хараêтерні щільні натічні аґреґати. Колір
олов'яно-білий, швидêо темніє до êоричневоãо і сірóв-
ато-чорноãо. Блисê в свіжомó зламі металічний, частіше
матовий. Спайність в одномó напрямі довершена, злам
зернистий. Тв. 3,5. Гóстина 5,63-5,78. Крихêий. Діамаã-
нітний. Зóстрічається рідêо, ã.ч. в ãідротермальних родо-
вищах — яê в первинних рóдах, таê і в рóдах зони оêиснен-
ня і цементації. Асоціює з прóститом, пірарãіритом, арãен-
титом, сафлоритом, шмальтином, ніêеліном, бляêлими рó-
дами, сфалеритом.
АРСЕНАТИ ПРИРОДНІ, -ів, -них, мн. * р. арсенаты при-
родные, а. natural аrsenates, н. Naturarsenate n pl – êлас мін-
ералів, солей ортоарсенової êислоти Н
2AsO4. Вêлючає біля
120 мінералів. За сêладом А.п. поділяють на безводні (мім-
етезит, олівеніт, дюфтит та ін.) та водні (еритрин, анабер-
ãіт, сêородит, евхроїт, метацейнерит та ін.). Синãонія А.п.
ромбічна, моноêлінна та триêлінна. Тв. ó межах 2,5-5,5.
Гóстина 2,9-7,3. Більшість А.п. належать до рідêісних мін-
ералів. Праêтично всі вони є ãіперãенними óтвореннями,
пов’язаними з процесами оêиснення рóд.
АРСЕНІДИ ПРИРОДНІ, -ів, -них, мн. * р. арсениды при-
родные, а. natural arsenides, н. Naturarsenide n pl – êлас мін-
ералів, сполóêи металів (Fe, Ni, Co, Pt, Cu) з арсеном.
Стрóêтóри êоординаційні і острівні. Непрозорі. Блисê ме-
талічний. Хараêтерний ізоморфізм Fe, Ni, Co. Зóстрічают-
ься в ãідротермальних родовищах. Баãато яêі А.п. — рóди
êобальтó, ніêелю, платини.
АРСЕНІТИ, -ів, мн. * р. арсениты, а. arsenites, н. Arsenite
m pl – мінерали – солі арсенистої êислоти – H
3AsO3.
Представлені невелиêою êільêістю дóже рідêісних мін-
ералів, переважно солями марãанцю (арманãіт), свинцю
(фінеманіт) та ін.
АРСЕНОВА БЛЯКЛА РУДА, -ої, -ої, -и, ж. – мінерал,
те ж, що й тенантит.
АРСЕНОВИЙ КОЛЧЕДАН, -оãо, -ó, ч. – мінерал, те ж,
що й арсенопірит.
АРСЕНОВІ РУДИ, -их, рóд, мн. * р. мышьяêовые рóды, а.
arsenic ores, н. Arsenerze n pl – природні мінеральні óтво-
рення, вміст арсенó в яêих достатній для еêономічно доц-
ільноãо вилóчення цьоãо елемента або йоãо сполóê. Від-
омо понад 120 мінералів, що містять арсен. Найбільш по-
ширені мінерали – арсенопірит (арсеновий êолчедан) FeAsS
(46,0% As), льолінґіт (арсенистий êолчедан) FeAs
2 (72,8%
As), реальãар AsS (70,1% As), аóрипіãмент As2S3 (61,0% As).
Більшість родов. належать до ендоãенної серії, плóтоно-
ãенноãо і вóлêаноãенноãо êласів ãідротермальної ãрóпи.
Сполóêи арсенó частіше за все зóстрічаються в êомплеêсі з
êольоровими і блаãородними металами (Сu, Zn, Pb, Au,
Ag і ін.). Арсен в таêих рóдах міститься яê ó формі незалеж-
них мінералів, таê і ó виãляді ізоморфної домішêи серед рó-
доóтворюючих мінералів. А.р. поділяються на деê. типів:
арсенові, золото-арсенові, поліметалічно-арсенові, мі-
дно-арсенові, êобальто-арсенові, олов'яно-арсенові.
Мінім. вміст As в пром. рóдах 2%, але звичайно розробля-
ються більш баãаті рóди із вмістом As 5-10%. Найбільш
значні родовища: США (Б’ютт, Ґолд-Гілл і ін.), Швеція
(Бóліден), Меêсиêа (Матеóала, Чіóаóа), Японія (Касіоêа,
Сасатятані), Болівія (Потосі) і ін. êраїни.
АРСЕНОЛІТ,
-
ó,
ч.
* р.
арсенолит,
а.
arsenolite,
н.
Arsenolith
m
– мінерал, оêсид арсенó. Формóла: As2O3. Містить (%): As
– 75,8; О – 24,2. Синãонія êóбічна. Гóстина 3,8. Тв.1,5.
Колір чисто-білий або з різними відтінêами. Риса біла.
Блисê сêляний. Злом раêовистий. Прозорий. Стрóêтóра
напівметалічна молеêóлярна. Поліморфний з êлодетитом.
Ізострóêтóрний з сенармонтитом Sb
2S3. Продóêт оêиснен-
ня рóд арсенó, а таêож зãонó при підземних пожежах ó рóд-
ниêах і вóãільних пластах. Знаходиться разом з êлодети-
том, еритрином, реальãаром, аóрипіãментом. Рідêісний.
АРСЕНОПІРИТ, -ó, ч. * р. арсенопирит, а. arsenopyrite, н.
Arsenopyrit m – мінерал êласó сóльфідів. Арсенід-сóльфід
заліза острівної бóдови FeAsS. Містить (%): Fe – 34,3; As –
46,01; S – 19,69. Домішêи: Сo, Ni, Mn, Zn, Sb, Se, Au, Cu.
Синãонія моноêлінна. Гóстина 6,07-6,15. Тв. 6-6,5. Колір
олов'яно-білий, ó зламі сталево-сірий. Непрозорий. Блисê
металічний. Крихêий. Рóда арсенó. Зóстрічається в ãідр-
отермальних жилах. В Уêраїні є на Донбасі, в Кри-
воріжжі, Чивчинсьêих ãорах, на Заêарпатті.
АРТЕЗІАНСЬКЕ ФОНТАНУВАННЯ, -оãо, -..., с. – Див.
фонтанóвання.
АРТЕЗІАНСЬКИЙ
БАСЕЙН, -оãо, -ó,
ч. * р. артезиансêий
бассейн, а. artesian
basin, н. artesisches
Becken n
– сó-
êóпність водонос-
них
ãоризонтів
та
êомплеêсів, пов’я-
заних з від’ємними
ãеолоãічними стрóê-
тóрами (
проãинами
,
западинами
), в яêих
рóх
підземних
вод
відбóвається під
ãід-
ростатичним
напо-
ром
. А.б. – ãідроãеолоãічна стрóêтóра заповнена переважно
шарóватими осадовими відêладами, яêі вміщóють пластові
артезіансьêі
води
. А.б. вміщóє і ãоризонти
ґрóнтових
вод
,
що розповсюджені в межах даної стрóêтóри. В А.б. вирізн-
яють чохол і фóндамент, яêі вміщóють водоносні пласти.
Для верхніх ãоризонтів хараêтерними є ґрóнтові поро-
во-пластові води, а ó зонах розломів, інтрóзивних тілах і
неãлибоêомó фóндаменті зóстрічаються напірні і жиль-
но-тріщинні води, але переважають напірні
пластові
води
.
За водно-êолеêторними властивостями А.б. є резервóаром
пластових вод. Для А.б. хараêтерною є доцентрова спря-
мованість підземноãо стоêó. Лише на ранніх стадіях роз-
витêó при витисêанні порових вод з óщільнених осадових
товщ, проявляється протилежний рóх
підземних
вод
. А.б. –
аêóмóлятори підземних вод. Дренаж, за винятêом верхніх
ãоризонтів, є óсêладненим і здійснюється лоêально по
ãідроãеолоãічним «віêнам» (теêтонічно послабленим зо-
Рис. Басейн артезіансьêих вод: 1 – водо-
непрониêні ãірсьêі породи; 2 – породи з
напірною водою; 3 – рівень води ó сверд-
ловинах; 4 – самовиливні êолодязі (свер-
дловини); 5 – свердловина, в яêій
неможливий ефеêт фонтанóвання.