Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

71 БАЗ — БАЗ

— жирний до сêляноãо. Зóстрічається ó маãнетит-піроêс-

енових і маãнетит-форстерит-апатитових породах і êарбо-

натитах та ін. разом з пірохлором, цирêелітом, інêоли

êліноãóмітом. Дóже рідêісний. Виявлений ó вóлêанічних

виêидах Везóвію. Концентрóється в прибереж-

но-морсьêих титаноцирêонієвих розсипах. Добóвається

попóтно з ãідротермальних жил і êамафоритів. Найêрóпн-

іше в світі родов. Б. — Пхалаборва (ПАР). Збаãачóється

ãравітацією, а таêож маãн. і елеêтрич. сепарацією. Виêо-

ристовóється ó виробництві воãнетривів, абразивів, ферос-

плавів, для одержання металічноãо цирêонію. Сировина

для êерамічної промисловості.

БАЗАЛЬНА ЗОНА ГІР, -ої, -и, ж. * р. базальная зона ãор,

а. basal zone of mountains, н. basale Zone f des Gebirges n —

нижні частини схилів ãір, яêі є місцем наêопичення пóх-

êих продóêтів їх рóйнóвання (êонóси виносó, осипó та ін.).

БАЗАЛЬНИЙ КОНҐЛОМЕРАТ, -оãо, -ó, ч. * р. базаль-

ный êонãломерат, а. basal conglomerate, н. Basiskonglomerat

n, Grundkonglomerat n, Bodenkonglomerat n — пласт êонґло-

мератó в основі осадової товщі (світи), яêа заляãає з êóто-

вим або паралельним неóзãодженням на поверхні більш

древніх óтворень. Свідчить про процес рóйнóвання сóші

при настóпі на неї моря (новомó етапі осадоóтворення).

БАЗАЛЬТ,

-ó,

ч.

* р.

базальт,

а.

basalt, basaltic rocks,

н. Ba-

salt m

— виливна êайнотипна основна

ãірсьêа

порода

Теêстóра

масивна або пориста.

Забарвлення Б. від тем-

ноãо до чорноãо. Ефóзивний аналоã

ãабро

. Сêладається

ã.ч. з основноãо

плаãіоêлазó

, моноêлінноãо

піроêсенó

ол-

івінó

вóлêанічноãо

сêла

аêцесорних

мінералів

—

маãнети-

тó

ільменітó

апатитó

та ін.

Стрóêтóри

Б. — інтерсер-

тальна, афірова, рідше — ãіалопілітова. В залежності від

êрóпності

зерна розрізняють: найбільш ãрóбозернистий

—

долерит,

дрібнозернистий — анамезит, тонêозернис-

тий — власне Б. Палеотипні аналоãи Б. —

діабази

Гóс-

тина

Б. — 2,52-2,97. Середній хім.

сêлад

Б. по Р. Делі

(%): SiO

— 49,06; ТіО

— 1,36; Аl

— 15,70; Fе

—

5,38; FeO — 6,37; MgO — 6,17; CaO — 8,95; Na

О — 3,11;

О — 1,52; MnO — 0,31; P

— 0,45; Н

О — 1,62.

Вміст

SiO

в Б. êоливається від 44 до 53,5%. За хім. і мінерал-

ьним

сêладом

виділяють таêі Б.: олівінові ненасичені

êремнеземом

(SiO

біля 45%) і безолівінові (SiO

біля

50%) толеїтові Б. Фізиêо-механічні властивості Б. дóже

різні, що пояснюється різною їх

пористістю

. Толеїтові

Б. займають обширні площі на

платформах

(трапові

формації Сибірó, Півд. Америêи, Індії). З породами тра-

пової

формації

пов'язані родов. рóд

заліза

ніêелю

плати-

ни

ісландсьêоãо

шпатó

(Сибір). В миãдалевоêам’яних

базальтових порфіритах р-нó Beрхньоãо озера в США

відомі родов. самородної

міді

. Родов. Б. зосереджені ó

Вірменії, Сх. Сибірó, на Дал. Сході. Базальтові поêрива-

ла ó східн. р-нах США óтворюють велиêі родов. в шт.

Нью-Йорê, Нью-Джерсі, Пенсильванія, Коннеêтіêóт. В

Уêраїні

базальт

поширений ó Рівненсьêій, Заêарпатсь-

êій і Донецьêій областях. Бóдівельний матеріал, сирови-

на для êам’яноãо литва.

БАЗАЛЬТОВА ОКРЕМІСТЬ, -ої, -і, ж. * р. базальтовая

отдельность, а. basaltic jointing; н. säulige Absonderung f —

оêремість хараêтерна для базальтів; хараêтерна баãатоã-

ранними стовпами, яêі виниêають за системою перпен-

диêóлярних тріщин при вивітрюванні.

БАЗАЛЬТОВЕ СКЛО, -воãо, -а, с. * р. базальтовое стеê-

ло, а. basaltic glass, н. Basaltglas n — вóлêанічне сêло базаль-

товоãо сêладó, те ж саме, що й тахіліт.

БАЗАЛЬТОВИЙ ШАР, -воãо, -ó, ч. * р. базальтовый

слой, а. basaltic layer of the Earth’s crust; н. Basaltschicht f der

Erdrinde f — нижній шар земної êори, розташований між

ґранітним шаром та верхньою мантією Землі. Сêладається

з порід основноãо сêладó типó ãабро і висоêометаморфіз-

ованих порід.

БАЗАНІТ, -ó, ч. * р. базанит, а. basanite, н. Basanit m —

маãматична ãірсьêа порода, що сêладається з плаãіоêлазó,

олівінó, авãітó, а таêож лейцитó, нефелінó. Виêористовó-

ють для êам’яноãо литва та яê облицьовóвальний мате-

ріал.

БАЗИС, -ó. ч. * р. базис, а. base, base line; н. Basis f — в

ãеодезії, лінія, довжина яêої вимірюється на місцевості з

велиêою точністю. Виêористовóється при тріанãóляції для

визначення вихідної сторони триêóтниêа.

БАЗИС ГЕОДЕЗИЧНИЙ, -ó. -оãо, ч. * р. базис ãеодези-

чесêий, а. base geodesic, н. Geodäsiebasis f — лінія, довжина

яêої отримана з безпосередніх вимірів і слóжить для виз-

начення довжини сторони ãеодезичної мережі. Б. ãеоде-

зичної мережі 1-ãо êласó, наприêлад, має довжинó не

менше 6 êм і виміряється з відносною похибêою не біл-

ьше 1:1500000. Зі сторонами ãеодезичної мережі Б.ã.

пов'язаний за допомоãою базисної мережі. У сóчасній

праêтиці замість вимірó Б.ã. і побóдови базисної мережі

звичайно застосовóють безпосереднє вимірювання дов-

жини сторони мережі, яêа називається базисною сторо-

ною.

БАЗИС ДЕНУДАЦІЇ, -ó. -ії, ч. * р. базис денóдации, а. base

level of denudation, denudation base, н. Denudationsbasis f —

рівень поверхні сóші, нижче за яêий не відбóвається денó-

дація і припиняється рóх схилових відêладів. Б.д. може сп-

івпадати з підніжжям схилó або вершиною притóленоãо

до ньоãо шлейфа схилових відêладів (осип, делювій і т.п.),

нижче яêих денóдація змінюється аêóмóляцією. На рівні

Б.д. при йоãо стабільномó положенні протяãом тривалих

відрізêів ãеол. часó формóються поверхні вирівнювання, пе-

диплени.

БАЗИС ДРЕНАЖА, -ó. -ó. ч. * р. базис дренажа, а. base

level of drainage, drainagebase, н. Drainagebasis f

— місце

розвантаження підземноãо потоêó води. Може бóти при-

родним (море, річêа) або штóчним (ãірнича виробêа, водо-

знижóвальна óстановêа тощо). Розрізняють ãоловний Б.д.,

де відбóвається розвантаження основноãо потоêó води.

БАЗИС ЕРОЗІЇ, -ó. -ії, ч. * р. базис эрозии, а. base level of

erosion, н. Erosionsbasis f — поверхня поздовжньоãо проф-

ілю водноãо потоêó, на рівні яêої потіê (ріêа, стрóмоê)

втрачає свою енерãію і нижче яêої не може поãлибити

(еродóвати) своє ложе. Заãальний (ãоловний) рівень Б.е.

— рівень Світовоãо оêеанó, точніше, рівень дна водотоêів,

яêі впадають в оêеан в їх ãирлі. Для ріê, що сліпо êонтаêтó-

ють з внóтрішньоêонтинентальними западинами, тó ж

роль відіãрає рівень розташованоãо ó западині безстічноãо

озера або дна самої западини, яêщо вона сóха. Вище за

течією водноãо потоêó можóть розташовóватися місцеві

Б.е., що лімітóють ãлибинó ерозії на оêр. ділянêах йоãо

поздовжньоãо профілю; ними можóть слóãóвати рівень

проточних озер або вихід на поверхню твердих, важêо

розмивних ã.п. Зміни висоти Б.е. виêлиêають посилення

або ослаблення ерозії і є одною з причин зміни фаз вріза-

ння ріê, поãлиблення їх долин і наповнення цих долин рі-

чêовими відêладами.

БАЗИСНИЙ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ ОБ’ЄКТ, -оãо, -оãо,

-а, ч. — Див. базисний об’єêт розробêи.

БАЗ — БАЛ 72

БАЗИСНИЙ ОБ’ЄКТ РОЗРОБКИ, -оãо, -а, -и, ч. * р.

базисный объеêт разработêи; а. base productive oil reservoir;

н. Basisbearbeitungsobjekt n — нижній продóêтивний пласт

баãатопластовоãо родовища, яêий заляãає на ãлибині, дос-

тóпній для масовоãо бóріння видобóвних свердловин при

сóчасномó стані техніêи і технолоãії, хараêтеризóється

найбільшою продóêтивністю, значними запасами і висо-

êою сортністю та яêістю нафти, а таêож є достатньо

підãотовленим для розробêи. Син.: базисний еêсп-

лóатаційний об’єêт.

БАЗИФІКАЦІЇ МАТЕРИКОВОЇ КОРИ ГІПОТЕЗА, -…,

-и, ж. — Див. êонтинентальна земна êора.

БАЗО…, р. базо…, а. baso…, н. Baso… — префіêс, яêий

вживається в назвах мінералів, щоб підêреслити ос-

новність мінералó. Приêлад: базоалюмініт, базобісмóтит

тощо.

БАЗОАЛЮМІНІТ, -ó, ч. * р. базоалюминит, а. basalumi-

nite, н. Basalaluminit m — мінерал, водний основний сóль-

фат алюмінію Al

4[(OH)10| SO4]·5H2O. Містить (%): Al2О3 —

42,85; SO3 — 17,15; H2O — 40. Синãонія ãеêсаãональна. Ут-

ворює білі сóцільні маси з раêовистим зломом. Гóстина

2,12. Знайдений ó виãляді нальотів на стінêах тріщин і в

прожилêах з ãідробазалюмінітом, алофаном, ґіпсом,

араґонітом.

БАЗОВЕ СХОВИЩЕ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН, -оãо,

-а, -…, с. * р. базисный сêлад взрывчатых веществ, а. head

depot of explosives, basic explosive storage, н. Sprengstofflager n

— сóêóпність сховищ вибóхових матеріалів (ВМ), яêі

одержóють з заводів-виãотівниêів для постачання витрат-

них сêладів ВМ. Б.с.в.р. спорóджóють поверхневим,

напівзаãлибленим або заãлибленим (до 15 м). Гранична

ємність Б.с.в.р., яê правило, не перевищóє тримісячних

потреб. В залежності від різновидó ВМ ãранична ємність

оêремих сховищ сêладає: для ВМ з вмістом рідêих нітр-

оефірів більше 15%, нефлеãматизованоãо ãеêсоãенó, тет-

рилó — 60 т; для аміачно-селітряних ВМ, тротилó і йоãо

сплавів з нітросполóêами, ВМ з вмістом рідêих нітр-

оефірів до 15% — 240 т; порохó димноãо і бездимноãо — 130

т; детонóючоãо шнóра і детонаторів (маса з тарою) — 120 т,

воãнепровідноãо шнóра — без обмежень.

БАЙКАЛЬСЬКА СИСТЕМА РИФТІВ, -ої, -и, -…, ж. —

система ґрабенів ãлибинноãо заêладення, розташованих

на півн.-зах. оêолиці ãірсьêої області Прибайêалля. Дов-

жина бл. 2000 êм. Найбільші з опóщених її ланоê — ґра-

бен-западини: Байêальсьêа, Тóнêінсьêа, Барãóзинсьêа,

Хóбсóãóльсьêа. На півн.-сх. та сх. ця система продов-

жóється в напрямі Становоãо хребта, на півд.-зах. йде че-

рез Тóнêінсьêó западинó до оз. Хóбсóãóл. У одній з цих

теêтоніч. западин розташоване найãлибше êонтиненталь-

не водоймище світó — оз. Байêал з маêс. ãлиб. 1620 м,

оточене ãірсьêими хребтами висотою до 2000 м. Западина

оз. Байêал відрізняється асиметрією поперечноãо про-

філю з велиêою êрóтістю схилів зах. береãів і більш поло-

ãих східних; ãлибина êристаліч. фóндаментó 4500 м. ґра-

бени Б. с. р., яê і ґрабени ін. рифтових зон Землі, пов'язані з

велиêим, широêим, але виразно лінійним підняттям з

амплітóдою до 3000-4000 м над рівнем моря. Це підняття

істотно ãеоморфолоãічно виділилося в пліоцен-плейсто-

ценовий період, тобто в епохó повсюдноãо ãороóтворення

на тер. внóтр. Азії. Розвитоê Б.с.р. відбóвався протяãом не-

оãенó, місцями сóпроводячись вóлêаніч. діяльністю (нині

зãаслою) і продовжóється до сьоãодні. Рифтові стрóêтóри

óспадêовóють положення і простяãання більш ранніх,

оліãоцен-ранньонеоãенових проãинів. Глибинна стрóêтó-

ра Б.с.р. хараêтеризóється деяêим зменшенням ãóстини

матеріалó і підйомом розіãрітої основної маãми з верх.

мантії, що може слóжити причиною висоêої рóхливості

земної êори в цьомó реãіоні.

БАЙКАЛЬСЬКА СКЛАДЧАСТІСТЬ,

-ої, -і,

* р.

бай-

êальсêая сêладчастость,

а.

Baikalian folding,

н. baikalisch

Faltung f — ера (циêл) теêтоãенезó в пізньомó доêембрії

(приблизно 1500-550 млн роêів), яêа передóвала Кале-

донсьêій сêладчастості ранньоãо палеозою. Термін запро-

понований М.С.Шатсьêим в 1932. Типові р-ни розвитêó

ãеосинêлінальних óтворень, що сформóвалися в резóль-

таті Б.с. (байêаліди), — сêладчасті системи Єнісейсьêоãо

êряжó і Байêальсьêої ãірсьêої області. Байêаліди óтворю-

ють древні ядра численних палеозойсьêих сêладчастих

систем: Уралó, Таймирó, Центр. Казахстанó, Півн.

Тянь-Шаню, підмóрівêа Зах.-Сибір. плити та ін. Присóт-

ність древніх масивів Б.с. встановлено таêож на Кавêазі, в

Афãаністані, Ірані і Тóреччині. Стрóêтóри тоãо ж віêó, що

й байêаліди, широêо розвинені на всіх êонтинентах. Ана-

лоãи Б.с.: êадомсьêа (асинтсьêа) — Зах. Європа (Фран-

ція), êатанãсьêа — Африêа, ãадринсьêа і бразильсьêа —

Америêа, лóїнсьêа — Австралія. Б.с. зóмовила розміщен-

ня найãоловніших стрóêтóрних елементів Землі протяãом

всієї її подальшої історії. В Уêраїні вони виявлені в Кар-

патах, Кримó, Добрóджі (Добрóджинсьêа сêладчаста сис-

тема).З Б.с. пов'язаний масовий розвитоê родов. мідяни-

стих пісêовиêів, вияви ãідротермальних родов. рóд золота,

міді, олова і вольфрамó.

БАЙОСЬКИЙ ЯРУС, БАЙОС, -оãо, -ó, -ó, ч. * р. байос-

сêий ярóс, байос; а. Bajocian, н.

Bajoc(ien)

, Bajocium

—

дрóãий знизó ярóс середньоãо відділó юрсьêої системи, йде

за ааленсьêим ярóсом.

БАЙПАС (ОБВІД),

-а,

ч.

р.

байпасс,

а.

by-pass,

н.

Beipass

Bypass

m — трóбопровід для відведення потоêó рідини від

елементів óстановêи, êлапанів та ін. пристосóвань. Б. ви-

êористовóється, напр., при ремонті елементів основноãо

трóбопроводó без йоãо зóпинêи (без припинення подачі

потоêó по трóбопроводó).

БАЙТ, -а, ч. * р. байт, а. byte, н. Byte n — одиниця êіл-

ьêості інформації, яêою цифрова обчислювальна машина

може оперóвати яê одним цілим. Б. дорівнює 8 біт.

БАК, -а, ч. * р. баê, а. cistern, tank, н. Tank m, Behälter m,

Bottich m, Kufe f — посóдина для рідини.

БАКАЛАВР,

-а,

ч.

* р.

баêалавр,

а.

bachelor,

н.

Bakkalaureus

— 1) Перший вчений стóпінь ó ряді êраїн. 2) Особа, що

одержала диплом про заêінчення спеціальної освіти.

БАКАРА, -и, ж. * р. баêêара а. Вассаra, н. Backara — ці-

нний сорт êришталю. Від назви францóзьêоãо міста Баê-

êари, де видобóвають Б.

БАКТЕРІЇ, -ій, мн. * р. баêтерии, а. bacterias; н. Bakte-

rien f pl — міêросêопічні, здебільшоãо одноêлітинні,

орãанізми. Ряд Б. підвищóє родючість ґрóнтó, деяêі

виêористовóють для виãотовлення добрив, ó промисло-

вості, зоêрема, ó спеціальних методах збаãачення êорисних

êопалин. Див. вилóãовóвання баêтеріальне.

БАЛАКЛАВСЬКЕ ПІДНЯТТЯ, -оãо, -…, с. — невелиêа

теêтонічна стрóêтóра на півдні Кримó. Сêладена пісêовиê-

ами та ãлинистими сланцями таврійсьêої серії верхньотрі-

асово-нижньоюрсьêоãо віêó та ãрóбоóламêовими óтво-

реннями нижньо- і середньоюрсьêоãо віêó. На зах. фланзі

Б.п. під рівнем Чорноãо моря спостеріãається зменшення

ширини шельфó і зãóщення епіцентрів слабêих зем-

73 БАЛ — БАЛ

летрóсів. В ороãрафічномó відношенні породи тріасо-

во-середньоюрсьêоãо віêó óтворюють зниження в рельєфі

між пасмами верхньоюрсьêих вапняêів.

БАЛАКЛАВСЬКІ ВИСОТИ, -их, -т, мн. — ãрóпа плос-

êовершинних паãорбів на Головномó пасмі Кримсьêих ãір.

Простяãаються від мисó Фіолент до сêелі Ласпі. Висота

200-300 м (маêс. 316 м). Сêладаються з вапняêів, переêри-

тих пісêовиêами та ãлинами. Поверхня Б.в. еродована. Ро-

довища мармóровидних вапняêів.

БАЛАНС, -ó, ч. * р. баланс, а. balance, н. Bilanz f — 1)

Рівноваãа, óрівноваження. Рівність між êільêістю речови-

ни (в одиницях маси), що надходить на яêó-небóдь техно-

лоãічнó або ін. операцію та сóмарною її êільêістю, яêа ви-

ходить з неї, напр., з продóêтами розділення, переробêи,

збаãачення:

o = G1+G2+...+Gi

або ó відсотêах:

100 =

2+...+

і.

2) Система поêазниêів, яêі хараêтеризóють співвіднош-

ення елементів ó бóдь-яêомó явищі, що постійно змінюєт-

ься, напр., бóхãалтерсьêий Б., паливний Б., водний Б. 3)

Урівноважóючий пристрій в механічних системах, напр.,

для óрівноваження обертових мас ó приводах.

БАЛАНС ГАЗОВОГО ПОКЛАДУ МАТЕРІАЛЬНИЙ, -ó,

-…, -оãо, ч. * р. баланс ãазовой залежи материальный; а.

material balance of gas pool; н. Materialbilanz f des Erdgas-

lagers n — відображення заêонó збереження маси стосовно

ãазовоãо (ãазоêонденсатноãо, ãазоãідратноãо) поêладó. При

розробці родовища в óмовах ãазовоãо режимó Б.ã.п.м. запи-

сóється ó виãляді:

п = М (t) + Мвидоб (t) ,

де Мп — початêова маса ãазó в пласті; М (t) — маса ãазó, яêа

залишилася в пласті на момент часó t; М

видоб — маса ãазó,

видобóта з поêладó на момент часó t.

БАЛАНС ЕНЕРГІЇ У ВИДОБУВНІЙ СВЕРДЛОВИНІ,

-ó, …, ч. * р. баланс энерãии в добывающей сêважине;

а. energy balance in production hole (well); н. Energiebilanz f in

der Gewinnungsbohrung f — співвідношення êільêості енер-

ãії, яêа надходить із пласта (пластової Е

пл) та підведена з

поверхні ó свердловинó (штóчна Ешт), і енерãії, що витра-

чається на подолання сили ваãи ãідродинамічноãо стовпа

ãазорідинної сóміші (Е

ст), сил шляховоãо (Ет), місцевоãо

(Ем) та інерційноãо (Еін) опорів, а таêож на транспортó-

вання продóêції свердловини від ãирла до пóнêтó збирання

і підãотовêи (Е

тран). Рівняння Б.е. ó в.с. записóється таê:

Епл + Ешт = Ест + Ет + Ем + Еін + Етран .

Яêщо Ешт =0, то має місце фонтанний спосіб еêсплóатації

свердловини, êоли фонтанóвання свердловини можливе яê

за рахóноê енерãії рідини Е

р, таê і за рахóноê енерãії стис-

неноãо ãазó Е

ã. За Ешт >0 і Епл ≥ 0 спосіб еêсплóатації нази-

вають механізованим. В.С.Бойêо.

БАЛАНС ЗАПАСІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН,

-ó, -…,

— державний обліê запасів ó надрах óсіх êорисних êопалин,

що виявлені, розвідані або розробляються. Відображає

êільêість та частêово яêість êорисної êопалини, стóпінь

розвіданості запасів, їх освоєння ãірничовидобóвною про-

мисловістю та зміни в резóльтаті видобóтêó і втрат під час

еêсплóатації або інших причин.

БАЛАНС ЗАПОМПОВУВАННЯ І ВІДБИРАННЯ,

-ó, -…,

ч. (баланс; від італ. pompa — насос) * р. баланс заêачêи и

отбора; а. balance of injection and extraction;

н. Einpumpen —

und Entnahmebilanz f — Див. êомпенсація відбирання запом-

повóванням.

БАЛАНС КОРИСНИХ КОМПОНЕНТІВ, -ó, -…, ч. * р.

баланс полезных êомпонентов а. balance of useful components,

н. Nutzgehalt n des Erzes n Nutzbilanz f des Erzes n — хараêте-

ризóє розподіл êорисноãо êомпонента між продóêтами пе-

реробêи — êонцентратом(тами) та відходами (хвостами).

Б.ê.ê. визначає осн. поêазниêи процесó збаãачення: яêість

і вихід êонцентратó, втрати і вміст êорисноãо êомпонента ó

відходах, вилóчення êорисноãо êомпонента. Рівняння

Б.ê.ê.:

100

Σγ

і + (100 —

Σγ

і)

де α — вміст êорисноãо êомпонента ó вхідній сировині; βі

— те ж в і-томó êонцентраті; θ — те ж ó хвостах; γі — вихід

i-тоãо êонцентратó, %.

Для оперативноãо êонтролю і óправління процесом

зважóють і випробóють вхіднó рóдó і визначають вміст

êорисних êомпонентів ó всіх продóêтах, вихід êонцентратó

і вилóчення за рівнянням Б.ê.ê., яêе в цьомó випадêó

називається технол. балансом. Більш точним є товарний

баланс, що сêладається за даними ваãовоãо обліêó рóди і

товарних êонцентратів (з êориãóванням на волоãість),

визначення вмістó êорисноãо êомпонента в них, а таêож в

залишêах незавершеноãо виробництва і відходах з óрахó-

ванням механічних втрат. Товарний Б.ê.ê. сêладається по

êожномó êомпонентó в т (для блаãородних металів в êã).

Б.ê.ê. є осн. звітним доêóментом збаãач. і металóрã. підпр-

иємств.

БАЛАНС МІЖГАЛУЗЕВИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. баланс ме-

жотраслевой, а. intersectoral balance; н. Bilanz f zwischen den

Industriezweigen m pl

—

система поêазниêів, яêі хараêте-

ризóють виробництво та розподіл сóспільноãо продóêтó

в ãалóзевомó розрізі, міжãалóзеві виробничі зв’язêи, ви-

êористання матеріальних і трóдових ресóрсів, створення

і розподіл національноãо доходó. Б.м. є математичною

моделлю

ãосподарства, яêó описóють системою мате-

ріальних рівнянь, що хараêтеризóють виробництво і

розподіл продóêції: X = AX + Y, де Х — веêтор валовоãо

випóсêó, Y — веêтор êінцевоãо випóсêó, А — матриця

êоеф. прямих витрат. На основі

моделі

Б.м. можна зна-

ходити збалансовані обсяãи виробництва по всіх ãалóзях

ãосподарства, а таêож êоеф. повних затрат. Повна сис-

тема Б.м. об’єднóє матеріальні баланси, баланс трóдових

ресóрсів, баланс національноãо доходó,

баланс

всьоãо

сóспільноãо продóêтó, фінансовий

баланс

ãрошових до-

ходів та витрат.

БАЛАНС НАФТИ (ГАЗУ), -ó, -…, ч. * р. баланс нефти

(ãаза); а. balance of oil (gas); н. Erdölbilanz f, Erdgasbilanz f —

система поêазниêів, що хараêтеризóють видобóтоê пали-

ва, з одноãо боêó, та йоãо виêористання і розподіл між

споживачами, з іншоãо. Всі розрахóнêи проводяться од-

наêово для нафти і ãазó за таêими формóлами:

для нафти Q

з.п. + Qв + Qп.з = Qз.с + Qн.т + Qт.в + Qв.т + Qз.ê;

для ãазó Qв + Qп.з = Qз.с + Qн.т + Qт.в + Qв.т,

де Qз.п — запаси нафти і ãазовоãо êонденсатó в резервóарах

на початоê періодó; Q

в — видобóтоê відповідноãо видó па-

лива; Qп.з — надходження палива ззовні; Q з.с — здача відпо-

відноãо видó палива споживачеві; Q

н.т — нетоварні витрати

палива; Qт.в — товарні витрати палива; Qз.ê — залишêи на-

фти і ãазовоãо êонденсатó в резервóарах та нафтопроводах

під êінець періодó; Q

в.т — технолоãічні втрати. В.С.Бойêо.

БАЛАНС ПАЛИВНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. баланс топливный,

а. fuel balance, н. Bilanz f der Feuerung f, Brennstoffbilanz f —

система поêазниêів, що êільêісно і яêісно хараêтеризóють

наявність ресóрсів різних видів палива та потребó в них.

БАЛ — БАР 74

БАЛАНС ПІДЗЕМНИХ ВОД, -ó, -…, ч. * р. баланс под-

земных вод, а. ground water budget, н. Grundwasserbilanz f —

співвідношення êільêості води, яêа надходить ó водоноснó

товщó і витіêає (витрачається) з неї за певний проміжоê

часó.

БАЛАНС ПРОДУКТІВ ЗБАГАЧЕННЯ, -ó, -…, ч. * р. ба-

ланс продóêтов обоãащения, а. balance of products of mineral

preparation, н. Bilanz f der Vorbereitungsprodukte n pl (Auf-

bereitungsprodukte n pl) — система розрахóнêових поêаз-

ниêів щодо êільêісноãо (в одиницях маси) або відсотêов-

оãо співвідношення збаãачóваноãо матеріалó та продóêтів

збаãачення, а таêож вмістó в них бóдь-яêоãо êомпонента.

Основне рівняння Б.п.з.:

= G1

1+G2

2+...+Gi

або ó відсотêах:

100

2+...+

і,

де α — вміст êомпонента ó вхідномó продóêті (живленні);

βі — вміст êомпонента в і-томó вихідномó продóêті; γі —

вихід i-тоãо вихідноãо продóêтó, ó % до живлення.

При збаãаченні рóд баланс сêладається за вмістом

êорисноãо êомпонента, при збаãаченні вóãілля, яê пра-

вило, за зольністю, тобто за вмістом золи. О.А.Золотêо.

БАЛАНСИР,

-а,

ч.

* р.

балансир;

а.

walking beam;

н. Aus-

gleichhebel m — важіль ó верстаті-êачалці, що хитається

на осі і слóжить для передачі зворотно-постóпальноãо рóхó

від êривошипно-шатóнноãо механізмó до êанатної під-

вісêи êолони насосних штанã.

БАЛАНСОВІ ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН, -их,

-ів, -…, мн. * р. балансовые запасы полезных исêопаемых, а.

balance reserves of minerals, н. Bilanzvorräte m pl der Boden-

schätze m pl — ãрóпа запасів ê.ê., виêористання яêих еêо-

номічно доцільне при існóючомó технічномó та технолоãі-

чномó рівні за дотримання вимоã заêонодавчих аêтів з ра-

ціональноãо виêористання надр і охорони навêолишньоãо

середовища. У ãрóпó вêлючаються запаси êатеãорій А, В,

1, і С2, що задовольняють вимоãам êондицій за яêістю,

êільêістю, за технол. властивостями мінеральної сировини і

ãірничотехн. óмовами еêсплóатації родовища.

БАЛІСТИЧНА МОРТИРА, -ої, -и, ж. * р. баллистичес-

êая мортира, а. ballistic mortar, н. ballistischer Mörser m —

масивний сталевий циліндр діаметром 500-600 мм, з од-

ноãо боêó яêоãо вздовж осі просвердлено êанал (шпóр) ді-

аметром 55 мм, яêий призначений для розташóвання в

ньомó зарядó ВР. З допомоãою Б.м. ó дослідномó штреêó

проводяться дослідження запобіжних ВР, яêі допóсêа-

ються для застосóвання в шахтах, небезпечних за ãазом і

пилом. Б.м. є різновидом балістичноãо маятниêа.

БАЛІСТИЧНИЙ МАЯТНИК, -оãо, -а, ч. * р. баллистичес-

êий маятниê, а. ballistic pendulum, н. ballistisches Pendel n —

пристрій для встановлення роботоздатності та ефеêтив-

ності ВР. Б.м. являє собою циліндричний маятниêовий

вантаж, яêий підвішений на металевих тяãах і поєднаний

з мортирою, в яêій виêонане шпóроподібне заãлиблення;

в останнє заêладають заряд ВР і при вибóхó фіêсóють вели-

чинó відхилення маятниêа. За еталон приймають відхиле-

ння, виêлиêане вибóхом зарядó тротилó масою 200 ã. Для

досліджóваної ВР знаходять масó зарядó, яêий дає таêе ж

відхилення. Різновидом Б.м. є балістична мортира.

БАЛАС, -ó, ч. * р. баллас, а. ballas, н. Ballas m — 1) Мін-

ерал, різновид алмазó, дрібні, опóêлі, променисті аґреґа-

ти. Сорт технічних алмазів з êристалами сферичної фор-

ми. 2) Ювелірна назва ясêраво-червоної шпінелі.

БАЛТІЙСЬКИЙ ЩИТ, -оãо, -а, ч. — вистóп доêембрій-

сьêоãо фóндаментó на півн.-зах. Східно-Європейсьêої

платформи. На півн.-зах. межóє зі сêладчастими спорóда-

ми êаледонід Сêандинавії, яêі насóнені на êристалічні по-

роди щита; в півд. і півд.-сх. напрямі метаморфічні ãірсьêі

породи занóрюються під чохол осадових порід Російсьêої

плити. Займає півд.-сх. половинó Сêандинавсьêоãо

п-ова, Кольсьêий п-ів, Карелію. У бóдові щита виділяют-

ься три велиêі частини — ãеоблоêи (сеãменти): східний

(Кольсьêо-Карельсьêий), центральний (Свеêофенсьêий)

і західний (Південно-Сêандинавсьêий). Найдавнішими

óтвореннями фóндаментó Б.щ. є архейсьêі породи

(2700-2500 млн роêів). Широêо розвинені молодші, про-

терозойсьêі óтворення.

БАЛТСЬКА АЛЮВІАЛЬНО-ДЕЛЬТОВА РІВНИНА,

-ої, -…-ої, -и, ж.

— ãеоморфолоãічна підобласть на півд.

сході Волино-Подільсьêої області пластово-денóдаційних і

пластово-аêóмóлятивних підвищених рівнин, на межиріччі

Дністра та Південноãо Бóãó. Являє собою давню алювіал-

ьно-дельтовó рівнинó, що формóвалася протяãом

неоãенó

Геострóêтóрно відповідає відносно занóреній півд.-зах. час-

тині

Уêраїнсьêоãо

щита

. На êристалічномó фóндаменті заля-

ãають неоãенові морсьêі

відêлади

, що фаціально заміщóються

алювіально-дельтовими піщано-ãлинистими óтвореннями

балтсьêої

світи

міоценово-пліоценовоãо віêó.

БАНДИЛІТ, -ó, ч. * р. бандилит, а. bandylite, н. Bandylit m

—

мінерал

, ãідроêсилхлороборат

міді

шарóватої бóдови.

Фор-

мóла:

CuCl[B(OH)

]. Містить (%): Cu — 35,74; Cl — 19,94;

— 24,08; Н

О — 20,34.

Синãонія

тетраãональна.

Гóстина

2,81. Тв. 2,5.

Кристали

таблитчасті або ізометричні. Гнóч-

êий.

Колір

темно-синій, зеленóватий.

Рисêа

блаêитна.

Блисê

сêляний, на зламі перламóтровий. Рідêісний. Зóстрічається

яê вторинний

мінерал

на родов. Міна-Кітен (Чилі), асоціює

атаêамітом

та еріохальцитом.

БАР, -а, ч. * р. бар, а. bar, jib, н. Ausleger m

— 1) Напрямна

рама, по яêій рóхається різальний

ланцюã

із зóбцями; робо-

чий орãан

врóбової

врóбово-навалювальної

навалювальної

машин

або ãірнич.

êомбайна

; призначений для óтворення

врóбів

(зарóбних щілин),

відбійêи

(деêільêома поряд розта-

шованими Б.) і навалêи ê.ê. на вибійний

êонвеєр

. Б. сêла-

дається з несêінченноãо ріжóчоãо

ланцюãа

та рами. На лан-

êах

ланцюãа

розташовані

êóлаêи

з ãніздами для різців або

вантажних

лопатей

. Різці встановлюються в êóлаêах віял-

оподібно і óтворюють

врóб

висотою від 90-150 мм. 2) Поза-

системна одиниця

тисêó

. 1

бар

= 10

Па = 0,986923 атм. 3)

Вóзьêа, витяãнóта вздовж óзбережжя наносна смóãа сóходо-

лó. Сêладається переважно з

пісêó, ãравію

та

черепашниêó.

БАРАБАН ПІДІЙМАЛЬНОЇ МАШИНИ,

-а, -…,

ч.

р.

ба-

рабан подъемной машины,

а.

hoisting drum, lifting drum, keyed

drum, winding drum,

н. Fördertrommel f — орãан намотóвання

підйомних êанатів. Розрізняють Б.п.м. циліндричні та

біциліндричні, а таêож розрізні та нерозрізні. Див. під-

іймальна машина шахтна.

БАРАЖ, -ó, ч. * р. барраж, а. barrage, н. Sperren f, Wassera-

bdämmung f — спосіб захистó шахт і êар'єрів від підземних

вод шляхом повноãо або частêовоãо оãородження ãірн. ви-

робоê за допомоãою водонепрониêних пристроїв. При Б.

рівень підземних вод в межах останніх знижóється за рахó-

ноê водовідливó або дренажó, а за їх межами залишається

близьêим до природноãо або дещо підвищóється внасл-

ідоê підпорó. Б. здійснюється за допомоãою інфóзійних,

ін'єêційних, êріоãенних і шпóнтових баражних пристроїв.

За схемою розташóвання в плані вони розділяються на

лінійні і êонтóрні, замêнені і незамêнені.

75 БАР — БАР

БАРАРИТ, -ó, ч. * р. барарит, а. bararite, н. Bararit m —

мінерал, флóорид амонію та êремнію. Формóла: (NH

4)2SiF6.

Синãонія ãеêсаãональна. Тв. 2,5-3. Гóстина 2,15. Колір

білий. Блисê сêляний. Солоний на смаê. Асоціює з наша-

тирем та êриптоãалітом. Знайдений ó вóлêанічних поро-

дах Везóвію. Зóстрічається ó виãляді êірочоê з сірêою і

êриптоãалітом на поверхні землі біля вóãільних пластів,

яêі ãорять, ó вóãільних êопальнях Барари (Індія).

БАРБЕРТОНІТ, -ó, ч. * р. барбертонит, а. barbertonite, н.

Barbertonit m — мінерал, водний êарбонат маãнію та хромó

острівної бóдови. Формóла: Mg

6Cr2(OH)16CO3⋅4H2O. Синãо-

нія ãеêсаãональна. Гóстина 2,1. Тв.1,5-2,0. Пластинчасті

або волоêнисті аґреґати з довершеною спайністю. Колір

рожевий до бóзêовоãо. Рисêа блідо-бóзêова до білої. Блисê

восêовий до перламóтровоãо. Жирний на дотиê. Виявле-

ний ó Дóндасі (Тасманія) і Каапше-Хóп (Трансвааль,

ПАР). Асоціює з стихтитом, хромітом, антиãоритом.

БАРБОТУВАННЯ, -…, с. * р. барботирование а. bubbling,

sparging; н. Barbotage f, Druckluftmischung f, Durchsprudeln n

— продавлювання (пропóсêання) ãазó через шар рідини.

Застосовóють для наãрівання рідини парою, перемішóва-

ння аãресивних рідин і абразивних пóльп; Б. таêож сóпро-

воджóє процеси абсорбції, реêтифіêації, флотації, флоêó-

ляції. При абсорбції і реêтифіêації Б. відбóвається на тарі-

лêах т.зв. барботажних êолон. При Б. створюється велиêа

міжфазна поверхня на межі рідина-ãаз, що сприяє інтенс-

ифіêації тепло- і масообмінних процесів, а таêож більш

повній хім. взаємодії ãазів з рідинами. Може таêож засто-

совóватися для ãомоãенізації сóспензій та ãідросóмішей.

БАРЕЛЬ, -я, ч. * р. баррель, а. barrel, н. Barrel n — одини-

ця об'ємó. 1 Б. нафтовий = 42 ãалонам (США) = 0,15899 м

= 158,99 л. 1 Б. сóхий = 0,11563 м

= 115,63 л. У Велиêоб-

ританії 1 Б. сóхий = 0,16365 м

= 163,65 л.

БАРЕМСЬКИЙ ЯРУС, БАРЕМ, -оãо, -ó, ч. * р. барремс-

êий ярóс, баррем; а. Barremian, н. Barreme f, Barremien n,

Barremium n — четвертий знизó ярóс нижньоãо відділó

êрейдової системи. Від м. Баррем ó Франції.

БАР’ЄР ТИСКУ, -ó, -…, ч. * р. барьер давления; а. pressure

barrier; н. Drucksperre f, Durckschranke f — зона підвищен-

оãо пластовоãо тисêó, що створюється шляхом заêачóван-

ня води в наãнітальні свердловини внóтрішньоêонтóрноãо

рядó для запобіãання перетіêанням рідини або ãазó між сó-

сідніми ділянêами поêладó.

БАР’ЄРНЕ ЗАВОДНЕННЯ, -оãо, -…, с. * р. барьерное за-

воднение, а. barrier flooding, barrier water-flood operation, н.

Barrieren-Wasserfluten n, Barrieren-Wassereinpressen n,

Barrieren-Wassereinpumpen n — спосіб розробêи нафтоãазо-

вих чи нафтоãазоêонденсатних поêладів, оснований на за-

êачóванні води в пласт ó межах ãазонафтової зони через

водонаãнітальні свердловини, розташовані на лінії внóтр.

êонтóрó ãазоносності. Б.з. призначене для створення во-

дяноãо бар'єрó, що розділяє осн. запаси нафти нафтової об-

лямівêи і ãазó ãазової шапêи, запобіãання проривó ãазó в

нафт. свердловини і вторãнення нафти в ãазовó шапêó. Доз-

воляє присêорити темпи відборó нафти і підвищити êоеф.

нафтовіддачі. Найбільш ефеêтивне застосóвання Б.з. на

нафтоãазових поêладах пластовоãо типó з êрилоподібн-

ими нафт. облямівêами, вóзьêими підãазовими зонами і

велиêими ãазовими шапêами. Основна переваãа — мож-

ливість одночасної розробêи запасів нафти і ãазó. Недоліê

Б.з. — защемлення значної êільêості ãазó при витісненні

йоãо водою. Б.з. інêоли застосовóється в поєднанні із за-

êонтóрним та іншими видами заводнення. В.С.Бойêо.

БАРЖА БУРОВА, -і, -ої, ж. * р. бóровая баржа; а. drilling

barge; н. Bohrbarge f — тип шельфовоãо бóровоãо сóдна ста-

рих êонстрóêцій з плосêим дном і êораблеподібним êор-

пóсом; більш пізні типи — достатньо малі бóрові сóдна во-

дотоннажністю понад 10000 тонн.

БАРЖА ДЛЯ КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ СВЕРД-

ЛОВИН, -і, …, ж. * р. баржа для êапитальноãо ремонта

сêважин; а. well workover barge; н. Barge f für Sondenge-

neralreparatur f — пересóвне бóрове óстатêовання, облад-

нане для виêонання робіт з êапітальноãо ремонтó свердло-

вин.

БАРИЛІТ, -ó, ч. * р. барилит, а. barylite, н. Barylit m —

мінерал, рідêісний діортосиліêат барію та берилію (за інш-

ими даними — алюмінію) острівної бóдови. Формóла:

4[BaBe

2Si2O7] або BaAl2[Si2O7]. Синãонія ромбічна. Аґреґа-

ти таблитчастих призматичних êристалів. Гóстина

4,0-4,7. Тв. бл. 7. Блисê жирний, сêляний. Безбарвний,

напівпрозорий. Зóстрічається в Лоãнбан (Швеція), Фран-

êлін (Нью-Джерзі, США), а таêож ó Вишневих ãорах на

Уралі разом з ãедифаном, баритом, ґранатом, êальцитом,

вілемітом. Рідêісний.

БАРИТ, -ó, ч. * р. барит, а. barite, baryte, cawk, heavy spar;

н. Baryt m, Schwerspat m — мінерал êласó сóльфатів, білоãо

або сіроãо êольорó зі сêляним блисêом. Формóла: Ba[SO

4].

Найпоширеніший мінерал барію (рóда барію). Синãонія

ромбічна. Гóстина 4,5. Тв. 3,5-3,75. Зóстрічається ó ãідр-

отермальних низьêотемператóрних жильних рóдних родо-

вищах, в осадових породах, ó зонах вивітрювання ãірсьêих

порід і рóдних родовищах. До числа найважливіших родо-

вищ належать сêóпчення велиêих êристалів баритó в Кам-

берленді, Корнóоллі, Уестморленді, Нортóмберленді (Ан-

ãлія), з антимонітом ó Фельшобаньє (Рóмóнія), ó виãляді

êонêрецій в мерãелях — в ãорі Патерно поблизó Болоньї

(Італія), масивні поêлади в шт. Каліфорнія, Джорджія,

Теннессі, Міссóрі, Арêанзасі (США) та ó виãляді “пóс-

тельних троянд” в Нормані (шт. Оêлахома, США) і в

Саліні (шт. Канзас, США). Виêористовóють для вироб-

ництва білої фарби, барієвих препаратів, паперó, ґóми.

Крім тоãо, виêористовóється яê обважнювач бóровоãо роз-

чинó чи рідини ãлóшіння. В Уêраїні зóстрічається на За-

êарпатті та на Донбасі.

Розрізняють: барит волоêнистий (різновид баритó ó виãляді

волоêнистих аґреґатів); барит вонючий (різновид баритó з домі-

шêами бітóмінозної речовини); барит-ãедифан (різновид мінер-

алó ãедифанó з вмістом ВаО до 8%); барит звичайний (зайва назва

баритó); барит землистий (землисті аґреґати баритó); барит зер-

нистий (зернисті аґреґати баритó); барит êальціїстий (різновид

баритó, яêий містить до 2% Са); барит êременистий (сóміш

баритó з êварцом); барит оптичний (прозорий різновид баритó,

яêий застосовóюється в оптиці); барит пластинчастий (аґреґати

баритó, яêі сêладаються з пластинчастих індивідів); барит прихо-

ваноêристалічний (аґреґати баритó, яêі сêладаються з прихова-

ноêристалічних індивідів); барит радіїстий (різновид баритó,

яêий містить радій); барит свинцевий ромбоедричний (застаріла

назва піроморфітó); барит свинцевистий (різновид баритó, яêий

містить до 18% PbO); барит-стронціаніт (сóміш стронціанітó з

баритом); барит стронціїстий (різновид баритó, яêий містить до

15% SrO); барит щільний (óніêально щільні аґреґати баритó).

Інша назва баритó — баритин. Розрізняють баритин ãеміпр-

изматичний (те ж саме, що й баритоêальцит); баритин ромбі-

чний (застаріла назва альстонітó).

БАРИТИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. баритизация, а. barytization,

н. Barytisation f — ãідротермальний метасоматичний про-

цес заміщення êарбонатів та ін. мінералів баритом.

БАРИТОВІ РУДИ, -их, рóд, мн. * р. баритовые рóды, а.

barite ores, н. Baryterze n pl — природні мінеральні óтворен-

ня, що містять барит в таêих êонцентраціях, при яêих

БАР — БАР 76

технічно можливе і еêономічно доцільне йоãо вилóчення

та виêористання. Родовища Б.р. поділяються на власне ба-

ритові і êомплеêсні, перев. сóльфідно-баритові. До пер-

ших належать ті, в яêих барит є єдиним або найãоловн-

ішим êорисним êомпонентом. Власне Б.р. за мінеральним

сêладом поділяються на істотно баритові, êварц-баритові,

êальцит-баритові та ін. У виãляді домішоê в них присóтні

оêсиди заліза, сóльфіди свинцю, цинêó, міді, золото; êон-

центрації останніх можóть досяãати значень, що являють

інтерес при êомплеêсній переробці рóд. До сêладó Б.р.

може входити вітерит — до деêільêох десятêів %. Вста-

новлені світові запаси власне Б. р. сêладають бл. 300 млн

т. Комплеêсні Б. р. поділяються на барито-флюоритові,

барито-êолчеданні, барито-поліметалічні, барито-целес-

тинові та ін. За óмовами óтворення виділяються таêі ãене-

тичні типи родовищ Б.р.: 1) ãідротермальні, середньо- і

низьêотемператóрні, серед яêих розрізняють жильні

(найбільш поширені), 2) метасоматичні; 3) родов. вивітр-

ювання елювіальні і делювіальні розсипи. Все більшоãо

значення набóвають стратиформні родовища. В Уêраїні

сêóпчення Б.р. розвідане на Біãансьêомó родовищі ó Заêар-

патсьêій області. Верхня товща містить власне Б.р., а

нижня — êомплеêсні рóди.

БАРИТОКАЛЬЦИТ, -ó, ч. * р. баритоêальцит, а. baryto-

calcite, н. Barytcalcit m — мінерал, êарбонат барію і êальцію.

Формóла: 2[BaCa(CO

3)2]. Містить (%): BaО — 51,5; CaО —

18,9; CO2 — 29,6. Синãонія моноêлінна. Гóстина 3,64-3,66.

Тв. 4. Кристали êоротêо- і довãопризматичні. Крихêий.

Блисê сêляний до смоляноãо. Колір сірий, зелений, жов-

тий. Рисêа біла. Прозорий і напівпрозорий. Знайдений ó

Алстон-Мóрі (ãрафство Камберленд, Анãлія) ó асоціації з

баритом і флюоритом ó вапняêах. З êварцом і псевдомор-

фозами баритó виявлений таêож ó Чехії, ФРН.

БАРИЧНИЙ (БАРОМЕТРИЧНИЙ) СТУПІНЬ,

-оãо

(-оãо),

-я,

ч.

р.

баричесêая стóпень,

а.

barometric degree,

н. Baro-

meterstufe f — різниця висот (альтитóд) двох точоê на од-

ній вертиêалі, яêа відповідає різниці атмосферноãо тисêó

в 1 мбар між цими точêами (1 мбар = 100 Н/м

). Б.с. збіл-

ьшóється при зменшенні тисêó, тобто зростає при збіл-

ьшенні висоти. На рівні моря при стандартних óмовах

(тисêó 1 атм. та температóрі 0

С). Б.с. дорівнює приблизно

8 м на 1 мбар. При зростанні температóри повітря на

один ãрадóс Б.с. збільшóється на 0,4 %. Б.с. виêористовó-

ють при барометричномó нівелюванні.

БАРІЙ, -ю, ч. * р. барий, а. barium; н. Barium n — хімічний

елемент. Символ Ва, ат.н. 56, ат. маса 137, 34. Належить

до лóжноземельних металів. Б. — м’яêий сріблясто-білий

метал, ãóстина 3760 êã/м

. Хімічно дóже аêтивний. Кларê

5·10

-2

% за масою. Найвідоміший мінерал — барит. Роз-

відані запаси баритó бл. 115 млн т, заãальні запаси — бл.

300 млн т. Б. застосовóють ó техніці висоêоãо ваêóóмó,

сполóêи Б. — ó ядерній техніці, піротехніці тощо.

БАРІО…, р. барио…, а. bario…, н. Bario… — префіêс,

яêий вживається в назвах мінералів, щоб підêреслити на-

явність барію в сêладі мінералó. Наприêлад: баріоальбіт,

баріоанортит, баріобіотит, баріоêальцит, баріоортоêлаз,

баріосанідин тощо.

БАРОВА МАШИНА КАМЕНЕРІЗНА,

-ої, -и, -ої,

ж.

р.

аровая машина êамнерезная,

а.

jib rock-cutting machine;

н.

Steinschrämmaschine f, Steinschneidmaschine f

—

машина

виêонавчим орãаном ó виãляді

барó

для вирізóвання з ма-

сивó

монолітів

або

блоêів

. Застосовóється на монолітних

породах

з êóтом падіння

шарів

не більше 15

. У Б.м.ê. за-

êладений êонстрóêтивний принцип вóãледобóвних

врó-

бових

машин.

Вперше Б.м.ê. почали виêористовóватися

для вирізóвання блоêів

êаменю

з 20-х рр. ХХ ст. За при-

значенням і областю застосóвання виділяють

машини

для

видобóтêó

стіновоãо (з êоеф. міцності до 5) і облицю-

вальноãо (з êоеф. міцності до 9)

êаменю

; за хараêтером

роботи — на передóстóпні і надóстóпні, яêі працюють в

êар'єрах

шахтах

. За числом виêонавчих орãанів розрі-

зняють Б.м.ê. однобарові і баãатобарові. Більшість Б.м.ê.

óніверсальні. Найбільше поширення отримали одно-

барові

êаменерізні

машини

для видобóтêó облицю-

вальноãо

êаменю

на відêритих

ãірничих

роботах

. При ви-

êористанні Б.м.ê. звичайно застосовóють

стовповó

сис-

темó

розробêи

. Переваãа Б.м.ê. в порівнянні з ін. видами

êаменерізних

машин

— підвищений êоеф. виêористання

довжини робочоãо інстрóмента (до 85%)

при відносно

невелиêій йоãо товщині. Забезпечóється виêонання ãли-

боêих пропилів і тим самим видобóтоê

блоêів

велиêоãо

розмірó при невисоêих втратах сировини на пропили.

Інтенсифіêóється процес відділення

блоêів

від

масивó

збільшóються висота видобóвних

óстóпів

, темп поãлиб-

лення

êар'єрів

, êоеф. заповнення робочоãо просторó

êаменерозпилювальних верстатів.

БАРОМЕТР,

-а,

. *

р.

барометр,

а.

barometer,

н.

Barome-

ter

, Luftdruckmesser

— прилад для вимірювання

атмосферноãо тисêó. В ãеодезії та марêшейдерсьêій справі

для барометричноãо нівелювання застосовóють ртóтні Б.

(сифонні або чашêові), а таêож барометри-анероїди.

Ртóтні Б. виêористовóють яê êонтрольні, а анероїди — яê

робочі прилади.

БАРОМЕТРИ ГЕОЛОГІЧНІ, -ів, -их, мн. — те ж саме,

що й мінерали — ãеолоãічні барометри.

БАРОМЕТРИ МІНЕРАЛОГІЧНІ, -ів, -их, мн. — те ж са-

ме, що й мінерали — ãеолоãічні барометри.

БАРОМЕТРИЧНА ФОРМУЛА, -ої, -и, ж. * р. баромет-

ричесêая формóла; а. barometric height formula; н. barometri-

sche Formel f — формóла, за яêою визначають залежнiсть

тисêó або ãóстини ãазó вiд висоти. Ця залежнiсть зóмовле-

на дією поля тяжiння Землi i тепловим рóхом молеêóл ãазó

(повiтря). Припóсêаючи, що ãаз є iдеальним ãазом сталої

температóри i вважаючи поле тяжiння Землi однорiдним,

отримóють Б.ф. таêоãо виãлядó:

де p

0 — тисê на нóльовомó рiвнi (на рiвнi вибою в ãазових

свердловинах, бiля поверхнi Землi або на рiвнi моря), Па; p

— тисê на висотi h, м над цiєю поверхнею, Па; m — маса

молеêóли (для повiтря дорiвнює масi молеêóли азотó), êã; g

— присêорення вiльноãо падiння, м/с

; k — êонстанта Бо-

льцмана, Дж/К; T — абсолютна температóра повiтря, К.

Записана Б.ф. є наближеною: при виведеннi її не врахова-

но залежності g i T вiд висоти, вiдхилення ãазó вiд iдеаль-

ноãо ãазó тощо. Нею можна êористóватися для визначен-

ня атмосферноãо тисêó до висоти 11 êм (з поправêами на

змiнó температóри). За óточненою Б.ф. ãрадóюють альти-

метри, висотоміри. Змiнó тисêó нерóхомоãо стовпа ãазó ó

свердловинi розраховóють за óточненою барометричною

формóлою Лапласа-Бабiне:

де p(z) — тисê ãазó на ãлибинi z, м, Па; p

0 — тисê ãазó на

hgm

−

pz() p

0 03415

-----------------------------









exp

⋅

77 БАР — БАХ

ãирлi свердловини, Па;— вiдносна ãóстина ãазó (до

повiтря); Tс — середня температóра ãазó, К; zã — середнiй

êоефiцiєнт стисливості ãазó при середньомó тисêó i серед-

нiй температóрi ãазó. Б.ф. з певним обмеженням можна

виêористати для визначення розподiлó êільêості êолоїд-

них частиноê по висотi рiдинної або ãазової дисперсної

системи, на яêi дiє поле тяжiння. Б.ф. є оêремим випад-

êом розподiлó Больцмана. В.С.Бойêо.

БАРОМЕТРИЧНИЙ ТИСК, -оãо, -ó, ч. * р. барометри-

чесêое давление, а. barometric (atmospheric) pressure; н. baro-

metrischer Druck m — абсолютний атмосферний тисê.

БАРОМЕТРІЯ МІНЕРАЛОГІЧНА,

-ії, -ої,

. *

р.

баро-

метрия

минералоãичесêая

а.

mineralogical

barometry,

н. minera-

logische Barometrie f — розділ ãенетичної мінералоãії, в яêо-

мó вивчають методи визначення тисêó, що існóвав при óт-

воренні мінералів, за тисêом, яêий зберіãся ó вêлюченнях

мінералотвірноãо середовища.

БАРОТРОПНА РІДИНА, -ої, -и. ж. * р. баротропная

жидêость; а. barotropic fluid; н. barotrope Flüssigkeit f — рід-

ина, ãóстина яêої визначається лише тисêом (таêа рідина

припóсêається óмовно при дослідженнях, на відмінó від

бароêлінної рідини, ãóстина яêої визначається тисêом і

температóрою).

БАРХАН, -ó, ч. * р. бархан, а. barhan, sand-hill; н. Barchan

m — серповидна дюна, “роãи” яêої зорієнтовані в напрям-

êó рóхó повітряних мас (вітрó).

БАСЕЙН, -ó, ч. * р. бассейн, а. basin, н. Bassin n — 1. У ãео-

морфолоãії частина сóші з доцентровою системою схилів і

стоêó. Вирізняють: а) Б. водозбірний, річêовий — частина

поверхні сóші, яêа обмежена водорозділами, з яêих стіê-

ають поверхневі або підземні води в однó (ãоловнó) річêó; б)

Б. замêнений або безстічний — ізольована область внóтрі-

шньоматериêовоãо стоêó, яêа не має зв’язêó з оêеаном че-

рез річêові системи; в) штóчна або природна (морсьêа,

озерна) водойма; ã) фірновий Б. — напівêрóãле розши-

рення ó виãляді амфітеатрó ó верхів’ї троãó, яêий заповне-

ний фірном, що є областю живлення долинноãо льодови-

êа. 2. У теêтоніці — велиêа за розмірами стрóêтóра синê-

лінальної бóдови і сóбовальної форми (синонім терміна

синеêліза, западина) з певним типом êорисних êопалин.

БАСЕЙН КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ,

-ó, -…,

. *

р.

бассейн

полезноãо исêопаемоãо

а.

mineral field, mineral basin;

н. Mine-

ralbecken n — замêнена область безперервноãо або майже

безперервноãо поширення пластових осадових ê.ê.,

пов'язаних з певною формацією ã.п. Для різн. частин Б.ê.ê.

хараêтерна спільність ãеол.-історич. процесó наêопичен-

ня осадів ó єдиній велиêій теêтоніч. стрóêтóрі (проãині,

ґрабені, синеêлізі). Розрізнюють таêі Б.ê.ê.: вóãленосні, на-

фтоãазоносні, соленосні, залізорóдні та ін.

БАСТАРД, -ó, ч. * р. бастард, а. bastard, н. Bastard m —

різновид бóрштинó (янтарю), мóтний від вêлючень води.

БАСТНЕЗИТ, -ó, ч. * р. бастнезит, а. bastnaesite, н. Bast-

näsit m — мінерал, флóор-êарбонат церію острівної бóдови,

Се[СО

3](F,OH) або 6[(Ce, La)FCO3]. Хараêтерний мінерал

ãідротермальних родовищ, зв’язаний з лóжними породами.

Сêлад (%): TR

2O3 — 73,5; F — 8,5; CO2 — 19,8. Домішêи:

лантан і церієві лантаноїди, ітрій та ітрієві лантаноїди, во-

да. Синãонія ãеêсаãональна. Колір жовтий, червонóватий,

бóрий. Прозорий. Тв. 4-5. Гóстина 4,9-5,2. Зóстрічається з

баритом, êальцитом, флюоритом. Б. — ãоловне сировинне

джерело для отримання церію і йоãо сполóê. Найбільше

родов. — Маóнтін-Пасс (США). Бастнезит ãідроêсили-

стий — різновид з êарбонатитів Кольсьêоãо п-ова, яêий

містить ãідроêсил (до 4,07% H

2O). Збаãачóється ґравітацій-

ними методами; при тонêій вêрапленості — флотацією з

виêористанням жирних ê-т.

БАТАРЕЯ СВЕРДЛОВИН, -ї, -…, ж. * р. батарея сêва-

жин; а. battery of wells, line of wells; н. Bohrlochbatterie f —

ряд (êрóãовий, прямолінійний) свердловин (не реêо-

менд.).

БАТИСКАФ, -а, ч. * р. батисêаф; а. bathyscaphe; н. Bathy-

skaph n, m — ãлибоêоводна êамера (сталева сферичної або

сферично-циліндричної форми) з апаратóрою для спосте-

режень, досліджень на велиêій морсьêій ãлибині і механі-

змами для переміщення під водою (батисферó опóсêають

на тросі). Виêористовóється, зоêрема, при підводних ãірн-

ичих роботах.

БАТІАЛЬ, -і, ж. * р. батиаль; а. bathyal, н. bathyale Zone f

— ãлибинна зона моря (від 200 до 2000-2500 м ãлибини).

Синонім — батіальна зона.

БАТІАЛЬНІ ВІДКЛАДИ, -их, -ів, мн. * р. батиальные от-

ложения, а. bathyal deposits; н. bathyale Ablagerungen f pl —

оêеанічні і морсьêі осади, яêі відêладаються на материêо-

вомó схилі між неритовою і абісальною зонами в інтервалі

ãлибин 200-2500 м. Займають бл. 20% площі Світовоãо оê.

Серед Б.в. переважають териãенні осади (понад 56%), що

виниêають внаслідоê виносó óламêовоãо матеріалó і ãли-

нистих частиноê з сóші. Далі йдóть вапняêові мóли (бл.

30%), серед яêих приблизно однаêово поширені форамі-

ніферові, êоралові і раêóшняêові осади, а таêож

êрем'янисті мóли, представлені переважно діатомовими,

рідше — радіолярієвими осадами. Вóлêаноãенні осади

(5%) приóрочені до областей сóчасн. вóлêаніч. діяльності.

БАТОЛІТИ, -ів, мн. * р. батолиты, а. batholith, abyssolith,

central granite; н. Batholithe m pl — форма заляãання ãлибин-

них маãматичних ãірсьêих порід; велиêі інтрóзивні тіла (пл.

понад 200 êм

), сêладені ãол. чином ґранітоїдами, що за-

ляãають серед осадових товщ порід ó ядрах антиêліноріїв.

Б., яê правило, орієнтовані своєю довãою віссю паралель-

но простяãанню сêладчастих стрóêтóр. Контаêти з боêо-

вими (вмісними) породами можóть бóти óзãодженими і сі-

чними. Б. óтворюються на значній ãлибині і оãолюються в

резóльтаті подальшої денóдації. Питання про формó і по-

ходження Б.є дисêóсійним.

БАТСЬКИЙ ЯРУС, БАТ, -оãо, -ó; -ó, ч. * р. батсêий ярóс,

бат; а. Bathonian, н. Bathonien n, Bathonium n — верхній

(третій знизó) ярóс середньоãо відділó юрсьêої системи.

БАФЕРТИСИТ,

-ó,

ч.

* р.

бафертисит

а.

bafertisite,

н.

Bafer-

tisit

— мінерал, силіêат барію, заліза, титанó ланцюжêо-

вої бóдови — BaFe2Ti[O3|Si2O6]. Містить (%): BaО — 29,98;

FeО — 22,56; Fe

2O3 — 1,08; TiO2 — 15,39; SiO2 — 23,68; H2O

— 1,79. Домішêи: оêсиди Mn, Mg, Nb, Na, Ca, Al, K, а та-

êож Cl, Cr, Zn, Sn. Синãонія ромбічна Кристали ãолчасті,

пластинчасті, зóстрічаються сфероліти. Спайність в одно-

мó напрямі. Гóстина 4,25-3,96. Тв. 5,5. Колір ясêраво-чер-

воний, бóрóватий, бóрóвато-жовтий. Поширений ãідроте-

рмальний мінерал залізорóдноãо родовища Байюнь-Обо

(Китай). Знаходиться разом з еãірином, флюоритом, бари-

том, бастнезитом.

БАХМУТСЬКА ЗАПАДИНА, -ої, -и, ж. — теêтонічна

стрóêтóра на півн. заході Донецьêоãо проãинó, в області

йоãо зчленóвання з Дніпровсьêо-Донецьêою западиною. Яв-

ляє собою депресію ó поверхні êристалічноãо фóндаментó

ãлибиною до 22 êм, розміри 50х45 êм. З півночі, сходó і пі-

вдня обмежена ãлибинними розломами. Сêладена, зоêрема,

породами девонсьêої осадово-вóлêанічної соленосної,

БАШ — БЕЗ 78

êам’яновóãільної, нижньопермсьêої ãалоãенної, тріасової

сіробарвної, êрейдової êарбонатної та палеоãен-неоãено-

вої териãенно-êарбонатної формацій. Опóсêається зі

швидêістю 1-4 мм на ріê. З Б.з. пов’язані родов. êам’яної

солі (Артемівсьêе, Новоêарфаãенсьêе, Слов’янсьêе), ґіпсó

(Артемівсьêе), воãнетривêих ãлин (Часовоярсьêе), чис-

ленні родовища бóд. м-лів (пісêів, êерамічних ãлин).

БАШКИРСЬКИЙ ЯРУС, -оãо, -ó, ч. * р. башêирсêий ярóс,

а. Bashkirian, н. Baschkirien n — нижній ярóс середньоãо

відділó êам’яновóãільної системи. Відповідає верхній час-

тині намюрсьêоãо (“намюр С”) та нижній і середній части-

нам вестфальсьêоãо (“вестфал А+В”) ярóсів за схемою,

прийнятою в Зах. Європі.

БАШМАК (ОПИРАЧ, ПІДКЛАДЕНЬ) КОЛОНИ

НАСОСНО

КОМПРЕСОРНИХ ТРУБ, -а (а), -…, ч. * р.

башмаê êолонны насосно-êомпрессорных трóб; а. tubing

string shoe; н. Rohrschuh m der Steigrohre n pl, Steigrohrschuh

m — потовщена мóфта в нижній частині êолони трóб, що

слóжить опорою для останньої. Частота вживання термінó

“башмаê” в останій час сóттєво зменшóється за рахóноê

введення термінів “опирач” і “підêладень”, яêі більш

влóчно відтворюють сóть поняття. Це дозволяє вважати

термін “башмаê” таêим, що застаріває.

БАШМАК (ОПИРАЧ, ПІДКЛАДЕНЬ)

НІВЕЛІРНИЙ,

-а (а), -оãо,

. *

р.

башмаê

нивелирный,

а.

pointed shoe;

н. nivellierter

Schuh m, Nivellierschuh m — переносна

чавóнна або сталева масивна підставêа

для нівелірної рейêи. Виêористовó-

ється при нівелюванні вищих стóпенів

сêладності на поверхні або в êар’єрі, має

один (іноді два) напівсферичних вистó-

пи для встановлення рейêи, рóчêó для

перенесення, три êоротêих шипи для

заãлиблення в ґрóнт. Застарілий термін.

БАШМАК (

ОПИРАЧ

) ОБСАДНИХ

ТРУБ, -а (а), …, ч.* р. башмаê обсадных

трóб; а. casing shoe; н. Futterrohrschuh m

— деталь, що приêріплюється до ниж-

ньої трóби обсадної êолони; опорне êіл-

ьце, напрямна насадêа. Застарілий термін.

БАШТОВИЙ ЕКСКАВАТОР (КАБЕЛЬНИЙ ЕКСКА-

ВАТОР), -оãо, -а, ч. * р. башенный эêсêаватор, а. tower

shovel, н.

Kabelbagger

, Turmbagger

, Seilbagger

— од-

ноêівшова óстановêа для виймання і транспортóвання

розêривних порід ó напрямі, перпендиêóлярномó їх перем-

іщенню. Сêладається з двох башт — машинної і опорної

(êонтрбашти), між яêими натяãнóті два паралельні êана-

ти з êовшем êлапанноãо, сêіповоãо або ґрейферноãо типó.

Пересóвання обох башт незалежне — по паралельних або

êриволінійних траєêторіях на рейêовомó або ãóсеничномó

ходó. Об’єм êовша 8-15 м

. Відстань між баштами при ãли-

бині розробêи до 70 м — 400 м, частота робочих циêлів —

20-30 ãод

-1

. Продóêтивність Б.е. досяãає 200 м

на ãод. по

породі і 250 т по вóãіллю. Б.е. застосовóють при незрóчній

êонфіãóрації родов., відсóтності транспортних êомóніê-

ацій, а таêож при сильно обводнених родовищах.

А.Ю.Дриженêо.

БАШТОВИЙ КОПЕР, -оãо, -а, ч. * р. башенный êопер, а.

tower head-frame, head-gear; н. Förd e r tu rm m, Turmförder-

gerüst n — постійна спорóда, що зводиться над ãирлом

стовбóра ãлибоêої (звичайно понад 500 м) шахти. При-

значений для розміщення підіймальної машини, елеêтрич.

та ін. обладнання, що забезпечóє рóх ó стовбóрі підійма-

льних посóдин (êлітей та сêіпів). Б.ê. зводять з монолітн-

оãо залізобетонó, збірних залізобетонних, металіч., зміш-

аних бóд. êонстрóêцій. З метою присêорення бóдівництва

шахти Б.ê. нерідêо виêористовóються для проходêи стов-

бóрів. В ниж. частині Б.ê. розміщóють прохідн. обладнан-

ня, розвантажóвальний станоê, нóльовó рамó, механізми

для відêривання ляд, пристрої для приймання бетонó та

ін. У ряді випадêів виêористовóються баãатоêанатні під-

іймальні машини, яêі переобладнóються на період бóдівни-

цтва шахти в одноêінцеві прохідницьêі.

БЕДАНТИТ, БЬОДАНТИТ, -ó, ч. * р. бёдантит, а.

beudantite, н. Beudantit m — мінерал, ãідроêсилсóльфатарс-

енат свинцю та оêисноãо заліза. Формóла:

PbFe

3(AsO4)(SO4)(OH)6. Містить (%): PbО — 31,35; Fe2О3

— 33,68; As2O5 — 16,14; SO3 –11,24; Н2О — 7,59. Синãонія

триãональна. Гóстина 4-4,3. Тв. 3,5-4,5. Колір чорний,

темно-зелений, êоричневий. Блисê сêляний до смолисто-

ãо (наближається до алмазноãо). Прозорий до напівпроз-

ороãо. Рідêісний. Вторинний мінерал, яêий виниêає при

зміні свинцевих рóд, особливо сóльфосолей. Зóстрічається в

асоціації з фармаêосидеритом, сêородитом, ãематитом та

êварцом.

Розрізняють: бедантит-плюмбоярозит (за сêладом проміжний

між бедантитом і ярозитом, ближчий до ярозитó); бедантит фос-

фористий (êорêіт).

БЕДЛЕНД, -ó, ч. * р. бедлент, а. badland, н. Badlands pl —

рельєф, що хараêтеризóється заплóтаною мережею ярів та

ãострих водороздільних ãребенів.

БЕЄРИТ, -ó, ч. * р. бейерит, а. bayerite, н. Bayerit m —

мінерал, êарбонат êальцію та бісмóтó. Формóла:

2[Ca(BiO)

2(CO3)2]. Са може заміщатися Pb. Синãонія тетра-

ãональна. Вторинний мінерал. Зóстрічається в асоціації з

бісмóтитом. Знайдений ó Шнееберзі (ФРН) та Стю-

арт-Майнс (шт. Каліфорнія, США). Інша назва — бехі-

єрит.

БЕЗВІДХОДНА ТЕХНОЛОГІЯ, -ої, -ї, ж. * р. безотход-

ная технолоãия, а. wastless technology, non-refuse technology;

н. abproduktfreie Technologie f — напрямоê êомплеêсноãо

виêористання êорисних êопалин та захистó навêолишньоãо

середовища від забрóднень. При цьомó забезпечóється

маêсимальне вилóчення (добóвання) з сировини всіх ці-

нних êомпонентів при мінімальномó виділенні чи повній

відсóтності відходів ó твердомó, рідêомó чи ãазоподібномó

стані. При впровадженні Б.т. на основі міжãалóзевої êоо-

перації із видобóтої рóди або вóãілля, êрім отримання осн.

êомпонента, сóпóтніх êольорових і чорних металів, мож-

ливе виробництво бóд. матеріалів, матеріалó для дорожніх

поêриттів, хім. продóêтів, добрив, а таêож виêористання

порід відвалів для заêладення виробленоãо просторó шахт

і т.п. О.А.Золотêо.

БЕЗВІДХОДНА ТЕХНОЛОГІЯ ЗБАГАЧЕННЯ,

-ої, -ї, -…,

ж.

р.

безотходная технолоãия обоãащения,

а.

wastless techno-

logy of mineral preparation;

н.

unabfällische (abproduktfreie)

Vorbereitungstechnologie

— технолоãія збаãачення êорисних

êопалин, за яêою êожен з отримóваних продóêтів напра-

вляється на подальше виêористання. Напр., при збаãа-

ченні вóãілля відходи породи можóть бóти виêористані ó

бóдівельній промисловості, при виãотовленні цеãли тощо.

О.А.Золотêо.

БЕЗВОДНИЙ (БЕЗГАЗОВИЙ) ДЕБІТ СВЕРДЛО-

ВИНИ, -оãо, (-оãо), -ó, -…, ч. * р. безводный (безãазовый)

дебит сêважины; water(gas)-free discharge[flow(rate)] of a

well; н. wasserfreie (erdgasfreie) Bohrlochproduktivität f — де-

Рис. Башмаê

нівелірний.

79 БЕЗ — БЕЗ

біт видобóвної нафтової свердловини, при перевищенні

яêоãо настає прорив ó неї води (ãазó) внаслідоê підняття

водяноãо (опóсêання ãазовоãо) êонóса.

БЕЗВОДНИЙ ПЕРІОД РОЗРОБКИ, -оãо, -ó, -…, ч. * р.

безводный период разработêи; а. waterless period of

development; н. wasserfreie Bearbeitungsperiode f — частина

періодó розробêи нафтовоãо (ãазовоãо) родовища, êоли із

поêладó (еêсплóатаційноãо об’єêта) під час витіснення на-

фти (ãазó) із пластів водою одержóють продóêцію праê-

тично без води.

БЕЗЕСТАКАДНИЙ НАМИВ, -оãо, -ó, ч. * р. безэстаêад-

ный намыв, а. trestleless hydraulic filling; н. gerüstfreies Bode-

nanspülen n — спосіб ãідравліч. óêладання породи ó схови-

щах, ó ãідровідвалах і хвостосховищах, при яêомó намив-

ний трóбопровід проêладається безпосередньо по повер-

хні породи, що намивається або на ãреблях в межах ярóсó

намивó.

БЕЗКАПСУЛЬНЕ ВИСАДЖУВАННЯ, -оãо, -…, с. * р.

беcêапсóльное подрывание, а. no-cap blasting, н. sprengkapsel-

loses Sprengen n, unkapselisches Sprengen n — спосіб висад-

жóвання в повітря за допомоãою детонóючоãо шнóра.

БЕЗКОМПРЕСОРНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГАЗОВОГО

РОДОВИЩА, -ої, -ї, -…, ж. * р. бесêомпрессорная эêсплó-

атация ãазовоãо месторождения; а. natural exploitation of gas

field, gas field exploitation without compressor; н. verdichterlose

Gasförderung f, druckloses Gasförderverfahren n — видобó-

вання природноãо ãазó і йоãо подавання до маãістральноãо

ãазопроводó за рахóноê природної пластової енерãії на по-

чатêовомó етапі розробêи родовища, поêи величина плас-

товоãо тисêó досить велиêа (5,5–12 МПа). Зниження

пластовоãо тисêó призводить до необхідності введення в

еêсплóатацію ãоловної (на вході в маãістральний ãазопро-

від), а зãодом дотисêної êомпресорних станцій (на тери-

торії промислó), що означає перехід на êомпресорнó еêс-

плóатацію ãазовоãо родовища. В.С.Бойêо.

БЕЗЛЮДНЕ ВИЙМАН-

НЯ ВУГІЛЛЯ, -оãо, -…,

с. * р. безлюдная выемêа óã-

ля, а. manless coal winning,

н. unbemannter(mannloser)

Kohlenabbau m — спо-

соби, що забезпечóють

добóвання вóãілля в очис-

ній виробці без людей при

виêонанні всіх процесів і

операцій, необхідних для

нормальноãо її фóнêці-

онóвання. При цих спосо-

бах до розробêи залóча-

ються дóже тонêі пласти

(до 0,6 м), а таêож дóже

порóшені пласти, розроб-

êа яêих іншими способа-

ми неможлива. Способи

безлюдноãо виймання: бó-

рошнеêовий, за допомо-

ãою êанатних пилоê,

сêреперострóãів тощо.

Приêлад впровадження

Б.в.в. в Уêраїні: шахто-

óправління “Холодна

Балêа”, 27-а північна лава пласта К

5. Потóжність пласта

0,36-0,5 м, êóт падіння — 5°, поêрівля — ãлинистий сланець

середньої стійêості, довжина лави 127 м. Застосóвання

технолоãії Б.в.в. на основі сêреперострóãа дозволило підв-

ищити продóêтивність праці в 1,5-1,6 рази, чисельність

робітниêів на дільниці зменшилася на 30%, витрати

êріпильних лісоматеріалів зменшилися в 9-10 раз, зросла

безпеêа праці.

БЕЗНАПІРНА ФІЛЬТРАЦІЯ, -ої, -ї, ж. * р. безнапорная

фильтрация; а. gravitational water loss, н.

drucklose Filtration

— Див. фільтрація.

БЕЗНАПІРНІ ВОДИ,

-их, вод,

мн.

р.

безнапорные воды;

а.

free water, gravity water, gravitational water;

н. druckloses Wasser

n, drucklose Filtration f — підземні води, яêі мають вільнó по-

верхню (тисê на яêó дорівнює атмосферномó), а таêож

води в наземних водостоêах і водоймах, ó трóбах при не-

повномó їх заповненні. Підземні Б.в. містяться в першомó

від поверхні водопрониêномó шарі, óтворюючи ґрóнтові

води, верховодêó або не повністю насичóють ãлибо-

êозалеãлий водопрониêний шар. Рóх Б.в. ó породах відб-

óвається під дією сили тяжіння в напрямêó похилó. Рівень

Б.в. ó підземних виробêах, на відмінó від напірних вод, óс-

тановлюється на ãлибині їх появи без відêачóвання.

БЕЗПЕКА ГІРНИЧА, -и, -ї, ж. * р. безопасность ãорная,

а. safety in the mining industry, mine safety; н. Arbeitssicherheit f

in der Bergbauindustrie f — стан óмов праці на об’єêтах ãірн-

ичої промисловості, що виêлючає вплив небезпечних і шê-

ідливих фаêторів на працюючих. Робота по видобóтêó êо-

рисних êопалин, особливо підземним способом, завжди

пов’язана з небезпечними і шêідливими фаêторами. Аã-

ресивна запиленість, шóм, вібрація, небезпечні дії робо-

чих орãанів машин і транспортних засобів, застосóвання

вибóхових матеріалів і проведення вибóхових робіт, а ó

вóãільних шахтах, êрім тоãо, можливі обвали ãірсьêоãо ма-

сивó, вибóхово-небезпечні рóдниêовий ãаз і вóãільний пил,

аãресивна шахтна вода і волоãа, підвищена температóра

ãірсьêих порід та повітря в підземних вибоях і виробêах —

все це зóмовлює велиêó віроãідність травматизмó, неãа-

тивний вплив на стан здоров'я і захворювання людей і

потребóє прийняття êомплеêсó заходів по нейтралізації

небезпечних і шêідливих фаêторів виробництва.

В Уêраїні безпеêа праці в ãірничій промисловості забезпе-

чóється шляхом виêонання êомплеêсó заходів щодо запобіãання

травматизмó, захворювань і аварій. Метою безпеêи праці в ãірн-

ичій промисловості є охорона праці, збереження здоров'я, працез-

датності і життя працюючих. Об’єêтами безпеêи ãірничих робіт є

óмови праці і засоби безпеêи, а сóб’єêтами — персонал ãірничих

підприємств з підземним та відêритим способом видобóтêó і

переробêи êорисних êопалин: вóãілля, металічних і неметалічних

рóд, солі, бóдівельних матеріалів і т.ін.

Охорона праці — це система правових, соціально-еêоно-

мічних, орãанізаційно-технічних, санітарно-ãіãієнічних і ліê-

óвально-профілаêтичних заходів та засобів, спрямованих на

збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Основні принципи охорони праці виêладені в Конститóції

Уêраїни, Заêоні "Про охоронó праці", Трóдовомó Кодеêсі

Уêраїни і інших заêонодавчих аêтах, в ãалóзевих та міжãалóзевих

правилах охорони праці (правила безпеêи, санітарні норми і пра-

вила) та інстрóêціях до них, а таêож ó спеціальних інстрóêціях і

вêазівêах. У ãірничодобóвній промисловості діють "Правила без-

пеêи ó вóãільних шахтах", "Єдині правила безпеêи з розробêи

рóдних, нерóдних і розсипних родовищ підземним способом",

"Єдині правила безпеêи при розробці відêритим способом",

"Єдині правила безпеêи при вибóхових роботах", "Санітарні пра-

вила при óстатêóванні й óтриманні підприємств вóãільної про-

мисловості", "Правила безпеêи в нафто-ãазовидобóвній

промисловості", "Єдині правила безпеêи при ãеолоãорозвідóвал-

ьних роботах", "Єдині правила безпеêи при подрібненні, сортó-

ванні, збаãаченні êорисних êопалин і ãрóдêóванні рóд і

êонцентратів". З вимоãами Правил безпеêи пов’язані правила

технічної еêсплóатації, що розроблені стосовно вóãільних шахт.

Рис. Технолоãія безлюдної виїмêи

тонêоãо пласта (Донецьêий де-

ржавний технічний óніверситет):

1 - êонвеєрний штреê; 2 - теле-

сêопічний êонвеєр; 3 - лебідêа; 4 -

приводна станція; 5 - êріплення; 6

- перевантажóвач; 7 - породона-

вантажóвальна машина; 8 - вен-

тиляційний штреê.

БЕЗ — БЕЗ 80

Доповнюють правила безпеêи бóдівельні норми і правила (напр.,

щодо проходêи підземних ãірничих виробоê, протипожежноãо

захистó бóдівель і спорóд на пром. майданчиêó). Разом з Прави-

лами безпеêи діють системи державних і ãалóзевих стандартів

праці, а таêож інших державних нормативів з охорони праці.

Відповідно до Заêонó Уêраїни "Про охоронó праці" óмови

праці на робочомó місці, безпеêа технолоãічних процесів,

машин, механізмів, óстатêóвання та інших засобів виробництва,

стан засобів êолеêтивноãо та індивідóальноãо захистó, що виêо-

ристовóються працівниêами, а таêож санітарно-побóтові óмови

повинні відповідати вимоãам нормативних аêтів про охоронó

праці. Власниê ãірничоãо підприємства зобов’язаний створити в

êожномó стрóêтóрномó підрозділі і на робочомó місці óмови

праці відповідно до вимоã нормативних аêтів, ãарантованих

заêонодавством про охоронó праці, створити і забезпечити фóнê-

ціонóвання системи óправління охороною праці на підприємстві.

Власниê зобов’язаний таêож забезпечити працівниêів необхідн-

ими засобами виробництва, спецодяãом, іншими засобами інди-

відóальноãо захистó на роботах зі шêідливими і небезпечними

óмовами праці.

Адміністрація підприємств і орãанізацій зобов’язана забезпе-

чити безпечні óмови праці відповідно до діючих правил, норм і

інстрóêцій, яêі повинні додержóватись посадовими особами

(êерівниêами, інженерно-технічними працівниêами і майстрами

діючих підприємств, підприємств, що бóдóються, і об’єêтів), а

таêож працівниêами проеêтних і êонстрóêторсьêих інститóтів і

орãанізацій.

Працівниêи зобов’язані: виêонóвати вимоãи нормативних

аêтів про охоронó праці, правила поводження з машинами, механ-

ізмами, óстатêóванням та іншими засобами виробництва,

êористóватись засобами êолеêтивноãо та індивідóальноãо

захистó; додержóватись зобов’язань щодо охорони праці та правил

внóтрішньоãо трóдовоãо розпорядêó підприємства; проходити ó

встановленомó порядêó попередні та періодичні медичні оãляди;

особисто вживати заходів щодо óсóнення бóдь-яêої виробничої

ситóації, яêа створює заãрозó життю працівниêа чи здоров'ю

людей, яêі йоãо оточóють. Працівниêи в óстановлені строêи

повинні проходити за рахóноê роботодавця інстрóêтаж, нав-

чання з питань охорони праці, з подання першої медичної допо-

моãи потерпілим óнаслідоê нещасних випадêів і правил

поведінêи ó разі виниêнення аварії.

Еêсплóатація і обслóãовóвання машин, ãірничошахтноãо

óстатêóвання, приладів і апаратóри, а таêож їх монтаж, демонтаж

і зберіãання повинні здійснюватись робітничим персоналом

відповідно до посібниêів (інстрóêцій) з їх еêсплóатації та інших

доêóментів підприємств, а виêонання робочих (технолоãічних)

операцій — зãідно з професійними посадовими інстрóêціями.

Заêонодавством Уêраїни встановлено системó правових,

соціально-еêономічних, орãанізаційно-ãіãієнічних і ліêóвал-

ьно-профілаêтичних заходів та засобів, спрямованих на збере-

ження здоров'я і працездатності людей в процесі праці, а

Правила безпеêи деталізóвали таêі заходи та засоби.

Заêладêа, бóдівництво та еêсплóатація шахт, êар’єрів та ін.

ãірничих підприємств повинні здійснюватись за проеêтами з

додержанням державних технічних нормативів і стандартів без-

пеêи та еêолоãії. Виробничі об’єêти, спорóди, óстатêóвання,

транспортні засоби, технолоãічні процеси, а таêож óмови праці на

робочих місцях (зоêрема стан атмосфери в шахтах, їх заãазо-

ваність та запиленість), стан заходів êолеêтивноãо та індивідóа-

льноãо захистó повинні відповідати нормативним аêтам про

охоронó праці та технічним вимоãам до обладнання ãірничих підпр-

иємств.

Власниê підприємства ó відповідності з заêонодавством

зобов’язаний відшêодóвати працівниêові шêодó, заподіянó

йомó в разі êаліцтва або іншоãо óшêодження здоров’я при виêо-

нанні трóдових обов’язêів, а таêож сплатити потерпіломó (чле-

нам сім’ї померлоãо) одноразовó допомоãó. Власниê

відшêодовóє потерпіломó витрати на ліêóвання (в т.ч. саніта-

рно-êóрортне), протезóвання, придбання транспортних

засобів, доãляд за ними та інші види медичної та санітарної

допомоãи. Відповідно до встановленоãо порядêó надає інва-

лідам праці, вêлючаючи непрацюючих, допомоãó ó вирішенні

соціально-побóтових питань за їх рахóноê, а при можливості —

за рахóноê підприємства.

Реалізація таêих заходів і вимоã, встановлених заêонами та

нормативними аêтами, дозволяє забезпечити охоронó праці і

безпеêó ãірничих робіт в Уêраїні на рівні розвинóтих êраїн

Заходó. На сьоãоднішній час, що хараêтеризóється яê перех-

ідний період від êомандно-адміністративної еêономіêи, що діяла

за часів Радянсьêоãо Союзó, до ринêової еêономіêи, стан з без-

пеêою праці ó ãірничодобóвній промисловості можна охараêтери-

зóвати яê таêий, що не відповідає вимоãам. На шахтах,

особливо вóãільних, висоêий рівень смертельноãо і заãальноãо

травматизмó. Все ще мають місце вибóхи метанó та вóãільноãо

пилó, рóдниêові пожежі та виêиди вóãілля, ãазó, породи. Висоêий

рівень леãеневих та інших професійних захворювань від запи-

лення повітря, вібрації, шóмó, висоêої температóри та волоãи

на робочих місцях ó ãірничих виробêах.

Томó держава запроваджóє додатêові заходи з безпеêи та

охорони праці на ãірничих підприємствах. Вêазані заходи

знайшли відображення ó національній “Проãрамі поліпшення

станó безпеêи, ãіãієни праці і виробничоãо середовища”, що

затверджена Постановою Кабінетó Міністрів Уêраїни від 10

жовтня 2001 р. № 1320, та “Проãрамі підвищення безпеêи праці

на вóãільних підприємствах”, що затверджена Постановою Каб-

інетó Міністрів Уêраїни від 6 липня 2002 р. № 939.

Проãрамами передбачені пріоритетні наóêово-технічні

дослідження з охорони праці, розробêа і запровадження наóêово

обґрóнтованої державної системи наочної, навчально-методич-

ної і êонтрольної діяльності ó сфері охорони праці, орãаніз-

аційні і технічні заходи з основних напрямêів забезпечення

поліпшення óмов праці. Завдяêи запровадженим заходам та

зóсиллям всіх працівниêів орãанів Держохоронпраці і виробни-

чих підприємств послідовно відбóваються позитивні зміни в

проблемі охорони і безпеêи праці. На вóãільних шахтах остан-

нім часом відмічається зниження смертельноãо і заãальноãо

травматизмó, ó 2003 р. не відбóлось жодноãо вибóхó метанó і

пилó, зменшилась заãальна êільêість пожеж ó шахтах. Виниêли

óмови подальшоãо поліпшення охорони праці і безпеêи робіт ó

вóãільній промисловості при послідовній забезпеченості

державноãо фінансóвання для реалізації таêих óмов.

Історія становлення ãірничої безпеêи в Уêраїні розпочалась

на початêó XX століття, êоли на шахтах Донецьêоãо вóãільноãо

басейнó бóло створено першó ãірничорятóвальнó станцію з

дослідницьêою лабораторією. Ця станція започатêóвала прове-

дення дослідження небезпечних фаêторів і óмов праці ó шахтах

і зãодом — створення спеціальної наóêово-дослідної óстанови,

яêó ó радянсьêий час ó 1927 році бóло пойменовано ó Державний

Маêіївсьêий наóêово-дослідний інститóт з безпеêи робіт ó ãірн-

ичій промисловості (МаêНДІ). Нині МаêНДІ є ãоловною наó-

êово-дослідною орãанізацією з безпеêи праці в системі

Мінпаливенерãо. Зóсиллями МаêНДІ ó співпраці з іншими наó-

êовими óстановами бóли проведені дослідження та розробêа

основних заходів щодо безпеêи ãірничих робіт, створені Пра-

вила безпеêи ó вóãільних шахтах, інстрóêції по деталізації

заходів безпеêи та інші нормативи з охорони і безпеêи праці.

Інститóт має достатній наóêовий потенціал для виêонання

досліджень і робіт, пов’язаних з обґрóнтóванням та розробêою

заходів та засобів поліпшення охорони праці і безпеêи робіт яê по

об’єêтах вóãільної, таê і інших ãалóзей промисловості стосовно

сóчасних державних замовлень і вимоã часó.

На базі вêазаної ãірничорятóвальної станції внаслідоê рядó

трансформацій ó радянсьêі часи бóла створена спеціальна ãірн-

ичорятóвальна слóжба, яêа нині в системі Мінпаливенерãо

Уêраїни має статóс державної воєнізованої ãірничорятóвальної

слóжби (ДВГРС) з широêим êолом обов’язêів по ліêвідації

аварій, рятóванню людей, наданню медичної допомоãи потерп-

ілим і ін. У 1968 р. створений наóêово-дослідний інститóт ãірнич-

орятóвальної справи. НДІГС і нині проводить роботó по

запобіãанню і ліêвідації пожеж ó шахтах і створенню протипо-

жежних засобів. У 1993 р. створено спеціальний наóêово-дослі-

дний заêлад — інститóт охорони праці, що діє в системі

Держнаãлядохоронпраці і виêонóє êоординацію досліджень з

проблем охорони праці для всіх ãалóзей і об’єêтів, ó томó числі і в

ãірничій промисловості.

Головним орãаном державноãо óправління проблемами охо-

рони і безпеêи праці в Уêраїні є Держнаãлядохоронпраці

Уêраїни. При Мінпаливенерãо і інших міністерствах створені

óправління охорони праці. На êожномó вóãільномó підприємстві

створюються слóжби охорони праці і ó їх стрóêтóрі діє спеціальний

технолоãічно-наãлядовий підрозділ вентиляції і техніêи безпеêи.

Підвищені вимоãи щодо ãірничої безпеêи і охорони праці.

Сêладний êомплеêс заходів і засобів безпеêи, створення óмов для

фóнêціонóвання орãанів óправління і слóжб охорони праці, а таêож

для проведення наóêово-дослідних робіт потребóють значних

êоштів і підсилення підтримêи всіх цих заходів з боêó держави.

Виходячи з тоãо, що сóчасна Уêраїна не може розвиватися без

власної ãірничодобóвної промисловості, а таêож з тоãо, що без-