Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

521 КЛА — КЛА

Код вóãілля: 06023142141434. Яêщо для хараêтеристиêи

вóãілля виêористовóються додатêові поêазниêи, то вони

таêож вêлючаються ó сертифіêат, але не êодóються.

Яêщо дані за яêим-небóдь параметром не визначаються

або відсóтні, то в êоді ставиться знаê “х”, в томó випадêó,

êоли êод мав сêладатися з однієї цифри, або “хх”, яêщо з

двох цифр.

У додатêó подається êодифіêаційна таблиця та сертиф-

іêати вóãілля різних мароê з шахт Львівсьêо-Волинсьêоãо

та Донецьêоãо басейнів (за С.Д.Пожидаєвим).

К.в. за ãенетичними і технолоãічними параметрами —

єдина система êодóвання вóãілля бóроãо, êам’яноãо і антра-

цитів, що дає êомплеêснó оцінêó їх ãенетичних та техно-

лоãічних хараêтеристиê. Бóла створена рядом НДІ Уêраї-

ни і Росії ó 90-х роêах ХХ ст. Параметри êласифіêації: ã е н

е т и ч н і — середній поêазниê відбивної здатності вітри-

нітó і сóма фюзенізованих êомпонентів, яêі відображають

молеêóлярнó стрóêтóрó, сêлад і природні особливості вóã-

ілля; т е х н о л о ã і ч н і — а) для вóãілля бóроãо: маêсималь-

на волоãоємність на беззольне паливо і вихід смоли напі-

вêоêсóвання на сóхе беззольне паливо; б) для вóãілля

êам’яноãо: вихід летêих речовин на беззольнó масó, товщи-

на пластичноãо шарó і поêазниê Роãа; в) для антрацитів:

об’ємний вихід летêих речовин на беззольнó масó і анізо-

тропія відбивної здатності вітринітó. Ця êласифіêація не

набóла широêоãо виêористання в Уêраїні.

Крім описаних, існóє петроãенетична êласифіêація вóã-

ілля виêопноãо, хіміêо-технолоãічні хараêтеристиêи, зм-

ішані êласифіêації тощо. В.С.Білецьêий, В.І.Саранчóê.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВУГЛЕВОДНІВ НАФТ, -ії, …, ж. * р.

êлассифиêация óãлеводородов нефтей; а. oil hydrocarbons

classification; н. Klassifikation f von Erdölkohlenwasserstoffen m

— розподіл

вóãлеводнів

нафт на дві ãрóпи: перетворені

вóãлеводні, реліêтові вóãлеводні. До реліêтових вóãлеводнів

належать нормальні і ізопреноїдні алêани, циêлічні ізопр-

еноїди — стерани, тритерпани та ін. У свою черãó, реліêтові

вóãлеводні нафт можна поділити на вóãлеводні ізопреноїдн-

оãо та неізопреноїдноãо типó. Грóпа ізопреноїдних реліêт-

ових вóãлеводнів ó

нафтах

сêладається із значно більшоãо

числа різних сполóê, ніж ãрóпа неізопреноїдних вóãлевод-

нів. Реліêтові вóãлеводні неізопреноїдноãо типó представ-

лені в осн. аліфатичними сполóêами, а ізопреноїдноãо типó

— аліфатичними вóãлеводнями з числом циêлів ó молеêóлі

від одноãо до п’яти. Найважливішою властивістю реліêт-

ових вóãлеводнів нафти є їх ãомолоãічність. Виділяють ãо-

молоãічні ряди 2-метилалêанів, 3-метилалêанів, 4-метилал-

êанів, 1-метил-2-алêілциêлоãеêсанів, 1-метил-

3-алêілци-

êлоãеêсанів тощо.

В.С.Бойêо.

КЛАСИФІКАЦІЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ії, -…, ж. * р.

êлассифиêация ãорных пород, а. classification of rock, н.

Gesteinsklassifikation f

— здійснюється за

ãенезисом

, сêла-

дом, бóдовою та властивостями ã.п. В ãенетичній

êласифіê-

ації

породи поділяють за походженням, в інженерно-ãео-

лоãічних і петроãрафічних

êласифіêаціях

— за мінеральним

сêладом

і стрóêтóрно-теêстóрним особливостями.

У ãірничій праêтиці виêористовóють оêремі К., яêі по-

бóдовані на розділенні порід за яêим-небóдь одним фізи-

чним параметром. Напр., К.ã.п. за пористістю, ãóстиною,

модóлем прóжності, міцністю, тривêістю, бóримістю, виб-

óховістю та ін. К.ã.п. за базовими фізичними властивостя-

ми дає можливість систематизованоãо їх вивчення і спри-

яє проãнозóванню властивостей.

Основними ознаêами, яêі визначають властивості ã.п.,

є їх мінер. сêлад і бóдова. За стóпенем зв’язêó мінер. зерен

і частиноê óсі породи поділяють на тверді, зв’язні і розділ-

ьно-зернисті (пóхêі). Сêельні породи (тверді) поділяють на

пористі і праêтично непористі, зв’язні і роздільно-зер-

нисті.

Гірсьêі породи яê механічне поєднання мінералів êласи-

фіêóють на статистичні та матричні системи. Для перших

хараêтерний однорідний розподіл мінералів, основний

êарêас дрóãих сêладають вêраплені мінеральні вêлючен-

ня. Статистичні системи оцінюють за розмірами і неод-

норідностями в розмірах зерен і пор. У матричних виділ-

яють ізотропні і анізотропні породи. В ізотропних породах

вêлючення і порожнини мають êóлястó формó, в анізо-

тропних — витяãнóтó лінійнó або площиннó. Відповідно

анізотропні породи поділяють на шарóваті та прожилêові.

Розподіл порід за основними ознаêами бóдови (табл. 1)

і провідними мінералами (табл. 2) сêладають основнó схе-

мó К.ã.п., за яêою заãальний êод породи сêладається з êодó

провідноãо (основноãо) мінералó, êодів одноãо або двох

додатêових мінералів і в êінці — êод бóдови породи. За

цією схемою êод ґранітó: 02-01-1.1; арêозовоãо пісêó:

02-01-3.1; êам’яноãо вóãілля: 17-13-2.2; вóãлистоãо сланцю:

Приêлад сертифіêатó вóãілля пласта С5 Донецьêоãо басейнó.

№ПоêазниêиІнде-

êси

Одиниці

вимірюва-

ння

Значення

поêазниêів

Код

1 2 34 56

1. Середній поêазниê

відбиття вітринітó

o %0,6506

2. Хараêтеристиêа

рефлеêтоãрами:

середнє відхилення

êільêість розривів

- шт.

0,07

3. Мацеральний

сêлад:

- вміст інертинітó

- вміст ліптинітó

4. Індеêс вільноãо

спóчóвання

SI Умовні

одиниці

5. Вихід летêих речо-

вин на сóхе бе-

ззольне паливо

daf

% 43,3 42

6. Зольність на сóхó

масó

%14,414

7. Вміст сірêи на сóхó

масó

%1,4614

8. Вища теплота зãо-

ряння на сóхó без-

зольнó масó

daf

МДж/êã 34,1 34

Таблиця 1. — Коди êласифіêації порід за ознаêами бóдови

Сêельні породи Зв’язні і пóхêі

Непористі (1) Пористі (2) Пористі (3)

Ста-

тис-

тичні і

мат-

ричні

Матричні

Ста-

тис-

тичні і

мат-

ричні

Матричні

Ста-

тис-

тичні і

мат-

ричні

Матричні

Ізо-

тропні

Анізотропні Ізо-

тропні

Анізо-

тропні

Ізо-

тропні

Анізотропні

Ша-

рóваті

Про-

жил-

êові

Ша

рó-

ваті

Про-

жил-

êові

Ша-

рóваті

Про-

жил-

êові

1.1 1.2 1.3 2.1 2.2 2.3 3.1 3.2 3.3

КЛА — КЛА 522

13-17-2.2; піроêсенітó: 04-03-1.1; ãабро: 02-04-2.1; ґнейсó:

02-01-14-1.2; мармóрó: 09-2.1; антрацитó: 17-2.1.

На властивість оêремої породи найбільш сóттєво впливає

один провідний мінерал, яêий переважає êільêісно або

сêладає матрицю породи, і мінерал, яêий має різêо відмінні

властивості. Провідні мінерали, яêі частіше за все визна-

чають властивості порід, наведені ó таблиці 2.

Гірсьêі породи систематизóють таêож за придатністю

для біолоãічної реêóльтивації з óрахóванням властивостей

ґрóнтів. ГОСТ 17.5.1.01-83, п. 23.

КЛАСИФІКАЦІЯ ДИЗ’ЮНКТИВІВ (РОЗРИВНИХ

ТЕКТОНІЧНИХ ПОРУШЕНЬ), -ії, -…, ж. * р. êлассифи-

êация дизъюнêтивов (разрывных теêтоничесêих нарóше-

ний), а. classification of disjunctive breaks, classification of dis-

turbances, classification of fractures; н. Klassifikation f der Dis-

junktivbruche m pl, Disjunktivstörungenklassifikation f — ãрó-

пóвання розривних теêтонічних порóшень за їх

óтворенням, відносним переміщенням порід, ãеометрич-

ною схемою тощо. Відомі ãенетичні, ãеометричні, змішані

і ін. êласифіêації. Деяêі з них названо за прізвищами їх

авторів, напр., ãеометричні êласифіêації П.К.Соболевсь-

êоãо, В.І.Баóмана, І.М.Ушаêова. Найбільш зрóчною і

повною є ãеометрична êласифіêація П.К.Соболевсьêоãо.

В ній тип порóшення визначається в залежності від êóта

β, відрахованоãо за напрямом, протилежним напрямові

ãодинниêової стрілêи, від лінії падіння змішóвача до на-

прямó переміщення порід висячоãо боêó (óмовно вва-

жається, що породи лежачоãо боêó нерóхомі). Розрізн-

яють чотири основних типи порóшень (сêид, підêид, зсóв,

перезсóв) та чотири проміжних (сêидо-зсóв, сêидо-перезсóв,

підêидо-зсóв, підêидо-перезсóв). При полоãомó падінні

зміщóвача вживають спрощенó êласифіêацію, для яêої всі

порóшення в біê падіння зміщóвача називають сêидами, а

в біê підняття — насóвами. Див. таêож диз’юнêтивні дисло-

êації. В.В.Мирний.

КЛАСИФІКАЦІЯ ДИЗ’ЮНКТИВІВ ГЕОМЕТРИЧНА —

ãрóпóвання диз’юнêтивів за основними ãеометричними

ознаêами. У залежності від числа виêористовóваних ознаê

і стóпеня деталізації ãрóп ó різний час запропоновано ряд

ãеометричних êласифіêацій диз’юнêтивів П.І.

Леон-

товсьêим, В.І.Баóманом, П.К.Соболевсьêим та ін.

Хараêтерна при цьомó тенденція до зменшення числа

ознаê і ãрóп, яêі виділяються. Зберіãаючи прийняті ó всіх

êласифіêаціях основні ознаêи, — веêтор відносноãо

переміщення блоêів ó площині зміщóвача і êóт

диз’юнêтива, для вирішення задач при розробці

порóшених діляноê доцільно обмежитися виділенням

двох типових диз’юнêтивів за першою ознаêою — підêидів

і сêидів (поширеними стали терміни відповідно насóв і

сêид) і двох видів ó цих типах, за дрóãою ознаêою —

ãостро- і тóпоêóтних диз’юнêтивів.

КЛАСИФІКАЦІЯ МІНЕРАЛІВ, -ії, -…, ж. * р. êлассифи-

êация минералов, а. classification of minerals, н. Klassifikation f

der Minerale n pl — розподіл мінералів на систематичні

одиниці на основі їх спільних ознаê (зовнішніх, ãеолоãі-

чних, хімічних, êристалоãрафічних, ãеохімічних і êриста-

лохімічних). В залежності від тоãо, яêим ознаêам надаєть-

ся переваãа, êласифіêації мінералів поділяються на

хімічні, ãеохімічні, ãеолоãічні, êристалоãрафічні, êриста-

лохімічні і за зовнішніми ознаêами. Найбільш сóчасною є

êласифіêація êристалохімічна, в основó яêої поêладено

взаємозв’язоê між хімічним сêладом і бóдовою мінералів, а

таêож їх властивостями і морфолоãічними особливостя-

ми. За цими ознаêами всі мінерали поділяють на типи,

êласи, підêласи, відділи і ãрóпи. Див. мінерал.

КЛАСИФІКАЦІЯ НАФТ, -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация

нефтей; а. petroleum (oil) classification; н. Erdölklassifikation f

— ó світі існóють різні хімічні, ãенетичні, промислові та

товарні êласифіêації нафт, яêі знайшли своє відображе-

ння ó відповідних нормативних доêóментах. В основó тех-

нолоãічної êласифіêації нафт поêладено вміст сірêи в на-

фтах і світлих нафтопродóêтах, вихід фраêцій, що виêи-

пають при температóрах до 350 °С, потенційний вміст та

індеêс в’язêості базових масел і вміст парафінó. За вмістом

заãальної сірêи нафти поділяють на три êласи: І — малосі-

рчисті (до 0,5%); ІІ — сірчисті (0,51- 2,0 %); ІІІ — висо-

êосірчисті (понад 2,0 %). В залежності від виходó фраêцій,

що виêипають при температóрах до 350 °С, нафти поділ-

яються на три типи: Т

1 — не менше 45%; Т2 — (30-44,9%);

Т3 — менше 30%. За сóмарним вмістом дистилятних і за-

лишêових масел — на чотири ãрóпи: М

1 — не менше 25% ó

перерахóнêó на нафтó; М2 — (15-25%) в перерахóнêó на

нафтó і не менше 45 % ó перерахóнêó на мазóт; М3 —

відповідно 15-25% і 30-45%; М

4 — менше 15% ó перера-

хóнêó на нафтó. За величиною індеêсó в’язêості масел є 2

підãрóпи нафт: І1 (>85) та І2 (40-85), а за вмістом парафінó

— три види: П

1 — не більше 1,5%; П2 — (1,51-6,0%); П3 —

понад 6%. За вмістом смол і асфальтенів нафтó поділяють

на малосмолистó (до 10%), смолистó (10-20%) і висоêос-

молистó (понад 20%). Залежно від ãóстини при 20

С на-

фти поділяють на три ãрóпи: 1 — леãêі (до 850 êã/м

); 2 —

середні (850-890 êã/м

); 3 — важêі (понад 890 êã/м

). Див.

таêож êласифіêація нафт за вмістом сірêи, парафінó і смол,

êласифіêація нафт за В.Т.Малишеêом, êласифіêація нафт

за хімічним сêладом. В.С.Бойêо.

КЛАСИФІКАЦІЯ НАФТ ЗА ВМІСТОМ СІРКИ, ПА-

РАФІНУ І СМОЛ, -ії, -..., ж. * р. êлассифиêация нефтей

по содержанию серы, парафина и смол; а. oil classification by

the content of sulphur, paraffin and resins, н. Erdölklassifikation f

nach dem Schwefel-, Paraffin-, Harzgehalt m — нафти за êіль-

êістю сірêи розподіляють на три êласи: малосірчисті

(вміст сірêи не більше 0,5%), сірчисті (0,51-2,0%) і висо-

êосірчисті (вміст сірêи понад 2%); за вмістом смоли на пі-

дêласи: малосмолисті (вміст смол нижче 18%), смолисті

(від 18 до 35%) і висоêосмолисті (вище 35%); за вмістом

парафінó на малопарафінисті (вміст парафінó менше 1,5%

по масі), парафінисті (від 1,5 до 6,0%) і висоêопараф-

інисті (понад 6% парафінó). Див. êласифіêація нафт тех-

нолоãічна. В.С.Бойêо.

КЛАСИФІКАЦІЯ НАФТ ЗА ХІМІЧНИМ СКЛАДОМ,

-ії, …, ж. * р. êлассифиêация нефтей по химичесêомó соста-

Таблиця 2. — Коди êласифіêації порід за провідними мінералами

Код Мінерал Код Мінерал

01 Кварц 11 Ґіпс

02 Польові шпати 12 Галоїди

03 Олівін 13 Глинисті

04 Піроêсени 14 Слюди

05 Доломіт 15 Сірêа

06 Роãова обманêа 16 Хлорит, Тальê

07 Апатит 17 Вóãлецеві

08 Серпентин 18 Маãнетит

09 Кальцит 19 Інші залізорóдні мінерали

10 Нефелін 20 Інші рóдні мінерали

523 КЛА — КЛА

вó; а. classification of oils by the chemical composition, н. Erdölk-

lassifikation f nach der chemischen Zusammensetzung f — роз-

поділ нафт на основі переважання вмістó в нафті

бóдь-яêоãо одноãо чи деêільêох êласів вóãлеводнів. Розрі-

зняють нафти: парафінові, парафіно-нафтенові, нафте-

нові, парафіно-нафтено-ароматичні, нафтено-арома-

тичні, ароматичні.

У парафінових нафтах óсі фраêції містять значнó

êільêість алêанів: бензинових — не менше 50 %, масляних

— 20 % і більше. У парафіно-нафтенових нафтах поряд з

алêанами ó проміжних êільêостях є циêлоалêани, вміст

аренів невелиêий. Яê і в чисто парафінових, ó нафтах цієї

ãрóпи мало смол і асфальтенів. Для нафтенових нафт ха-

раêтерний висоêий (до 60% і більше) вміст циêлоалêанів

ó всіх фраêціях; алêанів ó цих нафтах мало, смоли і асфаль-

тени є таêож в обмеженій êільêості.

У парафіно-нафтено-ароматичних нафтах вóãлеводні

óсіх трьох êласів містяться приблизно в однаêових êільêо-

стях, твердих парафінів мало (не більше 1,5 %), а êільêість

смол і асфальтенів сяãає 10 %. Нафтено-ароматичні нафти

хараêтеризóються переважним вмістом циêлоалêанів і

аренів, особливо ó важêих фраêціях. Алêани є тільêи в леã-

êих фраêціях, причомó в невелиêій êільêості. Вміст твер-

доãо парафінó в нафті не перевищóє 0,3 %, а смол і асфаль-

тенів — 15 - 20 %. Ароматичні нафти хараêтеризóються

висоêою ãóстиною; ó всіх фраêціях цих нафт міститься

баãато аренів. В.С.Бойêо.

КЛАСИФІКАЦІЯ НАФТ ЗА В.Т.МАЛИШЕКОМ, -ії,

-…, ж. * р. êлассифиêация нефтей по В.Т.Малышеêó; а.

V.T.Malyshek’s petroleum (oil) classification; н. V.T.Malyschek–

Erdölklassifikation f

— розподіл

нафт

за поверхнево-аêтив-

ними властивостями, точніше за

вмістом

орãанічних êис-

лот, на ãрóпи

нафт

: а) неаê тивних —

вміст

орãанічних

êислот від 0,01 до 0,06%; поверхневий натяã для цих

нафт

на ãраниці з синтетичною лóжною, пластовою лóжною во-

дою та з морсьêою водою становить 25-35 дн/см; б) ма-

лоаê тивних —

вміст

0,1-0,25% орãанічних êислот та

інших сполóê, яêі здатні обмилюватися лóãом, але мають

малó поверхневó аêтивність; їх поверхневий натяã на межі

з лóжною синтетичною і жорстêою морсьêою водою ста-

новить 14-25 дин/см і тільêи на межі з лóжними

пластови-

ми

водами

, збаãаченими солями орãанічних êислот, може

знижóватися до 7-8 дин/см; в) а ê тивних —

вміст

від 0,3

до 1,0%; поверхневий натяã на ãраниці з синтетичною

лóжною водою становить 4-12 дин/см, на ãраниці з лóжни-

ми

пластовими водами,

що містять мила орãанічних êис-

лот, знижóється до 1-7 дин/см, а при наявності в лóжних

водах

йонів

або знижóється до 1 дин/см; ã) ви-

соê оаê тивних —

вміст

орãанічних êислот 1-2,5%; по-

верхневий натяã на ãраниці з синтетичною лóжною водою

становить 3-6 дин/см, на межі з лóжними

пластовими

во-

дами

, яêі збаãачені солями орãанічних êислот, знижóється

до величин менше 0,1 дин/см, але на ãраниці з жорстêою

морсьêою водою підвищóється до 12-25 дин/см.

КЛАСИФІКАЦІЯ НАФТ ТЕХНОЛОГІЧНА, -ії, …, -ої, ж.

* р. êлассифиêация нефтей технолоãичесêая; а. technological

oil classification; н. technologische Erdölklassifikation f — роз-

поділ нафт на êласи — за вмістом сірêи в нафті, бензині,

реаêтивномó і дизельномó пальномó; типи — за виходом

фраêцій до 350 °С; ãрóпи — за потенційним вмістом базо-

вих мастил; підãрóпи — за індеêсом в’язêості базових мас-

тил; твердих алêанів (парафінів) ó нафті (таблиця 1).

Малосірчиста нафта містить не більше 0,5% сірêи, при

цьомó бензинова та реаêтивно-паливна фраêції — не біл-

ьше 0,1%, дизельна — не більше 0,2%. Яêщо сполóêи, що

містять сірêó, зосереджені ó важêих залишêах, а дисти-

лятні палива фраêції містять сірêó в êільêостях, що не пе-

ревищóють норми, встановленої для 1 êласó, то нафтó

відносять до малосірчистої. Яêщо вміст сірêи в бóдь-яêо-

мó одномó чи деêільêох видах дистилятних палив переви-

щóє вêазані межі, то нафта не може вважатися малосі-

рчистою.

Сірчиста нафта містить від 0,51 до 2,0% сірêи, при цьо-

мó бензинова фраêція — не більше 0,10%, реаêтивно-па-

Таблиця 1. — Технолоãічна êласифіêація нафт

Клас Вміст сірêи, %

Тип Вміст фраêцій до Грóпа

Потенційний вміст базових

мастил, %

ó нафті ó бензині ó реаêтивномó

пальномó

(120-240

С)

ó дизельномó

пальномó

(240-350

С)

350 °С, % на нафтó на мазóт ви-

ще 350

1 ≤ 0,50 ≤ 0,10 ≤ 0,10 ≤ 0,20 1 ≥ 55,0 1 > 25,0 > 45,0

2 15,0-24,9 < 45,0

20,51-2,00 ≤ 0,10 ≤ 0,25 ≤ 1,00 2 45,0-54,9 3 15,0-24,9 30-44,9

3 > 2,00 > 0,10 > 0,25 > 1,00 3 < 45,0 4 < 15,0 < 30,0

Таблиця 2. — Розподіл нафт на підãрóпи і види

Клас Підãрóпа Індеêс в’язêості

базових мастил

Вид Вміст парафінів ó на-

фті, %

Депарафінізація

не потрібна потрібна

11 >95 1 ≤ 1,50 Для одержання реаêтивноãо і

дизельноãо пальноãо, дис-

тилятних базових мастил

–

290-95

2 3 85-89,9 2 1,51-6,00 Для одержання реаêтивноãо і

дизельноãо літньоãо пальноãо

Для одержання дизельноãо зи-

мовоãо пальноãо і дисти-

лятних базових мастил

3 4 <85 3 >6,00 – Для одержання реаêтивноãо і

дизельноãо пальноãо, дис-

тилятних базових мастил

Примітêа: подано масовий вміст êомпонентів.

КЛА — КЛА 524

ливна — не більше 0,25%, дизельна — не більше 1,0%.

Яêщо один чи деêільêа видів дистилятних палив містять

сірêó в більшій êільêості, то нафта відноситься до висо-

êосірчистої.

Висоêосірчиста нафта містить понад 2% сірêи, вміст

сірêи ó бензиновомó дистиляті з цієї нафти сêладає понад

0,1%. Яêщо дистилятні палива з висоêосірчистої нафти

містять сірêó в менших êільêостях і за вмістом сірêи відпо-

відають вимоãам, що ставляться до палив з сірчистої на-

фти, то навіть за вмістó сірêи в нафті понад 2%, таêó на-

фтó належить віднести до сірчистої.

За виходом світлих фраêцій, що переãаняються до

350 °С, нафти ділять на три типи, а за сóмарним вмістом

дистилятних і залишêових базових мастил — на чотири

ãрóпи. В залежності від значини індеêсó в’язêості базових

мастил розрізняють чотири підãрóпи (таблиця 2). Яêщо ж

ó нафті міститься не більше 1,5% парафінó і з цієї нафти

можна без депарафінізації одержати реаêтивне пальне з

межами переãонêи 240-350 °С і температóрою застиãання

не вище -45°С, а таêож індóстріальні базові мастила, то

таêó нафтó відносять до малопарафінистих. Яêщо ж ó на-

фті міститься 1,5-6,0% парафінів і з неї можна без депа-

рафінізації одержати реаêтивне пальне та літнє дизельне

пальне з межами êипіння 240-350 °С і температóрою за-

стиãання не вище -10 °С, то нафтó відносять до парафіни-

стих. Для одержання дизельноãо зимовоãо пальноãо і ба-

зових дистилятних мастил з цих нафт потрібна депараф-

інізація. Нафти, в яêих міститься більше 6,0% парафінó,

називають висоêопарафінистими. З них і реаêтивне, і лі-

тнє дизельне пальне одержóють тільêи після депарафіні-

зації. Яêщо з парафінистої нафти літнє дизельне пальне

можна одержати тільêи після депарафінізації, то нафтó

належить віднести до третьоãо êласó. І, навпаêи, яêщо для

одержання літньоãо дизельноãо пальноãо з нафти, яêа

містить більше 6% парафінó, депарафінізації не потрібно,

то таêó нафтó відносять до дрóãоãо êласó. В.С.Бойêо.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПІДЗЕМНИХ ПОЛІГОНОМЕТРИ-

ЧНИХ МЕРЕЖ, -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация подземных

полиãонометричесêих сетей, а. classification of underground

polygonometric networks, н. Klassifikation f der unterirdischen

Polygonnetze n pl — поділ марêшейдерсьêих підземних ме-

реж на види за їхніми êонстрóêтивними особливостями,

точністю вимірювання êóтів і довжин і за способами при-

миêання до вихідних (початêових) пóнêтів і орієнтованих

сторін.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПЛІКАТИВНИХ ДИСЛОКАЦІЙ, -ії,

-…, ж. — Див. пліêативні порóшення.

КЛАСИФІКАЦІЯ РОДОВИЩ ПРИРОДНИХ ВУГЛЕ-

ВОДНІВ, -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация месторождений

природных óãлеводородов; а. classification of natural hydrocar-

bon fields, н. Klassifikation f der Lagerstätten f pl von Naturkohl-

enwasserstoffen m pl — розподіл родовищ природних вóãле-

воднів ó залежності від хараêтерó флюїдів, яêі знаходяться

в продóêтивномó пласті, і рVT-станó цих флюїдів на на-

фтові, нафтоãазоêонденсатні, ãазоêонденсатні, ãазові і ãа-

зоãідратні. Нафтові родовища можóть існóвати при темпе-

ратóрах нижче êритичної. Розрізняють нафтові родовища

з тисêом вище тисêó насичення (вище точоê êипіння),

нафтові родовища з тисêом, що дорівнює тисêó насичення

(êрива точоê êипіння), і нафтові родовища з тисêом ниж-

че тисêó насичення (нижче точоê êипіння) чи таê звані

двофазні нафтові родовища (нафта і ãазова шапêа). Для

óсіх нафтових родовищ є хараêтерним процес виділення

ãазó при зниженні тисêó і постійній температóрі.

У ретроãрадній області має місце зворотне явище. При

зниженні тисêó і при постійній температóрі в ретроãрад-

ній області спостеріãається виділення рідини (êон-

денсація) вóãлеводнів. У цій області між êритичною точ-

êою і êриêонденбаром лежить зона існóвання нафтоãазо-

êонденсатних родовищ. У цій же ретроãрадній області між

êриêонденбаром і êриêондентермом лежить зона існóва-

ння ãазоêонденсатних родовищ.

Нафтоãазоêонденсатні і ãазоêонденсатні родовища мо-

жóть бóти яê недонасиченими (пластовий тисê вище тис-

êó точоê êипіння), насиченими (пластовий тисê дор-

івнює тисêó точоê êипіння), таê і двофазними (пластовий

тисê нижче тисêó точоê êипіння).

Зона праворóч êриêондентерм і нижче лінії точоê роси

є зоною існóвання ãазових родовищ. У цій зоні зниження

тисêó при постійній температóрі не призводить до появи

вóãлеводневої рідêої фази. Ліворóч точêи ãідратоóтворе-

ння знаходиться зона існóвання ãазоãідратних поêладів.

В.С.Бойêо.

КЛАСИФІКАЦІЯ СИСТЕМ РОЗРОБКИ, -ії, -…, ж. * р.

êлассифиêация систем разработêи, а. classification of mining

systems, н. Klassifikation f der Abbauverfahren f pl — роз-

поділ систем розробêи по ãрóпах на основі однієї або

деêільêох вибраних ознаê (спосіб óправління тисêом; стан

виробленоãо просторó ó період ведення очисноãо виймання;

стан виробленоãо просторó після заêінчення видобóтêó êо-

рисної êопалини з даноãо виїмêовоãо поля; послідовність та

напрям проведення очисної виїмêи; форма очисноãо вибою;

обсяã та порядоê проведення підãотовчих і нарізних робіт;

порядоê розробêи родовища та ін.). Яê правило, для êласи-

фіêації одна з ознаê приймається за основнó, а для по-

дальшоãо ділення на більш дрібні підрозділи берóть ще 2–

3 ознаêи (дóже рідêо — більше).

КЛАСИФІКАЦІЯ ТОРФІВ, -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация

торфов, а. peats classification, н. Torfklassifikation f — торфи

êласифіêóють на типи, підтипи, ãрóпи і види торфó. Ос-

новні типи торфó — низинний, перехідний і верховий.

Поділ на підãрóпи, ãрóпи і види подано на рисóнêó.

КЛАСИЧНИЙ МЕТОД ГІПОТЕЗ, -оãо, -ó, -…, ч. * р.

êлассичесêий метод ãипотез, а. classic hypotheses method, н.

klassische Hypothesenmethode f — ó широêомó розóмінні

К.м.ã. — один із заãальних підходів до розêриття внóтрі-

шніх заêонів спостережóваних явищ, побóдови їхньої те-

орії. При êористóванні цим методом наóêове розóміння

досліджóваноãо об’єêта досяãається побóдовою відпо-

відної йомó моделі на основі припóщень про внóтрішню

стрóêтóрó об’єêта і форми зв’язêів між йоãо елементами.

Таêим чином, спостережóвані явища розãлядаються яê

резóльтат дії цілêом визначеноãо механізмó причинно-на-

слідêових зв’язêів. Емпіричною базою методó ãіпотез є

резóльтати відомих спеціальних та технолоãічних дослі-

джень розãлядóваноãо процесó. Цей метод передбачає

розãляд фізичних процесів (сóбпроцесів) за схемою: вихі-

дна еêспериментальна основа — формóвання наóêовоãо

припóщення (ãіпотези) — виведення наслідêів з цьоãо

припóщення — перевірêа наслідêів (висновêів) дослідами

або шляхом порівняння їх з існóючими даними, доведе-

ними положеннями. Підтверджені припóщення сêлада-

ють наóêові положення розãлядóваноãо процесó. Відоме

óспішне застосóвання методó ãіпотез в ãалóзі збаãачення

êорисних êопалин (дослідження процесó масляної аґломера-

ції). В.С.Білецьêий.

525 КЛА — КЛИ

КЛАСТЕР, -а, ч. * р. êластер, а. cluster, н. Klaster m — 1)

Баãатоядерні êомплеêсні сполóêи, в основі яêих лежить

об’ємний сêелет (чарóнêа, êомірêа) з атомів металів,

зв’язаних між собою. Найчастіше чарóнêа має формó пра-

вильноãо поліедра й оточена ліãандами, яêими можóть бó-

ти молеêóли орãанічних і металорãанічних сполóê. К. іноді

можóть виниêати в міжфазній зоні “сóбстрат-адãезив”

при переробці êорисних êопалин, зоêрема при бриêетó-

ванні вóãілля з орãанічним зв’язóючим, масляній аґломера-

ції вóãілля тощо. 2) Стрóêтóровані об’єêти води, в яêих мо-

леêóли води зв’язані різними Н-зв’язêами, напр., стрóêтó-

ри типó (Н

3О2

). Ізольовані К. (можóть зóстрічатися, на-

пр., ó міêропорах розміром порядêó нм) мають обмеженó

постóпальнó і більш висоêó обертальнó рóхливість. У

повністю êластеризованій об’ємній воді К. мають меншó

рóхливість, ніж ізольовані К. 3) У системах оброблення

інформації: а. описóвач абстраêтноãо типó даних; б. під-

множина об’єêтів з певними наборами ознаê; в. ãрóпа ал-

ãоритмічно ідентичних розрахóнêів; ã. ãрóпа наêопичóва-

чів на маãнітномó носії, відеопристроїв або терміналів з

заãальним êонтролером.

КЛАСТИЧНА ДАЙКА, -ої, -и, ж. * р. êластичесêая дай-

êа, а. clastic dike; н. Brekziengang m — тріщина в земній êорі

(від метра до деêільêох êм), заповнена зверхó або знизó

óламêовим матеріалом (пісêовиêами, êонґломератами,

бреêчіями, мілонітами, тóфами). Син. — êластична жила.

КЛАСТИЧНА СТРУКТУРА, -ої, -и, ж. * р. êластичесêая

стрóêтóра, а. clastic texture, fragmental texture; н. klastische

Struktur f — заãальна назва стрóêтóр осадових ã.п., яêі

сêладаються з ãостроêóтних та оêрóãлих óламêів, несорто-

ваних за розмірами. Син. — óламêова стрóêтóра.

КЛАСТИЧНІ ВІДКЛАДИ, -их, -ів, мн. * р. êластичесêие

отложения, а. clastic deposits, н. klastische Ablagerungen f pl

— óламêові відêлади, яêі сêладаються з óламêовоãо мате-

ріалó, що óтворилися при рóйнóванні сóші, розмиві дна

водойм, êарстових процесах (êарстові бреêчії) та ін.

Сóміш брил і óламêів лавовоãо і шлаêовоãо матеріалó,

іноді з домішêою осадових порід, називаються вóлêа-

ноêластами.

КЛАСТИЧНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, -их, -их, -ід, мн. —

Див. óламêові ãірсьêі породи.

КЛАСТОГЕННИЙ, -оãо. * р. êластоãенный, а. clastoge-

nous, clastic, н. klastogen — óтворений з óламêів ãірсьêих

порід.

КЛАУДЕТИТ, -ó, ч. — мінерал, те ж саме, що й êлоде-

тит.

КЛЕВЕЇТ, -ó, ч. * р. êлевеит, а. cleveite, н. Cleveit m —мін-

ерал êласó оêсидів і ãідрооêсидів, різновид óранінітó, баãа-

тий на рідêісноземельні елементи (до 6%) та ітрій (до 10%).

Рóда óранó й радію. Від прізвища шведсьêоãо хіміêа

П. Клевеса.

КЛЕЙМУВАННЯ, -…, с. * р. êлеймение, êлеймление, а.

marking, stamping, н. Signierung f, Stempelung f, Markierung f

— пробірно-технолоãічна операція нанесення відбитêó

державноãо пробірноãо êлейма на ювелірні та побóтові ви-

роби з дороãоцінних металів. Не підляãають обов’язêово-

мó êлеймóванню в орãанах державноãо пробірноãо êонт-

ролю напівфабриêати і зливêи з дороãоцінних металів;

вироби з дороãоцінних металів, яêі мають історичнó або

археолоãічнó цінність, а таêож ордени, медалі і монети;

дрібна насічêа (інêрóстація) золотом і сріблом на зброї,

предметах побóтó, реліãійноãо êóльтó тощо; сóхозлітêа

жовта і сóхозлітêа срібна; прилади, лабораторний посóд та

інші вироби, що виãотовляються з дороãоцінних металів і

призначені для наóêових, виробничих, медичних та інших

цілей;

КЛЕЙОФАН, -ó, ч. * р. êлейофан, а. cleiophane, н. Cleio-

phan m — мінерал êласó сóльфідів, світлозабарвлений, зви-

чайно жовтий або безбарвний, беззалізистий різновид

сфалеритó. Рóда цинêó.

КЛИН, -а

1,2,4

, -ó

, ч. * р. êлин, а. wedge, н. Keil m — 1) Заãо-

стрений з одноãо êінця шматоê дерева або металó для роз-

êолювання, розщеплення чоãо-небóдь. Широêо виêорис-

товóвався і виêористовóється до сьоãодні при видобóтêó

міцних ãірсьêих порід (відêолювання блоêів порід). 2) Три-

êóтна, часто висóнóта ãострим êінцем óперед форма чо-

ãо-небóдь. 3) Частина земельноãо óãіддя. 4) Предмет ó

формі ãостроêóтноãо триêóтниêа.

Рис. Класифіêація видів торфó.

КЛИ — КЛІ 526

КЛИН ОПТИЧНИЙ — призма з малим заломлюючим

êóтом θ. Промінь, що проходить через К.о., відхиляється

до йоãо підстави. Яêщо êóт падіння променя i малий, то

êóт відхилення йоãо δ ó площині ãоловноãо перетинó êли-

на дорівнює

де n — поêазниê заломлення сêла (див. рис.).

К.о. широêо застосовóються ó марêшейдерсьêих та

ãеодезичних приладах.

КЛИНОМЕТР, -а, ч. * р. êлинометр, а. clinometer, н. Klino-

meter n — прилад, що опóсêається в свердловинó для вимір-

ювання êóта нахилó її осі.

КЛІВАЖ, -ó, ч. * р. êливаж, а. cleavage, н. Clivage f, Trans-

versalschieferung f, Querschieferung f, Schieferung f, Schlechten

f pl — процес розщеплення ãірсьêих порід на тонêі пласти-

ни і призми по ãóстій мережі відносно паралельних повер-

хонь. При К. напрям тріщин, по яêих проходить розщеп-

лення, не збіãається з первинною теêстóрою чи верствó-

ватістю порід. Розрізняють ендоêліваж — під впливом

внóтрішніх дій та еêзоêліваж — під впливом зовнішніх,

переважно теêтонічних процесів. Еêзоêліваж протіêає під

різними, частіше ãострими êóтами до площини напластó-

вання. Виділяють прирозломний К. і К., пов’язаний зі

сêладчастістю. Виділяють таêож К. ãоловний, лінійний,

осьової поверхні, переривчастий, повторний, К. течії. К.

— резóльтат одноãо з видів механіч. рóйнóвання порід,

розвивається в óмовах стиснення, пошарової течії речови-

ни, являючи собою перехіднó формó між сêладêами і

розривами. Паралельний К. виêористовóється при ãеол.

êартóванні.

КЛІНО…, * р. êлино…, а. clino…, н. Klino — префіêс,

яêий вживається в назвах мінералів, щоб підêреслити їх

належність до моноêлінної синãонії. Напр., êліноãóміт, êл-

іноêлаз, êлінохлор, êліноцоїзит тощо.

КЛІНОГУМІТ, -ó, ч. * р. êлиноãóмит, а. clinohumite, н.

Klinohumit m

— мінерал

, силіêат-ãідроêсилфлóорид

маãнію

острівної бóдови.

Формóла:

1. За К.Фреєм:

4Mg

SiO

Mg(OH,F)

Домішêи

— Ti, Fe, яêі заміщають

маã-

ній

. 2. За Є.Лазаренêом: Mg

[(OH,F)

|(SiO

)

]. Часто Mg за-

міщóється Fe

. Містить (%): MgО — 54; FeО — 4,83; SiO

2 —

38,03; Н

О — 1,94; F — 2,06.

Синãонія

моноêлінна.

Криста-

ли

ізометричні, часто з велиêою êільêістю

ãраней

(число

форм бл. 40), зернисті

аґреґати

Гóстина

3,17-3,19. Тв.

6,5-6,75.

Колір

білий, жовтий, бóрий. Зóстрічається ó êар-

бонатних

породах

, метаморфізованих, а таêож таêих, яêі

зазнали

метасоматозó

, часто разом з

воластонітом

ґросó-

ляром

монтичелітом

форстеритом

діопсидом

. Рідêісний.

КЛІНОКЛАЗ, -ó, ч. * р. êлиноêлаз, а. clinoclase, н. Klino-

klas m, Abichit m, Strahlerz n — мінерал, ãідроêсиларсенат

міді острівної бóдови. Формóла: 4[Cu3(AsO4)(OH)3].

Містить (%): CuО — 62,65; As2O5 — 30,25; Н2О — 7,1. Син-

ãонія моноêлінна. Таблитчасті або видовжені êристали.

Спайність довершена. Гóстина 4,4. Тв. 2,5-3,5. Колір зеле-

ний. Блисê сêляний. Рисêа блаêитно-зелена. Зóстрічаєт-

ься з іншими вторинними мінералами міді. Рідêісний.

КЛІНОПТИЛОЛІТ, -ó, ч. * р. êлиноптилолит, а. clinoptilo-

lite, н. Klinoptiolith m — мінерал, водний алюмосиліêат

лóжних металів з ãрóпи цеолітів. За стрóêтóрою дóже

близьêий до ãейландитó, але відрізняється більш висоêим

вмістом лóжних металів і êремнеземó. Формóла: (Na, Ca,

2-3Al3(Al, Si)2Si13O36·12H2O. Продóêт зміни вóлêанічних

порід.

КЛІНОХЛОР, -ó, ч. * р. êлинохлор, а. clinochlore, н. Klino-

chlor n

— маãніїсто-алюмініїстий

cиліêат

шарóватої бóдови.

Хім. формóла Мg

(Mg, Al)

[(OH)

(Si, Al)

]. Містить

(%): MgO — 17-34,5; Al

— 13,1-17,6; SiO

— 28,3-33,9; H

— 11,7-14,2.

Синãонія

моноêлінна.

Гóстина

2,61-2,78. Тв. 2-3.

Колір

зелений, жовтий.

Блисê

перламóтровий. Важливий

мінерал

метаморфічних êомплеêсів. Породотвірний мінерал

сланців.

Розрізняють: êлінохлор марãанцевистий (різновид êлінохл-

орó, яêий містить 8,24 % MnO); êлінохлор хромистий (різновид

êлінохлорó, яêий містить 1,5-4 % Cr

2O3).

КЛІНОЦОЇЗИТ, -ó, ч. * р. êлиноцоизит, а. clinozoisite, н.

Klinozoisit m — мінерал, ãідроêсилсиліêат êальцію і алюм-

інію з ãрóпи епідотó. Формóла: 2[Ca

2Al3O(SiO4)(Si2O7)OH].

Містить (%): CaО — 24,63; Al2O3 — 33,64; SiO2 — 39,76; H2O

— 1,94. Існóє неперервний ряд твердих розчинів від К. че-

рез епідот до п’ємонтитó. Синãонія моноêлінна. Кристали

стовпчасті зі штрихóванням. Іноді — зернисті аґреґати.

Тв. 6-6,75. Гóстина 3,25-3,37. Блисê сêляний. Прозорий до

напівпрозороãо. Колір зелений, рожевий або сірий. Зóстр-

ічається ó метаморфічних породах, óтворених по основних

маãматичних породах, яêі містять êальцієвий плаãіоêлаз.

Асоціює з амфіболом. Знайдений ó ряді місцевостей Швей-

царії, ó П’ємонті (Італія) і Теплих ãорах (Урал).

КЛІТЬ

, -і, ж. — êріплення,

те ж саме, що й êостер.

КЛІТЬ

ШАХТНА, -і, -ої,

ж. * р. êлеть шахтная, а.

cage, н. Förd er korb m, Gestell

n, Fördergestell n, Korb m —

трансп. посóдина, пристрій,

яêим по шахтномó стовбóрó

піднімають на поверхню ва-

ãонетêи з êорисною êопали-

ною або пóстою породою,

іншими вантажами, спóсêа-

ють і піднімають людей. По-

чатоê застосóвання — XVIII

ст. За призначенням К.ш.

розділяють на вантажні, ван-

тажолюдсьêі і людсьêі. Яê

основні підіймальні посóди-

ни вони, яê правило, засто-

совóються на неãлибоêих, обмеженої потóжності і старих

шахтах. Розрізняють таêож переêидні і непереêидні К.ш.

За êордоном широêо застосовóють К.ш. з числом по-

верхів до чотирьох (та більше). На êожномó ярóсі перево-

зиться по деê. ваãонетоê, що розташовóються послідовно

або паралельно. У таêих К.ш. може розміщóватися

200-250 чол.

Рис. Клин оптичний: S, S1 — падаючий і відбитий промені; N1,

N2 — нормалі в точêах переломлення променя; i, i’ і i", i’" —

відповідно êóти падаючий і відбитий на першій і дрóãій ãра-

нях яê деталі êомпенсаторів і захисних юстівних стеêол.

δθn1–()1

n1+

------------





θ n1–() ,≈=

Рис. Двоповерхова êліть.

527 КЛІ — КОБ

КЛІТЬОВИЙ ПІДЙОМ, -оãо, -а, ч. * р. êлетьевой подъем,

а. cage winding, н. Gestellförderung f, Gestellförderanlage f,

Korbförderung f — шахтна підіймальна óстановêа, призна-

чена для переміщення в êлітях ê.ê., породи, людей, мате-

ріалів і обладнання. З допомоãою К.п. виêонóється оãляд і

ремонт, армóвання та êріплення стовбóра. Перші К.п.

з’явилися на поч. ХІХ ст. К.п. застосовóють праêтично на

всіх стволах шахт. К.п. бóвають: одноêанатні, баãатоêа-

натні, з підіймальними машинами постійноãо радіóса на-

вивêи (циліндричними барабанами, шêівами тертя) і зі

змінним радіóсом (êонічні, біциліндро-êонічні барабани,

з бобінами), з двиãóном асинхронним або постійноãо

стрóмó. У залежності від числа посóдин розрізняють дво-

êлітьові або одноêлітьові К.п. К.п. вêлючають ãірнич-

отехнічні спорóди і підйомне обладнання, зоêрема ствол,

êопер, підіймальнó машинó, êліті шахтні, êанати та ін. За

êордоном К.п. набóли найбільшоãо розповсюдження (бл.

70% всіх підіймальних óстановоê) яê ãол. і допоміжні

підйоми. При ãлибині стовбóра до 2000 м застосовóють

одностóпінчасті К.п., при більших ãлибинах —

двостóпінчасті. Найбільш широêо виêористовóються ба-

рабанні підіймальні машини з баãатошаровою навивêою

êаната на барабан (до 12 шарів) і швидêістю рóхó êаната

до 18 м/с. На ãлибоêих шахтах застосовóють баãатоêанатні

підіймальні машини (напр., шахта ім. В.М.Бажанова, ДХК

“Маêіїввóãілля”).

КЛОДЕТИТ, -ó, ч. * р. êлодетит, а. claudetite, н. Claudetit

m — мінерал, триоêсид арсенó шарóватої бóдови. Формóла:

2O3. Містить (5): As — 75,74; O –24,26. Синãонія моноêлі-

нна. Поліморфний з арсенолітом. Тв. 2,5-3,0. Гóстина 4,2.

Безбарвний або білий. Блисê сêляний до перламóтровоãо.

Прозорий. Дóже ãнóчêий. Летêий. Продóêт оêиснення рóд

арсенó. Знайдений в Уãорщині, Портóãалії, США (шт.

Арізона). Часто зóстрічається разом з арсенолітом, реаль-

ãаром, аóрипіãментом і самородною сірêою. Неправильна

назва — êлаóдетит.

КЛЮЧ, -а, ч. * р. êлюч; а. wrench, spanner, key, н. Schlüssel

m, Zange f — знаряддя для заґвинчóвання або відґвинч-

óвання ãайоê, болтів, трóб, штанã.

КЛЮЧ ТРУБНИЙ (ШТАНГОВИЙ), -а, -оãо, (-оãо), ч.

(від нім. Stange — стержень, прóт) * р. трóбный (штанãо-

вый) êлюч; а. ріре wrench; н. Steigrohrzange f — 1) Інстр-

óмент для зґвинчóвання і розґвинчóвання трóб (штанã).

2) Розсóвний, розвідний êлюч ó виãляді лещат для затис-

êання трóб з метою їх зґвинчóвання (розґвинчóвання),

нарізання різі.

КНОПІТ, -ó, ч. * р. êнопит, а. knopite, н. Knopit m — 1)

Мінерал, різновид перовсьêітó, що містить до 10% рідêіс-

ноземельних елементів. Хараêтерні оêтаедричні і êóбоêта-

едричні êристали чорноãо і свинцево-сіроãо êольорó. Зóс-

трічається в масивах лóжних основних порід і в êарбонати-

тах. 2) Різновид перовсьêітó, яêий містить до 5% Ce

2U3.

Названий на честь нім. мінералоãа А. Кнопа.

КНОПОЧНИЙ ПОСТ, -оãо, -а, ч. — Див. пост óправління

(êерóвання).

КОАГЕЛЬ, -ю, ч. * р. êоаãель; а. сoagel; н. Koagel n — ãель,

що виниêає в процесі неповної êоаãóляції золю, êоли осад

óтворює наповненó розчинниêом пористó стрóêтóрó.

КОАГУЛЮВАННЯ, -…, с. * р. êоаãóлирование; а. coagula-

tion; н. Koagulation f, Koagulieren n — процес зсідання й ви-

падання в осад частиноê речовини з êолоїдноãо розчинó.

КОАГУЛЯНТИ, -ів, мн. * р. êоаãóлянты, а. coagulants, co-

agulating agents, coagulators; н. Koagulante n pl — речовини,

що спричинюють êоаãóляцію. Застосовóють для очищення

води, виділення цінних промислових продóêтів з відходів

виробництва тощо.

КОАГУЛЯТ, -ó, ч. * р. êоаãóлят,а. coagulum, н. Koagulat n

— осад, що óтворюється внаслідоê êоаãóляції êолоїдноãо

розчинó.

КОАГУЛЯЦІЯ, -ії, ж. * р. êоаãóляция, а. coagulation (floc-

culation); н. Koagulation f, Flockung f, Ausflocken n, Flocken n,

Gerinnen n — злипання частиноê êолоїдів при їхньомó

зітêненні в процесі тепловоãо (броóнівсьêоãо) рóхó, пере-

мішóвання або напрямленоãо переміщення в зовнішнь-

омó силовомó полі. У аґреґатах (флоêóлах) первинні час-

тинêи пов’язані молеêóлярними силами безпосередньо

або через прошароê навêолишньоãо (дисперсійноãо) се-

редовища. К. зóмовлена аґреґативною нестійêістю систе-

ми і її тенденцією до зменшення вільної енерãії. Процес,

зворотний К., — розпад аґреґатів на первинні частинêи,

або перехід ãелю в золь, наз. пептизацією. К. виêористовó-

ють, напр., при флотац. збаãаченні рóд, очищенні води від

природних і побóтових забрóднень, виділенні цінних

пром. продóêтів з відходів виробництва, зміцненні водо-

насичених ґрóнтів. К. відіãрає важливó роль при êольма-

тації прониêних порід під час бóріння нафт. і ãазових свер-

дловин з виêористанням бóрових розчинів. Процеси К. і ãе-

леóтворення, а таêож повторні фіз. і хім. перетворення в

êоаãелях (êонденсація, реêристалізація, йонний обмін й

ін.) мають вирішальне значення ó формóванні різноман-

ітних осадових ãірсьêих порід (ãлинистих, êарбонатних,

êрем’янистих та ін.). К. сóпроводжóється випаданням

осадó, ãелевипаданням чи ãелеóтворенням по всьомó

об’ємó системи. К. може відбóватися яê без зовнішньоãо

впливó на системó, таê і при зовнішній дії (підвищенні

температóри, механічних та ін. впливах, при введенні êоа-

ãóлянтів). Застосовóють для очищення води, повітря, при-

сêорення осадження êолоїдних частиноê тощо.

КОАЛЕСЦЕНЦІЯ, -ії, ж. * р. êоалесценция, а. coalescence,

н. Koaleszenz f — злиття êрапель рідини або ãазових

(повітряних) бóльбашоê при їх зітêненні всередині сере-

довища, яêе рóхається (рідина, ãаз), або на поверхні

бóдь-яêоãо тіла, за яêими йде зміна фазових ãраниць, що

призводить до зменшення заãальної поверхні. К. повітр-

яних бóльбашоê та êрапель реаґентів має сóттєве значен-

ня для процесó флотації.

КОБАЛЬТ, -ó, ч. * р. êобальт, а. cobalt, н. Kobalt n — хім-

ічний елемент, символ Со, ат. н 27; ат. м. 58,9332. Отрима-

ний ó 1735 р. швед. хіміêом Г. Брандтом. Важêий метал

сріблястоãо êольорó з рожевим відтінêом. Хімічно сті-

йêий. Гóстина 8,900. t

пл =1494

С; têип = 2960

С. Компаêт-

ний К. стійêий на повітрі, при т-рі вище за 300

С поêри-

вається плівêою СоО; тонêодисперсний К. пірофорний;

феромаãнітний; реаґóє з разбавл. ê-тами (êрім HF); при

êімнатній т-рі взаємодіє з ãалоãенами (êрім F

2). Утворює

безперервні ряди твердих розчинів з Fe, Ir, Mn, Ni, Pd, Pt,

Rh, обмежені тверді розчини з Au, Cr, Os, Re, інтермета-

лічні сполóêи з баãатьма металами. Пил К. тоêсичний.

ГДК 0,5 мã/м

. Вміст К. в земній êорі 0,0018%. Відомо бл.

50 мінералів К., з них половина — сірчисті, арсенові і т.п.

сполóêи (êароліт CuCo2S4, лінеїт Co3S4, êобальтит CoAsS,

сафлорит (Со, Fe)As

2, сêóтерóдит CoAs3, шмальтин (Со,

Ni) As3 і ін.); рóдні мінерали-носії — пірит, піротин,

пентландит, хальêопірит, арсенопірит. Геохімічно

найбільш схожий з Fe і Ni, типовий елемент óльтраоснов-

них, частêово основних і хальêоãенних рóдних асоціацій,

КОБ — КОГ 528

пов’язаних з ãлибинними джерелами, в яêих асоціюються

Fe, Ni, Cu, Ag, U, а таêож деяêих осадово-метаморфіч. óт-

ворень (Fe, Mn, Ni і ін.). Со в міêроêільêостях виявлено в

мор. воді, мінеральних джерелах, ґрóнті, живих орãані-

змах. Застосовóють при виробництві спеціальних сталей

та сплавів. Радіоаêтивний ізотоп

Со — яê джерело ãам-

ма-випромінювання ó техніці.

КОБАЛЬТИТ, -ó, ч. * р. êобальтит, а. cobaltite, cobalt

glance, bright white cobalt; н. Kobaltit m, Kobaltglanz m —

мінерал êласó персóльфідів. Сóльфоарсенід êобальтó ост-

рівної бóдови. Формóла: CoAsS. За Є.Лазаренêом, містить

(%): Co — 35,41; As — 45,26; S — 19,33. Домішêи: Fe, Ni.

Рóда êобальтó. Синãонія êóбічна. Гóстина 6,1-6,4. Тв. 6.

Білоãо, сталево-сіроãо êольорó. Риса сірóвато-чорна. Злом

нерівний. Непрозорий. Анізотропний. При висоêих т-рах

óтворює безперервний ізоморфний ряд з ãерсдорфітом

NiAsS із вмістом Fe до 40 атомних % і зональним розпод-

ілом баãатих на Со і Ni êомпонентів. Кристалічна стрóê-

тóра типó піритó. Утворює оêтаедричні і êóбічні êристали,

зернисті аґреґати, вêраплениêи, прожилêи. Блисê металі-

чний. Крихêий. Відомий ó êонтаêтово-метасоматичних і

ãідротермальних золоторóдних родовищах. Найбільші

сêóпчення К. — ó висоêотемператóрних êонтаêтово-мета-

соматичних родов. — залізорóдних сêарнах; в ãідроте-

рмальних золото-êварцових і срібло-арсенідних êарбо-

натних жилах (родов. Кобальт, пров. Онтаріо, Канада), в

родов. Ni-Co-Ag-Bi-U-формації (Рóдні ãори, Чехія, Німеч-

чина). Осн. метод збаãачення — флотація з подальшою се-

леêцією. З мідно-

êобальтово-

піритних рóд К. вилóчається

в êолеêтивний êонцентрат.

КОБАЛЬТОВІ КВІТИ, -их, -ів, мн. — мінерал, те ж саме,

що й еритрин.

КОБАЛЬТОВІ РУДИ, -их, рóд, мн. * р. êобальтовые рó-

ды, а. cobalt ores, н. Kobalterze n pl — природні мінеральні

óтворення, що містять êобальт ó êільêостях, при яêих

доцільне йоãо пром. вилóчення. Відомо понад 130 êобаль-

твмісних мінералів, і більше 40 власне êобальтових. За

мінеральним і хім. сêладом виділяють К.р.: арсенові, сі-

рчисті і оêиснені. Мідно-ніêелеві К.р. є в Канаді, Авс-

тралії, Росії, мідно-êолчеданні в Фінляндії, сірчано-êол-

чеданні в Норвеãії, на Кіпрі. Силіêатно-оêсидні рóди

відомі на Уралі (РФ), в Казахстані, в Уêраїні, на Кóбі, в

Новій Каледонії, в Індонезії, Австралії, Філіппінах, оêис-

нені êобальто-мідні рóди — в Африці (Конãо, Замбія, Зі-

мбабве, Ботсвана, Уãанда). Гол. пром. родов. рóд êобальтó

— сірчисті мідно-ніêелеві, оêиснені êобальто-мідні і сил-

іêатно-оêсидні ніêелеві рóди. Світові запаси бл. 10 млн т.

(2000). Світове виробництво êобальтó на початêó ХХІ ст.

становить понад 39 тис т. Гол. продóценти êобальтó в світі

— Конãо, Замбія, Австралія, Канада, Філіппіни.

КОВАЛЕНТНИЙ ЗВ’ЯЗОК, -оãо, -ó, ч. * р. êовалентная

связь, а. covalence, н. Atombindung f, Elektronenpaarbindung f,

homöopolare (kovalente, unpolare, unitarische) Bindung f, Kova-

lenz f — те саме, що й ãомеополярний зв’язоê.

КОВЕЛІН, -ó, ч. * р. êовеллин, а. covellite, covelline, covellin-

ite, indigo copper; н. Covellin n, Kupferindigo m,n — мінерал

êласó сóльфідів, сірчистий різновид мінеральноãо видó êо-

велін — êлоêманіт. Формóла CuS або Cu

2CuS3 (Cu2SCuS2).

За Є.Лазаренêом, містить (%): Cu — 66,48; S — 32,52. Дом-

ішêи: Fe, Se, Ag, Pb. Кристалізóється в ãеêсаãональної син-

ãонії. Колір індиãо-синій. Блисê матовий. Сильно анізо-

тропний. Крихêий. Тв. 1,5-2,5. Гóстина 4,6-4,7. Мідна рó-

да. Зóстрічається в зоні вторинноãо сóльфідноãо збаãачен-

ня. Відомий ó ãідротермальних родовищах яê первинний

мінерал. Знайдений ó лавах Везóвію. Осн. метод збаãачення

— флотація. Від прізвища італійсьêоãо мінералоãа Н.Ко-

веллі (N.Covelli, 1790-1829).

КОВЗАННЯ ГАЗУ, -ння, …, с. * р. сêольжение ãаза; а. gas

slippage; н. Erdgasgleiten n, Erdgasschlüpfung f — відносний

рóх ó рідині ãазових бóльбашоê різних розмірів.

КОВЗАННЯ ПОВЕРХНЯ, -…, -і, ж. * р. сêольжения по-

верхность, а. glide surface, sliding surface, slicken side, glide

plane; н. Gleitebene f, Gleitfläche f — поверхня, що розділяє

дисãармонійно зім’яті (зім’яті з різною інтенсивністю)

товщі ãірсьêих порід або алохтонні óтворення від автохтон-

них, а таêож одні алохтонні пластини від інших ó р-нах

поêривної (шар’яжної) бóдови. К.п., яê правило, приóро-

чена до межі товщ з різêо êонтрастними реолоãіч. власти-

востями, або до пачоê шарів з різêо зниженою в пор-

івнянні з сóміжними товщами в’язêістю — до ãлин, ґіпсó,

мерãелів, серпентинів, або до шарів з аномально висоêим

тисêом порової води. Ці явища поширені ó сêладчастих

спорóдах різноãо віêó.

КОВЗАННЯ ФАКТОР (КОЕФІЦІЄНТ), -…, -а (-а), ч. *

р. сêольжения фаêтор (êоэффициент); а. coefficient of sliding

(kinetic) friction; н. Gleitungskoeffizient m, Gleitzahl f — відн-

ошення дійсних швидêостей фаз ãазорідинноãо потоêó:

де w

ã, wp — дійсні швидêості рóхó ãазó і рідини; β, ϕ —

відповідно об’ємний витратний і об’ємний дійсний ãа-

зовміст потоêó.

КОВПАК, -а, ч. * р. êолоêол; а. drill-pipe bell socket; н. Schut-

zkappe f, Kappe f

—

ловильний інстрóмент

ó виãляді наêрит-

тя êонóсоподібної (дзвоноподібної) форми, яêий призна-

чений для óловлювання трóб, що впали ó

свердловинó

шляхом нарізóвання ловильної різі на їх зовнішню поверх-

ню під час

бóріння

êапітальноãо ремонтó

свердловини

КОГЕЗІЯ, -ії, ж. * р. êоãезия, а. cohesion, н. Kohäsion f —

прилипання одна до одної частин тоãо самоãо твердоãо

тіла або рідини при їхньомó êонтаêті (однієї і тієї ж речо-

вини — молеêóл, йонів, атомів — що становлять однó фазó).

К. зóмовлена силами міжмолеêóлярноãо (міжатомарноãо)

притяãання різної природи, êільêісною хараêтеристиêою

чоãо є енерãія êоãезії, яêа еêвівалентна роботі віддалення

на безêінечнó відстань êоãезійно зв’язаних частиноê. По-

долання сил притяãання при роз’єднанні ãомоãенноãо

тіла на частини вимаãає здійснення роботи, яêа нази-

вається роботою К. У випадêó леãêорóхомих рідин зворот-

ня робота К. дорівнює подвоєній значині питомої вільної

поверхневої енерãії або поверхневоãо натяãó. Для твердих

тіл часто виêористовóють поняття êоãезійної міцності —

ãранично висоêої міцності, яêó б мало дане тіло при ідеал-

ьній (бездефеêтній) стрóêтóрі. Міцність реальних тіл че-

рез дефеêти стрóêтóри може бóти в сотні і тисячі разів ни-

жчою за êоãезійнó. К. визначає найважливіші фіз. і

фіз.-хім. властивості мінералів: твердість, плавêість, роз-

чинність і ін. К. має допоміжне значення для протіêання

процесів осадження пилó (пиловловлювання), флотації,

бриêетóвання, масляної аґломерації та ін. В.С.Білецьêий.

КОГЕНІТ, -ó, ч. * р. êоãенит, а. cohenite, н. Kohenit m

—

êарбід

заліза

— Fe

Сêлад

ó %: Fe — 93,31; С — 6,69.

Дом-

ішêи

: Ni, Со.

Синãонія

ромбічна. Вид ромбо-дипіраміда-

льний. Форми виділення: зерна, пластинчасті

аґреґати

щільні маси,

êристали

дóже рідêісні — стовпчасті, видов-

женопластинчасті з оêрóãлими

ãранями

Гóстина

7,20-7,65.

-------

---

1 ϕ–

1 β–

------------

,⋅==

529 КОГ — КОЕ

Тв

6-6,5.

Колір

олов’яно-білий, змінюється до сві-

тло-бронзовоãо, золотисто-жовтоãо. Дóже маãнітний. Не-

прозорий. Дóже êрихêий. Знайдений ó телóричномó

залізі

з Ґренландії, поблизó м.Бюль (ФРН), ó Красноярсьêомó

êраї (Росія). Найбільш поширений ó залізних

метеоритах

КОГЕРЕНТНИЙ, -оãо. * р. êоãерентный, а. coherent, н. ko-

härent — взаємозв’язаний; ê-н і п р о м е н і — пóчêи сві-

тла, що надходять до місця їх інтерференції від одноãо

джерела різними шляхами, êоли не змінюється ó часі рі-

зниця між їхніми оптичними шляхами (різниця ходó про-

менів); ê - ні хвилі — хвилі, здатні до інтерференції, тоб-

то таêі, що в них не змінюється в часі різниця фаз.

КОГЕРЕНТНІСТЬ, -ості, ж. * р. êоãерентность, а. coher-

ence, н. Kohärenz f — здатність до інтерференції, яêó вияв-

ляють за певних óмов хвилі, зоêрема світлові. Умовою К.

хвиль є незмінюваність ó часі різниці між фазами êоли-

вань ó них, що можливо лише тоді, êоли хвилі мають од-

наêовó довжинó (частотó).

КОГЕРЕНТНІСТЬ СВІТЛА — здатність світла óтворюва-

ти нерóхомó інтерференційнó êартинó. К.с. пояснюють

постійним ó часі співвідношенням між фазами світлових

хвиль, що дають можливість одержóвати інтерференцію.

Коãерентні промені одержóють від тоãо самоãо джерела.

Розрізняють К.с. повнó і частêовó. Повна К.с. настає тоді,

êоли êонтраст інтерференційної êартини ідеальний, тоб-

то мінімальна інтенсивність світла в області тіні дорівнює

нóлю; частêова — яêщо êонтраст не ідеальний. Яêщо êон-

траст відсóтній, то світло цілêом неêоãерентне.

КОД, -ó, ч. * р. êод, а. code, н. Schlüssel m, Kennzahl f, Kode

m — система символів для передавання, обробêи й збер-

іãання (запам’ятовóвання) різної інформації.

КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО НАДРА, -ó, -…, ч. * р. Кодеêс

Уêраины о недрах, а. Mineral Resources Code of Ukraine, н.

Gesetzbuch n der Ukraine f über das Innere n — Заêон Уêраї-

ни про надра, що реãóлює ãірничі відносини з метою за-

безпечення раціональноãо, êомплеêсноãо виêористання

надр для задоволення потреб ó мінеральній сировині та

інших потреб сóспільноãо виробництва, охорони надр, ãа-

рантóвання при êористóванні надрами безпеêи людей,

майна та навêолишньоãо середовища, а таêож охоронó прав

і заêонних інтересів підприємств, óстанов, орãанізацій та

ãромадян. Містить дев’ять розділів: І. Заãальні положен-

ня. ІІ. Геолоãічне вивчення надр. ІІІ. Державний обліê ро-

довищ, запасів і проявів ê.ê., а таêож діляноê надр, нада-

них ó êористóвання, не пов’язане з видобóванням ê.ê. IV.

Проеêтóвання, бóдівництво і введення в еêсплóатацію ãі-

рничодобóвних об’єêтів, а таêож підземних спорóд, не

пов’язаних з видобóванням ê.ê. V. Користóвання надрами

для розробêи родов. ê.ê. і для цілей, не пов’язаних з видо-

бóванням ê.ê. VІ. Охорона надр. VІІ. Державний êонтроль

і наãляд за веденням робіт по ãеолоãічномó вивченню

надр, їх виêористанням та охороною. VІІІ. Спори з питань

êористóвання надрами. Відповідальність за порóшення за-

êонодавства про надра. ІХ. Міжнародні відносини. Ко-

деêс прийнято 17 липня 1994 роêó. В.С.Білецьêий.

КОДУВАННЯ, -…, с. * р. êодирование, а. encoding, н. Ko-

dieren n

— ототожнювання

символів

чи ãрóп символів одноãо

êодó

з символами чи ãрóпами символів іншоãо

êодó

або об-

робêа певної інформації через знаêовó системó певноãо êодó.

КОЕСИТ, КОУСИТ, -ó, ч. * р. êоэсит, а. coesite, н. Coesit

m — щільна фаза êремнеземó êарêасної бóдови. Формóла:

SiO

2. Гóстина 3,01. Стрóêтóра близьêа до стрóêтóри поль-

ових шпатів. Знайдений ó пісêовиêó метеоритноãо êратера

Каньйон Диявола в США (шт. Арізона). Одержана штóч-

но при тисêó 3 ГПа і температóрі 500-800°С америêансь-

êим вченим Л.Коесом ó 1953 р.

КОЕФІЦІЄНТ АВАРІЙНОСТІ, -а, -…, ч. (від аварія і êо-

ефіцієнт) р. êоэффициент аварийности; а. accident rate coef-

ficient; н. Havariefaktor m — поêазниê, яêий хараêтеризóє

êільêість допóщених аварій на одиницю обсяãó робіт і

визначається за формóлою: k

а = N / H, де kа — êоефіцієнт

аварійності (частоти аварій); N — êільêість аварій, допó-

щених протяãом певноãо періодó; H — обсяã виêонаної

роботи за цей період (напр., довжина пробóреноãо стов-

бóра свердловини). К.а. може таêож визначатися в розра-

хóнêó на êільêість промислових об’єêтів, напр., свердло-

вин, яêі знаходяться в бóрінні протяãом роêó, за формó-

лою:

де n — êільêість свердловин, що знаходяться в бóрінні про-

тяãом роêó; n

з — êільêість свердловин, заêінчених бóрінням

протяãом роêó; nê — êільêість свердловин ó бóрінні на

êінець роêó. К.а. може визначатися не тільêи в середньо-

мó по підприємствó, але і за оêремими видами аварій

(злaм бóрильних трóб і доліт, прихоплення інстрóмента,

невдале цементóвання тощо). В.С.Бойêо.

КОЕФІЦІЄНТ АВТОМАТИЗАЦІЇ, -а, -…, ч. * р. êоэффи-

циент автоматизации, а. automatization coefficient, н. Koeffi-

zient m der Automatisierung f, Automatisierungsfaktor m — по-

êазниê, що хараêтеризóє рівень автоматизації процесó, а

таêож рівень автоматизації виробництва. Визначають яê

відношення êільêості (або потóжності) автоматизованоãо

óстатêóвання до заãальної êільêості (заãальної потóж-

ності) всіх машин даноãо видó. К.а. обчислюють таêож за

відношенням вартості автоматизованоãо óстатêóвання до

заãальної вартості всьоãо óстатêóвання. Яêщо є дані про

обсяã продóêції, одержаної на автоматизованих аґреґа-

тах, то визначають êоефіцієнт автоматизації виробниц-

тва яê відношення обсяãó продóêції на автоматизованомó

óстатêóванні до заãальноãо обсяãó даноãо видó продóêції.

Цей поêазниê повніше хараêтеризóє рівень автоматиза-

ції, бо він враховóє продóêтивність праці і стóпінь виêо-

ристання автоматизованоãо óстатêóвання. Інêоли для ха-

раêтеристиêи рівня автоматизації виробничих процесів

застосовóють êоефіцієнт автоматизації праці — відноше-

ння êільêості робітниêів (або відпрацьованоãо часó), яêі

працюють на автоматичномó óстатêóванні, до заãальної

êільêості робітниêів (або відпрацьованоãо часó). Але цей

поêазниê не достатньо точно хараêтеризóє рівень авто-

матизації.

КОЕФІЦІЄНТ АЕРОДИНАМІЧНОГО ОПОРУ ВИРОБ-

КИ (КОЕФІЦІЄНТ “АЛЬФА”), -а, -…, ч. * р. êоэффици-

ент аэродинамичесêоãо сопротивления выработêи (êоэффи-

циент “альфа”), а. air grad coefficient of a working (“alpha”

coefficient), н. aerodynamischer Widerstandsfaktor m des Gru-

benbaus m (Alpha-Faktor m), Alpha-Koeffizient m — величина,

що залежить від стóпеня і типó шорстêості поверхні вироб-

êи та êонфіãóрації її перетинó. Визначається розрахóнêо-

вим шляхом, а таêож за допомоãою довідêових таблиць в

залежності від типó виробêи, видó êріплення, йоãо хараêте-

ристиêи та від наявності ó виробці êонвеєрних поставів.

КОЕФIЦIЄНТ АНIЗОТРОПІЇ (ПЛАСТА ЗА ПРОНИК-

НIСТЮ), -а, …, (...), ч. * р. êоэффициент анизотропии

(пласта по проницаемости); а. anisotropic factor (according to

the bed permeability); н. Anisotropiefaktor m (des Flözes n nach

----

-----------------

,==

КОЕ — КОЕ 530

der Permeabilität f) — êвадратний êорiнь iз вiдношення êо-

ефіцієнтів прониêностей пласта впопереê k

в i вздовж

простяãання kã (ó вертиêальномó i ãоризонтальномó на-

прямах):

КОЕФІЦІЄНТ БАГАТОВОДНОСТІ ШАХТ (РУД-

НИКІВ, КАР’ЄРІВ), -а, -…, ч. * р. êоэффициент водо-

обильности шахт (рóдниêов, êарьеров), а. volume of water co-

efficient of mines, н. Wasserbelastungszahl f der Gruben f pl

(Bergwerke n pl, Tagebaue m pl) — відношення êільêості

відêачаної води до êільêості видобóтої за той же термін

êорисної êопалини. К.б.ш. вимірюється ó м

/т.

КОЕФIЦIЄНТ БЕЗВОДНОГО НАФТОВИЛУЧЕННЯ

(БЕЗВОДНОЇ НАФТОВІДДАЧІ), -а, …, ч. * р. êоэффи-

циент безводноãо нефтеизвержения (безводной нефтеотда-

чи); а. water-free oil recovery factor; н. wasserloser Erdölabga-

bekoeffizient m — відношення êільêості нафти, видобóтої

за безводний період розробêи, до початêових балансових

запасів нафти.

КОЕФІЦІЄНТ БЕЗПЕКИ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент бе-

зопасности, а. safety factor (coefficient), н. Sicherheitkoeffizient

m, Sicherheitsfaktor m, Sicherheitsgrad m — відношення мі-

німальної ãлибини ãірничих робіт до вийманої потóж-

ності пласта, при яêомó створюються допóстимі óмови

підробêи спорóд. Визначається з óзаãальнення досвідó

підробêи спорóд.

КОЕФІЦІЄНТ БІЧНОГО РОЗПОРУ, -а, -…, ч. * р. êоэф-

фициент боêовоãо распора, а. lateral thrust coefficient, н.

Stossschubgrad m, Seitenwandschubgrad m — êоефіцієнт, що

оцінює дію зовнішньоãо навантаження на боêові стінêи,

яêе стисêає заêладальний масив i ґрóнт.

КОЕФІЦІЄНТ БУССІНЕСКА, -а, -…, ч. * р. êоэффициент

Бóссинесêа; а. Bussinesk’s factor, н. Bussinesk-Koeffizient m —

Див. êореêтив êільêості рóхó.

КОЕФІЦІЄНТ ВАРІАЦІЇ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент ва-

риации, а. variation coefficient, н. Variationsbeiwert m — від-

носна величина, що слóжить для хараêтеристиêи êоли-

вання (мінливості) ознаêи. Являє собою відношення се-

редньоãо êвадратичноãо відхилення τ до середньоãо ариф-

метичноãо , виражається ó відсотêах:

КОЕФIЦIЄНТ ВЗАЄМОДIЇ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент

взаимодействия; а. interference factor; н. Koeffizient m der

gegenseitigen Beeinfflussung f — êоефiцiєнт, яêий êiльêiсно

хараêтеризóє співдію свердловин ó пластi й являє собою

вiдношення дебiтó свердловини при її індивідóальній ро-

боті до дебітó цiєї ж свердловини при сóмiснiй роботi з ãрó-

пою iнших свердловин.

КОЕФIЦIЄНТ СУМАРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ, -а, -…, ч. * р.

êоэффициент сóммарноãо взаимодействия; а. ultimate

interaction (interference) factor; н. Koeffizient m der summari-

schen gegenseitigen Beeinflussung f — êоефiцiєнт, яêий êiль-

êiсно хараêтеризóє взаємодiю свердловин ó пластi й являє

собою вiдношення дебітó ãрóпи свердловин, що діють

спільно, до дебітó свердловин при їх індивідóальній роботi.

КОЕФIЦIЄНТ ВИКОРИСТАННЯ ВИДОБУВНИХ ЗА-

ПАСІВ, -а, …, ч. * р. êоэффициент использования извлеêае-

мых запасов; а. utilization factor of recovered reserves, н. Aus-

nutzungsgrad m der zu fördernden Vorräte m pl — відношення

наêопиченоãо видобóтêó нафти (або ãазó — в тих випад-

êах, êоли встановлюється êоефіцієнт ãазовилóчення) з

пласта (поêладó, еêсплóатаційноãо об’єêта) на певнó датó

до початêових видобóвних запасів, тобто частêи видобóв-

них запасів, відібраної з об’єêтa на певнó датó.

КОЕФІЦІЄНТ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ НАФТО-

ВОГО ГАЗУ,

-а, -…,

. *

р.

êоэффициент использования ре-

сóрсов нефтяноãо ãаза;

а.

utilization rate of petroleum gas re-

sources;

н.

Ausnutzungsgrad

der Fettgaslagerstätte

— відно-

шення видобóтêó нафтовоãо ãазó до йоãо робочих ре-

сóрсів.

КОЕФІЦІЄНТ ВИКОРИСТАННЯ ФОНДУ СВЕРДЛО-

ВИН, -а, -…, ч. * р. êоэффициент использования фонда

сêважин; а. utilization factor of well stock; н. Ausnutzungsfaktor

m des Bohrlochfonds m — поêазниê, що хараêтеризóє

рівень виробничоãо виêористання всьоãо еêсплóатаційн-

оãо фондó свердловин:

в.ф.=tp / tk.e

або

де t

с.м.р — êільêість свердловино-місяців, відпрацьованих

(еêсплóатація) діючим фондом свердловин; tс.м.е — êільêість

свердловино-місяців, що числились в óсьомó еêсплóата-

ційномó фонді; t

р — êільêість ãодин роботи (еêсплóатація

та наêопичення рідини) свердловин ó процесі еêсплóатації;

ê.е — êалендарний час всьоãо еêсплóатаційноãо фондó

свердловин.

КОЕФІЦІЄНТ ВИКОРИСТАННЯ ФОНДУ СВЕРДЛО-

ВИН ІНТЕҐРАЛЬНИЙ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент ис-

пользования фонда сêважин интеãральный; а. integral utiliza-

tion factor of well stock, н. integraler Ausnutzungsfaktor m des

Bohrlochfonds m — óзаãальнений поêазниê виêористання

фондó свердловин ó часі і за дебітністю, яêий визначається

яê добóтоê êоефіцієнта еêсплóатації свердловин k

e й êо-

ефіцієнта інтенсивноãо виêористання свердловин ki: kінтеґр

= ke ki .

КОЕФІЦІЄНТ ВИКОРИСТАННЯ ШПУРІВ, -а, -…, ч. *

р. êоэффициент использования шпóров. а. utilization factor of

holes (blastholes), н. Bohrlochwirkungsgrad m, Abschlagwir-

kungsgrad m, Nutzfaktor m der Bohrlöcher n pl — безрозмірна

величина, що хараêтеризóє ефеêтивність дії вибóхó шпó-

рових зарядів при проведенні виробоê і на очисних роботах.

Визначається відношенням величини посóвання вибою за

один вибóх до ãлибини заêладення шпóрів. Правильно

вибране розташóвання шпóрів, величина зарядів і посл-

ідовність їх висадження, а таêож ретельність заряджання і

забивêи шпóрів забезпечóють К.в.ш. рівний або близьêий

до 1. Зменшення значення К.в.ш. призводить до знижен-

ня швидêості посóвання виробоê і до збільшення обсяãó

бóріння та витрат ВР, а таêож до підвищення вартості про-

ходêи.

КОЕФІЦІЄНТ ВИЛУЧЕННЯ КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ З

НАДР, -а, -…, ч.

— Те ж саме, що й

êоефіцієнт добóвання

êорисної êопалини з надр.

КОЕФІЦІЄНТ ВИМУШЕНОГО ПРОСТОЮ, -а, -…, ч. *

р. êоэффициент вынóжденноãо простоя; а. idle time factor;

downtime ratio; н. Notausfallfaktor m, Koeffizient m des erzwun-

genen Stillstandes m — параметр надійності виробó, яêий

визначається відношенням тривалості відновлення

виробó до сóми тривалості відновлення та тривалості без-

відмовної йоãо роботи.

КОЕФIЦIЄНТ ВИТІСНЕННЯ, -а, …, ч. * р. êоэффициент

вытеснения; а. displacement factor; н. Verdrängungskoeffizient

m — відношення об’ємó нафти, витісненоãо після трива-

⁄ .=

----

100%.=

в.ф.

с.м.р

с.м.е

------------