Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

511 КІЛ — КІМ

КІЛОГРАМОМЕТР, -а, ч. * р. êилоãраммометр, а. kilo-

grammeter, н. Kilogrammeter n — одиниця роботи, що дор-

івнює роботі сили 1 êГ, яêа переміщóє тіло на віддаль 1 м.

КІЛОГРАМ-СИЛА, -…-и, ж. * р. êилоãрамм-сила, а. kilo-

gram-force, н. Kilopond n, Kilogramm-Kraft f — одиниця си-

ли в МКГСС системі одиниць, тобто сила, яêа 1 êã маси

надає нормальноãо присêорення, що становить 9,80665 м/

. 1 êãс (êГ) ~ 9,8 Н. У ФРН, Австрії, Швеції та ін. êраїнах

Європи для К.-с. прийнята назва êілопонд.

КІЛОДЖОУЛЬ, -я, ч. * р. êилоджоóль а. kilojoule, н. Kilo-

joule n — одиниця енерãії (роботи) в Міжнародній системі

одиниць, дорівнює 1000 Дж.

КІЛОКАЛОРІЯ, -ії, ж. * р. êилоêалория, а. large calorie, ki-

logram-calorie, н. Kilokalorie f — одиниця êільêості тепла,

дорівнює 1000 êалорій, або 4,187 êДж.

КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ, -оãо, -ó, ч. * р. êоличественный

анализ, а. quantitative analysis, н. quantitative Analyse f —

визначення вмістó або êільêісних співвідношень еле-

ментів, фóнêційних ãрóп, сполóê або фаз ó об’єêті, що анал-

ізóється (зразêó речовини). К.а. розділяють на елемент-

ний, молеêóлярний, фóнêціональний і фазовий. У залеж-

ності від êільêості речовини, що аналізóється, техніêó ви-

êонання аналізó поділяють на маêро- (>10

-1

ã), напівм-

іêро- (10

-2

-10

-1

ã), міêро- (10

-3

-10

-2

ã), óльтраміêро- (10

-6

ã) і

сóбміêро- (10

-9

ã) аналіз. Відносна похибêа хім. методів зви-

чайно становить 0,05-0,2%, фізиêо-хімічних і фізичних

0,01-50%, К.а. виêористовóється для встановлення сêладó

рóд, мінералів і для êонтролювання технолоãічних процесів.

Тенденція розвитêó К.а. — інстрóменталізація, автома-

тизація, êомп’ютеризація.

КІЛЬКІСТЬ БУРОВИХ БРИГАД, -ості, -…, ж. * р. êоли-

чество бóровых бриãад; а. quantity of drilling (rig) teams, н.

Zahl f (Anzahl f) der Bohrbrigaden f pl — середньообліêова

êільêість бóрових бриãад (ББ), що працювали протяãом

роêó, вêлючаючи роботó на бóдівництві веж, випробó-

ванні, допоміжні та інші роботи:

де n

б.б — êільêість ББ на місяць; nв.м — êільêість верста-

то-місяців ó êалендарномó році, nв.м = 12,17; Qб — річний

об’єм проходêи (бóріння), м; V

k — планова êомерційна

швидêість, м/верст.-міс; nр.б, nз.в — êільêість свердловин,

розпочатих бóрінням і заêінчених випробóванням ó плано-

вомó році; Т

п.б — час підãотовчих робіт до бóріння, діб; Тв

— час випробóвання, діб.

КІЛЬКІСТЬ БУРОВИХ УСТАТКУВАНЬ, -ості, -…, ж. *

р. êоличество бóровых óстановоê (БУ); а. quantity of drilling

rigs [DR]; н. Zahl f (Anzahl f) der Bohranlagen f pl —

êільêість бóрових óстановоê (БУ), необхідних для виêо-

нання плановоãо завдання; хараêтеризóє потóжність бó-

ровоãо підприємства. Середньорічна êільêість БУ визна-

чається яê середня хронолоãічна величина:

де n

1, n2,..., n12 — êільêість êомплеêсних БУ на початоê

êожноãо місяця роêó; n′1 — те ж саме на êінець роêó. Пот-

реба в БУ для виêонання плановоãо завдання:

б.ó = nб.б Kоб ,

де nб.б — êільêість бóрових бриãад; Kоб — êоефіцієнт обо-

ротності БУ.

КІЛЬКІСТЬ ВЕЖОМОНТАЖНИХ БРИГАД (ВБ), -ості,

-…, ж. * р. êоличество вышêомонтажных бриãад (ВБ); а.

quantity of rig-up teams (rig-building crews) [RUT, RBC]; н.

Zahl f der Turmmontagebrigaden f pl — êільêість вежомон-

тажних бриãад для виêонання бóдівельних та монтаж-

но-демонтажних робіт визначається за формóлою:

де n

б.б — êільêість бóрових бриãад; Tм.д. — час монтаж-

но-демонтажних робіт; T

з — витрати часó для створення

запасó (простій змонтованої бóрової в очіêóванні бóрових

бриãад); Тп.б — час підãотовчих робіт до бóріння; Tб.ê — час

бóріння і êріплення; Т

в — час випробóвання.

КІЛЬЦЕВІ СТРУКТУРИ, -их, -р, мн. * р. êольцевые

стрóêтóры, а. ring structures, н. Ringstrukturen f pl — ãеол.

óтворення в плані êільцевої, оêрóãлої або овальної форми

в êам’яній оболонці Землі і ін. планетних тіл. Встановлю-

ються в осн. шляхом ãеол. дешифрóвання êосмічних та

аеровисотних знімêів земної поверхні. К.с. — різнорідні

за ãенезисом і формою виявів на знімêах ãеол. об’єêти з

центр. симетрією. Запропонована велиêа êільêість êласи-

фіêацій К.с. Заãальноприйнято розділяти К.с. на теê-

тонічні, маãматичні, метаморфічні та імпаêтні. Оêремо

стоять ãіãантсьêі К.с.: т. зв. нóêлеари поперечниêом в со-

тні і тисячі êм, сформовані приблизно на ранніх стадіях

óтворення земної êори, можливо, під дією інтенсивноãо

метеоритноãо бомбардóвання при завершенні аêреції.

Теêтонічні К.с. розділяють на позитивні (сêлепіння і êóпо-

ли) і неãативні (западини і мóльди). До цьоãо ж типó нале-

жать розриви і зони тріщин êільцевої і дóãової форм в

плані. Серед маãматичних виділяються стрóêтóри, зóмов-

лені нерозêритими або частêово розêритими інтрóзивн-

ими масивами, інтрóзіями оêрóãлої форми або êонцент-

рич. бóдови з ореолами êонтаêтово-змінених порід. Деяêі

К.с. відповідають êільцевим дайêовим êомплеêсам. У по-

лях розвитêó вóлêанічних порід К.с. виражені системою

êільцевих і дóãових тріщин біля вóлêанів центр. типó,

êальдерами, вóлêано-теêтонічними підняттями і депресі-

ями. Метаморфічні К.с. вêлючають ґраніто-ґнейсові êóпо-

ли і овали. Крім тоãо, виділяють астроблеми, ãенеза яêих

до êінця не з’ясована — можливе яê їх метеоритне поход-

ження, таê і ãеолоãічне. До них належить більшість К.с.,

планетних тіл земної ãрóпи. З вивченням К.с. пов’язано

виявлення невідомих раніше заêономірностей ó

розміщенні ê.ê., в т.ч. êомпаêтноãо хараêтерó над не-

розêритими інтрóзивними масивами, низьêотемператóр-

ноãо зрóденіння, пов’язаноãо з вóлêано-теêтонічними К.с.,

зональності зрóденіння по відношенню до К.с. нóêлеарної

природи. Крóпні К.с. (або êонцентри) можóть відіãравати

важливó роль ó лоêалізації зон нафтоãазовоãо наêопичен-

ня і оêр. родов. нафти і ãазó. Теêтонічні К.с. часто слóжать

індиêаторами малоамплітóдних піднять ó платформних

областях, перспеêтивних щодо нафтоãазоносності.

КІМБЕРЛІТ, -ó, ч. * р. êимберлит, а. kimberlite, н. Kimber-

lit m — вивержена маãматична ãірсьêа порода чорноãо êо-

льорó з синім або зеленим відтінêами, виповнює т.зв.

трóбêи вибóхів ãазів ó земній êорі; алмазоносний. К. — за-

ãальний термін для позначення вóлêаніч. і сóбвóлêаніч.

óльтраосновних порід. Власне К. являє собою масивнó

бреêчієподібнó ã.п., яêа сêладається з первинно маãмато-

ãенноãо, повністю зміненоãо цементó, сêладеноãо тонêо-

зернистим аґреґатом серпентинó, êальцитó, флоãопітó,

перовсьêітó, маãнетитó, водних алюмосиліêатів та ін. за-

б.б

в.м

---------

р.б

п.б

з.в

365

-----------------------------------------

,+=

б.ó

----- n

… n

------+++ +

---------------------------------------------------------

в.б

б.б

м.д.

+()

п.б

б.ê

---------------------------------------

КІМ — КІН 512

нóрених ó цемент різнорідних вêраплениêів мінералів і

óламêів порід. К. заповнюють трóбêи вибóхó і зóстрічают-

ься ó виãляді жил, дайоê, сіллів. Сêладається ã. ч. з олівінó,

піроêсенів, ґранатів, флоãопітó. Належить до мало поши-

рених порід; К. відомі в Яêóтії (Саха), Півд. і Центр. Аф-

риці, Півн. Америці, Бразилії, Індії. К. — ãол. êорінне

джерело алмазів. Сьоãодні ó світі відомо близьêо 2000 êі-

мберлітових тіл, серед яêих більш ніж ó 300 трóбêах

і дайêах виявлені ал-

мази. Промислові

êонцентрації вияв-

лені тільêи в деêіл-

ьêох десятêах, а ви-

добóтоê провадиться

óсьоãо в 23 êімберлі-

тових трóбêах і одній

лампроїтовій.

Розробляють К. з

вмістом алмазів не

нижче за 0,1 êар/т.

Від назви м. Кімберлі

(Kimberley) в Півде-

нно-Африêансьêій Респóбліці.

КІМЕРИДЖСЬКИЙ ЯРУС, КІМЕРИДЖ, -оãо, -ó; -ó, ч.

* р. êимериджсêий ярóс, êимеридж; а. Kimmeridgian, н. Kim-

meridge n, Kimmeridgien n, Kimmeridgium n — третій знизó

ярóс верхньоãо відділó юрсьêої системи. Від назви селища

Кіммеридж ó Півд. Анãлії, Велиêобританія.

КІММЕРІЙСЬКА СКЛАДЧАСТІСТЬ, -ої, -ості, ж. * р.

êиммерийсêая сêладчатость, а. Сimmerian folding, н. Kim-

merische Faltung f — одна з епох мезозойсьêої сêладчас-

тості. Розрізняють дві епохи К.с.: ранньоêіммерійсьêó —

êінець тріасó — початоê юри і пізньоêіммерійсьêó —

êінець юри — початоê êрейди. Перша епоха виражена в

ãірсьêих спорóдах Кримó, Півн. Добрóджа, на Таймирі, в

Півн. Афãаністані, Півд.-Сх. Азії, Патаãонсьêих Андах,

Півн.-Сх. Арґентини; дрóãа — ó Верхояно-Чóêотсьêій об-

ласті, на Центр. та Півд.-Сх. Памірі, в Караêорóмі, Центр.

Ірані, на Кавêазі, в Зах. Кордильєрах Півн. Америêи, Ан-

дах та ін. В Уêраїні К.с. найінтенсивніше проявилася в

межах альпійсьêої частини Середземноморсьêоãо рóхливоãо

поясó. На місці Кримсьêоãо п-ова і пониззя Дóнаю на по-

чатêó К.с. виниêла ãеосинêлінальна система, ó середині

епохи вона перетворилася на сêладчастó ãірсьêó спорóдó,

яêа наприêінці епохи зрóйнóвалася, знівелювалася і пере-

творилася на молодó Сêіфсьêó платформó, що проіснóвала

до початêó альпійсьêої сêладчастості. На Східно-Європей-

сьêій платформі К.с. проявилася значним проãинанням її

півд. êраю, а таêож переважанням низхідних рóхів ó ме-

жах бортових частин Дніпровсьêо-Донецьêої западини та

півн. і півн.-зах. оêраїн Донецьêоãо проãинó.

КІММЕРІЙСЬКИЙ ЯРУС, -оãо, -ó, ч. * р. êиммерийсêий

ярóс, а. Сimmerian, н. Kimmerien n

— нижній

ярóс

середньо-

ãо

пліоценó

Чорноморсьêоãо басейнó. Від назви племен êі-

ммерійців, яêі населяли Північне Причорномор’я ó 8-7 ст.

до н.е.

КІНЕМАТИКА, -и, ж. * р. êинематиêа, а. kinematics, н.

Kinematik f, Bewegungslehre f — 1) Розділ механіêи, в яêомó

вивчають залежність механічноãо рóхó тіл лише від часó,

не берóчи до óваãи маси тіл та дії на них сил. 2) Частина

розділó ãідромеханіêи, що називається динаміêою рідин

(ãідродинаміêою), в яêій вивчається рóх рідини без óрахó-

вання сил, яêі визначають цей рóх.

КІНЕМАТИЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ МОЛЕКУЛЯРНОЇ

(ФІЗИЧНОЇ) В’ЯЗКОСТІ, -оãо, -а, -…, ч. — Див. êо-

ефіцієнт в’язêості êінематичний.

КІНЕМАТИЧНО ПОДІБНІ ПОТОКИ, -…, -их, -ів, мн. *

р. êинематичесêи подобные потоêи; а. kinematically similar

flows; н. kinematisch ähnliche Flüsse m pl — ãеометрично

подібні потоêи, для яêих веêторні поля швидêостей і при-

сêорень є ãеометрично подібними та однаêово орієнтов-

аними відносно ãраниць потоêó. Траєêторії, описані ãео-

метрично подібними частинêами êінематично подібних

потоêів, повинні бóти таêож ãеометрично подібними й

однаêово орієнтованими відносно ãраниць. Для таêих по-

тоêів

де u — швидêість; N, M — індеêси, що позначають "натó-

ра" і "модель"; 1-1, 2-2 — індеêси, що позначають перерізи

потоêів; А, В — точêи, в яêих визначаються швидêості v;

v — масштаб швидêостей; ; λL — ãеометричний

масштаб; λ

т — масштаб часó.

КІНЕТИКА, -и, ж. * р. êинетиêа, а. kinetics, н. Kinetik f —

1) В широêомó розóмінні — вчення, в яêомó досліджóют-

ься явища, що змінюються з часом. 2) Розділ теоретичної

механіêи, що об’єднóє статиêó й динаміêó. 3) Вчення про

заãальні заêони перебіãó хімічних реаêцій ó часі.

КІНЕТИЧНИЙ, -оãо. * р. êинетичесêий, а. kinetic, н. kine-

tisch — пов’язаний з рóхом; ê - н а т е о р і я ã а з і в - тео-

рія, яêа пояснює явища в ãазах яê наслідоê безладноãо рó-

хó ãазових молеêóл, що безперервно стиêаються між со-

бою; ê - н а е н е р ã і я - енерãія тіла, що рóхається, енерãія

рóхó, на відмінó від потенціальної енерãії — енерãії, зóмов-

леної взаємним розміщенням тіл.

КІНЕТИЧНИЙ ГІСТЕРЕЗИС ЗМОЧУВАННЯ, -оãо, -ó,

-..., ч. * р. êинетичесêий ãистерезис смачивания; а. kinetic

wettabily hysteresis; н. kinetische Benetzungshysterese f — зм-

іна êóта змочóвання під час рóхó по твердій поверхні три-

фазноãо змочóвання периметра. Гістерезис залежить від

напрямêó рóхó периметра змочóвання, тобто від тоãо, чи

проходить витіснення з твердої поверхні води нафтою чи

нафти водою. Кóт, яêий óтворюється під час витіснення

нафти водою (θ

2,1), прийнято називати настóпаючим, а

êóт, яêий óтворюється під час витіснення води нафтою

(θ

1,2), - відстóпаючим. При цьомó відстóпаючий θ1,2, настó-

паючий θ

2,1 і статичний θ êóти завжди знаходяться в таêо-

мó співвідношенні: θ

2,1 > θ > θ1,2. Гістерезис змочóвання

залежить від швидêості переміщення трифазної межі под-

ілó фаз по твердій поверхні, а таêож від адсорбції на ній ре-

човин і шорстêості твердоãо тіла. Зі збільшенням швид-

êості витіснення нафти водою з êапілярних êаналів по-

ристоãо середовища внаслідоê ãістерезисó настóпаючий

êóт змочóвання зростає і може стати більшим 90º, яêщо

навіть ó статичних óмовах поверхня êапіляра ãідрофільна.

В.С.Бойêо.

КІНЕТИЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВОД, -их, -ів, -…, мн. *

р. êинетичесêие методы анализа вод, а. kinetic methods of

waters analysis, н. kinetische Wasseranalyseverfahren n pl —

базóються на залежності швидêості хімічної реаêції від

êонцентрації реаãóючих речовин. Чóтливість методів —

n⋅(10

-1

-10

-3

) мêã/л. Перспеêтивні при визначенні óльтрамі-

êроêонцентрацій елементів.

Кар’єр по видобóтêó алмазів з êімбе-

рлітової трóбêи «Мир» (Респóбліêа

Саха, РФ).

-------

11–

()

11–

()

--------------------------

22–

()

22–

()

--------------------------

idem ,====

------=

513 КІН — КЛА

КІНОВАР, -і, ж. * р. êиноварь, а. cinnabar, н. Zinnober m

— важливий низьêотемператóрний ãідротермальний

мінерал

êласó простих

сóльфідів

. Сóльфід

ртóті

ланцюжêової бóдови

HgS. Містить 86,2% Hg і 13,8% S,

домішêи

— Se (до 1%), сл-

іди Те.

Синãонія

триãональна.

Рóда

ртóті

. Тв

2-3.

Гóстина

8,0-8,2.

Колір

червоний.

Блисê

переважно алмазний.

Риса

ясêраво-червона.

лом неясно-раêовистий. Крихêа. Поãа-

ний провідниê елеêтриêи. Діамаãнітна. К. óтворює

товсто-таблитчаті, ромбоедричні, рідше — призматичні

êристали;

хараêтерні зернисті

аґреґати;

часто зóстрічаються

двійниêи

, в т.ч. двійниêи-проростêи. К. типовий

мінерал

приповерхневих

ãідротермальних родовищ

. Утворюється в

лóжномó середовищі в зв’язêó з молодими вóлêанічними

проявами, де міститься разом з

антимонітом

піритом, мар-

êазитом, реальãаром, арсенопіритом

. В Уêраїні видобóваєть-

ся на

Миêитівсьêомó

родовищі

(Донбас), є на Заêарпатті. Ро-

дов.: Альмаден (Іспанія); Авала (Ідрія, Словенія). Осн. мето-

ди

збаãачення

—

відсадêа

флотація

при рН 5-7.

КІНЦЕВІ ПРИСТРОЇ ГІРНИЧИХ МАШИН, -их, -їв, -…,

мн. * р. êонцевые óстройства ãорных машин; а. end devices of

mining machines, н. Endvorrichtungen f pl der Bergbaumaschi-

nen f pl — прилади, що забезпечóють стійêість і спрямова-

не переміщення приводних станцій ãірничих машин. До

них належать: підвісне óстатêóвання (пристрої для óтри-

мання ãірничих машин від сповзання, пересóвання їхніх

приводних станцій та для підтяãóвання в очисномó вибої),

опорні балêи (для спрямованоãо переміщення приводних

станцій ãірничих машин в очисномó вибої і запобіãання їхнь-

омó затяãóванню в очисний вибій) і ãідрофіêовані столи

(для розміщення і спрямованоãо переміщення приводної

станції ãірничої машини в прилеãлій виробці відповідно до

висоти її нижньоãо підривання, а таêож для розтяãóвання

поставó її êонвеєра).

КІПРЕҐЕЛЬ, -я, ч. * р. êипреãель,

а. plane-table (telescopic) alidade; н.

Kippregel f — оптичний прилад,

яêий разом з мензóлою виêорис-

товóють для топоãрафічної зйомêи

місцевості. Призначений для

вимірювання вертиêальних êóтів,

відстаней, перевищень і ãрафі-

чних побóдов напрямêів при ви-

êонанні топоãрафічних зйомоê.

Заãальний вид êіпреãеля поêаза-

ний на рис. Див. таêож мензóльна зйомêа.

КІР, êорó, ч. * р. êир, а. brea, kir, н. Kir, Kir-Ablagerungen f

pl — назва ãрóпи природних бітóмів (мальти, асфальти,

асфальтити), що óтворюються в резóльтаті вивітрювання

в зоні виходів леãêих метанових і нафтенових нафт. В за-

лежності від сêладó і ãлибини вивітрювання нафт êолір К.

змінюється від темно-êоричневоãо до чорноãо. Гóстина

0,96-1,2. Розчинний в орãаніч. розчинниêах. Сêлад (%): С

75-86; Н 8-12; N+S+О 2-11; масел 25-65, смол і асфаль-

тенів до 80. К. просочóє прониêні пласти (заêірóвання),

óтворює поêривала біля виходів нафти і «êапелюхи»,

пов’язані з ãрязьовими сальзами і ãрязьовими вóлêанами.

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ТЕКТОНІЧНИЙ БЛОК, -оãо,

-оãо, ó, ч. — стрóêтóрно і формаційно відоêремлена цент-

ральна частина Уêраїнсьêоãо щита. Розташований ó Кір-

овоãрадсьêій, частêово Черêасьêій, Миêолаївсьêій та Дн-

іпропетровсьêій областях. Являє собою антиêлінорій,

сêладений метаморфічними породами ранньопротерозой-

сьêоãо віêó. Центральне підняття блоêó óтворюють ґран-

ітні масиви. Сóміжні синêліналі виповнені ґнейсами. У пе-

рехідних зонах на периферії блоêó відомі родовища заліз.

рóд (Кіровоãрадсьêа обл.).

КЛАПАН, -а, ч. * р. êлапан, а. valve, н. Ventil n, Klappe f —

деталь, заслінêа або пристрій для óправління витратами

ãазó, пари або рідини в машинах і трóбопроводах шляхом

зміни площі прохідноãо перерізó. Застосовóють К. для

створення перепадó тисêó (дросельні К.), для запобіãання

зворотномó потоêó рідини (зворотні К.), частêовомó ви-

пóсêанню ãазó, пари або рідини при надмірномó підв-

ищенні тисêó (запобіжні К.), реãóлювання тисêó або вит-

рат (реãóлюючі К.), зниження тисêó і йоãо стабілізації

(редóêційні К.). Крім тоãо, К. застосовóють яê запірнó ар-

матóрó для ãерметичноãо відêлючення трóбопроводів, тех-

нолоãічних апаратів, теплоенерãетичних óстановоê тощо.

Див. вентиль, запобіжний êлапан, êлапан-відсіêач свердло-

винний, êлапан ãазліфтний, êлапана ãазліфтноãо тарóван-

ня, êлапана ãазліфтноãо трóбний ефеêт.

КЛАПАН-ВІДСІКАЧ СВЕРДЛОВИННИЙ, -а-а, -оãо, ч.

* р. êлапан-отсеêатель сêважинный; а. well shut-off valve; н.

Bohrlochschnellschlussventil n — êлапан, яêий встанов-

люється в êолоні насосно-êомпресорних трóб і переêри-

ває свердловинó під час розãерметизації ãирла або за сиãна-

лом із станції óправління.

КЛАПАН ГАЗЛІФТНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êлапан ãазлифт-

ный; а. gaslift valve; н. Gasliftventil n — êлапан, призначе-

ний для пóсêó в роботó ãазліфтних і освоєння фонтанних

свердловин, а таêож для подавання ãазó в підіймальні трó-

би при нормальній роботі ãазліфтних свердловин. К.ã. êла-

сифіêóють: а) за призначенням — пóсêові і робочі; б) за

способом êріплення до насосно-êомпресорних трóб —

стаціонарні (зовнішні; êріпляться на êолоні трóб зовні);

знімні (внóтрішні; êріпляться всередині ãазліфтних свер-

дловинних êамер; в) за принципом дії — êеровані тисêом

або ãазó, або рідини; диференціальні (êеровані перепадом

тисêó); ã) за êонстрóêтивним виêонанням — сильфонні,

прóжинні, êомбіновані.

КЛАПАНА ГАЗЛІФТНОГО ТАРУВАННЯ,

-…,

с.

р.

êла-

пана ãазлифтноãо тарирование;

а.

calibration of a gas lift

valve; gauging of a gas lift valve;

н.

Eichung

des Gasliftventils

— перевірêа в лабораторних óмовах на стенді можливості

спрацювання êлапана ãазліфтноãо за термодинамічних

óмов на ãлибині йоãо розміщення в ãазліфтній (чи фон-

танній) свердловині в ході подавання стиснóтоãо ãазó.

К.ã.т. здійснюють за величинами відповідно номінальн-

оãо тисêó тарóвання і тисêó азотó в сильфоні за лаборатор-

них óмов тарóвання:

де р

ê.відêр — тисê відêривання êлапана ãазліфтноãо, що

створюється стиснóтим ãазом ó затрóбномó просторі свер-

дловини; р

тр — тисê ãазорідинної сóміші в підіймальних

трóбах; k ê, k с — êонстрóêтивний êоефіцієнт відповідно

êлапана і сильфона; k

t — температóрний êоефіцієнт яê

відношення температóр ó точці розміщення êлапана ó

свердловині і в лабораторії під час тарóвання êлапана.

КЛАПАНА ГАЗЛІФТНОГО ТРУБНИЙ ЕФЕКТ, -…,

-оãо, -ó, ч. * р. êлапана ãазлифтноãо трóбный эффеêт; а.

pipe effect of a gas lift valve; н. Rohreffekt m des Gasliftventils n

— наслідоê підвищення тисêó в підіймальних трóбах нав-

проти заêритоãо êлапана ãазліфтноãо під час надходження

ãазó в настóпний êлапан ãазліфтний ó ході пóсêó подаван-

Рис. Кіпреãель з

мензóлою.

ном

ê.відêр

тр

--------------------------------------

, p

сн

ê.відêр

тр

--------------------------------------

,==

КЛА — КЛА 514

ням стиснóтоãо ãазó ãазліфтної (чи фонтанної) свердлови-

ни в еêсплóатацію, яêий може призвести до відêриття цьо-

ãо êлапана. Щоб цей êлапан бóв заêритий під час подаван-

ня ãазó через настóпний êлапан, тисê ãазó, яêий заêачó-

ють, знижóють на величинó трóбноãо ефеêтó. К.ã.т.е. виз-

начають за формóлою:

де - найменший тисê ãазорідинної сóміші ó підійма-

льних трóбах на ãлибині L

i розміщення і-ãо ãазліфтноãо

êлапана під час надходження ãазó в ці трóби через цей êла-

пан; - відповідно найбільший тисê, але під час над-

ходження ãазó через (і+1)-й êлапан при заêритомó і-томó

êлапані; k

êі — êоефіцієнт і-ãо êлапана. В.С.Бойêо.

КЛАРЕН, -ó, ч. * р. êларен, а. clarain, н. Halbglanzkohle f,

Clarit m — літоãенетичний тип (літотип) виêопноãо вóãі-

лля, блисêóчий інãредієнт, що маêросêопічно розрізнюєт-

ься. У неоднорідномó вóãіллі óтворює смóãи різної товщи-

ни, іноді сêладає сóцільні пласти вóãілля. Тріщинóватий,

êрихêий. Колір К. чорний, злам нерівний, теêстóра смó-

ãаста. За фіз. і хім. властивостями при однаêовомó стóпені

вóãлефіêації наближається до вітренó. У сêладі К.

переважають (понад 75%) ãеліфіêовані міêроêомпоненти

ãрóпи вітринітó при зниженомó вмісті ліпоїдних (ãрóпи

лейптинітó) і фюзенізованих (ãрóпи інтертинітó) міêр-

оêомпонентів.

КЛАРИТ, -ó, ч. * р. êларит, а. clarite, н. Clarit m — бімац-

еральний міêролітотип, що містить мінімóм 95 % маце-

ралів ãрóпи вітринітó і ліптинітó, êожний з яêих повинен

бóти представлений яê мінімóм 5% (за об’ємом). Термін

введений Р. Потоньє (1924 р.). З 1955 р. за рішенням Мі-

жнародноãо êомітетó з петролоãії вóãілля і орãанічної речо-

вини (МКПВОР) термін застосовóється для позначення

міêролітотипó, що сêладається в осн. з мацералів ãрóпи

вітринітó і ліптинітó.

Співвідношення

мацералів обох ма-

церальних ãрóп,

зãаданих вище, мо-

жóть варіювати, на-

пр., êларит

V і êла-

ритL означають

êларени, баãаті

відповідно вітрині-

товими або ліпти-

нітовими мацерала-

ми. Їх вітритова ос-

новна маса часто

сêладається з êоло-

детринітó. Відм-

інність можна вста-

новити тільêи по

присóтності спеціальноãо ліптинітовоãо мацералó, напр.,

êóтиêларитó, резиноêларитó і т.д. В залежності від типó

спор, присóтніх ó êлариті, розрізнюють тенюі- і êрас-

сиêларит (Е.Штах і ін., 1982 р.). К. може містити домішêи,

в осн. ãлинисті мінерали, пірит і êарбонати.

Гóстина К. варіює між 1,2 і 1,7 ã/см

в залежності від

стóпеня вóãлефіêації вóãілля і змінюється зворотно про-

порційно вмістó ліптинітó. Міцність варіює від 26 до 85

êã/мм

. Звичайно міцність вища, ніж ó вітритó, але ця

відмінність меншає із збільшенням стóпеня вóãлефіêації.

Елементарний сêлад К. варіює між сêладом вітринітó і

ліптинітó. К. хараêтеризóється висоêим вмістом еêстра-

êтивної і летêої речовини. Ці хараêтеристиêи залежать від

співвідношення мацералів обох мацеральних ãрóп і вóãле-

фіêованості речовини.

К. формóється в різних середовищах. Вóãільні пласти з

висоêим вмістом êларитó

V є типовим продóêтом волоãих

деревних торфовищ (Діссель, 1992 р.). Резиноêларит óтво-

рюється з деревини, баãатої на смолó й, імовірно, сформó-

вався в лісових болотах (Ліãóа і Дóбінже, 1991 р.). Алãо-

êларит вêазóє на озера і водоймища, в яêих збиралися ãó-

мóсові і ліптичні детрити (Діссель, 1992 р.). Наявність

різновидів спор в спороêлариті свідчить про навêолишнє

середовище (Шміт, 1968 р.; Штрехло, 1990 р.). Кларит,

баãатий êóтиêóлами, може формóватися, в осн. ó мілêих

водоймищах незабаром після відділення від рос-

лин-батьêів і без особливоãо транспортóвання (Теймюл-

лер, 1962 р.). Осêільêи мезофілова тêанина листя розêла-

дається швидше, ніж êóтиêóли, останні óщільнюються

(Діссель, 1992 р.).

Кларит є основним êомпонентом літотипó êларенó. Він

поширений і типовий для вóãілля середньої стадії вóãле-

фіêації, особливо вóãілля êам’яновóãільноãо періодó і деяêо-

ãо вóãілля еоценó-оліãоценó в північній півêóлі. К. з висо-

êим вмістом щільно óпаêованих êóтиêóл óтворює «папе-

рове вóãілля» (Діссель, 1992 р.).

Вміст ó êлариті ліптинітó обóмовлює тенденцію до

меншоãо розтрісêóвання, ніж ó випадêó вітритó, і до біль-

шої міцності. Від вмістó ліптинітó таêож залежать

êрóпність і хараêтеристиêи дроблення êларитó. К. має

тенденцію до êонцентрації в ґранóли êрóпністю > 1 мм.

Технолоãічні хараêтеристиêи. У êоêсівномó

вóãіллі

êла-

рит

сóттєво підвищóє спіêливість. Вихід побічних продóêтів

(напр.,

ãазів

) змінюється із вмістом

ліптинітó

. К. співвід-

носять з пористими напівêоêсами êрассисферами і те-

нюісферами (Розенберґ і інші, 1996 р.), що отримóються при

спаленні. У

вóãіллі

середньоãо стóпеня

вóãлефіêації

К. повні-

стю ãідроãенізóється. Це пов’язано з висоêим вмістом

водню,

яêий входить до сêладó ліптинітових

мацералів

. К. не вияв-

ляє тенденції до пилоóтворення завдяêи своїй

міцності

Походження слова: clarus (лат.) — ясний, ясêравий.

Син. — напівпрозорий аттрит.

КЛАРКИ ЕЛЕМЕНТІВ, -ів, -ів, мн. * р. êларêи элемен-

тов, а. percent abundance of elements; н. Clarke-Zahl f von Ele-

menten n pl — система óсереднених вмістів, що хараêтери-

зóють поширеність хімічних елементів ó велиêій ãеохім.

системі (в земній êорі, літосфері, атмосфері, ãідросфері,

біосфері, на Землі заãалом або в êосмосі). У більш вóзьêо-

мó розóмінні — числа, яêі вêазóють середній вміст хім-

ічних елементів ó даномó êосмічномó тілі. Виражається в

масових, об’ємних, атомних відсотêах (%), промілле (

/оо),

мільйонних частêах (ã/т) або по відношенню до вмістó

одноãо з елементів, найбільш поширеноãо, напр., êрем-

нію. Узаãальнення даних за хім. сêладом ã.п., що сêлада-

ють земнó êорó, з óрахóванням їх поширення до ãлиб. 16

êм, óперше бóло зроблено амер. вченим Ф.У.Кларêом

(1889). Термін (на честь Ф.У.Кларêа) і сóчасна êонцепція

êларêів запропоновані О.Є.Ферсманом ó 1923 р.

Найбільш повне зведення êларêів і ориãінальні оцінêи

сер. вмістів елементів ó різних типах ã.п. і земній êорі нале-

жать О.Є.Ферсманó (1933), О.П.Виноãрадовó (1949, 1956,

1962), амер. вченомó З.Р.Тейлорó (1964) та ін. У êосмосі

êп

трL

max

трL

min

–()k

⁄ ,=

трL

min

трL

max

Кларит (поєднання вітринітó, яêий пе-

реважає, — сіра речовина і ліптинітó —

споринітó). Вóãілля марêи Г. Донецьêий

басейн. Відбите світло, імерсія. Шêала

0,02 мм. Фото Г.П.Маценêо.

515 КЛА — КЛА

різêо переважають найпростіші елементи Н і Не (99,99%),

в земній êорі (99%) — О, Al, Fe, Ca, Mg, Na, К, Ti, Mn, Н, в

ãідросфері О і Н. У певній залежності від êларêів знахо-

диться заãальний вміст елементів ó ãеохім. системах, за-

ãальні запаси тих або інших металів і рóд ó земній êорі,

масштаби родовищ, êільêість мінералів êожноãо елемента,

поведінêа елементів ó ãеохім. процесах. Див. таêож но-

оêларê, елементи хімічні, Земля, êларê êонцентрації.

КЛАРК КОНЦЕНТРАЦІЇ (зãідно з В.І.Вернадсьêим) —

відношення сер. вмістó хім. елемента в родовищі або

бóдь-яêомó об’єêті природи (мінералі, породі, рóді, ор-

ãанізмі) до êларêó цьоãо елемента в земній êорі, що хараê-

теризóє мірó йоãо êонцентрації або розсіяння в даномó

об’єêті або природномó процесі. Кларêи êонцентрації

êожноãо елемента варіюють в тисячі разів, а при формó-

ванні рóд і рóдних мінералів іноді в мільйон разів.

В.С.Білецьêий.

КЛАРКІТ, КЛАРКЕЇТ, -ó, ч. * р. êларêит, êларêеит; а.

clarkeite, н. Clarkeit m — мінерал, оêсиãідрооêсид óранó

ãрóпи êюритó. Формóла: 1. За К.Фреєм:

(Na

2,Ca,Pb)U2(O,OH)7. Домішêи — К. 2. За Є.Лазаренêом:

2,U2,O7. Домішêи: К, Ca, Pb, Si, Mg та ін. Утворює сóц-

ільні маси, Тв. 4-5. Гóстина 6,39. Блисê восêовий. Колір

темний, червонóвато-êоричневий. Рисêа жовтóвато-êо-

ричнева. Злом раêовистий. Прозорий. Рідêісний. Зóстр-

ічається яê продóêт ãідротермальних змін óранінітó ó

Північній Кароліні (США), де асоціює з беêерелітом, ґóм-

ітом, іантинітом і óранофаном.

КЛАC, -ó, ч. * р. êласс, а. grade, class, н. Klasse f — 1) Сó-

êóпність, розряд, ãрóпа предметів або явищ, яêі мають

спільні ознаêи. Предмети (явища), що óтворюють К., на-

зиваються йоãо елементами. 2) Хараêтеристиêа сóêóп-

ності або явища. 3) У системах êерóвання яêістю — êате-

ãорія чи розряд, надані об’єêтам, яêі мають однаêове фóн-

êційне виêористання, але різні вимоãи до яêості. ДСТУ

3230-95, п. 4.2 m.

КЛАС КРУПНОСТІ, -ó, -і, ч. * р. êласс êрóпности, а. size

grade, н. Kornklasse f, Größenklasse f — сóêóпність частиноê

мінералó, обмежених верхнім та нижнім ãраничними

розмірами. Розділення на К.ê. провадиться для роздільн-

оãо збаãачення (підãотовча êласифіêація) або виêористан-

ня êожноãо К.ê. оêремо (розсортóвання). Визначається

двома лінійними величинами, що означають розмір отво-

рó сита: менший — через яêий не проходить жодна час-

тинêа даноãо матеріалó, більший — через яêий проходять

найêрóпніші частинêи (шматêи, ãрóдêи, зерна) матеріалó.

КЛАС МІНЕРАЛІВ, -ó, -…, ч. * р. êласс минералов, а. class

of minerals, н. Klasse f von Mineralien n pl — систематична

одиниця в мінералоãії, яêа виділяється в межах типів за

провідним елеêтронеãативним елементом або радиêалом ó

сêладі мінералів, а в оêремих випадêах — за типом сполóê.

Весь мінеральний світ поділяється на 20 êласів: 1) прості

речовини; 2) êарбіди, силіциди, нітриди і фосфіди; 3) арсен-

іди, антимоніди і бісмóтиди; 4) телóриди; 5) сóльфіди і се-

леніди; 6) оêсиди; 7) ãідрооêсиди і ãідрати; 8) силіêати; 9)

борати; 10) фосфати, берилофосфати і арсенати; 11) ва-

надати; 12) вольфрамати і молібдати; 13) телóрати і хро-

мати; 14) êарбонати; 15) сóльфати; 16) йодати; 17) нітр-

ати; 18) хлориди, броміди і йодиди; 19) флóориди; 20) ор-

ãанічні сполóêи.

КЛАС ТОЧНОСТІ, -ó, -і, ч. * р. êласс точности, а. accura-

cy rating, accuracy class; н. Genauigkeitsklasse f, Messgenauig-

keitsklasse f, Toleranzgruppe f, Präzisionsklasse f — óзаãаль-

нена хараêтеристиêа засобó вимірювальної техніêи, що

визначається ãраницями йоãо допóстимих основної і до-

датêових похибоê, а таêож іншими хараêтеристиêами, що

впливають на йоãо точність, значення яêих реãламентó-

ються.

КЛАСИФІКАТОР, -а, ч. * р. êлассифиêатор, а. classifier,

н. Klassierer m, Sichter m, Klassifikator m — безситовий апа-

рат, яêим мінеральні сóміші поділяють на êласи êрóп-

ності (під впливом сили ваãи, відцентрових сил) залежно

від розмірó, форми або ãóстини частиноê. У залежності від

діючих сил розрізняють К.: ãравітаційні, пневматичні,

елеêтричні та відцентрові; в залежності від êомбінації ді-

ючих сил і способó розвантаження: з механічним розван-

таженням пісêів — ãравітаційні механічні (рейêові,

спіральні, чашêові, дражні, ãідроосцилятори), відцен-

трові (шнеêові відсаджóвальні центрифóãи); з самотічним

розвантаженням пісêів — ãравітаційні (ãідравлічний êласи-

фіêатор), відцентрові (ãідроциêлон, центрифóãа). До ãрав-

ітаційних К. відносять таêож баґер-зóмпфи, радіально та

циліндро-êонічні зãóщóвачі, пірамідальні відстійниêи.

Найбільше розповсюдження на рóдних і вóãлезбаãач.

ф-êах отримали моêрі механічні спіральні К. для êласиф-

іêації в циêлах подрібнення і підãотовêи вихідноãо матері-

алó до флотації. Спіральний К. являє собою похиле êори-

то, в яêомó вміщені один або два обертові вали з насадже-

ними на них стрічêовими спіралями, виêонаними по

ґвинтовій лінії (занóреними або незанóреними в пóльпó).

Пóльпа подається в ниж. третинó êорита К., пісêи, що ос-

іли за допомоãою спіралей, видаляються і частêово збез-

воднюються. Тонêі частинêи, що не встиãли осісти, пере-

ходять ó злив. Тонина зливó залежить від наявності ãли-

нистих шламів, що збільшóють в’язêість, ãóстинó і стóпінь

розрідження пóльпи, а таêож швидêість обертання спір-

алей і нахил êорита. Продóêтивність К. залежить ã.ч. від

площі дзерêала пóльпи, тобто визначається шириною, ви-

сотою лобової стінêи і нахилом êорита, і від необхідної

êрóпності твердої фази ó зливі, ãóстини і в’язêості пóльпи.

Спіральні К. відрізняються простою і надійною êонстрóê-

цією, їх важлива переваãа — підйом пісêів вище точêи

надходження живлення, що дозволяє êомпонóвати за-

мêнений циêл подрібнення без додатêових транспортóю-

чих пристроїв.

Див. ãідравлічний êласифіêатор, êласифіêатор елева-

торний, êласифіêатор елеêтричний, êласифіêатор êонóс-

ний, êласифіêатор маãнітний, êласифіêатор механічний,

êласифіêатор повітряний, êласифіêатор сêребêовий, êла-

сифіêатор спіральний, êласифіêатор чашêовий, êласифіê-

ація. О.А.Золотêо, В.С.Білецьêий.

КЛАСИФІКАТОР ГІДРАВЛІЧНИЙ, -оãо, -а, ч. — Див.

ãідравлічні êласифіêатори.

КЛАСИФІКАТОР ЕЛЕВАТОРНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êлас-

сифиêатор элеваторный, а. elevator classifier, н. Elevatorklas-

sierer m — êласифіêатор для попередньоãо зневоднення др-

ібноãо вóãільноãо êонцентратó і êласифіêації йоãо за

ãідравлічною êрóпністю, яêа приблизно дорівнює 0,5 мм.

Застосóвання К.е. спрощóє схемó зневоднення дрібноãо

вóãільноãо êонцентратó і êласифіêації шламів. Інша назва

— баґер-зóмпф. Площа дзерêала елеваторноãо êласифіêат-

ора найчастіше визначається відстанню між êолонами бó-

дови фабриêи (звичайно 6000 х 6000 мм). Одержання оса-

дó з волоãістю 18 — 22 % забезпечóється довжиною зони

зневоднення (довжиною надводної частини елеватора),

яêа повинна бóти не менше 4 м по вертиêалі.

КЛА — КЛА 516

Ефеêтивність êласифіê-

ації залежить від продóê-

тивності êласифіêатора і

вмістó твердоãо ó вих-

ідній пóльпі.

КЛАСИФІКАТОР

ЕЛЕКТРИЧНИЙ, -а,

-оãо, ч. * р. êлассифиêа-

тор элеêтричесêий, а.

electric classifier, н. elektri-

scher Klassierer m — êла-

сифіêатор, в яêомó вих-

ідний матеріал розпод-

іляється за êрóпністю в

елеêтростатичномó полі

або полі êоронноãо

розрядó.

Елеêтроêласифіêація

(знепилювання) сипóчих ма-

теріалів, яê правило, здій-

снюється в êоронних êамер-

них сепараторах. Сóхий

матеріал, що сепарóється,

подається вертиêально в

міжелеêтродний простір.

При подачі напрóãи на елеê-

троди між êоронóючим і

осаджóвальним елеêтродами

виниêає потіê заряджених

йонів повітря, таê званий

«елеêтронний вітер», що пе-

реміщається в ãоризонталь-

ній площині перпендиêó-

лярно падаючим частинêам.

Тонêі частинêи захоплю-

ються потоêом йонів і пере-

міщóються до осаджóваль-

ноãо елеêтрода, що являє

собою жалюзі або сітêó. Ве-

лиêі частинêи падають вер-

тиêально, праêтично не

відхиляючись. Тонêий і зер-

нистий матеріал розванта-

жóється ó відповідні прий-

мачі. В.М.Самилін.

КЛАСИФІКАТОР КОНУСНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êлассифи-

êатор êонócный, а. cone classifier, н. kegelförmiger Klassierer

m — найбільш простий ãідра-

влічний êласифіêатор. Поділ

матеріалó відбóвається в ãо-

ризонтальномó потоці. Кла-

сифіêатори цьоãо типó виêо-

ристовóються на збаãачóваль-

них фабриêах в основномó яê

бóферні ємності і значно рі-

дше (ó зв’язêó з низьêою

ефеêтивністю) ó допоміжних

операціях для відділення

пісêів від шламів або для зне-

воднення знешламленоãо дрі-

бнозернистоãо матеріалó.

Конóсний êласифіêатор являє

собою êонóс 1 з êóтом 60-65°, óс-

тановлений на рамі вершиною

вниз. Живлення êрóпністю до 3

мм подається через центральнó

трóбó 2, ó яêій встановлена сітêа для вловлювання сторонніх

предметів і заспоêоювач потоêó. Розвантаження зливó в жолоб 3

здійснюється самопливом через зливний поріã, розвантаження

пісêів відбóвається безперервно через пісêовó насадêó 4 або із за-

стосóванням різних затворів періодичної дії. Крóпність розділе-

ння в êонóсних êласифіêаторах сêладає 0,15 мм. Хараêтерним

для цих êласифіêаторів є висоêе розрідження пісêів (30–40 %

твердоãо) і невисоêа ефеêтивність (50–60 %).

В.С.Білецьêий ,

В.О.Смирнов.

КЛАСИФІКАТОР МАГНІТНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êласси-

фиêатор маãнитный, а. magnetic classifier, н. Magnetklassie-

rer m — êласифіêатор для моêрої êласифіêації і зãóщення,

в яêомó вихідний матеріал підляãає намаãнічóванню і фло-

êóляції, а потім розподіленню на немаãнітний злив і маãні-

тний осад методом óстоювання.

Маãнітний

зãóщóвач

має центральний привод і ãребêовий

пристрій.

Пóльпа

надходить ó приймальний баê, а потім по

жо-

лобó

в баê-розподільниê, в днищі яêоãо вмонтовані намаãніч-

óвальні апарати (в êонстрóêції Механобрчерметó на феритових

маãнітах). Пóльпа з феромаãнітними частинêами, обтіêаючи

маãніти, намаãнічóється,

флоêóли

, що óтворилися, осідають на

дно

зãóщóвача

і ãребêами переміщóються до розвантажóвальноãо

отворó. Несфлоêóльовані немаãнітні частинêи захоплюються

висхідними потоêами води або розвантажóються через поріã в

êільцевий жолоб. Продóêтивність таêих апаратів не перевищóє

65 т/ãод, або 0,6 т/м

за ãод.

К.м. застосовóється для знешламлювання і зãóщення. З цією ж

метою виêористовóють маãнітні ãідроциêлони, ãідросепаратори,

маãнітні флоêóлятори.

КЛАСИФІКАТОР МЕХАНІЧНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êласси-

фиêатор механичесêий, а. mechanical classifier, н. mechani-

scher Klassierer m — ãідравлічний êласифіêатор, в яêомó

розвантаження пісêів здійснюється механічним способом

(механічним розвантажним пристроєм). Розрізняють êла-

сифіêатори сêребêові, спіральні, елеваторні.

КЛАСИФІКАТОР ПОВІТР-

ЯНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êласси-

фиêатор воздóшный, а. air clas-

sifier, н. Windklassierer m —

êласифіêатор, ó яêомó вих-

ідний матеріал розподіляєт-

ься за êрóпністю в потоêах ãа-

зó. Син. — êласифіêатор пнев-

матичний.

КЛАСИФІКАТОР СКРЕБ-

КОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êлас-

сифиêатор сêребêовый, а. drag

classifier, н. Kratzerklassierer m,

Kratzklassierer m, Schaberklas-

sierer m — ãідравлічний êласи-

фіêатор для розділення за

êрóпністю дрібних та тонêих

êласів мінералів, ó яêомó осілий ó êориті ãрóбий продóêт

транспортóється êонвеєром сêребêовим по похилій пло-

щині до розвантажóвальноãо пристрою з одночасним йоãо

зневодненням.

Сêребêові êласифіêатори відстійноãо типó призначені для

знешламлювання рядовоãо вóãілля і дрібноãо êонцентратó, а та-

êож для попередньоãо зневоднення дрібноãо êонцентратó відса-

джóвальних машин. Принцип дії сêребêовоãо êласифіêатора, яê і

елеваторноãо, оснований на осадженні ãрóбозернистоãо матері-

алó під дією сили ваãи. К.с. являє собою металевó ваннó 1 прямо-

êóтної форми з ãоризонтальною і похилою частинами (рис.).

Пóльпа завантажóється в торцевó частинó ванни êласифіêатора.

Розділення на ãрóбозернистó фраêцію і шлам відбóвається в ãори-

зонтальній частині ванни, а похила частина, ó днище яêої вмон-

товане щілинне сито 2, слóжить для зневоднення осадó. Осад до

місця розвантаження транспортóється сêребêовим êонвеєром 3 з

перфорованими шêребêами, що сприяє більш інтенсивномó ви-

даленню води з осадó. При проходженні над щілинним ситом для

відділення шламів осад зрошóється водою з бризêал 4. Злив, що

містить шлам, видаляється через шиберні пристрої 5 ó збірні жо-

лоби 6, розташовані по обидва боêи ванни. Висота рівня пóльпи ó

ванні реãóлюється положенням шиберів, змонтованих на бічних

стінêах ванни. При питомомó навантаженні 15-25 м

/ãод·м

Рис. Елеваторний êласифіêатор:

1 — êовшовий елеватор; 2 — зал-

ізобетонна ємêість.

Рис. Елеêтричний êласифіêатор:

1 — бóнêер живлення; 2 — осад-

жóвальний елеêтрод; 3 — êоронó-

ючий елеêтрод; 4 — джерело ви-

соêої напрóãи; 5 — приймач зер-

нистої фраêції; 6 — приймач тон-

êої фраêції; 7 — шибер.

Рис. Схема êонóсноãо êласи-

фіêатора. 1 — êонічний êор-

пóс; 2 — центральна трóба;

3 — зливний жолоб; 4 — пісê-

ова насадêа.

Рис. Пневматичний

êласифіêатор.

517 КЛА — КЛА

сêребêові êласифіêатори працюють ефеêтивно, яêщо вміст твер-

доãо в оборотній воді не перевищóє 120 êã/м

. Переваãи сêребêо-

воãо êласифіêатора — êомпаêтність êонстрóêції, низьêа чóт-

ливість до êоливань навантаження і порівняно висоêа ефеê-

тивність êласифіêації (Е = 70–90 %). Недоліêи — малий термін

слóжби ланцюãа êонвеєра і заêлинювання шêребêів ãрóдêами

матеріалó.

В.С.Білецьêий, В.О.Смирнов.

КЛАСИФІКАТОР СПІРАЛЬНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êласси-

фиêатор спиральный, а. spiral classifier, н. Spiralklassierer m

— ãідравлічний êласифіêатор для розділення за êрóпністю

дрібних та тонêих êласів мінералів, ó яêомó осілий ó êориті

ãрóбий продóêт вивантажóється примóсовим переміще-

нням йоãо по похиломó жолобó êонвеєром шнеêовим (ґвин-

том). К.с. здебільшоãо застосовóють ó замêнóтомó циêлі з

êóльовими або стержневими млинами ó схемах моêроãо

подрібнення рóд для одержання ãотовоãо по êрóпності про-

дóêтó, що направляється на збаãачення, рідше їх виêорис-

товóють для відмивання ãлинистих матеріалів, а таêож для

зневоднення зернистих продóêтів. Маêсимальна êрóпність

живлення спіральних êласифіêаторів малих розмірів

сêладає 6 мм, велиêих — до 12 мм.

Констрóêтивно спіральний êласифіêатор (рис.) сêладається з

нахиленої під êóтом 14 — 20° ванни 1, ó яêій поміщені один або

два вали 2 із заêріпленими на них спіралями 3. Спіралі виãотов-

ляють зі сталевих смóã, що óтворюють двозахіднó ґвинтовó стрі-

чêó. Для запобіãання зносó спіраль фóтерóється пластинами зі

зносостійêих матеріалів (вибілений чавóн, леãована сталь і т.п.).

Ширина смóã залежно від продóêтивності êласифіêатора по

пісêах сêладає 0,1–0,4 від діаметра спіралі. Верхня цапфа вала

шарнірно заêріплена в óпорних підшипниêах, що дозволяє за до-

помоãою підйомноãо механізмó 4 піднімати нижню частинó

спіралі без порóшення зчеплення êонічних зóбчастих êоліс. Це

дає можливість робити запóсê апарата (після йоãо зóпинêи) під

навантаженням без очищення ванни від пісêів.

Розрідженість пóльпи є визначальним фаêтором для одержан-

ня зливó необхідної êрóпності. При збільшенні розрідження пóль-

пи швидêість осадження êрóпних частиноê збільшóється, а отже

зменшóється можливість їхньоãо вилóчення в злив. Навпаêи, ó

дóже ãóстих пóльпах осадження êрóпних частиноê відбóвається

повільніше і злив виходить більш ãрóбим. Однаê надмірне розрі-

дження пóльпи може настільêи збільшити швидêість висхідноãо

потоêó, що він бóде виносити ó злив і êрóпні частинêи.

В.С.Білецьêий, В.О.Смирнов.

КЛАСИФІКАТОР ЧАШКОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êласси-

фиêатор чашечный, а. bowl classifier, н. Schüsselklassierer m

— апарат з циліндро-êонічною чашею для ãідравлічної

êласифіêації полідисперсної сóспензії в ãравітаційномó

полі. За бóдовою подібний до радіальноãо зãóщóвача з цен-

тральним приводом ãраблин, що переміщóють до цент-

ральноãо вивантажóвальноãо отворó осілий ãрóбозернис-

тий матеріал.

КЛАСИФІКАЦІЯ, -ії, ж. * р. êлассифиêация, а. classifying,

sizing, н. Sortieren n, Sichten n, Klassieren n, Klassierung f

—

процес розділення (

сепарації

) подрібнених матеріалів ó

рідинномó або повітряномó середовищі на основі відм-

інності в швидêостях падіння (осідання) частиноê різноãо

розмірó, форми і

ãóстини

. Мета — отримання продóêтів

різноãо

ґранóлометричноãо сêладó

ãóстини

. К. застосовó-

ють ó

ãірничій промисловості,

переважно при

збаãаченні

рóд

чорних і êольорових

металів, вóãілля

і т.п. для забезпечення

оптим. êрóпності продóêтів при подальшій обробці, в т.ч.

перед

ãравітац.

збаãаченням

флотацією.

Крóпність

части-

ноê, що розділяються, яê правило, становить 1 мм — 40

мêм. Матеріал êрóпніший 3 мм (при

збаãаченні

вóãілля

êрóпністю

до 13 мм) êласифіêóється рідêо. За технол. при-

значенням К. розділяють на: с а м о с т і й н ó (остаточнó)

для відділення ãрóбозернистоãо матеріалó від мóлистих і

ãлинистих частиноê, отримання ãотових продóêтів, сор-

тність яêих визначається

êрóпністю

; п і д ã о т о в ч ó — для

розділення тонêозернистих матеріалів на оêр.

êласи

êрóп-

ності

перед їх

збаãаченням

ãравітац. або флотац. процесами.

При

подрібненні

виділяють К.: п о п е р е д н ю — відділення

велиêих частиноê для подальшоãо їх

подрібнення

; ê о н т р о

л ь н ó, або п е р е в і р о ч н ó — виділення велиêих частиноê

(

пісêів

) з подрібненоãо матеріалó для подальшоãо їх допод-

рібнення в замêненомó циêлі; с ó м і щ е н ó — попередню і

êонтрольнó (перевірочнó), êоли обидві операції об’єднані в

однó при

подрібненні

в замêненомó циêлі. У залежності від

середовища, в яêомó відбóвається розділення частиноê,

розрізняють м о ê р ó (ãідравлічнó) і с ó х ó (пневматичнó)

К. За принципом розділення виділяють К. ã р а в і т а ц і й н

ó (з розділенням частиноê ó полі сили тяжіння) і в і д ц е н

т р о в ó (з розділенням ó полі відцентрової сили). Розрізн-

яють таêож К. с и т о в ó (

ãрохочення

) та б е з с и т о в ó. Те-

орія К. базóється на вивченні і êільêісномó описі перем-

іщення частиноê в рідêомó або повітряномó середовищі,

зоêрема для дрібних частиноê на основі

заêонó Стоêса.

Ефеêтивність К. залежить від розподілó рідêої фази по

продóêтах К., нерівномірності швидêостей потоêó і йоãо

тóрбóлентності

по перетинó

êласифіêатора

, форми і

ãóс-

тини

частиноê, а таêож êонстрóêтивних параметрів

êласи-

фіêаторів

. Утрóднення К. виниêають зі зменшенням

розмірó частиноê. Дóже тонêі (менше 10 мêм) частинêи

сильніше злипаються одна з одною — êоаãóлюють або фло-

êóлюють. Для чітêоãо розділення тонêих частиноê необ-

хідно їх роз’єднати,

пептизóвати

додаванням

реаґентів,

що

запобіãають злипанню тонêих частиноê.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВОД ЗА О.А.АЛЕКІНИМ, -ії, -…, ж.

* р. êлассифиêация вод по О.А.Алеêинó; а. O.A.Alekin’s classi-

fication of water, н. O.A.Alekin–Klassifikation f — розподіл

природних вод на основі принципó поділó хімічноãо сêладó

води за переважаючими йонами з поділом за êільêісним

співвідношенням між ними. Переважаючими вважаються

йони з невелиêим відносним вмістом ó відсотêах в перера-

хóнêó на êільêість речовини еêвівалента. За переважаю-

чим аніоном природні води поділяють на 3 êласи: 1) ãідр-

оêарбонатні та êарбонатні води (більша частина маломін-

ералізованих вод річоê, озер, водосховищ та деяêі підземні

води); 2) сóльфатні води (проміжні між ãідроêарбонатн-

Рис. Сêребêовий êласифіêатор. 1 — ванна; 2 — щілинне сито; 3

— сêребêовий êонвеєр; 4 — бризêала; 5 — шиберні пристрої; 6 —

збірний жолоб.

Рис. Спіральний êласифіêатор. 1 — ванна; 2 — вал; 3 — спіраль;

4 — підйомний механізм спіралі; 5 — привод.

КЛА — КЛА 518

ими та хлоридними водами, що ãенетично пов’язані з рі-

зними осадовими породами); 3) хлоридні води (висоêомін-

ералізовані води оêеанó, морів, солоних озер, підземні води

заêритих стрóêтóр тощо). Кожен êлас за переважаючим

êатіоном підрозділяється на три ãрóпи: êальцієвó, маã-

нієвó та натрієвó. Кожна ãрóпа в свою черãó підрозділяє-

ться на чотири типи вод, що визначаються співвіднош-

енням між вмістом йонів ó відсотêах в перерахóнêó на

êільêість речовини еêвівалента:

І. НСО

>Ca

+Mg

;

ІІ. HCO3

<Ca

+Mg

<HCO3

+SO4

;

ІІІ. HCO3

+SO4

<Ca

+Mg

або Cl

>Na

;

IV. HCO3

= 0.

Води типó І óтворюються в процесі хімічноãо вилóãовóван-

ня вивержених порід або при обмінних процесах йонів

êальцію та маãнію на йон натрію. Найчастіше вони малом-

інералізовані, винятоê сêладають води безстічних озер.

Води типó ІІ змішані. Їх сêлад може бóти пов’язаний ãене-

тично яê з осадовими ãірсьêими породами, таê і з продóêта-

ми вивітрювання вивержених порід. До цьоãо типó нале-

жить вода більшості ріê, озер та підземні води з малою та

помірною мінералізацією. Води типó ІІІ метаморфізовані.

Вони вêлючають бóдь-яêó частинó сильно мінералізо-

ваних природних вод або вод, що піддаються êатіонномó

обмінó йонів натрію на йони êальцію та маãнію. До цьоãо

типó належить вода оêеанів, морів, лиманів (морсьêих),

реліêтових водоймищ тощо. До ІV типó вод, що хараêте-

ризóється відсóтністю HCO

, належать êислі води — бо-

лотні, шахтні, вóлêанічні або води, що дóже забрóднені

промисловими стічними водами. Води типó ІV належать

тільêи до сóльфатноãо та хлоридноãо êласів, де не може

бóти вод типó І. Можливість існóвання природних вод

інших êласів (нітратний, боратний) не виêлючена, але

надто малоймовірна. Більш реально переважання в де-

яêих водах êремнієвої êислоти, але вона майже цілêом

недисоційована і не врівноважóє êатіонів. Виділення в

оêремий êлас природних вод з переважанням орãанічної

речовини неможливе, осêільêи орãанічна речовина при-

родних вод хараêтеризóється дóже сêладною сóмішшю.

Для êоротêоãо позначення 27 видів природних вод засто-

совóються символи. Клас позначається символом, що ви-

ведений із назви відповідноãо аніона (С, S, Cl), а ãрóпа —

своїм хімічним символом, яêий проставляється ó виãляді

степені до символó êласó. Належність до типó означає

римсьêа цифра в індеêсі до символó êласó. Отже, символи

пишóться таêим чином: С

ІІ

Са

(ãідроêарбонатний êлас, ãрó-

па êальцію, тип ІІ). Крім тоãо, для êільêісної хараêтерис-

тиêи додається мінералізація води (внизó з точністю до

0,1‰) та заãальної жорстêості в перерахóнêó на молярнó

êонцентрацію речовини еêвівалентів (зверхó з точністю до

цілих мілімолей в 1 дм

); напр., СІІ0,4

Са5

означає, що вода

ãідроêарбонатноãо êласó, ãрóпи êальцію, типó ІІ з мінера-

лізацією 0,4 ã/дм

та жорстêістю 5 ммоль/дм

. В.С.Бойêо.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВОД ЗА В.А.АЛЕКСАНДРОВИМ,

-ії, -…, ж. * р. êлассифиêация вод по В.А.Алеêсандровó; а.

V.A.Alexandrov’s classification of water, н. V.A.Alexandrow-Was-

serklassifikation f — розподіл природних вод на п’ять êла-

сів ó перерахóнêó на êільêість речовини еêвівалента ані-

она, вміст яêоãо перевищóє 12,5% (яêщо вважати сóмó

êільêості речовини еêвівалентів аніонів за 50%), êожен із

яêих поділяється за переважаючими êатіонами. Першими

чотирма êласами є ãідроêарбонатний, сóльфатний, хло-

ридний та нітратний. П’ятий êлас змішаний і вêлючає

природні води, що містять одночасно різні аніони в êон-

центраціях більше 12,5%. Крім цих êласів, що поділяют-

ься за йонним сêладом, передбачається одночасний поділ

природних вод за їх особливими властивостями: А — води

з аêтивними йонами: а) залізисті (Fe>10 мã/дм

); б) арсе-

нисті (Аs>1 мã/дм

); в) йодо-бромисті (Вr>25 мã/дм

, J>10

мã/дм

); ã) êременисті (Н2SiO3>50 мã/дм

); д) з іншими аê-

тивними йонами (F, B, Li, Co та інші); Б — ãазові води: а)

вóãлеêислі (СО

2>0,75 ã/дм

); б) сірêоводневі (Н2S>10 мã/

дм

); в) радонові (Rn>13,4⋅10

Бê/м

); ã) інші ãазові води

(азотні, метанові та інші); В — термальні води: а) теплі

(температóра 20-37 °С); б) ãарячі (температóра більше

37°С). Слóжить для хараêтеристиêи ліêóвальних мінерал-

ьних вод. В.С.Бойêо.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВОД ЗА В.В.ІВАНОВИМ ТА

Г.А.НЕВРАЄВИМ, -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация вод по

В.В.Ивановó и Г.А.Невраевó; а. V.V.Ivanov's and

G.A.Nevrayev’s classification of water, н. Wasserklassifikation f

nach V.V.Iwanow und G.A.Newrajew — розподіл мінеральних

вод на 97 типів підземних вод, яêі розрізняються за сольо-

вим та ãазовим сêладом, мінералізацією, фізичними влас-

тивостями, наявністю специфічних êомпонентів. Автори

êласифіêації пропонóють виділити 8 основних бальнеоло-

ãічних ãрóп мінеральних вод: 1) без специфічних êомпо-

нентів і властивостей — переважно хлоридні та сóльфатні

мінеральні води з мінералізацією від 2 до 150 ã/дм

та ãазо-

вим сêладом, що охоплює азот та метан. Хараêтерні ти-

пи: мосêовсьêий (Останêіно), іжевсьêий, баталінсьêий,

старорóсьêий, ташêентсьêий тощо; 2) вóãлеêислі мін-

еральні води, що містять висоêі êонцентрації діоêсидó вóã-

лецю (понад 500-1400 мã/дм

) і належать до ãідроêарбона-

тноãо êласó (за êласифіêацією О.А.Алеêіна) з мінералі-

зацією від частоê ãрама до 90 ã і більше в 1 дм

. Хараêтерні

типи: боржомі, нарзан; 3) сóльфатні сірêоводневі, що

містять сірêоводню не менше 10-11 ã/дм

. Є велиêа різн-

оманітність хімічноãо сêладó, мінералізації та êонцентрації

сірêоводню — серед них зóстрічаються ãідроêарбонатні,

сóльфідні, хлоридні води. Мінералізація сóльфідних вод

може сяãати ãранично висоêих значень (до 535 ã/дм

). Ха-

раêтерні типи: мацестинсьêий, ірêóтсьêий тощо; 4) зал-

ізисті, арсенисті мінеральні води та води з велиêим вмістом

марãанцю, алюмінію, міді, цинêó та інших металів. Для

віднесення мінеральних вод до залізистих êонцентрація за-

ліза повинна бóти 20 мã/дм

і більше, до арсенистих —

êонцентрація арсенó 0,7 мã/дм

та більше. Рóдні та шахтові

води часто належать до êислих залізистих сóльфатних вод,

яêі містять деêільêа ãрамів заліза в 1 дм

і мають висоêó

мінералізацію води — до 80 ã/дм

. Одним з представниêів

арсенистих вод є вода “Полюстрово” (С.-Петербóрã); 5)

бромисті та йодисті мінеральні води з висоêим вмістом бро-

мó (не нижче 25 мã/дм

) і йодó (не нижче 5 мã/дм

). Йо-

до-бромисті води зóстрічаються в Уêраїні, на Північномó

Кавêазі, в Сибірó та Середній Азії; 6) мінералізовані води

з висоêим вмістом орãанічних речовин. Типовим представ-

ниêом цієї ãрóпи мінеральних вод є “Нафтóся” (Карпати);

7) радонові мінеральні води, що містять більше 185 Бê/дм

радонó. До них належать мінеральні води Цхалтóбо та

П’ятиãорсьêа; 8) êременисті терми — ãарячі води з

температóрою вище 35 °С, що містять не менше 50 мã/дм

êремнієвої êислоти. Мінералізація таêих вод помірно ви-

соêа (до 10-15 ã/дм

). Ці води поширені на Півн. Кавêазі,

Тянь-Шані, Камчатці. В.С.Бойêо.

519 КЛА — КЛА

КЛАСИФІКАЦІЯ ВОД ЗА В.Т.МАЛИШЕКОМ, -ії, -…,

ж. * р. êлассифиêация вод по В.Т.Малышеêó; а. V.T.Maly-

shek’s classification of water, н. V.T.Malyschek–Wasser-Klassifi-

kation f — розподіл природних вод за їх поверхневою

аêтивністю на ãрóпи: а) н е а ê т и в н і — всі жорстêі води

(річêові, підрóслові, жорстêі пластові, морсьêі), яêі не

здатні при êонтаêті з нафтами нейтралізóвати їх поверх-

невó аêтивність; б) м а л о а ê т и в н і — пластові води на-

фтових родовищ та інші поверхневі води перехідноãо типó

від жорстêих до лóжних, яêі хараêтеризóються незначним

вмістом солей êальцію і маãнію, здатних обмилювати час-

тинó орãанічних êислот; в) а ê т и в н і — лóжні пластові

води, в т.ч. води нафтових родовищ, що містять поряд з

лóжними солями натрію і êалію, таêож натрієві солі ор-

ãанічних êислот; аêтивність лóжних вод залежить яê від

êонцентрації лóжних солей і êільêості мил орãанічних

êислот, таê і від хараêтеристиêи йонів, яêі зóмовлюють

лóжність води (êільêості йонів HCO

, CO3

, OH

, RCOO

та ін.); ã) в и с о ê о а ê т и в н і — êонцентровані лóжні

розсоли, отримані в резóльтаті випаровóвання лóжних

пластових вод ó спеціальних басейнах або природних озе-

рах; ó резóльтаті випаровóвання має місце перехід йонів

HCO

в йони CO3

, що зóмовлює швидше омилювання

орãанічних êислот нафти, та збільшення êонцентрації со-

лей орãанічних êислот. В.С.Бойêо.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВОД ЗА МІНЕРАЛІЗАЦІЄЮ (ЗА СУ-

МОЮ ЙОНІВ, ЩО ВСТАНОВЛЕНІ У ВОДІ ХІМІЧНИМ

АНАЛІЗОМ), -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация природных вод

по минерализации (по сóмме ионов, óстановленных в воде хи-

мичесêим анализом); а. classification of natural water by miner-

alization (quantity of ions, determined in water by a chemical

analysis); н. Wasserklassifikation f nach der Mineralisation f (Io-

nengehalt, bestimmt im Wasser n mittels chemischer Analyse f)

— розподіл

природних вод

за

мінералізацією

. О.А.Алеêін за-

пропонóвав таêий поділ природних вод за

мінералізацією

1) п р і с н і — до 1‰; 2) с о л о н ó в а т і — 1-25‰; 3) з м о

р с ь ê о ю солоністю — 25-50‰; та

р о з с о л и

— вище

50‰. Існóють ãрадації

мінералізації

води й ó вóжчих межах,

стосовно до певних водних об’єêтів або районів. Таêа

êла-

сифіêація

дає змоãó провести розподіл природних вод ó за-

ãальних рисах, не враховóючи особливостей відносноãо

йонноãо сêладó. Однаê óрахóвання

мінералізації

води не-

обхідне, томó ця

êласифіêація

повинна доповнювати

êла-

сифіêації

, що основані на інших принципах.

В.С.Бойêо.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВОД ЗА ХІМІЧНИМ СКЛАДОМ, -ії,

-…, ж. * р. êлассифиêация вод по химичесêомó составó; а.

classification of natural water by the chemical composition, н.

Wasserklassifikation f nach der chemischen Zusammensetzung f

— розподіл природних вод за хімічним сêладом на êласи

за певною заãальною ознаêою, що сêладає системó. Осно-

вою для систематизації в існóючих êласифіêаціях є різні

ознаêи: мінералізація, êонцентрація переважаючоãо êом-

понента або ãрóп їх, співвідношення між êонцентраціями

різних йонів, наявність підвищених êонцентрацій

бóдь-яêих специфічних êомпонентів — ãазовоãо (СО

2S, СН4 тощо) або мінеральноãо (F, Ra та інші) сêладó.

Відомі спроби êласифіêóвати природні води ó відпо-

відності із заãальними óмовами, в яêих формóється їх хім-

ічний сêлад, а таêож за ãідрохімічним режимом водних

об’єêтів. Іноді застосовóють і êласифіêації, що основані на

óтворенні ãіпотетичних солей. До найвідоміших належать

êласифіêації Пальмера, С.А.Шóêарєва, І.Толстихіна,

В.А.Сóліна, О.А.Алеêіна. Для мінеральних вод раніше за-

стосовóвали êласифіêацію за В.А.Алеêсандровим, сьо-

ãодні — за В.В.Івановим та І.А.Невраєвим; для розсолів

виêористовóється êласифіêація за М.Г.Валяшêом. Для по-

верхневих вод найчастіше застосовóється êласифіêація за

О.А. Алеêіним. В.С.Бойêо.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВУГІЛЛЯ -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация

óãлей, а. coals classification, н. Kohlenklassifikation f — здій-

снюється за ãенетичними і технолоãічними параметрами,

êрóпністю, збаãачóваністю, петроãрафічним сêладом то-

що. Розрізняють ãенетичні, хіміêо-технолоãічні, про-

мислові та змішані К.в.

Промислова К.в. передбачає розподіл вóãілля на різні

марêи та ãрóпи в залежності від їх фізиêо-хімічних власти-

востей і можливості виêористання для технолоãічної або

енерãетичної мети. Основними êласифіêаційними пара-

метрами прийнято: вихід летêих речовин на беззольнó ма-

сó V

daf

, %; товщинó пластичноãо шарó Y (мм); заãальнó во-

лоãість W

t, %. Крім тоãо, до êласифіêаційних параметрів

відносять об’ємний вихід летêих речовин на беззольнó ма-

сó V

об (м

/êã); питомó теплотó зãорання Qs

daf

(êДж/êã);

індеêс Роãа (RI), вихід первинної смоли Тsk

daf

. Промислова

К.в. Уêраїни реãламентóється державним стандартом ДС-

ТУ 3472-96 (Див. вóãілля êам’яне).

К.в. за êрóпністю передбачає розділення вóãілля на êла-

си êрóпності: плитний (антрацит) П — 100-300 мм; êрóп-

ний К — 50-100 мм; ãоріх О — 25-50 мм; дрібний М —

13-25 мм; насіння С — 6-13 мм; штиб Ш — менше 6 мм;

рядове вóãілля — 0-200 мм для підземних та 0-300 мм. для

відêритих робіт.

К.в. за їх збаãачóваністю реãламентóється ГОСТ

10100-84. Поêазниê збаãачóваності Т являє собою відн-

ошення сóмарноãо виходó проміжних фраêцій (1400-1800

êã/м

для вóãілля êам’яноãо і 1800-2000 êã/м

для антра-

цитів) до виходó безпородної маси:

Т = 100 γ

пр / (100 — γп),

де γпр — вміст проміжних фраêцій ó %; γп — вміст пород-

них фраêцій (ãóстиною понад 1800 êã/м

для вóãілля

êам’яноãо і понад 2000 êã/м

— для антрацитів).

В залежності від значення Т вóãілля êам’яне та антра-

цити відносять до настóпних êатеãорій збаãачення:

Запропонована велиêа êільêість ãрафічних та аналіти-

чних методів оцінêи збаãачóваності вóãілля. Всі ãрафічні

методи оцінêи збаãачóваності базóються на виêористанні

збаãачóваності êривих, яêі бóдóються за резóльтатами

фраêційноãо аналізó. Існóє ряд способів оцінêи збаãачóва-

ності вóãілля за êривими збаãачóваності.

Б.Берд запропонóвав хараêтеризóвати

збаãачóваність

вóãілля вмістом матеріалó в певних ãраницях вище і нижче

заданої

ãóстини

розділення. Границі відхилення від

ãóсти-

ни

розділення прийняті рівними ±100 êã/м

, при цьомó

(без вільної

породи

). Крива Берда бóдóється ãрафічним або

аналітичним шляхом за резóльтатами

фраêційноãо

аналізó

Францóзьêі дослідниêи запропонóвали виêористовóва-

ти яê поêазниê збаãачóваності танãенс êóта нахилó α êри-

вої ãóстин при відповідномó вмісті сóміжних фраêцій (ãóс-

Т, % Катеãорія збаãа-

чóваності

Стóпінь збаãачóваності

До 4 (5) вêлючно 1 Леãêа

4 (5)-10 2 Середня

10-15(17) 3 Важêа

Понад 15(17) 4 Дóже важêа

КЛА — КЛА 520

тиною ±100 êã/м

від ãóстини розділення). Напр., при

вмісті сóміжних фраêцій 3 % tg α = 0,25, що відповідає хо-

рошій збаãачóваності, а при вмісті цих фраêцій 6 % tg α =

0,5 — збаãачóваність важêа.

Г.І.Прейãерзон запропонóвав поêазниê, аналоãічний

поêазниêó Б.Берда. Хараêтеристиêа збаãачóваності зале-

жить від виходó матеріалó зольністю в межах ± 5 % від

зольності шарó на демарêаційній лінії. Вихід матеріалó

визначається за êривою λ(γ).

За Т.Г.Фоменêом збаãачóваність визначається êоефіці-

єнтом збаãачóваності К, яêий дорівнює відношенню ве-

личини проãинó f êривої λ(γ) до маêсимально можливоãо

її значення F: К = f / F (див. рис.). За С.І.Панченêом êате-

ãорія збаãачóваності вóãілля визначається відношенням

теоретичноãо виходó êонцентратó ãóстиною менше 1400

êã/м

до йоãо зольності. Існóють й інші методи оцінêи зба-

ãачóваності вóãілля: за Ф.Маєром, В.Топорêовим, Л.Ули-

цьêим та ін.

Інститóт УêрНДІвóãлезбаãачення запропонóвав фор-

мóлó для визначення індеêсó збаãачóваності Т

з:

або

де i - відповідно зольність та вихід леãêих фраê-

цій, %; — параметр, що залежить від мети виêо-

ристання вóãілля, %; - параметр, що хараêтери-

зóє стóпінь вêрапленості та дисперсності мінеральних

домішоê ó вóãіллі.

Значення параметрів a i b для вóãілля різних басейнів

таêі:

В залежності від значення поêазниêа збаãачóваності То

наведена êласифіêація донецьêоãо вóãілля, яêа пов’язана з

технолоãічним напрямêом виêористання збаãаченоãо вóã-

ілля:

Міжнародна К.в. бóла прийнята ó 1954 р. Комітетом по

вóãіллю Європейсьêої еêономічної êомісії ООН. Зãідно з

цією êласифіêацією вóãілля з вищою теплотою зãоряння

волоãої беззольної маси до 23826 êДж/êã належать до бó-

роãо, а вóãілля з більшою теплотою зãоряння — до

êам’яноãо і антрацитів. К.в. охоплювала вóãілля êам’яне

та антрацити і виêонóвалася по: виходó летêих речовин на

сóхó беззольнó масó V

daf

, теплоті зãоряння Qs

daf

, спіêливості

та êоêсівності вóãілля. У 1988 р. ця êласифіêація бóла

відмінена. Європейсьêа еêономічна êомісія ООН затвер-

дила новó системó міжнародної êодифіêації вóãілля серед-

ньоãо та висоêоãо ранãів, тобто êам’яноãо вóãілля та ант-

рацитів. За цією êласифіêацією до бóроãо відносять вóãілля

з вищою теплотою зãоряння волоãої беззольної маси до

24000 êДж/êã. Набір основних ознаê, яêими повинно ха-

раêтеризóватися вóãілля, наведені в таблиці:

Система êодóвання значень поêазниêів, що хараêтеризó-

ють вóãілля, наведена ó додатêó. Крім зазначених поêаз-

ниêів, система êодифіêації передбачає можливість виêо-

ристання для хараêтеристиêи вóãілля і додатêових поêаз-

ниêів ó відповідності з домовленістю постачальниêа і по-

êóпця. В резóльтаті вивчення вóãілля сêладається сертиф-

іêат, яêий хараêтеризóє йоãо метаморфізм, мацеральний

сêлад та технолоãічні властивості.

Басейн a b

Донецьêий:

êам’яне вóãілля

антрацит

Львівсьêо-Волинсьêий

0,055

0,040

0,016

0,0011

0,0016

0,0002

Рис. Оцінêа збаãачóваності вóãілля за êривими збаãачóва-

ності: λ(γ) — êрива зольностей елементарних шарів, ρ(γ) —

êрива ãóстини; β(γ) — êрива середніх зольностей êонцент-

ратó; θ(γ) — êрива середніх зольностей

відходів.

ãр

--------







100 γ

–

ãр

∆γ ∆A

⁄()

-----------------------------------

,–=

b100 γ

–()

,+=

ãр

∆γ ∆A

⁄

Катеãорія

збаãачóва-

ності

Значення

індеêсó Т

Отримóвані êонцентрати

0<Т

З≤1

Чисті та надчисті

ІІ

1<Т

З≤2

Для виробництва металóрãійноãо êоêсó

ІІІ

2<Т

З≤3

Те ж саме, при зменшеномó виході

2<Т

З≤4

Для виêористання в енерãетичних

цілях

V Т

З>4 Продóêти збаãачення, яêі можна виêо-

ристовóвати в енерãетичних цілях та

для êомóнально-побóтових потреб

№ПоêазниêиІнде-

êси

Номер

цифр ó

êоді вóãі-

лля

Міжнародні

стандарти для

визначення по-

êазниêів

1. Середній поêазниê

відбиття вітринітó

o 1, 2 7404-1984

2. Хараêтеристиêа реф-

леêтоãрами

- 3 7404-1984

3. Мацеральний сêлад:

-вміст інертинітó

-вміст ліптинітó

7404-1984

4. Індеêс вільноãо спó-

чóвання

SI 6 500-1984;

562-1984

5. Вихід летêих речовин

на сóхе беззольне па-

ливо

daf

7, 8 1170-1977

6. Зольність на сóхó ма-

сó

9, 10 1171-1984

7. Вміст сірêи на сóхó

масó

11, 12 334-1975

8. Вища теплота зãо-

ряння на сóхó беззоль-

нó масó

daf

13, 14 1923-1976