Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

501 КАР — КАТ

заляãання ã.п., простежóють оêр. ãеол. тіла або стрóêтóри,

виявляють їх роль і значення в лоêалізації сêóпчень ê.ê.

Свердловини бóрять за профілями або за ãеом. мережею,

ãóстина яêої залежить від сêладності ãеол. бóдови р-нó і

масштабів робіт.

КАРТУВАННЯ, -…, с. * р. êартирование, а. mapping, н.

Kartierung f — нанесення на ãеоãрафічнó êартó певних

специфічних ознаê — ãеолоãічних, мінералоãічних, то-

поãрафічних, ãеохімічних тощо. Див. ãеолоãічне êартóван-

ня, мінералоãічне êартóвання.

КАРТУВАННЯ ГЕОЛОГІЧНЕ, -…, -оãо, с. * р. êартиро-

вание ãеолоãичесêое, а. geologic mapping, н. geologische Kar-

tierung f — нанесення на відповідні êарти різних ãеолоãі-

чних особливостей басейнó, реãіонó, êраїни, êонтинентó

тощо. Напр., К.ã. Донецьêоãо басейнó.

КАРТУВАННЯ МІНЕРАЛОГІЧНЕ, -…, -оãо, с. * р. êар-

тирование минералоãичесêое, а. mineralogical mapping, н. mi-

neralogische Kartierung f — нанесення на відповідні êарти

різних особливостей мінералоãії мінеральних êомплеêсів

(родов. або ãірсьêих порід), напр.: поширення мінералів,

просторові зміни їх хім. сêладó, форми êристалів або ін.

виділень, проявів метаморфізмó мінералів тощо.

КАСЕТА, -и, ж. * р. êассета, а. cassette, н. Kassette f —

взаємозамінний пристрій, яêий забезпечóє оптимальні

óмови зберіãання, обробêи та транспортóвання деталей,

елементів êонстрóêцій і матеріалів. Приêлад К. — ящиêи

для цементації, підвісêи для ãальванічних ванн, êасе-

ти-êонтейнери трóбопровідноãо транспортó тощо.

КАСЕТА ДЛЯ БУРОВИХ ШТАНГ, -и, -…, ж. — пристрій

для розміщення бóрових штанã. Розміщóється на мачті за

допомоãою êронштейнів. Має два сеêтори, її поворот здій-

снюється за допомоãою ãідроциліндра.

КАСИТЕРИТ, -ó, ч. * р. êасситерит, а. cassiterite, tinstone,

tin ore, tin spar, stannolite, н. Kassiterit m — олов’яний

êамінь — мінерал êласó оêсидів і ãідрооêсидів, двооêсид

олова ланцюжêової бóдови. Формóла: SnO

2. Сêлад ó %: Sn

— 78,82; O — 21,18. Домішêи: Fe2O3, Ta2O5, Nb2O5, TiO2.

Синãонія тетраãональна. Тв. 6,5-7,25. Гóстина 6,8-7,03.

Кристали êоротêопризматичні, іноді довãопризматичні.

Мінерал часто óтворює таêож радіальноволоêнисті, ґроно-

подібні аґреґати й êірочêи. Темно-бóроãо, чорноãо, жов-

тоãо êольорó. Риса бóрóвата. Блисê алмазний. Утворює

êонêреції та сфероліти. Найважливіша олов’яна рóда. Зóс-

трічається в пеãматитах, пневматолітових, ãідротермал-

ьних і êислих вивержених породах та óтворює розсипні ро-

довища. К. пов’язані з висоêотемператóрними ґрейзено-

вими і ãідротермальними родов. в асоціації з топазом, аль-

бітом, êварцом, мóсêовітом, цинвальдитом, тóрмаліном,

флюоритом, арсенопіритом, піритом. Є на Уêраїнсьêомó

щиті. На Коростенсьêомó масиві в Уêраїні присóтній яê

аêцесорний мінерал ó ґранітах. Осн. методи збаãачення —

ãравітаційні. Для доводêи чорнових êонцентратів засто-

совóються флотоãравітація, маãнітна і елеêтрична сепара-

ція, випалювання, пінна сепарація, вилóãовóвання, маã-

нітоãідродинамічна сепарація.

Розрізняють: êаситерит дерев’янистий (олово дерев’янисте);

êаситерит залізний (різновид êаситеритó, яêий містить Fe

відношенні Fe:Sn = 1:6); êаситерит сêандіїстий (різновид êаси-

теритó, яêий містить до 0,2 % Sc

2O3); êаситерит танталистий

(різновид êаситеритó, яêий містить до 8,78 % Та).

КАСКА, -и, ж. * р. êасêа, а. helmet, н. Helm m — захис-

ний ãоловний óбір широêо виêористовóваний на ãірничих

роботах. Виãотовляється, яê правило, з термореаêтивних

пластмас.

КАСКАДНО-АДГЕЗІЙНА СЕПАРАЦІЯ, -…-ої, ії, ж. * р.

êасêадно-адãезионная сепарация, а. cascade-adhesion separa-

tion, н. Kaskaden-Adhäsionsscheidung f — спосіб збаãачення

ãідрофобних зернистих матеріалів, в першó черãó вóãілля.

Сóть процесó поляãає в томó, що вихідний вóãільний ма-

теріал (шлам, фóãат, фільтрат) ãóстиною переважно

150-250 ã/л êондиціонóють з вóãлеводневими реаґентами,

сêидають одержанó пóльпó в режимі “водоспад” з велиêої

висоти в спеціальнó ваннó, де внаслідоê óдарó протіêає

аерація, пінний продóêт піддають масляній аґреґації.

Яê вóãлеводневий ре-

аґент застосовóють ãас.

Процес випробóвано на

напівпромисловій óста-

новці в óмовах Донецьêо-

ãо КХЗ (1970-і роêи) і

впроваджено на вóãлезба-

ãачóвальній фабриці Чере-

повецьêоãо металóрãійн-

оãо заводó. При зольності

твердої фази вихідноãо

продóêтó 24-29% (êлас –

0,5 мм 65%) êонцентрат

пінноãо продóêтó К.а.с.

мав зольність 17-20%, а аґ-

ломерат масляної аґреґації

зольність 3-3,5 %. Золь-

ність відходів 72-81%.

В.С.Білецьêий.

КАТАГЕНЕЗ (У ГЕОЛОГІЇ), -ó, ч. * р. êатаãенез, а. kat-

agenesis, н. Katagenese f, Katagenesis f (in der Geologie f) —

природний процес зміни осадових ãірсьêих порід, що на-

стає після діаãенезó й передóє метаморфізмові. Поляãає ó

значномó óщільненні порід, óтворенні мінералів вторинних

і переêристалізації речовини тощо.

КАТАКЛАЗ, -ó, ч. * р. êатаêлаз, а. cataclasis, н. Kataklase

f — деформація й подрібнення мінералів всередині ã.п.,

виêлиêана теêтонічними рóхами. К. сóпроводжóється роз-

дробленням, обертанням мінеральних зерен або їх

аґреґатів (без зміни хім. сêладó). Катаêлазити (теêтоні-

чна бреêчія) відрізняються від своїх аналоãів — мелонітів

більшою êрóпністю. Див. теêтоніти.

КАТАКЛАСТИЧНА СТРУКТУРА, -ої, -и, ж. * р. êатаê-

ластичесêая стрóêтóра, а. cataclastic texture, н. Kataklas-

struktur f — стрóêтóра êристалічних порід, яêі зазнають

динамометаморфізмó. Хараêтеризóється наявністю виãнó-

тих, роздроблених, деформованих зерен мінералів зі збе-

реженням однорідності в ціломó. Кристалічні ґратêи ба-

ãатьох мінералів деформовані.

КАТАКЛАСТИЧНІ ПОРОДИ, КАТАКЛАЗИТИ, -их, -ід,

-ів, мн. * р. êатаêластичесêие породы, êатаêлазиты; а.

cataclastic rocks, н. kataklastische Gesteine n pl, Kataklasite m

pl — ãірсьêі породи, на яêі вплинóли теêтонічні напрóãи і

яêі втратили первіснó стрóêтóрó. Зерна породотвірних

мінералів розтрісêані (сітêа тріщин), подрібнені, виãнóті,

êристалічна ґратêа деформована.

КАТАЛІЗАТОРИ, -ів, мн. * р. êатализаторы, а. catalysts,

н. Katalysatoren m pl, Kontaktkatalysatoren m pl, Kontakt(stoffe)

m pl — речовини, що змінюють швидêість хімічної реаêції

(найчастіше знижóючи її енерãію аêтивації), а самі зали-

шаються хімічно й êільêісно незмінними. На молеêóляр-

номó рівні К. встóпають в реаêцію в одних елементарних

аêтах і відновлюються в інших. На праêтиці К. зазнають

Рис. Схема êасêадно-адãезійної

сепарації: 1 — вихідна пóльпа; 2 —

підрешітний продóêт; 3 — ґранó-

льований êонцентрат; 4 — шах-

та для сêидання пóльпи; 5 — зона

аерації; 6 — піноãон; 7 — циліндр

адãезійноãо розвантаження; 8 —

ґранóлятор; 9 — ãрохот.

КАТ — КАТ 502

змін внаслідоê побічних процесів. Основними хараêте-

ристиêами К. є êаталітична аêтивність та селеêтивність.

КАТАЛОГ, -а, ч. * р. êаталоã, а. catalogue, н. Katalog m —

списоê, переліê êнижоê, êарт, рóêописів, êартин тощо,

сêладений ó певномó порядêó, щоб полеãшити їх пошóê.

Розрізняють алфавітний та систематичний К. Син. —

реєстр, спис.

КАТАЛОГ КООРДИНАТ ПУНКТІВ — списоê êоординат

пóнêтів ãеодезичної, опорної і знімальної марêшей-

дерсьêих мереж, ó яêомó вêазóються: назва і êлас пóнêтів,

прямоêóтні êоординати і висоти, диреêційні êóти і відстані

до сóміжних пóнêтів; сóпроводжóється схемою мережі

пóнêтів і абрисами їхньоãо розташóвання на місцевості.

КАТАПЛЕЇТ, -ó, ч. * р. êатаплеит, а. catapleite, н. Kata-

pleit m — мінерал, водний силіêат цирêонію з натрієм і

êальцієм. Формóла: 2[Na

2ZrSi3O9⋅2H2O]. Містить (%): Na2О

— 15,45; ZrО2 — 30,52; SiО2 — 45,07; H2O — 8,96. Утворює

ізоморфний ряд з êальцій-êатаплеїтом. Синãонія ãеêсаãо-

нальна. Гóстина 2,66-2,75. Тв. 6,5. Колір світло-жовтий до

світлóвато-бóроãо. Блисê сêляний з перламóтровим поли-

сêом. Зóстрічається в óльтралóжних породах, змінених

пневматоліто-ãідротермальними процесами. Дóже рідê-

існий. Знайдений ó Півд. Норвеãії, Півд. Ґрендандії і в шт.

Арêанзас, США. Асоціює з цирêоном, лейêофанітом, мо-

зандритом і тритомітом, а таêож з польовими шпатами,

содалітом, еãірином, евдіалітом і астрофілітом.

КАТАСТРОФІЗМ, -ó, ч. * р. êатастрофизм, а. catastroph-

ism, convulsionism; н. Katastrophismus m, Katastrophenlehre f,

Katastrophentheorie f — êонцепція в ãеолоãії, зãідно з яêою

перетворення земної êори, зоêрема її деформації, а таêож

зміна сêладó орãанічноãо світó протіêають êатастрофічно

швидêо, протяãом êоротêих відрізêів ãеолоãічноãо часó,

яêі відоêремлені більш тривалими періодами споêою

(стабільності). Виниê ó ХІХ ст. В êінці ХІХ ст. втратив

своє значення.

КАТЕГОРIЇ СВЕРДЛОВИН, -ій, …, мн. * р. êатеãории

сêважин; а. well categories; н. Sondenkategorien f pl — видi-

ленi при облiêó i планóваннi видобóтêó нафти (ãазó) двi

êатеãорiї свердловин, що сêладають еêсплóатацiйний фонд

i розрiзняються за часом введення в еêсплóатацiю неза-

лежно вiд їх станó в розãлядóваномó перiодi — êатеãорiї

старих i нових свердловин.

КАТЕГОРІЇ ШАХТ, -ій, -…, мн. * р. êатеãории шахт, а.

mine categories, н. Grubenkategorien f pl — поділ шахт (êо-

палень, рóдниêів) за стóпенем небезпеêи (по метанó, рап-

тових виêидах тощо). Див. ãазовий режим шахти.

КАТЕГОРІЯ ВЕЛИЧИНИ РОДОВИЩ НАФТИ І ГАЗУ,

-ії, ..., ж. * р. êатеãория величины месторождений нефти и

ãаза; а. value category of petroleum and gas deposits; н. Katego-

rie f der Erdöl- und Erdgaslagerstättengrösse f — розряд родо-

вищ нафти і ãазó за величиною видобóвних запасів нафти

і балансових запасів ãазó (табл.).

За сêладністю ãеолоãічної бóдови виділяють родовища

(поêлади): а) простої бóдови, пов’язані з непорóшеними

або слабêопорóшеними стрóêтóрами, продóêтивні пласти

хараêтеризóються витриманістю товщин і êолеêторсьêих

властивостей по площі і розрізó; б) сêладної бóдови, ха-

раêтеризóються невитриманістю товщин і êолеêторсьêих

властивостей продóêтивних пластів по площі і розрізó або

наявністю літолоãічних заміщень êолеêторів непрониê-

ними породами або теêтонічних порóшень; в) дóже сêлад-

ної бóдови, хараêтеризóються яê наявністю літолоãічних

заміщень або теêтонічних порóшень, таê і невитриманістю

товщини і êолеêторсьêих властивостей продóêтивних

пластів.

Розмір і сêладність ãеолоãічної бóдови родовища виз-

начають методиêó розвідóвальних робіт, їх об’єми, еêо-

номічні поêазниêи розвідêи і розробêи. В.С.Бойêо.

КАТЕГОРІЯ ОХОРОНИ СПОРУД, -ії, -…, ж. * р. êате-

ãория охраны соорóжений, а. structure protection category, н.

Kategorie f des Anlagenschutzes m — óмовний розподіл спо-

рóд за величинами допóстимих деформацій. Розподіл спо-

рóд на êатеãорії виêонóється на основі досвідó їх підробêи

з врахóванням розрізів, êонстрóêтивних особливостей та

óмов еêсплóатації. Для різних басейнів та родовищ спорóди

розподіляються на êатеãорії зãідно з існóючими правила-

ми охорони спорóд та природних об’єêтів від шêідливоãо

впливó ãірничих робіт.

КАТЕГОРІЯ ПРОДУКТИВНОСТІ РОДОВИЩ, -ії, -...,

ж. * р. êатеãория продóêтивности месторождений; а. pro-

ductivity category of fields; н. Kategorie f der Lagerstättenpro-

duktivität f — розряд родовищ (і поêладів) за маêсимально

можливим дебітом свердловин (табл.).

КАТІОНИ, -ів, мн. * р. êатионы, а. cations, н. Katione n pl

— позитивно заряджені йони, яêі під час елеêтролізó рóха-

ються до êатода.

КАТОД, -а, ч. * р. êатод, а. cathode, н. Kathode f, Katode f

— 1) Неãативний елеêтрод, яêий є джерелом елеêтронів.

2) Неãативний полюс джерела постійноãо елеêтричноãо

стрóмó. 3) Елеêтрод приладó, з’єднаний з неãативним по-

люсом джерела елеêтричноãо стрóмó. 4) Неãативний елеê-

трод елеêтричної дóãи.

КАТОДНА СТАНЦІЯ, -ої, -ії, ж. * р. êатодная станция;

а. cathodic station; н. Kathodenstation f, Kathodenschutzanlage

f — êомплеêс обладнання, яêе призначене для створення

постійноãо елеêтричноãо стрóмó між анодним заземлен-

ням і підземною спорóдою (трóбопровід, резервóар та ін.)

при êатодномó захисті останньоãо від êорозії. Розрізняють

мережні К.с. (найбільш розповсюджені), джерелом елеêт-

роенерãії для яêих є лінії елеêтропередач (ЛЕП), і авто-

номні.

Катеãорії величини родовищ нафти і ãазó.

Катеãорія родовища Видобóвні запаси нафти, млн т

Балансові запаси ãазó, млрд м

Дрібні <10

<10

Середні 10 — 30

10 — 30

Велиêі 30 — 300

30 — 500

Уніêальні >300

>500

Катеãорії продóêтивності родовищ нафти і ãазó.

Катеãорія продóêтив-

ності

Нафтові поêлади, т/доб

Газові і ãазоêонденсатні поêлади,

тис. м

/доб

Низьêодебітні ≤ 7

<20

Малодебітні –

20 — 100

Середньодебітні 7 — 25

100 — 500

Висоêодебітні 25 — 200

500 — 1000

Надвисоêодебітні >200

>1000

503 КАТ — КВА

КАТОДНИЙ ЗАХИСТ, -оãо, -ó, ч. * р. êатодная защита;

а. cathodic protection; н. Kathodenschutz m — метод елеêт-

рохімічноãо захистó металевих спорóд від морсьêої і підзе-

мної êорозії, оснований на êатодній поляризації металó,

яêа здійснюється зовнішнім джерелом стрóмó. К. з. при-

єднання металоêонстрóêції до неãативноãо полюса зовні-

шньоãо джерела постійноãо стрóмó або до металó з більш

неãативним потенціалом (анодний протеêтор), що дає

змоãó перетворити металоêонстрóêцію в êатод і тим са-

мим захистити метал від êорозійноãо рóйнóвання. Коли

К.з. здійснюється за допомоãою джерела постійноãо зовн-

ішньоãо стрóмó, то яê допоміжний елеêтрод (анод) виêо-

ристовóють нерозчинні матеріали (ãрафіт, вóãілля) або не-

розчинний брóхт (рейêи, трóби тощо). Яê протеêтор ви-

êористовóється маãній, цинê та ін.

КАТОФОРИТ, -ó, ч. * р. êатофорит, а. catophorite, н. Ka-

tophorit m — мінерал, ãідроêсилалюмосиліêат заліза, êаль-

цію, маãнію, натрію і êалію з ãрóпи амфіболів. Лóжний ам-

фібол ланцюжêової бóдови, збаãачений алюмінієм. Фор-

мóла: 1. За К.Фреєм: NaCaNa(Mg,Fe

)4(Al,Fe

)

(Si7AlO22)(OH)2. 2. За Є.Лазаренêом: Na2CaFe4

(Fe

Al)

[(OH,F)

2Si7AlO22]. Містить (%): Na2О — 3,79; CaО — 7,91;

FeO — 23,21; Fe2O3 — 11,41; Al2O3 — 8,5; SiO2 — 37,51; H2O

— 2,65; F — 0,14. Домішêи: К2О, MnO2, TiO2, MgO. Синãо-

нія моноêлінна. Утворює невелиêі зерна. Гóстина 3,2-3,5.

Тв. 5. Колір рожево-червоний, червоно-бóрий, синюва-

то-чорний. Зóстрічається в лóжних базальтах, часто в асо-

ціації з арфведсонітом, еãірином та еніãматитом. Рідê-

існий. Відомі знахідêи в Норвеãії, США, Танзанії, Кенії. В

Уêраїні виявлений ó маріóполітах Приазов’я.

Розрізняють: êатофорит êалімаãніїстий (рихтерит êаліїстий);

êатофорит маãніїстий (різновид êатофоритó, яêий містить 14,79

% MgO).

КАУСТИК, -ó, ч. * р. êаóстиê, а. caustic, н. Kaustikum n,

Ätznatron n, kaustische Soda f, Ätzmittel n — технічна назва

їдêих лóãів, зоêрема їдêоãо натрó. Інша назва — êаóстична

сода, NaOH. Широêо застосовóють ó промисловості, зоê-

рема яê рН-реãóлятор технолоãічних процесів.

КАУСТИЧНИЙ, -оãо. * р. êаóстичесêий, а. caustic, н. kau-

stisch — пов’язаний з êаóстиêом. Останній застосовóють ó

хімічній, нафтовій, теêстильній, паперовій та інших ãалó-

зях промисловості.

КАУСТОБІОЛІТИ, -ів, мн. * р. êаóстобиолиты, а. causto-

bioliths, н. Kaustobiolithe m pl

— ãорючі виêопні

ãірсьêі по-

роди

орãанічноãо походження (

вóãілля

ãорючі

сланці

на-

фта

торф

озоêерит

тощо). Термін К. запропонований в

1888 р. Р.Потоньє. За походженням К. поділяють на 3

ãрóпи:

сапропеліти

(виниêли внаслідоê поховання на дні

водоймищ нижчих орãанізмів, в осн. планêтонних водо-

ростей —

ãорючі сланці,

вóãілля

типó

боãхед

ãóміти

(óтво-

рилися із залишêів вищих, перев. болотяних, рослин —

вóãілля бóре

та êам’яне); ліптобіоліти (

вóãілля

, збаãачене

найбільш стійêими êомпонентами рослинної речовини

— смолами, восêом, êóтиêóлою і ін.). Зóстрічаються зм-

ішані типи К. — сапроãóміти, ліптосапропеліти (

êеннель

)

та ін. Більшість сóч. ãеолоãів поділяють К. за óмовами óт-

ворення на 2 ãрóпи: К. вóãільноãо рядó та К. нафтовоãо

рядó.

КВАДРАНТ, -а, ч. * р. êвадрант, а. quadrant, н. Quadrant

m — 1) Бóдь-яêа з чотирьох частин площини, на яêі її

ділять дві взаємно перпендиêóлярні прямі (осі êоорди-

нат). 2) Сеêтор êрóãа з центральним êóтом 90°, 1/4 êрóãа.

3) Старовинний астрономічний прилад для відмірювання

висоти небесних світил над рівнем ãоризонтó.

КВАЗІ…, * р. êвази…, а. quasi…, н. Quasi… — ó сêладних

словах означає "ніби", "позірний", "несправжній", "фаль-

шивий".

КВАЗІГЕОЇД, -а, ч. * р. êвазиãеоид, а. quasigeoid, н. Quasi-

geoid n — допоміжна поверхня, що збіãається в оêеанах і

відêритих морях з поверхнею ãеоїда. Поверхня К. близьêа

до поверхні ãеоїда, відхилення виражаються в одиницях

сантиметрів на рівнинній територій і не перевершóють 2 м

ó ãористих районах. Поверхню К. можна óявити яê повер-

хню, побóдованó відêладанням нормальних висот від то-

чоê ãеометричноãо нівелювання I, II і III êласів.

КВАЗІСТАЦІОНАРНИЙ ПРОЦЕС, -оãо, -ó, ч. * р. êва-

зистационарный процесс, а. quasi-stationary process, н. quasi-

stationärer Prozeß m — процес, швидêість поширення яêо-

ãо в обмеженій системі таêа велиêа, що за час, яêий потр-

ібен для поширення процесó в межах óсієї системи, стан її

помітно змінитися не встиãає.

КВАЛІМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. êвалиметрия, а. qualimetry, н.

Qualimetrie f — ãалóзь наóêи, яêа вивчає та реалізóє мето-

ди і засоби êільêісної оцінêи яêості продóêції.

КВАНТ, -а, ч. * р. êвант, а. quantum, н. Quant n — заãаль-

на назва певних порцій променистої енерãії, моментó êіл-

ьêості рóхó та інших величин, яêими хараêтеризóють

фізичні властивості міêросистем. Розрізняють К. дії та К.

енерãії. К. дії — стала Планêа h, яêа вимірюється в Дж·с.

К. енерãії — доза енерãії, яêó може поãлинати або випром-

інювати міêросистема, переходячи з одноãо станó в

інший. К. енерãії пропорційний частоті v фотона, яêий

поãлинається або випромінюється системою:

= hv.

КВАНТИТАТИВНИЙ, -оãо. * р. êвантитативный, а.

quantitative, н. quantitativ — те ж саме, що й êільêісний;

той, що стосóється êільêісних поêазниêів.

КВАНТИФІКАЦІЯ, -ії, ж. * р. êвантифиêация, а. quantifi-

cation, н. Quantifizierung f — êільêісне вираження яêісних

ознаê.

КВАНТОВА МЕХАНІКА, -ої, -и, ж. * р. êвантовая меха-

ниêа, а. quantum mechanics, н. Quantenmechanik f — теорія

рóхó міêрочастиноê та їх систем, теорія явищ сóбатомноãо

масштабó і їх впливó на маêроявища. К.м. пояснює стрóê-

тóрó атомів, молеêóл, їх спеêтри, природó хім. зв’язêів

атомів ó молеêóлах, періодичнó системó елементів, лежить

в основі зонної теорії елеêтронів що рóхаються в періоди-

чномó полі êристалічної ґратêи — основи фізиêи металів,

напівпровідниêів та діелеêтриêів, розêриває êвантовó при-

родó маêроявищ надтеêóчості та надпровідності тощо.

К.м. лежить в основі розóміння більшості маêросêопічних

явищ. Найважливішими властивостями міêрочастиноê за

К.м. є їх дисêретність та хвильовий хараêтер.

КВАНТОМЕТР, -а, ч. * р. êвантометр, а. quantometer, н.

Quantometer n — прилад, що аналізóє хімічний сêлад речо-

вин (напр., металів тощо) за їхнім випромінюванням.

КВАНТУВАННЯ, -…, с. * р. êвантование, а. quantization,

н. Quantisierung f, Quantelung f — дія, перетворення яêоїсь

величини з неперервною шêалою значень на величинó з

дисêретною шêалою значень (напр., К. енерãії частиноê,

К. сиãналів). Напр., операція перетворення сиãналó, при

яêій здійснюється йоãо дисêретизація за рівнем чи за ча-

сом або водночас і за рівнем, і за часом.

КВАРКИ, -ів, мн. * р. êварêи, а. quarks, н. Quarks n pl —

теоретично припóстимі фóндаментальні елементарні час-

тинêи, з яêих, за сóчасними óявленнями, побóдовано еле-

ментарні частинêи, зоêрема адрони (протони, нейтрони та

ін.). У вільномó стані не спостеріãалися. Побічно еêспе-

КВА — КВА 504

риментально виявлені 6 типів (ароматів) К. (êварêи u, d, s,

c, b, t) — див. табл.

Кварêи мають спін 1/2h, дробний елеêтричний заряд. Ко-

жен êварê має таêож один з трьох êольорів. Відповідно є

набір з 6 антиêварêів.

КВАРТУВАННЯ, -…, с. * р. êвартование, а. quartering,

quartation, coning; н. Quartscheidung f, Quartieren n der Probe

f — стандартний спосіб сêорочення маси проби сипêоãо

матеріалó для подальшоãо дослідження послідовними

поділами проб на чотири приблизно однаêові за масою та

речовинним сêладом частини.

КВАРЦ, -ó, ч. * р. êварц,

а. quartz, н. Quarz m — мін-

ерал êласó оêсидів і ãідроо-

êсидів, ãол. мінерал сімей-

ства êремнеземó, широêо

розповсюджений в

літосфері. Сêладається з

оêсидó êремнiю êарêасної

бóдови. Формóла SiO

Містить ó невелиêих êіл-

ьêостях домішêи Аl, Fе, Са,

Мg, Ti, Na, K, Li, OH й ін.

Встановлено 12 полімор-

фних модифіêацій êрис-

талiчноãо SiO

2, з них ос-

новні α-êварц, β-êварц,

2-тридиміт, β-êристо-

баліт. Чистий К. безбарв-

ний, прозорий (ãірсьêий

êришталь), залежно від

домішоê набóває чорноãо

(моріон), фіолетовоãо (аме-

тист) та інших відтінêів. К. — один з наймiцнiших та

стiйêих мiнералiв. Тв. 7,0-7,25. Гóстина 2,65. Має п’єзое-

леêтричні властивості (див. п’єзоêварц). Різновиди К.:

ãірсьêий êришталь, цитрин, аметист, халцедон, аãат. Ут-

ворюється з маãматич. розплавів, баãатих SiO

2 (ґранітоїди,

êварцові порфіри, пеãматити), ãазово-рідинних флóорис-

тих флюїдів (пеãматити, ґрейзени) і водних лóжно-хлорид-

них і біêарбонатних розчинів (рóдоносні і нерóдні êвар-

цові жили) при ãідролізі силіêатних ã.п. в областях аêтив-

ноãо вóлêанізмó (повторні êварцити). Чисті відміни засто-

совóють ó радіотехніці, оптиці, забарвлені — яê напівдор-

оãоцінний і виробний êамінь. Сêляні пісêи, пісêовиêи, êвар-

цити — осн. сировина для виробн. сêла, динасó, бóд. мате-

ріалів, êераміêи, феросиліцію, êарбідó êремнію, флюсó в ме-

талóрãії, абразивів; особливо чистий жильний К. і

ãірсьêий êришталь виêористовóють для термостійêоãо оп-

тич. і техн. сêла, моноêристальний ãірсьêий êришталь —

яê п’єзооптична сировина для радіоелеêтроніêи і оптиêи;

однорідний халцедон — ó приладобóдóванні. Красиво за-

барвлені прозорі різновиди К. — ювелірні êамені IV по-

рядêó, êольорові халцедони (аãати) — ювелірно-виробні,

êольорові êварцити — облицювальні êамені. Яêість êвар-

цової сировини для силіêатних виробів визначається

вмістом êремнеземó і шêідливих домішоê, ã.ч. Fe, Al. (%).

Осн. метод збаãачення К. — флотація. Перед флотацією

застосовóють обтирêó і знешламлювання. Вилóчення К. з

пісêів ведóть на êонцентраційних столах, ґвинтових сепа-

раторах, маãнітною сепарацією.

Розрізняють: êварц авантюриновий (

авантюрин

); êварц

аморфний (тонêозернисті аґреґати

êварцó

); êварц безбарвний

(

êришталь ãірсьêий

); êварц білий сêлóватий (

êварц

); êварц

блаãородний (стара ювелірна назва бразильсьêоãо

êришталю

ãірсьêоãо

); êварц бразильсьêий (застаріла назва

êварцó димчас-

тоãо

); êварц вавілонсьêий (êварц із східцеподібним наростан-

ням ãраней, зóмовленим черãóванням ромбоедрів і призм);

êварц висоêотемператóрний (êварц, яêий óтворюється при

температóрі понад 573°С); êварц волоêнистий (

халцедон

);

êварц вонючий (

êварц

, яêий при розêолюванні виділяє не-

приємний запах); êварц ãолóбий (зерна

êварцó

в деяêих

вивер-

жених

метаморфічних

породах

ãолóбоãо êольорó, яêий зóмов-

лений розсіюванням світла тонêими вêлюченнями

рóтилó

пилоподібними частинêами невизначених речовин; особливо

поширений ó

чарноêітах

); êварц димчастий (прозорий

êварц

димчасто-жовтоãо, бóрóватоãо, сірóватоãо êольорó); êварц

жирний (молочно-білий

êварц

з жирним

блисêом

); êварц зал-

ізистий (êварц червоноãо або жовто-бóроãо êольорó з розсіян-

ими вêлюченнями

ãематитó

або

ґетитó

); êварц звичайний

(

êварц

); êварц зірчастий (1. êварц, ó яêомó проявляється яви-

ще

астеризмó

; 2. зірчасті аґреґати êварцó з Ісполінових ãір ó

Чехії); êварц êовпаêовий (

êварц ó шапці

); êварц êомірêовий

(êомірчасті, тріщинóваті аґреґати êварцó, в основномó

псевдо-

морфози

по таблитчастомó

êальцитó

баритó

); êварц лазóро-

вий (êварц з вêлюченнями

êроêідолітó

); êварц молочний (мо-

лочно-білий, майже непрозорий

êварц

з жирним

блисêом

);

êварц низьêотемператóрний (

êварц

, яêий óтворюється при

температóрі нижче 573°С); êварц оптичний (

ãірсьêий

êришталь

моріон

, яêі застосовóються при виãотовленні оп-

тичних приладів); êварц перлинний (êварц з перламóтровим

полисêом

); êварц піроãенний (

êварц

); êварц-резóнець (місцева

óральсьêа назва

êварцó

, яêий леãêо розêолюється по тріщинах

на ãостроêóтні óламêи); êварц родóзитовий (волоêнистий

ãла-

óêофан

, зцементований

êварцом

); êварц рожевий (різновид

êварцó світло-рожевоãо êольорó); êварц ромбічний (помил-

êова назва

шпатó

польовоãо

); êварц рóтиловий (

волосатиê

);

êварц саґенітовий (

ãірсьêий

êришталь

з вêлюченнями

саґен-

ітó

); êварц сапфіровий (

êварц

êольорó

індиãо

або берлінсьêої

лазóрі, яêий зóмовлений сóбміêросêопічними вêлюченнями

ãолочоê

рóтилó

; рідêісний); êварц синій (1. êварц з вêлючен-

нями ãолочоê

рóтилó

; 2. застаріла назва

сапфірó

); êварц сітча-

стий (

êварц

з сітчастим візерóнêом; óтворюється внаслідоê

поліморфних перетворень низьêо- і висоêотемператóрних

модифіêацій); êварц сêіпетроподібний (морфолоãічний різн-

овид

êварцó

, ó яêомó на êінцях шестиêóтних і тичêóватих

êристалів

розміщені товстіші

індивіди

); êварц сêляний (торãо-

вельна назва водяно-прозорої відміни

êришталю

ãірсьêоãо

);

êварц сêрóчений (

êварц

, êристали яêоãо в процесі ростó наби-

рають “деформованоãо” виãлядó); êварц сотовий (

êварц

сітчастий

); êварц ó сорочці (êристали

êварцó

з облямівêами

лóсêóватоãо

хлоритó

); êварц ó шапці (різновид

êварцó

, оêремі

зони яêоãо леãêо відділяються одна від дрóãої ó виãляді шарів

або шапочоê); êварц шапêоподібний (

êварц

ó шапці

);

-êварц

(низьêотемператóрна (<573°С) триãональна модифіêація

êварцó

);

-êварц (висоêотемператóрна (>573°С) ãеêсаãональ-

на модифіêація

êварцó

КВАРЦ ВIЛЬНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. êварц свободный, а.

free quartz, н. freier Quarz m — хiмiчно незв’язаний SiO2.

КВАРЦ ЛІВИЙ І ПРАВИЙ, -ó, -оãо, -оãо, ч. * р. êварц ле-

вый и правый, а. left-handed and right-handed quartz, н. links-

drehender Quarz m und rechtsdrehender Quarz m

—

за Є. Ла-

заренêом — енантіоморфні

êристали

êварцó

. Морфо-

лоãічно хараêтеризóються тим, що лівий

êристал êвар-

цó

має триãональнó пірамідó і триãональний трапецо-

едр лівоãо êóта тієї ãрані призми, яêа розміщена нижче

додатної ãрані ромбоедра. У правоãо

êварцó

вони мають

Кварê Назва Маса Заряд

uUp (верхній) від 1.5 до 5 МеВ 2/3

dDown (нижній) від 3 до 9 МеВ -1/3

sStrange (дивний) від 60 до 170 МеВ -1/3

cCharm (зачарований) від 1.1 до 1.4 ГеВ 2/3

bBottom (êрасивий) від 4.1 до 4.4 ГеВ -1/3

tTop (початêовий або

справжній)

від 168 до 178 ГеВ 2/3

Рис. Стрóêтóра êварцó: а — α-

êварц; б — β- êварц.

505 КВА — КВІ

зворотний хараêтер. В стрóêтóрномó відношенні хараê-

теризóються тим, що тетраедри [SiO

] розміщені на рі-

зних рівнях по спіралях, яêі заêрóчóються ліворóч або

праворóч по двохходовомó ґвинтó навêоло шестірної

або потрійної осі.

КВАРЦИТ, -ó, ч. * р. êварцит, а. quartzite, н. Quarzit m

—

щільна зерниста

ãірсьêа порода

, що сêладається пере-

важно з

êварцó

. Утворилася при

метаморфiзмi

êварцо-

вих

пiсêовиêiв

. Хараêтеризóється значною

твердiстю

внаслiдоê чоãо сêладна в обробцi. Виділяють слюдисті,

ґранатові, роãовообманêові К. Утворення К. пов’язане

переêристалізацією

істотно êварцових

пісêовиêів

процесі реãіональноãо

метаморфізмó

. К. заляãають се-

ред різноманітних

метаморфічних

ã.п. ó виãляді сóціл-

ьних пластових тіл велиêої протяжності. Особливо ши-

роêо К. представлені ó відêладах

протерозою

. Баãато

êварцитів

— цінні ê.ê. Залізисті (

маãнетитові

) К. —

найважливіша заліз. рóда (родов. Кривоãо Роãó, КМА,

оз. Верхньоãо в США, Лабрадорó в Канаді і т.д.). К., в

яêих

вміст

SiО

досяãає 98-99%, виêористовóють для

виãотовлення динасових воãнетривêих виробів, для от-

римання металіч.

êремнію

і йоãо сплавів, а таêож яê

флюс

металóрãії

. Особливий різновид — К. в т о р и н

н и й. Це метасоматичні ã.п., що сêладається в осн. з

êварцó

з домішêою

серицитó

алóнітó

пірофілітó

êаолі-

нітó

андалóзитó

діаспорó

êорóндó

топазó

рóтилó

ãе-

матитó

і ін. Родов. вторинних К. формóються в ре-

зóльтаті відносно низьêотемператóрноãо метасоматич.

перетворення êислих і середніх ефóзивних, рідше інтр-

óзивних êислих

порід

і їх

тóфів

. З ними пов’язані родов.

алóнітó

пірофілітó

золота

міді

молібденó

, поліметалів

êолчеданів

. На території Уêраїни К. є в Приазов’ї, в

межах

Уêраїнсьêоãо щита

КВАРЦОВЕ ЗАПОВНЕННЯ ОБОЛОНКИ, -оãо, -…, с. *

р. êварцевое заполнение оболочêи, а. quartz sand filling of a

jacket, н. Quarzfüllung f des Mantels m — різновид вибóхо-

захистó елеêтрообладнання, яêий поляãає в томó, що обо-

лонêа елеêтрообладнання заповнюється спеціально об-

робленим êварцовим пісêом. К.з.о. застосовóється в рóд-

ниêових пересóвних трансформаторних підстанціях.

КВАРЦОВИЙ ДІОРИТ, -оãо, -ó, ч. * р. êварцевый дио-

рит, а. quartz diorite, н. Quarzdiorit m

— маãматична êрис-

талічна ã.п. сіроãо і зеленóвато-сіроãо êольорó, що

містить 57-64% SiO

. Розрізняють нормальний (або

власне К.д.) і сóблóжний К.д. У нормальних К.д. êалі-

єво-натрієвий

польовий шпат

відсóтній, в сóблóжних

йоãо

вміст

— до 10% від сóми

польових

шпатів

. Темно-

êольорові

мінерали

—

роãова

обманêа

біотит

, моноêлі-

нний

авãіт

, рідше

діопсид

, іноді

піроêсени

. За

вмістом

темноêольорових

мінералів

виділяють К.д. лейêоêра-

тові (до 20%), мезоêратові (20-25%), меланоêратові

(понад 25%). За êольоровою сêладовою частиною се-

ред К.д. розрізнюють слюдяні, роãовообманêові, авã-

ітові, ãіперстенові. Нормальний К.д. є петро-хім. ана-

лоãом

андезитó

, сóблóжний — трахіандезитó. Сер. хім.

сêлад

К.д. за Р. Делі (%):. SiO

61,59; TiО

0,66; Аl

16,21; Fe

2,54; FeO 3,77; MnO 0,10; MgO 2,80; CaO

5,38; Na

O 3,37; K

O 2,10; H

O 1,22; Р

0,26. К.д. відр-

ізняються висоêою

міцністю

на стиснення (180-240

МПа). Сер.

ãóстина

2,74;

модóль

Юнãа

4,9-7,5 Па. З К.д.

асоціює

золоторóдна, сêарново-маãнетитова і залізорó-

дна

мінералізація

. К.д. виêористовóють яê облицюваль-

ний

êамінь

щебінь

для

бетонó

, при бóдівництві шляхів.

КВАРЦОВИЙ ПОРФІР, -оãо, -ó, ч. * р. êварцевый пор-

фир, а. quartz porphyry, н. Quarzporphyr m — палеотипна

êисла ã.п. порфіровоãо типó. Містить: êварцó (20%), êалі-

єво-натрієвоãо польовоãо шпатó (40-90%), плаãіоêлазó

(10-60%). Стрóêтóра порфірова. Вêраплениêи (30-35%)

представлені оліãоêлазом, ортоêлазом. Присóтній біотит,

піроêсен і бóра роãова обманêа. Забарвлення бóре, черво-

но-бóре, сіро-зелене. Сер. хім. сêлад К.п. за Р. Делі (%):

SiO

2 72,36; TiО2 0,33; Аl2O314,17; Fe2О3 1,55; FeО 1,01; MnО

0,09; MgО 0,52; CaО 1,38; Na

2O 2,85; K2O 4,56; H2O 1,09;

Р2O5 0,09. Міцність на стиснення 140-270 МПа; ãóстина

2,67. Поширення: Охотсьêо-Чóêотсьêий вóлêаніч. пояс,

Алтай, Сер. Азія, Урал, Крим, Малий Кавêаз, ФРН, Уãор-

щина, Італія, США (Каліфорнія, Алясêа ), Меêсиêа,

Франція, Велиêобританія, Нова Зеландія і ін. З породами

К.п. пов’язані родов. перлітів, а таêож мідно-порфірові

або мідно-вêраплені рóди.

КВЕНСЕЛІТ, -ó, ч. * р. êвенселит, а. quenselite, н. Quenselit

m — мінерал, оêсиãідрооêсид свинцю і марãанцю шарóватої

бóдови. Формóла: 1. За К.Фреєм: PbMnO

2OH. 2. За Є.Лаза-

ренêом: PbОMnO2(OH). Містить (%): PbО — 71,7; MnO —

22,8; H

2О — 2,9; О — 2,6. Синãонія моноêлінна. Гóстина

6,84. Кристали таблитчасті сплющені. Колір смолис-

то-чорний. Рисêа êоричнево-сіра. Блисê металічний. Не-

прозорий. Знайдений в р-ні Лонґбана (Швеція) з êальци-

том і баритом ó тріщинах ґаóсманіт-браóнітових рóд.

КВЕРШЛАҐ, -ó, ч. * р. êвершлаã, а. crosscut, cross heading,

cross entry; н. Querschlag m

— ãоризонтальна (рідше —

похила)

ãірнича

виробêа

, що проходить по

породах

під

êóтом понад 90-45° до площини простяãання

родовища

не виходить безпосередньо на земнó поверхню. Слó-

жить для розêривання масивó

êорисних êопалин

транс-

портó

вентиляції

, пересóвання людей,

водовідливó

проêладання елеêтричних

êабелів

та ліній зв’язêó тощо.

Розрізняють К. блоêові, ãоловні, ãоризонтні, панельні,

проміжні, дільничні, фланãові та поверхові.

Форма по-

перечноãо перетинó К. сêлепінчаста, трапецієподібна

(застосовóється найчастіше), êрóãла, підêовоподібна,

прямоêóтна. Вибір форми поперечноãо перетинó зале-

жить від властивостей вмісних

порід

, величини і напря-

мó

ãірничоãо

тисêó

, термінó слóжби К. Осн. види

êріпле-

ння

для К. — металеві арêові з взаємозамінноãо шахт-

ноãо профілю, монолітні бетонні і залізобетонні, збірні

залізобетонні. У міцних стійêих

породах

застосовóють

набризê-бетонне арêове

êріплення

КВІТИ, -ів, мн. * р. цветы, а. flowers, н. Blumen f pl — ха-

раêтерна частина назви деяêих мінералів. Напр., К. арсе-

нові, К. бісмóтові, К. залізні, К. êобальтові, К. латóнні, К.

марãанцеві, К. арсенисті, К. мідні, К. мідно-цинêові, К.

ніêелеві, К. свинцеві, К. стибієві, К. стибієві оêтаедричні,

К. óранові, К. цинêові.

Рис. Розêриття світи пластів вертиêальними стволами і êап-

італьним êвершлаґом: 1 – ãоловний ствол; 2 – допоміжний ствол;

3 – êапітальний êвершлаґ; 4 – шóрф; 5 – бремсберґ; 6 – похил.

КВО — КЕР 506

КВОТИ НА ВИДОБУТОК КОРИСНИХ КОПАЛИН, -т,

-…, мн. * р. êвоты на добычó полезных исêопаемых, а. quotas

for mining of mineral resources, н. Quoten f pl für Gewinnung f

der nutzbaren Mineralien n pl — обмеження, яêі встановлю-

ються з метою запобіãання неãативним демоãрафічним,

соціальним та еêолоãічним наслідêам інтенсивноãо видо-

бóвання оêремих видів ê.ê. Порядоê óстановлення êвот

на видобóтоê êорисних êопалин в Уêраїні затверджóється

Кабінетом Міністрів.

КЕК, -ó, ч. * р. êеê, а. cake, filter cake; н. Filterkuchen m,

Filterrückstand m, Preßkuchen m — 1) Шар твердих части-

ноê, що залишається на фільтрóючій поверхні після філ-

ьтрації сóспензій, або нерозчинний залишоê, яêий одер-

жóють після вилóãовóвання цінних êомпонентів з рóди або

проміжноãо продóêтó. 2) Осад або аêтивний мóл, зневод-

нений до 60-85% волоãості. ДСТУ 2569-94, п. 135 m.

КЕЛОВЕЙСЬКИЙ ЯРУС, КЕЛОВЕЙ, -оãо, -ó; -ó, ч. * р.

êелловейсêий ярóс, êелловей, а. Callovian, н. Callovien n, Cal-

lovian n, Callovium n, Callov n — нижній ярóс верхньоãо

відділó юрсьêої системи. Від назви містечêа Келловей ó

Велиêобританії.

КЕМБРІЙСЬКА СИСТЕМА (ПЕРІОД), КЕМБРІЙ, -ої,

-и (-ó, ч.), ж., -ю, ч. * р. êембрийсêая система (период),

êембрий, а. Cambrian, н. Kambrium n

— перша система

па-

леозойсьêої

ератеми

, в

стратиãрафіч

шêалі

іде за

ри-

феєм

(

вендом

) і передóє

ордовицьêій

системі

(

періодó

)

Настав 570±20 млн роêів томó, тривав 70-90 млн роêів.

Відêлади

К.с. є на всіх

êонтинентах

. У

êембрії

перева-

жали процеси опóсêання, яêі виêлиêали інтенсивне

осадонаêопичення в ãеосинêлінальних поясах (Атлан-

тичний, Урало-Монãольсьêий і ін.), і на древніх

плат-

формах

. Серед

відêладів

переважають êарбонатні (

вап-

няêи

доломіт

). У відêладах верх.

êембрію

встановлені

лаãóнні

червоноêолірні відêлади

. На ê.ê. в порівнянні з

ін. системами êембрійсьêі

відêлади

відносно бідні. В

êембрії

сформóвалися перші найбільші пром. родов.

фосфоритів

(Казахстан, Китай, Монãолія). Відомі ро-

дов.

нафти

(Ірêóтсьêий амфітеатр, Прибалтиêа,

Хассі-Месаóд в Алжирі). Пром. значення мають родов.

êам.

солі

на Сибірсьêій платформі, в США, Паêистані,

Індії. Відомі родов. êолчеданно-поліметаліч. рóд

(Сибір),

свинцю

— в Півн. Африці,

марãанцю

— в Кóз-

нецьêомó Алатаó,

боêситів

(Сх. Сибір).

КЕННЕЛЬ, -ю, ч. * р. êеннель, а. cannel coal, н. Kännelkohle

f — різновид вóãілля виêопноãо ãрóпи сапропелітів, яêий

сêладається з ãеліфіêованої сапропелевої маси з велиêою

êільêістю (до 25%) рівномірно і пошарово розташованих

міêроспор ó підпорядêованій êільêості — водорості, фраã-

менти êóтиêóл і дрібні залишêи вищих рослин. Колір чор-

ний, сірóватий або бóрий з жирним блисêом. В елементно-

мó сêладі підвищений вміст (6-9%) водню. К. заляãає ó

виãляді прошарêів та лінз ó пластах ãóмóсовоãо вóãілля.

КЕПРОК, -ó, ч. * р. êепроê, а. cap rock, н. Caprock m

— 1)

Водонепрониêна поêрівля

соляноãо

êóпола

, представлена

ґіпсом

, яêий переходить ó верхній частині в пористий

вап-

няê,

наповнений

сірêою,

іноді з

асфальтом

або

нафтою.

Потóжність К. до 300 м. і більше. На ãлиб. 600 м в сêладі К.

переважає

анãідрит.

Різновид К. — “ґіпсово-ãлиниста

шляпа”, що формóється в резóльтаті

вилóãовóвання

верхнь-

ої частини соляноãо тіла в зоні

вивітрювання

та дії

інфільт-

раційних

вод

. 2) Шар твердої

породи

(яê правило,

пісêовиêа

)

над

вóãільним

пластом,

непрониêна

поêришêа

нафтових і

ãазових

поêладів

, сêладена

осадовими

ãірсьêими породами.

КЕРАМЗИТ, -ó, ч. * р. êерамзит, а. expanded clay aggre-

gate, н. Keramsit m — пористий штóчний матеріал з леãêо-

плавêих ãлинистих порід, що спóчóються. Виãотовляють

К. випалюванням ó виãляді ãравію, щебеню, пісêó. Застосо-

вóють ó бóдівництві.

КЕРАМЗИТОВА СИРОВИНА, -ої, -и, ж. * р. êерамзи-

товое сырье, а. expanded clay raw material, н. Keramsitrohstoff

m, Porensinterrohstoff m — леãêоплавêі ãлини, сóãлинêи, арã-

іліти, алевроліти та ãлинисті сланці, яêі виêористовóються

для одержання штóчноãо пористоãо ãравію або пісêó — êе-

рамзитó. В Уêраїні породи, що є К.с., поширені майже на

всій території. На велиêих площах заляãають потóжні ша-

ри неоãенових ãлин Причорноморсьêої западини, Дніпровс-

ьêо-Донецьêої западини та Уêраїнсьêоãо щита, юрсьêих

ãлин Бахмóтсьêої западини, êарбонових та пермсьêих

сланців Донецьêої сêладчастої спорóди, тріасово-юрсьêих

(таврійсьêих) сланців Кримсьêих ãір, бітóмінозні сланці

менілітової світи палеоãенó в Уêраїнсьêих Карпатах, вер-

хньопротерозойсьêі сланці Криворізьêо-Кременчóцьêої

теêтонічної зони. Для промислових потреб розробляють

18 родовищ К.с. ó 12 областях Уêраїни. Найвища яêість

К.с. — ó АР Крим, Дніпропетровсьêій та Одесьêій облас-

тях. Щороêó видобóвають 2,6-2,7 млн м

(з óрахóванням

розêривних порід Ніêопольсьêоãо марãанцевоãо басейнó).

КЕРАМІЧНА МІНЕРАЛЬНА СИРОВИНА, -ої, -ої, -и,

ж. * р. êерамичесêое минеральное сырье, а. clay material for

сeramics, н. keramischer Mineralrohstoff m

— природні мін-

еральні óтворення, що їх виêористовóють для виробництва

êерамічних виробів. Основною К.м.с. є

ãлини

êаолініто-

воãо й ãідрослюдисто-êаолінітовоãо сêладó. Т-рó спіêання

êерамічної маси знижóють

польові

шпати

воластоніт

то-

що. Оêсид

цинêó

та ін. мінеральні

домішêи

слóжать осно-

вою

ãлазóрі

. Уêраїна займає провідне місце в Європі за за-

пасами та видобóтêом ãлинистої та êаолінової К.м.с. Си-

ровиною для тонêої êераміêи (виробів з фарфорó та фаян-

сó) є нормальні й лóжні

êаоліни

з невелиêим вмістом оê-

сидів-барвниêів, відміни пластичних воãнетривêих

ãлин

та

бентонітó

, фарфоровий

êамінь

(êварцово-êаолінітовоãо

сêладó),

êварцовий

пісоê

ґранітні

пеãматити

та ін

маãма-

Кеннель. а — зовнішній виãляд; б, в, ã — міêрострóêтóра ó відб-

итомó світлі; б, в — êам’яне вóãілля, С

1. Львівсьêо-Волинсьêий

басейн та С2. Донецьêий басейн; ã — антрацит, Донецьêий ба-

сейн. С

2 , пласт l6. Шêала 20 мêм. Опис аншліфів: б — мацера-

ли: альãініт (чорний, ó центрі) і спориніт (чорний), вітриніт

(сірий), інертодетриніт, міêриніт (білий); в — спориніт (тем-

но-сірий); êолініт (сірий); інертодетриніт (білий); ã — альãініт

(поодиноêа êолонія водоростей — ó центрі), фюзеніт, інтерт-

одетриніт (білий), спориніт (світлосірий, неявно виражений),

вітриніт-êолініт (сірий). Поляризоване світло. Стан зãасання.

507 КЕР — КЕР

тичні

породи

. Найбільші родовища

êаолінó

знаходяться на

Дніпропетровщині (Просянівсьêе), Вінничині (Глóхо-

вецьêе), ó Донецьêій (Володимирівсьêе) та Запорізьêій

(Полоãівсьêе) областях; воãнетривêих ãлин — ó Донецьêій

(Часово-Ярсьêе, Новорайсьêе) і Запорізьêій (Полоãівсьêе)

областях.

Польовий

шпат

видобóвають на родовищах

пеã-

матитів

(Житомирсьêа, Запорізьêа, Рівненсьêа, Хмель-

ницьêа обл.). Лейêоêратові

ґраніти

та

анортозити

видобó-

вають ó Житомирсьêій, Рівненсьêій та Хмельницьêій об-

ластях.

Ліпарити

видобóвають на Заêарпатті. Сировиною

для бóд. êераміêи (цеãла, черепиця, плитêа) є леãêоплавêі

ãлини

сóãлинêи, арãіліти, ãлинисті сланці.

КЕРАМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, -ої, -і, ж. * р. êерами-

чесêая промышленность, а. сeramics industry, н. keramische

Industrie f, Keramikindustrie f — підãалóзь промисловості

бóд. матеріалів, що об’єднóє підприємства з видобóвання

сировини і виробництва ãрóбої êераміêи (цеãли, дрена-

жних і êаналізац. трóб, черепиці); êислототривêих і воã-

нетривêих виробів; плитоê (облицювальних, фасадних,

для підлоãи і стін); тонêої êераміêи (виробів з порцеляни і

фаянсó); êерамзитó; виробів широêої номенêлатóри елеê-

тротехн. і радіо-техн. пром-сті тощо. В Київсьêій Рóсі

цеãляне ремесло виниêло в X ст. Відомі центри виробниц-

тва хóдож. êераміêи в Уêраїні — Опішня, Дибинці, Бóбні-

вêа, Ічня, Косів та ін. Заводи — Баранівсьêий фаянсовий

з-д, Межиãірсьêа фаянсова ф-êа та ін. В світі К.п.

найбільш розвинена в США, Велиêобританії, ФРН,

Франції, Японії, Італії.

КЕРАРҐІРИТ, -ó, ч. * р. êерарãирит, а. cerargyrite, н. Ker-

argyrit m, Hornsilber n, Chlorsilber n, Silberhornerz n

— мін-

ерал

êласó самородних

металів

бóроãо, жовтóватоãо, зеле-

нóватоãо êольорó.

Рóда

срібла.

Те ж саме, що й

хлорарãірит.

КЕРАТОФІР, -ó, ч. * р. êератофир, а. keratophyre, н. Kera-

tophyr m — êисла ефóзивна ã.п., змінена вторинними про-

цесами. Сêладається з дрібнозернистої маси і вêраплених

êристалів, переважно альбітó, в деяêих випадêах з оліã-

оêлазó, іноді êварцó (êварцовий К.), а таêож хлоритó, епід-

отó і êальцитó. Спостеріãається невелиêа êільêість êольо-

рових мінералів, ã.ч. біотитó. Виливний аналоã сієнітó.

Породи є сóттєво натрієвими з переваãою Na

2О та К2О.

Сер. хім. сêлад êварцовоãо К., за Р. Делі (%): SiO2 75,45;

TiО

2 0,17; Al2O3 13,11; Fe2O3 1,14; FeO 0,66; MnO 0,29; МgО

0,34; CaO 0,89, Na2О 5,88; К2О 1,26; Н2О 0,69; Р2О5 0,18.

Гóстина 2,61-2,67. Області розповсюдження — Півд.

Урал, Мóãоджари, Крим, Кавêаз, а таêож поêлади в Німе-

ччині, Чехії, Польщі, Норвеãії, США та ін.

КЕРИТ

, -ó, ч. * р. êерит, а. kerrite, н. Kerrit m — продóê-

ти зміни триоêтаедричних слюд. Гідрослюдо-верміêó-

літові неóпорядêовані зростêи.

КЕРИТ

, -ó, ч. * р. êерит, а. kerite, н. Kerit m — бітóміно-

зна речовина, подібна до антраêсолітів. Див. бітóми.

КЕРН, -а, ч. * р. êерн, а. core, sample, centre-pop; н. (1)Kern

m, Bornkern m, Bohrkern m, Gesteinskern m, Kernprobe f — 1)

Циліндричний стовпчиê ãірсьêої породи, яêий одержóють

при бóрінні свердловин; залишається ó вибої свердловини

при обертальномó бóрінні êерновими êоронêами. По мірі

заãлиблення свердловини К. входить ó металевó трóбó, що

називається êолонêовою трóбою. При заповненні остан-

ньої К. заêлинюють, відривають і піднімають разом з трó-

бою на поверхню. К. слóжить осн. матеріалом для вивчен-

ня ãеол. бóдови розрізó свердловини і сêладання стратиã-

рафічної êолонêи, дослідження фізиêохімічних властиво-

стей порід тощо. 2) н. Körner, Körnungspunkt, Körnermarke —

точêа, нанесена êернером при розмічóванні заãотовоê.

КЕРНА ВИНОС, -а, -ó, ч. * р. êерна вынос; а. core recovery;

н. Kernaustrag m — величина, яêа хараêтеризóє стóпінь

винесення êернó, — відношення довжини êерна до довжи-

ни інтервалó бóріння, з яêоãо відбирається êерн.

КЕРНЕР, -а, ч. * р. êернер; а. centre-punch; н. Körner m, An-

körner m — інстрóмент (заãострений сталевий стержень),

яêим розмічають заãотовêи перед подальшим оброблян-

ням, наносячи êерни.

КЕРНІТ, -ó, ч. * р. êернит, а. kernite, н. Kernit m — мінерал

êласó боратів, водний борат натрію острівної бóдови

2B4О7·4Н2О. Містить (%): Na2О — 22,65; B2О3 — 50,8;

2О — 26,55. Синãонія моноêлінна. Утворює подовжені

або êлиноподібні êристали, волоêнисті, зернисті аґреґа-

ти. Спайність довершена ó трьох напрямêах. Безбарвний

або білий. Блисê сêляний. Тв. 2,5-3,0. Гóстина 1,904-1,918.

Зóстрічається ó вóлêаноãенно-осадових родов. борó. Вхо-

дить до сêладó борних рóд. Виявлений ó соляних родов.

Керн, шт. Каліфорнія, США.

КЕРНОВІДБІРНИЙ СНАРЯД, -оãо, -а, ч. * р. êерноот-

борный снаряд; а. core sampler; н. Bohrlochkernentnahmegerät

n, Kerngeber m — пристрій для відбирання êерна в процесі

бóріння. К.с. опóсêають ó свердловинó на бóрильних трóбах,

знизó до К.с. приєднóють породорóйнóючий інстрóмент.

КЕРНОПРИЙМАЧ, -а, ч. * р. êерноприемниê; а. core re-

ceiver; н. Kernfänger m, Kernfangrohr n — пристрій для при-

ймання і витяãóвання êерна на поверхню; розміщóється

всередині êерновідбірноãо снаряда.

КЕРОГЕН, -ó, ч. * р. êероãен, а. kerogen, н. Kerogen-Gestein

— ãеохімічно перетворений залишоê орãанічної речови-

ни, орãанічна частина

ãорючих сланців.

земній êорі

знахо-

диться бл. 650 трлн т К.

ãорючих сланців,

тоді яê запаси

на-

фти

становлять лише 2 трлн т. К. — частина розсіяної ор-

ãанічної речовини

осадових ãірсьêих

порід

(низьêих стадій

перетворення), нерозчинна в орãанічних розчинниêах. К.

являє собою

асоціацію

різнорідних детритних і тонêодис-

персних орãаніч. залишêів, перетворених ã.ч. в анаеробних

óмовах.

Вміст

К. в

ãорючих сланцях

до 60%, переважно

15-35%.

Елементний

сêлад

К. в зоні

êатаãенезó

(%): сапро-

пелевоãо типó — С 64-93; Н 6-10; О 0-25; N 0.1-4,0; S 0-8;

ãóмóсово-сапропелевоãо типó С 64-96; Н 1-5; О 3-25; N

0,1-2,0; S 0.1-3,0. При

метаморфізмі

збільшóється частêа С

і зменшóється частêа Н і ãетероелементів.

Стрóêтóрó

К.

представляють

маêромолеêóли

, яêі сêладені êонденсовани-

ми êарбоциêлічними ядрами, з’єднаними ãетероатомними

зв’язêами або аліфатичними ланцюжêами.

КЕРТИСИТ, -ó, ч. * р. êертисит, а. curtisite, н. Curtisit m

— орãанічна сполóêа ãрóпи вóãлеводнів — С

24Н18О. Сêлад ó

%: С — 92,34; Н — 5,52; О — 2,14. Синãонія ромбічна. Гóс-

тина 1,236. Тв. < 2. Колір ясêраво-жовтий, зеленóва-

то-жовтий. Риса світло-жовта. Блисê сêляний. Асоціює з

êіновар’ю, метацинабаритом, êальцитом, орãанічними

мінералами в ãідротермальних родовищах. Відомий ó родо-

вищах Ідрії (Словенія), Каліфорнії (США). В Уêраїні ра-

зом з êарпатитом і êіновар’ю зóстрічається в Заêарпатті.

КЕРТИСИТОЇДИ, -ів, мн. * р. êертиситоиды, а. curtisi-

toides, н. Curtisitoide n pl — ãрóпова назва вóãлеводнів, под-

ібних до êертиситó.

КЕРУВАННЯ, -…, с. * р. óправление; а. control; manage-

ment; monitoring; н. Steuerung f, Bedienung f, Betätigung f, Lei-

tung f — сóêóпність цілеспрямованих дій, що вêлючає

оцінêó ситóації та станó об’єêта êерóвання, вибір êерівних

дій та їх реалізацію. ДСТУ 2226-93. Син. — óправління.

КЕР — КИС 508

КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСОМ, -…, с. * р. óправление процес-

сом; а. process control; н. Ablaufsteuerung f, Prozesssteuerung f

— реãóлювання неперервних дій або процесів з виêо-

ристанням системи оброблення даних. ДСТУ 2940-94.

Син. — óправління процесом.

КЕРУВАННЯ РЕСУРСАМИ, -…, с. * р. óправление ресóр-

сами; а. resource management, н. Lenkung f der Ressourcen f pl

— сóêóпність фóнêцій операційної системи, пов’язаних з

обліêом та розподілом ресóрсів.

КЕРЧЕНІТ, -ó, ч. * р. êерченит, а. kerschenite, н. Kertschenit

m — недостатньо вивчений тонêодисперсний продóêт

зміни вівіанітó. За назвою Керченсьêоãо п-ова. Розрізн-

яють α-, β- та γ-êерченіт, яêі відрізняються сêладом та вмі-

стом сполóê Fe.

КЕСОННА ХВОРОБА, -ої, -и, ж. * р. êессонная болезнь,

а. aeroembolism, н. Caissonkrankheit f, Dekompressions-

krankheit f, Taucherkrankheit f, Aerämie f — стан, що вини-

êає в орãанізмі людини при швидêомó переході з середо-

вища з підвищеним атмосферним тисêом повітря ó сере-

довище з більш низьêим тисêом. К.х. виниêає в резóльтаті

тоãо, що розчинений ó êрові азот ó процесі зниження

тисêó бóрхливо виділяється з неї і не встиãає дифóндóвати

через леãені назовні. К.х. в леãêій і помірній формі вияв-

ляється ó виãляді мóсêóльноãо болю, свербіння шêіри, но-

сових êровотеч; ó важêій — може настати параліч ніã, óра-

ження леãень і серця. Ознаêи К.х. з’являються незабаром

після виходó з середовища підвищеноãо тисêó.

КЕСОННІ ГІРНИЧІ РОБОТИ, -их, -их, -іт, мн. * р. êес-

сонные ãорные работы, а. caisson mining, н. bergmännische

Caissonarbeiten f pl — роботи, що проводяться під підвищ-

еним тисêом повітря при проходженні стволів і тóнелів ó

волоãонасичених нестійêих породах під захистом опóсê-

ноãо êесона.

КЕСТЕРИТ, -ó, ч. * р. êестерит, а. koesterite, н. Koesterit f

— мінерал, різновид станінó. Сóльфід міді, цинêó й олова

êоординаційної бóдови — Cu

2(Zn, Fe)SnS4. Синãонія тетра-

ãональна. Гóстина 4,54-4,59. Колір залізо-чорний, іноді з

синюватою ãрою êольорів. Риса чорна. Блисê металічний.

Знайдений ó родов. Кестер в Респóбліці Саха (Яêóтія).

КИЄВІТ, -ó, ч. * р. êиевит, а. kyevite, н. Kyevit m — різн-

овид êóмінãтонітó. Безбарвний або блідо-зелений. Знай-

дений разом з біотитом, звичайною роãовою обманêою та

олівіном ó рапаêіві Коростенсьêоãо плóтонó (Житомирсьêа

обл.). За назвою м. Києва.

КИПЛЯЧИЙ ШАР, -оãо, -ó, ч. * р. êипящий слой, а. fluid-

ized bed, н. Wirbelschicht f, Wirbelbett n, Fliessbett n Wirbelsin-

terbett n — дво- або трифазна система, яêа створюється

приведенням до завислоãо станó частиноê твердої фази

шляхом динамічноãо впливó на них висхідним потоêом

рідини або ãазó (повітря). К.ш. виêористовóється яê од-

норідне обважнене середовище для розділення (збаãачен-

ня, êласифіêації) мінеральної маси, а таêож для забезпе-

чення інтенсивноãо тепломасообмінó в сóшарêах êипля-

чоãо шарó.

КИПЛЯЧОГО ШАРУ ФЛОТАЦІЙНА МАШИНА, -…,

-ої, -и, ж. * р. êипящеãо слоя флотационная машина, а. flu-

idized bed flotation maschine; н. Flotationsmaschine f mit Wir-

belschicht f — механічна флотаційна машина, в яêій над

аератором по всьомó перерізó êамери встановлено решето

для óтворення êиплячоãо шарó із êрóпнозернистої фраêції

пóльпи.

КИП’ЯЧКА, -и, ж. — староóêраїнсьêа назва нафти. Зóс-

трічається в доêóментах ХVІ ст.

КИРКА -и, ж. * р. êирêа, а. pick, pickaxe, н. Hacke f, Keil-

hacke f — рóчне знаряддя ó виãляді заãостреною з одноãо

боêó молотêа або стержня для подрібнення, розêолювання

твердих порід, льодó тощо.

КИСЕНЬ (ОКСИГЕН), -ю, ч. (-ó, ч.) * р. êислород, а. oxy-

gen, н. Sauerstoff m — хімічний елемент, символ О, ат. н. 8;

ат. м. 15,9994. Газ без запахó і смаêó. Утворює сполóêи з

óсіма елементами, êрім ãелію, арãонó та неонó. При 90,18 К

êонденсóється в блідо-ãолóбó рідинó, при 54,36 К тверд-

не. Гóстина рідêоãо К. 1,142; t

плав -218,7 С

, têип -192,98

С.

З деяêими металами óтворює пероêсиди Ме2О2, надпе-

роêсиди МеО2, озоніди МеО3, з ãорючими ãазами — вибó-

хові сóміші. К. займає 3-є місце після водню і ãелію за по-

ширеністю ó Всесвіті. Найпоширеніший хім. елемент на

Землі — 47% маси земної êори, 85,7% маси ãідросфери,

23,15% маси атмосфери, 79% і 65% маси рослин і тварин

відповідно. За об’ємом К. займає 92% об’ємó земної êори.

Відомо бл. 1400 мінералів, яêі містять К., ãоловні з них —

êварц, польові шпати, слюда, ãлинисті мінерали, êарбона-

ти. Понад 99,9% К. Землі знаходиться ó зв’язаномó стані.

К. — ãол. чинниê, яêий реãóлює розподіл елементів ó пла-

нетарномó масштабі. Вміст йоãо з ãлибиною заêономірно

меншає. К-ть К. в маãматичних породах змінюється від

49% в êислих ефóзивах і ґранітах до 38-42% в дóнітах і êі-

мберлітах. Вміст К. в метаморфічних породах відповідає

ãлибині їх формóвання: від 44% в еêлоãітах до 48% в êрис-

талічних сланцях. Маêсимóм К. — в осадових породах

49-51%. Виêлючнó роль ó ãеохім. процесах відіãрає віл-

ьний К., значення яêоãо визначається йоãо висоêою хім.

аêтивністю, велиêою міãрац. здатністю і постійним,

відносно висоêим вмістом ó біосфері, де він не тільêи

витрачається, але і відтворюється. Вважають, що вільний

К. з’явився ó протерозої внаслідоê фотосинтезó. У ãіпе-

рãенних процесах К. — один з осн. аґентів, він оêиснює

сірêоводень і нижчі оêсиди. К. визначає поведінêó баãатьох

елементів: підвищóє міãрац. здатність хальêофілів, оêис-

нюючи сóльфіди до рóхливих сóльфатів, знижóє рóхливість

заліза і марãанцю, осаджóчи їх ó виãляді ãідроêсидів і зóмо-

влюючи цим їх розділення. У водах оêеанó вміст К. зм-

інюється: літом оêеан віддає êисень в атмосферó, взимêó

поãлинає йоãо. Полярні реãіони збаãачені êиснем. Важли-

ве ãеохім. значення мають сполóêи К., зоêрема вода. Осн.

пром. метод отримання К. — розділення повітря методом

ãлибоêоãо охолодження. Яê побічний продóêт К. отримó-

ють при елеêтролізі води. Розроблено спосіб отримання

К. методом вибірêової дифóзії ãазів через молеêóлярні си-

та. Газ К. застосовóється в металóрãії для інтенсифіêації

доменних і сталеплавильних процесів, при виплавці

êольорових металів ó шахтних печах, бессемерóванні

штейнів та ін. (понад 60% споживаноãо К.); яê оêисниê ó

баãатьох хім. виробництвах; ó техніці — при зварюванні і

різанні металів; при підземній ãазифіêації вóãілля тощо;

озон — при стерилізації питної води і дезинфеêції прим-

іщень. Рідêий К. виêористовóють яê оêисниê для деяêих

різновидів раêетноãо палива.

КИСЛА ЛАВА, -ої, -и, ж. * р. êислая лава, а. acid lava; н.

saure Lava f — лава, яêа містить 65-75% êремнеземó. При

виливі хараêтеризóється велиêою в’язêістю і меншою

рóхливістю, ніж основна лава. Часто óтворює над центром

виверження еêстрóзивний безêратерний êóпол.

КИСЛА МАГМА, -ої, -и, ж. * р. êислая маãма, а. acid mag-

ma, н. saures Magma n, Granitmagma n — ãлибинний в’яз-

êий силіêатний розплав, що містить понад 65% êремнезе-

509 КИС — КИТ

мó і відносно баãатий на летêі речовини; один з основних

типів маãм. При охолодженні на поверхні або поблизó неї

формóє ліпарити, дацити і піроêластичні породи; в ãли-

бинних óмовах — ґраніти, ґранодіорити. Син. — ґранітна

маãма.

КИСЛІ ВОДИ, -их, -ів, мн. * р. êислые воды, а. acid water,

н. saures Wasser n, Saurwasser n — води êислої реаêції,

рН<7 (особливо рН<5). Кислотність води виêлиêається

речовинами, яêі ó водномó розчині дисоціюють з óтворен-

ням йона водню. Найчастіше К.в. містять вільнó вóãільнó,

ãóміновó і сірчанó êислотó. Корозійно аêтивні. Рóйнóють

поверхню металó і бетонó. Впливають на хід і резóльтати

фізиêо-хімічних процесів переробêи êорисних êопалин,

напр., флотацію, флоêóляцію, аґломерацію тощо.

КИСЛІ ГАЗИ, -их, -ів, мн. * р. êислые ãазы, а. acid gases,

sour gases, н. saure Gase n pl — ãази природні, яêі в хім. відн-

ошенні є êислотами або анãідридами êислот: вóãільної

(Н

2СО3), сірчистої (H2SO3) та ін. До К.ã. належать: сірêов-

одень H

2S, вóãлеêислий ãаз СО2, сірчистий ãаз SО2 і оêсид

вóãлецю — СО.

КИСЛІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, -их, -их, -ід, мн. * р. êислые

ãорные породы, а. acidic rocks, siliceous rocks, persilicic rocks;

н. saure Gesteine n pl — ãрóпа маãматичних ãірсьêих порід, ó

хімічномó сêладі яêих êремнезем становить 65-80 % (на-

пр., ґраніти, ґранодіорити, пеãматити, тóфи). Гол. мінер-

али: êварц (20-30%), лóжний польовий шпат (ортоêлаз, рі-

дше — міêроêлін, санідин для вóлêаніч. відмін 25-35%),

êислий плаãіоêлаз (альбіт — оліãоêлаз, рідше — андезин,

20-30%), êольорові мінерали (біотит, амфібол, піроêсени —

5-15%); аêцесорні — апатит, цирêон, ортит, сфен, маãне-

тит, ільменіт та ін. У залежності від ãенезисó К.ã.п. відн-

осять або до плóтонічноãо (повноêристалічна стрóêтóра),

або до вóлêанічноãо êласó (порфірова стрóêтóра зі сêлом).

За хім. сêладом поділяють на нормальні, сóблóжні і лóжні.

Серед К.ã.п. нормальноãо рядó виділяють сімейства: ґра-

нодіоритів (ó вóлêаніч. êласі дацитів), низьêолóжних

ґранітів (низьêолóжних ріодацитів), ґранітів (ріодацитів),

лейêоґранітів (ріолітів); сóблóжноãо рядó — êварцових

сієнітів (трахідацитів), сóблóжних ґранітів (трахіріо-

дацитів), сóблóжних лейêоґранітів (трахіріолітів); лóжно-

ãо рядó — лóжних êварцових сієнітів (лóжних трахід-

ацитів, лóжних ґранітів (пантелеритів), лóжних лей-

êоґранітів (êомендитів). К.ã.п. (ã.ч. інтрóзивні) поширені

значно ширше, ніж осн. ã.п.

КИСЛОТА, -и, ж. * р. êислота, а. acid, н. Säure f – хім.

сполóêа, яêа, яê правило, дисоціює ó воді з óтворенням

йонів Н

або йонів ãідроêсонія Н3О

. В хімічних реаêціях

при заміщенні водню металами виниêають солі. Число

атомів Н, яêі здатні заміщатися металом, називають ос-

новністю К. Відомі одноосновні (HCl), двоосновні

2SO4), триосновні (H3PO4) К. У розбавленомó водномó

розчині сильні êислоти праêтично повністю дисоціюють,

слабêі – лише частêово. За сóчасними óявленнями до

êислот належить більш широêе êоло хімічних сполóê,

зоêрема ті, що не містять водню.

КИСЛОТНА ВАННА, -ої, -и, ж. * р. êислотная ванна; а.

acid bath; н. Säurewanne f — технолоãія оброблення стов-

бóра свердловини в інтервалі продóêтивноãо пласта соляно-

êислотним розчином без наãнітання йоãо в пласт. Див.

êислотна обробêа свердловин.

КИСЛОТНА ОБРОБКА СВЕРДЛОВИН, -ої, -и, -.., ж. *

р. êислотная обработêа сêважин, а. acidizing of well, acid

well treatment, н. Säurebearbeitung f der Bohrlöcher n pl —

хім. спосіб інтенсифіêації продóêтивності водозабірних,

дренажних і нафт. свердловин шляхом розчинення порід

навêоло свердловини êислотами. К.о.с. поляãає в зали-

ванні або заêачóванні в свердловинó і продавлюванні в

пристовбóрнó зонó водоносноãо або нафтоносноãо плас-

та рідиною або повітрям під тисêом інãібованих êисло-

товмісних розчинів на основі соляної, флóористоводневої,

оцтової і сóльфамінової ê-т або їх сóмішей. Добір êислот

здійснюється в залежності від хараêтерó, сêладó і стрóêтó-

ри порід навêоло свердловини. По заêінченні процесó реа-

ãóвання êислотноãо розчинó з породами водоносноãо або

нафтоносноãо пласта свердловина проêачóється ерліфтом

або ãлибинним насосом з óтилізацією рідини на поверхні.

У процесі дренóвання свердловини відбирають êонтрольні

проби рідини і перевіряють їх на залишêовó êислотність.

Після досяãнення значення рН, що дорівнює пластовій

рідині, проêачóвання припиняють і свердловинó вводять в

еêсплóатацію. Див. таêож êислотна ванна.

КИСНЕВИЙ БАЛАНС, -оãо, -ó, ч. * р. êислородный ба-

ланс, а. oxygen balance, н. Sauerstoffbilanz f — ó вибóховій

справі — співвідношення між вмістом êисню ó сêладі вибó-

хової речовини та йоãо êільêістю, необхідною для повноãо

оêиснення ãорючих êомпонентів до їх вищих оêсидів ó про-

цесі вибóховоãо перетворення. К.б. промислових ВР є

важливою хараêтеристиêою, яêа визначає сêлад отрóйних

ãазів, що óтворюються під час вибóхó. Розрізняють пози-

тивний, неãативний та нóльовий К.б. При вибóхó ВР з по-

зитивним К.б. (надлишêом êисню) виділяються тоêсичні

оêсиди азотó, з браêом êисню — оêсид вóãлецю і вóãлець.

Томó для підземних робіт допóсêають пром. ВР з нóльо-

вим або близьêим до нóля К.б. Для ВР, яêі застосовóються

на відêритих вибóхових роботах, значення К.б. є менш

сóттєвим.

КИТАЙСЬКО-КОРЕЙСЬКА ПЛАТФОРМА (СИНІЙС-

ЬКИЙ ЩИТ), -…-ої, -и, ж. (-оãо, -а, ч.)* р. Китайсêо-Ко-

рейсêая платформа, а. Chinese-Korean Platform, н. Chine-

sisch-Koreanische Tafel f — древня платформа, що охоплює

басейн сер. і ниж. течії р. Хóанхе, Корейсьêий і Шань-

дóнсьêий п-ови і аêваторію Жовтоãо м. Кристалічний

фóндамент К.-К. п. сêладений ґранітами, ґнейсами і êрис-

таліч. сланцями архейсьêої і протерозойсьêої доби, вистó-

пає на поверхню в межах Корейсьêоãо, Ляодóнсьêоãо і

Шаньдóнсьêоãо п-овів і пров. Шаньсі. К.-К.п. вêлючає

Ордосьêó синеêлізó, антеêлізó Шаньсі, Півн.-Китайсьêó

синеêлізó, яêі сêладають разом Півн.-Китайсьêó плитó, а

таêож Сіно-Корейсьêий щит і Сх.-Китайсьêе периêра-

тонне опóсêання, що відêривається в однойменне оêраїн-

не море. Фóндамент платформи переêритий ãоризонталь-

но залеãлим або слабо дислоêованим осадовим чохлом,

яêий сêладається з верхньопротерозойсьêих (сінійсьêих),

нижньо- і верхньопалеозойсьêих, мезозойсьêих і êайно-

зойсьêих відêладів, дóже поширених ó межах низин і на

шельфі. У сер. течії р. Хóанхе (Ордосьêа синеêліза) чохол

К.-К. п. сêладений ã.ч. мезозойсьêими відêладами. З ан-

шансьêою серією (ниж. протерозой) пов’язані велиêі ро-

дов. залізистих êварцитів. У відêладах êам’яновóãільної,

пермсьêої і юрсьêої доби зосереджені родов. êам. вóãілля, в

палеоãенових і неоãенових — ãорючі сланці і вóãілля (Фó-

шóнь), ó пермсьêих — боêсити (пров. Шаньдóн). До êрей-

дових і êайнозойсьêих відêладів Півн.-Китайсьêої сине-

êлізи приóрочені нафт. родов. на óзбережжі затоêи Бохай-

вань. Нафта і ãаз відомі таêож ó Ордосьêій синеêлізі. З

виявами мезозойсьêоãо маãматизмó пов’язані родов. рóд

КИШ — КІЛ 510

золота, вольфрамó і поліметалів на Корейсьêомó п-ові,

стибію і міді — на Ляодóнсьêомó п-ові.

КИШЕНІ, -нь, мн. * р. êарманы, а. pockets, н. Taschen f pl,

Kammern f pl — 1) Невелиêі, довãасті по вертиêалі заãлиб-

лення ó боêовій ã.п., виêонані рóдною речовиною; за

розмірами наближаються до штоêó. 2) Вистóпи вивітреної

ã.п., направлені вздовж її нижньої межі в ãлибинó нижніх

шарів ã.п. ó виãляді лійоê (êонóсів, вороноê), язиêів та

êлинів. 3) «êишені» (ãірн. сленã) — проміжêи між сеêці-

ями вóãледобóвноãо êомплеêсó, що підляãають зачищен-

ню перед пересóванням сеêцій.

КІАНІТ, -ó, ч. * р. êианит, а. kyanite, cyanite, disthene, н.

Kyanit m, Disthen n — мінерал підêласó ортосиліêатів ост-

рівної бóдови. Формóла: Al

2O[SiO4]. Містить (%): Al2O3 —

63,1; SiO2 — 36,9. Домішêи: Fe2O3; Cr2O3, CaO, MgO, FeO,

TiO

2. Синãонія триêлінна. Тв. 4,5-7,0. Гóстина 3,5-3,7.

Колір ãолóбий, синій, рідше зелений, жовтий, безбарвний.

Блисê сêляний, на площинах спайності перламóтровий.

Важливий мінерал метаморфічних êомплеêсів. Утво-

рюється в метаморфічних породах в óмовах висоêоãо тис-

êó. Звичайно входить до сêладó êварц-êіанітових сланців,

де міститься разом з êорóндом, ґранатом, ãрафітом і мóс-

êовітом. Сировина для виробництва воãнетривêих та êис-

лотостійêих матеріалів. Головний постачальниê К. —

США (бл. 90000 т/ріê). Бл. 7000-8000 т. К. споживається

щорічно в Європі. Постачається яê необроблений К., таê і

êальцинований. Крім тоãо, К. видобóвають в Індії (бл.

20000 т/ріê), в Зімбабве, Бразилії, Китаї та Іспанії.

Найбільші родов. світó — êіанітові сланці з рóтилом, мóс-

êовітом, тóрмаліном, топазом, êорóндом в Індії (родов.

Кхаммам, Бхандара, Сідхбóм та ін.). Збаãачóють К. ó важ-

êих сóспензіях, на êонцентраційних столах, способами

маãнітної і елеêтрич. сепарації, флотації.

Розрізняють: êіаніт хромистий (різновид êіанітó, яêий

містить до 2 % Cr2O3).

КІБЕРНЕТИКА, -и, ж. * р. êибернетиêа, а. cybernatics, н.

Kybernetik f — наóêа про заãальні заêони одержання, збер-

іãання, передавання й перетворення інформації ó сêладних

êерóючих системах. Основний об’єêт дослідження К. —

êібернетичні системи, яêі розãлядаються абстраêтно, не-

залежно від їх матеріальної природи. Приêлади êіберн-

етичних систем — автоматичні реãóлятори в техніці,

ЕОМ, людсьêий мозоê, біолоãічні попóляції, людство.

Кожна таêа система являє собою множинó взаємопо-

в’язаних об’єêтів (елементів системи), яêі здатні сприй-

мати, запам’ятовóвати та переробляти інформацію, а та-

êож обмінюватися нею. Початêом історії К. вважають

1947 р. — ріê виходó в світ êниãи Н.Вінера “Кібернетиêа”.

Сóчасна К. сêладається з рядó розділів, яêі являють собою

самостійні наóêові напрямêи. Застосóвання êібернетичн-

оãо методó досліджень до різноãо родó техн. систем приве-

ло до виниêнення êібернетиêи технічної, еêономічної, бі-

олоãічної, медичної тощо. Теоретичне ядро К. сêладає те-

орія інформації, теорія алãоритмів, теорія автоматів, до-

слідження операцій, теорія оптимальноãо êерóвання, тео-

рія розпізнавання образів. К. розробляє заãальні принци-

пи створення систем óправління і систем для автоматиза-

ції розóмової праці. Основні технічні засоби для виріше-

ння задач К. — ЕОМ. Значний внесоê ó становлення та

розвитоê К. зробили óêраїнсьêі вчені Я.І.Грдина, С.О.Ле-

бедєв, В.М.Глóшêов.

КІБЕРНЕТИКА ТЕХНІЧНА, -и, -ої, ж. * р. êибернетиêа

техничесêая, а. engineering cybernatics, н. technische Kyberne-

tik f — напрям êібернетиêи, в яêомó на основі єдиних для

êібернетиêи в ціломó наóêових ідей та методів вивчаються

технічні системи êерóвання. К.т. є теорією й праêтиêою

автоматичноãо реãóлювання та êерóвання на сóчасномó

етапі розвитêó, а таêож наóê. базою розв’язання завдань

êомплеêсної автоматизації виробництва й транспортних

та ін. сêладних систем êерóвання.

КІВШ, -а, ч. * р. êовш, а. ladle, bucket, dipper, н. Becher m,

Schöpfer m — 1) Робочий орãан еêсêаваторів, сêреперів та

ін. машин для захоплювання-відділення частини ґрóнтó

або ін. матеріалó від масивó

та перенесення йоãо до

місця вивантаження. 2)

Частина робочоãо орãанó

елеваторів, заêріплена на

ланцюãах або стрічці для

транспортóвання порцій

сипêої маси. К. транспор-

тóючоãо елеватора має сóц-

ільні стінêи, зневоднюю-

чоãо або баãер-елеватора —

щілинні стінêи та днище —

для стіêання води під час

транспортóвання матері-

алó.

КІЗЕЛЬҐУР, -ó, ч. — Див.

діатоміт.

КІЗЕРИТ, -ó, ч. * р. êизе-

рит, а. kieserite, н. Kieserit

m — мінерал êласó сóльфа-

тів, безбарвний або сірóвато-білоãо, жовтóватоãо êольо-

рó. Формóла: Mg[SO

4]·H2O. Містить (%): MgО — 28,99;

SO3 — 57,97; H2O — 13,04. Синãонія моноêлінна. Тв. 3,75;

ãóстина 2,57. Блисê сêляний. Крихêий. Поширений мін-

ерал соляних родовищ, хараêтерний мінерал морсьêих ева-

поритів. Рóда маãнію. Виêористовóють для одержання

маãнію та епсомітó. Осн. метод збаãачення — флотація з

êарбоновими êислотами, алêілсóльфатами. Від прізвища

німецьêоãо вченоãо Д.Кізера (D.G.Kieser, 1779-1856). В

Уêраїні є в Передêарпатті (Калóш, Стебниê).

КІЛ, -ó, ч. * р. êил, а. kil, н. Kil m, Walkerde f, Benthonitton m

— ãірсьêа порода, різновид вибільних ãлин. Сêладається пе-

реважно з монтморилонітó. Колір зеленóвато- та сві-

тло-жовтий. Родовища êілó є в Кримó. Від тóрецьêоãо kil —

ãлина.

КІЛО…, * р. êило…, а. kilo…, н. Kilo… — в сêладних сло-

вах означає “тисяча”.

КІЛОВАТ, -а, ч. * р. êиловатт, а. kilowatt, н. Kilowatt n —

одиниця потóжності. 1 êВт дорівнює 1000 Вт (~1,36 ê. с.).

КІЛОВАТ-ГОДИНА, -…-и, ж. * р. êиловатт-час, а. kilo-

watt-hour, н. Kilowatt-Stunde f — позасистемна одиниця ро-

боти або енерãії. 1 êВт·ãод дорівнює 3,6 x 10

Вт·с (Дж).

КІЛОВОЛЬТ, -а, ч. * р. êиловольт, а. kilovolt, н. Kilovolt n

— одиниця різниці енерãетичних потенціалів, елеêтрич-

ної напрóãи і елеêтрорóшійної сили. 1 êВ дорівнює 1000 В.

КІЛОВОЛЬТ-АМПЕР, -…-а, ч. * р. êиловольт-ампер, а.

kilovolt-ampere, н. Kilovolt-Ampere n — одиниця вимірюва-

ння потóжності елеêтричноãо стрóмó — добóтêó з числа

êіловольтів на число амперів.

КІЛОГЕРЦ, -а, ч. * р. êилоãерц, а. kilohertz, н. Kilohertz n

— одиниця частоти êоливань. 1 êГц дорівнює 1000 Гц.

КІЛОГРАМ-МАСА, -…-и, ж. * р. êилоãрамм-масса, а. ki-

logram-mass, н. Kilogramm-Masse f — одиниця маси в Мі-

жнародній системі одиниць, що дорівнює 1000 ã.

Рис. Ківш êроêóючоãо еêсêава-

тора — драґлайна.