Білецький В.С. Тлумачний гірничий словник

Подождите немного. Документ загружается.

Міністерство освіти України

Донецький державний технічний університет

ДОНЕЦЬКИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР

Донецьке відділення Наукового Товариства

ім. Т.Г.Шевченка

ТЛУМАЧНИЙ ГІРНИЧИЙ СЛОВНИК

За редакцією В.С.Білецького

Донецьк 1998

УДК 622 (03)

Т-49

Тлумачний гірничий словник / В.С. Білецький, К.Ф. Сапіцький, Б.С. Панов, В.В. Мирний,

П.П. Голембієвський, О.С. Підтикалов, Л.А. Федотова, В.І. Альохін, О.Г. Редзіо // За

редакцією В.С. Білецького. - Донецьк: Донецький державний технічний університет. -

1998. - 420 с.

Словник містить біля 5 000 термінів у гірничій науці та техніці. Крім того, подані

відомості про деякі найбільші родовища корисних копалин, виробничі об’єднання та

фірми, що працюють у гірничій промисловості.

Для науковців, викладачів, аспірантів та студентів гірничих спеціальностей, інженерно-

технічних працівників підприємств гірничодобувної промисловості.

Рецензенти: д.х.н., проф. Й.О.Опейда, к.т.н., проф.М.Мухопад, д.х.н. проф. М.Олійник.

ISBN 966-95347-3-9

В.С.Білецький, К.В.Сапіцький, Б.С.Панов, В.В.Мирний, П.П.Голембієвський,

О.С.Підтикалов, Л.А.Федотова, В.І.Альохін, О.Г.Редзіо.

ПЕРЕДМОВА

Гірнича наука вивчає умови залягання родовищ корисних копалин і фізичні явища, що

відбуваються в товщі гірських порід при створенні гірничих виробок, способи

видобування і збагачування корисних копалин, організацію виробництва, яка зумовлює

безпечну й економічну розробку родовищ. Включає дослідження в галузі розкривання і

систем розробки родовищ, гірничої геомеханіки, маркшейдерії, боротьби з рудниковим

газом і пилом, гірничої економографії тощо.

Гірнича промисловість включає комплекс галузей важкої промисловості по розвідуванню

родовищ корисних копалин, видобуванню їх з надр землі та збагачуванню. Всі галузі

гірничої промисловості поділяються на такі основні групи: паливодобувну (вугільна,

нафтова, сланцева, торфова, видобування природного газу), рудодобувну (залізорудна,

марганцеворудна, видобування кольорових руд, благородних і рідкісних металів та ін.),

гірничохімічну (видобування калійних солей, кухонної солі, апатитів, нефелінів, бокситів,

сірки, фосфоритів тощо), по видобуванню мінеральної сировини для будівельної індустрії,

вогнетривної та керамічної промисловості, гідромеліоративну.

Гірнича справа - це галузь науки і техніки, пов’язана з видобуванням з надр землі

корисних копалин. Добування твердих корисних копалин здійснюють шляхом відкритої,

підземної, підводної розробки родовищ; рідкі й газоподібні копалини видобувають майже

виключно з бурових свердловин. До складових гірничої справи належать зокрема

механізація гірничих робіт, гірничий нагляд, гірничорятувальна справа.

Гірнича наука і техніка мають розвинені терміносистеми, які періодично уточнюються та

доповнюються. Українська терміносистема в гірництві на жаль не була раніше достатньо

розроблена і унормована. Однак вона має потужну основу, яка, зокрема, базується на

доробку вітчизняних вчених-гірників 20-40 років, сучасних роботах вчених

Дніпропетровської та Донецької гірничих шкіл, а також науковців Харкова, Львова,

Кривого Рогу, Сімферополя. Триває активний процес унормування української гірничої

термінології через Державні Стандарти. Однак, до сьогодні залишається багато

дискусійних питань, термінологічних лакун, а ряд термінів та терміносполучень

потребують осучаснення.

Цей словник є спробою системного підходу до створення сучасної гірничої

термінологічної бази, необхідної, зокрема, для укладання новітніх вітчизняних

підручників та посібників, однозначного прочитання гірничо-технічної документації,

подальшого розширення області застосування української мови в гірничій галузі.

Словник містить біля 5 000 термінів. Семантично в словнику наявні чотири категорії

термінів, а саме: 1. Слова-терміни (поле, тіло, кліть і т.і.); 2. Термінологічні слова

(бремсберґ, латекс, флотація і т.д.); 3. Терміни у вигляді словосполучень (відсаджувальна

постіль, рудничний транспорт, нафтопровід, мікроаналіз та ін.); 4. Терміни - власні назви

(―Макіїввугілля‖, ―Саянмрамор‖, ―Нор-па-де-Кале‖ і т.п.).

Під час роботи над Словником автори притримувалися інтегральних принципів

термінотворення, коли проблема номінування того чи іншого поняття вирішується

індивідуально - з використанням потенціалу рідної мови або шляхом інтерпретації вже

готового терміна з іншої мови, звідки поняття запозичується і вводиться в національну

терміносистему (через транскрибування, прямий переклад, калькування). При цьому

також враховувалися традиції використання гірничих термінів в Україні, їх походження, а

також ареал розповсюдження гірничих термінів-синонімів у світі.

Основний об’єм Словника займає усталена гірнича термінологія, яка просто зафіксована в

цьому науково-дослідному виданні. Біля 15-20% термінів уточнено, і лише окремі терміни

подано вперше. Серед таких термінів можна назвати: фугування, пелетування, стелина та

ін. Зрозуміло, що стабільне закріплення їх у гірничій науці залежить від реакції

(сподіваємося, доброзичнивої) наукової громадськості.

Деякі загальновживані терміни подані з синонімічними відповідника-ми, що дає

можливість паралельного користування ними протягом періоду усталення,

саморегулювання вітчизняної гірничої терміносистеми. До таких випадків належать,

скажімо: ствол і стовбур (шахти), рентгенівський і пулюєвий, обвалення і обрушення

(покрівлі виробки).

Разом з тим, автори свідомо включили в Словник ряд термінів, які походять з інших наук

(філософії, фізики, хімії тощо) і мають базисне значення. При цьому ми орієнтувалися на

осучаснену вітчизняну термінологію у відповідних галузях знань (відси, скажімо, йон

замість іон, флуор замість фтор).

При редагуванні статей ми намагалися уникати практики ―терміни в терміні‖, що

ускладнює сприймання інформації, хоча такі випадки зустрічаються.

Певну складність становило виокремлення термінів з літерою ґ та г. Ми вважали за

потрібне в термінах латинського походження, а також термінах з німецької, англійської,

французської мов здебільшого транслітерувати g через ґ, а в термінах грецького

походження - найчастіше через г. При цьому враховулася традиція м’якого г в українській

мові. Водночас в іноземних прізвищах літера g передана через ґ : Ґіббс, Ґете, Ґалілей,

Ґальвані, Ґаусс і т.д.

Відчутну складність становить застосування і тлумачення в гірничій термінології

паронімів, якими багата українська мова. Для прикладу подамо декілька з них: ґрануляція

і ґранулювання, кальцинація і кальцинування, відсадка і відсадження і т.д. На жаль, ряд

існуючих словників часто подають їх як синоніми, хоча перше слово більше означає

результат, а друге власне дію. Очевидно, що на сьогодні в цій частині українська гірнича

термінологія вимагає подальшої ретельної роботи. Зауважимо, що сучасна українська

мова надає великі можливості для чіткого і однозначного тлумачення паронімів. Їх

правильне вживання без сумніву сприяє точному розумінню суті процесів та явищ.

Автори не уникали активних дієприкметників із суфіксами -учий, -ючий, наприклад,

нівелюючий, контактуючий і т.і., бо їх виключення, яке рекомендують деякі автори, на

нашу думку сильно збіднює сучасну українську мову.

Складаємо щиру подяку рецензентам Словника проф. М.Мухопаду, проф. М.Олійнику і

особливо проф. Й Опейді за їх уважне і критичне прочитання всього матеріалу,

зауваження та поради, які дозволили уникнути мовних необачностей і позбутися прикрих

помилок.

Ми усвідомлюємо всі складнощі сучасного процесу творення та унормування вітчизняної

терміносистеми в гірничій галузі, а також подальшого її впровадження. Тому вважаємо

свою працю лише етапом створення розвинутої і співвідносної з міжнародною української

гірничої термінологічної системи. Автори сподіваються на прихильне і доброзичливе

ставлення колег до цієї роботи, а також запрошують бажаючих приєднатися до

авторського колективу щоб продовжити і розвинути почату справу, можливо, в рамках

―Гірничої енциклопедії‖.

Побудова словника

Статті словника складаються зі слова-заголовка, його російського перекладу та опису

терміну українською мовою. Деякі терміни мають також англійські та німецькі

відповідники. В разі потреби стисло подаються додаткові пояснення. Особливо важливі

статті мають розгорнутий характер.

Слова-заголовки набрано напівжирним шрифтом. Російський, англійський та німецький

переклад слова-заголовка дається поруч курсивом. Між ними - кома і знаки *, **, ***.

Іноді заголовок являє собою назву закладу або виробничої структури, смислове

словосполучення яке відображає специфічну назву процесу, машини, явища тощо.

Слова-заголовки подаються переважно в однині. Заголовок дається у множині, якщо це

відповідає загальноприйнятій практиці (наприклад, абсорбенти).

Слова-омоніми подаються в одній статті. Перед описом кожного зних ставиться цифра з

дужкою.

Якщо зміст слова-заголовка пояснено в іншій статті, то дається вказівка на цю статтю.

Наприклад:

ІНЦУХТ, *инцухт - те саме, що й інбридинг.

Коли слово-заголовок згадується в тексті, то позначається в ньому літерною абревіатурою.

Наприклад:

АДСОРБЕНТИ, *адсорбенты - речовини, здатні до адсорбції. До А. належать силікагель,

активне вугілля, алюмогель.

У тексті статей застосовуються загально прийняті в літературі скорочення (див.

Скорочення у словнику).

Одиниці сучасних мір подаються загальновживаними умовними позначеннями: г (грам), л

(літр), см2 (квадратний сантиметр), т (тонна) тощо.

У словнику застосовується система посилань. Слова, на які даються посилання, набрано

курсивом. Посилання вказує, що на дане слово в словнику є стаття, отже дає змогу

ознайомитися з цим поняттям.

Коли слово-заголовок є прикметником, то в тексті статті двослівні назви понять, до складу

яких входить цей прикметник, подаються в розрядку. Наприклад:

АДАПТИВНИЙ, *адаптивный

Пристосовний; А - н а с и с т е м а самопристосовна система.

Дані про деякі басейни корисних копалин, крупні родовища, гірничі підприємства,

компанії, а також про вищі навчальні та науково-дослідницькі заклади та установи

гірничого профілю наведені окремо в кінці Словника. На жаль, ця інформація та дані про

журнали гірничого профілю досить швидко змінюються, особливо в умовах нестабільної

економіки країн пострадянського простору, тому укладачі подавали її часто в

скороченому вигляді, акцентуючи увагу на більш стійких компонентах. Наявні кількісні

дані, як правило, віддзеркалюють стан на 1990-ті роки.

Скорочення в словнику

ат. н.- атомний номер ат м. - атомна маса

напр. - наприклад т. зв. - так званий

та ін. - та інше (інші) див. - дивись

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

сек., с - секунда м - метр

мм - міліметр км - кілометр

кг - кілограм т - тонна

А - ампер К - кельвін

моль - моль Гц - герц

атм. - атмосфера Дж - джоуль

УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ

А, а Б, б В, в Г, г Ґ, ґ Д, д

Е, е Є, є Ж, ж З, з И, и І, і

Ї, ї Й, й К, к Л, л М, м Н, н

О, о П, п Р, р С, с Т, т У, у

Ф, ф Х, х Ц, ц Ч, ч Ш, ш Щ, щ

Ь Ю, ю Я, я

АБРАЗИВНІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *абразивность горных пород - здатність гірських

порід спрацьовувати тверді тіла (деталі гірничих машин, інструменти тощо), що

контактують з ними. Обумовлюється міцністю, розмірами та формою мінеральних зерен,

що складають породу. Ділиться на вісім класів. Найбільш абразивні породи порфиріт,

діорит, раніт.

АБРИС, *абрис - при зйомочних роботах - виконане від руки креслення з позначенням на

ньому даних, необхідних для складання плану гірничих робіт чи іншого графічного

документа.

АБСОЛЮТНА ВИСОТА (АЛЬТИТУДА) - відстань по вертикалі від будь-якої точки

поверхні Землі до середнього рівня поверхні океану. В Україні відраховується за

Балтійською системою від Кронштадського футштока.

АБСОРБЕНТИ, *абсорбенты - речовини, здатні до абсорбції (напр., вода, промивні олії).

АБСОРБЕР, *абсорбер - пристрій (металева колона або інша видовжена посудина), де

здійснюють абсорбцію.

АБСОРБЦІЯ, *абсорбция - вбирання газів або рідин, а також світла і звуку всім об'ємом

(на відміну від адсорбції) рідини чи твердого тіла. Є основою технологічних процесів

виділення пари води, вуглеводневих компонентів, сірчистих сполук тощо з потоків

природного та синтетичного газів.

АВАРІЙНЕ ОПОВІЩЕННЯ, *аварийное оповещение - форма невідкладного (екстреного)

інформування працюючих про небезпеку та необхідність переходу в безпечні місця, або

виходу на поверхню з підземних виробок. Здійснюється за допомогою спеціальної

апаратури або комплексу технічних засобів аварійного зв’язку шахтного.

АВАРІЯ, *авария, **emergency, disaster - значне пошкодження або вихід з ладу

обладнання, гірничих виробок, споруд, що супроводжується тривалим порушенням

виробничого процесу, роботи дільниці чи підприємства в цілому. Для гірничих

підприємств характерні завали виробок, поломки обладнання, гірничі удари, раптові

викиди вугілля, породи та газу, їх вибухи, пожежі, прориви води і т. п.

АВАРІЙНИЙ ЗВ`ЯЗОК ШАХТНИЙ, *аварийная шахтная связь - сукупність способів і

засобів, що забезпечують передавання у підземних виробках сигналів тривоги,

повідомлень про аварію чи іншу небезпеку, оперативний обмін інформацією при

ліквідації її наслідків. Використовується апаратура звукового зв`язку та сигналізації разом

з апаратурою телефонного зв`язку, а також апаратура високочастотного зв’язку.

АВГІТ, *авгит, **augite - породоутворюючий мінерал класу силікатів, зеленувато-чорного

кольору зі скляним блиском. Зустрічається у високотемпературних магматичних

утвореннях, переважно у жильних і вивержених гірських утвореннях, а іноді на контакті з

вапняком разом з олівіном, піроксенами та нефеліном. Сингонія моноклінна. Густина

3,3…3,5, твердість 6,0. Є в межах Українського щита, у Чичвинських горах та на Донбасі.

АВЛАКОГЕН, *авлакоген - борозноподібна западина ділянки земної кори, ускладнена

великими розломами, які розсікають фундамент платформи. На території України —

Дніпровсько-Донецький авлакоген.

АВТЕНТИЧНИЙ, *автентичный - дійсний, правильний, вірний, той, що ґрунтується на

першоджерелі.

АВТОДИСПЕТЧЕР, *автодиспетчер - комплексна система, що забезпечує автоматизацію

процесу управління на основі оптимальних режимів роботи керованого об'єкта.

АВТОМАТ, *автомат, **automatic - 1) Пристрій, що виконує певний процес без

безпосередньої участі людини. 2) Математична модель реальних (технічних) А.

АВТОМАТИЗАЦІЯ, *автоматизация, **automation - етап розвитку машинного

виробництва, на якому функції управління й контролю, що їх раніше виконувала людина,

передаються приладам та автоматичним пристроям.

АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА, *автоматизация производства - вищий рівень

розвитку машинної техніки, коли регулювання й управління виробничими процесами

здійснюються без участі людини, а лише під її контролем; поява якісно нової системи

машин з керуючими засобами, що базуються на застосуванні електронних

обчислювальних машин, приладів та автоматичних засобів; один з головних напрямів

науково-технічного прогресу. Розрізняють автоматизацію виробництва часткову,

комплексну та повну.

АВТОМАТИКА, *автоматика - 1) Сукупність механізмів і пристроїв, що діють без

безпосередньої участі людини. 2) Галузь науки й техніки, що стосується автоматів.

Входить до складу кібернетики як теорія автоматичного управління технічними засобами і

керуючими пристроями, дaтчиками, виконавчими механізмами та пристроями, що

забезпечують взаємодію людини з обчислювальною технікою (разом з теоретичними і

прикладними основами створення та організацією їх функціонування). Вдосконалення

технічних засобів автоматики і поширення автоматичних керуючих пристроїв сприяли

автоматизації виробництва.

АВТОМАТИЧНИЙ, *автоматический, **automatic, self-acting - виконуваний пристроєм

без втручання людини.

АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА, *автоматизированная система - сукупність керованого

об’єкта й автоматичних вимірювальних та керуючих пристроїв, у якій частину функцій

виконує людина.

АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, *автоматизированная система

управления - система що ґрунтується на комплексному використанні технічних,

математичних, інформаційних та організаційних засобів для управління складними

технічними й економічними об’єктами. Залежно від об’єкта управління АСУ поділяють на

АСУ технологічними процесами ( АСУ ТП), виробництвом (АСУВ) та ін. Відомі АСУ

об’єктів гірничої промисловості, наприклад, збагачувальних фабрик.

АВТОМАТИЧНА СИСТЕМА, *автоматическая система - сукупність керованого об’єкта й

автоматичних вимірювальних та керуючих пристроїв. На відміну від автоматизованої

системи керування А.с. здійснюється без участі людини (крім етапів пуску та

налагодження системи). Прикладом можуть бути А.с. керування конвеєрними лініями в

шахті.

АВТОМЕТАМОРФІЗМ, *автометаморфизм - зміна магматичної гірської породи під

впливом розчинів та летких речовин, які виділяються під час її охолодження.

АВТООПЕРАТОР, *автооператор - пристрій для автоматичного регулювання виробничих

процесів і керування ними.

АВТОПНЕВМАТОЛІЗ, *автопневматолиз - утворення під час кристалізації магматичної

породи нових мінералів, що формуються внаслідок дії летких частин магми на мінерали

цієї породи, які виділилися раніше.

АВТОРАДІОГРАФІЯ, *авторадиография - метод, за допомогою якого вивчають розподіл

радіоактивних речовин, накладаючи на досліджуваний об'єкт чутливу до іонізуючого

проміння фотоемульсію; радіоактивні речовини при цьому немовби самі себе

фотографують. Інша назва - р а д і о а в т о г р а ф і я.

АВТОРЕГУЛЯТОР, *авторегулятор - сукупність пристроїв для автоматичного

підтримування (без участі людини) регулювання.

АВТОРЕФЕРАТ, *автореферат - короткий виклад автором своєї наукової праці.

АГАЛЬМАТОЛІТ, *агальматолит - щільна дрібнозерниста гірська порода, що складається

з пірофіліту з різними домішками. Колір білий, сірий, бурожовтий, зелений.

АГАР (АГАР-АГАР), *агар - полісахариди, що містяться в деяких червоних морських

водорослях. Використовуються в деяких спеціальних методах досліджень речовин,

наприклад при електрофорезі.

АГАТ, *агат, **agate - смугаста відміна халцедону концентрично-зональної табо

плоскопаралельної будови. Окремі смуги халцедону звичайно забарвлені у різні кольори.

АҐЛОМЕРАТ, *агломерат - 1) геол. Сукупність нескріплених уламків гірських порід та

мінералів. 2) тех. Спечена в грудки дрібнозерниста або пилувата груда. 3) Аґреґат,

наприклад, вугільно-масляний, вугільно-латексний тощо.

АҐЛОМЕРАЦІЯ, *агломерация, **agglomeration - 1)Спікання дрібнозернистих або

пилуватих матеріалів, які є складовою частиною металургійної шихти, у відносно великі

грудки (аґломерати). 2) Утворення аґреґатів.

АҐРЕҐАТ, *агрегат, **aggregate - 1) Механічне поєднання різнорідних чи одорідних

частин. 2) Сукупність двох або більше різнотипних машин, апаратів, які діють спільно,

напр., турбіни і компресора (турбокомпресор). 3) Частина складних машин (апаратів), яка

є завершеним цілим і самостійно виконує певні функції, напр., двигун в автомобілі. 4)

Багатокомпонентний утвір, що виникає при аґреґації. 5) геол. З'єднання окремих мінералів

у природних мінеральних утвореннях, напр., гірські породи, руди. Утворюються внаслідок

сумісного росту мінеральних індивідів. Розрізняють аґреґати прості, утворені з кристалів

одного мінералу, та складні — з кристалів різних мінералів. Крім того, розрізняють А.

голчасті, землисті, зернисті, лускуваті, ниркоподібні та ін.

АҐРЕҐАТ ФРОНТАЛЬНИЙ, *агрегат фронтальный - комплекс конструктивно і

кінематично об`єднаних гірничих машин і механізмів, що здійснюють виймання

пластових корисних копалин у напрямку фронтальної площини очисного вибою.

Застосовується переважно при розробці крутих пластів, зокрема у центральному районі

Донбасу (аґреґати типу АЩ, АПМ, АНЩ). На горизонтальних та похилих пластах

використовується аґреґат АКЗ.

АҐРЕҐAТНЕ КРІПЛЕННЯ, агрегатное крепление - механізоване кріплення очисних

виробок, що складається із кінематично з`єднаних між собою окремих елементів (секцій).

В Україні близько 90% очисних вибоїв обладнані аґреґатними механізованими

кріпленнями. Типи аґреґатних кріплень: М87, М88. КД80. М103. КМТ та ін.

АҐРЕҐAТНІ СТАНИ РЕЧОВИНИ, *агрегатные состояния вещества - якісно відмінні стани

тієї самої речовини, які відрізняються структурою і характером теплового руху

структурних елементів - молекул, атомів, йонів тощо. Розрізняють такі А.с.р.: тверде тіло,

рідина, газ, плазма. В твердому (кристалічному) тілі частинки розміщуються й

орієнтуються у певному порядку у всьому об’ємі, тобто існує близький і далекий порядки.

В рідинах існує лише близький порядок. В газах між молекулами майже немає сил

зчеплення, і тому вони рухаються вільно і безладно. В плазмі рух йонів переважно теж

безладний. Зміни А.с.р. відбуваються переважно у вигляді фазових переходів першого

роду.

АҐРЕҐАТУВАННЯ, *агрегатирование - дія, власне сполучення частинок в одне ціле -

аґреґат.

АҐРЕҐАЦІЯ, *агрегация - злипання частинок у багатокомпонентний утвір - аґреґат.

Результат аґреґатування.

АГРОНОМІЧНІ РУДИ - природні мінеральні утворення, що є сировиною для

виробництва мінеральних добрив. Це калійні солі, фосфатні руди, фосфорити тощо.

АДАПТИВНИЙ, *адаптивный - пристосовний; А - н а с и с т е м а - самопристосовна

система.

АДГЕЗІЯ, *адгезия, **adhesion - взаємне прилипання двох різнорідних твердих тіл, рідин,

твердого тіла і рідини при їхньому контакті. Може бути обумовлена як

міжмолекулярними взаємодіями, так і хімічними зв’язками. Одна з найважливіших

характеристик А.- адгезійна міцність, яка характеризує питоме зусилля по руйнуванню

адгезійного контакту та використовуване в техніці для оцінки властивостей склеюючих та

зв’язуючих речовин. Адгезійна міцність тісно зв’язана з когезією. А. здійснює

вирішальний вплив на механічні властивості композицій матеріалів. З нею пов’язані

спікання, ґранулювання, брикетування, флотація та ін. важливі технологічні процеси

збагачення та переробки мінеральної сировини.

АДГЕЗІЙНЕ ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *адгезионное обогащение

полезных ископаемых - сукупність фізико-хімічних способів збагачення корисних

копалин. Прикладом може бути А.з. золота, алмазів шляхом використання ефекту

налипання гідрофобних (або гідрофобізованих) часточок корисної копалини на маслянисті

поверхні (приміром, вуглемасляні ґранули).

АДЕКВАТНИЙ, *адекватный - рівний, відповідний, тотожний.

АДИНОЛ, *адинол - щільна тонкозерниста гірська порода, що складається переважно з

альбіту і кварцу.

АДІАБАТА, *адиабата - лінія, яка зображує на графіку адіабатний процес.

АДІАБАТНИЙ ПРОЦЕС, *адиабатный процесс - термодинамічний процес, що

відбувається без теплообміну з навколишнім середовищем.

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, *административная ответ-ственность - вид

юридичної відповідальності, причиною якої є адміністративне правопорушення. Посадові

особи притягуються до адміністративної відповідальності за порушення правил з охорони

праці (право притягнення надане працівникам органів Державного нагляду за охороною

праці), законодавства про працю, охорону природи тощо. Основним видом покарання є

штраф.

АДРОНИ, *адроны - загальна назва елементарних частинок (протонів, нейтронів,

гіперонів, мезонів), які беруть участь у т. зв. сильних взаємодіях, за яких частинки існують

приблизно 10-24сек, тобто менше ніж за інших взаємодій (слабкої і електромагнітної).

АДСОРБЕНТИ, *адсорбенты - речовини, здатні до адсобції. В техніці як А.

використовуються, як правило, пористі тіла з сильно розвиненою внутрішньою

поверхнею. До А. належать силікагель, активне вугілля, алюмогель тощо.

АДСОРБЕР, *адсорбер - пристрій, в якому здійснюють адсорбцію.

АДСОРБЦІЯ, *адсорбция - вбирання газів або рідин поверхневим шаром (на відміну від

абсорбції) твердого тіла. Фізично А. є результатом прояву дисперсійних сил та сил

електростатичного характеру. Якщо А. супроводжується хімічною реакцією адсорбата з

адсорбентом, то вона називається хемосорбцією. А. широко застосовується в сорбційній

техніці, лежить в основі очистки, розділення газів та рідин тощо.

АДУЛЯР, *адуляр, **adular - мінерал класу силікатів, безбарвний прозорий різновид

ортоклазу. Від назви родовища в горах Адула в Швейцарії.

АЕРАЦІЯ, *аэрация,** - керований обмін повітря чи насичення рідини повітрям. У

гірничій промисловості здійснюється при провітрюванні кар’єрів, у виробничих

приміщеннях, в гідротехнічних процесах (при очищенні вод тощо), а також при збагаченні

флотацією.

АЕРОГАМАЗЙОМКА, *аэрогаммасъемка - метод вимірювання з повітря інтенсивності

гамавипромінювання гірських порід. Використовується при пошуках родовищ корисних

копалин.

АЕРОГЕННИЙ, *аэрогенный - той, що походить з повітря, передається через повітря.

АЕРОДИНАМІКА, *аэродинамика - розділ аеромеханіки, в якому вивчають закони руху

повітря і сили, що виникають на поверхні тіл, відносно яких відбувається цей рух.

АЕРОДИНАМІЧНИЙ ОПІР ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, *аэродинамическое сопротивление

горных выработок - опір, котрий долає повітря під час руху по мережі гірничих виробок.

Розрізняють опір тертя, лобовий опір та місцевий.

АЕРОЗЙОМКА, *аэросъемка - дистанційний метод вивчення об`єктів земної поверхні в

різних областях спектра електромагнітних хвиль з літальних апаратів.

АЕРОЕЛЕКТРОРОЗВІДКА, *аэроэлектроразведка - вивчення природних чи штучно

створенних електромагнітних полів за допомогою апаратури, встановленої на літаку чи

вертольоті.

АЕРОЗОЛІ, *аэрозоли - системи з твердих або рідких частинок (дим, туман), завислі в

газоподібному середовищі (напр., у повітрі).

АЕРОЛІФТ, *аэролифт - те саме, що ерліфт.

АЕРОЛОГІЯ, *аэрология - галузь гірничої науки, що вивчає властивості атмосфери шахт і

кар’єрів, закони руху повітря, переносів газу, пилу, теплоти в гірничих виробках і в масиві

гірських порід.

АЕРОМАГНІТНА ЗЙОМКА, *аэромагнитная съемка - метод вимірювання напруженості

геомагнітного поля з літака чи вертольота. Проводиться для тектонічного районування,

геологічного картування, пошуків родовищ корисних копалин.

АЕРОМЕТР, *аэрометр - прилад, за допомогою якого вимірюють вагу й густину

газоподібних тіл.

АЕРОМЕТРІЯ, *аэрометрия - способи вимірювання ваги й густини газоподібних тіл.