Білецький В.С. Тлумачний гірничий словник

Подождите немного. Документ загружается.

пов’язані з пегматитами і гідротермальними та контактово-метасоматичними

утвореннями. В природі зустрічаються частіше у вигляді мінералу бури. Використовують

у хімічній, паперовій, склоробній промисловості.

БОРНІТ, *борнит, **bornite - Cu5FeS4. Важливий мінерал міді (класу сульфідів). Сингонія

ромбічна. Густина 4,9-5,3. Твердість 3,5. Колір мідно-червоний. Зустрічається у багатьох

мідних родовищах, як гіпогенний і гіпергенний мінерал. Колір від мідно-червоного до

бурого. Багата мідна руда. Від прізвища австрійського мінералога І. Борна. В Україні є на

Донбасі в Чивчинських горах.

БОРТ, *борт, **bort - 1) Зернисті аґреґати кристалів алмазів. 2) Бічна стінка, наприклад

борт кар’єру. Б. кар'єра - бокова поверхня, що обмежує кар'єр. Складається з укосів та

майданчиків уступів. Відрізняють робочий та неробочий борти кар'єру. 3) Б. лави -

початкова та кінцева частини лави (в сполученні її з транспортним та вентиляційним

штреками). 4) Б. розсипу(розсипища) - промисловий контур розсипу, балансові запаси

котрого уточнені відповідно до прийнятого способу розробки.

БРАНЕРИТ, *бранерит - мінерал, уранова, торієва та інші солі титанових кислот; чорного

кольору. Руда урану. Від прізвища американського геолога Дж. Браннера.

БРАУНІТ, *браунит, **braunite - утворюється внаслідок метаморфізму марганцевих

оксидів та як вторинний мінерал в умовах вивітрювання.

БРАХІАНТИКЛІНАЛЬ, *брахиантиклиналь - коротка антиклінальна складка верств

гірських порід. В середині її залягають давніші за геологічним віком пороби. Падіння

верств — від центру. У плані має овальну форму.

БРАХІСИНКЛІНАЛЬ, *брахисинклиналь - коротка синклінальна складка верств гірських

порід. У середині брахісинкліналі залягають молодші за геологічним віком породи,

падіння верств — до центру. У плані має овальну форму.

БРЕКЧІЯ, *брекчия - гірська порода, що складається з гострокутних зцементованих

уламків розміром понад 10 мм. За походженням виділяють Б. осадочну, вулканогенну та

тектонічну.

БРЕМСБЕРҐ, *бремсберг , **brake incline, gravity plane, ***Bremsberg - похила гірнича

виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню. Розміщена за спадом

пласта чи порід і призначена для транспортування корисних копалин у напрямі зверху

вниз за допомогою механічних пристроїв.

БРИЗАНТНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, *бризантные взрывчатые вещества - вибухові

речовини (ВР), які менш чутливі до зовнішніх впливів ніж ініціюючі ВР. Їх горіння

переходить в детонацію лише в замкнутому об’ємі або при наявності великої кількості ВР.

На практиці детонація Б.в.р. здійснюється шляхом вибуху ініціюючого ВР. Більшість

Б.в.р. - ароматичні нітросполуки, нітраміни, нітроефіри. Основну масу промислових Б.в.р.

складають амоніти та ґрануліти, в меншій кількості використовуються динаміти, амонали,

алюмотол, водонаповнені ВР. В шахтах небезпечних з газу та пилу застосовують так звані

запобіжні Б.в.р. (містять деяку кількість NaCl, KCl).

БРИЗАНТНІСТЬ, *бризантность - здатність вибухових речовин призводити під час

вибуху подрібнення та пробивання середовища, котре стикається з зарядом цих речовин.

БРИКЕТ, *брикет - спресований з якогось матеріалу шматок у вигляді цеглини або

плитки.

БРИКЕТУВАННЯ, *брикетирование, **briquetting - виготовлення брикетів, процес

термомеханічної переробки дрібних слабкоструктурних руд, концентратів та відходів

виробництва, а також процес грудкування вугільного дріб’язку пресуванням під тиском.

Брикетують дрібні залізні руди і концентрати, сировину для виробництва феросплавів та

дрібні феросплави, різні відходи чорної металургії (окалину, стружку, металургійний пил,

шлак, шлам), торф, буре вугілля, дрібні класи кам’яного вугілля та антрацитів,

напівкоксовий та коксовий дріб’язок і т.і.

БРОМ, *бром - хімічний елемент, символ Br, ат. н. 35; червоно-бура рідина з різким

запахом. Застосовують Б. і його сполуки у фотографії, медицині, виробництві барвників

тощо.

БРОМАТОМЕТРІЯ, *броматометрія - метод кількісного аналізу, при якому основним

реагентом є титрований (див. Титр) розчин бромату калію.

БРОМІДИ, *бромид - сполуки брому з іншими хімічними елементами. Б. натрію і калію

застосовують в медицині.

БРОНЗИТ, *бронзит, **bronzite - проміжний член мінерального виду енстатит-феросиліт,

який містить 10-30% феросилітового (Fe[SiO3]) компонента.

БРУКІТ, *брукит, **brookite - TiO2. Мінерал класу оксидів та гідроксидів, переважно

жовтого, бурого, чорного кольорів. Сировина для одержання феротитану, титанового

білила. Зустрічається в жилах альпійського типу, в ґнейсах, сланцях, а також у розсипах.

Від прізвища англійського мінералога Г.-Дж. Брука.

БРУСИТ, *брусит - мінерал класу оксидів та гідрооксидів, білого або зеленуватого

кольору, прозорий. Сировина для одержання магнію. Від прізвища американського

мінералога А. Бруса.

БУДОВА МІНЕРАЛІВ ЗОНАЛЬНА, *строение минералов зональное, **zoning of minerals

- внутрішня будова кристалів, зумовлена чергуванням в них шарів різного складу, або

різних властивостей. Залежить від зовнішньої форми кристалів та умов росту.

БУЛАНЖЕРИТ, *буланжерит, **boulangerite - Pb5Sb4S11. Зустрічається в

гідротермальних поліметалічних родовищах разом з галенітом, антимонітом, сфалеритом,

піритом та іншими сульфосолями свинцю. Рідкісний.

БУЛЬДОЗЕР, *бульдозер - трактор або тягач, обладнані неповоротним чи поворотним

відвалом (щитом) з ножем. Бульдозером зрізують та переміщують грунт, засипають

котловани і траншеї, використовують на відкритих гірничих роботах у кар’єрах.

БУНКЕР, *бункер, **bunker - вмістилище (резервуар) для короткочасного зберігання і

дальшого перевантаження рідких і сипких матеріалів.

БУНКЕР ПІДЗЕМНИЙ, *бункер подземный - підземна гірнича виробка для коткочасного

зберігання (акумулювання) корисних копалин чи породи.

БУНКЕР-ВАГОН, *бункер-вагон - рейкова транспортна платформа, дно якої обладнане

ланцюговим конвеєром. Застосовується при транспортуванні гірничої маси при

проведенні виробок.

БУНКЕРНА ЗБИРАЛЬНА МАШИНА, *бункерная уборочная машина - причіпна машина

для збирання торфу, попередньо складеного у валки. Працює з тракторами, зокрема типу

Д-75 чи Б-75.

БУР, *бур - інструмент, яким пробурюють шпури та вибухові бурові свердловини. Б. має

канал по якому до вибою подають повітря та промивну рідину.

БУРА, *бура - сіль тетраборної кислоти. Безбарвні кристали густиною 1690-1720 кг/м3.

Мало розчинна у воді.

БУРЕ ВУГІЛЛЯ, *бурый уголь - тверда горюча корисна копалина, гіпотетично - перехідна

форма від торфу до кам’яного вугілля. Колір від світло-бурого до чорного. Температура

згорання горючої маси 24…31 Мдж/кг. Має низький ступінь вуглефікації, малу твердість,

значну гігроскопічність. В Україні поклади бурого вугілля зосереджені в Дніпровському

буровугільному басейні, на Закарпатті, Передкарпатті, Придністров’ї.

БУРИЙ ЗАЛІЗНЯК, *бурый железняк - природне скупчення гідроксидів заліза.

Складається з гетиту, лімоніту та інших мінералів. Руда заліза. В Україні є в

Керченському й Криворізькому залізорудних басейнах.

БУРИЛЬНА ГОЛОВКА, *бурильная головка - частина бурильної машини, призначена для

передавання бурильному інструменту крутного момента у поєднанні з ударами або ударів

з поворотами інструмента вхолосту. Є Б.г. обертальної, ударно-поворотної, ударно-

обертальної, обертально-ударної дії, а також універсальна Б.г. (поєднання ударів з

поворотами інструмента).

БУРИЛЬНА МАШИНА, *бурильная машина - частина шахтної бурильної установки, що є

конструктивним поєднанням бурильної головки і подавача.

БУРИЛЬНИЙ МОЛОТОК, *буровой молоток - машина ударної дії (переважно —

пневматична) з буром, якою бурять шпури і вибухові бурові свердловини, руйнують

штучні покриття.

БУРИЛЬНІ ТРУБИ, *буровые трубы - металеві труби, якими в бурову свердловину

спускають і з неї підіймають породоруйнуючий інструмент, доставляють на поверхню

керни, підводять промивальну рідину або стиснене повітря до вибою.

БУРІННЯ, *бурение, **drilling, boring - створення бурової свердловини, шахтного

стовбура, або шпура руйнуванням гірських порід. Іноді вдаються до буріння шпурів у

штучних матеріалах (наприклад, у бетоні). Основний спосіб буріння — механічний, рідше

використовують гідравлічний, термічний та інші способи. Буріння застосовують з метою

пошуків корисних копалин, видобування нафти, газу, води і розсолів, спорудження шахт

тощо.

БУРНОНІТ, *бурнонит - мінерал класу сульфосолей, темно-сірого кольору, непрозорий.

Руда свинцю й міді. Від прізвища французького мінералога Дж. Бурнона.

БУРОВА ВИШКА (КОПЕР), *буровая вышка (копер) - конструкція, котра встановлюється

над устям шахтного ствола або свердловини для вантажно-підйомних операцій при

бурінні.

БУРОВА КОРОНКА, *буровая коронка - 1) Зйомна частина буру, що безпосередньо діє на

вибій та руйнує його при ударно-обертовому бурінні. Леза Б.к. можуть бути сталевими,

або армованими пластинами з твердого сплаву. Найбільш поширеними формами Б.к. є

однодолотчаті та хрестові. 2) Складова частина бурового снаряду для кернового та

безкернового буріння свердловин. 3) Буровий інструмент для обертового буріння, який

складається з корпусу, ріжучих лез і хвостовика. Леза армуються пластинами з твердого

сплаву.

БУРОВА ЛЕБІДКА, *буровая лебедка - лебідка для виконання спусково-підйомних

операцій подавання бурового інструменту у вибій та інших допоміжних робіт.

БУРОВА СВЕРДЛОВИНА, *буровая скважина - свердловина (циліндрична гірнича

виробка), створена бурами або іншими буровими інструментами. Початок бурової

свердловини називають устям, кінець (дно) — вибоєм, бічну поверхню — стінкою або

стовбуром. Бурові свердловини бурять з поверхні суші або з моря, з підземних гірничих

виробок. Є бурові свердловини геолого-розвідувальні, експлуатаційні (наприклад, для

видобування нафти), вибухові (для розміщення зарядів вибухових речовин), допоможні,

спеціальні. Довжина (глибина) найбільших бурових свердловин понад 10 км.

БУРОВА СТАЛЬ, *буровая сталь - сталь для виготовлення бурових штанг та бурів для для

ударно-обертового буріння шпурів і свердловин, а також для обертового буріння шпурів

електросвердлами.

БУРОВА УСТАНОВКА, *буровая установка - установка, основною частиною якої є

буровий верстат (з долотом або іншим інструментом), який безпосередньо діє на гірські

породи при бурінні свердловини. Стаціонарні бурові установки застосовують для буріння

нафтових, газових та глибоких геологорозвідувальних свердловин. Є також пересувні,

самохідні та переносні бурові установки. Див. також шахтна бурильна установка.

БУРОВА ШТАНГА, *буровая штанга - 1) Сталевий стрижень для передавання механічних

зусиль від поршня-ударника на різець (бурову коронку, головку) та для подачі води і

стислого повітря до вибою шпуру (свердловини) під час ударно-обертового буріння. Б.ш.

для ударного буріння виготовляється з шестигранної, круглої, восьмигранної або

прямокутної (рідко ромбічної) сталі. Для обертового буріння шпурів штанга

виготовляється з крученої бурової сталі різної довжини. 2) Сталева труба для передавання

механічних зусиль (осьового зусилля та обертового моменту) від станка до коронки або

долота та для подачі води до вибою свердловини.

БУРОВИБУХОВІ РОБОТИ, *буровзрывные работы - сукупність операцій підривання та

підготовчого буріння шпурів і свердловин під час видобування корисних копалин,

проведення гірничих виробок, будівництві споруд у міцних гірських породах.

БУРОВИЙ ДРІБ, *буровая дробь - тверді литі сталеві або чавунні кульки, а також сталеві

кубики, або циліндрики, що застосовуються для руйнування гірських порід під час

буріння. Діаметр дробу, як правило, 1,5-5,5 мм.

БУРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ, *буровой инструмент - інструмент, що застосовується для

буріння свердловин і шпурів.

БУРОВИЙ СНАРЯД, *буровой снаряд - комплект інструментів, що опускається в

свердловину в зібраному стані.

БУРОВІ СТАНКИ, *буровые станки - машини, котрі застосовуються для буріння

свердловин під час ведення відкритих, підземних або геологорозвідувальних робіт.

Розрізняють станки: обертові шнекові (буріння різанням), шарошечні, ударно-обертові (з

зануреними пневмоударниками), канатно-ударні, вогнеструменеві, комбіновані.

БУРО-ЗБІЙНІ МАШИНИ, *буро-сбоечные машины - гірничі машини для буріння

свердловин діаметром 300..500 мм у напрямку знизу догори, та при потребі - розбурення

їх зверху донизу до діаметру 500..960 мм.

БУРОНАВАНТАЖУВАЛЬНА МАШИНА, *буронагрузочная машина - машина, яка

призначена для механізації процесів буріння шпурів і навантажування гірської маси

(корисної копалини і породи) у транспортні засоби.

БУРОТРИМАЧ, *буродержатель - пристрій, що запобігає випадінню буру з букси

бурильної машини.

БУРОШНЕКОВА УСТАНОВКА, *бурошнековая установка - гірнича машина, що

призначена для механізованого виймання вугілля з свердловин довжиною до 50 м та

діаметром до 1,4 м. Розподіляються: за призначенням - для підземних та відкритих робіт;

за типом виконавчого органу - з одним або двома спарованими шнековими ставами.

БУРОШНЕКОВИЙ СПОСІБ ВИЙМАННЯ ВУГІЛЛЯ, *бурошнековый способ выемки

угля - послідовне буріння свердловин, діаметр яких трохи менший від потужності пласта.

Між свердловинами лишаються технологічні цілики завширшки 0,2 м. Виймання

проводиться, наприклад, двошпиндельною установкою БУГ-3, що складається з

бурошнекової машини, шнекового секційного остову, бурових коронок, які руйнують

вугілля, пристрою нарощування та складування секцій, засобів пилепоглинання.

Застосовується у Львівсько-Волинському басейні.

БУРСИТ, *бурсит - запалювальне захворювання слизових сумок навколо суглобів.

Супроводжується підвищеним утворенням і накопиченням у їх порожнинах випоту.

Спричинюється травмами, гострими чи хронічними інфекціями, діатезом. Часто бурсити

пов’язані з професією, зокрема, з роботою у шахті.

БУРШТИН, *янтарь - С40Н64О4. Природна органічна сполука, викопна смола хвойних

дерев. Містить домішки сірки. Аморфний. Густина 1,05-1,10. Твердість 2-3. Колір жовтий,

червоно-коричневий. Блиск смоляний. Те саме, що і янтар. В Україні є в Рівненській,

Київській, Житомирській, Львівській та Харківській областях. Використовується як

виробне каміння, кращі зразки - як дорогоцінне каміння. Хороший електроізоляційний

матеріал.

БУСОЛЬ, *бусоль - геодезичний прилад для вимірювання на місцевості кутів (азимути

магнітні, румби). Застосовують при топографічній, геологічній, маркшейдерській зйомках,

тощо.

БУТАН, *бутан - органічна сполука, газ без кольору й запаху. Міститься в нафті і

природних газах. Застосовують як паливо, нормальний Б. - для одержання бутадієну.

БУТОВА СМУГА (ПОРОДНА СМУГА, ПОРОДНА СТІНА), *бутовая полоса (породная

полоса, породная стена) - закладний масив у формі смуги. Б.с. застосовують при керуванні

покрівлею частковим обрушенням і частковою закладкою, а також для охорони виробок, в

тому числі при проведенні їх широким вибоєм. Для викладення Б.с. в лавах

використовують породу, що видобувається в бутових штреках, або залишається від

проведення виробок.

БУТОВИЙ КАМІНЬ, БУТ, *бутовый камень, бут - камені неправильної форми (розміром

150…500 мм), що їх видобувають у кар’єрах природних родовищ вапняків, ґраніту,

пісковиків та інших гірських порід. Застосовується у будівництві гідротехнічних споруд, у

шахтах.

БУТОВИЙ ШТРЕК, *бутовый штрек - виробка, що проводиться по простяганню в

виробленому просторі лави шляхом підривання бокових порід (переважно покрівлі) для

видобування закладочного матеріалу. Б.ш. не підтримується.

БУХТА, *бухта - канат, укладений кругами або вісімками поруч і один над одним (у

формі циліндра).

БЮКСИ, *бюксы - скляні стаканчики з притертою скляною кришкою. Застосовують для

зважування та висушування проб при аналізі корисних копалин.

БЮРЕТКА, *бюретка - циліндрична скляна трубка з поділками й краном (або затискачем).

Застосовують у хімічному аналізі.

ВАГОН, *вагон,**wagon, van, car - транспортний засіб, яким перевозять пасажирів або

вантажі по рейкових коліях. Є вагони пасажирські і вантажні (думпкари, піввагони,

платформи, цистерни тощо); для широкої й вузької колії; несамохідні й самохідні.

Застосовується в шахтах, на кар’єрах.

ВАГОНЕТКА, *вагонетка,**van, car - невеликий вагон, яким перевозять по

вузькоколійних шляхах на невелику віддаль вантажі, а іноді й людей. Застосовується на

кар’єрах, заводах, у шахтах.

ВАГОНОПЕРЕКИДАЧ, *вагоноопрокидыватель, **car tippler - пристрій, яким

розвантажують вагони з насипним вантажем, перекидаючи або нахиляючи їх.

Застосовують на заводах і шахтах, у портах.

ВАДОЗНІ ВОДИ, *вадозные воды - підземні води, що містяться у порах, тріщинах і

порожнинах верхніх шарів земної кори.

ВАЖКОСЕРЕДОВИЩНІ СЕПАРАТОРИ, *тяжелосредные сепараторы, **heavy medium

separator, ***Schwerabscheider - машини і апарати для збагачення корисних копалин у

важкому середовищі. Розрізняють пірамідальні, барабанні, коритні В.с. Машини та

апарати, в яких розділення відбувається під дією відцентрових сил, підрозділяють на

центрифуги й гідроциклони. Останні набули широкого розповсюдження. У

важкосередовищних гідроциклонах ефективно розділяють матеріали крупністю до 0,15-

0,2 мм. З 1970 р. Луганським заводом вугільного машинобудування ім. Пархоменка

почато промислове виробництво вітчизняних двохпродуктових сепараторів типу СКВ з

вертикальним елеваторним колесом, розроблених Діпромашвуглезбагаченням.

ВАЖКОСЕРЕДОВИЩНІ ГІДРОЦИКЛОНИ, *тяжелосредные гидроциклоны - двох- або

трьохпродуктові гідроциклони для збагачення дрібних та середніх класів вугілля,

антрациту та сланцю, а також перезбагачення промпродукту. Крупність збагачуваного

матеріалу знаходиться в межах 0,2 - 40 мм. Див. також важкосередовищні сепаратори.

ВАКАНСІЯ, *вакансия - дефект кристалу, що полягає у відсутності атома або йона у вузлі

кристалічної ґратки.

ВАКУУМ, *вакуум - 1) Розріджений стан газу. Розрізняють високий, середній і низький

В. Високим називається В., при якому вільний пробіг молекул газу перевищує лінійні

розміри посудини, в якій міститься газ; якщо вільний пробіг молекул газу і лінійні розміри

посудини є сумірними величинами, то В. називається середнім, а якщо вільний пробіг

молекул газу менший за лінійні розміри посудини - низьким. 2) Простір, у якому немає

зовсім речовини і який є фізичним полем у незбудженому стані. 3) Середовище без

частинок речовини і квантів поля. Це найнижчий стан квантової системи, при якому її

енергія є мінімальною. Згідно з теорією невизначеностей для такого В. певна частина

фізичних величин не може бути точно визначеною.

ВАКУУМ-АПАРАТ, *вакуум-аппарат - 1) Апарат, у якому випаровують розчини, сушать і

фільтрують різні матеріали під тиском, нижчим від атмосферного. 2) Апарат, яким

автоматично подають рідке пальне в карбюратор.

ВАКУУМ-КАМЕРА, *вакуум-камера - камера, в яку вміщують якийсь матеріал, щоб

виділити з нього повітря, газ, воду тощо.

ВАКУУММЕТР, ВАКУУМ-МАНОМЕТР, *вакуумметр, вакуум-манометр - прилад для

вимірювання тиску розріджених газів.

ВАКУУМУВАННЯ СВЕРДЛОВИН, *вакуумирование скважин - спосіб збільшення

дебету свердловин, що проведені в породах з малою водовіддачею, за рахунок утворення

вакууму у самій свердловині.

ВАКУУМ-НАСОС, *вакуум-насос - ротаційний ексгаустер, відсмоктуючий газ або

газоповітряну суміш з дегазаційного газопроводу.

ВАКУУМ-НАСОСНА СТАНЦІЯ, *вакуум-насосная станция - приміщення, в якому

розміщується устаткування для дегазації шахт. Розрізняють стаціонарні (наземні або

підземні) та пересувні В.-н.с.

ВАКУУМ-ФІЛЬТР, *вакуум-фильтр, **vacuum filter, ***Vakuum-filter - апарат, де,

використовуючи різницю тисків газу, розділяють суспензії та гідросуміші. Машина для

обезводнювання зернистих матеріалів, що перебувають у пульпі, в якій вихідна пульпа

обробляється на фільтруючій перегородці під дією вакууму. Широко застосовується для

обезводнення корисних копалин.

ВАКУУМ-ФІЛЬТР ДИСКОВИЙ, *вакуум-фильтр дисковый, **disk vacuum filter,

***Scheiben-vakuum-filter - вакуум-фільтр, якому робочим органом є порожнистий

обертовий диск з розміщеною на бокових поверхнях фільтруючою перегородкою.

ВАКУУМ-ФІЛЬТР БАРАБАННИЙ, *вакуум-фильтр барабанный, ***drum vacuum filter,

***Trommel-vakuum-filter - вакуум-фільтр, якому робочим органом є порожнистий

обертовий барабан з розміщеною на його циліндричній поверхні фільтруючою

перегородкою.

ВАЛЕНТНІСТЬ, *валентность - 1) Число, яке показує, з скількома одновалентними

атомами може сполучатися атом одного елемента або сполуки; скільки таких атомів він

може замістити. 2) Здатність атомів віддавати або приєднувати певне число електронів.

ВАНАДАТИ, *ванадаты - група мінералів - солей ванадієвої кислоти (ванадиніт, карнотит

та ін.). Є рудами ванадію, рідше - урану.

ВАНАДАТОМЕТРІЯ, *ванадатометрия - метод кількісного аналізу, при якому основним

реаґентом є титрований (див. Титр) розчин ванадату (ванадієвоксидлого) амонію або

іншої сполуки ванадію.

ВАНАДИНІТ, *ванадинит - мінерал класу фосфатів, жовтого, червоного, бурого кольору.

Сингонія гексагональна. Густина 6,66-7,10. Твердість 3,5. Блиск алмазний. Рідкісний.

Значні скупчення використовують як руду ванадію.

ВАНАДІЙ, *ванадий - хімічний елемент V групи періодичної системи Д.І.Менделєєва,

символ V, ат. н. 23, ат.м. 50,9414; метал сіро-сталевого кольору. Рідкісний. Застосовують у

металургії, виробництві електронних приладів тощо. Сполуки В. отруйні.

Використовують їх у медицині, фотографії, виробництві ванадієвої сталі,титанових

сплавів, лакофарбовій промисловості тощо. Від імені давньоскандінавської богині краси

Ванадіс.

ВАНДРУТ, *вандрут, ***Wandrute - деталь кріплення в шахті у вигляді довгого бруса,

розміщеного вздовж виробки для надання стійкості всій системі кріплення.

ВАПНЯК, известняк - осадова гiрська порода, що складається головним чином з кальциту

з домiшками глинистого матерiалу, кремнезему, оксидiв залiза та iнших. За походженням

розрiзняють вапняки бiоґеннi, хемоґеннi, перекристалiзованi, уламковi та змiшаного

ґенезису. Назви вапнякам звичайно надаються в залежностi вiд особливостей складаючих

їх компонентiв або структур (оолiтовi, уламковi, черепашковi, рифовi).

ВАПНЯКОВИЙ ТУФ, *известняковый туф - пориста нiздрювата порода, яка утворилося

внаслiдок осiдання карбонату кальцiю як з гарячих, так i з холодних джерел. Часто з

вiдбитками рослин та тваринними залишками.

ВАПОРИЗАЦІЯ, *вапоризация - те ж саме, що й випаровування, перетворення рідини на

пару.

ВАПОРИМЕТР, вапориметр - прилад для визначання пружності пари різних рідин при

певних температурах.

ВАРІАНТА, *варіанта - у статистиці - кожний член ряду чисел.

ВАРІАНТНІСТЬ, *вариантность - число змінних, які можна змінювати в певних межах.

ВАРІАТОР, *вариатор - окремий аґреґат або вузол машини для плавної зміни передатного

числа.

ВАРІАЦІЙНИЙ, *вариативный - той, що є варіацією чогось, змінний; В. с т а т и с т и к а -

частина математичної статистики, яка вивчає розподіл кількісних ознак у статистичних

сукупностях; В. ч и с л е н н я - розділ математики, який вивчає методи знаходження

найбільших і найменших значень функцій, що залежить від вибору їх вигляду або

параметрів.

ВАРІОЛІТ, *вариолит - вулканічна гірська порода, що містить численні кульки -в а р і о л

и.

ВАРІОМЕТР ҐРАВІТАЦІЙНИЙ - прилад для вимірювання другої похідної потенціалу

ґравітаційного поля, що характеризує зміну сили тяжіння в горизонтальному напрямку і

кривизну еквіпотенціальних поверхонь. Використовується для досліджень ґравітаційного

поля, при пошуках родовищ залізної та поліметалевих руд.

ВАРІЮВАТИ, *варьировать - змінювати що-небудь у певних межах.

ВАТ, *ватт - одиниця потужності. 1 Вт - потужність, при якій за 1 сек виконується робота

в 1 Джоуль. Від прізвища англійського фізика Дж. Уатта.

ВАТ-ГОДИНА, *ватт-час - одиниця енергії або роботи, що дорівнює роботі, виконаній за

1 год при потужності в 1 ват (3600 Вт-сек.).

ВАТЕРПАС, *ватерпас - прилад для задання і контролю нахилу гірничої виробки,

рейкової колії, будівельної конструкції тощо.

ВАТМАН, *ватман - папір високого ґатунку для креслення або малювання. Від прізвища

власника англійської паперової фабрики Ватмана.

ВАТМЕТР, *ваттметр - прилад для вимірювання потужності електричного струму.

ВАТ-СЕКУНДА, *ватт-секунда - одиниця енергії або роботи, що дорівнює роботі,

виконаній за 1 сек при потужності в 1 Вт.

ВЕБЕР, *вебер - одиниця магнітного потоку в Міжнародній системі одиниць. 1 В. -

магнітний потік, рівномірне зменшення якого до нуля за 1 сек спричиняє виникнення в

контурі провідника, що охоплює цей потік, електрорушійної сили в 1 вольт. Від прізвища

німецького фізика В.-Е. Вебера.

ВЕБЕРА ПОРОЖНИНИ, *Вебера полости - порожнини розшарування порід з різними

фізико-механічними властивостями (названі за ім'ям німецького вченого Вебера).

ВЕБЕРМЕТР, *веберметр - прилад для вимірювання магнітного потоку.

ВЕЗУВІАН, *везувиан, **vesuvianite - силікат острівної будови. Поширений мінерал

скарнів на контакті доломітів і вапняків, де він знаходиться з кальцитом, ґранатами,

хлоритом, епідотом. Утворюється також разом з гросуляром за рахунок плагіоклазів при

серпентинізації ультраосновних порід.

ВЕКТОР, *вектор - 1) Величина, що характеризується розміром і напрямом. 2)

Напрямлений прямолінійний відрізок.

ВЕКТОР ВІДНОСНОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ, * вектор отностительного перемещения -

напрям відносного переміщення блоку диз’юнктиву в площині змішувача.

ВЕКТОР ЗРУШЕННЯ, *вектор сдвижения - графічне масштабне зображення у вигляді

спрямованого відрізка прямої, довжина якого пропорційна абсолютній (відносній)

величині і напрямку зміщення у просторі точки масиву гірських порід або земної поверхні

на відповідну дату спостережень (за визначений проміжок часу).

ВЕКТОРНИЙ, *векторный - той, що характеризується як вектор або пов'язаний з ним; В. д

о б у т о к д в о х в е к т о р і в - вектор, довжина якого дорівнює добуткові довжин цих

векторів і синуса кута між ними, направлений перпендикулярно до площини, в якій

лежать перемножувані вектори так, що з його кінця поворот від першого вектора до

другого здійснюється проти годинникової стрілки. В. ч и с л е н н я - розділ математики,

що вивчає дії з векторами.

ВЕЛИЧИНА ЗАРЯДУ ВР, *величина заряда ВВ - кількість ВР(вибухової речовини), що

складає заряд та оцінюється за масою ВР або по запасу його енегрії.

ВЕНЕРІАНСЬКІ ПОРОДИ, *венерианские породы - породи планети Венера. За даними

міжпланетних станцій, які здійснили посадку на Венері В.п. за своїм складом близькі до

земних базальтів або їх глибинних аналогів - габро. Зустрічаються різновиди складені

дрібноуламковим матеріалом, розпушеним ґрунтом темного кольору, а також складені

тонкоплиточними шарами. В окремих випадках досліди показали, що В.п. аналогічні

земним лужним базальтоїдам або сієнітам.

ВЕНД, *венд - комплекс гірських порід пізньопротерозойського періоду, які лежать

безпосередньо під породами кембрійської системи. На території України поширені в

межах Волино-Подільської плити, де представлені льодовиковими відкладами (тилітами)

потужністю до 50 м, на яких залягає потужна до 550 м товщина вулканогенних порід,

перекритих осадочними, переважно морськими, відкладами. У відкладах вендського

періоду виявлено рештки давніх безскелетних організмів і водоростей.

ВЕНТИЛЯТОР, *вентилятор, **fan - прилад для перемішування чи переміщування під

певним тиском повітря, газів або сумішей їх з дрібними частинками; застосовують для

очищення повітря в приміщеннях та на шахтах, для створення штучної тяги в топках

котлів.

ВЕНТИЛЯТОРИ ШАХТНІ, *вентриляторы шахтные — машини, призначені для

переміщення по мережі гірничих виробок повітря, газів і пилу. Ш.в. поділяються: за

принципом дії — на центрифугові та осьові; по тиску, що розвивається — низького,

середнього і високого тиску; по швидкохідності — на швидкохідні, середні і тихохідні; за

видом енергії, що споживається — на електричні, пневматичні і гідравлічні; за

призначенням — на вентилятори головного провітрювання, що забезпечують подачу

повітря для всієї шахти; допоміжні, що переносяться по мірі посування гірничих робіт і

забезпечують подачу повітря окремому крилу шахти або одному чи декільком дільницям

або блокам; часткового (відокремленого) провітрювання, що забезпечують повітрям

тупикові вибої при проведенні гірничих виробок.

ВЕНТИЛЯТОРІВ ПАРАЛЕЛЬНА РОБОТАПРАЦЯ, *вентиляторов параллельная работа—

суміснагуртова роботапраця вентиляторів (шахтних), при якій одна частина повітря,

необхідного для провітрювання шахти, проходитьпроходить черезкрізь один вентилятор, а

іншадруга — черезкрізь іншийдругий. В.п.р. збільшує витрати ву|до