
Божок А.П., Осауленко Л.Є., Пастух В.В. 
великомасштабних карт областей України та міст, які задовольнятимуть 
потреби різних користувачів, наприклад, "Карта Київської області" 
(1:200 000), "Київ" (1:25 000), "Львів" (1:20 000). 
Загострення екологічної ситуації спричинилося до появи карт нової 
тематики, на яких відбито стан забруднення природного середовища, в 
тому числі окремими радіонуклідами. Ці карти вміщено в збірці карт 
"Україна. Природне середовище та людина" (1993). Перед цим (у 1991 
р.) була видана "Карта радиационной обстановки на территории 
Украины". 
Певні здобутки є в картографічному висвітленні окремих питань 
української історії. Так, сприяють пробудженню інтересу до минулого 
карти "Пам'ятки Києва, знищені у XX столітті" (1991), "Стародавній Київ" 
(1992). Результатом історичних досліджень є атлас "Українці. Східна 
діаспора" (1993), присвячений українцям поза етнічною територією, 
розселенню їх протягом останнього сторіччя. 
З кінця 80-х pp. розробляються карти з використанням космічної 
інформації. Прикладом є фотокарта "Крым из космоса" (1:250 000, 
1991), яка поряд з традиційними відомостями відображує фізіономічні, 
"портретні" риси поверхні півострова, що дозволяє глибше розуміти 
особливості його природи та господарства. Приклад іншого 
використання космічної інформації дає "Карта линейных и кольцевых 
структур УССР" (1989), створена за результатами тематичного 
дешифрування космічних знімків (рис. 10.17) та ін. 
Значним є внесок у розвиток української картографії представників 
української діаспори, яка не втрачає інтересу до історичної 
Батьківщини. Проявом цього є такі видання, як "Земля козаків: 
стародавні карти України" (Вінніпег, Манітоба, 1987), тексти якого подані 
англійською і українською мовами; "Історичний атлас України" 
англійською мовою (Торонто, Буффало, Лондон, 1987), на 25 картах 
якого сучасними картографічними засобами відображений шлях 
формування теренів країни, починаючи від грецьких колоній і скіфів, 
Рис. 10. 17 Тектонічні порушення на карті, яка складена без використання (а) та 
з використанням (6) матеріалів космічної зйомки 
240 
Картографія 
Київської Русі XI ст. й до наших часів. Помітний внесок у розвиток 
національної картографічної науки внесли вчені української діаспори. 
Прикладом може бути наукова діяльність В.М. Кубійоеича 
(1900-1985), який разом з питаннями географії, антропології і 
демографії займався картографуванням населення України. Серед 
його праць є "Атлас України і сумежних країв" (1937), "Географія 
українських і сумежних земель" (1938, 1943) з багатьма картами та ін. 
Практично кожного року в Україні з'являються нові картографічні 
видання різного призначення. 
10.7. Організація, сучасний стан і перспективи розвитку 
картографії України 
Сучасний етап розвитку картографії України почався з 
проголошенням її державності в 1991 р. Вже 1 листопада того ж року 
Рада Міністрів прийняла постанову про утворення 
картографо-геодезичної служби, до якої віднесені підприємства, 
установи й організації колишньої картографо-геодезичної служби 
СРСР, розташовані на території України. Серед них 
науково-виробниче підприємство "Картографія", яке в 1994 р. 
відзначило 50-річчя своєї діяльності, Українське аерогеодезичне 
підприємство, котре має великий досвід у виконанні 
топографо-геодезичних робіт, Державна картографічна фабрика 
(найбільша в країнах СНД), виробниче об'єднання "Аероприлад". 
Кількість установ служби збільшилася зі створенням 
науково-дослідного і виробничого центру космічної інформації 
"Природа" та Державного картографо-геодезичного фонду України. 
Керівним органом є Головне управління геодезії, картографії і 
кадастру (Укргеодезкартографія). 
Україна має власні професійні кадри, їх готують Київський 
топографічний технікум і Київський національний університет імені 
Тараса Шевченка — учбові заклади з давніми традиціями. Випусники 
цих закладів працюють не тільки у виробничих установах і на 
підприємствах, а й у системі Національної академії наук (НАН), 
Міністерства освіти, Міністерства охорони навколишньго середовища, 
Державного комітету з геології і використання надр, Міністерства 
оборони, у видавництвах "Вища школа", "Освіта", "Українська' 
енциклопедія" тощо. 
Ознакою часу є поява поряд з державними комерційно 
орієнтованих "малих" картографічних підприємств, які оперативно 
відгукуються на запити життя. 
Україна налагоджує тісні зв'язки з картографічними службами і вче-
ними зарубіжних держав. Вона стала членом Міжнародної картогра-
241