Буднік М.М., Мартюшева Л.С., Сабліна Н.В. Фінансовий ринок: Навч. пос

Подождите немного. Документ загружается.

271

Без згоди Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

уповноважені нею особи не можуть входити до складу комісій, коміте-

тів та інших органів, що формуються центральними державними та мі-

сцевими органами виконавчої влади, а також органами місцевого само-

врядування.

Стаття 10. Відносини Державної комісії з цінних паперів та фондо-

вого ринку з правоохоронними органами та іншими державними орга-

нами

Працівники правоохоронних органів сприяють уповноваженим осо-

бам Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у виконанні

ними своїх службових обов’язків. На прохання уповноважених осіб

Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку правоохоронні

органи надають інформацію, яка є в їх розпорядженні і необхідна для

забезпечення належного контролю за ринком цінних паперів.

Правоохоронні органи можуть відмовити в наданні відповідної ін-

формації, якщо її розголошення може зашкодити інтересам розсліду-

вання злочинів або здійснюваним у законному порядку оперативно-

розшуковим заходам.

У разі недопуску працівників Державної комісії з цінних паперів та

фондового ринку до проведення перевірки відповідно до цього Закону,

застосування щодо них насильства органи внутрішніх справ на прохан-

ня уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондово-

го ринку зобов’язані негайно вжити заходів щодо забезпечення прове-

дення перевірки в примусовому порядку.

Органи приватизації зобов’язані надавати Державній комісії з цін-

них паперів та фондового ринку необхідні документи про об’єкти

державної власності, які приватизуються, якщо в процесі приватизації

цих об’єктів будуть випускатися цінні папери згідно з чинним законо-

давством.

Органи виконавчої влади зобов’язані надавати Державній комісії з

цінних паперів та фондового ринку необхідні документи та інформацію

з питань, віднесених до її компетенції, з метою дотримання вимог чин-

ного законодавства на ринку цінних паперів.

Стаття 11. Відповідальність юридичних осіб за правопорушення на

ринку цінних паперів

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку накладає на

юридичних осіб штрафи:

за випуск в обіг та розміщення незареєстрованих цінних паперів

відповідно до чинного законодавства — у розмірі до 10 000 неоподат-

ковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до 150 відсотків

прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій;

272

за діяльність на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (лі-

цензії), одержання якого передбачено чинним законодавством, — у

розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостові-

рної інформації — у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів до-

ходів громадян;

за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоря-

джень, рішень про усунення порушень щодо цінних паперів — у розмі-

рі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про

накладення штрафу може бути оскаржено в суді.

Штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондо-

вого ринку, стягуються у судовому порядку. (Частина третя статті 11 в

редакції Закону № 642/97-ВР від 18.11.97)

Про накладення штрафів на комерційні банки Державна комісія з

цінних паперів та фондового ринку інформує Національний банк

України у триденний термін.

Стаття 12. Порядок накладення штрафів за порушення юридични-

ми особами правил діяльності на ринку цінних паперів

Штрафи, передбачені статтею 11 цього Закону, накладаються Голо-

вою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом

Комісії чи головою відповідного територіального органу після розгляду

матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 11, уповнова-

женою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку,

яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника,

іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються

справи, протягом трьох днів направляється посадовій особі, яка має

право накладати штраф.

Якщо під час проведення перевірки уповноваженою особою Держа-

вної комісії з цінних паперів та фондового ринку проводилось вилучен-

ня документів, які підтверджують факт порушення, до акта про право-

порушення додаються копії цих документів та копія протоколу про

вилучення цих документів.

Вилучення на строк до трьох днів документів, які підтверджують

факт правопорушення, проводиться з обов’язковим складанням прото-

колу, в якому зазначаються дата його складання, прізвище та посада

особи, яка провела вилучення, повний перелік вилучених документів та

день, в який ці документи відповідно до цього Закону мають бути пове-

рнені. Протокол підписує уповноважена особа Комісії, яка провела ви-

лучення. Представнику юридичної особи, документи якої були вилуче-

ні, після закінчення перевірки і проведення вилучення документів

надається копія протоколу про вилучення.

273

Посадова особа Державної комісії з цінних паперів та фондового

ринку приймає рішення про накладення штрафу протягом 10 днів після

отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення

про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається

юридичній особі, на яку накладено штраф, та банківській установі, в

якій відкрито поточний рахунок цієї юридичної особи. (Частина п’ята

статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2921-III (2921-14)

від 10.01.2002)

(Частину шосту статті 12 виключено на підставі Закону № 642/97-

ВР від 18.11.97)

Стаття 13. Відповідальність за адміністративні правопорушення,

пов’язані з діяльністю на ринку цінних паперів

Здійснення операцій по випуску в обіг або розміщенню не зареєст-

рованих відповідно до чинного законодавства цінних паперів тягне за

собою накладення на громадян чи посадових осіб штрафу у розмірі від

50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення операцій на ринку цінних паперів без спеціального

дозволу (ліцензії), отримання якого передбачено чинним законодав-

ством, тягне за собою накладення на громадян чи посадових осіб

штрафу у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян.

Неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовір-

них відомостей Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку,

якщо подання цих відомостей передбачено чинним законодавством, тя-

гне за собою накладення на громадян чи посадових осіб штрафу у роз-

мірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень

Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку тягне за собою

накладення на громадян чи посадових осіб штрафу у розмірі від 20 до

50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Протоколи про вчинення правопорушення складаються посадовими

особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в разі

виявлення ними відповідних правопорушень.

Адміністративні стягнення за правопорушення, передбачені части-

нами першою — четвертою цієї статті, накладаються Державною комі-

сією з цінних паперів та фондового ринку або її територіальними орга-

нами. Від імені цих органів право розглядати справи про адміні-

стративні правопорушення та накладати стягнення мають Голова Комі-

сії, члени Комісії, голова відповідного територіального органу Комісії.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення, пе-

редбачені частинами першою — четвертою цієї статті, здійснюється

відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

274

Стаття 14. Кримінальна і майнова відповідальність за порушення

законодавства про цінні папери

Посадові особи, які порушують законодавство про цінні папери, не-

суть кримінальну і майнову відповідальність, установлену відповідни-

ми законодавчими актами України.

Стаття 15. Відповідальність Державної комісії з цінних паперів та

фондового ринку та її посадових осіб

Посадові особи Державної комісії з цінних паперів та фондового

ринку за невиконання або неналежне виконання посадових обов’я-

зків несуть відповідальність у порядку, визначеному законодавством

України.

Шкода, заподіяна учасникам ринку цінних паперів неправомірними

діями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при здій-

сненні контрольних та розпорядчих повноважень, підлягає відшкоду-

ванню в повному обсязі за рахунок держави відповідно до чинного за-

конодавства.

Стаття 16. Порядок розгляду спорів

Спори, що виникають у ході застосування цього Закону, вирішу-

ються судом або арбітражним судом у встановленому порядку.

Стаття 17. Повноваження саморегулівних організацій у сфері регу-

лювання і контролю за ринком цінних паперів

Саморегулівні організації набувають цього статусу та статусу юри-

дичної особи з моменту реєстрації Державною комісією з цінних папе-

рів та фондового ринку. Порядок та умови проведення реєстрації та

анулювання реєстрації встановлюються Державною комісією з цінних

паперів та фондового ринку. (Частина перша статті 17 із змінами, вне-

сеними згідно із Законом № 938-XIV (938-14) від 14.07.99)

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює

зразок і видає свідоцтво про реєстрацію об’єднання як саморегулівної

організації.

Саморегулівна організація встановлює для своїх членів на підставі

чинних законодавчих актів єдині обов’язкові для виконання правила,

стандарти і вимоги щодо здійснення операцій на ринку цінних паперів,

кваліфікаційні вимоги до спеціалістів, а також здійснює контроль за до-

триманням своїми членами таких правил, стандартів і вимог законодав-

ства про цінні папери.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, інші держа-

вні органи, що здійснюють регулювання фондового ринку, можуть де-

легувати саморегулівним організаціям свої повноваження щодо:

розробки та впровадження правил, стандартів та вимог щодо здійс-

нення операцій на фондовому ринку;

275

сертифікації фахівців фондового ринку;

надання дозволів (ліцензій) особам, які здійснюють професійну дія-

льність на фондовому ринку;

збирання, узагальнення та аналітичної обробки адміністративних

даних про професійну діяльність на фондовому ринку, а також інфор-

мації, що підлягає оприлюдненню емітентамцінних паперів. (Абзац

п’ятий частини четвертої статті 17 в редакції Закону № 3047-III (3047-

14) від 07.02.2002)

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може вста-

новлювати інші вимоги та делегувати інші повноваження саморегулів-

ним організаціям, які не суперечать чинному законодавству.

Стаття 18. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення

Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

Фінансування Державної комісії з цінних паперів та фондового рин-

ку, її територіальних відділень та інших органів, які утворюються Дер-

жавною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до

мети діяльності, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету

України.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ, 30 жовтня 1996 року

№ 448/96-ВР

276

Додаток В

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про цінні папери та фондовий ринок

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006, № 31, ст. 268)

Цей Закон регулює відносини, що виникають під час розміщення,

обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондо-

вому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функці-

онування фондового ринку.

РОЗДІЛ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1

. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни використовуються у такому значенні:

випуск цінних паперів — сукупність певного виду емісійних цінних

паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які мають однако-

ву форму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, забезпечу-

ють їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і роз-

міщення на фондовому ринку;

делістинг — процедура виключення цінних паперів з реєстру орга-

нізатора торгівлі, якщо вони не відповідають правилам організатора то-

ргівлі, з наступним припиненням їх обігу на організаторі торгівлі або

переведенням в категорію цінних паперів, допущених до обігу без

включення до реєстру організатора торгівлі;

емісія — установлена законодавством послідовність дій емітента

щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів;

індосамент — передавальний напис на ордерному цінному папері,

що посвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи;

індосант — фізична або юридична особа, яка є власником ордерного

цінного паперу і вчиняє індосамент;

котирування — механізм визначення та/або фіксації ринкової ціни

цінного паперу;

лістинг — сукупність процедур з включення цінних паперів до ре-

єстру організатора торгівлі та здійснення контролю за відповідністю

цінних паперів і емітента умовам та вимогам, установленим у правилах

організатора торгівлі;

міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів — номер

(код), який дозволяє однозначно ідентифікувати цінні папери або інший

фінансовий інструмент та присвоєння якого передбачено законами

України;

277

обіг цінних паперів — вчинення правочинів, пов’язаних з перехо-

дом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за ви-

нятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів;

перший власник — особа, яка отримала цінні папери у власність

безпосередньо в емітента (або в особи, що видала цінний папір) чи ан-

деррайтера під час розміщення цінних паперів;

проспект емісії цінних паперів — документ, який містить інформа-

цію про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів;

розміщення цінних паперів — відчуження цінних паперів емітентом

або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з

першим власником;

фінансові інструменти — цінні папери, строкові контракти

(ф’ючерси), інструменти грошового обігу, відсоткові строкові контрак-

ти (форварди), строкові контракти на обмін (на певну дату в майбут-

ньому) в разі залежності ціни від відсоткової ставки, валютного курсу

чи фондового індексу (відсоткові, курсові чи індексні свопи), опціони,

що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінан-

сових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму

оплати (курсові та відсоткові опціони).

Стаття 2. Фондовий ринок

1. Фондовий ринок (ринок цінних паперів) — сукупність учасників

фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу

та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

2. Учасники фондового ринку — емітенти, інвестори, саморегулівні

організації та професійні учасники фондового ринку.

Емітент — юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські

ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної

влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на се-

бе зобов’язання щодо них перед їх власниками.

Інвестори в цінні папери — фізичні та юридичні особи, резиденти і

нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отри-

мання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав,

що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові

та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фон-

ди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові ком-

панії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими

активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих

осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — також за рахунок

залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання при-

бутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Саморегулівна організація професійних учасників фондового рин-

ку — неприбуткове об’єднання учасників фондового ринку, що прова-

дять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними па-

278

перами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну ді-

яльність (діяльність реєстраторів та зберігачів), утворене відповідно до

критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів

та фондового ринку.

Професійні учасники фондового ринку — юридичні особи, які на

підставі ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фон-

дового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність,

види якої визначені законами України.

3. Фондовий ринок поділяється на первинний та вторинний.

Первинний ринок цінних паперів — сукупність правовідносин,

пов’язаних з розміщенням цінних паперів.

Вторинний ринок цінних паперів — сукупність правовідносин,

пов’язаних з обігом цінних паперів.

Стаття 3. Цінні папери та їх класифікація

1. Цінні папери — документи встановленої форми з відповідними

реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визнача-

ють взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та

передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а

також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, ін-

шим особам.

2. Цінні папери за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на

емісійні та неемісійні.

Емісійні цінні папери — цінні папери, що посвідчують однакові

права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на

себе відповідні зобов’язання (емітент).

До емісійних цінних паперів належать:

акції;

облігації підприємств;

облігації місцевих позик;

державні облігації України;

іпотечні сертифікати;

іпотечні облігації;

сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі — сертифіка-

ти ФОН);

інвестиційні сертифікати;

казначейські зобов’язання України.

Цінні папери, що не належать згідно із цим Законом до емісійних

цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з

цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним

законам про ці групи та/або види цінних паперів.

3. Цінні папери за формою існування поділяються на документарні

та бездокументарні.

4. Цінні папери за формою випуску можуть бути на пред’явника,

іменні або ордерні.

279

Права, посвідчені цінним папером, належать:

пред’явникові цінного паперу (цінний папір на пред’явника);

особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір);

особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права

або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену

особу (ордерний цінний папір).

5. В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних

паперів:

1) пайові цінні папери — цінні папери, які посвідчують участь

їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифіка-

тів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і

отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та час-

тини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів

відносяться:

а) акції;

б) інвестиційні сертифікати;

2) боргові цінні папери — цінні папери, що посвідчують відносини

позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений

строк кошти відповідно до зобов’язання. До боргових цінних паперів

відносяться:

а) облігації підприємств;

б) державні облігації України;

в) облігації місцевих позик;

г) казначейські зобов’язання України;

ґ) ощадні (депозитні) сертифікати;

д) векселі;

3) іпотечні цінні папери — цінні папери, випуск яких забезпечено

іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право вла-

сників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних

цінних паперів відносяться:

а) іпотечні облігації;

б) іпотечні сертифікати;

в) заставні;

г) сертифікати ФОН;

4) приватизаційні цінні папери — цінні папери, які посвідчують

право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки

майна державних підприємств, державного житлового фонду, земель-

ного фонду;

5) похідні цінні папери — цінні папери, механізм випуску та обігу

яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку,

встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або то-

варних ресурсів;

6) товаророзпорядчі цінні папери — цінні папери, які надають їх-

ньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих доку-

ментах.

280

Стаття 4. Передача прав за цінними паперами

1. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять

усі посвідчені ним права.

Обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може

бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом.

2. Для передачі іншій особі прав, посвідчених цінним папером на

пред’явника, достатньо вручити цінний папір цій особі.

3. Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у поряд-

ку, встановленому законами України.

4. Права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються шля-

хом вчинення на цьому папері індосаменту. Індосант відповідає за на-

явність та здійснення цього права.

Згідно з індосаментом до особи, якій (або у розпорядження якої) пе-

редаються права, посвідчені цінним папером (індосата), переходять усі

ці права. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, щодо

якої має бути здійснене виконання зобов’язань) або ордерним (із зазна-

ченням такої особи).

5. Особливості обліку та переходу права власності на цінні папери

встановлюються законом.

Стаття 5. Виконання зобов’язань за цінним папером

1. Особа, що розмістила (видала) цінний папір, та особи, що індосу-

вали його, відповідають перед його законним володільцем солідарно. У

разі задоволення вимоги законного володільця ордерного цінного папе-

ру про виконання посвідченого цим папером зобов’язання однією або

кількома особами з числа тих, хто має такі зобов’язання, особи, що ін-

досували цінний папір, набувають право зворотної вимоги (регресу)

щодо інших осіб, які мають зобов’язання за цінним папером.

2. Відмова від виконання зобов’язання, посвідченого цінним папе-

ром, з посиланням на відсутність підстави зобов’язання або на його не-

дійсність не допускається.

РОЗДІЛ II

ВИДИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Стаття 6. Акції

1. Акція — іменний цінний папір, який посвідчує майнові права йо-

го власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства,

включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного това-

риства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акці-

онерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціо-

нерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним