9
сах, і суб’єктами, що можуть надати необхідні кошти на визначе-
них умовах;
Цей ринок виконує наступні функції:
• об’єднання дрібних грошових заощаджень населення, дер-
жавних структур, приватного бізнесу, іноземних інвесторів і
утворення великих грошових, фондів;
• трансформація коштів у позиковий капітал, який забезпечує
зовнішні джерела фінансування матеріального виробництва наці-
ональної економіки;
• надання позик державним органам і населенню для рішення
таких важливих задач, як покриття дефіциту державного бюдже-
ту, фінансування різного роду соціальних програм;
• забезпечення стабільності банку і грошового ринку.
Таким чином, кредитний ринок дає можливість здійснювати
накопичення, рух, розподіл і перерозподіл позикового капіталу
між різними сферами економіки.
Грошовий ринок — це частина кредитного ринку, де оберта-
ються готівкові гроші, а також надійні короткострокові інстру-
менти.
Ринок цінних паперів — це система економіко-правових від-
носин, що опосередковують рух капіталу у формі цінних паперів,
тобто цей ринок охоплює операції з випуску й обігу інструментів
позики, інструментів власності, а також їхніх гібридів.
1.2. К
ЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ
Фінансовий ринок такий же різноманітний, як і загаль-
ний ринок, але предмет купівлі-продажу, по суті, один — гроші,
надані в користування в різних формах. Господарські об’єкти, що
мають надлишок коштів, на певних умовах дають їх суб’єктам,
що потребують інвестицій.
Існують різні підходи щодо класифікації фінансових ринків у
залежності від того, з яких позицій розглядаються фінансові уго-
ди (рис. 1.2).
Так, за критерієм обігу фінансовий ринок поділяється на:
• ринок боргових зобов’язань, де суб’єкти господарювання
надають або беруть гроші в борг на умовах позики на визначений
термін під визначений відсоток. Основними фінансовими інстру-
ментами, що обертаються на цьому ринку є облігації та векселі;
• ринок власності або ринок акціонерного капіталу, де купу-
ється і продається право на одержання доходу від вкладених на