Будішевський В.О. Проектування транспортних систем енергоємних виробництв

Подождите немного. Документ загружается.

Характерні схеми транспорту пристовбурних дворів з по-

токовим рухом поїздів, розроблені «Южгіпрошахт», наведені на

рис. 10.11, 10.12 і 10.13.

Рисунок 10.11. Схеми транспорту пристовбурних дворів

при використанні вагонеток із глухим кузовом

На рисунках позначені: 1 − скіп для вугілля; 2 − скіп для

породи; 3 − кліть; 4 − перекидач для вугілля; 5 − перекидач для

породи; 6 − штовхач; 7 − агрегати для обміну вагонетки в клітях;

8 − ланцюговий штовхач; 9 − канатний штовхач; 10 − дозуючий

311

стопор; 11 − породна розвантажувальна яма; 12 − вугільна роз-

вантажувальна яма; 13 − штокові штовхачі; 14 − скіп для гірни-

чої маси; 15 − стрічковий конвеєр; 16 − бункер-накопичувач.

Схеми, показані на рис. 10.11, а-в, передбачають прийом

тільки спеціалізованих поїздів з вагонеток із глухим кузовом.

Тому поруч із пристовбурним двором або на ділянках потрібний

пристрій сортувальних станцій.

Електровоз, що прибув в пристовбурний двір з навантаже-

ним вугільним або породним поїздом, входить на відповідні ва-

нтажні шляхи скіпової вітки і установлює поїзд на штовхач, роз-

ташований перед з'їздом. Відчепившись від поїзда, він прохо-

дить з'їзд і обгінною колією переходить на порожнякову сторону

пристовбурного двору, забирає порожній поїзд і їде до наванта-

жувального пункту.

Залишений електровозом навантажений вугільний або по-

родний поїзд після переходу електровоза на обгінну колію авто-

матично подається штовхачем до перекидача. Одержавши ім-

пульс від датчика, штовхач починає працювати разом з переки-

дачем у переривчастому режимі доти, поки вагонетка не стане

на штовхач порожнякової вітки, після чого перший штовхач ав-

томатично відключається, а другий, зблокований з перекидачем,

проштовхує увесь поїзд, забезпечуючи при цьому розтягання

зчіпок завдяки наявності стопора перед перекидачем. Така взає-

модія механізмів дозволяє здійснювати автоматичне розванта-

ження усього поїзда.

Схеми рис. 10.12 з потоковим рухом поїздів, що склада-

ються з вагонеток з донним двостороннім розвантаженням, є

найбільш прогресивними і застосовуються при будівництві і ре-

конструкції шахт.

Пристовбурний двір містить у собі дві-три основні пара-

лельні вітки, замкнені у вигляді петлі або кільця. На окремих

ділянках виробки є один, два або три шляхи.

Скіпова вітка пристовбурних дворів обладнана ямами для

породи і для вугілля, розташованими послідовно на одному

шляху. Для шахт із виробничою потужністю 2,4...3 млн. т вугіл-

312

ля в рік улаштовують ще одну скіпову вітку із розвантажуваль-

ною ямою для вугілля.

Клітьова вітка на вхідній стороні має два шляхи, а біля

стовбура і на вихідній стороні − три, один із яких є обгінним.

Іноді обгінну колію розташовують відокремлено в обхідній ви-

робці.

Змішані або спеціалізовані поїзди з локомотивом, що при-

були в пристовбурний двір, входять на вантажну сторону скіпо-

Рисунок 10.12. Схеми транспорту пристовбурних дворів

при використанні вагонеток з донним розвантаженням

313

вої вітки і, проходячи над породною і вугільною ямами зі швид-

кістю до 1,2 м/с, розвантажуються. Далі локомотив витягає поїзд

на обгінну колію клітьової вітки, якою виходить на головну ви-

робку горизонту, і йде за зазначеним маршрутом. При змішано-

му поїзді, коли в прибулому навантаженому поїзді перебувають

платформа або вагонетки з матеріалами, що підлягають видачі

на поверхню шахти, локомотив після розвантаження вугілля і

породи над ямами робить маневри залежно від місця розташу-

вання в складі платформ або вагонеток з матеріалами.

Залишивши вагонетки допоміжного призначення, локомо-

тив обгінною колією, слідуючи повз стовбура, переходить на

протилежний бік клітьового стовбура. Тут він забирає підготов-

лений поїзд з матеріалами і їде до місця призначення. У схемах

для шахт із конвеєрним транспортом комплекс виробок перева-

нтажувальної станції для завантаження гірничої маси з конвеєра

в скіп розташовується вище рівня робочого горизонту пристов-

бурного двору.

У таких шахтах основним призначенням пристовбурного

двору робочого горизонту є виконання допоміжних операцій.

На схемі рис. 10.13ж представлені пристовбурні двори при

транспортуванні допоміжних матеріалів і обладнання одиноч-

ними самохідними вагонетками з дизельним приводом типу

ГЛВ. Схема руху цих вагонеток в пристовбурних дворах − пото-

кова.

У випадку застосування для допоміжного транспорту мо-

норейкових дизелевозів типу ДМВ у схемах пристовбурного

двору повинне передбачатися створення спеціальних розмино-

вок, на яких акумулюються контейнери, що прибули з ділянок і

поверхні.

Дизелевози, що прийшли в пристовбурний двір з ділянок,

залишають порожні візки на розминовці, забирають навантажені

і ідуть до пунктів призначення.

На рис. 10.13з наведена схема пристовбурного двору, при

якій транспортування допоміжних матеріалів здійснюється ло-

комотивним відкочуванням. Електровоз, що прибув в пристов-

бурний двір із поїздом з матеріалами, установлює його для ви-

314

дачі на поверхню. Обмін платформ або спеціальних вагонеток

здійснюється за схемою, наведеною на рис. 10.14.

10 9

Рисунок 10.13. Схеми транспорту пристовбурних

дворів при використанні конвеєрів

Вузол сполучення рейкового транспорту із клітьовим під-

йомом призначений для обміну вагонеток або платформ у клі-

тях. Практично на шахтах застосовується та сама технологічна

схема обміну вагонеток (платформ) у кліті з наскрізним однобі-

чним напрямком руху обмінюваної посудини (див. рис. 10.14).

Обмін вагонеток у клітях провадиться за допомогою агре-

гатів 6. Для приймальних майданчиків з невеликим обводню-

ванням використовуються агрегати з електричним приводом,

при сильному обводнюванні − із пневмо- або гідроприводом. В

умовах глибоких шахт, коли витяжка підйомних канатів досягає

значної величини, використовуються агрегати з комбінованими

посадковими пристроями, що складаються з хитних майданчиків

315

і рушійних кулаків, що підпирають кліть за допомогою гідро-

або пневмоциліндрів.

Переміщення вагонетки від розчіпленої партії, що стоїть

на стопорі 9, у зону дії штовхача агрегату здійснюється канат-

ним штовхачем 7.

При нагромадженні вагонеток на верхньому шляху, ви-

штовхнута із кліті 5 вагонетка переміщається канатним штовха-

чем 2 до стрілочного переводу 5, а потім штовхачем 4 на ділянку

нагромадження. Вагонетка, виштовхнута із другої кліті штовха-

чем 2, через стрілочний перевід і потім канатним штовхачем 1

подається на ділянку нагромадження.

При нагромадженні вагонеток на нижньому шляху робота

здійснюється аналогічним чином. При одночасному нагро-

мадженні вагонеток на обох шляхах використовуються штовхачі

4 і 2. У випадку використання на шахті вагонеток або допоміж-

них платформ із автоматичною зчіпкою, замість затримуючого

стопора 9 і штовхача 8 установлюється агрегат − авторозчіплю-

вач 10. За аналогічною схемою відбувається обмін вагонеток на

проміжних горизонтах.

10.4. В

УЗЛИ СПОЛУЧЕННЯ ЛАНОК ДОПОМІЖНОГО ТРАНСПОРТУ

Вузлом сполучення ланок допоміжного транспорту вважа-

ється ділянка пристовбурного двору, приймально-відправного

майданчика, протяжні або інші гірничі виробки, у межах яких

здійснюється обмін вантажів на рушійному поїзді транспортних

засобів ланок, що сполучаються, а також їхнє розвантаження і

завантаження при організації складів або передачі вантажів спо-

живачеві.

Рисунок 10.14. Схема обміну і відкочування вагонеток

(платформ) на кінцевому і проміжному горизонтах

316

Вузли сполучення, призначені для обміну вантажів на ру-

шійному поїзді, улаштовуються при сполученні транспортних

ланок з будь-якими транспортними засобами, якщо останні не

мають уніфікованого рушійного поїзда, що розчіплюється. В

останньому випадку можлива передача вантажів безпосередньо

на рушійному поїзді з одного на іншу транспортну ланку, тобто

організація на стику транспортних ланок станції.

Вузли складування і передачі вантажів споживачеві влаш-

товуються в усіх без винятку системах допоміжного транспорту

як при одне-, так і при багатоланкових транспортних схемах.

У сучасних транспортних схемах на трасі кожного ванта-

жопотоку від шахтної поверхні до споживача в шахті може вла-

штовуватися від одного до чотирьох-п'яти вузлів сполучення.

Залежно від розташування в загальшахтній системі транспорту

вузли сполучення можуть працювати в режимі послідовних, па-

ралельних або паралельно-послідовних транспортних ланок і

повинні забезпечувати незалежність роботи усіх минаючих че-

рез вузол транспортних ланок і раціональне сполучення послі-

довних ланок за продуктивністю.

Технологічні схеми вузлів сполучення, а також засоби ме-

ханізації і організації робіт, виходячи з параметрів і конструкти-

вних схем рушійного поїзда, можуть бути зведені до двох прин-

ципових схем: вузли сполучення ланок рейкового і монорейко-

вого транспорту і вузли сполучення ланок монорейкового

транспорту.

У силу специфіки засобів монорейкового транспорту обмін

вантажів на монорейкових візках поїздів, що обслуговують лан-

ки, що сполучаються, може бути здійснений тільки за наступ-

ною схемою: монорейковий візок однієї дорогі − проміжна пе-

ревантажувальна ланка (підйомно-транспортний або транспорт-

ний пристрій) − монорейковий візок іншої дороги. При раціо-

нальній технологічній схемі обміну вантажів на рушійному по-

їзді рейкового і монорейкового транспорту в проміжній перева-

нтажувальній ланці доцільно використати рейкові платформи.

При цьому сполучення всіх зазначених транспортних ланок мо-

же бути виконане за єдиною технологічною схемою.

317

Основним технологічним і конструктивним елементом

уніфікованих вузлів сполучення ланок допоміжного транспорту

є ділянка перевантаження. Вона являє собою ділянку гірничої

виробки, обладнану впіввісно розташованими відрізками рейко-

вого і монорейкового шляху, у межах якого може бути викона-

ний без блокування транспортних засобів ланок, що сполуча-

ються, комплекс операцій з розвантаження (завантаження) рей-

кового рушійного поїзда і відповідно завантаженню (розванта-

женню) монорейкового рушійного поїзда.

Схема вузла сполучення з однією перевантажувальною ді-

лянкою наведена на рис. 10.15а. У різні періоди виробничого

циклу у вузлі (ланка рейкового транспорту) можуть перебувати

або порожні платформи (I), або платформи з вантажем (II). У

першому випадку вантаж може бути переданий з ланки моно-

рейкового транспорту на ланку рейкового транспорту, а в дру-

гому − навпаки.

Технологічні схеми вузлів сполучення ланок допоміжного

транспорту із двома уніфікованими перевантажувальними діля-

нками наведені на рис. 10.15 б - г. Кожна із цих ділянок спеціа-

лізована на акумулювання або рейкових платформ з вантажем,

або порожніх платформ. Тому в будь-який довільно взятий мо-

мент технологічного циклу вузол сполучення може прийняти і

передати вантаж з кожної із транспортних ланок, що сполуча-

ються. У показаній на схемах ситуації у вузлі сполучення ланок

рейкового і монорейкового транспорту на вітці А здійснюється

розвантаження монорейкових візків і завантаження і акумулю-

вання рейкових платформ із вантажем для ланки рейкового

ІІ

Рисунок 10.15а. Схема вузла сполучення з однією

перевантажувальною ділянкою

318

транспорту, на вітці Б − акумулювання рейкових платформ, що

надійшли з ланки рейкового транспорту, і перевантаження ван-

тажів на монорейкові візки.

У вузлі сполучення монорейкових доріг (див. рис. 10.15в)

на вітці А здійснюється розвантаження поїздів лівої ланки моно-

рейкової дороги на перевантажувальні платформи і завантажен-

ня поїзда правої ланки з перевантажувальних платформ, а на ві-

тці Б розвантажується рушійний поїзд правої ланки монорейко-

вої дороги і завантажується рушійний поїзд лівої ланки.

Механізація вантажно-розвантажувальних робіт на ділян-

ках перевантаження може здійснюватися за допомогою вантаж-

них талів, монорейкових візків, вантажопідйомних пристосу-

вань, що належать вузлу сполучення, або з використанням тяго-

вого зусилля монорейкової дороги.

Роботи з механізації перевантажувальних робіт з викорис-

танням тягового зусилля монорейкової дороги показані на рис.

10.16 і 10.17. Перевантаження виконується на сполучених діля-

нках рейкового і монорейкового шляхів. Монорейкова балка ви-

конана різновисокою і має ділянку, навішану похило стосовно

рейкового шляху.

ІІ

ІІІ

ІV

Вітка А

Вітка Б

Рисунок 10.15б. Технологічна схема вузлів сполучення ланок

допоміжного транспорту із двома уніфікованими

перевантажувальними ділянками

319

ІІ

ІІІ

ІV

ІІ

ІV

ІІІ

Вітка А

Вітка Б

Рисунок 10.15в-г. Технологічні схеми вузлів сполучення ланок

допоміжного транспорту із двома уніфікованими

перевантажувальними ділянками

Висота підйому високого кінця похилої монорейки над

низьким дорівнює висоті, на яку повинен бути піднятий (опуще-

ний) вантаж при перевантаженні з монорейкового візка на рей-

кову платформу і назад. При перевантаженні вантажів ланки

рейкового транспорту на ланку монорейкового спеціальний

пристрій рейкових платформ із вантажем для монорейкової до-

роги на ділянці низької монорейки причіпляється до поїзда мо-

норейкової дороги. Тяговим зусиллям монорейкової дороги по-

їзд дороги і зчеп рейкових платформ переводяться з низької мо-

норейки через ділянку похилої монорейки на високу монорейку.

320